Ухвала суду № 67217206, 16.06.2017, Шевченківський районний суд міста Харкова (до 25.04.2025 - Дзержинський районний суд м. Харкова)

Справа № 638/9103/17

Провадження № 1-кс/638/1754/17

У Х В А Л А

І м е н е м У к р а ї н и

16 червня 2017 року Дзержинський районний суд м. Харкова в складі:

слідчого судді Грищенко І.О.

прокурора Якутіної О.В.

при секретарі Самогньозд О.І.

за участю захисника Мартинець А.В.

за участю законного представника ОСОБА_2

за участю неповнолітнього

підозрюваного ОСОБА_3,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Харкові клопотання слідчого СВ Шевченківського відділу поліції ГУНП в Харківській області старшого лейтенанта поліції Лисенко Вікторії Ігорівни, по кримінальному провадженню, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань 13.06.2017 року за №12017220480002954, відносно неповнолітнього

ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця м. Авдіївка, Донецької області, громадянина України, учня групи № 34 ДНЗ «Регіональний механіко -технологічний центр професійної освіти Харківської області », не одруженого, особи які перебувають на утриманні - відсутні, раніше не судимого, зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_3, тимчасово мешкає за адресою: АДРЕСА_1,

за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 190 КК України ,

ВСТАНОВИВ:

16.06.2017 року до суду надійшло клопотання слідчого СВ Шевченківського відділу поліції ГУ НП в Харківській області про застосування до неповнолітнього підозрюваного ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_4 запобіжного заходу у вигляді особистого зобов'язання.

Клопотання обґрунтоване тим, що Слідчим відділом Шевченківського відділу поліції ГУ НП в Харківській області проводиться досудове розслідування по кримінальному провадженню №12017220480002954 від 13.06.2017 за ознаками кримінального правопорушення - злочину, передбаченого за ч.2 ст.190 КК України.

Досудовим розслідуванням встановлено, що неповнолітній ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1, вступив в злочинну змову з невстановленою в ході досудового розслідування особою, з метою заволодіння чужим майном шляхом обману та розподіливши між собою злочинні ролі, скоїв кримінальне правопорушення при наступних обставинах:

12.06.2017 о 14 годині 00 хвилини невстановлена в ході досудового розслідування особа, діючи за заздалегідь розробленим злочинним планом, зателефонувала на стаціонарний телефон, що встановлений у квартирі АДРЕСА_2, де мешкає ОСОБА_5 та представившись сином ОСОБА_5 - ОСОБА_6, повідомила про те, що він затриманий співробітниками поліції за скоєння дорожньо-транспортної пригоди, в ході якої спричинив тілесні ушкодження потерпілому хлопцю, який знаходиться в реанімації, після чого передав слухавку чоловіку, який представився слідчим, майором поліції ОСОБА_7, та повідомив, що постраждалому від дорожньо-транспортної пригоди необхідна грошова допомога у сумі 4000 доларів США, після отримання якої мати потерпілого готова забрати звернення за даним фактом у поліцію. Далі ОСОБА_5 будучи введеною в оману неправдивими відомостями невстановленої особи, надала згоду на передачу грошових коштів у сумі 4 000 доларів США невідомому. Далі невстановлена особа після отримання згоди від ОСОБА_8 попрохала назвати адресу проживання останньої, до якої за грошовими коштами приїде довірена особа, виконання ролі було відведено ОСОБА_3

