Ухвала суду № 67215875, 15.06.2017, Львівський апеляційний адміністративний суд

ЛЬВІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

15 червня 2017 рокуЛьвів№ 876/6252/17

Львівський апеляційний адміністративний суд в складі:

головуючого судді - Носа С. П.,

суддів - Кухтея Р. В., Яворського І. О.;

за участю секретаря судового засідання - Мацьків М. С.;

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Львові апеляційну скаргу ОСОБА_1 на ухвалу Тернопільського окружного адміністративного суду від 21 квітня 2017 року про залишення без руху позовної заяви в справі за позовом ОСОБА_1 до територіального управління Державної судової адміністрації в Тернопільській області третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору - Підгаєцький районний суд Тернопільської області про зобов'язання вчинити дії,-

ВСТАНОВИВ:

20 квітня 2017 року Тернопільським окружним адміністративним судом зареєстровано позовну заяву ОСОБА_1 до територіального управління Державної судової адміністрації в Тернопільській області третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору - Підгаєцький районний суд Тернопільської області про зобов'язання територіального управління Державної судової адміністрації України в Тернопільській області здійснити перерахунок та виплатити ОСОБА_1 щомісячну надбавку за вислугу років у розмірі 20 відсотків від посадового окладу з урахуванням доплати за кваліфікаційний клас, із врахуванням раніше виплаченої доплати в розмірі 15 відсотків за період з 02 жовтня 2009 року і по 02 серпня 2010 року, при цьому здійснити перерахунок відпускних та лікарняних, при нарахуванні та виплаті яких не було враховано 5 відсотків щомісячної надбавки за вислугу років за вказаний період та доплатити, із врахуванням індексації заробітної плати та компенсації втрати частини заробітної плати (суддівської винагороди) у зв'язку з порушенням строків її виплати; зобов'язання територіального управління Державної судової адміністрації України в Тернопільській області здійснити перерахунок та виплатити ОСОБА_1 щомісячну доплату за вислугу років у розмірі 30 відсотків від посадового окладу, із врахуванням раніше виплаченої доплати в розмірі 15 відсотків за період з 03 серпня 2010 року і по 31 грудня 2011 року, при цьому здійснити перерахунок відпускних та лікарняних, при нарахуванні та виплаті яких не було враховано 15 відсотків щомісячної надбавки за вислугу років за вказаний період та доплатити, із врахуванням індексації заробітної плати та компенсації втрати частини заробітної плати (суддівської винагороди) у зв'язку з порушенням строків її виплати; зобов'язання територіального управління Державної судової адміністрації України в Тернопільській області здійснити нарахування та виплатити ОСОБА_1 щомісячну доплату за перебування на адміністративній посаді в суді у розмірі 10 відсотків посадового окладу судді відповідного суду за період з 15 березня 2011 року по 03 січня 2012 року, при цьому здійснити перерахунок відпускних та лікарняних, при нарахуванні та виплаті яких не було враховано 10 відсотків щомісячної доплати за перебування на адміністративній посаді в суді за вказаний період та виплатити, із врахуванням індексації заробітної плати та компенсації втрати частини заробітної плати (суддівської винагороди) у зв'язку з порушенням строків її виплати; зобов'язання територіального управління Державної судової адміністрації України в Тернопільській області здійснити перерахунок та виплатити ОСОБА_1 щомісячну доплату за вислугу років у розмірі 40 відсотків від посадового окладу, із врахуванням раніше виплаченої доплати в розмірі 30 відсотків за період з 01 жовтня 2014 року і по 30 листопада 2014 року, при цьому здійснити перерахунок відпускних та лікарняних, при нарахуванні та виплаті яких не було враховано 10 відсотків щомісячної надбавки за вислугу років за вказаний період та доплатити із врахуванням індексації заробітної плати та компенсації втрати частини заробітної плати (суддівської винагороди) у зв'язку з порушенням строків її виплати.

Ухвалою Тернопільського окружного адміністративного суду від 21 квітня 2017 року позовну заяву залишено без руху, як таку, що подана без додержання вимог ст. 106 КАС України.

Не погоджуючись з постановленою ухвалою, позивачем - ОСОБА_1, подано апеляційну скаргу до Львівського апеляційного адміністративного суду, в якій висловлено прохання скасувати оскаржувану ухвалу та направити справу для продовження розгляду до суду першої інстанції.

В обґрунтування апеляційних вимог апелянт посилається на те, що ним на обгрунтування своїх позовних вимог надано усі необхідні та наявні у нього документи.

Особи, які беруть участь у справі, в судове засідання не прибули, про дату, час і місце апеляційного розгляду повідомлені належним чином, а тому, суд апеляційної інстанції, відповідно до ч. 1 ст. 41 та ч. 4 ст. 196 КАС України, вважає можливим проведення розгляду справи за їхньої відсутності без здійснення фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу.

