Постанова № 67236605, 16.06.2017, Волинський окружний адміністративний суд

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

16 червня 2017 року Справа № 803/486/17

Волинський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого - судді Валюха В.М.,

при секретарі судового засідання Столярчук А.В.,

за участю представників позивача Олейнікової Л.В., Слупко О.М.,

представників відповідача Кушнір Ю.В., Ярошика Т.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Луцьку адміністративну справу за позовом Публічного акціонерного товариства «Луцьк Фудз» до Головного управління ДФС у Волинській області про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень,

ВСТАНОВИВ:

Публічне акціонерне товариство «Луцьк Фудз» (далі - ПАТ «Луцьк Фудз») звернулося з адміністративним позовом до Головного управління ДФС у Волинській області про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень від 18.01.2017 № 0000021201, № 0000031201.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що Луцькою об'єднаною державною податковою інспекцією Головного управління ДФС у Волинській області (далі - Луцька ОДПІ) проведена перевірка дотримання граничних строків сплати узгоджених податкових зобов'язань по податку на додану вартість (далі - ПДВ) за період з 28.01.2014 по 26.12.2016, про що складено акт від 27.12.2016 № 6503/12-01/00377163.

Перевіркою встановлено, що в порушення вимог пункту 57.1 статті 57 Податкового кодексу України (далі - ПК України), ПАТ «Луцьк Фудз» несвоєчасно сплачено узгоджене податкове зобов'язання з ПДВ в період з 28.01.2014 по 12.01.2016 в розмірі 2963264,20 грн. та у відповідності до пункту 126.1 статті 126 ПК України позивач зобов'язаний сплатити штраф: з ПДВ при затримці від 1 до 30 календарних днів у розмірі 10 відсотків від суми несвоєчасно сплаченого узгодженого податкового зобов'язання з ПДВ 488478,85 грн.; з ПДВ при затримці від 31 до 90 календарних днів у розмірі 20 відсотків від суми несвоєчасно сплаченого узгодженого податкового зобов'язання з ПДВ 104173,99 грн.

На підставі вказаного акту перевірки Луцької ОДПІ від 27.12.2016 № 6503/12-01/00377163 Головне управління ДФС у Волинській області 18.01.2017 прийняло такі податкові повідомлення-рішення: № 0000021201, яким за затримку сплати суми грошового зобов'язання в розмірі 1041739,90 грн. позивача зобов'язано сплатити штраф у розмірі 10%, що становить 104173,99 грн.; № 0000031201, яким за затримку сплати суми грошового зобов'язання в розмірі 2442394,25 грн. позивача зобов'язано сплатити штраф у розмірі 20%, що становить 488478,85 грн.

Позивач не погоджується із вказаними податковими повідомленнями-рішеннями з тих підстав, що: у розрахунок штрафних санкцій безпідставно включені періоди дії договорів про розстрочення податкового боргу; штрафні санкції нараховані без урахування законодавчо встановлених строків давності для їх застосування; штрафні санкції нараховані на суми податкових зобов'язань, зазначених ПАТ «Луцьк Фудз» у поданих ним в 2014-2015 р.р. податкових деклараціях та сплачених платником податків у встановлені чинним законодавством строки; перевірка, проведена 26.12.2016, повторно охопила період, який раніше уже перевірявся. Крім того, у додаткових поясненнях від 01.06.2017 № 1515 (т. 2, а. с. 73-76) позивач вказав про те, що контролюючий орган вийшов за межі питань, що можуть бути предметом камеральної перевірки, відповідачем не обґрунтовано підстави, порядок та період нарахування штрафних санкцій, що не дає підстави вважати факти порушень доведеними у визначені податковим органом періоди порушень та в наведених розмірах штрафів.

Позивач просить визнати протиправними та скасувати податкові повідомлення-рішення від 18.01.2017 № 0000021201, № 0000031201.

В поданих до суду письмових запереченнях проти позову від 28.04.2017 (т. 1, а. с. 133-134) представник відповідача Ярошик Т.В. адміністративний позов не визнав та просить відмовити в його задоволенні з тих підстав, що внаслідок порушення позивачем свого обов'язку щодо своєчасної сплати податкового зобов'язання у строки, встановлені законом, відповідачем правомірно застосовані до позивача штрафні санкції у порядку та розмірах, визначених ПК України.

В судовому засіданні представники позивача адміністративний позов підтримали з підстав, викладених у позовній заяві, просять позов задовольнити.

