
Справа № 161/4997/17
Провадження № 2-а/161/600/17
ЛУЦЬКИЙ МІСЬКРАЙОННИЙ СУД ВОЛИНСЬКОЇ ОБЛАСТІ
П О С Т А Н О В А
І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
12 червня 2017 року Луцький міськрайонний суд Волинської області в складі:
головуючого - судді Гринь О.М.
при секретарі судових засідань Муригіній А.І.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Луцьку адміністративну справу за позовом ОСОБА_2 до Луцького об'єднаного управління Пенсійного фонду України Волинської області про визнання нечинною відмови та зобов'язання здійснити виплату одноразової грошової допомоги,
В С Т А Н О В И В:
ОСОБА_2 звернувся в суд з адміністративним позовом до Луцького об'єднаного управління Пенсійного фонду України Волинської області про визнання нечинною відмови та зобов'язання здійснити виплату одноразової грошової допомоги.
В обґрунтування позову зазначає, що він з 08 червня 2016 року перебуває на обліку Луцькому об'єднаному управлінні пенсійного фонду України як одержувач пенсії по віку відповідно до Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», його страховий стаж становить 42 роки 10 місяців 09 днів, а тому він має право на виплату грошової допомоги у розмірі десяти місячних пенсій станом на день її призначення. Однак, при призначенні пенсії така допомога йому нарахована та виплачена не була. 06 грудня 2016 року він звернувся до відповідача з заявою про виплату допомоги. Листом від 20 грудня 2016 року йому відмовлено у виплаті вказаної допомоги в зв'язку з тим, що період його роботи з 01 січня 1992 року не зараховується до спеціального стажу роботи, який дає право на пенсію за вислугу років, оскільки музична школа згідно «Переліку закладів і установ освіти, охорони здоров'я та соціального захисту і посад, робота на яких дає право на пенсію за вислугу років» відноситься до позашкільних навчальних закладів, а посада викладача не передбачена в переліку посад до вказаного типу навчального закладу. Вважає, що відповідачем неправомірно не враховано стаж його роботи на посаді викладача по класу баяна з 01 січня 1992 року в КЗ «Луцькій музичній школі № 1 імені Фридеріка Шопена», що підтверджується записом в трудовій книжці, для призначення пенсії за вислугу років відповідно до положень п. «е» ст.55 Закону України «Про пенсійне забезпечення».
З огляду на наведене, просить визнати нечинною відмову Луцького об'єднання управління Пенсійного фонду України Волинської області щодо виплати йому одноразової грошової допомоги у розмірі десяти місячних пенсій при призначенні пенсії за віком; зобов'язати Луцьке об'єднане управління Пенсійного фонду України Волинської області нарахувати та виплатити йому одноразову грошову допомогу в розмірі десяти місячних пенсій при призначенні пенсії за віком.
В судове засідання позивач не з'явився, подав суду заяву, в якій просить розгляд справи проводити без його участі. Позовні вимоги підтримує, просить позов задовольнити та стягнути з відповідача в його користь судові витрати.
В судове засідання представник відповідача не з'явився, подав до суду заяву про розгляд справи у його відсутності та письмові заперечення проти позову, просить в позові відмовити.
Суд вважає за можливе розглядати справу у відсутності сторін по наявних матеріалах справи.
Дослідивши та оцінивши представлені у справі докази в їх сукупності, суд дійшов висновку, що позов не підлягає до задоволення з наступних підстав.
У відповідності до ч. 2 ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Згідно з ч. 1 ст. 11 КАС України, розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюється на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.
Частина 1 ст. 71 КАС України вказує, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених ст. 72 цього Кодексу.
Згідно з ч. 2 ст. 71 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.
Судом встановлено, що з 05 листопада 1980 року позивач працює на посаді викладача по класу баяна в Луцькій дитячій музичній школі №1, яку рішенням Луцької міської ради від 28 квітня 2010 року №58/26 перейменовано на КЗ «Луцька музична школа №1 імені Фридеріка Шопена», що підтверджується записом в трудовій книжці (а.с. 5-7).
З 08 червня 2016 року ОСОБА_2 перебуває на обліку в Луцькому об'єднаному управлінні Пенсійного фонду України Волинської області як одержувач пенсії за віком відповідно до ЗУ «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування».
Також встановлено, що 06 грудня 2016 року позивач звернувся до відповідача з приводу невиплати йому одноразової грошової допомоги.
Листом від 20 грудня 2016 року Луцьке об'єднане управління Пенсійного фонду України Волинської області повідомило ОСОБА_2 про відсутність законних підстав для призначення йому грошової допомоги у розмірі десяти місячних пенсій при призначенні пенсії за віком.
В обґрунтування листа зазначено, що період роботи позивача з 01 січня 1992 року не зараховується до спеціального стажу роботи, який дає працівникам освіти право на пенсію за вислугою років, оскільки згідно «Переліку закладів і установ освіти, охорони здоров'я та соціального захисту і посад, робота на яких дає право на пенсію за вислугу років», затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України від 04.11.1993 року №909 музична школа відноситься до позашкільних навчальних закладів, а посада викладача позашкільних навчальних закладів не передбачена в переліку посад вказаного типу навчального закладу.