В той же день близько 14 години 30 хвилин, ОСОБА_3 реалізуючи спільний із невстановленою під час досудового розслідування особою, злочинний умисел, розуміючи протиправність своїх умисних дій, усвідомлюючи суспільно небезпечний характер свого діяння, передбачаючи його суспільно небезпечні наслідки і бажаючи їх настання, діючи з корисливих мотивів, з метою незаконного збагачення, за рахунок чужого майна відповідно до відведеної йому ролі, прибув за місцем мешкання ОСОБА_5, та знаходячись в квартирі до якої останнього запросила ОСОБА_5 отримав від неї грошові кошти у сумі 4000 доларів США, що згідно курсу НБУ станом на 12.06. 2017 становить 109 960 гривень 00 копійок, після чого вийшов з квартири. Разом з тим, через деякий час , на стаціонарний телефон ОСОБА_5, знову зателефонувала невстановлена у ході досудового розслідування особа, яка повідомила, що потерпілий хлопець, якого на автомобілі збив її син помер, та попрохав надати ще грошових коштів. ОСОБА_5, будучи введеною в оману неправдивими відомостями невстановленої під час досудового розслідування особою, погодилась передати останні 1100 доларів США, що згідно курсу НБУ станом на 12.06.2017 становить 30 239 гривень 00 копійок та 4 400 гривень. Після отримання згоди від ОСОБА_5 невстановлена особа повідомила, що за грошима приїде довірена особа. Через 10 хвилин після дзвінка до квартири ОСОБА_5 повернувся ОСОБА_3, який отримав від ОСОБА_5 грошові кошти у сумі 1100 доларів США, що згідно курсу НБУ станом на 12.06.2017 року становить 30 239 гривень 00 копійок та 4 400 гривень та усвідомлюючи суспільно небезпечні наслідки свого діяння з майном з місця скоєння злочину зник, обернувши вказане майно на свою користь, чим спричинив ОСОБА_5 матеріальний збиток на загальну суму 5100 доларів США, що згідно курсу НБУ станом на 12.06.2017 становить 140 199 гривень 00 копійки та 4 400 гривень.

Дії ОСОБА_3 органом досудового розслідування кваліфіковані по ч.2 ст. 190 КК України, тобто заволодіння чужим майном шляхом обману (шахрайство), скоєного за попередньою змовою групою осіб, що завдало значної шкоди потерпілому.

15.06.2017 року слідчим СВ Шевченківського відділу поліції ГУ НП в Харківській області Лисенко В.І. за погодженням з прокурором Харківської місцевої прокуратури №1 Якутіної О.В. повідомлено про підозру у вчиненні вказаного кримінального правопорушення-злочину, передбаченого ч.2 ст. 190 КК України неповнолітнього ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_4

У вчиненні даного кримінального правопорушення обґрунтовано підозрюється неповнолітній ОСОБА_3, який в процесі проведення слідчих дій, в ході допиту, в якості підозрюваного у вчиненні правопорушення, передбаченого ч.2 ст. 190 КК України, відмовився від дачі показань в порядку ст. 63 Конституції України.

Органом досудового слідства підозрюваний не затримувався.

Оголошена підозра у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст. 15- ч. 1 ст. 185 КК України, обґрунтовуються наступними доказами:

-Даними протоколу допиту потерпілої ОСОБА_5 від 13.06.2017 року;

-Даними протоколу допиту свідка ОСОБА_6 від 13.06.2017 року;

-Даними протоколу пред'явлення особи для впізнання від 13.06.2017 року потерпілою ОСОБА_5 підозрюваної особи - ОСОБА_3;

-Даними протоколу допиту свідка ОСОБА_11 від 14.06.2017 року;

-Даними протоколу пред'явлення особи для впізнання від 14.06.2017 року потерпілою ОСОБА_11 підозрюваної особи - ОСОБА_3;

-Даними протоколу огляду місця події від 14.06.2017 року;

-Даними протоколу огляду предмету від 14.06.2017 року;

-Даними постанови про визнання та доручення до матеріалів кримінального провадження речових доказів від 14.06.2017 року;

-повідомленням про підозру 15.06.2017 року.

Згідно з положеннями до ч.1 ст. 492 КПК України, за наявності підстав, передбачених цим кодексом, до неповнолітнього з урахуванням його вікових та психологічних особливостей, роду занять може бути застосовано один із запобіжних заходів, передбачених цим кодексом.

Нормою ч. 2 ст. 492 КПК України, затримання та тримання під вартою можуть застосовуватися до неповнолітнього лише у разі, якщо він підозрюється або обвинувачується у вчиненні тяжкого чи особливо тяжкого злочину, за умови, що застосування іншого запобіжного заходу не забезпечить запобігання ризикам, зазначеним у статті 177 цього Кодексу.