Представники відповідача в судовому засіданні адміністративний позов не визнали з підстав, викладених у письмових запереченнях проти позову, та просять у його задоволенні відмовити повністю.

Заслухавши пояснення осіб, які беруть участь у справі, дослідивши письмові докази, суд приходить до висновку, що адміністративний позов необхідно задовольнити повністю з таких мотивів та підстав.

Судом встановлено, що Луцькою ОДПІ проведена перевірка дотримання граничних строків сплати узгоджених податкових зобов'язань по ПДВ за період з 28.01.2014 по 26.12.2016, про що складено акт від 27.12.2016 № 6503/12-01/00377163 (т. 1, а. с. 15), та на який платником були подані письмові заперечення від 05.01.2017 № 8 (т. 1, а. с. 20-25). Листом від 18.01.2017 № 352/10/03-18-12-01 Луцька ОДПІ письмово повідомила позивача про відсутність підстав для задоволення заперечення (т. 1, а. с. 26).

Вказаною перевіркою встановлено, що в порушення вимог пункту 57.1 статті 57 ПК України, ПАТ «Луцьк Фудз» несвоєчасно сплачено узгоджене податкове зобов'язання з ПДВ в період з 28.01.2014 по 12.01.2016 в розмірі 2963264,20 грн. та у відповідності до пункту 126.1 статті 126 ПК України позивач зобов'язаний сплатити штраф: з ПДВ при затримці від 1 до 30 календарних днів у розмірі 10 відсотків від суми несвоєчасно сплаченого узгодженого податкового зобов'язання з ПДВ 488478,85 грн.; з ПДВ при затримці від 31 до 90 календарних днів у розмірі 20 відсотків від суми несвоєчасно сплаченого узгодженого податкового зобов'язання з ПДВ 104173,99 грн.

На підставі вказаного акту перевірки Луцької ОДПІ від 27.12.2016 № 6503/12-01/00377163 Головне управління ДФС у Волинській області 18.01.2017 прийняло такі податкові повідомлення-рішення форми «Ш»: № 0000021201, яким за затримку сплати суми грошового зобов'язання в розмірі 1041739,90 грн. позивача зобов'язано сплатити штраф у розмірі 10%, що становить 104173,99 грн. (т. 1, а. с. 13), та № 0000031201, яким за затримку сплати суми грошового зобов'язання в розмірі 2442394,25 грн. позивача зобов'язано сплатити штраф у розмірі 20%, що становить 488478,85 грн. (т. 1, а. с. 14), та які були оскаржені в адміністративному порядку.

Рішенням ДФС України від 31.03.2017 податкові повідомлення-рішення від 18.01.2017 № 0000021201, № 0000031201 були залишені без змін, а скарга - без задоволення (т. 1, а. с. 37-39).

Пунктом 56.18 статті 56 ПК України від 02.12.2010 року № 2755-VI (з наступними змінами та доповненнями) передбачено, що з урахуванням строків давності, визначених статтею 102 цього Кодексу, платник податків має право оскаржити в суді податкове повідомлення-рішення або інше рішення контролюючого органу про нарахування грошового зобов'язання у будь-який момент після отримання такого рішення.

Згідно із пунктом 1 частини другої статті 17 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) юрисдикція адміністративних судів поширюється на публічно-правові спори, зокрема: спори фізичних чи юридичних осіб із суб'єктом владних повноважень щодо оскарження його рішень (нормативно-правових актів чи правових актів індивідуальної дії), дій чи бездіяльності.

Відповідно до частин першої, другої статті 71 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

На думку суду, відповідач не довів правомірності оскаржуваних в даній адміністративній справі податкових повідомлень-рішень, з огляду на таке.

Як передбачено підпунктом 14.1.39 пункту 14.1 статті 14 ПК України, грошове зобов'язання платника податків - сума коштів, яку платник податків повинен сплатити до відповідного бюджету як податкове зобов'язання та/або штрафну (фінансову) санкцію, що справляється з платника податків у зв'язку з порушенням ним вимог податкового законодавства та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, а також санкції за порушення законодавства у сфері зовнішньоекономічної діяльності.

Відповідно до пунктів 38.1, 38.3 статті 38 цього ж Кодексу виконанням податкового обов'язку визнається сплата в повному обсязі платником відповідних сум податкових зобов'язань у встановлений податковим законодавством строк. Спосіб, порядок та строки виконання податкового обов'язку встановлюються цим Кодексом та законами з питань митної справи.