Згідно з п.7-1 «Прикінцевих положень» Закону №1058-IV (в редакції, чинній на час виникнення спірних відносин) особам, які на день досягнення пенсійного віку, передбаченого ст.26 цього Закону, працювали в закладах та установах державної або комунальної форми власності на посадах, робота на яких дає право на призначення пенсії за вислугу років відповідно до пунктів «е»-«ж» ст.55 Закону №1788-XII, і мають страховий стаж (для чоловіків - 35 років, для жінок - 30 років) на таких посадах, а також якщо вони до цього не отримували будь-яку пенсію, при призначенні пенсії за віком виплачується грошова допомога, яка не підлягає оподаткуванню, у розмірі їх десяти місячних пенсій станом на день її призначення.
«Порядок обчислення страхового стажу, що дає право на призначення грошової допомоги, та її виплати» затверджений постановою Кабінету Міністрів України (далі КМУ) від 23.11.2011 №1191 (далі Порядок).
У відповідності до п.2 Порядку до страхового стажу, що визначає право на виплату грошової допомоги, зараховуються періоди роботи в закладах та установах державної та комунальної форми власності на посадах, робота на яких дає право на призначення пенсії за вислугу років відповідно до пунктів «е» і «ж» ст.55 Закону №1788-XII.
Відповідно до ст.55 Закону №1788-XII, право на пенсію за вислугу років мають:
- працівники освіти, охорони здоров'я та соціального забезпечення після досягнення 55 років і за наявності спеціального стажу роботи за переліком, що затверджується у порядку, який визначається КМУ (п. «е» цієї статті).
Постановою КМУ від 06.05.2001 №433 «Про затвердження переліку типів позашкільних навчальних закладів і Положення про позашкільний навчальний заклад» початкові спеціалізовані мистецькі навчальні заклади, в тому числі, музичні школи, віднесено до позашкільних навчальних закладів.
«Переліком закладів і установ освіти, охорони здоров'я та соціального захисту і посад, робота на яких дає право на пенсію за вислугу років», затвердженим постановою КМУ від 04.11.1993 №909 (далі Перелік №909), визначені посади в позашкільних навчальних закладах, робота на яких дає право на призначення пенсії за вислугу років.
Згідно з його положеннями в позашкільних навчальних закладах право на пенсію за вислугу років мають право громадяни, які працювали на таких посадах: директори, їх заступники з навчально-виховної, навчальної, виховної роботи, завідувачі відділами (лабораторіями, кабінетами), художні керівники гуртків, секцій, студій та інших форм гурткової роботи.
При цьому, даним Переліком №909 посада викладача в школі мистецтв не була передбачена. Однак, дорученням КМУ №397/21 від 06.01.1996 (далі - Доручення) дію вище зазначеного Переліку поширено в тому числі і на викладачів шкіл мистецтв без внесення змін до такого.
Проте, наявність Доручення №397/21 без відповідних змін до Переліку не є достатньою законодавчою підставою для зарахування до спеціального стажу роботи, який дає право на пенсію за вислугу років, періоду роботи позивача на посаді викладача в позашкільних закладах освіти.
Висновок щодо не зарахування до стажу роботи, що дає право на призначення пенсії за вислугу років відповідно до п. «е» ст.55 Закону №1788-ХІІ, роботи на посадах викладача у школах мистецтв, узгоджується з правовою позицією Верховного Суду України викладеною у постанові від 25 травня 2016 року №21-5932а16.
Підсумовуючи можна зробити висновок, що умовами виплати особі грошової допомоги в розмірі десяти місячних пенсій станом на день призначення є сукупність наступних обставин: досягнення особою пенсійного віку, встановленого ст.26 Закону №1058-ІV; призначення такій особі пенсії за віком; робота на час досягнення пенсійного віку у закладах та установах державної або комунальної форми власності на посадах, робота на яких дає право на призначення пенсії за вислугу років відповідно до пунктів «е»-«ж» ст.55 Закону №1788-ХІІ; наявність у особи страхового стажу на таких посадах (для жінок - 30 років); не отримання до цього будь-якої пенсії.
Оскільки позивач значний період часу займав посаду, яка не відносяться до тих, що дають право на отримання пенсії за вислугу років відповідно до ст.55 Закону №1788-ХІІ, а того періоду роботи, що включається до спеціального стажу недостатньо для виникнення такого права, відповідно і підстав для виплати допомоги передбаченої п.7-1 розділу XV «Прикінцевих положень» Закону №1058-IV немає, тому позов не підлягає до задоволення.
На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 11, 14, 69, 70, 71, 158-163, 167, 254 КАС України, суд,
П О С Т А Н О В И В :
В задоволенні позову ОСОБА_2 до Луцького об'єднаного управління Пенсійного фонду України Волинської області про визнання нечинною відмови та зобов'язання здійснити виплату одноразової грошової допомоги - відмовити.
Постанова може бути оскаржена до Львівського апеляційного адміністративного суду шляхом подачі апеляційної скарги на постанову суду протягом десяти днів з дня її проголошення.
Постанова суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги. У разі подання апеляційної скарги постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.
Суддя Луцького міськрайонного суду Гринь О.М.
Судове рішення № 67234227, Луцький міськрайонний суд Волинської області було прийнято 12.06.2017. Форма судочинства - Адміністративне, форма рішення - Постанова. На цій сторінці ви зможете знайти корисні відомості про це судове рішення. Ми надаємо зручний та швидкий доступ до актуальних судових рішень, щоб ви могли бути в курсі недавніх судових прецедентів. Наша база даних охоплює повний спектр необхідної інформації, дозволяючи вам зручно знаходити корисні відомості.
Це рішення відноситься до справи № 161/4997/17. Юридичні особи, які зазначені в тексті цього судового документа: