Ухвала суду № 67229537, 29.11.2016, Солом'янський районний суд міста Києва

№1-кс/760/16011/16

(№760/20459/16-к)

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

29. 11. 2016 року слідчий суддя Солом'янського районного суду м. Києва Бобровник О. В., при секретарі Яковенко Н. К, за участю прокурора Голинського Р. О., слідчого Романюка О. А., підозрюваного ОСОБА_1, захисника Угриної А. І., розглянувши у відкритому судовому засіданні, в залі суду, в м. Києві, клопотання слідчого Солом'янського управління поліції ГУ Національної поліції у м. Києві Романюка О. А., погоджене прокурором Київської місцевої прокуратури №9 м. Києва Голинським Р. О. - про обрання запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою підозрюваному -

ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженцю села Грякове Чутівського району Полтавської області, громадянину України, зареєстрованому за адресою: АДРЕСА_1, без постійного місця проживання,

у кримінальному провадженні за № 12016100090014124, внесені до Єдиного реєстру досудових розслідувань 27 листопада 2016, за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 186 КК України,

В С Т А Н О В И В:

До слідчого судді Солом'янського районного суду м. Києва надійшло клопотання слідчого Солом'янського управління поліції ГУ Національної поліції у м. Києві Романюка О. А., погоджене прокурором Київської місцевої прокуратури №9 м. Києва Голинським Р. О. - про обрання запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою підозрюваному ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, у кримінальному провадженні за № 12016100090014124, внесені до Єдиного реєстру досудових розслідувань 27 листопада 2016, за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 186 КК України.

В судовому засіданні слідчий підтримав клопотання, просив його задовольнити з мотивів, викладених у клопотанні.

Прокурор в судовому засіданні підтримав клопотання про застосування запобіжного заходу до підозрюваного у вигляді тримання під вартою.

Підозрюваний та його захисник в судовому засіданні не заперечували проти задоволення клопотання.

Заслухавши думку учасників процесу, дослідивши матеріали, якими слідчий, прокурор обґрунтовують доводи клопотання та кримінального провадження, слідчий суддя дійшов до висновку, що клопотання слідчого є обґрунтованим та таким, що підлягає задоволенню, виходячи з наступного.

Відповідно до ч. 1 ст. 194 КПК України під час розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу слідчий суддя зобов'язаний встановити, чи доводять надані сторонами кримінального провадження докази обставини, які свідчать про: 1) наявність обґрунтованої підозри у вчиненні підозрюваним кримінального правопорушення; 2) наявність достатніх підстав вважати, що існує хоча б один із ризиків, передбачених статтею 177 цього Кодексу, і на які вказує слідчий, прокурор; 3) недостатність застосування більш м'яких запобіжних заходів для запобігання ризику або ризикам, зазначеним у клопотанні.

Слідчим суддею встановлено, що в провадженні Солом'янського управління поліції ГУ Національної поліції у м. Києві перебувають матеріали кримінального провадження № 12016100090014124, відомості щодо якого внесено до Єдиного реєстру досудових розслідувань 27.11.2016 за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 186 КК України.

27.11.2016 року органом досудового розслідування повідомлено ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, про те, що він підозрюється у відкритому викраденні чужого майна (грабіж), поєднаному з насильством, яке не є небезпечним для життя чи здоров'я потерпілого, вчиненому за попередньою змовою групою осіб, тобто кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст.186 КК України.

Досудовим розслідуванням встановлено, що ОСОБА_1 26.11.2016 приблизно о 21:55 години, перебуваючи в стані алкогольного сп'яніння, знаходячись біля підземного переходу, що розташований по пр. Повітрофлотському, 5 в м. Києві спільно зі своїм знайомим ОСОБА_5 побачили невідому раніше ОСОБА_6, яка спускалась до вищевказаного підземного переходу та вирішили відкрито викрасти її майно. Після чого ОСОБА_1 з метою відкритого викрадення чужого майна, вступив в злочинну змову з ОСОБА_5 Реалізуючи свій злочинний умисел, направлений на відкрите викрадення чужого майна, ОСОБА_1, діючи за попередньою змовою групою осіб, спільно з ОСОБА_5, 26.11.2016 приблизно о 22:55 години, швидко спустились за ОСОБА_6 до підземного переходу, наздогнавши її на сходах.

