Постанова № 67215412, 13.06.2017, Київський апеляційний господарський суд

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

04116 м.Київ, вул. Шолуденка, 1 (044) 230-06-58

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"13" червня 2017 р. Справа№ 910/18590/15

Київський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого: Яковлєва М.Л.

суддів: Разіної Т.І.

Чорної Л.В.

при секретарі судового засідання: Пугачовій А.С.

за участю представників сторін: згідно протоколу судового засідання від 13.06.2017 року по справі №910/18590/15 (в матеріалах справи).

Розглянувши матеріали апеляційних скарг Виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації), Департаменту економіки та інвестицій виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) та Товариства з обмеженою відповідальністю "СВП-ГРУП"

на рішення Господарського суду міста Києва від 21.02.2017 року

у справі №910/18590/15 (головуючий суддя Селівон А.М., судді Сташків Р.Б., Пінчук В.І.)

за позовом заступника прокурора міста Києва в інтересах держави в особі Київської міської ради

до 1. Департаменту економіки та інвестицій виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації),

2.Комунального підприємства "Київтранспарксервіс",

3.Товариства з обмеженою відповідальністю "СВП-ГРУП",

4. Виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації)

третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні позивача - Державне управління справами

третя особа, яка заявляє самостійні вимоги на предмет спору - Національний комплекс "Експоцентр України"

про визнання недійсними розпорядження та договору.

ВСТАНОВИВ:

Заступник прокурора м. Києва в інтересах держави в особі Київської міської ради (далі - прокурор) звернувся до Господарського суду міста Києва з позовом до Департаменту економіки та інвестицій виконавчого органу Київської міської ради (КМДА) (далі - відповідач-1), Комунального підприємства "Київтранспарксервіс" (відповідач-2), Товариства з обмеженою відповідальністю "СВП-ГРУП" (відповідач-3), Київської міської державної адміністрації (відповідач-4) про:

- визнання незаконним та скасування розпорядження Київської міської державної адміністрації від 26.05.2014 № 645 "Про затвердження переможця конкурсу із залученням інвестора до будівництва підземного паркінгу, громадських будівель і споруд із заїздами та гостьовою стоянкою на АДРЕСА_1 (станція метро "Виставковий центр") у м. Києві";

- визнання недійсним інвестиційного договору від 06.06.2014 №050-13/і/138, укладеного між відповідачем-1, відповідачем-2 та відповідачем-3.

В обґрунтування позовних вимог прокурор в позові посилається на порушення приписів ст.ст. 124, 134 Земельного кодексу України умовами п.1.9 та 4.2.11 Інвестиційного договору № 050-13/і/138 від 06.06.14р., зміст яких щодо зобов'язання інвестора ТОВ "СВП- ГРУП" оформити власності або користування на земельну ділянку (на якій реалізовано проект будівництва) після введення об'єкта інвестування в експлуатацію фактично свідчить про отримання земельної ділянки у власність не на конкурентних засадах, а також порушення Київською міською державною адміністрацією при прийнятті оскаржуваного розпорядження № 645 від 26.05.14р. своєї компетенції та відсутності у жодної зі сторін інвестиційного договору права розпорядження земельними ділянками комунальної власності, оскільки вказані повноваження відповідно до ст. 9 Земельного кодексу України відносяться до виключної компетенції Київської міської ради.

Рішенням Господарського суду міста Києва від 21.02.2017 № 910/18590/15 позовні вимоги Заступника прокурора м. Києва в інтересах держави в особі Київської міської ради задоволено повністю. Позовні вимоги Національного комплексу "Експоцентр України" задоволено повністю. Визнано незаконним та скасувано розпорядження Київської міської державної адміністрації від 26.05.2014 № 645 "Про затвердження переможця конкурсу із залучення інвестора до будівництва підземного паркінгу, громадських будівель і споруд із заїздами та гостьовою стоянкою на АДРЕСА_1 (станція метро "Виставковий центр") у Голосіївському районі". Визнано недійсним інвестиційний договір від 06.06.2014 № 050-13/і/138, укладений між Департаментом економіки та інвестицій КМДА, Комунальним підприємством "Київтранспарксервіс", Товариством з обмеженою відповідальністю "СВП - ГРУП".

Не погоджуючись із рішенням суду першої інстанції від 21.02.2017р., Виконавчий орган Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації), Департамент економіки та інвестицій виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) та Товариство з обмеженою відповідальністю "СВП-ГРУП" звернулися до Київського апеляційного господарського суду з апеляційними скаргами, в яких просять рішення Господарського суду міста Києва від 21.02.2017 № 910/18590/15 скасувати та прийняти нове, яким відмовити в задоволенні позовних вимогах в повному обсязі, посилаючись при цьому на те, що висновки суду не відповідають фактичним обставинам справи, а тому не правильно застосовано норми матеріального та процесуального права.

Прокурор, Державне управління справами, Національний комплекс "Експоцентр України" просять залишити апеляційні скарги відповідачів -1, -3, -4 без задоволення, рішення Господарського суду міста Києва від 21.02.2017 № 910/18590/15 залишити без змін, як таке, що прийнято у повній відповідності до вимог діючого законодавства України.

Київська міська рада та Комунальне підприємство "Київтранспарксервіс" не скористалися своїм правом, передбаченим ч. 1 ст. 96 ГПК України, та не надали колегії суддів письмові відзиви на скарги відповідача -1, -3, -4, що згідно ч. 2 ст. 96 ГПК України не перешкоджає апеляційному перегляду рішення суду першої інстанції.

До судового засідання від13.06.2017 представники Київської міської ради та Комунального підприємства "Київтранспарксервіс" не з'явилися, про день, час та місце розгляду справи були повідомлені належним чином, що підтверджується зворотніми поштовими повідомленнями, які містяться у матеріалах справи.

За пунктом 3.9.2 постанови пленуму ВГСУ № 18 від 26.12.2011 "Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції" передбачено, що у випадку нез'явлення в засідання господарського суду представників обох сторін або однієї з них справа може бути розглянута без їх участі, якщо неявка таких представників не перешкоджає вирішенню спору.

Неявка учасника судового процесу в судове засідання не є підставою для скасування судового рішення, якщо ухвалу, в якій зазначено час і місце такого засідання, надіслано йому в порядку, зазначеному в підпункті 3.9.1. підпункту 3.9. названої постанови пленуму ВГСУ.

Враховуючи, що присутні представники сторін не заперечували проти розгляду апеляційної скарги у відсутності представників Київської міської ради та Комунального підприємства "Київтранспарксервіс", колегія суддів перейшла до здійснення апеляційного перегляду оскарженого рішення за наявними матеріалами справи.

Відповідно до ч. 2 ст. 101 ГПК України апеляційний господарський суд не зв'язаний доводами апеляційної скарги і перевіряє законність і обґрунтованість рішення місцевого господарського суду у повному обсязі.

Колегія суддів, розглянувши матеріали справи, обговоривши доводи апеляційної скарги, заслухавши пояснення присутніх представників сторін, перевіривши юридичну оцінку обставин справи та повноту їх встановлення, дослідивши правильність застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, дійшла висновку апеляційні скарги Виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації), Департаменту економіки та інвестицій виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) та Товариства з обмеженою відповідальністю "СВП-ГРУП" залишити без задоволення, рішення Господарського суду міста Києва від 21.02.2017 по даній справі залишити без змін, виходячи з наступного.

Як встановлено судом першої інстанції та вбачається з матеріалів справи, 26.05.2014 Київською міською державною адміністрацією було видано розпорядження № 645 "Про затвердження переможця конкурсу із залученням інвестора до будівництва підземного паркінгу, громадських будівель і споруд із заїздами та гостьовою стоянкою на АДРЕСА_1 (станція метро "Виставковий центр") у м. Києві", доручено підрозділам Київської міської державної адміністрації, зокрема Департаменту земельних ресурсів виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації), укласти інвестиційний договір з переможцем конкурсу та замовником будівництва.

Як наслідок, 06.06.2014р. між Департаментом економіки та інвестицій виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) (організатор конкурсу за договором, відповідач-1 у справі), Комунальним підприємством "Київтранспарксервіс" (замовник за договором, відповідач - 2 у справі) та Товариством з обмеженою відповідальністю "СВП - ГРУП" (інвестор за договором, відповідач-3 у справі) було укладено спірний інвестиційний договір № 050-13/і/138 про реалізацію інвестиційного проекту будівництва підземного паркінгу, громадських будівель та споруд з заїздами та гостьовою автостоянкою на просп. Академіка Глушкова, 1 (станція метро "Виставковий центр") у Голосіївському районі м.Києва (далі - Інвестиційний договір).

Зазначені розпорядження № 645 від 26.05.2014 та інвестиційний договір від 06.06.2014р. № 050-13/і/138 оскаржені у даній справі.

