Ухвала суду № 67235789, 16.06.2017, Апеляційний суд Одеської області

Номер провадження: 11-сс/785/950/17

Номер справи місцевого суду: 522/10457/17

Головуючий у першій інстанції Іванов

Доповідач Мандрик В. О.

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

16.06.2017 року м. Одеса

Колегія суддів судової палати з кримінальних справ апеляційного суду Одеської області в складі:

головуючого - Мандрика В.О.,

суддів - Потаніна О,О., ОСОБА_1

секретаря - Лупу О.С.,

за участю прокурора - Лебедєва В.М.,

слідчого - Кумайгородського С.Г.,

адвоката - ОСОБА_2,

підозрюваного - ОСОБА_3,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Одесі в залі суду матеріали за апеляцією прокурора Одеської місцевої прокуратури № 3 ОСОБА_4 та захисника ОСОБА_2 на ухвалу слідчого судді Приморського районного суду м. Одеси від 08.06.2017 року про відмову в задоволенні клопотання слідчого про обрання запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою і обранні йому запобіжного заходу у вигляді цілодобового домашнього арешту,

ВСТАНОВИЛА:

Вказаною ухвалою відносно

ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця ІНФОРМАЦІЯ_2, українця, громадянина України, не працюючого, ІНФОРМАЦІЯ_3, не одруженого, зареєстрованого за адресою: ІНФОРМАЦІЯ_4/А, який проживає за адресою: ІНФОРМАЦІЯ_5, раніше судимого 02.03.2016 року Яремчанським міським судом Івано-Франківської області за ч. 3 ст. 185, 69 КК України до 3 місяців арешту, звільненого за відбуттям покарання 04.08.2016 року,

підозрюваного у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 4 ст. 296, ч. 2 ст. 345 КК України, відмовлено в задоволенні клопотання слідчого СВ Шевченківського ВП Приморського ВП в м. Одесі ГУНП в Одеській області про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, застосовано до підозрюваного запобіжний захід у вигляді цілодобового домашнього арешту з покладенням обовязків, передбачених ч. 5 ст. 194 КПК України.

Досудовим розслідуванням встановлено, що 07.06.2017 року приблизно з 13:00 до 14:00 годин ОСОБА_3, перебуваючи біля адміністративної будівлі Одеського апеляційного господарського суду, розташованого в м. Одесі, проспект Шевченка, 29, грубо порушуючи громадський порядок з мотивів явної неповаги до суспільства, що супроводжувалось особливою зухвалістю, гучно висловлювався грубою нецензурною лайкою на адресу працівників суду та співробітників поліції, на численні зауваження не реагував.

Приблизно о 14:20 годині, більш точний час встановити не виявилося можливим, ОСОБА_3 підбіг до працівників батальйону поліції особливого призначення ГУНП в Одеській області, що перебували на охороні громадського порядку на території вказаного суду з метою забезпечення безпеки та попередження можливого тиску на працівників суду, а саме, відмежовували вхід до суду від мітингуючих осіб. Наблизившись до кордону поліцейських, ОСОБА_3, грубо порушуючи громадський порядок, з особливою зухвалістю, тримаючи в руках металевий балон зі сльозоточивим газом «Перець-4», став розпилювати газ в обличчя працівникам поліції, заподіявши останнім тілесні ушкодження, з якими вони були доставлені до медичного закладу. Крім працівників поліції від вказаних дій підозрюваного постраждали також присутні в той момент працівники суду.

В апеляції прокурор просить ухвалу слідчого судді Приморського районного суду м. Одеси від 08.06.2017 року скасувати, постановити нову ухвалу, якою задовольнити клопотання слідчого та обрати ОСОБА_3 запобіжний захід у вигляді тримання під вартою, посилаючись на необґрунтованість ухвали, на невідповідність висновків суду фактичним обставинам справи, оскільки зазначена в ухвалі адреса не відповідає адресі наданого захисником договору оренди частини житлового будинку від 31.05.2017 року. На думку апелянта, судом не врахована суспільна небезпека злочинів, зухвалість, з якою були причинені тілесні ушкодження працівникам поліції та громадянам, суд також не врахував наявність ризиків, що підозрюваний, який раніше судимий, на шлях виправлення не став, вчинив нові тяжкі злочини, що дає підстави вважати, що підозрюваний може вчинити інше кримінальне правопорушення, незаконно впливати на свідків, перешкодити кримінальному провадженню іншим чином.

