Рішення № 67223218, 13.06.2017, Подільський районний суд міста Києва

Справа № 758/15629/16-ц

Категорія 33

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

13 червня 2017 року Подільський районний суд міста Києва у складі:

головуючого судді - Супрун Г. Б. ,

секретаря - Прокопенко М. В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду в м. Києві цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Страхового товариства з додатковою відповідальністю «Гарантія» про стягнення страхового відшкодування,-

В С Т А Н О В И В :

Позивач ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом про відшкодування коштів, виплачених потерпілій особі в ДТП - ОСОБА_2, за рішенням Київського районного суду м. Харкова від 18.10.2016 року, в розмірах та обсязі згідно з обов'язками страховикаСТзДВ «Гарантія»як сторони договору обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності.

В судовому засіданні позивача просив позов задовольнити та стягнути з СТзДВ «Гарантія» на підставі ЗУ «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» відшкодування коштів в сумі 49000,00 грн., які ним були сплачені ОСОБА_2, як потерпілій особі в ДТП, що сталась 18.12.2013 року по Бєлгородському шосе, 2 в м. Харкові. При цьому врахував, що відповідно до Полісу обов»язкового страхування від 22.11.2013р, страхова сума за шкоду, заподіяну майну складає 50 000,00 грн. за мінусом розмір франшизи 1000,00 грн.

В судове засідання представник відповідача не з'явився, про час та місце розгляду справи повідомлявся належно. Тому суд вважає за можливе розглянути справу за відсутності відповідача на підставі доказів, наявних у матеріалах справи.

Вислухавши пояснення позивача, дослідивши письмові докази у справі, суд вважає встановленими наступні обставини та відповідні їм правовідносини.

Судом встановлено, що 18.12.2013 року ОСОБА_1, керуючи автомобілем «Chevrolet», д.н.з. НОМЕР_1, по Бєлгородському шосе, 2, відповідно до дорожньої обстановки не вірно обрав безпечну швидкість руху, внаслідок чого здійснив зіткнення з автомобілем «ВАЗ», д.з.н. НОМЕР_2, під керуванням водія ОСОБА_3, з автомобілем «ВАЗ», д.н.з. НОМЕР_3, під керуванням водія ОСОБА_4, та з автомобілем «SuzukiSX-4», д.н.з. НОМЕР_4, під керуванням водія ОСОБА_2

Постановою Київського районного суду м. Харкова від 07.02.2014 року ОСОБА_1 визнано винним та притягнуто до адміністративної відповідальності за ст. 124 КУпАП у вигляді штрафу.

Рішенням Київського районного суду м. Харкова від 18.10.2016 року позовні вимоги ОСОБА_2 задоволено частково, стягнуто з ОСОБА_1 на користь ОСОБА_2 матеріальну шкоду, завдану внаслідок ДТП, у розмірі 89913,43 грн., витрати за проведення автотоварознавчого дослідження у розмірі 1000,00 грн, моральну шкоду у розмірі 3000,00 грн. В іншій частині позовних вимог до ОСОБА_1 відмовлено.

Ухвалою Апеляційного суду Харківської області від 23.03.2017 року рішення Київського районного суду м. Харкова від 18.10.2016 року в частині стягнення коштів з позивача залишено без змін. Інших даних на час розгляду справи у суду не має.

Згідно з Полісом № АС/8738602 обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів від 21.11.2013 року автомобіль «ChevroletLасетті», д.н.з. НОМЕР_1, був застрахований позивачем ОСОБА_1 у СТзДВ «Гарантія». Ліміт страхової суми за завдану шкоду майну становить 50 000 грн., строк дії договору зазначено з 22.11.2013 року до 21.11.2014 року, розмір франшизи - 1000 грн. (а.с. 10).

Як вбачається із заяви від 29.03.2017 року, засвідченої приватним нотаріусом Харківського міського нотаріального округу Цигіповою О.Г., зареєстрованої в реєстрі за №2871, ОСОБА_2 отримала від ОСОБА_1 грошові кошти в розмірі 70000,00 грн., в якості відшкодування матеріальної та моральної (немайнової) шкоди, заподіяної в результаті ДТП, що відбулася 18.12.2013 року на Бєлгородському шосе в м. Харкові.

До сфери обов'язкового страхування відповідальності належить цивільно-правова відповідальність власників наземних транспортних засобів згідно зі спеціальним Законом України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів».

Метою здійснення обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності Закон України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» (стаття 3) визначає забезпечення відшкодування шкоди, заподіяної життю, здоров'ю та/або майну потерпілих внаслідок дорожньо-транспортної пригоди, а також захист майнових інтересів страхувальників. Об'єктом обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності є майнові інтереси, що не суперечать законодавству України, пов'язані з відшкодуванням особою, цивільно-правова відповідальність якої застрахована, шкоди, заподіяної життю, здоров'ю, майну потерпілих внаслідок експлуатації забезпеченого транспортного засобу (стаття 5 Закону).