Так, у відповідності до статті 16 Закону України "Про інвестиційну діяльність" Верховна Рада Автономної Республіки Крим та органи місцевого самоврядування у межах своїх повноважень здійснюють регулювання інвестиційної діяльності на своїй території.

Порядок проведення інвестиційних конкурсів для будівництва, реконструкції, реставрації тощо об'єктів житлового та нежитлового призначення, незавершеного будівництва, інженерно-транспортної інфраструктури міста Києва визначений положенням, затвердженим рішенням Київської міської ради від 24 травня 2007 року № 528/1189 (далі - Положення) (зі змінами і доповненнями), яке згідно п. 1.1. визначає порядок підготовки, проведення інвестиційного конкурсу, укладання інвестиційних договорів на залучення інвесторів до фінансування будівництва, реконструкції, реставрації тощо, об'єктів житлового та нежитлового призначення, у тому числі соціальної інфраструктури міста, об'єктів незавершеного будівництва, станцій метрополітену, підземних переходів, автошляхів, площ та інших об'єктів, на умовах проведення інвестиційного конкурсу.

Згідно п. 1.2 Положення інвестиційний конкурс проводиться з метою створення сприятливих умов для провадження інвестиційної діяльності та забезпечення збалансованого економічного та соціального розвитку міста Києва та поповнення бюджету міста Києва.

Так, відповідно до вказаного Положення та рішення постійно діючої конкурсної комісії по залученню інвесторів до фінансування будівництва, реконструкції, реставрації тощо об'єктів житлового та нежитлового призначення, незавершеного будівництв, інженерно - транспортної інфраструктури міста Києва, утвореної розпорядженням виконавчого органу Київради (КМДА) від 22.10.2007 № 1403 (протокол від 20.10.2011 № 8/2011) Київською міською державною адміністрацією 17 січня 2012 року видано розпорядження № 63 "Про проведення інвестиційних конкурсів із залучення інвесторів до реалізації проектів будівництва та експлуатації багаторівневих паркінгів з об'єктами транспортної інфраструктури та обслуговування населення у місті Києві", яким затверджено перелік об'єктів, які потребують залучення інвестицій (далі - перелік).

Пунктом 9 переліку передбачено, що потребує залучення інвестицій будівництва підземного паркінгу, громадських будівель та споруд із заїздами та гостьовою автостоянкою на просп. Академіка Глушкова, 1 (станція метро "Виставковий центр") у Голосіївському районі.

Згідно з п.п. 2, 3, 3.2 вказаного розпорядження замовником виконання підготовчих робіт та будівництва інвестиційних об'єктів визначено КП "Київтранспарксервіс", якому доручено вирішити в установленому порядку майново-правові питання та питання, пов'язані з користуванням земельними ділянками.

Пунктом 7 розпорядження постійно діючій конкурсній комісії Київської міської державної адміністрації доручено провести інвестиційні конкурси в установленому порядку.

Так, відповідно до п. 1.4 Положення замовник підготовчих робіт - Комунальне підприємство "Київське інвестиційне агентство" або інше комунальне підприємство, установа, організація, визначені розпорядженням виконавчого органу Київської міської ради (КМДА), які виконують комплекс підготовчих робіт,у т.ч. землевпорядних, містобудівних, передпроектних та/або проектних робіт, вирішення майново - правових питань, необхідних, зокрема, для прийняття рішення Київради щодо відведення земельних ділянок для реалізації інвестиційного проекту.

За змістом пункту 1.5. Положення рішення про проведення конкурсу та про затвердження переможця конкурсу приймає виконавчий орган Київської міської ради (Київська міська державна адміністрація) за поданням організатора конкурсу шляхом видання відповідного розпорядження.

У відповідності до п. 2.1. рішення Київської міської ради "Про діяльність виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації)" від 15.03.2012 року № 198/7535 Головне управління економіки та інвестицій виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) перейменовано у Департамент управління економіки та інвестицій виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації).

У відповідності до пункту 1.6 Положення об'єктом інвестиційного конкурсу можуть бути, зокрема, інші інвестиційно-привабливі об'єкти, у тому числі земельні ділянки, об'єкти архітектурної та містобудівної діяльності, з подальшим вирішенням майново-правових питань та передачею новостворених об'єктів у власність відповідно до умов конкурсу.

Згідно з п.2.1.1. вказаного Положення пропозиції до переліку об'єктів, які потребують залучення інвестицій, надаються щомісячно організатору конкурсу структурними підрозділами виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації), головними управліннями, управліннями, балансоутримувачами зазначених об'єктів.

Організатор конкурсу формує перелік об'єктів за формою (додаток 2, таблиці 1 - 3) та подає його на розгляд Комісії. Робоча група розглядає запропоновані переліки об'єктів та формує перелік інвестиційно привабливих об'єктів, у тому числі земельних ділянок. Після визначення робочою групою переліку інвестиційно привабливих об'єктів організатор конкурсу забезпечує їх оформлення за формою (додаток 2, таблиця 4) та подає на розгляд Комісії. Комісія щотижня (або в інші визначені Комісією терміни) розглядає пропозиції робочої групи, зазначений перелік та своїм протокольним рішенням визначає об'єкти, по яких пропонується проведення інвестиційних конкурсів (п.п. 2.1.4., 2.1.5. Положення).

Крім цього, умовами конкурсу (п. 2.8, 2.9) визначено, що земельні питання вирішуються у встановленому чинним законодавством України порядку. Встановлено також, що інвестор оформлює право власності або користування на земельну ділянку.

Так, протоколом від 22.02.2013 № 33/2013 засідання постійно діючої конкурсної комісії по залученню інвесторів до будівництва, реконструкції, реконструкції тощо об'єктів житлового та нежитлового призначення, незавершеного будівництва, інженерно-транспортної інфраструктури міста Києва, утвореної розпорядженням виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) від 22.10.2007 № 1403 (далі - Комісія) - включено реалізацію інвестиційного проекту будівництва підземного паркінгу, громадських будівель та споруд із заїздами та гостьовою автостоянкою на просп. Академіка Глушкова, 1 (станція метро "Виставковий центр") у Голосіївському районі до переліку об'єктів, які потребують залучення інвестицій.

14 листопада 2013 року вказаною Комісією затверджено склад і зміст конкурсної документації, текст інформаційного оголошення про проведення інвестиційного конкурсу та надано доручення організатору інвестиційного конкурсу (Департаменту економіки та інвестицій виконавчого органу Київської міської ради) у встановленому порядку оголосити конкурс із залучення інвестора, що підтверджується протоколом №52/2013.

Конкурс по залученню інвестора до будівництва підземного паркінгу, громадських будівель та споруд із заїздами та гостьовою автостоянкою на просп. Академіка Глушкова, 1 (станція метро "Виставковий центр") у Голосіївському районі був оголошений в газеті "Хрещатик" від 22.11.2013. № 172/(4379) та на офіційному Інтернет - порталі Київської міської державної адміністрації - www.kievcity.gov.ua.

В подальшому, за результатами проведення конкурсу Протоколом постійно діючої конкурсної комісії по залученню інвесторів від 26.12.2013 № 55/2013, переможцем вказаного інвестиційного конкурсу визнано Товариство з обмеженою відповідальністю "СВП-ГРУП", організатору інвестиційного конкурсу - Департаменту економіки та інвестицій виконавчого органу Київської міської ради доручено у встановленому порядку підготувати проект розпорядження виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) про затвердження даного рішення, яким, в тому числі, передбачити укладання відповідного інвестиційного договору між Департаментом економіки та інвестицій виконавчого органу Київської міської ради (КМДА), Комунальним підприємством "Київтранспарксервіс" та Товариством з обмеженою відповідальністю "СВП-ГРУП".

За приписами частини першої статті 73 Закону України "Про місцеве самоврядування" в Україні" акти ради, сільського, селищного, міського голови, голови районної в місті ради, виконавчого комітету сільської, селищної, міської, районної у місті (у разі її створення) ради, прийняті в межах наданих їм повноважень, є обов'язковими для виконання всіма розташованими на відповідній території органами виконавчої влади, об'єднаннями громадян, підприємствами, установами та організаціями, посадовими особами, а також громадянами, які постійно або тимчасово проживають на відповідній території.

Як свідчать матеріали справи, на виконання вищезазначеного рішення Комісії видано розпорядження Виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) від 26.05.2014 № 645 "Про затвердження переможця конкурсу із залучення інвестора до будівництва підземного паркінгу, громадських будівель та споруд із заїздами та гостьовою автостоянкою на просп. Академіка Глушкова, 1 (станція метро "Виставковий центр") у Голосіївському районі доручено підрозділам Київської міської державної адміністрації, зокрема Департаменту земельних ресурсів виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації), укласти інвестиційний договір з переможцем конкурсу та замовником будівництва.

