Ухвала суду № 67226589, 12.04.2017, Вінницький міський суд Вінницької області

Справа № 138/3715/16-к

Провадження № 1-кп/127/608/17

УХВАЛА

12 квітня 2017 року м. Вінниця

Вінницький міський суд Вінницької області

в складі колегії суддів: головуючого судді Курбатової І.Л.,

суддів Ан О.В., Федчишена С.А.,

при секретарі Мартинюк Т.П.,

за участю прокурора Карнауха О.П.,

обвинуваченого ОСОБА_1,

захисників ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4,

потерпілого ОСОБА_5,

представника потерпілого ОСОБА_6,

розглянувши у відкритому судовому засіданні кримінальне провадження за обвинуваченням ОСОБА_1 у вчиненні злочину, передбаченого ч.3 ст. 15 ч.1 ст. 115 КК України, відомості про яке внесені 11 травня 2016 року до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12016020220000433,-

ВСТАНОВИВ:

В провадженні Вінницького міського суду Вінницької області перебуває кримінальне провадження за обвинуваченням ОСОБА_1 у вчиненні злочину, передбаченого ч.3 ст. 15 ч.1 ст. 115 КК України.

Оскільки від учасників кримінального провадження клопотань про зміну чи скасування запобіжного заходу не надійшло, судом у відповідності до вимог ч. 3 ст. 331 КПК України поставлено на обговорення учасників кримінального провадження питання доцільності продовження тримання обвинуваченого під вартою.

Прокурор Карнаух О.П. вважав за доцільно продовжити термін утримання обвинуваченого ОСОБА_1 під вартою строком на 2 місяці, оскільки всі учасники процесу у справі не допитані, є достатні підстави вважати, що ОСОБА_1 перебуваючи на волі, буде незаконно впливати шляхом залякування, підкупу, вмовлянням, щоб вони змінили показання, або надали показання, які будуть йому вигідні. Крім того, ОСОБА_1 обвинувачується у вчиненні особливо тяжкого злочину, вказаний злочин був спрямований на позбавлення життя людини, а тому знаючи про тяжкість покарання, яке йому може бути призначене судом, а також враховуючи його матеріальний стан, ОСОБА_1 займається підприємницькою діяльність, його соціальні звязки, так як він є депутатом Могилів-Подільської міської ради, а також враховуючи ту обставину, що м. Могилів-Подільський знаходиться в прикордонному районі, а тому відповідно особи, які зареєстровані та проживають в даному регіоні мають спрощений порядок перетину кордону з Республікою Молдовою, а саме за внутрішніми паспортами, тобто за паспортом громадянина України. Таким чином, враховуючи вищевикладені обставини, прокурор вважав, що ризики, які суд приймав до уваги при обранні та продовженні запобіжного заходу у виді утримання під вартою, не зменшились і не перестали існувати, а тому просив продовжити строк тримання під вартою обвинуваченого ОСОБА_1, строком на 2 місяці.

Обвинувачений ОСОБА_1 суду повідомив, що перебуваючи в СІЗО він лікується. Раніше він займався спортом, в нього наявні грижі та тріщини в спині, одна сторона ребер переламана, у звязку з чим, він не може спати на одній стороні, відвідує санітарну частину СІЗО де отримує уколи. Він не може перебувати в СІЗО, так як в нього права нога відмовляє, він інвалід. Він раніше займався професійним спортом, являється майстром спорту по греко-римській боротьбі, в нього всі сустави переламані, а тому санітарна частина СІЗО не може забезпечити його відповідними ліками та належним лікуванням ніж те, яке він може отримати вдома. До цього часу він не створював тиску на свідків, ні на будь-кого іншого, і взагалі таких випадків не було. За півроку, до часу вручення йому підозри, він жодного разу не зустрічався з цими людьми. За весь цей час, ні від жодної особи не було подано заяви відносно нього, що він міг вчиняти на когось такий тиск. Крім того, за весь час, він нікуди не втікав, в нього був закордонний паспорт, який він особисто здав. В день отримання підозри він прийшов особисто і не намагався втекти ні за кордон, ні будь-яке інше місце. Він ніколи не створював тиску, ні на кого. На протязі 6 місяців він з потерпілим проживав в одному місці, вітався з жінкою потерпілого, відпочивали в одному кафе, з потерпілим ніколи не було конфлікту. Перебуваючи в СІЗО на протязі 6 місяців на нього постійно створюється тиск зі сторони правоохоронних органів та зі сторони потерпілих, на підтвердження його слів доказом є відеозапис в СІЗО, який за необхідності можна переглянути, і прокуратурі про це все відомо. Є висновки лікарів, проте що в нього відмовляє права нога, проте що він не може спати на правій стороні, а також про те, що він неодноразово звертався в санітарну частину, а в період весни та осені відбувається загострення хвороб, у звязку з чим, просив його звільнити з під варти.