Згідно з пунктом 126.1 статті 126 ПК України (в редакції, чинній до 31.12.2016) у разі якщо платник податків не сплачує узгоджену суму грошового зобов'язання протягом строків, визначених цим Кодексом, такий платник податків притягується до відповідальності у вигляді штрафу у таких розмірах: при затримці до 30 календарних днів включно, наступних за останнім днем строку сплати суми грошового зобов'язання, - у розмірі 10 відсотків погашеної суми податкового боргу; при затримці більше 30 календарних днів, наступних за останнім днем строку сплати суми грошового зобов'язання, - у розмірі 20 відсотків погашеної суми податкового боргу.

З акту перевірки Луцької ОДПІ від 27.12.2016 № 6503/12-01/00377163 (т. 1, а. с. 15-16), додатків до нього (т. 1, а. с. 17-19), детальних розрахунків штрафних санкцій за 2014-2015 р.р. (т. 1, а. с. 27-30), додаткових пояснень представника відповідача Кушнір Ю.В. від 01.06.2017 (т. 2, а. с. 62-72) вбачається, що позивача притягнуто до відповідальності за пунктом 126.1 статті 126 ПК України за несвоєчасну сплату узгодженого податкового зобов'язання з ПДВ в період з 28.01.2014 по 12.01.2016 в розмірі 2963264,20 грн.

При вирішенні питання правомірності притягнення позивача до відповідальності у вигляді штрафу за несвоєчасну сплату узгодженої суми грошового зобов'язання з ПДВ згідно із оскаржуваними податковими повідомленнями-рішеннями суд враховує такі положення нормативно-правових актів, які були чинними на момент проведення перевірки, оформленої актом від 27.12.2016 № 6503/12-01/00377163.

Згідно із підпунктом 19-1.1.34 пункту 19-1 статті 19 ПК України контролюючі органи виконують такі функції: забезпечують визначення в установлених цим Кодексом, іншими законами України випадках сум податкових та грошових зобов'язань платників податків, застосування і своєчасне стягнення сум передбачених законом штрафних (фінансових) санкцій (штрафів) за порушення податкового, валютного та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи.

Підпунктом 20.1.19 пункту 20.1 статті 20 цього ж Кодексу передбачено, що контролюючі органи мають право: застосовувати до платників податків передбачені законом фінансові (штрафні) санкції (штрафи) за порушення податкового чи іншого законодавства, контроль за додержанням якого покладено на контролюючі органи.

Відповідно до підпункту 54.3.3 пункту 54.3 статті 54 ПК України контролюючий орган зобов'язаний самостійно визначити суму грошових зобов'язань, зменшення (збільшення) суми бюджетного відшкодування та/або зменшення (збільшення) від'ємного значення об'єкта оподаткування податком на прибуток або від'ємного значення суми податку на додану вартість платника податків, передбачених цим Кодексом або іншим законодавством, якщо: згідно з податковим та іншим законодавством особою, відповідальною за нарахування сум податкових зобов'язань з окремого податку або збору, застосування штрафних (фінансових) санкцій та пені, у тому числі за порушення у сфері зовнішньоекономічної діяльності, є контролюючий орган.

Згідно із пунктом 58.1 статті 58 ПК України контролюючий орган надсилає (вручає) платнику податків податкове повідомлення-рішення, якщо сума грошового зобов'язання платника податків, передбаченого податковим або іншим законодавством, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, розраховується контролюючим органом відповідно до статті 54 цього Кодексу (крім декларування товарів, передбаченого для громадян) або якщо за результатами перевірки контролюючим органом встановлено факт: невідповідності суми бюджетного відшкодування сумі, заявленій у податковій декларації; завищення розміру задекларованого від'ємного значення об'єкта оподаткування податком на прибуток або від'ємного значення суми податку на додану вартість, розрахованої платником податків відповідно до розділу V цього Кодексу; заниження або завищення суми податкових зобов'язань, заявленої у податковій декларації, або суми податкового кредиту, заявленої у податковій декларації з податку на додану вартість, крім випадків, коли зазначене заниження або завищення враховано при винесенні інших податкових повідомлень-рішень за результатами перевірки. Податкове повідомлення-рішення містить підставу для такого нарахування (зменшення) податкового зобов'язання та/або зменшення (збільшення) суми бюджетного відшкодування та/або зменшення від'ємного значення об'єкта оподаткування податком на прибуток або від'ємного значення суми податку на додану вартість, або заниження чи завищення суми податкових зобов'язань, заявленої у податковій декларації, або суми податкового кредиту, заявленої у податковій декларації з податку на додану вартість; посилання на норму цього Кодексу та/або іншого закону, контроль за виконанням якого покладено на контролюючі органи, відповідно до якої був зроблений розрахунок або перерахунок грошових зобов'язань платника податків; суму грошового зобов'язання, що повинен сплатити платник податку; суму зменшеного (збільшеного) бюджетного відшкодування та/або зменшення від'ємного значення результатів господарської діяльності або від'ємного значення суми податку на додану вартість; граничні строки сплати грошового зобов'язання та/або строки виправлення платником податків показників податкової звітності; попередження про наслідки несплати грошового зобов'язання або внесення виправлень до показників податкової звітності в установлений строк; граничні строки, передбачені цим Кодексом для оскарження податкового повідомлення-рішення. До податкового повідомлення-рішення додається розрахунок податкового зобов'язання (за наявності) та штрафних (фінансових) санкцій. Форма та порядок надіслання податкового повідомлення-рішення і розрахунку грошового зобов'язання визначається центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну податкову і митну політику.