В подальшому, у відповідності до вказаного рішення Комісії від 26.12.2013р. № 55/2013 та розпорядження виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) від 26.05.2014 № 645, 06.06.2014р. між Департаментом економіки та інвестицій виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) (організатор конкурсу за договором, відповідач-1 у справі), Комунальним підприємством "Київтранспарксервіс" (замовник за договором, відповідач - 2 у справі) та Товариством з обмеженою відповідальністю "СВП - ГРУП" (інвестор за договором, відповідач-3 у справі) було укладено спірний інвестиційний договір № 050-13/і/138 про реалізацію інвестиційного проекту будівництва підземного паркінгу, громадських будівель та споруд з заїздами та гостьовою автостоянкою на просп. Академіка Глушкова, 1 (станція метро "Виставковий центр") у Голосіївському районі м.Києва (далі - Інвестиційний договір).

Розділами 2 - 8 Інвестиційного договору сторони узгодили строки, порядок та умови здійснення інвестицій, права та обов'язки сторін, умови, підстави та розмір відповідальності сторін, межі тривалості та вплив обставин непереборної сили, порядок вирішення спорів тощо.

Згідно п.11 Інвестиційного договору датою набрання чинності цього договору є дата реєстрації договору в Департаменті економіки та інвестицій, що вказана на титульній сторінці цього договору.

Вказаний договір підписаний уповноваженими представниками замовника, організатора конкурсу та інвестора та скріплений печатками сторін.

Укладений між сторонами правочин за своїм змістом та правовою природою є інвестиційним договором, який підпадає під правове регулювання норм Закону України "Про інвестиційну діяльність", та яким визначені загальні правові, економічні та соціальні умови інвестиційної діяльності в Україні.

Згідно з пунктом 1.1.2 Інвестиційного договору об'єкт інвестування - будівництво підземного паркінгу, громадських будівель та споруд з заїздами та гостьовою автостоянкою на просп. Академіка Глушкова, 1 (станція метро "Виставковий центр") у Голосіївському районі м. Києва.

Пунктом 1.1.5 Інвестиційного договору визначено, що інвестиційний проект - це сукупність дій сторін, спрямованих на будівництво об'єкта інвестування, оформлення прав на майно та земельну ділянку, відповідно до законодавства України та умов цього договору.

Умовами п. 1.1.8. Інвестиційного договору визначені земельні ділянки - земельні ділянки на просп. Академіка Глушкова. 1, загальною орієнтовною площею 1,3379 га, в межах яких буде здійснено будівництво об'єкта інвестування, надані КП "Київтранспарксервіс" в користування рішенням Київської міської ради від 13.11.2013 № 618/10106, у тому числі:

- земельна ділянка площею 1,0755 га - в постійне користування (кадастровий номер НОМЕР_2). Витяг з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію іншого речового права № 17810382 від 14.02.14 (Реєстраційний номер об'єкта нерухомого майна 275734080000);

- земельна ділянка площею 0,2624 га - в межах червоних ліній, - в короткострокову оренду на 5 років (кадастровий номер НОМЕР_1). Договір оренди від 13.03.14 укладено між КП "Київтранспарксервіс" та Київською міської радою.

За змістом ст. 2 вищевказаного Закону, інвестиційною діяльністю є сукупність практичних дій громадян, юридичних осіб і держави щодо реалізації інвестицій. Інвестиційна діяльність здійснюється на основі, зокрема, інвестування, здійснюваного громадянами, недержавними підприємствами, господарськими асоціаціями, спілками і товариствами, а також громадськими і релігійними організаціями, іншими юридичними особами, заснованими на колективній власності.

Відповідно до ст. 4 Закону об'єктами інвестиційної діяльності можуть бути будь-яке майно, в тому числі основні фонди і оборотні кошти в усіх галузях та сферах народного господарства, цінні папери, цільові грошові вклади, науково-технічна продукція, інтелектуальні цінності, інші об'єкти власності, а також майнові права.

Частина 2 ст. 4 цього Закону забороняє інвестування в об'єкти, створення і використання яких не відповідає вимогам санітарно-гігієнічних, радіаційних, екологічних, архітектурних та інших норм, встановлених законодавством України, а також порушує права та інтереси громадян, юридичних осіб і держави, що охороняються законом.

При цьому, суб'єктами (інвесторами і учасниками) інвестиційної діяльності можуть бути громадяни і юридичні особи України та іноземних держав, а також держави.

Згідно з ст. 9 Закону України "Про інвестиційну діяльність" основним правовим документом, який регулює взаємовідносини між суб'єктами інвестиційної діяльності, є договір (угода). Укладення договорів, вибір партнерів, визначення зобов'язань, будь-яких інших умов господарських взаємовідносин, що не суперечать законодавству України, є виключною компетенцією суб'єктів інвестиційної діяльності.

За результатами аналізу вищезазначених правових норм, які діяли на момент укладення вказаного договору, можна дійти висновку, що інвестиційний договір є правовою формою взаємовідносин між інвестором та іншими учасниками інвестиційної діяльності. Отже, інвестиційним договором є договір, укладений з метою реалізації будь-яких видів і форм інвестицій з метою одержання прибутку або досягнення соціального ефекту.

У відповідності до п.п. 1.1.9, 2.4, 4.2.8 та 5.2.1 Інвестиційного договору замовник вживає дії по забезпеченню інвестора земельною ділянкою, сплачує кошти за користування нею. Водночас, на інвестора покладено обов'язок по відшкодування замовнику коштів за оформлення правовстановлюючих документів на земельну ділянку та її утримання. Обов'язок по оформленню земельної ділянки та виконанню функцій землекористувача покладено на замовника (п.п. 1.1.9, 2.4 Інвестиційного договору).

Окрім того, відповідно до умов оспорюваного Інвестиційного договору після виконання Інвестором всіх своїх зобов'язань за договором, завершення будівництва об'єкта інвестування та після введення об'єкта інвестування в експлуатацію, інвестор в установленому порядку оформляє на нього право власності, крім інженерних мереж, які після закінчення будівельних робіт передаються та зараховуються до комунальної власності територіальної громади міста Києва (п. 1.6 Інвестиційного договору); земельні та майново-правові питання вирішуються замовником і інвестором у встановленому законодавством порядку (п. 1.7 Інвестиційного договору); орієнтовна вартість будівництва об'єкта інвестування становить 16 666 670 грн. без ПДВ (п. 2.1 Інвестиційного договору).

Також сторонами погоджено в Інвестиційному договорі, що інвестор сплачує організатору конкурсу кошти на створення соціальної та інженерно - транспортної інфраструктури міста Києва у розмірі 6% від орієнтовної вартості будівництва об'єкта інвестування, без урахування ПДВ, що становить 1 000 000,00 грн. (п.2.2 Інвестиційного договору); компенсує замовнику витрати на виконання підготовчих (передконкурсних) робіт у сумі 291 763,63 грн. (п 2.3 Інвестиційного договору); компенсує замовнику додаткові витрати (п. 2.4 Інвестиційного договору); після належного виконання всіх умов Договору та введення об'єкта інвестування в експлуатацію або окремих складових його частин інвестор зобов'язаний у встановленому порядку оформити право власності або користування на земельні ділянки, на яких реалізовано проект будівництва об'єкта інвестування (п. 4.2.11 Інвестиційного договору).

Як зазначено відповідачем-3 та сторонами не заперечено, на виконання умов п. 2.2 Інвестиційного договору інвестором станом на 14.09.2015 сплачено Департаменту економіки та інвестицій виконавчого органу Київської міської ради (КМДА) кошти на створення соціальної та інженерно-транспортної інфраструктури міста Києва у розмірі 6% від орієнтовної вартості будівництва об'єкта інвестування у сумі 1 000 000,20 грн., а також на виконання умов пунктів 2.3, 2.4. Інвестиційного Договору інвестором сплачено Комунальному підприємству "Київтранспарксервіс" у якості компенсації витрат на виконання підготовчих (передконкурсних) робіт та інших витрат 327 098,27 грн., що підтверджується наявними в матеріалах справи копіями платіжних доручень.

В обґрунтування позову прокурор наголошує на тому, що умови інвестиційного конкурсу, оформленого розпорядженням виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) № 645 від 26.05.2014, та спірного Інвестиційного договору від 06.06.2014, що визначають порядок набуття товариством земельної ділянки під забудовою, суперечать Положенню про порядок проведення інвестиційних конкурсів для будівництва, реконструкції, реставрації тощо об'єктів житлового та нежитлового призначення, незавершеного будівництва, інженерно - транспортної інфраструктури міста Києва, затвердженого рішенням Київради від 24.05.207 № 528/1189 та вимогам статей 95, 116, 124, 134 Земельного кодексу України та частини 4 статті 26 Закону України "Про регулювання містобудівної діяльності". Зокрема, суперечність полягає в тому, що вищеназвані документи надають інвестору - ТОВ "СВП - ГРУП" можливість забудувати земельну ділянку, що знаходиться у державній власності, перебуває у користуванні НК "Експоцентр України" і на якій розміщене нерухоме майно останнього, та в подальшому оформити право власності на побудовані об'єкти, як наслідок спірна земельна ділянка поза конкурсом перейде до інвестора, що є порушенням чиннного закону.

