Постанова № 67236640, 21.01.2016, Дніпропетровський окружний адміністративний суд

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД ПОСТАНОВА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

21 січня 2016 р. Справа № 804/3733/15 Дніпропетровський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді: Турової О.М.

розглянувши в порядку письмового провадження у м. Дніпро адміністративну справу за позовом Управління Пенсійного фонду України в Петриківському районі Дніпропетровської області до Приватного акціонерного товариства «Оріль-Лідер» про стягнення заборгованості по відшкодуванню фактичних витрат на виплату і доставку пільгових пенсій, -

ВСТАНОВИВ:

Управління Пенсійного фонду України в Петриківському районі Дніпропетровської області (далі УПФУ в Петриківському районі Дніпропетровської області) звернулося до Дніпропетровського окружного адміністративного суду з позовом до Приватного акціонерного товариства «Оріль-Лідер» (далі ПрАТ «Оріль-Лідер»), в якому просило стягнути з відповідача на користь позивача заборгованість з відшкодування фактичних витрат на виплату та доставку пільгових пенсій по списку №2 за січень-лютий 2015 року у сумі 5116,68грн.

В обґрунтування позовних вимог зазначалося, що відповідач, в порушення вимог пункту 2 Прикінцевих положень Закону України від 09 липня 2003 року № 1058-ІV «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» (далі - Закон № 1058-ІV) та пункту 6 Інструкції про порядок обчислення і сплати страхувальниками та застрахованими особами внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування, затвердженої постановою правління ПФУ від 19 грудня 2003 року № 21-1 (далі - Інструкція), не здійснює своєчасні розрахунки з позивачем по відшкодуванню фактичних витрат на виплату та доставку пільгових пенсій, призначених його працівникам ОСОБА_1 та ОСОБА_2 відповідно до п.п.«б»-«з» ст.13 Закону України від 05 листопада 1991 року № 1788-ХІІ «Про пенсійне забезпечення» (далі - Закон № 1788-ХІІ), як особам, які були зайняті повний робочий день на роботах з особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці за списком №2, через що у нього утворилася заборгованість за січень-лютий 2015 року у сумі 5116,68грн.

Представник позивача у судових засіданнях підтримав адміністративний позов у повному обсязі та, посилаючись на викладені у ньому доводи, просив повністю його задовольнити.

У судове засідання 21.01.2016р. представник позивача не зявився, про час, дату та місце розгляду справи був повідомлений належним чином, надав суду клопотання про розгляд справи за його відсутності у порядку письмового провадження.

Відповідач предявлений позов не визнав, подав на нього письмові заперечення, в яких просив повністю відмовити у задоволенні позовних вимог, посилаючись на те, що ПрАТ «Оріль-Лідер» зареєстровано як юридичну особу в листопаді 1996 року, при цьому правонаступником будь-яких юридичних осіб відповідач не є. Раніше за адресою, за якою зараз знаходиться ПрАТ «Оріль-Лідер», було розташовано інше підприємство - Обласне комунальне підприємство «Птахофабрика «Орільська». В 1997 році частина майна цього підприємства була передана в оренду відповідачу, яке в подальшому було викуплене за договором купівлі-продажу. При передачі частини майна в оренду, в архівних приміщеннях, які також були передані в оренду, зберігалися архівні документи Обласного комунального підприємства «Птахофабрика «Орільська». Відповідач неодноразово звертався і до власника цього підприємства - Дніпропетровської обласної ради, і до Петриківського районного державного архіву Дніпропетровської області з проханням вирішити питання прийняття вказаних документів на зберігання. В 2003 році відповідач отримав відповідь від Петриківського районного державного архіву Дніпропетровської області про неможливість прийняти документи Обласного комунального підприємства «Птахофабрика «Орільська» на зберігання, а також про те, що заперечень проти зберігання цих документів у відомчому архіві відповідача немає. При цьому позивач помилково вважає. що відповідач має заборгованість з плати, що покриває витрати на виплату та доставку пенсій, призначених на пільгових умовах громадянам ОСОБА_2 та ОСОБА_1. Так, ОСОБА_2 працював в приватному акціонерному товаристві «Оріль-Лідер» з 01.07.1997р. по 15.03.2004р. (6 років 8 місяців 14 днів) машиністом холодильно-аміачних установок. Стаж роботи, необхідний для призначення пенсії на пільгових умовах складає 12 років 6 місяців. Відповідач запропонував позивачу зробити перерахунок плати, що покриває витрати на виплату та доставку пенсій, призначених на пільгових умовах пропорційно відпрацьованому ОСОБА_2 часу на підприємстві відповідача. Що стосується громадянина ОСОБА_1, то він взагалі ніколи не працював в Приватному акціонерному товаристві «Оріль-Лідер». Враховуючи вищезазначене, відповідач просив суд у позові відмовити.