В подальшому ОСОБА_1, згідно відведеної йому злочинної ролі, знаходячись правої сторони від ОСОБА_6, мовчки наніс останній кулаками обох рук декілька ударів з правої сторони в область голови. В свою чергу ОСОБА_5, який в цей момент знаходився по ліву сторону від потерпілої ОСОБА_6, нічого не кажучи, наніс останній кулаками обох рук три удари з лівої сторони в область голови. Тим самим завдавши ОСОБА_6 тілесні ушкодження, тобто застосувавши фізичне насильство, яке не є небезпечним для здоров'я потерпілого. Від нанесених ударів, потерпіла ОСОБА_6 присіла на присядки та почала закривати голову руками. В цей момент, ОСОБА_5 згідно відведеної йому злочинної ролі, швидко з правої руки потерпілої ОСОБА_6 вирвав, та тим самим відкрито викрав чуже майно, яке належить ОСОБА_6, а саме мобільний телефон «HTC», imei: НОМЕР_1, вартістю 2700 гривень, в якому знаходилась сім-карта «Лайф», вартістю 15 гривень, флеш-карта об'ємом 4 гб, вартістю 100 гривень, а ОСОБА_1, в цей час згідно відведеної йому злочинної ролі, знаходився біля ОСОБА_6 Відкрито викравши вказане вище чуже майно, ОСОБА_5 та ОСОБА_1, нанесли ще декілька ударів кулаками рук в область голови ОСОБА_6, тим самим завдавши їй тілесні ушкодження, після чого з місця вчинення злочину зникли, розпорядившись викраденим майном на власний розсуд, тим самим завдавши потерпілій ОСОБА_6 майнової шкоди на загальну суму 2815 гривень.

Таким чином, ОСОБА_1, своїми діями, що виразились у відкритому викраденні чужого майна (грабіж), поєднаному з насильством, яке не є небезпечним для життя чи здоров'я потерпілого, вчиненому за попередньою змовою групою осіб, скоїв кримінальне правопорушення, передбачене ч. 2 ст. 186 КК України.

Підставами підозрювати ОСОБА_1, у вчиненні кримінального правопорушення є зібрані в кримінальному провадженні докази, а саме: протокол прийняття заяви про вчинене кримінальне правопорушення; протокол огляду місця події від 26.11.2016; рапортом затримання; протокол допиту потерпілого ОСОБА_6; протокол додаткового допиту потерпілого ОСОБА_6; протокол допиту свідка ОСОБА_7; протокол допиту свідка ОСОБА_8; протокол допиту свідка ОСОБА_9; повідомлення про підозру ОСОБА_1

У органу досудового розслідування є підстави вважати, що підозрюваний ОСОБА_1, вчинив кримінальне правопорушення, передбачене ч. 2 ст. 186 КК України, яке відповідно до ст. 12 КК України віднесено до тяжкого злочину, санкція якого передбачає покарання у вигляді позбавлення волі на строк від 4 до 6 років.

Відповідно до вимог п. 4 ч. 1 ст. 184 КПК України під час досудового слідства встановлено наявність ризику, передбаченого ч. 1 ст. 177 КПК України.

Крім того, з урахуванням тяжкості кримінального правопорушення, обставин та способу вчинення кримінального правопорушення, особи підозрюваного, є підстави вважати, що він може вчинити інше кримінальне правопорушення, може переховуватись від органів досудового розслідування, що свідчить про неможливість запобігання зазначеним ризикам шляхом застосування більш м'яких запобіжних заходів.

