Ухвала суду № 67216253, 14.06.2017, Київський апеляційний адміністративний суд

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД Справа: № 826/17784/16 Головуючий у 1-й інстанції: Келеберда В.І., Суддя-доповідач: Кобаль М.І.

У Х В А Л А

Іменем України

14 червня 2017 року м. Київ

Київський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:

головуючого - судді Кобаля М.І.,

суддів: Епель О.В., Карпушової О.В.

при секретарі: Хмарській К.І.

розглянувши у відкритому судовому засіданні матеріали апеляційної скарги Товариства з обмеженою відповідальністю «ЕСУ» на постанову Окружного адміністративного суду міста Києва від 11 квітня 2017 року у справі за адміністративним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «ЕСУ» до Центрального територіального департаменту Національної комісії з цінних паперів та фондового ринку про визнання протиправною та скасування постанови, -

ВСТАНОВИВ:

Товариство з обмеженою відповідальністю «ЕСУ» (далі - Позивач) звернулося до суду із адміністративним позовом до Центрального територіального департаменту Національної комісії з цінних паперів та фондового ринку (далі - Відповідач, Національна комісія) у якому просило визнати протиправною та скасувати постанову №2198-ЦД-1-Е від 02.11.2016 про накладення санкцій за правопорушення на ринку цінних паперів.

Постановою Окружного адміністративного суду міста Києва від 11 квітня 2017 року в задоволенні зазначеного адміністративного позову відмовлено.

Не погоджуючись із прийнятим судовим рішенням, позивач подав апеляційну скаргу, в якій просить скасувати рішення суду першої інстанції та ухвалити нове рішення, яким задовольнити адміністративний позов повністю (за текстом апеляційної скарги).

Свої вимоги апелянт обґрунтовує тим, що судом першої інстанції було порушено норми матеріального та процесуального права, що призвело до неправильного вирішення справи.

Заслухавши представників сторін, що прибули у судове засідання, перевіривши матеріали справи, доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційну скаргу слід залишити без задоволення, а оскаржувану постанову - без змін, виходячи з наступного.

Згідно із п.1 ч. 1 ст. 198, ст. 200 КАС України, суд апеляційної інстанції залишає скаргу без задоволення, а постанову суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права, не може бути скасовано правильне по суті рішення суду з одних лише формальних міркувань.

Як встановлено судом першої інстанції та підтверджується матеріалами справи, актом про правопорушення на ринку цінних паперів №2148-ЦД-1-У від 18.10.2016 встановлено факт порушення позивачем вимог п. 10 ст. 8 Закону України «Про державне регулювання ринку цінних паперів в Україні», а саме: ТОВ «ЕСУ» не виконане розпорядження про усунення порушення законодавства про цінні папери від 10.08.2016 №1036-ЦД-1-Е (а.с.85-86).

За результатом розгляду матеріалів справи про правопорушення на ринку цінних паперів відповідачем прийнято постанову про накладення санкції за правопорушення на ринку цінних паперів від 02.11.2016 №2198-ЦД-1-Е, якою на позивача накладено штраф у розмірі 6000 неоподаткованих мінімумів доходів громадян, що становить 102 000 грн. (далі по тексту - оскаржуване рішення) (а.с.38-42).

Не погоджуючись з оскаржуваним рішенням відповідача, позивач звернувся з даним позовом до суду за захистом своїх прав та законних інтересів.

Приймаючи рішення про відмову в задоволенні адміністративного позову, суд першої інстанції виходив з того, що оскаржувана постанова прийнята уповноваженою особою, обґрунтовано, з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії), а відтак підстави для їх скасування відсутні.

Колегія суддів апеляційної інстанції погоджується з таким висновком суду першої інстанції, оскільки він знайшов своє підтвердження під час апеляційного розгляду справи, виходячи з наступного.

Спірні правовідносини регулюються Конституцією України та Законом України «Про державне регулювання ринку цінних паперів в Україні» від 30.10.1996 року №448/96-ВР (далі по тексту - Закон №448/96-ВР) (в редакції чинній на момент спірних правовідносин).

Статтею 1 Закону №448/96-ВР передбачено, що державне регулювання ринку цінних паперів - це здійснення державою комплексу заходів з метою упорядкування контролю, нагляду за ринком цінних паперів та їх похідних та попередження зловживань та порушень у цій сфері.