Крім того, прокурор звертає увагу і на те, що зважаючи на той факт, що Київська міська державна адміністрація не приймала рішення про відведення спірних земельних ділянок на просп. Академіка Глушкова, 1 у м. Києві для будівництва об'єктів інвестування, то на момент винесення спірного розпорядження Київської міської державної адміністрації від 26.05.2014 № 645 та укладення спірного Інвестиційного договору від 06.06.2015 з реалізації будівництва підземного паркінгу на просп. Академіка Глушкова, 1 у м. Києві жодна із сторін спірного договору не отримала на законних підставах у користування вказану земельну ділянку, на якій заплановано реалізацію інвестиційного проекту, та не була наділена повноваженнями щодо розпорядження нею.

З огляду на зазначенні порушення закону, прокурор звернувся до господарського суду з даним позовом.

Між тим, додатково в обґрунтування позовних вимог прокурор з урахуванням ст. 35 ГПК України посилається на рішення Господарського суду міста Києва від 10.02.2015 року по справі № 910/28542/14, яке залишене без змін Постановою Київського апеляційного господарського суду від 22.07.2015р. та постановою Вищого господарського суду України від 11.11.2015р.

При цьому, прокурором при зверненні до суду з позовними вимогами у даній справі про визнання незаконним та скасування розпорядження КМДА № 645 від 26.05.2014 та недійсним інвестиційного договору від 06.06.2014 № 050-13/і/138, укладеного на його підставі, звернуто увагу, що вказаним рішенням суду у справі № 910/28542/14 встановлено факт віднесення земельної ділянки на АДРЕСА_1 у Голосіївському районі м. Києва, яка відведена Київською міською радою Комунальному підприємству "Київтранспарксервіс" під будівництво підземного паркінгу, до земель державної форми власності та перебування останньої у користуванні Національного комплексу "Експоцентр України".

В даному спорі, виходячи із сутності прокуратури як органу, що здійснює функцію охорони закону та державно - правових відносин, прокурор звернувся до суду з позовними вимогами саме інтересах держави, а не в інтересах підприємств, установ та організацій незалежно від їх підпорядкування, оскільки, на думку прокурора, на підставі спірного розпорядження КМДА та Інвестиційного договору інвестору, всупереч приписам чинного законодавства за результатами не конкурентного набуття була надана у користування земельна ділянка, яка відноситься до земель державної форми власності та на якій знаходиться майно, яке перебуває у господарському віданні Національного комплексу "Експоцентр України". Окрім того, спірні правовідносини виникли не тільки виключно між суб'єктами господарювання, а саме зачіпають інтереси держави, зокрема, з питань реалізації правочинності щодо земель державної форми власності.

В свою чергу, Національний комплекс "Експоцентр України" (третя особа, яка заявляє самостійні вимоги по даній справі), посилаючись на те, що спірна земельна ділянка загальною орієнтовною площею 1,3379 га - передвиставкова площа знаходиться перед головним входом на територію НК "Експоцентр України", і за своїм функціональним призначенням є місцем для паркування автомобілів - учасників та відвідувачів виставки, призначена для організації руху експонентів та відвідувачів, а також з 1958 року постійно використовується, як гостьова автостоянка для паркування автомобілів учасників виставкових заходів та відвідувачів НК "Експоцентр України" та є основним місцем пішохідного входу експонентів та відвідувачів на територію НК "Експоцентр України", вищевказані оскаржувані розпорядження КМДА № 645 від 26.05.2014 та Інвестиційний договір від 06.06.2014 № 050-13/і/138 свідчать про припинення належного НК "Експоцентр України" права користування спірними земельними ділянками і позбавляють його можливості використання останніх, також просить господарський суд про визнання незаконним та скасування розпорядження Київської міської державної адміністрації від 26.05.2014 №645 "Про затвердження переможця конкурсу із залученням інвестора до будівництва підземного паркінгу, громадських будівель і споруд із заїздами та гостьовою стоянкою на АДРЕСА_1 (станція метро "Виставковий центр") у м. Києві" та визнання недійсним інвестиційного договору від 06.06.2014 №050-13/і/138, укладеного між відповідачем-1, відповідачем-2 та відповідачем-3 у справі, як таких, що не відповідають вимогам чинного законодавства та порушують права КП "Експоцентр України", як землекористувача.

Статтею 319 Цивільного кодексу України визначено, що власник володіє, користується і розпоряджається своїм майном на власний розсуд та має право вчиняти щодо свого майна будь-які дії, які не суперечать закону.

Місцевим господарським судом відзначено, що статтею 393 Цивільного кодексу України передбачено право власника в судовому порядку визнавати незаконним та скасовувати правові акти органу місцевого самоврядування, які не відповідають законові та порушують права власника; відповідно до статті 396 Цивільного кодексу України в порядку положень глави 29 цього Кодексу захищаються також права особи, що має речове право на чуже майно, в тому числі і від власника майна. Вказана норма кореспондує також статті 21 Цивільного кодексу України, за якою суд визнає незаконним та скасовує правові акти індивідуальної дії та нормативно-правові акти, видані, зокрема, органом місцевого самоврядування, якщо вони суперечать актам цивільного законодавства та порушують цивільні права або інтереси.

Положення наведених статей стосуються виданих органами місцевого самоврядування правових актів, тобто, актів, що встановлюють юридичні права та обов'язки особи, при цьому підставами для їх скасування є суперечність чинному законодавству та порушення цивільних прав та інтересів особи через прийняття таких актів.

Способи захисту прав на земельні ділянки визначені ст. 152 Земельного кодексу України, за приписами якої захист прав юридичних осіб на земельні ділянки здійснюється, зокрема, шляхом визнання недійсними рішень органів місцевого самоврядування.

Відповідно до ст. 10 Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні" міські ради є органами місцевого самоврядування, що представляють відповідні територіальні громади та здійснюють від їх імені та в їх інтересах функції і повноваження місцевого самоврядування, визначені Конституцією України, цим та іншими законами.

Реалізуючи надані Конституцією та законодавством України повноваження у галузі земельних відносин, Київська міська рада зобов'язана діяти виключно в межах наданих їй повноважень та в інтересах її територіальної громади, дотримуючись приписів законодавства України у своїй діяльності.

Відповідно до ч. 1 ст. 116 Земельного кодексу України громадяни та юридичні особи набувають права власності та права користування земельними ділянками із земель державної або комунальної власності за рішенням органів виконавчої влади або органів місцевого самоврядування в межах їх повноважень, визначених цим Кодексом або за результатом аукціону.

Також, відповідно до вимог земельного законодавства обов'язковою передумовою для отримання (передачі) земельної ділянки у власність або користування є те, що така ділянка повинна бути вільною, а саме не перебувати у користуванні або власності інших осіб.

Частиною 5 статті 116 Земельного кодексу України (в редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин) передбачено, що земельні ділянки, які перебувають у власності чи користуванні громадян або юридичних осіб, передаються у власність чи користування за рішенням органів виконавчої влади чи органів місцевого самоврядування лише після припинення права власності чи користування ними в порядку, визначеному законом.

У комунальній власності є майно, у тому числі грошові кошти, яке належить територіальній громаді. Управління майном, що є у комунальній власності, здійснюють безпосередньо територіальна громада та утворені нею органи місцевого самоврядування (ст. 327 Цивільного кодексу України).

Приписами ч. 1 ст. 123 Земельного кодексу України передбачено, що надання земельних ділянок державної або комунальної власності у користування здійснюється Верховною Радою Автономної Республіки Крим, Радою міністрів Автономної Республіки Крим, органами виконавчої влади або органами місцевого самоврядування.

Відповідно до ст. 9 Земельного кодексу України, п. 34 ч. 1 ст. 26 Закону України "Про місцеве самоврядування України" Київська міська рада здійснює передачу у власність або надання у користування земельних ділянок виключно в порядку, передбаченому Земельним кодексом України.

Відповідно до ч. 6 ст. 122 Земельного кодексу України Київська та Севастопольська міські державні адміністрації у межах їхніх територій передають земельні ділянки із земель державної власності, крім випадків, визначених частинами четвертою і восьмою цієї статті, у власність або у користування для всіх потреб.

