Ухвала суду № 67225926, 19.06.2017, Апеляційний суд Чернігівської області

У Х В А Л А

Суддя апеляційного суду Чернігівської області Губар В.С., перевіривши матеріали апеляційної скарги Товариства з обмеженою відповідальністю «Лізингова компанія «Еталон» на рішення Прилуцького міськрайонного суду Чернігівської області від 24 травня 2017 року у справі за позовом ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю «Лізингова компанія «Еталон» про визнання недійсним договору фінансового лізингу,

встановив :

Рішенням Прилуцького міськрайонного суду Чернігівської області від 24 травня 2017 року позов ОСОБА_1 задоволено частково.

Визнано недійсним договір № 004993 фінансового лізингу від 13 березня 2017 року, укладений між ТОВ «Лізингова компанія «Еталон» та ОСОБА_1 з моменту його вчинення 13 березня 2017 року.

Стягнуто з ТОВ «Лізингова компанія «Еталон» на користь ОСОБА_1 сплачені ним лізингові платежі, якими є комісійні за організацію в розмірі 10% від вартості предмета лізингу в сумі 31350 грн.

В іншій частині позовних вимог відмовлено.

Вирішено питання про розподіл судових витрат.

09 червня 2017 року згідно відбитку поштового штемпеля на конверті директор ТОВ «Лізингова компанія «Еталон» звернувся до суду з апеляційною скаргою.

Строк на апеляційне оскарження рішення суду першої інстанції, передбачений ч. 1 ст. 294 ЦПК України, апелянтом не пропущений, враховуючи те, що рішення судом ухвалено у відсутність сторін, копію якого апелянт отримав 02 червня 2017 року, що підтверджується повідомлення про вручення поштового відправлення.

Проте, апеляційне провадження по даній справі не може бути відкрито, оскільки апелянтом не в повному розмірі сплачений судовий збір.

З матеріалів справи вбачається, що позовні вимоги ОСОБА_1 з урахуванням їх уточнень (а.с. 32-40) зводяться до стягнення з ТОВ «Лізингова компанія «Еталон» коштів загальною сумою 31350 грн., які незаконно отримані за наслідками укладення Договору фінансового лізингу № 004993 від 13.03.2017 року, що є вимогами майнового характеру, та визнання недійсним договору № 004993 фінансового лізингу від 13 березня 2017 року; визнання недійсною ст.. 12.13 Розділу 12 Договору фінансового лізингу № 004993 від 13 березня 2017 року; стягнення моральної шкоди, що є трьома вимогами немайнового характеру.

Відповідно до ч.3 ст.2 ЦПК України провадження в цивільних справах здійснюється відповідно до законів, чинних на час виникнення окремих процесуальних дій, розгляду і вирішення справи.

Порядок оплати та розміри ставок судового збору визначено Законом України «Про судовий збір».

Згідно з ч. 3 ст. 6 Закону України «Про судовий збір» за подання позовної заяви, що має одночасно майновий і немайновий характер, судовий збір сплачується за ставками, встановленими для позовних заяв майнового та немайнового характеру.

Відповідно до п/п 1 п.1 ч.2 ст. 4 Закону України „Про судовий збір" - ставка судового збору за подання до суду позовної заяви майнового характеру встановлюється в розмірі 1 відсоток ціни позову, але не менше 0,4 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб та не більше 5 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осібю

Згідно п.п 2, 8 п.1 ч.2 ст. 4 Закону України „Про судовий збір ставка судового збору за подання до суду позовної заяви немайнового характеру встановлювалась в розмірі 0,4 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

Відповідно до п.п. 6 ч. 2 ст. 4 Закону України „Про судовий збір" за подання апеляційної скарги на рішення апелянту необхідно сплатити 110 відсотків ставки, що підлягала сплаті при поданні позовної заяви.

Відповідно до п. 13 постанови Пленуму Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ №10 від 17 жовтня 2014 року „Про застосування судами законодавства про судові витрати у цивільних справах» якщо в позовній заяві об’єднано дві або більше самостійних вимог немайнового характеру, пов’язані між собою, судовий збір сплачується окремо з кожної із таких вимог (або загальною сумою).

Розмір прожиткового мінімуму для працездатних осіб станом на 01 січня 2017 року складає 1600 грн.

Загальна сума позовних вимог майнового характеру складає 31350 грн., а 1% ціни позову складає 313 грн. 50 коп., що є меншим від 0,4 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб (1600 грн.х0,4=640 грн.).

Враховуючи наведене, за подачу апеляційної скарги на рішення суду першої інстанції апелянту необхідно було сплатити 2816 грн. 00 коп. ((1600 грн. х 0,4) - вимога майнового характеру)+((1600х0,4)х3) – 3 вимоги немайнового характеру) х 110%) .

З матеріалів справи вбачається, що апелянтом за подання апеляційної скарги сплачений судовий збір в сумі 1760 грн.

Враховуючи викладене, апелянту необхідно доплатити 1056 грн. 00 коп. (2816 грн. – 1760 грн.) судового збору на наступний розрахунковий рахунок: 31210206780002, отримувач - УК у м. Чернігові/м. Чернігів/22030101, код ЄДРПОУ - 38054398, банк отримувача - ГУДКСУ у Чернігівській області, МФО: 853592.

Апелянту необхідно усунути недоліки апеляційної скарги, а саме доплатити судовий збір в сумі 1056 грн. 00 коп. та надати апеляційному суду оригінал платіжного доручення чи квитанції про сплату судового збору.

За таких обставин, апеляційну скаргу необхідно залишити без руху, надавши апелянту строк для усунення вище зазначеного недоліку.

Керуючись ст.ст. 121, 297 ЦПК України, суддя

ухвалив :

Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Лізингова компанія «Еталон» на рішення Прилуцького міськрайонного суду Чернігівської області від 24 травня 2017 року у справі за позовом ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю «Лізингова компанія «Еталон» про визнання недійсним договору фінансового лізингу залишити без руху.

Запропонувати особі, що подає апеляційну скаргу, протягом п'яти днів з моменту отримання копії ухвали надати апеляційному суду Чернігівської області оригінал квитанції або платіжного доручення про сплату судового збору.

Копію ухвали направити ТОВ «Лізингова компанія «Еталон».

Роз'яснити, що в разі невиконання вказаних вимог апеляційна скарга буде визнана неподаною та повернута.