Відповідно до вимог п. 4 ч. 1 ст. 184 КПК України, під час досудового слідства встановлено наявність ризику, передбаченого п. 1, 3-5 ч. 1 ст. 177 КПК України, і в обґрунтування застосування запобіжного заходу покладається мета забезпечення виконання підозрюваним покладених на нього процесуальних обов'язків, а також запобігання ризикам, передбачених п.1, 5 ч.1 ст.177 КПК України, та в обґрунтування застосування запобіжного заходу покладається необхідність запобігання можливості переховування підозрюваного від органів досудового слідства в зв'язку з тим, що рідні підозрюваної особи проживають за межами України, що може спровокувати підозрюваного переховуватись від органів досудового розслідування та суду, з метою уникнення покарання.

Відповідно до ст. 37 Конвенції про права дитини, прийнятої 44-ю сесією Генеральної Асамблеї ООН у 1989 р. і ратифікованої Верховною Радою України 27 лютого 1991 p., міститься положення про те, що "арешт, затримання чи тюремне ув'язнення дитини здійснюється згідно з законом та використовується лише як крайній захід і протягом якомога більш короткого відповідного періоду часу".

Згідно з п. 13.2 "Пекінських правил" утримання під вартою до суду за можливістю має замінюватись іншими альтернативними заходами. Відповідно до ч. 2 ст. 33 Закону України від 26 квітня 2001 р. "Про охорону дитинства" затримання та арешт неповнолітніх застосовується як винятковий захід і тільки у випадках та порядку, встановлених законом.

Відповідно до положень ст. 179 КПК України, запобіжний захід у вигляді особистого зобов'язання полягає у покладенні на підозрюваного, обвинуваченого зобов'язання виконувати покладені на нього слідчим суддею, судом обов'язки, передбачені статтею 194 КПК України.

Необхідність обрання стосовно підозрюваного запобіжного заходу у вигляді особистого зобов'язання обумовлюється наявністю ризику того, що ОСОБА_3 має можливість переховуватись від органів досудового розслідування на території, де органи державної влади тимчасово не здійснюють свої повноваження, оскільки являється особою внутрішньо переміщеної з району проведення антитерористичної операції, де значиться зареєстрованим в м. Авдіївка Донецької області, де має родичів до яких може виїхати.

Також, в обґрунтування іншого ризику - вчиняти інше кримінальне правопорушення, встановлено, що підозрюваний ОСОБА_3 не має постійного джерела доходів, через що ймовірно існує ризик скоєння надалі кримінальних правопорушень з корисливих мотивів з метою отримання грошових коштів для витрат на власні потреби.

Беручи до уваги наведене, наявні підстави вважати, що підозрювана особа може переховуватись від органів досудового розслідування, може скоїти інші кримінальні правопорушення, оскільки являється неповнолітнім, не має джерела доходу, що свідчить про неможливість запобігання цим ризикам без застосування відносно підозрюваного запобіжного заходу у вигляді особистого зобов'язання.

В клопотанні зазначено про обставини, передбачені ст.178 КПК України.

Прокурор в судовому засіданні підтримав клопотання слідчого, просив застосувати відносно підозрюваного запобіжний захід у вигляді особисто зобов'язання.

Сторона захисту не заперечувала проти застосування запобіжного заходу у вигляді особистого зобов'язання, пояснила, що підозрюваний не має на меті ухилятися від явки до органів досудового розслідування та суду.

Законний представник неповнолітнього підозрюваного не заперечувала проти запобіжного заходу у вигляді особистого зобов'язання, зобов'язалася проводити всі заходи по належному вихованню та догляду за неповнолітнім сином.

Підозрюваний не заперечував проти застосування запобіжного заходу у вигляді особистого зобов'язання.

Слідчий суддя, вислухавши думку сторін кримінального провадження та дослідивши надані докази, встановив наступне.

Надані стороною обвинувачення докази свідчать про обґрунтованість повідомленої підозри у вчиненні кримінального правопорушення , передбаченого ч. 2 ст. 190 КК України.

Відповідно до вимог ст. 177 КПК України, метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов'язків, а також запобігання спробам:

1)переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду;

2)знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей або документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення;

3)незаконно впливати на потерпілого, свідка, іншого підозрюваного, обвинуваченого, експерта, спеціаліста у цьому ж кримінальному провадженні;

4)перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином;

5)вчиняти інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється (обвинувачується).