Пунктом 58.2 статті 58 цього ж Кодексу визначено, що податкове повідомлення-рішення надсилається (вручається) за кожним окремим податком, збором та/або разом із штрафними санкціями, передбаченими цим Кодексом, а також за кожною штрафною (фінансовою) санкцією за порушення норм іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на такий контролюючий орган, та/або пенею за порушення строків розрахунків у сфері зовнішньоекономічної діяльності.

Як передбачено пунктом 1 розділу ІІ (Порядок складання контролюючими органами податкових повідомлень-рішень) Порядку надіслання контролюючими органами податкових повідомлень-рішень платникам податків, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 28.12.2015 № 1204 (зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 22.01.2016 за № 124/28254), контролюючий орган визначає суму нарахування (зменшення) грошових, податкових зобов'язань, зменшення (збільшення) суми податкових зобов'язань та/або податкового кредиту та/або бюджетного відшкодування з податку на додану вартість та/або зменшення від'ємного значення об'єкта оподаткування податком на прибуток або від'ємного значення суми податку на додану вартість, що передбачені Кодексом або іншим законодавством, і складає податкове повідомлення-рішення у випадках, якщо: 1) платник податків не подає в установлені строки податкову (митну) декларацію, а при здійсненні заходів податкового контролю встановлено факти здійснення платником податків діяльності, що призвела до виникнення об'єктів оподаткування, наявність показників, які підлягають декларуванню відповідно до вимог Кодексу, та наявність діючих (у тому числі призупинених) ліцензій на право здійснення діяльності з підакцизною продукцією, яка підлягає ліцензуванню згідно із законодавством; 2) дані перевірок результатів діяльності платника податків, крім електронної перевірки, свідчать про заниження або завищення суми його податкових зобов'язань, податкового кредиту, суми бюджетного відшкодування та/або завищення від'ємного значення об'єкта оподаткування податком на прибуток або від'ємного значення суми податку на додану вартість платника податків, що заявлені у податкових (митних) деклараціях, уточнюючих розрахунках; 3) згідно із законодавством з питань державної митної справи, податковим та іншим законодавством відповідальним за нарахування сум податкових зобов'язань з окремого податку або збору, застосування штрафних (фінансових) санкцій та пені, у тому числі за порушення у сфері зовнішньоекономічної діяльності, є контролюючий орган; 4) дані перевірок щодо утримання податків у джерела виплати, в тому числі податкового агента, свідчать про порушення правил нарахування, утримання та сплати до відповідних бюджетів податків і зборів, передбачених Кодексом, у тому числі податку на доходи фізичних осіб, таким податковим агентом; 5) результати митного контролю, отримані після закінчення процедури митного оформлення та випуску товарів, свідчать про заниження або завищення податкових зобов'язань, визначених платником податків у митних деклараціях; 6) в інших випадках, коли надсилання (вручення) податкового повідомлення-рішення передбачено законом.

Згідно із пунктом 2 розділу ІІ вказаного Порядку у випадках, зазначених у пункті 1 цього розділу, відповідний структурний підрозділ контролюючого органу складає податкове повідомлення-рішення за такими формами: «Ш» - у разі застосування штрафних санкцій за порушення строків сплати грошових зобов'язань (додаток 4).

З додатку 4 до вказаного Порядку вбачається, що у податковому повідомленні-рішенні (форма «Ш») обов'язково зазначається акт перевірки (номер, дата складання), яким встановлено порушення строку сплати суми грошового зобов'язання.