Захисник ОСОБА_3 суду пояснив, що з пояснень прокурора він почув лише позитивні відгуки, а саме що його підзахисний є підприємцем, депутатом обласної ради, а інші моменти висловленні на припущеннях. На даному етапі відсутня жодна інформація, про якійсь тиск, такі відомості документально не підтвердженні. Окрім того, процесуально, продовженням запобіжного заходу займається суд, а не прокуратура, яка висловлює лише свою думку по ініціативі суду щодо продовження запобіжного заходу. Запобіжний захід ОСОБА_1 обирався Вінницьким міським судом у виді утримання під вартою враховуючи лише тяжкість злочину, а інші обставини судом були відкинуті. Тобто, це була єдина обставина, яка стала підставою для обрання ОСОБА_1 такого запобіжного заходу, і в подальшому не ставилось питання про зміну обсягу обставин обтяжуючих умов запобіжного заходу. Крім того, він підтримує думку свого підзахисного щодо стану його здоровя та долучив до матеріалів справи відповідні документи. З урахування того, що був допитаний потерпілий, основні свідки та наявності свідків інформація щодо яких засекречена, вважає, що ОСОБА_1 не зможе вплинути на обставини, які встановленні судом. Більша частина свідків, це свідки зі сторони захисту, на яких не може здійснювати будь-який вплив. З урахуванням позиції його підзахисного та єдиної обставини (тяжкістю злочину), яка стала підставою для обрання ОСОБА_1 запобіжного заходу у виді утримання під вартою, у звязку з чим, просив обрати ОСОБА_1 запобіжний захід у виді цілодобового домашнього арешту, або ж, в разі відмови в даному клопотанні встановити можливість внесення застави, яка б була співрозмірна з сумою цивільного позову потерпілого, так як, в матеріалах справи наявна заява особи надати таку заставу.

Захисник ОСОБА_4 суду заперечила щодо продовження запобіжного заходу тримання під вартою ОСОБА_1, зазначивши, що під час попереднього вирішення питання щодо можливості продовження запобіжного заходу ОСОБА_1 у виді утримання під вартою, судом було взято до уваги декілька обставин, а саме це тяжкість злочину та незаконного впливу, як на потерпілого так і на свідків. Однак, на даному етапі потерпілий вже допитаний. Крім того, потерпілий повідомив, що більше не бажає давати покази і зявлятись в судові засідання не буде. Враховуючи наведене, її підзахисний не може впливати на будь-яке формулювання показів потерпілого. Щодо впливу ОСОБА_1 на покази засекречених свідків є досить суперечливе, так як, в матеріалах справи відсутні будь-які письмові докази з приводу того, що засекречені свідки звертались із заявами щодо здійснення можливого тиску зі сторони ОСОБА_1 на них. Крім того, з моменту засекречення свідків, ніякого впливу, зі сторони ОСОБА_1, на останніх не було. А тому на даний момент ОСОБА_1 перебуваючи під вартою чи перебуваючи під домашнім арештом, може якимось чином вплинути на свідків у справі. Крім того, її підзахисний позитивно характеризується за місцем роботи та громадських організацій, має на утриманні двох малолітніх дітей, являється депутатом обласної ради. З приводу того ризику, що м. Могилів-Подільський розташоване в прикордонній зоні та наявністю перетину її підзахисним кордону, спростовується, тим що ОСОБА_1, перебуваючи під кримінальним переслідуванням, не перетинав кордон і в матеріалах справи такі відомості відсутні. Крім того, згідно практики ЄСПЛ, запобіжний захід, як цілодобовий домашній арешт прирівнюється до міри покарання, а тому згаданий запобіжний захід згідно практики ЄСПЛ є таким суровим запобіжним заходом як і утримання під вартою. У звязку з чим, просила не продовжувати ОСОБА_1 застосування запобіжного заходу у виді утримання під вартою, а застосувати інший запобіжний захід у виді цілодобового домашнього арешту.