В апеляції захисник ОСОБА_2 в інтересах підозрюваного ОСОБА_3 просить скасувати ухвалу слідчого судді про обрання підозрюваному запобіжного заходу у вигляді цілодобового домашнього арешту і постановити нову ухвалу, якою обрати відносно ОСОБА_3 запобіжний захід у вигляді домашнього арешту із забороною залишати житло із 23 години до 6 години ранку наступного дня. При цьому адвокат зазначає, що слідчий суддя при розгляді клопотання слідчого неповно дослідив обставини справи і не взяв до уваги , що підозрюваний має постійне місце проживання за адресою: ІНФОРМАЦІЯ_5, за оренду сплачує щомісячну плату у 1500 грн, які заробляє шляхом виконання ремонтних робіт. Запобіжний захід у вигляді цілодобового домашнього арешту фактично позбавляє його можливості працювати та оплачувати житло.

Вислухавши доповідача, прокурора про задоволення його апеляції, скасування ухвали слідчого судді і постановлення нової ухвали, якою просить обрати відносно підозрюваного запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, залишення апеляції захисника без задоволення; підозрюваного ОСОБА_3 і його захисника про залишення апеляції прокурора без задоволення, задоволення апеляції захисника, скасування ухвали слідчого судді і постановлення нової ухвали про обрання ОСОБА_3 запобіжного заходу у вигляді домашнього арешту із забороною залишати орендоване житло з 23 години до 6 години ранку наступного дня, вивчивши доводи апеляцій та матеріали справи, колегія суддів приходить до висновку про те, що апеляція захисника задоволенню не підлягає, апеляція прокурора підлягає частковому задоволенню з наступних підстав.

Частина 1 ст. 404 КПК України передбачає, що суд апеляційної інстанції переглядає рішення суду 1-ї інстанції в межах апеляційної скарги.

Стаття 370 КПК України передбачає, що судове рішення повинно бути законним, обґрунтованим і вмотивованим.

У відповідності до ч. 1 ст. 183 КПК України, тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі, якщо прокурор доведе, що жоден із більш мяких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим ст. 177 цього Кодексу.

Згідно із п. 3 ч. 2 ст. 183 КПК України, запобіжний захід у вигляді тримання під вартою не може бути застосований, окрім як до раніше не судимої особи, яка підозрюється чи обвинувачується у вчиненні злочину, за який законом передбачено покарання у виді позбавлення волі на строк понад пять років.

Згідно з ст.177 КПК України, метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього процесуальних обовязків, а також запобігання спробам:

1) переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду;

2) знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення;

3) незаконно впливати на потерпілого, свідка, іншого підозрюваного, обвинуваченого, експерта, спеціаліста у цьому ж кримінальному провадженні;

4) перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином;

5) вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється, обвинувачується.

Підставою застосування запобіжного заходу є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, а також наявність ризиків, які дають достатні підстави слідчому судді, суду вважати, що підозрюваний, обвинувачений, засуджений може здійснити дії, передбачені частиною першою цієї статті. Слідчий, прокурор не мають права ініціювати застосування запобіжного заходу без наявності для цього підстав, передбачених цим Кодексом.

Згідно вимог ст.194 ч.ч.1,4 КПК України:

1. Під час розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу слідчий суддя, суд зобовязаний встановити, чи доводять надані сторонами кримінального провадження докази обставини, які свідчать про:

1) наявність обґрунтованої підозри у вчиненні підозрюваним, обвинуваченим кримінального правопорушення;

2) наявність достатніх підстав вважати, що існує хоча б один із ризиків, передбачених статтею 177 цього Кодексу, і на які вказує слідчий, прокурор;

3) недостатність застосування більш мяких запобіжних заходів для запобігання ризику або ризикам, зазначеним у клопотанні.