Представник відповідача у судових засіданнях також заперечував проти задоволення адміністративного позову, посилаючись на доводи, викладені у письмових запереченнях на нього.

У судове засідання 21.01.2016р. представник відповідача не зявився, про час, дату та місце розгляду справи був повідомлений належним чином, надав суду клопотання про розгляд справи за його відсутності у порядку письмового провадження.

Зважаючи на приписи ч.4 ст.122, ч.4 та ч.6 ст. 128 КАС України, суд розглянув дану справу в порядку письмового провадження за наявними у справі доказами, оскільки не вбачає потреби заслуховувати свідків та експертів.

Дослідивши матеріали справи та надані докази, а також проаналізувавши зміст норм матеріального та процесуального права, які регулюють спірні правовідносини, суд приходить до висновку, що адміністративний позов задоволенню не підлягає, виходячи з наступних підстав.

Судом встановлено та матеріалами справи підтверджено, що ПрАТ «Оріль-Лідер» перебуває на обліку в УПФУ в Петриківському районі Дніпропетровської області як платник внесків на загальнообовязкове державне пенсійне страхування.

За змістом пункту 2 Прикінцевих положень Закону № 1058-ІV пенсійне забезпечення застрахованих осіб, які працювали або працюють на підземних роботах, роботах з особливо шкідливими й важкими умовами праці за списком № 1 та на інших роботах із шкідливими і важкими умовами праці за списком № 2 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затверджених Кабінетом Міністрів України, та за результатами атестації робочих місць, на посадах, що дають право на призначення пенсії за віком на пільгових умовах або за вислугу років, які відповідно до законодавства, що діяло раніше, мали право на пенсію на пільгових умовах або за вислугу років, здійснюється згідно з окремим законодавчим актом через професійні та корпоративні фонди. До запровадження пенсійного забезпечення через такі фонди особам, зазначеним в абзаці першому цього пункту, пенсії призначаються за нормами Закону № 1058-ІV в разі досягнення пенсійного віку та наявності трудового стажу, передбаченого Законом № 1788-ХІІ. У цьому випадку розміри пенсій визначаються відповідно до статті 27 та з урахуванням норм статті 28 Закону № 1058-ІV. При цьому зберігається порядок покриття витрат на виплату і доставку цих пенсій, що діяв до набрання чинності цим Законом.

На момент набрання чинності Законом № 1058-IV питання щодо відшкодування витрат на виплату та доставку пенсій, призначених відповідно до пункту "б" статті 13 Закону №1788-XII було врегульовано Законом України від 26 червня 1997 року № 400/97-ВР "Про збір на обов'язкове державне пенсійне страхування" (далі - Закон № 400/97-ВР), відповідно до пунктів 1 та 2 статті 1 якого відповідач є платником збору на обов'язкове державне пенсійне забезпечення.

Згідно ж з абзацом четвертим пункту 1 статті 2 Закону № 400/97-ВР для платників збору, визначених пунктами 1 та 2 статті 1 цього Закону, <...> об'єктом оподаткування є також фактичні витрати на виплату і доставку пенсій, призначених відповідно до пунктів "б" ? "з" статті 13 Закону України "Про пенсійне забезпечення" до досягнення працівниками пенсійного віку, передбаченого статтею 12 Закону України "Про пенсійне забезпечення".