Системний аналіз вказаних нормативно-правових актів дає суду підстави дійти висновку, що притягнення платника податків за затримку сплати узгодженої суми грошового зобов'язання можливе лише за податковим повідомленням-рішенням форми «Ш», що приймається контролюючим органом на підставі акту перевірки, яким встановлено порушення граничного строку сплати грошового зобов'язання.

Види, порядок і строки проведення перевірок, оформлення їх результатів регламентовано главою 8 розділу ІІ ПК України.

Відповідно до пункту 75.1 статті 75 ПК України (в редакції, чинній на момент проведення перевірки, оформленої актом Луцької ОДПІ від 27.12.2016 № 6503/12-01/00377163) контролюючі органи мають право проводити камеральні, документальні (планові або позапланові; виїзні або невиїзні) та фактичні перевірки.

Згідно із підпунктом 75.1.1 статті 75 цього ж Кодексу камеральною вважається перевірка, яка проводиться у приміщенні контролюючого органу виключно на підставі даних, зазначених у податкових деклараціях (розрахунках) платника податків, та даних системи електронного адміністрування податку на додану вартість (даних органу, що здійснює казначейське обслуговування бюджетних коштів, в якому відкриваються рахунки платників у системі електронного адміністрування податку на додану вартість, даних Єдиного реєстру податкових накладних та даних митних декларацій), а також даних Єдиного реєстру акцизних накладних та даних системи електронного адміністрування реалізації пального.

За приписами пункту 200-1.1 статті 200-1 ПК України система електронного адміністрування податку на додану вартість забезпечує автоматичний облік в розрізі платників податку: суми податку, що містяться у виданих та отриманих податкових накладних та розрахунках коригування, зареєстрованих в Єдиному реєстрі податкових накладних; суми податку, сплачені платниками при ввезенні товару на митну територію України; суми поповнення та залишку коштів на рахунках в системі електронного адміністрування податку на додану вартість; суми податку, на яку платники мають право зареєструвати податкові накладні та розрахунки коригування до податкових накладних в Єдиному реєстрі податкових накладних; інші показники, які згідно з вимогами пункту 34 підрозділу 2 розділу XX «Перехідні положення» цього Кодексу враховуються під час обрахунку суми податку, обчисленої за формулою, визначеною пунктом 200 1.3 статті 200 1 цього Кодексу.

Відповідно до пункту 76.1 статті 76 цього ж Кодексу камеральна перевірка проводиться посадовими особами контролюючого органу без будь-якого спеціального рішення керівника такого органу або направлення на її проведення. Камеральній перевірці підлягає вся податкова звітність суцільним порядком. Згода платника податків на перевірку та його присутність під час проведення камеральної перевірки не обов'язкова.

Підпунктом 75.1.2 статті 75 ПК України визначено, що документальною перевіркою вважається перевірка, предметом якої є своєчасність, достовірність, повнота нарахування та сплати усіх передбачених цим Кодексом податків та зборів, а також дотримання валютного та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, дотримання роботодавцем законодавства щодо укладення трудового договору, оформлення трудових відносин з працівниками (найманими особами) та яка проводиться на підставі податкових декларацій (розрахунків), фінансової, статистичної та іншої звітності, регістрів податкового та бухгалтерського обліку, ведення яких передбачено законом, первинних документів, які використовуються в бухгалтерському та податковому обліку і пов'язані з нарахуванням і сплатою податків та зборів, виконанням вимог іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, а також отриманих в установленому законодавством порядку контролюючим органом документів та податкової інформації, у тому числі за результатами перевірок інших платників податків.

Як передбачено підпунктом 75.1.3 статті 75 зазначеного Кодексу, фактичною вважається перевірка, що здійснюється за місцем фактичного провадження платником податків діяльності, розташування господарських або інших об'єктів права власності такого платника. Така перевірка здійснюється контролюючим органом щодо дотримання норм законодавства з питань регулювання обігу готівки, порядку здійснення платниками податків розрахункових операцій, ведення касових операцій, наявності ліцензій, патентів, свідоцтв, у тому числі про виробництво та обіг підакцизних товарів, дотримання роботодавцем законодавства щодо укладення трудового договору, оформлення трудових відносин з працівниками (найманими особами).

Методичними рекомендаціями щодо організації та проведення камеральних перевірок податкової звітності платників податків, крім перевірок податкової декларації про майновий стан і доходи та податкової декларації платника єдиного податку - фізичної особи - підприємця, затвердженого наказом Міністерства доходів і зборів України від 14.06.2013 № 165, не передбачено проведення камеральних перевірок з питань своєчасності нарахування та сплати узгоджених сум грошових зобов'язань з ПДВ, за приписами підпункту 3.1.1 пункту 3.1 податкова звітність, подана платником ПДВ, проходить арифметичний та логічний контроль.

