Рішення № 67229084, 19.06.2017, Придніпровський районний суд м. Черкас

Придніпровський районний суд м.Черкаси

Справа № 711/2450/17

Р І Ш Е Н Н Я

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

12 червня 2017 рік

Придніпровський районний суд м. Черкаси в складі:

головуючого: судді Кондрацької Н.М.

при секретарі: Мелещенко О.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні справу за позовомОСОБА_1 до Товариства з обмеженої відповідальністю «Сучасний факторнг» про захист прав споживачів та визнання кредитного договору недійсним, -

ВСТАНОВИВ:

Позивач- ОСОБА_1. звернулася до Придніпровського районного суду м. Черкаси з позовом до Товариства з обмеженої відповідальністю «Сучасний факторнг» про захист прав споживачів та визнання кредитного договору недійсним. Позовні вимоги мотивує тим, що рішенням Придніпровського районного суду м.Черкаси від 09.03.2017 по справі № 711/10159/16-Ц позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю "Сучасний Факторинг» до ОСОБА_1 про стягнення боргу задоволено частково. Присуджено до стягнення з ОСОБА_1 на користь ТОВ «Сучасний факторнг» код ЄДРПОУ 35310044, заборгованість за кредитним договором № С0001226 від 14.11.2014, а саме: заборгованість за кредитом в сумі 2475,00 грн., штраф в сумі 1200,00 грн., інфляційні втрати в сумі 1035,82 грн., три проценти річних в сумі 134,00 грн. та судовий збір в сумі 694,65 грн., а всього - 5539,47грн. Зазначає, що дане судове рішення не вступило в законну силу. Позивач вважає, що укладений кредитний договір порушує її права як споживача, просить його визнати не дійсним, оскільки кредитний договір №С0001226 від 14.11.2014 укладений між ТОВ «Сучасний і факторинг», який знаходиться у м. Києві, вул. Предславинська, 28 та ОСОБА_1, яка мешкає в м. Черкаси, вул. Гетьмана Сагайдачного(Ватутіна), 253, кв. 18, а місцем укладення договору єадреса: м. Черкаси, вул.Університетська, 62 а, що є місцем роботи позивача. Оскільки відповідач вказав несправедливі умови у договорі, здійснював незаконні нарахування, не надав позивачу змоги ознайомитися з документами, що передували укладенню кредитного догову, позивач вважає, що відповідач порушив його права споживача та на підставі вище перерахованого просить суд визнати кредитного договір недійсним.

В судовому засіданні представники позивача згідно довіреності ОСОБА_3 та ОСОБА_4 позовні вимоги підтримали та просила задовольнити. Просили відмовити в застосуванні позовної давності, про що зазначено у запереченні представника відповідача.

Представник відповідача ТОВ «СУЧАСНИЙ ФАКТОРИНГ» Кузьменко І.В. в судове засідання не з'явився,попередньо надавши до канцелярії Придніпровського районного суду м. Черкаси заяву від 01.06.2017 про розгляд справи у їх відсутності, позовні вимови не визнав, попередньо надавши заперечення від 03.05.2017, в якому вказано, що строк позовної давності до поданої ОСОБА_1 позовної заяви сплив 15.11.2015. Просив позовну заяву залишити без розгляду та провадження закрити.

Дослідивши матеріали справи, суд вважає, що позовні вимоги не підлягають до задоволення з наступних підстав.

Відповідно до ч. 1 ст. 215 ЦК України підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені частинами першою - третьою, п'ятою та шостою статті 203 ЦК України.

Виходячи зі змісту вищезазначених правових норм підставами недійсності правочину є : зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також інтересам держави і суспільства, його моральним засадам (ч. 1 ст. 203 ЦК України); особа, яка вчиняє правочин, повинна мати необхідний обсяг цивільної дієздатності (ч. 2 ст. 203 ЦК України); волевиявлення учасника правочину має бути вільним і відповідати його внутрішній волі (ч. 3 ст. 203 ЦК України); правочин має бути спрямований на реальне настання правових наслідків, що обумовлені ним ( ч. 5 ст. 203 ЦК України); правочин, що вчиняється батьками (усиновлювачами), не може суперечити правам та інтересам їхніх малолітніх, неповнолітніх чи непрацездатних дітей ( ч. 6 ст. 203 ЦК України).