Абзацом третім пункту 1 статті 4 Закону № 400/97-ВР встановлено ставку на обов'язкове державне пенсійне страхування у розмірі 100 відсотків від об'єкта оподаткування, визначеного абзацом четвертим пункту 1 статті 2 цього Закону.

Відповідно до абзацу четвертого підпункту 1 пункту 2 Прикінцевих положень Закону №1058-IV підприємства та організації з коштів, призначених на оплату праці, вносять до Пенсійного фонду плату, що покриває фактичні витрати на виплату і доставку пенсій особам, які були зайняті повний робочий день на підземних роботах, на роботах з особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці за списком № 1 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затверджених Кабінетом Міністрів України, крім тих, що були безпосередньо зайняті повний робочий день на підземних роботах (включаючи особовий склад гірничорятувальних частин) з видобутку вугілля, сланцю, руди та інших корисних копалин, на будівництві шахт та рудників за списком робіт і професій, затвердженим Кабінетом Міністрів України, починаючи з дня набрання чинності цим Законом, у розмірі 20 відсотків з наступним збільшенням її щороку на 10 відсотків до 100-відсоткового розміру відшкодування фактичних витрат на виплату і доставку цих пенсій до набуття права на пенсію за віком відповідно до цього Закону.

Аналіз наведених положень дає підстави для висновку про те, що витрати на виплату та доставку пенсій, призначених особам, відповідно до пунктів "а", "б" частини першої статті 13 Закону № 1788-XII за списком № 1 та списком № 2, покриваються підприємствами та організаціями. При цьому обов'язок підприємств та організацій з відшкодування цих витрат, понесених ПФУ після 1 січня 2004 року, не пов'язаний із датою призначення такої пенсії чи часом набуття необхідного для цього пільгового стажу (до чи після набрання чинності Законом № 1058-IV).

Винятком із цього правила є лише відшкодування витрат на виплату та доставку пенсій особам, що були безпосередньо зайняті повний робочий день на підземних роботах (включаючи особовий склад гірничорятувальних частин) з видобутку вугілля, сланцю, руди та інших корисних копалин, на будівництві шахт та рудників за списком робіт і професій, затвердженим Кабінетом Міністрів України, призначених з урахуванням вимог статті 14 Закону №1788-ХІІ.

Порядок відшкодування витрат на виплату і доставку пенсій, призначених на пільгових умовах визначено Інструкцією про порядок обчислення і сплати страхувальниками та застрахованими особами внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування до Пенсійного фонду України, затвердженою постановою правління Пенсійного фонду України від 19.12.2003р. № 21-1 та зареєстрованою в Міністерстві юстиції України 16.01.2004р. за № 64/8663 (далі Інструкція).

Згідно п.п.6.4, 6.5, 6.8, 6.9 та 6.10 п.6 Інструкції розмір сум до відшкодування на поточний рік визначається відділами надходження доходів органів Пенсійного фонду України щорічно у розрахунках сум фактичних витрат на виплату та доставку пільгових пенсій, призначених на пільгових умовах відповідно до ч.2 Прикінцевих положень Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування", які надсилаються підприємствам до 20-го січня поточного року та протягом 10 днів з новопризначених (перерахованих) пенсій. Розрахунки складаються на підставі відомостей відділів з призначення пенсій органів Пенсійного фонду України, які подаються згідно з додатком 8 до 1 січня поточного року та протягом 10 днів з дня прийняття рішення про призначення нової пенсії. Підприємства щомісяця до 25 числа вносять до Пенсійного фонду зазначену в повідомленні місячну суму фактичних витрат на виплату та доставку пенсій, призначених на пільгових умовах. У разі зміни розміру пенсії або настання обставин, які впливають на суму відшкодування (смерть пенсіонера, зміна місця проживання та ін.), органи Пенсійного фонду повідомляють про це підприємства в місячний термін з моменту виникнення цих обставин. Суми фактичних витрат на виплату та доставку пільгових пенсій за період з дати призначення пенсії до дати складання розрахунку фактичних витрат на виплату та доставку пільгових пенсій, призначених відповідно до ч.2 Прикінцевих положень Закону, сплачуються одночасно із оплатою фактичних витрат на виплату та доставку пільгових пенсій за перший поточний місяць. У разі призначення пенсій на пільгових умовах особам, які мають необхідний стаж роботи не за місцем призначення цієї пенсії, орган Пенсійного фонду за місцем призначення пенсії надсилає "Повідомлення"для зазначених підприємств через орган Пенсійного фонду за місцезнаходженням цього підприємства. Відшкодування сум фактичних витрат на виплату та доставку пенсій, призначених на пільгових умовах у таких випадках здійснюється підприємством на рахунок органу Пенсійного фонду за місцем його реєстрації.

