Ухвала суду № 67216338, 15.06.2017, Апеляційний суд Львівської області

Справа № 448/522/17 Головуючий у 1 інстанції: Білоус Ю.Б.

Провадження № 11-сс/783/448/17 Доповідач: Гончарук Л. Я.

У Х В А Л А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

15 червня 2017 року колегія суддів Судової палати у кримінальних справах апеляційного суду Львівської області у складі:

Головуючої - судді Гончарук Л.Я.,

Суддів - Макойда З.М., Партики І.В.

секретаря судового засідання - Щербай В.П.

розглянувши по кримінальному провадженні № 12017140000000059 від 11.01.2017 року у відкритому судовому засіданні у м. Львові, в залі судових засідань апеляційного суду Львівської області, апеляційну скаргу захисника Петролюка А.М. в інтересах підозрюваного ОСОБА_2 на ухвалу слідчого судді Мостиського районного суду Львівської області від 02 червня 2017 року про обрання запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою ОСОБА_2,-

за участю учасників судового провадження:

прокурора - Білозір О.М.

захисників - Петролюка А.М., Маруняка А.М.

підозрюваного - ОСОБА_2

встановила:

ухвалою слідчого судді Мостиського районного суду Львівської області від 02 червня 2017 року задоволено клопотання заступника начальника СВ Мостиського ВП Яворівського ВП ГУ НП у Львівській області Заблоцького Ю.Б., погоджене із прокурором Мостиського відділу Городоцької місцевої прокуратури Львівської області Білозір О.М., про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою щодо підозрюваного ОСОБА_2, у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст.189 КК України.

Застосовано до підозрюваного ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, запобіжний захід тримання під вартою строком на 60 (шістдесят) днів.

Строк тримання під вартою підозрюваному ОСОБА_2 обчислювати з моменту його взяття під варту.

Строк дії даної ухвали встановлено до 31.07.2017 року включно.

Виконання даної ухвали доручено Мостиському ВП Яворівського ВП ГУ НП у Львівській області.

Контроль за виконанням даної ухвали покладено на слідчого у провадженні якого перебуває кримінальне провадження.

Своє рішення слідчий суддя мотивував тим, що матеріали поданого слідчим клопотання свідчать про те, що ОСОБА_2 обґрунтовано підозрюється у вчиненні даного кримінального правопорушення, що підтверджується зібраними у кримінальному провадженні доказами, зокрема, показами потерпілого ОСОБА_6, показами свідків ОСОБА_7, ОСОБА_8, ОСОБА_9, а також іншими матеріалами кримінального провадження.

Слідчим суддею враховано обставини даного кримінального правопорушення, яке було вчинено із застосуванням фізичного насильства та групою осіб, тяжкість кримінального правопорушення, у вчиненні якого підозрюється ОСОБА_2, який згідно ст.12 КК України відноситься до категорії тяжких злочинів і за який відповідно до ч.2 ст.189 КК України передбачено покарання у виді позбавлення волі на строк від трьох до семи років, враховуючи особу підозрюваного ОСОБА_2, його вік, стан здоров'я, стійкість соціальних зв'язків, вагомість наявних доказів вчинення ним зазначеного кримінального правопорушення, слідчий суддя дійшов до висновку про доведення слідчим та прокурором обставин, які свідчать про існування ризиків того, що підозрюваний може переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду, незаконно впливати на потерпілого, свідків чи інших підозрюваних у цьому ж кримінальному провадженні, перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином чи вчинити інше кримінальне правопорушення.

На дану ухвалу захисник Петролюк А.М. в інтересах підозрюваного ОСОБА_2 подав апеляційну скаргу в якій просить оскаржувану ухвалу скасувати та постановити нову ухвалу, якою обрати підозрюваному більш м'який запобіжний захід у вигляді домашнього арешту в певний період доби (з 20.00 по 8.00 як працюючій особі за основним місцем праці) або у вигляді застави у мінімальному розмірі.

В обґрунтування апеляційної скарги зазначає, що до підозрюваного цілком можливим було б застосувати домашній арешт на певний час (з 20:00 до 08:00) оскільки він працює викладачем у Вишнянському коледжі Львівського національного аграрного університету або заставу, не порушуючи норми КПК України, Обрання тримання під вартою без застави щодо особи підозрюваної у вчиненні тяжкого злочину є занадто суворим запобіжним заходом, розходиться з практикою ЄСПЛ та практикою України.

Звертає увагу, що як вбачається із відеозаписів спостереження з АЗС «ОККО», розшифровки телефонних розмов, ОСОБА_2 не мав умисел на отримання шляхом вимагання чужого майна, з корисливих мотивів, за попередньою змовою із ОСОБА_10, ОСОБА_11., ОСОБА_12 та невстановленими слідством особами, починаючи із 08.01.2017 р. реалізуючи свій злочинний умисел, спрямований на досягнення єдиної мети, а саме на отримання, шляхом вимагання чужого майна, погрожуючи вбивством та заподіяння тяжких тілесних ушкоджень, а також погрожуючи пошкодженням та знищенням майна. Підозрюваний ОСОБА_2 вимагав повернути йому його майно, тобто викрадені ОСОБА_6 в групі із ОСОБА_13 та іншими їх товаришами. Щодо передачі коштів ОСОБА_6 невстановленим особам 17 та 21 січня 2017 року, то це лише голослівні припущення, які не підтвердженні жодними об'єктивними доказами, ОСОБА_2 нікого не уповноважував та такі дії, тим більше що досудове слідство розпочате 11.01.2017 p., ОСОБА_6 мав повідомити про такі вимоги, а досудове слідство вчинити всі заходи, щоб упіймати цих невстановлених осіб.

Наголошує, що ОСОБА_2 е вчиняв жодних насильницьких дій до ОСОБА_6, і слідством не здобуто доказів протилежного.

Стверджує, що жодний ризик передбачений статтею 177 КПК України слідчим та прокурором не доведений. Підозрюваному ОСОБА_2 не має сенсу переховуватись від органів слідства так як, враховуючи його місце роботи, такий є публічною особою. Також підозрюваний розуміє, що при переховуванні він сам собі нашкодить, що може в подальшому призвести до отримання санкції у вигляді позбавлення волі.

Підкреслює, що підозрюваному не має сенсу впливати на будь-кого із підозрюваних, так як такі вже дали покази. Також, ОСОБА_2 немає сенсу впливати на свідків, оскільки він вже надав органам досудового розслідування показання, та роль останнього у даному злочині є дещо іншою, тому його показання ситуації жодним чином змінити не можуть.

Апелянт наполягає, що жодних доказів які б прямо підтверджували причетність ОСОБА_2 до вчинення злочину передбаченого ч.2 статті 189 Кримінального кодексу України окрім показів потерпілого, свідка - його батька, чи друга, не має.

Вважає, що жодним чином не обґрунтованим та недоведеним, що застосування більш м'яких запобіжних заходів буде недостатнім для запобігання ризикам, тим більш, в доданих до клопотання матеріалах, дані про такі обставини відсутні.

Звертає увагу, що підзахисний раніше не судимий, до кримінальної

відповідальності не притягався, на утриманні перебуває двоє повнолітніх дітей (один

навчається), двоє пристарілих батьків пенсіонерів, матеріальна шкода не завдана, злочин не

спрямований проти життя та здоров'я, вина не доведена, а пред'явлена підозра не

обґрунтована та не підтверджена доказами вражає утримання ОСОБА_2 під вартою

незаконне, а затримання не обґрунтоване, жоден ризик передбачений статті 177 КК України

не доведений.

Заслухавши доповідь судді, думку захисників та підозрюваного, які підтримали апеляційну скаргу, прокурора, який заперечив проти апеляційної скарги і просив ухвалу слідчого судді залишити без зміни, обговоривши доводи апеляційної скарги та перевіривши матеріали кримінального та судового провадження, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає до задоволення з наступних підстав.