Системний аналіз вказаних нормативно-правових актів дає суду підстави дійти висновку про те, що контролюючі органи мають право проводити виключно такі види перевірок, як камеральні, документальні (планові або позапланові; виїзні або невиїзні) та фактичні перевірки. При цьому, питання своєчасності нарахування та сплати усіх передбачених ПК України податків та зборів до 31.12.2016 могло бути предметом лише документальної перевірки.

Вказаний правовий висновок підтверджується також порівняльним аналізом положень підпункту 75.1.1 пункту 75.1 статті 75 ПК України у редакціях до та після прийняття Закону України «Про внесення змін до Податкового кодексу України щодо покращення інвестиційного клімату в Україні» від 21.12.2016 № 1797-VIII (далі - Закон № 1797-VIII), який набрав чинності 01.01.2017.

Так, Законом № 1797-VIII підпункт 75.1.1 пункту 75.1 статті 75 було доповнено абзацом другим такого змісту: «Предметом камеральної перевірки також може бути своєчасність подання податкових декларацій (розрахунків) та/або своєчасність реєстрації податкових накладних та/або розрахунків коригування до податкових накладних у Єдиному реєстрі податкових накладних, акцизних накладних та/або розрахунків коригування до акцизних накладних у Єдиному реєстрі акцизних накладних, виправлення помилок у податкових накладних та/або своєчасність сплати узгодженої суми податкового (грошового) зобов'язання виключно на підставі даних, що зберігаються (опрацьовуються) у відповідних інформаційних базах».

Отже, з 01.01.2017 контролюючі органи можуть проводити камеральні перевірки, предметом яких може бути своєчасність сплати узгодженої суми податкового (грошового) зобов'язання виключно на підставі даних, що зберігаються (опрацьовуються) у відповідних інформаційних базах. Разом з тим, на думку суду, до 31.12.2016 питання своєчасності нарахування та сплати усіх передбачених ПК України податків та зборів могло бути предметом лише документальної перевірки.

Як вбачається із акту перевірки Луцької ОДПІ від 27.12.2016 № 6503/12-01/00377163, вказана перевірка проведена на підставі підпункту 75.1.1 пункту 75.1 статті 75 ПК України (т. 1, а. с. 15), з чого необхідно дійти висновку про те, що вказана перевірка є камеральною, що також підтвердили представники відповідача у судовому засіданні, а отже її предметом не могли бути питання дотримання строків сплати узгоджених сум податкових зобов'язань з ПДВ.

Крім того, суд звертає увагу, що згідно із пунктом 200.10 статті 200 ПК України (в редакції, чинній на момент складання акту перевірки Луцької ОДПІ від 27.12.2016 № 6503/12-01/00377163) протягом 30 календарних днів, що настають за граничним терміном отримання податкової декларації, контролюючий орган проводить камеральну перевірку заявлених у ній даних.

Тобто, камеральна перевірка, оформлена актом від 27.12.2016 № 6503/12-01/00377163, була проведена з грубим порушенням строку її проведення, визначеного пунктом 200.10 статті 200 ПК України.

Суд також враховує, що відповідно до абзацу першого пункту 200.10 статті 200 ПК України (з урахуванням змін, внесених Законом № 1797-VIII, який набрав чинності 01.01.2017) у строк, передбачений абзацом першим пункту 76.3 статті 76 цього Кодексу, контролюючий орган проводить камеральну перевірку даних податкової декларації або уточнюючих розрахунків (в разі їх подання). За приписами пункту 76.3 статті 76 ПК України (з урахуванням змін, внесених Законом № 1797-VIII, який набрав чинності 01.01.2017) камеральна перевірка податкової декларації або уточнюючого розрахунку може бути проведена лише протягом 30 календарних днів, що настають за останнім днем граничного строку їх подання, а якщо такі документи були надані пізніше, - за днем їх фактичного подання. Камеральна перевірка з інших питань проводиться з урахуванням строків давності, визначених статтею 102 цього Кодексу.