Захисник ОСОБА_2 заперечила щодо продовження запобіжного заходу тримання під вартою ОСОБА_1, зазначивши, що прокуратурою не ініціювалось дане питання, а лише відобразилось в їх позиції щодо даного питання. Щодо ризиків, які наведенні прокуратурою, а саме впливу на свідків. З показів допитаного потерпілого та свідків можливо встановити, що безпосередні свідки події вже допитані, а тому вплив на свідків ОСОБА_1 здійснювати не зможе, а щодо свідків зі зміненими даними так саме неможливо, у звязку з відсутністю інформації щодо зазначених свідків. Щодо предявленого обвинувачення ОСОБА_1, замах на вбивство, є спірним, оскільки зброя не вилучалась, слідством не встановлено чи закінчились набої в зброї чи не закінчились. Тим паче показання свідків різняться з показаннями потерпілого. За таких обставин ризики, наведенні стороною обвинувачення, вважала не підтвердженими. В той же час вважала за можливе змінити ОСОБА_1 запобіжний захід з утримання під вартою на домашній арешт, а також наявної можливості встановлення застави в розмірі заявленого цивільного позову потерпілого.

Захисник ОСОБА_7 суду пояснив, що згідно ст. 331 КПК України відсутня доцільність продовження терміну перебування під вартою ОСОБА_1 Прокурор повідомив про ризики у кримінальному провадженні, а саме тяжкість злочину, вплив на свідків, які судом не допитані, проте не зазначив яких саме свідків, крім того, доказів того, що ОСОБА_1 здійснював вплив, не надано. На даний момент допитаний потерпілий, допитано свідків події. Крім того зазначив, що його підзахисний має місце народження та місце проживання, яке тривалий час не змінював; має на утриманні неповнолітніх дітей та дружину; має нерухомість та автомобіль. Припущення прокурора про можливий перетин кордону ОСОБА_1 нічим не доведено. Просив суд, як альтернативу, визначити заставу та в разі відмови в застосуванні такого запобіжного заходу, зазначити мотив такої відмови. Винуватість його підзахисного ще не доведено, а тому стверджувати що ОСОБА_1 винен в тому, що не доведено, не є ризиком, зазначеним в ст.ст. 177-178 КПК України. На підтвердження пояснень обвинуваченого ОСОБА_1 так і своїх доводів про заперечення продовження тримання під вартою його підзахисного, долучив до матеріалів справи письмові докази. Крім того, захисник просив суд обрати його підзахисному ОСОБА_1 запобіжний захід, не повязаний з позбавленням волі, для надання ОСОБА_1 можливості лікуватися та утримувати сімю, зазначивши, що він як захисник, гарантує належну, процесуальну поведінку підзахисного ОСОБА_1

