Ухвала суду № 67223195, 15.06.2017, Апеляційний суд Тернопільської області

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ТЕРНОПІЛЬСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 607/5343/17Головуючий у 1-й інстанції Сливка Л.М. Провадження № 22-ц/789/800/17 Доповідач - Ткач О.І.Категорія -

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

15 червня 2017 р. колегія суддів судової палати з розгляду цивільних справ апеляційного суду Тернопільської області в складі:

головуючого - Ткач О.І.

суддів - Бершадська Г. В., Гірський Б. О.,

ТзОВ ТОРГСЕРВІС ТМ на ухвалу Тернопільського міськрайонного суду від 25.04.2017 року за заявою ОСОБА_1 про забезпечення позову у справі за позовом ОСОБА_1 до ТзОВ Агрокомбінат-Тернопіль, ОСОБА_2, ОСОБА_3 про зобов'язання до укладення договору купівлі-продажу,-

ВСТАНОВИЛА:

Ухвалою Тернопільського міськрайонного суду від 25 квітня 2017 року заяву ОСОБА_1 задоволено частково:

заборонено ТзОВ Агрокомбінат-Тернопіль та будь-яким іншим особам вчиняти дії пов'язані із переходом права власності на належні цьому підприємству нежитлові приміщення магазину за адресою: м. Тернопіль, вул. Карпенка, буд. № 1;

у задоволенні решти заявлених вимог відмовлено.

В апеляційній скарзі ТзОВ ТОРГСЕРВІС, яке не є стороною у справі, просить вищевказану ухвалу скасувати, посилаючись на порушення норм процесуального та матеріального права. Зокрема, товариство вказує на те, що суд першої інстанції при розгляді справи не врахував, що спір є немайнового характеру, що не дає підстав для накладення арешту на майно. Окрім цього, ТзОВ Агрокомбінат-Тернопіль - відповідач у справі не є власником нежитлового приміщення на вул. М. Карпенка, 1 в м. Тернополі, оскільки станом на день пред'явлення позову ТзОВ ТОРГСЕРВІС ТМ є власником вказаного належного приміщення.

В суді апеляційної інстанції представник ТзОВ Торгсервіс - доводи апеляційної скарги підтримав і суду пояснив, що товариство є зареєстрованим у м. Львові. Державна виконавча служби згідно оскаржуваної ухвали прийняла рішення про арешт, а не про заборону вчиняти дії, тому вони і подали апеляційну скаргу.

Представник позивача заперечила доводи апеляційної скарги і суду пояснила, що заборона на вчинення будь-яких дій з відчуження нежилого приміщення полегшить в процесуальному плані вирішення позову. Відчуження нежилого приміщення шляхом передачі в статутний фонд, реалізація іншим особам, буде затягувати розгляд справи і позивач змушений буде залучати їх до розгляду у справи.

Розглянувши справу в межах доводів апеляційної скарги та межах позовних вимог, заслухавши представників ТзОВ Торгсервіс та ОСОБА_1 перевіривши законність та обґрунтованість судового рішення, суд апеляційної інстанції прийшов до висновку, що апеляційну скаргу слід відхилити.

25 квітня 2017 року ОСОБА_1 при подачі позову, звернувся із заявою про забезпечення позову, згідно якої просить накласти арешт та заборонити ТзОВ Агрокомбінат-Тернопіль, ОСОБА_2 та ОСОБА_3 вчиняти дії пов'язані із переходом права власності на нежитлове приміщення розташоване за адресою вул. Карпенка буд. № 1 в м. Тернополі. Вимоги заяви обґрунтовує тим, що ним подано позов про зобов'язання до укладення договору купівлі-продажу

на нежиле приміщення на вул. Карпенка, 1 в м. Тернополі.

Задовольняючи заяву частково, суд першої інстанції виходив з того, що між сторонами існує спір та реальна загроза невиконання та утруднення виконання можливого рішення суду, тому заборонив будь-які дії стосовно можливості відчуження об'єкта нерухомості.

З таким висновком суду погоджується суд апеляційної інстанції виходячи з наступного.

Згідно з п. 3 ст. 151 ЦПК України, забезпечення позову допускається на будь-якій стадії розгляду справи, якщо невжиття заходів забезпечення може утруднити чи зробити неможливим виконання рішення суду.

В порядку ст. 152 ЦПК України, способами забезпечення позову є: накладення арешту на майно або грошові кошти, що належать відповідачеві і знаходяться у нього або в інших осіб; заборона вчиняти певні дії; встановлення обов'язку вчинити певні дії; заборона іншим особам здійснювати платежі або передавати майно відповідачеві чи виконувати щодо нього інші зобов'язання; зупинення продажу арештованого майна, якщо подано позов про визнання права власності на це майно і про зняття з нього арешту; зупинення стягнення на підставі виконавчого документа, який оскаржується боржником у судовому порядку; передача речі, яка є предметом спору, на зберігання іншим особам.

Таким чином, заборона вчиняти певні дії застосовується, якщо потрібно обмежити право відповідача чи будь-якої іншої особи вчиняти певні фактичні чи юридичні дії, що стосуються предмета спору.

В провадженні Тернопільського міськрайонного суду знаходиться цивільний позов до ТзОВ "Агрокомбінат-Тернопіль", ОСОБА_2 та ОСОБА_3І .про зобов'язання до укладення договору купівлі-продажу, предметом якого вищевказане нежитлове приміщення на вул. Карпенка, 1 в м. Тернополі.

Свої вимоги позивач обґрунтовує посиланням на попередній договір купівлі- продажу, який укладений між ним та ОСОБА_2, яка при цьому взяла на себе зобов'язання оформити на свої ім'я правовстановлювальні документи на вказане приміщення, оскільки є бенефіціарним власником ТзОВ Агрокомбінат Тернопіль (а.с. 8).

Із витягу з державного реєстру речових прав на нерухоме майно вбачається, що нежитлове приміщення за адресою вул. Карпенка буд. № 1 в м. Тернополі належить ТзОВ "ТОРГСЕРВІС ТМ" на праві приватної власності. ОСОБА_2 є бенефіціарієм вказаного товариства.

В заяві про забезпечення позову позивач зазначив, що існує реальна загроза невиконання чи утруднення виконання можливого рішення про задоволення позову.

Таким чином, у вказаній заяві зазначена як підставу так і вид забезпечення позову.

Відповідно до п.4 Постанови Пленуму Верховного Суду України «Про практику застосування судами цивільно-процесуального законодавства при розгляді заяв про забезпечення позову» №9 від 22 грудня 2006 року розглядаючи заяву про забезпечення позову, суд (суддя) має з урахуванням доказів, наданих позивачем на підтвердження своїх вимог, пересвідчитися, зокрема, в тому, що між сторонами дійсно виник спір та існує реальна загроза невиконання чи утруднення виконання можливого рішення суду про задоволення позову; з'ясувати обсяг позовних вимог, дані про особу відповідача, а також відповідність виду забезпечення позову, який просить застосувати особа, котра звернулася із такою заявою, позовним вимогам.

Таким чином, ухвала суду першої інстанції постановлена з дотриманням норм матеріального та процесуального права.

Керуючись ст.ст. 307, 312 ЦПК України, суд апеляційної інстанції -

УХВАЛИВ:

Апеляційну скаргу ТзОВ ТОРГСЕРВІС ТМ - відхилити.

Ухвалу Тернопільського міськрайонного суду від 25 квітня 2017 року залишити без змін.

Ухвала оскарженню не підлягає.

Головуючий - підпис

Судді - два підписи

З оригіналом згідно:

Суддя апеляційного суду Тернопільської області ОСОБА_4