Згідно зі статтею 6 Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» страховим випадком є дорожньо-транспортна пригода, що сталася за участю забезпеченого транспортного засобу, внаслідок якої настає цивільно-правова відповідальність особи, відповідальність якої застрахована, за шкоду, заподіяну життю, здоров'ю та/або майну потерпілого.

За змістом Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» (статті 9, 22-31, 35, 36) настання страхового випадку (скоєння дорожньо-транспортної пригоди) є підставою для здійснення страховиком виплати страхового відшкодування потерпілому відповідно до умов договору страхування та в межах страхової суми. Страховим відшкодуванням у цих межах покривається оцінена шкода, заподіяна внаслідок дорожньо-транспортної пригоди життю, здоров'ю, майну третьої особи, в тому числі й шкода, пов'язана зі смертю потерпілого. Для отримання страхового відшкодування потерпілий чи інша особа, яка має право на отримання відшкодування, подає страховику заяву про страхове відшкодування. Таке відшкодування повинно відповідати розміру оціненої шкоди, але якщо розмір заподіяної шкоди перевищує страхову суму, розмір страхової виплати за таку шкоду обмежується зазначеною страховою сумою.

З огляду на вищенаведене, сторонами договору обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів є страхувальник та страховик. При цьому договір укладається з метою забезпечення прав третіх осіб (потерпілих) на відшкодування шкоди, завданої цим третім особам унаслідок скоєння дорожньо-транспортної пригоди за участю забезпеченого транспортного засобу.

Право потерпілого на відшкодування шкоди за рахунок особи, яка завдала шкоди, є абсолютним і не може бути припинене чи обмежене договором, стороною якого потерпілий не був, хоч цей договір і укладений на користь третіх осіб. Закон надає потерпілому право одержати страхове відшкодування, але не зобов'язує одержувати його. При цьому відмова потерпілого від права на одержання страхового відшкодування за договором не припиняє його права на відшкодування шкоди в деліктному зобов'язанні.

Потерпілий вправі відмовитися від свого права вимоги до страховика та одержати повне відшкодування шкоди від особи, яка її завдала, в рамках деліктного зобов'язання, не залежно від того, чи застрахована цивільно-правова відповідальність особи, яка завдала шкоди. В такому випадку особа, яка завдала шкоди і цивільно-правова відповідальність якої застрахована, після задоволення вимоги потерпілого не позбавлена права захистити свій майновий інтерес за договором страхування та звернутися до свого страховика за договором із відповідною вимогою про відшкодування коштів, виплачених потерпілому, в розмірах та обсязі згідно з обов'язками страховика як сторони договору обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності.

Така правова позиція викладена в Постанові Верховного Суду України від 20.01.2016 року у справі №6-2808цс15.

Відповідно до ст.60 ЦПК України кожна сторона зобов'язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

В зв»язку з тим, що СТ «Гарантія» ухилилась від виконання обов»язків за Полісом, а інших даних про те, що вони повернули страхове відшкодування позивачу повністю або частково, у суда немає, в судове засідання представник відповідача не з»явився, а тому позивач має таке право на стягнення страхової суми, про що доведено в судовому засіданні, тому позовні вимоги підлягають задоволенню.

Згідно ст. 88 ЦПК України підлягають відшкодуванню понесені та документально підтверджені вимоги позивача про стягнення судових витрат в розмірі 640,00 грн. судового збору.

Керуючись ст. 990 ЦК України, ст.ст. 9, 22, 28, 29 Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів», ст. ст. 8, 10, 60, 88, 212 - 215 ЦПК України, суд, -

В И Р І Ш И В :

Позов ОСОБА_1 до Страхового товариства з додатковою відповідальністю «Гарантія» про стягнення страхового відшкодування - задовольнити.

Стягнути Страхового товариства з додатковою відповідальністю «Гарантія» (код ЄДРПОУ 21130899) на користь ОСОБА_1 (ІНФОРМАЦІЯ_1, реєстраційний номер облікової картки платника податків - НОМЕР_5) страхове відшкодування в розмірі 49000,00 грн.

Стягнути з Страхового товариства з додатковою відповідальністю «Гарантія» (код ЄДРПОУ 21130899) на користь ОСОБА_1 (ІНФОРМАЦІЯ_1, реєстраційний номер облікової картки платника податків - НОМЕР_5) витрати на правову допомогу в розмірі 1800,00 грн. та судовий збір в розмірі 640,00 грн.

Рішення суду може бути оскаржене протягом десяти днів з дня його проголошення шляхом подачі апеляційної скарги до Апеляційного суду м. Києва через Подільський районний суд м. Києва.

Суддя Г. Б. Супрун