4. Якщо при розгляді клопотання про обрання запобіжного заходу прокурор доведе обставини, передбачені пунктами 1 та 2 частини першої цієї статті, але не доведе обставини, передбачені пунктом 3 частини першої цієї статті, слідчий суддя, суд має право застосувати більш мякий запобіжний захід, ніж той, який зазначений у клопотанні, а також покласти на підозрюваного, обвинуваченого обовязки, передбачені частиною пятою цієї статті, необхідність покладення яких встановлена з наведеного прокурором обґрунтування клопотання.

Так, при розгляді клопотання слідчий суддя дослідив процесуальні документи, які були складені органами досудового розслідування, на підставі яких, відповідно до вимог ст. 194 КПК України, встановив наявність обґрунтованої підозри ОСОБА_3 у вчиненні інкримінованих йому правопорушень, передбаченого ч. 4 ст. 296, ч. 2 ст. 345 КК України.

Висновок ухвали слідчого судді щодо наявності обґрунтованої підозри ОСОБА_3 у вчиненні інкримінованих правопорушень, передбачених ст. ч. 4 ст. 296, ч. 2 ст. 345 КК України, в апеляційному порядку не оскаржувався. В ході розгляду апеляційних скарг апеляційним судом перевірено матеріали за клопотанням слідчого про обрання запобіжного заходу, з яких, зокрема, із протоколів допитів потерпілих ОСОБА_5, ОСОБА_6, ОСОБА_7, ОСОБА_8, свідків ОСОБА_9, ОСОБА_10В.(а.п.15-21,29-30), протокол у затримання підозрюваного і вилучення у нього предмета злочину металевого балона з написом «Перець-4» (а.п. 26-27) дійсно вбачається наявність обґрунтованої підозри ОСОБА_3 у вчиненні зазначених кримінальних правопорушень.

Разом з тим, апеляційний суд вважає, що при розгляді клопотання слідчого щодо наявності ризиків, передбачених п.п. 1,3, 5 ч.1 ст. 177 КПК України, суд першої інстанції не дослідив в повному обсязі відповідні процесуальні документи, надані в обґрунтування клопотання, на підставі яких вирішується питання щодо обрання запобіжного заходу, не дав цим документам належної оцінки, в звязку з чим висновки ухвали слідчого судді про обрання підозрюваному ОСОБА_3 запобіжного заходу у вигляді домашнього арешту є необґрунтованими.

Апеляційний суд, дослідивши матеріали клопотання та надані процесуальні документи вважає, що ризики, передбачені п.п.1,3,5 ч. 1 ст.177 КПК України, зазначені в клопотанні слідчого, зокрема, ризики того,що перебуваючи на волі підозрюваний може переховуватися від органів досудового розслідування та суду, впливати на свідків, вчинити інші кримінальні правопорушення, доведені органами досудового розслідування. В судовому засіданні апеляційного суду прокурор наголосив на тому, що ОСОБА_3 підозрюється у вчиненні тяжкого злочину та злочину середньої тяжкості, раніше неодноразово притягувався до кримінальної відповідальності, вчинив інкриміновані йому дії в період, коли судимість за вироком Яремчанського міського суду Івано-Франківської області від 02.03.2016 року не знята і не погашена у встановленому законом порядку, оскільки він звільнений з місць виконання покарання 04.08.2016 року і відповідно до вимог ст. 89 КК України є судимим, що в достатній мірі обґрунтовує зазначені ризики .

На наявність зазначених ризиків вказують і обставини інкримінованих підозрюваному злочинів, зокрема та зухвалість, з якою у громадському місці хуліганськими діями із застосуванням предмета, заздалегідь заготовленого для нанесення тілесних ушкоджень було умисно заподіяно працівникам правоохоронного органу тілесні ушкодження.

Підозрюваний ОСОБА_3 в ході розгляду апеляційних скарг неодноразово змінював свої пояснення щодо обставин інкримінованих йому злочинів, пояснював, що змушений був застосувати газовий балон відносно працівників поліції, які не впускали його до приміщення господарського суду, в приміщенні якого він мав право приймати участь у розгляді судової справи, як член громадської організації, а також мав доручення від кооперативу. При цьому жодних доказів про наявність будь-яких повноважень в якості учасника судового розгляду саме ОСОБА_3 ні слідчому судді, ні апеляційному суду не надано. Пізніше став пояснювати, що виявився затиснутим біля приміщення суду працівниками поліції і змушений був застосувати відносно них газ. А потім під час судових дебатів заявив, що жодних намірів завдавати тілесних ушкоджень працівникам поліції не мав, однак побачив, що хулігани бють вказаних працівників та вирішив їх захистити, тому підбіг до них і підняв з землі чийсь газовий балон і почав застосовувати його відносно хуліганів, і не знає, як сталось, що постраждали саме поліцейські.

Доводи підозрюваного про наявність у нього міцних соціальних звязків, зокрема, укладення договору підряду на виконання ремонтних робіт із власником нерухомого майна від 01.06.2017 року та договір оренди житла від 31.05.2017 року були спростовані в судовому засіданні апеляційного суду щодо обставин їх укладення. Крім того, не зміг пояснити підозрюваний, чому підписи у вказаних договорах від його імені не відповідають його підпису у повідомленні про підозру. Також, в договорі підряду (а.п.58) місце реєстрації його не відповідає тому, що він повідомив слідчому та вказаному у договорі оренди житла (а.п.61). Вищезазначені договори не зареєстровані в жодній державній установі та з врахуванням суперечливих пояснень підозрюваного щодо обставин виконанням ним будівельних робіт і дійсного його місця проживання 07.06.2017 року не можуть свідчити про наявність у ОСОБА_3 міцних соціальних звязків.

Таким чином, дослідивши матеріали провадження та давши оцінку зазначеним обставинам та доказам, з урахуванням тяжкості інкримінованого кримінального правопорушення, а також покарання, у разі визнання ОСОБА_3 винуватим, особи останнього, а також з урахуванням доведеності ризиків, передбачених п.п. 1,3,5 ч. 1 ст.177 КПК України, апеляційний суд вважає, що застосування більш мяких запобіжних заходів, ніж тримання під вартою, з метою запобігання зазначеним ризикам та забезпечення належної процесуальної поведінки підозрюваного, є недостатнім, на підставі чого необхідно застосувати підозрюваному ОСОБА_3 запобіжний захід у вигляді тримання під вартою, перешкод для цього, передбачених ст.183 ч.2 КПК України, не вбачається. За таких обставин висновок слідчого судді про відсутність підстав для обрання відносно ОСОБА_3 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою є необґрунтованим, оскільки суперечить вимогам ст. 177,178 КПК України, в звязку з чим постанова слідчого судді підлягає скасуванню.

Згідно ст. 183 ч. 3 КПК України, слідчий суддя, суд при постановленні ухвали про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою зобовязаний визначити розмір застави, достатньої для забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим обовязків, передбачених цим Кодексом, крім випадків, передбачених частиною четвертою цієї статті.

Згідно ст. 12 ч. 4 КК України, інкримінований ОСОБА_3 злочин за ч. 4 ст. 296 КК України відноситься до категорії тяжких злочинів.

З огляду на викладене, відповідно до вимог ст. 182 ч. 5 п. 2 КПК України, з врахуванням тяжкості та характеру вчиненого кримінального правопорушення, особи підозрюваного, його майнового стану, апеляційний суд вважає необхідним визначити заставу у розмірі 80 прожиткових мінімумів для працездатних осіб, що становить 128 000 гривень., який може бути достатнім для забезпечення виконання ОСОБА_3 покладених на нього обовязків, передбачених КПК України.

