Ухвала суду № 67232682, 19.05.2017, Верховний Суд (до 15.12.2027 - Верховний Суд України)

У Х В А Л А

19 травня 2017 року м. Київ

Колегія суддів Судової палати в адміністративних справах Верховного Суду України у складі:

головуючого Волкова О.Ф.,суддів:Гриціва М.І., Прокопенка О.Б., -

розглянувши заяву Офісу великих платників податків ДФС (далі - ОВП ДФС) про перегляд Верховним Судом України судового рішення в адміністративній справі за позовом товариства з обмеженою відповідальністю «Монді Пекеджінг Бегс Юкрейн» до ОВП ДФС про визнання частково протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення,

в с т а н о в и л а:

Постановою Львівського окружного адміністративного суду від 24 лютого 2015 року, залишеною без змін ухвалою Львівського апеляційного адміністративного суду від 11 листопада 2015 року, позовні вимоги задоволено.

Вищий адміністративний суд України ухвалою від 7 лютого 2017 року рішення судів попередніх інстанцій залишив без змін.

Не погоджуючись із цією ухвалою, ОВП ДФС подала заяву про її перегляд Верховним Судом України з підстави, передбаченої пунктом 1 частини першої статті 237 Кодексу адміністративного судочинства (далі - КАС), - неоднакового застосуванням судом касаційної інстанції статті 1 Закону України від 23 вересня 1994 року № 185/94-ВР «Про порядок здійснення розрахунків в іноземній валюті» (далі - Закон України № 185/94-ВР).

У наданих на порівняння ухвалах Вищого адміністративного суду України від 6 травня і 24 червня 2016 року (справи №№ К/9991/9703/11, К/800/22198/13 відповідно) цей суд дійшов висновку про те, що прийняття судом за результатами розгляду спору між резидентом та нерезидентом іншого судового рішення, ніж про задоволення позовних вимог, зокрема про припинення (закриття) провадження у справі, не є підставою для звільнення резидента від відповідальності за порушення строків розрахунків в іноземній валюті, навіть якщо таке судове рішення було постановлено внаслідок добровільної сплати боргу нерезидентом.

Верховний Суд України вже вирішував питання усунення розбіжностей у застосуванні касаційним судом норм права у подібних правовідносинах та у постанові від 13 лютого 2012 року (справа № 21-422а111) вказав на те, що підставою для зупинення строків передбачених статтями 1, 2 Закону України № 185/94-ВР є факт прийняття до розгляду судом, Міжнародним комерційним арбітражним судом чи Морською арбітражною комісією при Торговельно-промисловій палаті України позовної заяви резидента про стягнення з нерезидента заборгованості, яка виникла внаслідок недотримання нерезидентом строків, передбачених експортно-імпортними контрактами, а підставою для несплати пені за порушення відповідних строків - рішення суду про задоволення позову.

Отже, висновки Вищого адміністративного суду України, викладені в оскаржуваній ухвалі, відповідають висновкам Верховного Суду України, викладеним у постанові від 13 лютого 2012 року.

Наведене свідчить про необґрунтованість поданої ОВП ДФС заяви.

Враховуючи викладене та керуючись пунктом 6 Прикінцевих та перехідних положень Закону України від 2 червня 2016 року № 1402-VІІІ «Про судоустрій і статус суддів», статтями 235-240 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів Судової палати в адміністративних справах Верховного Суду України

у х в а л и л а:

Відмовити у допуску справи за позовом товариства з обмеженою відповідальністю «Монді Пекеджінг Бегс Юкрейн» до Офісу великих платників податків ДФС про визнання частково протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення за заявою про перегляд ухвали Вищого адміністративного суду України від 7 лютого 2017 року.

Головуючий О.Ф. ВолковСудді: М.І. Гриців О.Б. Прокопенко