Згідно ч. 1 ст. 124 Земельного кодексу України передача в оренду земельних ділянок, що перебувають у державній або комунальній власності, здійснюється на підставі рішення відповідного органу виконавчої влади або органу місцевого самоврядування згідно з їх повноваженнями, визначеними статтею 122 цього Кодексу, чи договору купівлі-продажу права оренди земельної ділянки (у разі продажу права оренди) шляхом укладення договору оренди земельної ділянки чи договору купівлі-продажу права оренди земельної ділянки.

Передача в оренду земельних ділянок, що перебувають у державній або комунальній власності, здійснюється за результатами проведення земельних торгів, крім випадків, встановлених частинами другою, третьою статті 134 цього Кодексу.

Згідно п. 2 Закону "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо розмежування земель державної та комунальної власності" від 06.09.2012 року № 5245-VI до земель державної власності, які не можуть передаватися у комунальну власність, в тому числі земельні ділянки, на яких розташовані будівлі, споруди, інші об'єкти нерухомого майна державної власності, а також земельні ділянки, які перебувають у постійному користуванні органів державної влади, державних підприємств, установ, організацій, крім випадків передачі таких об'єктів у комунальну власність.

Пунктом 7 Прикінцевих та перехідних положень вказаного Закону України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо розмежування земель державної та комунальної власності", який набрав чинності 01.01.2013, передбачено, що з дня набрання чинності цим законом землі державної та комунальної власності вважаються розмежованими.

Згідно із п. 4 Прикінцевих та перехідних положень Закону України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо розмежування земель державної та комунальної власності" у державній власності залишаються, зокрема, розташовані в межах населених пунктів земельні ділянки, які перебувають у постійному користуванні державних підприємств, установ, організацій.

Як встановлено судом першої інстанції, оскаржуваним розпорядженням Київської міської державної адміністрації від 26.05.2014р. № 645 "Про затвердження переможця конкурсу із залучення інвестора до будівництва підземного паркінгу, громадських будівель та споруд із заїздами та гостьовою автостоянкою на просп. Академіка Глушкова, 1 (станція метро "Виставковий центр") у Голосіївському районі") передбачено, що КМДА діє в межах функцій органу місцевого самоврядування відповідно до рішення Київської міської ради від 24 травня 2007 року № 528/1189 "Про затвердження Положення про порядок проведення інвестиційних конкурсів для будівництва, реконструкції, реставрації тощо об'єктів житлового та нежитлового призначення, незавершеного будівництва, інженерно-транспортної інфраструктури міста Києва" та розпорядження виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) від 17 січня 2012 року № 63 "Про проведення інвестиційних конкурсів із залучення інвесторів до реалізації проектів будівництва та експлуатації паркінгів з об'єктами транспортної інфраструктури та/або обслуговування населення, а також влаштування та експлуатації відкритих автостоянок з об'єктами транспортної інфраструктури та/або обслуговування населення у місті Києві".

При цьому, рішенням Київської міської ради від 24.05.2007 р. № 528/1189 "Про затвердження Положення про порядок проведення інвестиційних конкурсів для будівництва, реконструкції, реставрації тощо об'єктів житлового та нежитлового призначення, незавершеного будівництва, інженерно-транспортної інфраструктури міста Києва", зокрема п. 5, п. 3.2.6 встановлено: "об'єктами конкурсу можуть бути: об'єкти реконструкції, реставрації, незавершеного будівництва, що належать до комунальної власності територіальної громади м. Києва, та земельні ділянки, на яких розташовані зазначені об'єкти; новостворювані об'єкти комерційного та соціального призначення з подальшою їх передачею у приватну власність та/або у власність територіальної громади м. Києва та земельні ділянки, на яких планується будівництво зазначених об'єктів; інші інвестиційно привабливі об'єкти, у тому числі земельні ділянки.

У разі, якщо земельна ділянка, на якій планується реалізація інвестиційного проекту, знаходиться у власності або користуванні фізичних або юридичних осіб, замовник підготовчих робіт розробляє пропозиції щодо можливих варіантів вирішення майново-правових питань із землекористувачем та подає їх на розгляд організатору конкурсу. Організатор конкурсу або замовник підготовчих робіт проводить відповідні переговори з землекористувачем та за їх результатами визначається щодо доцільності (можливості) проведення інвестиційного конкурсу".

Повноваження Київської міської ради визначені ст.ст. 319, 327 Цивільного кодексу України, ст. 9 Земельного кодексу України, ст.ст. 18, 25 Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні", ст. 22 Закону України "Про столицю України - місто-герой Київ", якими передбачено, що територіальна громада та утворені нею органи місцевого самоврядування здійснюють управління майном, що є у комунальній власності.

Рішенням Господарського суду міста Києва від 10.02.2015 року по справі № 910/28542/14 позовні вимоги Заступника прокурора міста Києва в інтересах держави в особі Київської міської державної адміністрації, Національного комплексу "Експоцентр України" до Київської міської ради та комунального підприємства "Київтранспарксервіс", треті особи Реєстраційна служба Головного управління юстиції у м. Києві, Головне управління Держземагенства у місті Києві про визнання незаконним і скасування рішення, визнання недійсним договору, скасування державної реєстрації права постійного користування, визнання відсутності права користування землею та зобов'язання відновити становище, яке існувало до порушення - задоволено частково: скасовано рішення Київської міської ради № 618/10106 від 13.11.2013 року "Про передачу комунальному підприємству "Київтранспарксервіс" земельних ділянок для будівництва, експлуатації та обслуговування підземного паркінгу, громадських будівель та споруд з заїздами та гостьовою автостоянкою на АДРЕСА_1 у Голосіївському районі м. Києва"; визнано відсутнім у комунального підприємства "Київтранспарксервіс" права користування земельними ділянками площею 0,2624 га (кадастровий номер НОМЕР_1) вартістю 1 904 403,04 грн. та площею 1,0755 га (кадастровий номер НОМЕР_2) вартістю 7 805 584,88 грн. на АДРЕСА_1 у Голосіївському районі міста Києва"; визнано недійсним з моменту укладення договір оренди земельної ділянки від 13.03.2014 р. укладений між Київською міською радою та комунальним підприємством "Київтранспарксервіс", зареєстрований Департаментом земельних ресурсів Київської міської державної адміністрації 31.03.2014р. за № МЗК-1-00203, посвідчений приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Досінчуком Ф.І. та зареєстрований в реєстрі за №1106; зобов'язано комунальне підприємство "Київтранспарксервіс" повернути у користування Національного комплексу "Експоцентр України" земельні ділянки площею 0,2624 га (кадастровий номер НОМЕР_1) вартістю 1 904 403,04 грн. та площею 1,0755 га (кадастровий номер НОМЕР_2) вартістю 7 805 584,88 грн., що знаходяться на АДРЕСА_1 у Голосіївському районі міста Києва.

Постановою Київського апеляційного господарського суду від 22.07.2015р. та Постановою Вищого господарського суду України від 11.11.2015р. по справі № 910/28542/14 рішення Господарського суду міста Києва від 10.02.2015 року залишено без змін.

Відтак, зазначені у судових рішеннях у справі № 910/28542/14 земельні ділянки, що знаходяться за адресою: АДРЕСА_1, у тому числі: площею 0,2624 га (кадастровий номер НОМЕР_1) та площею 1,0755 га (кадастровий номер НОМЕР_2), є саме земельними ділянками, щодо яких було укладено оспорюваний Інвестиційний договір від 06.06.2014 № 050-13/і/138 про реалізацію інвестиційного проекту будівництва підземного паркінгу, громадських будівель та споруд з заїздами та гостьовою автостоянкою на просп. Академіка Глушкова, 1 (станція метро "Виставковий центр") у Голосіївському районі м. Києва, та оскарження якого є предметом розгляду даної справи.

При цьому, під час розгляду пов'язаної справи № 910/28542/14, судами встановлено, що Національний комплекс "Експоцентр України" (третя особа, яка заявляє самостійні вимоги на предмет спору по даній справі) є правонаступником Республіканської постійно-діючої Сільсько-Господарської Виставки УРСР. Рішенням виконавчого комітету Київської міської ради депутатів трудящих від 19.07.1949 № 1506 "Про відвід земельної ділянки Дирекції Сільськогосподарської Виставки для організації Республіканської постійно-діючої Сільськогосподарської Виставки УРСР" земельну ділянку площею біля 300 га на 11-му кілометрі Києво - Васильківського шосе, в районі хут. "Червоний Трактир" було відведено Дирекції Республіканської Сільськогосподарської Виставки.

Окрім цього, Планом земельної ділянки в м. Києві підтверджується, що на підставі рішення Радміну УРСР від 01.10.1949 № 2927 рішенням виконкому Київської міської ради депутатів трудящих від 19.06.1949 № 1506 за проектом Управління в справах Будівництва та Архітектури м. Києва відведено в користування Республіканської Сільсько-Господарської Виставки земельну ділянку площею 316,48 га.