Відповідно до ст. 5 Закону №448/96-ВР державне регулювання ринку цінних паперів здійснює Національна комісія. Інші державні органи здійснюють контроль за діяльністю учасників ринку цінних паперів у межах своїх повноважень, визначених чинним законодавством.

Так, ст. 6 Закону №448/96-ВР Національна комісія здійснює повноваження через центральний апарат і свої територіальні органи. Комісія може делегувати надані їй повноваження центральному апарату і територіальним органам шляхом прийняття відповідного рішення в установленому порядку.

Згідно із п. 10 ст. 8 Закону №448/96-ВР Національна комісія має право надсилати емітентам, особам, які здійснюють професійну діяльність на ринку цінних паперів, фондовим біржам та саморегулівним організаціям обов'язкові для виконання розпорядження про усунення порушень законодавства про цінні папери та вимагати надання необхідних документів відповідно до чинного законодавства.

Питання винесення розпоряджень про усунення порушень законодавства на ринку цінних паперів регулюються Правилами розгляду справ про порушення вимог законодавства на ринку цінних паперів та застосування санкцій, затвердженими рішенням Національної комісії від 16.10.12 №1470 та зареєстрованих в Міністерстві юстиції України 05.11.12 № 1855/22167 (далі по тексту - Правила №1470).

Відповідно до пп. 1 розділу 2 Правил 1470 справи про правопорушення щодо юридичних осіб у межах наданих повноважень розглядаються уповноваженими особами: Головою Комісії; членами Комісії; уповноваженими Комісією посадовими особами.

Справи про адміністративні правопорушення в межах наданих повноважень розглядаються уповноваженими особами, а саме: Головою Комісії, членами Комісії та уповноваженими Комісією посадовими особами.

Частиною 3 ст. 9 Закону №448/96-ВР уповноваженими особами Національної комісії є: уповноважені Національною комісією з цінних паперів та фондового ринку посадові особи.

Відповідно до рішення Національної комісії від 03.09.2015 року №1403 директору Центрального територіального департаменту Національної комісії з цінних паперів та фондового ринку надано повноваження уповноваженої особи Національної комісії з цінних паперів та фондового ринку з питань правозастосування.

Згідно із наказом Національної комісії від 06.02.2012 року №245К ОСОБА_2 призначено на посаду директора Центрального територіального департаменту Національної комісії з цінних паперів та фондового ринку.

З матеріалів справи вбачається, що оскаржувану постанову прийнято директором Центрального територіального департаменту Національної комісії з цінних паперів та фондового ринку ОСОБА_2, тобто уповноваженою особою відповідно до норм чинного законодавства.

Так, оскаржувана постанова винесена Національною комісією у зв'язку з порушення TOB «ЕСУ» п. 10 ст. 8 Закону України «Про державне регулювання на ринку цінних паперів в Україні», а саме: невиконання розпорядження про усунення порушення законодавства про цінні папери №1036-ЦД-1-Е від 10.08.2016.

Розпорядження №1036-ЦД-1-Е від 10.08.2016 винесено Національною комісією у зв'язку з порушенням TOB «ЕСУ» вимог чинного законодавства про цінні папери, а саме: п.2 ч. 5 розділу І «Положення про порядок здійснення емісії облігацій підприємств, облігацій міжнародних фінансових організацій та їх обігу», затвердженого рішенням Національної комісії №2998 від 27.12.2013 року та зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 28.01.2014 року за №171/24948; п.3.8 Проспекту емісії облігацій ТОВ «ЕСУ», зареєстрованого 12.04.2013 року Національною комісією (із змінами, зареєстрованими 28.04.2015 року Національною комісією), не здійснено виплату ПАТ «Дельта Банк» відсоткового доходу за іменними відсотковими облігаціями серії «С» за 9-й відсотковий період (з 22.04.15р. по 21.07.15р.) та за 10-й відсотковий період (з 22.07.15р. по 20.10.15р.).

Між тим, розпорядження №1036-ЦД-1-Е від 10.08.2016 TOB «ЕСУ» не виконано та в судовому порядку не оскаржено, тобто, є чинним на момент винесення оскаржуваної постанови.

Крім того, доводи апелянта, про прийняття вищезазначеного розпорядження з порушенням норм законодавства, не заслуговують на увагу суду апеляційної інстанції, оскільки воно не є предметом розгляду в даній справі.

