Ухвала суду № 672174, 15.02.2007, Апеляційний суд Рівненської області

Справа № 22-187 2007 року Головуючий суддя у І інстанції - Чорноус Л.І.

Суддя-доповідач в Апеляційному суді - Буцяк 3.1.

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

15 лютого 2007 року місто Рівне

Колегія суддів судової палати у цивільних справах Апеляційного суду Рівненської області у складі: головуючого Буцяка 3.1.

суддів Шимківа С.С, Ковалевича СП.

з участю секретаря судового засідання Сеньків Т.Б.,

позивачки та представників відповідача

розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні Апеляційного суду в м. Рівному цивільну справу за апеляційною скаргою Відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань у Гощанському районі на рішення Гощанського районного суду від 7 груд­ня 2006 року у справі за позовом ОСОБА_1 до Відділення виконав­чої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань у Гощанському районі, ТОВ "СГП імені Воловикова" про відшкодування шкоди, заподіяної трудовим каліцтвом,

встановила:

Рішенням Гощанського районного суду від 7 грудня 2006 року задоволено позов ОСОБА_1 до Відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від не­щасних випадків на виробництві та професійних захворювань у Гощанському районі і з відповідача на користь позивачки стягнено 2738, 52 грн. втраченого заробітку. Прова­дження у справі в частині позовних вимог до ТОВ "СГП імені Воловикова" про стяг­нення одноразової допомоги та до Відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань у Го­щанському районі про стягнення щомісячно 70 грн. втраченого заробітку закрито у зв"язку з відмовою позивачки від цих позовних вимог.

В поданій на це рішення апеляційній скарзі Відділення виконавчої дирекції Фон­ду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних за­хворювань у Гощанському районі, вважаючи такий висновок місцевого суду незакон­ним, посилаючись на порушення судом першої інстанції норм матеріального права, про­сить апеляційний суд його скасувати й ухвалити у справі нове рішення про відмову у задоволенні позову.

Заслухавши суддю-доповідача, пояснення осіб, які беруть участь у справі і з'явилися в судове засідання, перевіривши подані докази та доводи апелянта, колегія су­ддів приходить до висновку, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з таких під­став.

Судом встановлено, що 26 липня 1995 року позивачка отримала трудове каліцтво, що підтверджується актом про нещасний випадок на підприємстві від 28.07.1995р., складеним власником, та випискою з її медичної картки (а. с. 5-8, 10). Як вбачається з листа Острозької міжрайонної МСЕК від 19 жовтня 2006 року рішенням цієї комісії від 09.03.1996 року позивачці за наслідками отриманої виробничої травми було встановлено 25% втрати професійної працездатності (а. с. 34).

На підставі цього рішення власник з березня 1996 року призначив і виплачував ОСОБА_1 відповідні відшкодування (а. с. 12, 14).

Згідно зі ст. 40 Закону України "Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності" виплати, призначені, але не одержані своєчасно по­терпілим або особою, яка має право на одержання виплат, провадяться за весь мину­лий час, але не більш як за три роки з дня звернення за їх одержанням.

Страхові виплати провадяться протягом строку, на який встановлено втрату працездатності у зв'язку із страховим випадком.

Страхові виплати провадяться протягом строку, встановленого МСЕК або ЛКК. Строк проведення страхових виплат продовжується з дня їх припинення і до часу, вста­новленого при наступному огляді МСЕК або ЛКК, незалежно від часу звернення потерпілого або заінтересованих осіб до Фонду соціального страхування від нещасних випадків. При цьому сума страхових виплат за минулий час виплачується за умови підтвердження МСЕК втрати працездатності та причинного зв'язку між настанням не­працездатності та ушкодженням здоров'я.

Відповідно до довідки НОМЕР_1 Рівненської міжрайонної МСЕК № 1 позивачці з 6 березня 2006 року підтверджено 20% втрату професійної працездатності у зв"язку з трудовим каліцтвом, яке вона отримала у 1995 році (а. с. 4).

Тому з урахуванням наведеного апеляційний суд приходить до висновку про те, що суд першої інстанції, повно і всебічно з"ясувавши дійсні обставини даної справи, ви­конав всі вимоги цивільного судочинства та вирішив дану справу згідно із законом і прийшов до цілком правильного висновку про задоволення позову ОСОБА_1 до Відді­лення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на ви­робництві та професійних захворювань у Гощанському районі про стягнення на користь позивачки 2738, 52 грн. втраченого заробітку, який їй не був виплачений відповідачем за три роки з дня її звернення до Відділення Фонду за їх одержанням.

Керуючись ст.ст. 10, 60, 303, 307, 308, 313-315, 317 ЦПК України, колегія суддів

ухвалила:

Апеляційну скаргу Відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхуван­ня від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань у Гощанському районі відхилити.

Рішення Гощанського районного суду від 7 грудня 2006 року залишити без зміни.

Стягнути з Відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань у Гощанському районі 30 (тридцять) грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення, що пов"язані з роз­глядом справи, перерахувавши їх на розрахунковий рахунок Апеляційного суду Рівнен­ської області № 37313005001930 ЗКПО 02893096 в Управлінні Державного казначейства України в Рівненській області МФО 833017.

Ухвала Апеляційного суду набирає законної сили з моменту її проголошення і може бути оскаржена в касаційному порядку до Верховного Суду України протягом двох місяців з дня набрання нею законної сили.

Головуючий Судді: