Ухвала суду № 67234518, 15.06.2017, Апеляційний суд Волинської області

Справа № 161/10373/15-ц Головуючий у 1 інстанції: Кихтюк Р.М. Провадження № 22-ц/773/874/17 Категорія: 27 Доповідач: Данилюк В. А.

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ВОЛИНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

15 червня 2017 року місто Луцьк

Колегія суддів судової палати з розгляду цивільних справ Апеляційного суду Волинської області в складі:

головуючого судді Данилюк В. А.,

суддів Грушицького А. І., Русинчука М. М.,

секретар Вергун Т. С.,

з участю:

представника позивача (стягувача) ОСОБА_1 ОСОБА_2,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Луцьку цивільну справу за поданням державного виконавця Луцького районного відділу Державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Волинській області про примусове проникнення до житла боржника в справі за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_3 про стягнення боргу за договором позики, стягувач ОСОБА_1, за апеляційною скаргою представника боржника ОСОБА_3 ОСОБА_4 на ухвалу Луцького міськрайонного суду Волинської області від 27 лютого 2017 року,

В С Т А Н О В И Л А:

Державний виконавець Луцького районного відділу державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Волинській області звернулася в суд із поданням про примусове проникнення житлового приміщення боржникаОСОБА_3

Подання обґрунтовує тим, що на примусовому виконанні у Луцькому районному відділі державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Волинській області перебуває виконавче провадження № 52799302, відкрите на підставі виконавчого листа № 161/10373/15-ц, виданого Луцьким міськрайонним судом Волинської області про стягнення з ОСОБА_3 на користь ОСОБА_1 399650 грн. боргу за договором позики та 3654 грн. судових витрат. У встановлений для добровільного виконання строк рішення боржником не виконано, державним виконавцем неодноразово здійснювались виходи за місцем знаходження майна боржника за адресою с. Липини Луцького району, вул. Молодіжна, 4, однак рішення суду не виконане, оскільки боржник чинить у цьому перешкоди, на територію та до будинку добровільно не допускає, що унеможливлює проведення виконавчих дій.

Ухвалою Луцького міськрайонного суду Волинської області від 27 лютого 2017 року подання державного виконавця Луцького районного відділу державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Волинській області про примусове проникнення до житла боржника до житла та іншого володіння боржника ОСОБА_3 за адресою: Волинська обл., Луцький район, с. Липини, вул. Молодіжна, 4задоволено.

Не погодившись з ухвалою суду представник боржника ОСОБА_3 ОСОБА_4 подав апеляційну скаргу, в якій просить ухвалу суду першої інстанції скасувати та постановити нову ухвалу, якою у задоволенні подання відмовити.

В судовому засіданні в суді апеляційної інстанції представник позивача (стягувача) ОСОБА_1 ОСОБА_2 апеляційну скаргу не визнала та просила її відхилити.

Інші особи в судове засідання не зявились.

Перевіривши законність і обґрунтованість ухвали суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги та вимог, заявлених в суді першої інстанції, колегія суддів приходить до висновку, що підстави для задоволення апеляційної скарги відсутні, виходячи з наступного.

Судом першої інстанції встановлено, що державним виконавцем Луцького районного відділу державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Волинській області вчиняються дії по виконавчому провадженню про стягнення з ОСОБА_3 на користь ОСОБА_1 399650 грн. боргу за договором позики та 3654 грн. судових витрат (а.с.190, 213, 212, 193, 194, 195, 198, 199, 200, 201, 202, 203-207, 208).

Як вбачається з матеріалів справи, а саме: актів державного виконавця від 21.11.2016 року, 12.12.2016 року, державним виконавцем неодноразово здійснювались виходи за адресою проживання боржника з метою вчинення виконавчих дій за адресою: с. Липини Луцького району, вул. Молодіжна, 4, проте боржник на територію будинковолодіння не допускає, уникає державного виконавця, що унеможливлює проведення виконавчих дій (а.с.193, 194).

Відповідно до ч. 1 ст. 376 ЦПК Українипитання про примусове проникнення до житла чи іншого володіння боржникафізичної особи або особи, у якої знаходиться майно боржника, чи майно та кошти, належні боржникові від інших осіб, або дитина, щодо якої є виконавчий документ про її відібрання, при виконанні судових рішень та рішень інших органів (посадових осіб) вирішується судом за місцезнаходженням житла чи іншого володіння особи за поданням державного виконавця.

Дана норма права кореспондується з п. 13 ч. 3ст. 18 ЗУ «Про виконавче провадження»згідно якого державний виконавець у процесі здійснення виконавчого провадження має право звертатися до суду з поданням про примусове проникнення до житла чи іншого володіння боржника - фізичної або іншої особи, в якої перебуває майно боржника чи майно та кошти, що належать боржникові від інших осіб.

З аналізу даних норм слідує, що підставою для примусового проникнення до житла боржника є невиконання рішення суду боржником у добровільному порядку та ненадання доступу державному виконавцю до житла, у якому може знаходитися його майно.

Таким чином, оскільки державним виконавцем доведено належним та допустимими доказами, що ОСОБА_3 не виконує рішення суду в добровільному порядку та не надає доступ до житла, в якому проживає, то суд першої інстанції дійшов правильного висновку про наявність підстав для задоволення подання.

Доводи апеляційної скарги про те, що судом першої інстанції не досліджено можливість звернення стягнення на інше майно боржника, не заслуговують на увагу, оскільки в матеріалах справи містяться запити державного виконавця про наявність майна в боржника, а саме про зареєстровані за ним транспортні засоби, земельні ділянки, трактори та інші спеціальні засоби, нерухоме майно та було встановлено належність на праві власності боржнику автомобіля, земельної ділянки та будинку з поданням про проникнення до якого і звернувся державний виконавець (а.с. 199, 200, 201, 203-207, 208). Постановою державного виконавця Луцького районного відділу державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Волинській області від 02.11.2016 року накладено арешт на рухоме та нерухоме майно боржника (а.с. 212), а постановою від 01.12.2016 року оголошено розшук із затриманням та постановкою на штрафний майданчик належного ОСОБА_3 автомобіля (а.с. 198).

Враховуючи вищенаведене, колегія суддів приходить до висновку, що суд першої інстанції правильно встановив фактичні обставини справи, правильно застосував процесуальний закон та дотримався процедури розгляду справи, що у відповідності до п. 1 ч. 1ст. 312 ЦПК Україниє підставою для відхилення апеляційної скарги та залишення ухвали суду першої інстанції без зміни.

Керуючись ст. ст. 303,307,312,315 ЦПК України, колегія суддів

У Х В А Л И Л А:

Апеляційну скаргу представника боржника ОСОБА_3 ОСОБА_4 відхилити.

Ухвалу Луцького міськрайонного суду Волинської області від 27 лютого 2017 року в даній справі залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення і оскарженню в касаційному порядку не підлягає.

Головуючий

Судді