Доводи апеляційної скарги захисника про необхідність застосування відносно підозрюваного ОСОБА_3 запобіжного заходу у вигляді домашнього арешту із забороною залишення житла із 23 години до 6 години ранку наступного дня необґрунтовані і спростовуються зазначеними обставинами. Зокрема, в судовому засіданні захисником не надано доказів про наявність у підозрюваного постійного місця проживання у м. Одесі і працевлаштування. Також не може погодитись колегія суддів із доводами захисника про необґрунтованість врахування змісту наданої в судовому засіданні апеляційного суду прокурором довідки про судимість підозрюваного, адже ОСОБА_3 особисто повідомив органи досудового розслідування про наявність у нього судимості, а зазначена довідка лише уточнює ці відомості.

За таких обставин, колегія суддів приходить до висновку про відсутність підстав для задоволення апеляції захисника і необхідність часткового задоволення апеляції прокурора із скасуванням ухвали слідчого судді і постановленням нової ухвали, якою належить обрати відносно підозрюваного запобіжний захід у вигляді тримання під вартою.

Керуючись ст. 376,405,407, 409,419,422 КПК України,

УХВАЛИЛА:

Апеляцію адвоката ОСОБА_2, в інтересах підозрюваного ОСОБА_3, залишити без задоволення.

Апеляцію прокурора задовольнити частково.

Ухвалу слідчого судді Приморського районного суду м. Одеси від 08.06.2017 року про відмову в застосуванні відносно ОСОБА_3 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою та застосування відносно нього цілодобового домашнього арешту скасувати.

Постановити нову ухвалу, якою задовольнити клопотання слідчого СВ Шевченківського ВП Приморського ВП в м. Одесі ГУНП в Одеській області ОСОБА_11 та застосувати відносно ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1, запобіжний захід у вигляді тримання під вартою в СІЗО №21 м. Одеси строком на пятдесят два дні, тобто до 07.08.2017 року включно, взявши його під варту в залі суду.

Визначити заставу у розмірі 80 прожиткових мінімумів для працездатних осіб, що становить 128 000 гривень, яку підозрюваний або заставодавець мають право у будь-який момент внести на рахунок:

Банківські реквізити

Депозитний рахунок для зарахування заставних сум

Отримувач: Апеляційний суд Одеської області

Код ЄДРПОУ 02892913

Р/р 37311091005572 МФО 820172

Банк отримувача: ДКСУ м. Київ

Призначення платежу: згідно ухвали апеляційного суду Одеської області, в складі суддів Мандрика В.О., Грідіної Н.В., Потаніна О.О. від 16.06.2017 року, заставна сума за ОСОБА_3.

Підозрюваний ОСОБА_3 звільняється з-під варти після внесення застави.

У paзi внесення застави покласти на підозрюваного ОСОБА_3 обовязки, передбачені ч. 5 ст. 194 КПК України:

1)прибувати за кожною вимогою до слідчого, прокурора, слідчого судді та суду;

2)не відлучатися за межі Одеської області без дозволу слідчого, прокурора або суду;

3)повідомляти слідчого, прокурора чи суд про зміну свого місця проживання та місця роботи;

4)здати на зберігання до органу досудового розслідування паспорт або інші документи, що дають право на виїзд за кордон.

Розяснити підозрюваному наслідки невиконання вказаних обовязків, а саме: у разі, якщо підозрюваний, будучи належним чином повідомлений, не зявився за викликом до слідчого, прокурора, слідчого судді, суду, без поважних причин, не повідомив про причину своєї неявки, або якщо порушив інші покладені на нього при застосуванні запобіжного заходу обовязки, застава звертається в дохід держави та зараховується до спеціального фонду Державного бюджету України і використовується у порядку, встановленому законом для використання коштів судового збору. У paзi звернення застави в дохід держави слідчий суддя вирішує питання про застосування до підозрюваного запобіжного заходу у вигляді застави у більшому poзмipi або іншого запобіжного заходу.

Строк дії ухвали апеляційного суду щодо застосування підозрюваному ОСОБА_3 запобіжного заходу у виді тримання під вартою обчислюється з 16.06.2017 року, в межах строку досудового розслідування.

Ухвала апеляційного суду Одеської області є остаточною і оскарженню не підлягає.

Копію ухвали надіслати начальнику СІЗО №21 м. Одеси для виконання.

Судді апеляційного суду Одеської області

В.О. ОСОБА_12 ОСОБА_13 Потанін