Заслухавши суддю-доповідача, дослідивши матеріали справи та проаналізувавши доводи апеляційної скарги, суд апеляційної інстанції вважає, що апеляційну скаргу слід задовольнити, ухвалу суду першої інстанції скасувати і направити справу для продовження розгляду до суду першої інстанції.

Суд першої інстанції дійшов висновку, що позовну заяву належить залишити без руху, оскільки вимоги ст. 106 КАС України позивачем не виконано та вказав способи для усунення недоліків, а саме: 1) визначення змісту позовних вимог згідно з частинами четвертою і п'ятою статті 105 цього Кодексу і викладу обставин, якими позивач обґрунтовує свої вимоги; 2) подання до суду документів щодо перебування позивача у відпустках та на лікарняному у період з 02.10.2009 року по 30.11.2014 року, за який він просить здійснити перерахунок, зазначивши також розмір індексації заробітної плати та розмір компенсації втрати частини заробітної плати (суддівської винагороди) у зв'язку з порушенням строків її виплати за вказаний період.

Однак, суд апеляційної інстанції не погоджується з такими висновками з огляду на наступне.

Згідно з нормою п. 4 ч. 1 ст. 106 КАС України у позовній заяві зазначається зміст позовних вимог згідно з ч. 4, 5 ст. 105 цього Кодексу і виклад обставин, якими позивач обґрунтовує свої вимоги.

Відповідно до ч. 1 ст. 108 КАС України суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, встановлених статтею 106 цього Кодексу, постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху, у якій зазначаються недоліки позовної заяви, спосіб їх усунення і встановлюється строк, достатній для усунення недоліків.

Висновки судді першої інстанції про невідповідність позовної заяви вимогам п. 4 ч. 1 ст. 106 КАС України не відповідають фактичним обставинам справи, оскільки з матеріалів справи вбачається, що позивачем було сформульовано позовні вимоги та надано наявні у нього докази на обґрунтування цих позовних вимог.

Також суд апеляційної інстанції додатково зазначає, що Європейський суд з прав людини акцентує увагу на тому, що право на доступ до суду має бути ефективним. Реалізуючи п. 1 ст. 6 Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод, кожна держава-учасниця цієї Конвенції вправі встановлювати правила судової процедури, в тому числі й процесуальні заборони і обмеження, зміст яких - не допустити судовий процес у безладний рух. Суд зазначає, що не повинно бути занадто формального ставлення до передбачених законом вимог, так як доступ до правосуддя повинен бути не лише фактичним, але і реальним (рішення Європейського суду з прав людини у справі «Жоффр де ля Прадель проти Франції» від 16 грудня 1992р.).

В рішеннях у справі «Мірагаль Есколано та інші проти Іспанії» від 13 січня 2000 року та у справі «Перес де Рада Каваніллес проти Іспанії» від 28 жовтня 1998 року, Європейський суд з прав людини зазначив, що надто суворе тлумачення внутрішніми судами процесуальної норми позбавило заявників права доступу до суду і завадило розгляду їхніх позовних вимог. Це слід вважати як порушення п.1 ст.6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод.

Відповідно до ч. 2 ст. 8 Кодексу адміністративного судочинства України суд застосовує принцип верховенства права з урахуванням судової практики Європейського Суду з прав людини, а ст. 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» передбачає, що суди застосовують при розгляді справ Конвенцію та практику Суду як джерело права.

Колегія суддів вважає за необхідне зазначити, що суд першої інстанції, залишивши без руху позовну заяву позивача, позбавив його можливості захистити свої права та інтереси, відповідно порушив його право на захист прав, свобод та інтересів і розгляд справи в адміністративному суді, гарантовані ст. 6 КАС України.

Враховуючи вищенаведене, суд апеляційної інстанції вважає, що ухвала суду першої інстанції ґрунтується на неповно, необ'єктивно і всебічно не з'ясованих обставинах, доводи апеляційної скарги спростовують висновки суду першої інстанції, а тому таку слід скасувати і направити справу для продовження розгляду до суду першої інстанції.

Керуючись ст. ст. 41, 158-160, 195, 196, п. 3 ч. 1 ст. 199, ст. ст. 202, 205, 206, ч. 2 ст. 211, ст. 254 КАС України, суд, -

УХВАЛИВ:

Апеляційну ОСОБА_1 - задовольнити.

Ухвалу Тернопільського окружного адміністративного суду від 21 квітня 2017 року про залишення без руху позовної заяви в справі № 819/631/17 - скасувати.

Справу № 819/631/17 направити для продовження розгляду до Тернопільського окружного адміністративного суду.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення.

Ухвала оскарженню в касаційному порядку не підлягає.

Головуючий суддя С. П. Нос судді Р. В. Кухтей І. О. Яворський

Повний текст судового рішення виготовлено 19 червня 2017 року.