Прокурором доведено наявність ризиків, передбачених ст. 177 КПК України, що стало підставою для застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою.

Метою обрання запобіжного заходу є забезпечення виконання підозрюваним процесуальних обов'язків, які на нього покладені, запобігання спробам переховуватися від суду та вчинити інше кримінальне правопорушення.

Слідчий суддя також вважає встановленим існування ризиків, передбачених ст. 177 КПК України.

При вирішенні питання щодо обрання запобіжного заходу, суд враховує вагомість наявних доказів про вчинення підозрюваним кримінального правопорушення, тяжкість покарання, що загрожує особі у разі визнання підозрюваного винуватим у кримінальному правопорушенні, у вчиненні якого він підозрюється, стан здоров'я неповнолітнього, його сімейний і матеріальний стан, стосунки з батьками, дієвість існуючого контролю за його поведінкою, вид діяльності, місце проживання, дані про попередні судимості, соціальні зв'язки, схильності, спосіб життя, поведінку під час провадження у цьому або іншому кримінальному провадженні, наявність чинників, обставин чи визнання ним моральних цінностей, які дозволяють прогнозувати його поведінку, дотримання підозрюваним умов застосованих запобіжних заходів, якщо вони застосовувалися раніше, вагомість наявних доказів, якими обґрунтовується відповідні обставини.

ОСОБА_3 раніше не судимий, має тимчасове місце проживання в м. Харкові, як особа, тимчасово переміщена з території проведення АТО, не досяг віку повноліття, не має міцних соціальних зв'язків, зареєстрований в м. Авдіівці, де проживають родичі, не має постійного джерела доходів, що надає ризик скоєння надалі крадіжок, або інших корисливих злочинів, з метою отримання грошових коштів для витрат на власні потреби.

Приймаючи до уваги вищевикладене, а також ті обставини, що неповнолітній підозрюваний підозрюється у вчиненні злочину, який ст. 12 КК України кваліфікований, як злочин середньої тяжкості, за вчинення якого законом передбачено покарання у вигляді позбавлення волі та за його поведінкою потребується певний контроль з боку слідчих органів, суд вважає необхідним застосувати до останнього запобіжний захід у вигляді особистого зобов'язання з покладенням на нього обов'язків, передбачених ст. 194 КПК України.

За встановлених обставин, клопотання підлягає задоволенню.

Керуючись ст.ст. 177, 178, 179, 193, 194, 196, 197 КПК України, слідчий суддя, -

у х в а л и в :

Клопотання про застосування запобіжного заходу у вигляді особистого зобов'язання відносно неповнолітнього ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1 - задовольнити.

Обрати відносно неповнолітнього підозрюваного ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1 запобіжний захід у вигляді особистого зобов'язання.

Покласти на ОСОБА_3 такі обов'язки:

- прибувати до СВ Шевченківського ВП ГУНП в Харківській області із встановленою періодичністю для проведення слідчих (розшукових) дій;

- не відлучатися за межі Харківської області без дозволу слідчого, прокурора або суду;

- повідомляти слідчого, прокурора чи суд, залежно від стадії кримінального провадження, про зміну свого місця проживання, що обґрунтовується необхідністю полегшення для органів поліції можливості виклику ОСОБА_3 для проведення слідчих (розшукових) та інших процесуальних дій.

Роз'яснити ОСОБА_3 положення ч. 2 ст.179 КПК України та ч. 5 ст.194 КПК України, про що відібрати у нього письмову розписку .

Контроль за виконанням особистого зобов'язання підозрюваним покласти на слідчого СВ Шевченківського відділу поліції ГУ НП в Харківській області старшого лейтенанта поліції Лисенко В.І., за обвинуваченим- на прокурора Харківської місцевої прокуратури № 1 Якутіну О.В.

Ухвала може бути оскаржена безпосередньо до апеляційного суду Харківської області протягом п'яти днів з дня її проголошення, ОСОБА_10 в той же строк з моменту вручення ухвали суду.

Ухвала підлягає негайному виконанню після її оголошення та підлягає врученню підозрюваному.

Слідчий суддя: І.О.Грищенко

Копію ухвали отримав:

"____" _______ 2017 р. ___ год. ____ хв. _______(ОСОБА_3.)