Відповідно до ч. 1 ст. 183 КПК України тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі, якщо прокурор доведе, що жоден із більш м'яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим статтею 177 цього Кодексу.

Вирішуючи питання про застосування запобіжного заходу у виді тримання під вартою відносно підозрюваного ОСОБА_1 слідчий суддя враховує вимоги п.п. 3 і 4 ст. 5 Конвенції про захист прав людини та практику Європейського суду з прав людини, згідно з якими обмеження права особи на свободу і особисту недоторканість можливе лише в передбачених законом випадках за встановленою процедурою.

Однак, враховуючи обставини, що підозрюваний ОСОБА_1 обґрунтовано підозрюється у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 186 КК України, за яке передбачене покарання у виді позбавленням волі на строк від 4 до 6 років та відноситься до категорії тяжкого злочину вбачається, що існують всі підстави вважати, що він може переховуватися від органів досудового розслідування та суду і вчиняти інші кримінальні правопорушення, то застосування більш м'яких запобіжних заходів вбачається недостатніми для запобігання ризикам, передбаченим ст. 177 КПК України, прокурором під час розгляду даного клопотання було доведено наявність всіх обставин, передбачених ч. 1 ст. 194 КПК України, слідчий суддя дійшов до висновку про застосування відносно підозрюваного ОСОБА_1 запобіжного заходу у виді тримання під вартою, строком 60 (шістдесят) днів, тобто до 23 год. 00 хв. 24. 01. 2017 року.

Між тим, відповідно до ч. 3 ст. 183 КПК України слідчий суддя при постановленні ухвали про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою зобов'язаний визначити розмір застави, достатньої для забезпечення виконання підозрюваним обов'язків, передбачених цим Кодексом, крім випадків, передбачених частиною четвертою цієї статті.

Отже, задовольняючи клопотання про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, враховуючи те, що злочин, у вчиненні якого підозрюється ОСОБА_1 вчинений без застосування насильства чи погрози його застосування, не спричинив загибель людини, запобіжний захід у вигляді застави йому раніше не обирався, слідчий суддя вважає за необхідне визначити підозрюваному розмір застави.

Відповідно до ч. 4 ст. 182 КПК України розмір застави визначається з урахуванням обставин кримінального правопорушення, майнового та сімейного стану підозрюваного, обвинуваченого, інших даних про його особу та ризиків, передбачених статтею 177 цього Кодексу. Розмір застави повинен достатньою мірою гарантувати виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього обов'язків та не може бути завідомо непомірним для нього.

Згідно п. 2 ч. 5 ст. 182 КПК України розмір застави визначається у таких межах, щодо особи, підозрюваної чи обвинуваченої у вчиненні тяжкого злочину, - від двадцяти до вісімдесяти розмірів мінімальної заробітної плати.

Враховуючи особу підозрюваного ОСОБА_1, його майновий стан, а також наявність ризиків, передбачених ст. 177 КПК України, слідчий суддя вважає за необхідне визначити заставу відповідно до ч. 4 ст. 182 КПК України у розмірі 40 розмірів мінімальних заробітних плат, оскільки внесення застави саме в такому розмірі може гарантувати виконання підозрюваним покладених на нього обов'язків та не може бути завідомо непомірною для нього.

Відповідно до ч. 7 ст. 182 КПК України у випадках, передбачених частинами третьою або четвертою статті 183 цього Кодексу, підозрюваний, обвинувачений або заставодавець мають право у будь-який момент внести заставу у розмірі, визначеному в ухвалі про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою.

Окрім цього, слідчий суддя вважає за необхідне відповідно до норм ч. 3 ст. 183 КПК України, у разі внесення застави покласти на підозрюваного декілька обов'язків, передбачених ч. 5 ст. 194 КПК України, а саме: прибувати до слідчого, прокурора або суду за кожним їхнім викликом та вимогою, залежно від стадії кримінального провадження; не відлучатися з місця реєстрації за адресою: АДРЕСА_1, без дозволу слідчого, прокурора або суду; повідомляти слідчого, прокурора чи суд про зміну свого місця проживання.