Отже, починаючи з 01.01.2017 контролюючі органи вправі проводити камеральні перевірки, предметом яких може бути своєчасність сплати узгодженої суми податкового (грошового) зобов'язання виключно на підставі даних, що зберігаються (опрацьовуються) у відповідних інформаційних базах, і така перевірка проводиться з урахуванням строків давності, визначених статтею 102 ПК України. При цьому, на думку суду, до 31.12.2016 предметом камеральних перевірок не могли бути питання своєчасності сплати узгодженої суми податкового зобов'язання, а проведення камеральних перевірок було обмежено у часі (30 календарних днів, що настають за останнім днем граничного строку їх подання, а якщо такі документи були надані пізніше, - за днем їх фактичного подання).

Крім того, як вбачається із акту перевірки Луцької ОДПІ від 27.12.2016 № 6503/12-01/00377163, вона поведена за період з 28.01.2014 по 26.12.2016 (т. 1, а. с. 15) та згідно із детальним розрахунком штрафних санкцій за 2014 рік позивачу усього донараховано штрафних санкцій згідно із оскаржуваними податковими повідомленнями-рішеннями за несвоєчасну сплату узгоджених сум грошових зобов'язань з ПДВ у 2014 році в загальному розмірі 350341,99 грн. (т. 1, а. с. 27-28).

Разом з тим, як встановлено судом, наказом Луцької ОДПІ від 29.10.2015 № 2156 «Про проведення документальної виїзної перевірки» було призначено документальну планову виїзну перевірку ПАТ «Луцьк Фудз» за період з 01.07.2012 по 31.12.2014, терміном 20 робочих днів з 10.11.2015 (т. 2, а. с. 21). При цьому, згідно із пунктом 4.1.2 Переліку питань для здійснення планової виїзної перевірки ПАТ «Луцьк Фудз» з питань дотримання вимог податкового, валютного та іншого законодавства перевірці підлягало питання правильності обчислення, повноти і своєчасності сплати до бюджету ПДВ (достовірність нарахування бюджетного відшкодування) (т. 2, а. с. 25).

В пункті 3.2.3 (Висновок щодо повноти декларування та своєчасності сплати податку на додану вартість, правомірності декларування сум податку, що підлягають бюджетному відшкодуванню) акту Луцької ОДПІ від 31.12.2015 № 6408/22-1/00377163 про результати планової виїзної перевірки ПАТ «Луцьк Фудз» з питань дотримання вимог податкового законодавства за період з 01.07.2012 по 31.12.2014, валютного та іншого законодавства за період з 01.07.2012 по 31.12.2014 зазначено, що перевіркою дотримання позивачем строків сплати ПДВ за період з 01.07.2012 по 31.12.2014 порушень не встановлено (т. 2, а. с. 13).

Таким чином, висновки акту перевірки Луцької ОДПІ від 27.12.2016 № 6503/12-01/00377163 щодо порушення позивачем вимог законодавства в частині дотримання строків сплати ПДВ у 2014 році не відповідають висновкам іншого акту перевірки Луцької ОДПІ від 31.12.2015 № 6408/22-1/00377163, яким таких порушень у вказаному періоді не було встановлено. При цьому, суду не надано доказів того, що предметом планової виїзної перевірки ПАТ «Луцьк Фудз», оформленої актом від 31.12.2015 № 6408/22-1/00377163, не були питання своєчасності сплати узгоджених сум грошових зобов'язань з ПДВ протягом 2014 року і що податковий орган був позбавлений можливості виявити порушення щодо порушення строків сплати ПДВ під час проведення зазначеної перевірки.

Суд звертає увагу, що відповідно до підпункту 78.1.12 пункту 78.1 статті 78 ПК України документальна позапланова перевірка здійснюється за наявності хоча б однієї з таких підстав: контролюючим органом вищого рівня в порядку контролю за діями або бездіяльністю посадових осіб контролюючого органу нижчого рівня здійснено перевірку документів обов'язкової звітності платника податків або матеріалів документальної перевірки, проведеної контролюючим органом нижчого рівня, і виявлено невідповідність висновків акта перевірки вимогам законодавства або неповне з'ясування під час перевірки питань, що повинні бути з'ясовані під час перевірки для винесення об'єктивного висновку щодо дотримання платником податків вимог законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи. Наказ про проведення документальної позапланової перевірки в цьому випадку приймається контролюючим органом вищого рівня лише у тому разі, коли стосовно посадових осіб контролюючого органу нижчого рівня, які проводили документальну перевірку зазначеного платника податків, розпочато службове розслідування або їм повідомлено про підозру у вчиненні кримінального правопорушення.