При цьому п.п.6.3 п.6 Інструкції встановлено, що у разі ліквідації або зміни власника підприємства суми зазначених витрат Пенсійному фонду вносять правонаступники.

Як слідує з матеріалів справи, згідно з розрахунками фактичних витрат на виплату та доставку пенсій, призначених відповідно до частини 2 Прикінцевих положень Закону України Про загальнообовязкове державне пенсійне страхування в частині пенсій, призначених відповідно до п.п. «б»-«з» ст. 13 Закону України Про пенсійне забезпечення, та розрахунку суми до сплати за січень-лютий 2015 року по відшкодуванню пільгових пенсій по списку №2 ПрАТ «Оріль-Лідер», загальна сума плати даного підприємства за вказаний період фактичних витрат на виплату та доставку пенсій на пільгових умовах, визначена позивачем, становить 5116,68грн. та складається з сум витрат на виплату та доставку пільгових пенсій, призначеної ОСОБА_1 та ОСОБА_2, як колишнім працівникам відповідача.

Як зазначалося вище, не погоджуючись з позовними вимогами, відповідач посилався на те, що ПрАТ «Оріль-Лідер» зареєстровано як юридичну особу в листопаді 1996 року, при цьому відповідач не є правонаступником будь-яких інших юридичних осіб, водночас, ОСОБА_1 є колишнім працівником іншого підприємства, а саме: Обласного комунального підприємства «Птахофабрика «Орільська» і в ПрАТ «Оріль-Лідер» взагалі ніколи не працював, а ОСОБА_2, хоч і працював в приватному акціонерному товаристві «Оріль-Лідер» з 01.07.1997р. по 15.03.2004р. (6 років 8 місяців 14 днів) машиністом холодильно-аміачних установок, але половину стажу роботи, необхідного для призначення пенсії на пільгових умовах, здобув саме на Обласному комунальному підприємстві «Птахофабрика «Орільська», тому, позивач повинен зробити перерахунок плати, що покриває витрати на виплату та доставку пенсій, призначених на пільгових умовах пропорційно відпрацьованому ОСОБА_2 часу на підприємстві відповідача.

Судом встановлено, що згідно з рішенням Зборів засновників (протокол №1 від 15.10.1996р.) та установчого договору про створення та діяльність закритого акціонерного товариства з іноземними інвестиціями «Оріль-Лідер» шляхом обєднання власного капіталу створено Закрите акціонерного товариства з іноземними інвестиціями «Оріль-Лідер» (далі ЗАТ з ІІ «Оріль-Лідер»), яке зареєстроване як юридична особа 22 листопада 1996 року розпорядженням першого заступника голови Дніпропетровського міськвиконкому №979-р, та відповідно до статуту, зареєстрованого 22.11.1996р., не є правонаступником будь-яких юридичних осіб.

На підставі рішення Загальних Зборів Акціонерів ЗАТ з ІІ «Оріль-Лідер» (протокол №1 від 27.04.2011р.) акціонерами затверджено новий статут, в якому зазначено, що відповідно до вимог Закону України «Про акціонерні товариства» Приватне акціонерне товариство «Оріль-Лідер» (ідентифікаційний код 24426809) є новим найменуванням ЗАТ з ІІ «Оріль-Лідер», Приватне акціонерне товариство «Оріль-Лідер» є правонаступником всього майна, обовязків та прав (в тому числі прав користування (оренди) та речових прав на чуже майно) ЗАТ з ІІ «Оріль-Лідер».