Розпорядженням Київської міської державної адміністрації від 09.02.1998 № 235 оформлено Національному виставковому центру України право користування земельними ділянками загальною площею 285,13 га для експлуатації та обслуговування цілісного майнового комплексу центру та проведення виставкової діяльності на просп. Академіка Глушкова. 1 у Московському (на теперішній час - Голосіївському) районі, відведеними згідно з рішенням виконавчого комітету Київської міської ради депутатів трудящих від 19.07.1949 № 1506 "Про відвід земельної ділянки Дирекції Сільськогосподарської Виставки для організації Республіканської постійно-діючої Сільськогосподарської Виставки УРСР" у зв'язку з закріпленням державного майна на праві оперативного управління, в тому числі: право постійного користування земельною ділянкою площею 284,66 га та право тимчасового довгострокового користування на умовах оренди строком на 49 років земельною ділянкою площею 0,47 га.

Решта земельної ділянки із загальної площі 316,48 га, в тому числі, на якій розташована передвиставкова площа, із постійного користування НК "Експоцентр України" не вилучалась.

На виконання Розпорядження Київської міської державної адміністрації від 09.02.1998 № 235 та рішення Київської міської ради від 14.03.2002 № 300/1734 Національному комплексу "Експоцентр України" видано державний акт серії І-КВ № 007405 на право постійного користування землею площею 285,0029 га на АДРЕСА_1, копія якого наявна в матеріалах справи. Вказаний державний акт зареєстровано в книзі записів державних актів на право постійного користування землею 31.01.2003 за № 79-4-00056.

Окрім цього, 28.04.1998 було укладено договір на право тимчасового довгострокового користування землею на умовах оренди, зареєстрований у книзі договорів на право тимчасового користування землею 28.04.1998 за № 79-5-00023, відповідно до якого Національному комплексу "Експоцентр України" надано в оренду строком на 49 років земельну ділянку площею 0,2550 га для експлуатації та обслуговування цілісного майнового комплексу центру та проведення виставкової діяльності на просп. Академіка Глушкова, 1 у Московському (на теперішній час - Голосіївському) районі м. Києва. Державний акт на право постійного користування землею та додаткова угода до договору оренди земельної ділянки зареєстровані 31.01.2003.

Між тим, як встановлено судами у пов'язаній справі № 910/28542/14, зокрема, зазначено у висновку Начальника управління капітального будівництва та ремонтів до креслень з абрисами земельної ділянки за адресою м. Київ, проспект Академіка Глушкова, 1, яка надана в постійне користування НК "Експоцентр України", територія, яка надавалась Республіканській сільськогосподарській виставці, за вказаними вище рішеннями у 1949, включає в себе передвиставкову площу - земельну ділянку загальною орієнтовною площею 1,3379 га, яка не увійшла до складу земельної ділянки НК "Експоцентр України" при оформленні права користування земельними ділянками, тобто право користування якою посвідчене за Національним комплексом "Експоцентр України" вищезазначеним державним актом.

Також судами у справі № 910/28542/14 встановлено, що серед основних засобів цілісного майнового комплексу Національного комплексу "Експоцентр України" обліковуються дорожні об'єкти передвиставкової площі (інв. номер 00110049), оскільки з метою організації виставки та ярмарки НК "Експоцентр України", використовуючи наявні в нього основні засоби, повинен забезпечити особам - учасникам вказаних заходів, доступ до виставкових об'єктів.

Згідно із актом приймання Урядовою комісією будівель та інженерних споруд, благоустрою та озеленення Виставки передового досвіду в народному господарстві Української РСР від 30.06.1958р., затвердженого постановою Ради Міністрів Української РСР від 30.06.1958р., затвердженого постановою Ради Міністрів Української РСР від 13.08.1958р. №1086, передвиставкова площа побудована за кошти державного бюджету і знаходиться на балансі НК "Експоцентр України".

За "Генеральным планом развития ВДНХ УССР" 1978 року територія виставки складала 337 га (витяг з розділу "Технико-экономические обоснования развития и эксплуатации ВДНХ УССР") та включала в себе головну передвиставкову площу.

Поряд із цим, неодноразові клопотання Національного комплексу "Експоцентр України" про надання згоди на надання дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки для облаштування паркування автотранспорту експонентів та відвідувачів виставки на вул. Академіка Глушкова, 1, залишалися без задоволення.

Зокрема, клопотання НК "Експоцентр України" про надання згоди на розроблення документації із землеустрою для влаштування автостоянки та будівництва підземного паркінгу на вул. Академіка Глушкова, 1, Київською міською радою залишене без розгляду, у зв'язку з тим, що відповідно до рішення Київради від 13.07.2005р. №43/43 зазначена територія призначена для реалізації за конкурсом під будівництво підземного паркінгу, а також не визначено остаточні межі технічної зони будівництва станції метро "Виставковий центр" Куренівсько-Червоноармійської лінії метрополітену.

Окрім того, рішенням від 15.12.2011р. №902/7138 Київською міською радою відмовлено НК "Експоцентр України" в наданні дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки для облаштування паркування автотранспорту експонентів та відвідувачів "Експоцентру України", з посиланням на те, що наміри забудови не відповідають Генеральному плану розвитку міста Києва до 2020 року.

Однак, попри вищенаведене, рішенням Київської міської ради від 13.11.2012р. №618/10106 "Про передачу комунальному підприємству "Київтранспарксервіс" земельних ділянок для будівництва, експлуатації та обслуговування підземного паркінгу, громадських будівель та споруд з заїздами та гостьовою автостоянкою на АДРЕСА_1" затверджено проект землеустрою та передано КП "Київтранспарксервіс" земельні ділянки, спір щодо правомірності укладення інвестиційного договору щодо забудови яких та розпорядження КМДА, яке є підставою його укладення, є предметом розгляду у даній справі № 910/18590/15, а саме загальною площею 1,3379 га для цілей та за адресою, зазначеним в рішенні, з них: земельну ділянку площею 1,0755 га (кадастровий номер НОМЕР_2) - в постійне користування; земельну ділянку площею 0,2624 га (кадастровий номер НОМЕР_1) - в короткострокову оренду на 5 років.

Право постійного користування КП "Київтранспарксервіс" земельною ділянкою 1,0755 га зареєстровано в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно, що підтверджується витягом з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно від 14.02.2014р. №17810382.

На підставі вказаного рішення Київської міської ради від 13.11.2013р. №618/10106 між Київською міською радою та КП "Київтранспарксервіс" було укладено договір оренди земельної ділянки від 13.03.2014, за яким земельна ділянка з кадастровим номером НОМЕР_1, площею 0,2624 га, передана відповідачу-2 в оренду строком на 5 років. Зазначений договір зареєстровано 31.03.2014р. за №МЗК-1-00203 Департаментом земельних ресурсів КМДА, посвідчено приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Досінчук Ф.І. та зареєстровано в реєстрі за №1106.

При цьому, за результатами розгляду пов'язаної справи № 910/28542/14 судами встановлено, що повноваження щодо розпорядження спірною земельною ділянкою державної власності площею 1,3379 га згідно з ч. 6. ст. 122 Земельного кодексу України наділена Київська міська державна адміністрація, а отже Київська міська рада прийняла рішення від 13.11.2012р. № 618/10106 "Про передачу комунальному підприємству "Київтранспарксервіс" земельних ділянок для будівництва, експлуатації та обслуговування підземного паркінгу, громадських будівель та споруд з заїздами та гостьовою автостоянкою на АДРЕСА_1 у Голосіївському районі м. Києва" поза межами наданих їй повноважень.

Окрім цього, у справі № 910/28542/14 господарським судом встановлено, що передвиставкова площа побудована за державні кошти та належить до майна державного цілісного майнового комплексу Національного комплексу "Експоцентр України", отже спірна земельна ділянка площею 1,3379 га відведена замовнику - КП "Київтранспарксервіс" за рахунок частини земель, що перебувають в постійному користуванні НК "Експоцентр України", та, відповідно, відноситься до земель державної власності.

Право постійного користування земельною ділянкою площею 1,3379 га НК "Експоцентр України" не припинялось, земельні ділянки вказаної площі з користування комплексу не вилучались.

Скаржники по справі під час апеляційного перегляду даної справи наголошували, що спірні земельні ділянки (кадастровий номер НОМЕР_1 га кадастровий номер НОМЕР_2) на АДРЕСА_1 у Голосіївському районі міста Києва не накладаються на земельну ділянку, що надана НК «Експоцентр України» для експлуатації та обслуговування цілісного майнового комплексу НК «Експоцентр України».