Разом з тим, встановлене правопорушення TOB «ЕСУ» є повторним, про що свідчать постанови про накладення санкцій за правопорушення на ринку цінних паперів №748-ЦД-1-Е від 25.05.2016 року та №1183-ЦД-1-Е від 10.08.2016 року за вчинення тих самих дій (невиконання розпоряджень уповноваженої особи Комісії про усунення порушень законодавства про цінні папери).

Відповідно до п. 8 ст. 11 Закону №448/96-ВР за невиконання або несвоєчасне виконання рішень Національної комісії з цінних паперів та фондового ринку або розпоряджень, постанов або рішень уповноважених осіб Національної комісії з цінних паперів та фондового ринку щодо усунення порушень законодавства на ринку цінних паперів передбачена відповідальність юридичних осіб у вигляді штрафів у розмірі від тисячі до п'яти тисяч неоподатковуваних мінімумів доходів громадян. За ті самі дії, вчинені повторно протягом року - у розмірі від п'яти до десяти тисяч неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

Оскаржуваною постановою на позивача накладено штрафні санкції у розмірі 6000 неоподаткованих мінімумів доходів громадян, що становить 102 000 грн., та відповідає п. 8 ст. 11 Закону №448/96-ВР.

Натомість, не заслуговують на увагу суду апеляційної інстанції посилання апелянта, що відповідачем не враховано фізичну та фактичну можливість позивача виконати розпорядження Національної комісії через відсутність коштів на рахунках останнього, оскільки зазначене не передбачене вимогами чинного законодавства, як поважна причина невиконання законних вимог державного органу, який уповноважений на виконання державного регулювання ринку цінних паперів та здійснення контролю за діяльністю учасників ринку цінних паперів у межах своїх повноважень.

Посилання ТОВ «ЕСУ» на правову позицію Верховного суду України, яка викладена в постанові від 02.12.2015, щодо невиконання судового рішення боржником в частині виплати грошових коштів за відсутності відповідного фінансового забезпечення та фактичною відсутністю коштів не може вважатися невиконанням судового рішення без поважних причин, є безпідставними та необґрунтованими, оскільки в справі, на яку посилається апелянт, висловлена Верховним судом України правова позиція про відсутність фінансування Державою бюджетної установи, якою позивач не являється.

Відповідно до ч. 2 ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Згідно із ч. 2 ст. 71 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

В даному випадку, Національною комісією, як суб'єктом владних повноважень, доведено правомірність своїх дій та надано обґрунтовані доводи прийняття оскаржуваної постанови відповідно до норм чинного законодавства.

Колегія суддів апеляційної інстанції приходить до висновку, що інші доводи апелянта не знайшли свого підтвердження під час апеляційного розгляду, а тому судом до уваги не приймаються.

Отже, суд апеляційної інстанції вважає, що судом першої інстанції було вірно встановлено фактичні обставини справи, надано належну оцінку дослідженим доказам, прийнято законне та обґрунтоване рішення у відповідності з вимогами матеріального та процесуального права.

Обставини, викладені в апеляційній скарзі, до уваги не приймаються, оскільки є необґрунтованими та не є підставами для скасування рішення суду першої інстанції.

В зв'язку з цим колегія суддів вважає необхідним апеляційну скаргу залишити без задоволення, а постанову суду першої інстанції - без змін.

Керуючись ст.ст. 160, 195, 196, 198, 200, 205, 206, 211, 212, 254 КАС України, Київський апеляційний адміністративний суд, -

УХВАЛИВ:

Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «ЕСУ» - залишити без задоволення, а постанову Окружного адміністративного суду міста Києва від 11 квітня 2017 року - без змін.

Ухвала суду апеляційної інстанції набирає законної сили з моменту проголошення.

Касаційну скаргу може бути подано безпосередньо до Вищого адміністративного суду України протягом двадцяти днів після набрання законної сили судовим рішенням суду апеляційної інстанції, а в разі складення в повному обсязі відповідно до ст. 160 цього Кодексу - з дня складення в повному обсязі.

Головуючий - суддя М.І. Кобаль

судді: О.В. Епель

О.В. Карпушова

Головуючий суддя Кобаль М.І.

Судді: Карпушова О.В.

Епель О.В.