Представник потерпілого ОСОБА_6 підтримала думку прокурора, зазначивши, що в справі ще не допитані всі свідки, які у кримінальному провадженні є основними і їх показання є основними, звернувши увагу на той факт, що згадані свідки погодились надати, в рамках даного кримінального провадження показання лише за умови засекречення слідчим їх анкетних даних. Протягом розгляду кримінального провадження неодноразово від потерпілого та свідків, які перебували на місці пригоди, були повідомлення про вплив на них психологічного характеру та давати показання погодились лише за умов засекреченості. Покази допитаних свідків та потерпілих є однотипними та не змінювались. З приводу тверджень сторони захисту про те, що ніхто не заявляв про тиск чи погроз зі сторони обвинуваченого не відповідають дійсності, оскільки є особа, яка повідомила, що 11 травня до неї підійшов ОСОБА_1 та висловлював її погрози, які вона сприйняла як реальні, в подальшому вказане вона зазначила в своїх показаннях. З приводу характеристики ОСОБА_1 з наявності позитивних є наявні і негативні, а саме відмова надавати пояснення, відповіді на питання учасників процесу, наявності двох інших кримінальних проваджень, перше по факту 2013 року безпосереднім учасником якого являється ОСОБА_1 та друге підроблення документів. Крім того, просила врахувати ту обставину, що потерпілий, в звязку з даними подіями змушений був вивезти свою родину, саме через побоювання за себе і своїх рідних, вказане потерпілий зазначав у своїх показаннях, а також те, що лише після застосування до ОСОБА_1 запобіжного заходу у виді утримання під вартою, вони могли повернутись до міста. У звязку з чим, просили продовжити обвинуваченому ОСОБА_1 термін дії запобіжного заходу у виді тримання під вартою терміном на два місяці.

Вислухавши думку учасників процесу, дослідивши кримінальне провадження, суд дійшов наступного висновку.

Вирішуючи питання доцільності продовження тримання обвинуваченого під вартою та можливості зміни запобіжного заходу на інший більш мякий, суд керується приписами ст.177, 194, 331 КПК України та враховує, виключно, дані наявні в кримінальному провадженні.

З поданих документів вбачається, що відносно ОСОБА_1 обрано запобіжний захід у виді тримання під вартою та у встановленому законом порядку продовжено його дію до 15.04.2017 року.

Відповідно до ст. 177 КПК України, метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання обвинуваченим покладених на нього процесуальних обовязків та запобігання спробам, серед іншого, переховуватися від суду; незаконно впливати на потерпілого, свідка у цьому ж кримінальному провадженні; перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином; вчинити інше кримінальне правопорушення.

Розглядаючи питання щодо наявних ризиків у кримінальному провадженні, суд звертає увагу, що ОСОБА_1 згідно обвинувального акту обвинувачується у вчиненні незакінченого замаху на умисний особливо тяжкий злочин, здійснював тиск на потерпілого, про потерпілим повідомлено в судовому засіданні, а у справі наявні свідки із зміненими даними, що зумовлювало їх побоювання за життя, а тому перебуваючи на волі, може незаконно впливати на потерпілого та свідків у кримінальному провадженні, що свідчить про існування ризиків у кримінальному провадженні, визначених ст. 177 КПК України.

Вказане свідчить проте, що обвинувачений, перебуваючи під більш мяким запобіжним заходом може продовжити вчиняти злочини, переховуватися від суду та може впливати на недопитаних свідків у кримінальному провадженні та доводить існування ризиків, визначених ст. 177 КПК України, а достатнім для їх запобігання запобіжним заходом буде тримання обвинуваченого під вартою, оскільки інші запобіжні заходи не будуть гарантувати належної поведінки обвинуваченого під час розгляду справи, в звязку з чим дію запобіжного заходу доцільно продовжити на 60 діб, що буде відповідати Закону та ст. 5 Конвенції "Про захист основоположних прав та свобод людини".

На підставі викладеного, керуючись ст. 177, 178, 180, 194, 201, 331 КПК України, суд, -

У Х В А Л И В :

Запобіжний захід у виді тримання під вартою щодо обвинуваченого ОСОБА_1 ІНФОРМАЦІЯ_1 продовжити на 60 діб, починаючи з 12.04.2017 року до 11.06.2017 року.

Строк дії ухвали 60 діб, тобто до 11.06.2017 року 24 години 00 хвилин.

Зобовязати Вінницьку установу виконання покарань №1УДПтС України у Вінницькій області провести медичне обстеження ОСОБА_1 ІНФОРМАЦІЯ_1 та надати на адресу Вінницького міського суду Вінницької області висновок про можливість його утримання в умовах слідчого ізолятору.

Копію ухвали направити до Вінницької установи виконання покарань №1УДПтС України у Вінницькій області.

Ухвала є остаточною та оскарженню не підлягає.

Головуючий суддя:

Судді :