Крім того, стверджують і про те, що спірні земельні ділянки відносяться до земель комунальної власності. В свою чергу, оскільки земельні ділянки (кадастровий номер НОМЕР_1 га кадастровий номер НОМЕР_2) перебувають у комунальній власності та не накладаються на земельну ділянку, що надана НК «Експоцентр України» для експлуатації та обслуговування цілісного майнового комплексу НК «Експоцентр України», скаржники вважають, що права НК «Експоцентр України», як землекористувача не порушені.

Однак, наведені доводи апеляційного оскарження колегією суддів не приймаються до уваги, з огляду на їх необґрунтованість та спростовуються вищевикладеним.

При цьому, відповідно до положень ч. 2 ст. 35 Господарського процесуального кодексу України та пункту 2.6 постанови пленуму ВГСУ № 18 визначено, що якої не потребують доказування преюдиціальні обставини, тобто встановлені рішенням суду у господарській, цивільній або адміністративній справі, що набрало законної сили, - при розгляді інших справ, у яких беруть участь ті самі особи або особа, щодо якої встановлено ці обставини. При цьому не має значення, в якому саме процесуальному статусі виступали відповідні особи у таких інших справах - позивачів, відповідачів, третіх осіб тощо. Преюдиціальне значення процесуальним законом надається саме обставинам, встановленим судовими рішеннями (в тому числі в їх мотивувальних частинах), а не правовій оцінці таких обставин, здійсненій іншим судом.

За наведених обставин, колегія суддів вважає, що з огляду на те, що рішеннями господарських судів у справі № 910/28542/14 встановлено факт відведення замовнику - КП "Київтранспарксервіс" земельної ділянки загальною орієнтовною площею 1,3379 га, яка відноситься до земель державної власності, за рахунок частини земель, що перебувають в постійному користуванні НК "Експоцентр України", то наведене відповідно до норм ГПК та роз'яснень п. 2.6 Пленуму Вищого господарського суду України є преюдиційним і повторного доказування не потребує.

Окрім цього, як встановлено рішеннями господарських судів у справі № 910/28542/14, які є преюдиційними для даної справи, земельна ділянка на АДРЕСА_1 у Голосіївському районі м. Києва, яка відведена Київською міською радою КП "Київтранспарксервіс" під будівництво підземного паркінгу, перебуває у користуванні Національного комплексу "Експоцентр України" та відноситься до земель державної форми власності, отже повноваженнями щодо розпорядження спірною земельною ділянкою державної власності площею 1,3379 га згідно з приписами ч. 6 ст.122 Земельного кодексу України наділена саме Київська міська державна адміністрація.

При цьому, матеріали даної справи не містять доказів наявності рішення Київської міської державної адміністрації, як органу, уповноваженого приписами чинного законодавства на передачу земель державної власності у власність або у користування третім особам, відповідного рішення про відведення земельної ділянки саме державної власності на АДРЕСА_1 у м. Києві для будівництва підземного паркінгу.

Таким чином, колегія суддів, враховуючи вищевикладене та встановлені судом у пов'язаній справі №910/28542/14 обставини щодо визнання відсутнім у відповідача-2 права користування спірними земельними ділянками площею 0,2624 га (кадастровий номер НОМЕР_1) та площею 1,0755 га (кадастровий номер НОМЕР_2) на АДРЕСА_1 у Голосіївському районі міста Києва, в зв'язку з визнанням недійсним з моменту укладення договору оренди земельної ділянки площею 0,2624 га на АДРЕСА_1, укладеного між Київською міською радою та КП "Київтранспарксервіс" 13.03.2014, та зобов'язання повернути у користування НК "Експоцентр України" вказані земельні ділянки на АДРЕСА_1 у Голосіївському районі м. Києва, а також скасування рішення Київської міської ради від 13.11.2013 № 618/10106 "Про передачу комунальному підприємству "Київтранспарксервіс" земельних ділянок для будівництва, експлуатації та обслуговування підземного паркінгу, громадських будівель та споруд з заїздами та гостьовою автостоянкою на АДРЕСА_1", на підставі якого відбулась передача земельних ділянок КП "Київтранспарксервіс", погоджується з висновком місцевого господарського суду, що на час винесення спірного розпорядження Київської міської державної адміністрації від 26.05.2014 № 645 та укладення спірного Інвестиційного договору від 06.06.2015 № 050-13/і/138 з реалізації будівництва підземного паркінгу на просп. Академіка Глушкова, 1 жодна із сторін спірного договору не отримала на законних підставах у користування вказану земельну ділянку, на якій заплановано реалізацію інвестиційного проекту, та не була наділена повноваженнями щодо розпорядження нею, в зв'язку з чим проведення інвестиційного конкурсу щодо земельної ділянки, яка відноситься до державної власності, та винесення 26.05.2014р. Київською міською державною адміністрацією в межах функцій органу місцевого самоврядування розпорядження № 645 є таким, що не відповідає вимогам чинного законодавства та підлягає скасуванню.

В свою чергу, судом першої інстанції, з метою встановлення дійсних розмірів, конфігурації спірних земельних ділянок та наявності розміщення на її території будівельних споруд, інших об'єктів, ухвалою ГСМК від 08.02.2016 у даній справі було призначено судову земельно-технічну експертизу, на вирішення якої поставлено питання:

- Яку площу, межі, конфігурацію, координати мають земельні ділянки - кадастровий номер НОМЕР_1 та кадастровий номер НОМЕР_2, - на АДРЕСА_1 у Голосіївському районі міста Києва?

- Чи має місце повне чи часткове накладання земельних ділянок - кадастровий номер НОМЕР_1 та кадастровий номер НОМЕР_2, - на АДРЕСА_1 у Голосіївському районі міста Києва із земельною ділянкою на пр-т. Академіка Глушкова, 1 у Голосіївському районі м. Києва, що надана НК "Експоцентр України" (03680, м. Київ, пр-т. Академіка Глушкова, 1, код ЄДРПОУ 21710384) для експлуатації та обслуговування цілісного майнового комплексу НК "Експоцентр України" та оформлена Державним актом від 31.01.2003 серії І-КВ № 007405 на право постійного користування землею, зареєстрованим у книзі записів державних актів на право постійного користування землею 31.01.2003 за №79-4-00056?

- Чи розміщуються на земельних ділянках (кадастровий номер НОМЕР_1 кадастровий номер НОМЕР_2) на АДРЕСА_1 Голосіївському районі міста Києва нерухоме майно та/або інше майно НК "Експоцентр України" (03680, м. Київ, пр-т. Академіка Глушкова, 1, код ЄДРПОУ 21710384)? Якщо так, то які його технічні характеристики, дата зведення (побудування), і розташування, координати на зазначених земельних ділянках?

- Чи розміщуються на земельних ділянках (кадастровий номер НОМЕР_1 кадастровий номер НОМЕР_2) на АДРЕСА_1 у Голосіївському районі міста Києва нерухоме майно та/або об'єкти соціальної інфраструктури міста Києва, та/або інженерні мережі (внутрішні та зовнішні мережі водопостачання, каналізації, теплопостачання, гарячого водопостачання, газопостачання, електропостачання (повітряні та кабельні) і споруди на цих мережах), та/або інше майно територіальної громади міста Києва? Якщо так, то які його технічні характеристики, дата зведення (побудування), місце розташування, координати на зазначених земельних ділянках?

За результатами проведення вказаної експертизи судом було отримано висновок КНДІСЕ № 4306/16-41 від 14.11.2016, згідно якого встановлено, що:

- земельні ділянки з кадастровими номерами НОМЕР_1 та НОМЕР_2, які розташовані за адресою проспект Академіка Глушкова,1 у Голосіївському районі міста Києва не накладаються на земельну ділянку, що розташована на АДРЕСА_1 у Голосіївському районі міста Києва, що надана Національному комплексу "Експоцентр України" (03680, м. Київ, пр-т Академіка Глушкова, 1, код ЕДРПОУ 21710384) для експлуатації та обслуговування цілісного майнового комплексу НК "Експоцентр України" та оформлена Державним актом від 31.01.2003 серії І-КВ №007405 на право постійного користування землею, зареєстрованим у книзі записів державних актів на право постійного користування землею 31.01.2003 за №79-4-00056.

- на земельних ділянках (кадастровий номер НОМЕР_1 та кадастровий номер НОМЕР_2) на АДРЕСА_1 у Голосіївському районі міста Києва розміщується нерухоме майно, що знаходиться в оперативному управління Національного комплексу "Експоцентр України" та знаходиться на його балансі. Зокрема: асфальтобетонне покриття (відкрита автостоянка) 1953-1958 року побудови з гранітними бордюрами, з облаштуванням терміналу в'їзду автомобільним (2 шт), терміналу виїзду автомобільним (2 шт); тротуари, огородження. Площа асфальтобетонного покриття становить 10400 кв.м. або 1,0400 га.

