Ухвала суду № 67234352, 15.06.2017, Маневицький районний суд Волинської області

Справа №: 164/1416/17

п/с: 2-о/164/15/2017

У Х В А Л А

про відмову у відкритті провадження

15 червня 2017 року смт. Маневичі

Суддя Маневицького районного суду Волинської області Невар О.В., розглянувши матеріали заяви ОСОБА_1, заінтересована особа - управління Пенсійного фонду України в Маневицькому районі Волинської області, про встановлення факту, що має юридичне значення, -

В С Т А Н О В И В:

12 червня 2017 року ОСОБА_1 звернулася в суд із заявою про встановлення факту її перебування в трудових відносинах з Ясинуватським відділенням Донецької залізничної дороги на посаді продавця магазину в період з 9.09.1990 року по 24.04.1989 року та наявності страхового стажу за вказаний період, а також встановлення факту перебування в трудових відносинах з ПрАТ „Донецький завод мостових конструкцій" на посаді технічного працівника в період з 24.01.1990 року по 14.09.1999 року та наявності страхового стажу за вказаний період.

Проаналізувавши матеріали заяви та доданих до неї документів, приходжу до висновку, що у відкритті провадження по даній справі слід відмовити з наступних підстав.

Згідно ч. 1, 3 ст. 15 ЦПК України суди розглядають у порядку цивільного судочинства справи щодо: захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів, що виникають із цивільних, житлових, земельних, сімейних, трудових відносин; інших правовідносин, крім випадків, коли розгляд таких справ проводиться за правилами іншого судочинства. Суди розглядають справи, визначені у частині першій цієї статті, в порядку позовного, наказного та окремого провадження.

Відповідно до ч. 1 ст. 234 ЦПК України окреме провадження - це вид непозовного цивільного судочинства, в порядку якого розглядаються цивільні справи про підтвердження наявності або відсутності юридичних фактів, що мають значення для охорони прав та інтересів особи або створення умов здійснення нею особистих немайнових чи майнових прав або підтвердження наявності чи відсутності неоспорюваних прав.

Згідно ч. 2 ст. 256 ЦПК України у судовому порядку можуть бути встановлені також інші факти, від яких залежить виникнення, зміна або припинення особистих чи майнових прав фізичних осіб, якщо законом не визначено іншого порядку їх встановлення.

Відповідно до п. 1 постанови Пленуму Верховного Суду України № 5 від 31 березня 1995 року ,,Про судову практику в справах про встановлення фактів, що мають юридичне значення" в порядку окремого провадження розглядаються справи про встановлення фактів, якщо згідно з законом такі факти породжують юридичні наслідки, тобто від них залежить виникнення, зміна або припинення особистих чи майнових прав громадян; чинним законодавством не передбачено іншого порядку їх встановлення; заявник не має іншої можливості одержати або відновити загублений чи знищений документ, який посвідчує факт, що має юридичне значення; встановлення факту не пов'язується з наступним вирішенням спору про право.

Згідно ч. 1 ст. 256 ЦПК України, суд розглядає справи про встановлення факту: 1) родинних відносин між фізичними особами; 2) перебування фізичної особи на утриманні; 3) каліцтва, якщо це потрібно для призначення пенсії або одержання допомоги по загальнообов'язковому державному соціальному страхуванню; 4) реєстрації шлюбу, розірвання шлюбу, усиновлення; 5) проживання однією сім'єю чоловіка та жінки без шлюбу; 6) належності правовстановлюючих документів особі, прізвище, ім'я, по батькові, місце і час народження якої, що зазначені в документі, не збігаються з ім'ям, по батькові, прізвищем, місцем і часом народження цієї особи, зазначеним у свідоцтві про народження або в паспорті; 7) народження особи в певний час у разі неможливості реєстрації органом державної реєстрації актів цивільного стану факту народження; 8) смерті особи в певний час у разі неможливості реєстрації органом державної реєстрації актів цивільного стану факту смерті; 9) смерті особи, яка пропала безвісти за обставин, що загрожували їй смертю або дають підстави вважати її загиблою від певного нещасного випадку внаслідок надзвичайних ситуацій техногенного та природного характеру.

Відповідно до ст. 62 Закону України „Про пенсійне забезпечення" визначено, що основним документом, що підтверджує стаж роботи, є трудова книжка. Порядок підтвердження наявного трудового стажу при відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній встановлюється Кабінетом Міністрів України.