При цьому відповідно до трудової книжки ОСОБА_1 та довідок, виданих ПрАТ «Оріль-Лідер», ОСОБА_1 з 19.11.1979р. по 31.12.1991р. (12 років 01 місяць 12 днів), а також з 01.01.1992р. по 16.08.1994р. (2 роки 07 місяців 15 днів) працював повний робочий день на роботах з особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці за списком №2, в Обласному комунальному підприємстві «Птахофабрика «Орільська»; в ЗАТ з ІІ «Оріль-Лідер» та ПрАТ «Оріль-Лідер» ОСОБА_1 ніколи не працював (а.с.28,29,105,109-110).

Згідно з трудовою книжкою ОСОБА_2, розрахунком пільгового стажу цієї особи та довідками, виданими ПрАТ «Оріль-Лідер», ОСОБА_2 з 04.06.1981р. по 30.06.1997р. працював повний робочий день на роботах з особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці за списком №2, в Обласному комунальному підприємстві «Птахофабрика «Орільська»; з 01.07.1997р. ОСОБА_2 прийнятий за переведенням до Філії ЗАТ з ІІ «Оріль-Лідер» та працював на цьому підприємстві до 15.03.2004р. (6 років 8 місяців 14 днів) у якості машиніста холодильно-аміачних установок (на роботах з особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці за списком №2), загальний стаж роботи за списком №2 становить 22 роки 09 місяців 11 днів (а.с.22,24,105,107-108).

При цьому відповідно до ухвали арбітражного суду Дніпропетровської області від 07.08.2001р. у справі №Б-26/175-99 за заявою ВАТ «Дніпропетровський лакофарбовий завод» про визнання банкрутом Птахофабрики «Орільська», юридична особа Птахофабрика «Орільська» (код 05503438) ліквідована.

Як пояснив представник відповідача, в 1997 році частина майна Птахофабрики «Орільська» була передана в оренду відповідачу, в подальшому це майно було викуплене за договором купівлі-продажу. При передачі частини майна в оренду, в архівних приміщеннях, які також були передані в оренду, зберігалися архівні документи Обласного комунального підприємства «Птахофабрика «Орільська».

Відповідач неодноразово звертався і до Дніпропетровської обласної ради, і до Петриківського районного державного архіву Дніпропетровської області з проханням вирішити питання прийняття вказаних документів (архіву) на зберігання.

Листом від 18.07.2003р. за вих.№110 Петриківський районний державний архів Дніпропетровської області повідомив ЗАТ з ІІ «Оріль-Лідер» про те, що у звязку із перевантаженням архівосховища документами постійного та довгострокового зберігання та відсутністю вільної площі для стелажного обладнання, районний архівний відділ не має можливості прийняти документи підприємства Птахофабрика «Орільська» і не заперечує проти зберігання цих документів у відомчому архіві ЗАТ з ІІ «Оріль-Лідер» за умови збереження документів згідно з встановленими нормами та правилами (а.с.104).

За таких обставин, архівні документи Птахофабрика «Орільська» перебувають на зберігання у відомчому архіві відповідача, через що останній і видавав довідки для призначення пенсій ОСОБА_1 та ОСОБА_2

Проте, ЗАТ з ІІ «Оріль-Лідер» (ПрАТ «Оріль-Лідер») (код 24426809) не є правонаступником Птахофабрики «Орільська» (код 05503438) і доказів зворотного позивачем не надано, тому безпідставним є покладення на відповідача обовязку щодо відшкодування витрат на виплату та доставку пільгової пенсії колишньому працівнику Птахофабрики «Орільська» ОСОБА_1, який ніколи в ЗАТ з ІІ «Оріль-Лідер» (ПрАТ «Оріль-Лідер») не працював.

Щодо покладення на відповідача обовязку відшкодування витрат на виплату та доставку пільгової пенсії ОСОБА_2, суд зазначає про таке.