Судом встановлено, що 14.11.2014 між ТОВ «Сучасний факторинг», як кредитодавцем, та ОСОБА_1, як позичальником, укладено кредитний договір за №С0001226. За умовами вказаного договору кредитодавець зобов'язується надати кредит позичальнику, а позичальник зобов'язується повернути кредит та внести плату за користування кредитом в розмірі, порядку та на умовах визначених договором (п.1.1. Кредитного договору). Кредит надається позичальнику на споживчі цілі (п. 1.2. Кредитного договору). Сума кредиту складає 3630 гривень, строк користування кредитом 12 місяців (п. 3.1. Кредитного договору). Плата за користування кредитом складається із річних відсотків за користування кредитом у розмірі 0,01 % від суми кредиту та щомісячної комісії за управління кредитом у розмірі 6% від суми кредиту (п. 3.2. Кредитного договору). Щомісячний платіж по погашенню тіла кредиту та плати за користування кредитом становить 520,33 гривень (п. 3.3. Кредитного договору).

Згідно ст. 1054 ЦК України за кредитним договором банк, або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти.

Позичальник зобов'язаний повернути кредитодавцеві грошові кошти у строк та в порядку, що встановлені договором (ст. 1049 ЦК України).

За повідомленням ПАТ КБ «Правекс-Банк» (а.с. 25), 18.11.2014 ОСОБА_1 виплачено 3000 гривень.

Згідно ст. 526 ЦК України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору.

Статтею 530 ЦК України передбачено, якщо у зобов'язанні встановлений строк його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк.

Відповідно до ч. 1 ст. 627 ЦК України сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагентів та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

Згідно положень ч. 1 ст. 628 ЦК України зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

Відповідно до ч. 1 ст. 638 ЦК України договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору. Істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.

Рішенням Придніпровського районного суду м. Черкаси від 09.03.2017 у справі 711/10159/16-ц позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю "Сучасний Факторинг» до ОСОБА_1 про стягнення боргу задоволено частково. Присуджено до стягнення з ОСОБА_1 14 липня 1973 року на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Сучасний факторинг» (ідентифікаційний код 35310044) заборгованість за Кредитним договором №С0001226 від 14.11.2014 року, а саме заборгованість за кредитом в сумі 2475 (дві тисячі чотириста сімдесят п'ять) гривень, штраф в сумі 1200 (одна тисяча двісті) гривень, інфляційні втрати в сумі 1035 (одна тисяча тридцять п'ять) гривень 82 копійки, три проценти річних в сумі 134 (сто тридцять чотири) гривні та судовий збір в сумі 694 (шістсот дев'яносто чотири) гривні 65 копійок, а усього 5539 (п'ять тисяч п'ятсот тридцять дев'ять) гривень 47 копійок. Рішення суду набрало законної сили.

Даним рішенням встановлено, що за повідомленням ПАТ КБ «Правекс-Банк» 18.11.2014 ОСОБА_1 виплачено 3000 гривень, яка у судовому засіданні визнала факт отримання грошових коштів в сумі 3000 гривень за кредитним договором від 14.11.2014. На погашення заборгованості за кредитом ОСОБА_1 17.12.2014 сплачено 525 гривень, що визнано сторонами.

Відповідно до ч.1 ст. 14 ЦПК України, судові рішення, що набрали законної сили, обов'язкові для всіх органів державної влади і органів місцевого самоврядування, підприємств, установ, організації, посадових чи службових осіб та громадян і підлягають виконанню на всій території України.

Відповідно до ч.2 ст. 625 ЦК України, - боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Суд не бере до уваги заперечення відповідача, оскільки згідно ст.863 ЦК України позовна давність застосовується до вимог щодо неналежності якості роботи до договору підряду.

Зі змісту спірного кредитного договору не вбачається будь-яких порушень закону та не встановлено обставин, які відповідно до ст. ст. 203, 215 ЦК України є підставою для визнання правочину недійсним.

Позивач не надав суду жодних доказів, якими він обгрунтовує свої позовні вимоги, а саме: у чому полягає суперечність змісту кредитного договору нормам ЦК України чи іншим актам цивільного законодавства, а тому суд відмовляє в задоволенні позову.

На підставі викладеного та керуючись ст.ст. 203, 215, 524, 530, 627, 628, 638, 1054 ЦК України, ст. ст. 8,10, 11, 15, 57, 60, 88, 212, 213, 215, 223 ЦПК України, суд,

ВИРІШИВ:

У позовіОСОБА_1 до Товариства з обмеженої відповідальністю «Сучасний факторнг» про захист прав споживачів та визнання кредитного договору недійсним - відмовити.

Рішення може бути оскаржено до апеляційного суду Черкаської області шляхом подачі через Придніпровський районний суд м. Черкаси апеляційної скарги протягом 10 днів з дня його проголошення.

Головуючий: Н. М. Кондрацька