Відповідно до вимог ст. 177 КПК України підставою для застосування запобіжного заходу є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, а також наявність ризиків, які дають достатні підстави слідчому судді вважати, що підозрюваний може здійснити перешкоджання кримінальному провадженню чи вчинити інше правопорушення.

Розглядаючи клопотання про застосування запобіжного заходу у вигляді взяття під варту для прийняття законного і обґрунтованого рішення, суд відповідно до ст. 178 КПК України та практики Європейського суду з прав людини повинен враховувати тяжкість кримінального правопорушення у якому підозрюється особа та особисті обставини життя особи, які можуть свідчити на користь збільшення (зменшення) ризику переховування від правосуддя чи інших способів неналежної процесуальної поведінки.

Під час апеляційного перегляду ухвали слідчого судді встановлено, що зазначені вимоги суддею дотримані.

Обираючи відносно ОСОБА_2 запобіжний захід у вигляді тримання під вартою, слідчим суддею вірно з'ясовано, що в матеріалах провадження є достатні дані для підтвердження обґрунтованої підозри в тій мірі в якій закон на даному етапі кримінального провадження вимагає цього від слідчого судді.

Під час розгляду клопотання, слідчий суддя встановив наявність достатніх підстав вважати, що ризики на які вказує слідчий існують та підтверджуються матеріалами кримінального провадження.

Згідно матеріалів досудового розслідування по кримінальному провадженні № 1201714000000059 від 11.01.2017 року, досудовим розслідуванням встановлено, що 08.01.2017 року близько 13.00-14.00 год. ОСОБА_2, разом із ОСОБА_10, ОСОБА_15, ОСОБА_12, та невстановленими слідством особами, в загальній кількості понад 10 осіб, зайшли на подвір'я господарства ОСОБА_6, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1, де в присутності батька потерпілого ОСОБА_6, ОСОБА_7 та його швагра ОСОБА_16, почали погрожувати потерпілому ОСОБА_6 вбивством та заподіянням тяжких тілесних ушкоджень, а також погрожуючи пошкодженням і знищенням майна, вимагали від потерпілого ОСОБА_6 передати гроші в сумі 5000 доларів США, 500 Євро та мобільний телефон «Айфон 7». При цьому, з метою залякування потерпілого ОСОБА_6 та доведення до нього реальності своїх погроз, в разі невиконання їхньої вимоги, ОСОБА_10 наніс потерпілому ОСОБА_6 один удар рукою по обличчю, а згодом ОСОБА_2, разом із ОСОБА_10, ОСОБА_11, ОСОБА_12, та невстановленими слідством особами, привели на територію вказаного вище господарства друга ОСОБА_6, ОСОБА_13 із численними тілесними ушкодженнями.

Окрім цього, 10.01.2017 року близько 19-20 години, на АЗС «ОККО», що в с.Волиця Мостиського району Львівської області, ОСОБА_2, разом із ОСОБА_10, ОСОБА_17, ОСОБА_12, та невстановленою слідством особою, повторно погрожуючи вбивством та заподіянням тяжких тілесних ушкоджень, а також погрожуючи пошкодженням і знищенням майна, вимагали від потерпілого ОСОБА_6 передати гроші в сумі 5000 доларів США, 500 Євро та мобільний телефон «Айфон 7». При цьому, з метою залякування потерпілого ОСОБА_6 та доведення до нього реальності своїх погроз, в разі невиконання їхньої вимоги, ОСОБА_2, ОСОБА_10, ОСОБА_17, ОСОБА_12 та невстановлена слідством особа, побили потерпілого ОСОБА_6, чим своїми діями заподіяли йому тілесні ушкодження у вигляді синців та саден на голові, на лівій нозі та садна на руках, які відносяться до легкого тілесного ушкодження.