Згідно з рекомендаціями, наданими у п. 2 постанови Пленуму Верховного Суду України № 5 від 31.03.1995 року „Про судову практику в справах про встановлення фактів, що мають юридичне значення", при вирішенні питання про підвідомчість справи суди мають право враховувати норми законодавчих актів, якими передбачено несудовий порядок встановлення певних фактів або визначено факти, які в даних правовідносинах можуть підтверджуватися рішенням суду. Зокрема, відповідно до Порядку підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсій за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України № 637 від 12 серпня 1993 року якщо документи не збереглися, підтвердження трудового стажу провадиться районними (міськими) відділами соціального захисту населення на підставі показань свідків; у інших випадках наявність певного стажу роботи визначається у порядку, передбаченому законодавством, що регулює правовідносини, з якими пов'язана необхідність встановлення цього стажу.

Відповідно до п. 20 вищезазначеного Порядку передбачено, що у тих випадках, коли в трудовій книжці відсутні відомості, що визначають право на пенсії на пільгових умовах або за вислугу років, установлені для окремих категорій працівників, для підтвердження спеціального трудового стажу приймаються уточнюючі довідки підприємств, установ, організацій або їх правонаступників. У разі відсутності правонаступника підтвердження періодів роботи, що зараховуються до трудового стажу для призначення пенсії на пільгових умовах або за вислугу років, установленої для окремих категорій працівників, здійснюється у порядку, визначеному Пенсійним фондом України за погодженням з Мінсоцполітики та Мінфіном.

Згаданий Порядок передбачає можливість встановлення судом лише факту належності документа, що підтверджує трудовий стаж (п. 26), якщо зазначені в ньому прізвище, ім'я та по батькові не збігаються з прізвищем, ім'ям, по батькові особи за паспортом або свідоцтвом про народження.

В усіх інших випадках згідно із п.п. 1, 2, 20 названого Порядку підтвердження наявного трудового стажу здійснюється лише районним (міським) відділом (управлінням) соціального захисту населення шляхом витребування уточнюючих довідок з підприємств і організацій або на підставі показань свідків.

У разі незгоди з рішенням органу Пенсійного фонду України, прийнятого за заявою про призначення пенсії, воно може бути оскаржене в судовому порядку, визначеному КАС України.

З роз'яснень, які викладені у листі Верховного Суду України від 1.01.2012 року „Про судову практику розгляду справ про встановлення фактів, що мають юридичне значення", вбачається, що не можуть бути встановлені у судовому порядку факти трудового стажу (для призначення пенсій та допомоги по тимчасовій непрацездатності, нарахування надбавок та інших пільг).

Згідно ч. 3 ст. 235 ЦПК України справи окремого провадження розглядаються судом з додержанням загальних правил, встановлених ЦПК України,за винятком положень щодо змагальності та меж судового розгляду.

Відповідно до п. 1 ч. 2, ч. 4-7 ст. 122 ЦПК України суддя відмовляє у відкритті провадження у справі, якщо заява не підлягає розгляду в судах в порядку цивільного судочинства. Питання про відкриття провадження у справі або про відмову у відкритті провадження у справі суддя вирішує не пізніше трьох днів з дня надходження заяви до суду або закінчення строку, встановленого для усунення недоліків. Про відкриття провадження у справі чи відмову у відкритті провадження у справі суддя постановляє ухвалу. Відмова у відкритті провадження у справі перешкоджає повторному зверненню до суду з таким самим позовом.

Згідно ст. 4 КАС України правосуддя в адміністративних справах здійснюється адміністративними судами. Юрисдикція адміністративних судів поширюється на всі публічно-правові спори, крім спорів, для яких законом встановлений інший порядок судового вирішення.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 122, 234, 256, 293-294 ЦПК України, постановою Пленуму Верховного Суду України № 5 від 31.03.1995 року „Про судову практику в справах про встановлення фактів, що мають юридичне значення", -

У Х В А Л И В:

Відмовити ОСОБА_1 у відкритті провадження за її заявою, заінтересована особа - управління Пенсійного фонду України в Маневицькому районі Волинської області, про встановлення факту, що має юридичне значення, як такої, що не підлягає розгляду в суді в порядку цивільного судочинства, одночасно роз'яснивши ОСОБА_1 про її право звернутися за захистом своїх прав в суд з позовом в порядку адміністративного судочинства.

Ухвала може бути оскаржена до апеляційного суду Волинської області через Маневицький районний суд шляхом подачі апеляційної скарги протягом п'яти днів з дня її проголошення. У разі якщо ухвалу було постановлено без участі особи, яка її оскаржує, апеляційна скарга подається протягом п'яти днів з дня отримання копії ухвали.

Ухвала набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги ухвала, якщо її не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.

Суддя районного суду О.В. Невар