Відповідно до ч. 4 ст. 202 КПК України підозрюваний звільняється з-під варти після внесення застави, визначеної у даній ухвалі, якщо в уповноваженої службової особи місця ув'язнення, під вартою в якому перебуває підозрюваний відсутнє інше судове рішення, що набрало законної сили і прямо передбачає тримання останнього під вартою.

Враховуючи наведене та керуючись ст.ст. 177, 178, 183, 184, 192-194, 196, 197, 395 КПК України, слідчий суддя, -

У Х В А Л И В:

Клопотання задовольнити.

Обрати відносно підозрюваного ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, запобіжний захід у вигляді тримання під вартою строком 60 (шістдесят) днів.

Строк тримання під вартою підозрюваному ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, рахувати з 23 год. 00 хв. 26. 11. 2016 року.

Дата закінчення дії ухвали про обрання відносно підозрюваного ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою - 23 год. 00 хв. 24. 01. 2017 року.

Розмір застави визначити у розмірі 40 розмірів мінімальних заробітних плат в сумі 55 120 грн. у національній грошовій одиниці, яка може бути внесена як самим підозрюваним, так і іншою фізичною або юридичною особою (заставодавцем) на наступний депозитний рахунок Солом'янського районного суду м. Києва: Банк УДК м. Києва, МФО 820019, депозитний рахунок 37319001004186, отримувач Солом'янський районний суд міста Києва, Код ЄДРПОУ 02896762, та надати документ, що це підтверджує, до Солом'янського районного суду міста Києва.

Підозрюваний або заставодавець мають право у будь-який момент внести заставу у розмірі, визначеному в ухвалі про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, протягом дії ухвали.

У разі внесення застави покласти на підозрюваного ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, наступні обов'язки:

- прибувати до слідчого, прокурора або суду за кожним їхнім викликом та вимогою, залежно від стадії кримінального провадження;

- не відлучатися з місця реєстрації за адресою: АДРЕСА_1, без дозволу слідчого, прокурора або суду;

- повідомляти слідчого, прокурора чи суд про зміну свого місця проживання.

Роз'яснити підозрюваному, що у разі внесення застави у визначеному у даній ухвалі розмірі, оригінал документу з відміткою банку, який підтверджує внесення на депозитний рахунок Солом'янського районного суду м. Києва коштів має бути наданий уповноваженій службовій особі місця ув'язнення.

Після отримання та перевірки документа, що підтверджує внесення застави, уповноважена службова особа місця ув'язнення має негайно здійснити розпорядження про звільнення ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, з-під варти та повідомити усно і письмово слідчого, прокурора та слідчого суддю Солом'янського районного суду м. Києва.

У разі внесення застави та з моменту звільнення підозрюваного з-під варти внаслідок внесення застави, визначеної у даній ухвалі, підозрюваний зобов'язаний виконувати покладені на нього обов'язки, строк дії яких встановити до 24. 01. 2017 року з моменту внесення застави.

З моменту звільнення з-під варти у зв'язку з внесенням застави, підозрюваний ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, вважається таким, до якого застосовано запобіжний захід у виді застави.

Ухвала щодо застосування запобіжного заходу у виді тримання під вартою підлягає негайному виконанню після її оголошення.

Контроль за виконанням ухвали покласти на прокурора Київської місцевої прокуратури №9 міста Києва.

Ухвала може бути оскаржена безпосередньо до Апеляційного суду міста Києва протягом 5 (п'яти) днів з дня її оголошення, а підозрюваним - в цей же строк з моменту вручення йому копії даної ухвали.

Слідчий суддя О. В. Бобровник