Окрім цього, 17.01.2017 року близько 23:30-24:00 год., після повторних та численних погроз зі сторони ОСОБА_2 та ОСОБА_10 та сприйняття їх дійсними і реальними, боячись за своє життя та здоров'я, а також боячись за життя та здоров'я своїх близьких родичів, потерпілий ОСОБА_6, за посередництвом свого батька ОСОБА_7, передав невстановленим особам, які прийшли до їхнього господарства, що за адресою: АДРЕСА_1, та висловили вимогу про передачу грошових коштів від імені ОСОБА_2 та ОСОБА_10, грошові кошти в сумі 3000 доларів США, що в перерахунку на національну валюту України становить 83160 гривень, що завдало значної шкоди потерпілому ОСОБА_6

Окрім цього, 20.01.2017 року близько 24:00 год., після повторних та численних погроз зі сторони ОСОБА_2 та ОСОБА_10, та сприйняття їх дійсними і реальними, боячись за своє життя та здоров'я, а також боячись за життя та здоров'я своїх близьких родичів, потерпілий ОСОБА_6, передав невстановленим особам, які прийшли до його господарства, що за адресою: АДРЕСА_1, та висловили вимогу про передачу грошових коштів від імені ОСОБА_2 та ОСОБА_10, грошові кошти в сумі 4000 гривень.

22.05.2017 року ОСОБА_2 повідомлено про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 189 КК України.

На переконання колегії суддів, слідчий суддя дійшов правильного висновку про необхідність застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою без визначення розміру застави, оскільки, ОСОБА_2, підозрюється у вчиненні тяжкого кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 189 КК України, за яке передбачено покарання у виді позбавлення волі до 7 років, враховуючи особу підозрюваного, його вік, стан здоров'я, стійкість соціальних зв'язків, вагомість наявних доказів вчинення ним кримінального правопорушення, враховуючи, що не всі учасники кримінального правопорушення встановлені, не було віднайдено всіх доказів, зокрема телефону з якого ОСОБА_2 здійснював дзвінки і є ймовірність його знищення, останній може здійснювати тиск на свідків, потерпілих та інших невстановлених осіб у цьому ж кримінальному провадженні, перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином чи вчинити інше кримінальне правопорушення, залишити межі території України, оскільки підозрюваний неодноразово перетинав кордон України.

Крім цього, колегія суддів зважає і на ту обставину, що обравши щодо ОСОБА_2 запобіжний захід у вигляді тримання під вартою, суд врахувавши тяжкість можливого покарання та обставини вчинення кримінального правопорушення, правильно прийняв рішення не визначивши підозрюваному розмір застави, оскільки ОСОБА_2 підозрюється у кримінальному правопорушенні, яке вчинено із погрозою застосування насильства.

Слідчий суддя прийняв рішення на основі всебічно з'ясованих обставин з якими закон пов'язує можливість обрання запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою без визначення розміру застави, які були на час розгляду клопотання.

Доводи щодо не доведення ризиків передбачених ст. 177 КПК України не знайшли свого підтвердження під час розгляду апеляційної скарги.

Істотних порушень вимог кримінального процесуального закону, які б перешкоджали прийняттю слідчим суддею законного та обґрунтованого рішення не встановлено.

Враховуючи наведене вище, колегія суддів вважає, що відносно ОСОБА_2 обґрунтовано застосовано запобіжний захід у вигляді тримання під вартою безз визначення розміру застави, в зв'язку з чим відмовляє захиснику в задоволенні поданої апеляційної скарги.

Керуючись ст.ст. 177, 178, 183, 405, 407, 422 КПК України, колегія суддів

постановила:

Апеляційну скаргу адвоката Петролюка А.М. - залишити без задоволення, ухвалу слідчого судді Мостиського районного суду Львівської області від 02 червня 2017 року про обрання запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою ОСОБА_2- залишити без змін.

Ухвала оскарженню не підлягає.

Судді :

Гончарук Л.Я. Макойда З.М. Партика І.В.