На думку суду, оскільки питання щодо дотримання позивачем строків сплати ПДВ протягом 2014 року уже було предметом планової виїзної документальної перевірки ПАТ «Луцьк Фудз», оформленої актом від 31.12.2015 № 6408/22-1/00377163, тому повторне проведення перевірки з цього ж питання було б можливе лише у порядку та з дотриманням вимог підпункту 78.1.12 пункту 78.1 статті 78 ПК України, у зв'язку з чим предметом камеральної перевірки, оформленої актом Луцької ОДПІ від 27.12.2016 № 6503/12-01/00377163, не могли бути питання щодо дотримання позивачем граничних строків сплати узгоджених податкових зобов'язань з ПДВ за період 2014 року.

Суд також звертає увагу, що, як вбачається з додатків до акту перевірки Луцької ОДПІ від 27.12.2016 № 6503/12-01/00377163 (т. 1, а. с. 17-19) та додаткових пояснень представника відповідача Кушнір Ю.В. від 01.06.2017 (т. 2, а. с. 62-72), згідно із оскаржуваними податковими повідомленнями-рішеннями до позивача були застосовані штрафні санкції за несвоєчасну сплату сум грошових зобов'язань з ПДВ в період до 28.01.2014, що є також неправомірно, оскільки пунктом 2 акту перевірки Луцької ОДПІ від 27.12.2016 № 6503/12-01/00377163 було передбачено, що вона проводиться за період, починаючи з 28.01.2014 та по 26.12.2016 (т. 1, а. с. 16).

Згідно із статтею 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Пунктом 1 частини третьої статті 2 КАС України передбачено, що у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до частини третьої статті 70 КАС України докази, одержані з порушенням закону, судом при вирішенні справи не беруться до уваги.

З урахуванням наведених норм чинного законодавства України та встановлених обставин справи, суд приходить до висновку, що оскільки предметом камеральної перевірки, оформленої актом перевірки Луцької ОДПІ від 27.12.2016 № 6503/12-01/00377163, не могли бути питання своєчасності сплати узгоджених сум податкових зобов'язань з ПДВ, Луцька ОДПІ при проведенні вказаної перевірки діяла не на підставі, не у межах повноважень та не у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України, тому факт вчинення податкового правопорушення у вигляді порушення позивачем строків сплати податкових зобов'язань з ПДВ в період з 28.01.2014 по 26.12.2016 у встановленому законодавством порядку (тобто, шляхом проведення відповідного виду перевірки із складанням акту) не задокументований. Відтак, на думку суду, акт перевірки Луцької ОДПІ від 27.12.2016 № 6503/12-01/00377163 складений з порушенням закону та не може мати правових наслідків, як і не може бути підставою для притягнення позивача до відповідальності за оскаржуваними податковими повідомленнями-рішеннями.

З наведених вище підстав, виходячи з наданих суду статтею 162 КАС України повноважень, адміністративний позов підлягає до задоволення повністю шляхом прийняття постанови про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень Головного управління ДФС у Волинській області від 18.01.2017 № 0000021201, № 0000031201.

Згідно із частиною першою статті 94 КАС України якщо судове рішення ухвалене на користь сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, суд присуджує всі здійснені нею документально підтверджені судові витрати за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав стороною у справі, або якщо стороною у справі виступала його посадова чи службова особа.

Отже, на користь позивача необхідно присудити за рахунок бюджетних асигнувань відповідача судовий збір в розмірі 8889,80 грн., сплачений платіжним дорученням № 209 від 11.04.2017 (т. 1, а. с. 2), та який згідно із випискою був зарахований до спеціального фонду Державного бюджету України (т. 1, а. с. 127).

Керуючись статтями 160 - 163 Кодексу адміністративного судочинства України, на підставі Податкового кодексу України, суд

ПОСТАНОВИВ:

Адміністративний позов задовольнити повністю.

Визнати протиправними та скасувати податкові повідомлення-рішення Головного управління ДФС у Волинській області від 18 січня 2017 року № 0000021201, № 0000031201.

Присудити на користь Публічного акціонерного товариства «Луцьк Фудз» за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління ДФС у Волинській області судовий збір у розмірі 8889 гривень 80 копійок (вісім тисяч вісімсот вісімдесят дев'ять гривень вісімдесят копійок).

Постанова набирає законної сили в порядку та строки, визначені статтею 254 КАС України, та може бути оскаржена в апеляційному порядку шляхом подання апеляційної скарги до Львівського апеляційного адміністративного суду через Волинський окружний адміністративний суд протягом десяти днів з дня отримання її копії.

Суддя В.М.Валюх

Постанова складена у повному обсязі 20 червня 2017 року