Відповідно до п.п.6.2 п.6 Інструкції витрати на виплату та доставку пенсій, призначених на пільгових умовах особам, які мають стаж, що дає право на призначення цих пенсій на декількох підприємствах, покриваються цими підприємствами пропорційно стажу роботи з урахуванням вимог абзацу третього підпункту 1 пункту 2 розділу XV "Прикінцеві положення" Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування". При цьому стаж роботи на останньому підприємстві враховується у повному розмірі, а з попередніх місць роботи осіб він додається до стажу, необхідного для призначення пенсій на пільгових умовах. При визначенні частки сплати окремого підприємства стаж ураховується в місяцях (шляхом переведення років у місяці).

Як зазначалося вище, згідно з трудовою книжкою ОСОБА_2, розрахунком пільгового стажу цієї особи та довідками, виданими ПрАТ «Оріль-Лідер», ОСОБА_2 з 04.06.1981р. по 30.06.1997р. працював повний робочий день на роботах з особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці за списком №2, в Обласному комунальному підприємстві «Птахофабрика «Орільська»; з 01.07.1997р. ОСОБА_2 прийнятий за переведенням до Філії ЗАТ з ІІ «Оріль-Лідер» та працював на цьому підприємстві до 15.03.2004р. (6 років 8 місяців 14 днів) у якості машиніста холодильно-аміачних установок (на роботах з особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці за списком №2), загальний стаж роботи за списком №2 становить 22 роки 09 місяців 11 днів; стаж роботи, необхідний для призначення пенсії на пільгових умовах, складає 12 років 6 місяців 8 днів (а.с.22,24,105,107-108).

При цьому в розрахунку пільгового стажу ОСОБА_2 органом Пенсійного фонду зазначено, що стаж роботи, необхідний для призначення пенсії на пільгових умовах, - 12 років 6 місяців 8 днів, - ОСОБА_2 здобув на Птахофабрика «Орільська», без виокремлення частини стажу, здобутого на «Птахофабрика «Орільська», та частини стажу, здобутого на ЗАТ з ІІ «Оріль-Лідер» (ПрАТ «Оріль-Лідер») (а.с.22).

І саме з урахуванням того, що ОСОБА_2 нібито здобув весь необхідний стаж для призначення пенсії на пільгових умовах на ЗАТ з ІІ «Оріль-Лідер» (ПрАТ «Оріль-Лідер»), позивачем і покладено витрати на виплату та доставку такої пенсії на відповідача у повному обсязі, без врахування вимог п.п.6.2 п.6 Інструкції щодо пропорційності покриття підприємствами таких витрат в залежності від здобутого пенсіонером стажу роботи на кожному підприємстві.

Перерахунку витрат на виплату та доставку пільгової пенсії ОСОБА_2 відповідно до п.п.6.2 п.6 Інструкції позивачем не здійснено, що унеможливлює стягнення з відповідача таких витрат без визначення органом Пенсійного фонду належної для покриття цим підприємством суми таких витрат.

Відповідно до ч.1 ст.71 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу.

З огляду на викладене, суд вважає, що позивачем в установленому порядку не доведено обовязок відповідача відшкодовувати понесені Пенсійним фондом України витрати на виплату та доставку пільгових пенсій ОСОБА_1 та ОСОБА_2 за січень-лютий 2015 року у сумі 5116,68грн., внаслідок чого у задоволенні позову слід відмовити.

Керуючись ст. ст. 122, 160-162, 167 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,-

ПОСТАНОВИВ:

У задоволенні адміністративного позову Управління Пенсійного фонду України в Петриківському районі Дніпропетровської області до Приватного акціонерного товариства «Оріль-Лідер» про стягнення заборгованості по відшкодуванню фактичних витрат на виплату і доставку пільгових пенсій відмовити повністю.

Постанова суду набирає законної сили відповідно до вимог ст. 254 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржена в порядку та у строки, встановлені ст. 186 цього Кодексу до Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду шляхом подання апеляційної скарги через Дніпропетровський окружний адміністративний суд з одночасним направленням копії апеляційної скарги особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.

Суддя ОСОБА_3