- на земельних ділянках (кадастровий номер НОМЕР_1 га кадастровий номер НОМЕР_2) на АДРЕСА_1 у Голосіївському районі міста Києва, згідно з викопіюванням М 1:500 розміщуються наступні інженерні мережі: - кабель міжнародного зв'язку, водопровід, каналізація ливнева, кабель електрозв'язку, опори ліній електропередач, підземний перехід.

При цьому, електричні мережі КЛ 35 кВ "ПС Теремки - ПС Голосієво" утримуються на балансі ПАТ "Київенерго"; дві кабельні лінії 10 кВ "ПС Теремківська - 7522" та "ПС Теремківська - 7523" утримуються на балансі ПАТ "Київметробуд".

Тобто, вказаним висновком експерта додатково підтверджено наявність на спірних земельних ділянках, які, як встановлено господарським судом у справі № 910/28542/14, відносяться до земель державної власності, нерухомого майна, що знаходиться в оперативному управлінні Національного комплексу "Експоцентр Україна" та обліковуються на балансі останнього.

Стаття 181 Цивільного кодексу України до нерухомих речей (нерухоме майно, нерухомість) відносять земельні ділянки, а також об'єкти, розташовані на земельній ділянці, переміщення яких є неможливим без знецінення їх та зміни їх призначення.

Згідно ч. 3 ст. 191 Цивільного кодексу України підприємство, як єдиний комплекс є нерухомістю.

Тобто, саме фізична прив'язка об'єктів, розташованих на земельній ділянці, переміщення яких є неможливим без їхнього знецінення та зміни їхнього призначення, є основним критерієм віднесення речей до нерухомих. Віднесення речі до нерухомої законодавець не ставить в залежність від реєстрації права власності на неї.

При цьому, згідно наявної в матеріалах справи інформації з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та реєстру прав власності на нерухоме майно (інформаційна довідка від 06.10.2016 № 69900351), "дорожні об'єкти передвиставочної площі" за адресою проспект Академіка Глушкова, 1 у Голосіївському районі міста Києва, відносяться до державної форми власності на підставі акту приймання від 30.06.1958.

Наразі, доказів існування на даний час спорів щодо наявності або відсутності права власності на вказані об'єкти нерухомості - дорожні об'єкти передвиставочної площі, а також щодо оскарження наявної у витязі від 06.10.2016 № 69900351 інформації, матеріали справи не містять.

Місцевим госпрдарським судом встановлено, що Національний комплекс "Експоцентр України" за своєю організаційно-правовою формою є державною установою, заснованою на державній власності, належить до сфери управління Державного управління справами. Відповідно до п. 4.2 Положення про Національний комплекс "Експоцентр України" майно Експоцентру є державною власністю і закріплюється за ним на праві оперативного управління. Експоцентр володіє, користується і розпоряджається майном, закріпленим за ним Державним управлінням справами, у межах, встановлених законодавством України та вищевказаним Положенням.

Таким чином, матеріалами справи належним чином підтверджується факт віднесення спірної земельної ділянки за адресою проспект Академіка Глушкова, 1 у Голосіївському районі міста Києва до державної форми власності, а отже прийняття неправомірних рішень про надання земельних ділянок у користування, в першу чергу, порушує охоронювані законом права та інтереси держави.

За оцінкою колегії суддів, місцевим господарським судом цілком вірно відзначено, що обставини відсутності у КП "Експоцентр України", як землекористувача правовстановлюючих документів на користування спірною земельною ділянкою за умови перебування вказаного майна на балансі НК "Експоцентр України", та розпорядження останнім на праві оперативного управління, переданого державою в особі Державного управління справами, яке здійснює контроль за використанням і збереженням переданого в оперативне управління майна, не змінюють її правового статусу, як земельної ділянки державної власності, яка перебуває в користуванні НК "Експоцентр України" з моменту надання Республіканській сільськогосподарській виставці за вказаними вище рішеннями у 1949р. та не спростовують зазначеного факту перебування спірної земельної ділянки у власності держави, підставність вимог прокурора та невідповідність оскаржуваного розпорядження КДМА від 26.05.2014 № 645.

Відповідно до п. 2.1 постанови пленуму Вищого господарського суду України № 11 від 29.05.2013р. "Про деякі питання визнання правочинів (господарських договорів) недійсними" (далі - Постанова № 11) загальні підстави і наслідки недійсності правочинів (господарських договорів) встановлені статтями 215, 216 ЦК України, статтями 207, 208 ГК України. Правила, встановлені цими нормами, повинні застосовуватися господарськими судами в усіх випадках, коли правочин вчинений з порушенням загальних вимог частин першої - третьої, п'ятої статті 203 ЦК України і не підпадає під дію інших норм, які встановлюють підстави та наслідки недійсності правочинів. Вирішуючи спори про визнання правочинів (господарських договорів) недійсними, господарський суд повинен встановити наявність фактичних обставин, з якими закон пов'язує визнання таких правочинів (господарських договорів) недійсними на момент їх вчинення (укладення) і настання відповідних наслідків, та в разі задоволення позовних вимог зазначати в судовому рішенні, в чому конкретно полягає неправомірність дій сторони та яким нормам законодавства не відповідає оспорюваний правочин. За загальним правилом невиконання чи неналежне виконання правочину не тягне за собою правових наслідків у вигляді визнання правочину недійсним. У такому разі заінтересована сторона має право вимагати розірвання договору або застосування інших передбачених законом наслідків, а не визнання правочину недійсним.

Згідно ч.1 ст. 215 Цивільного кодексу України підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені частинами першою - третьою, п'ятою та шостою статті 203 цього Кодексу.

Приписами статті 203 Цивільного кодексу України передбачені загальні вимоги, додержання яких є необхідним для чинності правочину, зокрема, зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також моральним засадам суспільства; особа, яка вчиняє правочин, повинна мати необхідний обсяг цивільної дієздатності; волевиявлення учасника правочину має бути вільним і відповідати його внутрішній волі; правочин має вчинятися у формі, встановленій законом; правочин має бути спрямований на реальне настання правових наслідків, що обумовлені ним.

З урахуванням викладеного, недійсність правочину зумовлюється наявністю дефектів його елементів: дефекти (незаконність) змісту правочину; дефекти (недотримання) форми; дефекти суб'єктного складу; дефекти волі - невідповідність волі та волевиявлення.

Отже, чинним законодавством визначено, що договір може бути визнаний недійсним лише з підстав, передбачених законом.

Якщо недійсність правочину прямо не встановлена законом, але одна із сторін або інша заінтересована особа заперечує його дійсність на підставах, встановлених законом, такий правочин може бути визнаний судом недійсним (оспорюваний правочин) (ч.3 ст. 215 Цивільного кодексу України).

Таким чином, для визнання недійсним у судовому порядку правочину (господарського зобов'язання) необхідно встановити, що правочин не відповідає вимогам закону, або ж його сторонами (стороною) при укладенні було порушено господарську компетенцію.

При цьому, зміст правочину відповідно до ч.1 ст. 203 Цивільного кодексу України не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також моральним засадам суспільства.

Відтак, виходячи з наведених приписів закону прокурор, звертаючись із даним позовом до господарського суду з вимогою про визнання недійсним Інвестиційного договору зобов'язаний довести наявність тих обставин, з якими закон пов'язує визнання угод недійсними на момент їх вчинення і настання відповідних наслідків.

За змістом постанови пленуму Верховного Суду України "Про судову практику розгляду цивільних справ про визнання правочинів недійсними" № 9 від 06.11.2009р. відповідність чи невідповідність правочину вимогам законодавства має оцінюватися судом відповідно до законодавства, яке діяло на момент вчинення правочину.

Відповідно до Постанови Пленуму Верховного суду України № 9 від 06.11.2009 р. "Про судову практику розгляду цивільних справ про визнання правочинів недійсними" під час розгляду справ про визнання угоди (правочину) недійсною господарський суд встановлює наявність тих обставин, з якими закон пов'язує визнання угод недійсними та настання відповідних наслідків, а саме: відповідність змісту угоди вимогам закону, додержання встановленої форми угоди, правоздатність сторін за угодою, у чому конкретно полягає неправомірність дій сторони та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення спору. При цьому, обставини, що мають істотне значення для вирішення спору повинні підтверджуватись сторонами належними та допустимими доказами відповідно до вимог статей 33, 34 Господарського процесуального кодексу України.

При цьому, згідно листа Вищого господарського суду України і у п. 18 Інформаційного листа №01-8/211 від 07.04.2008р. в контексті приписів ч. 3 ст. 215 Цивільного кодексу України коло заінтересованих осіб, які мають право заперечувати дійсність договору на підставах, встановлених законом, має з'ясовуватись в кожному конкретному випадку в залежності від обставин справи та правових норм, які підлягають застосуванню до спірних правовідносин, якщо інше не встановлено законом.

Окрім того, відповідно до пункту 3.7 постанови № 11 необхідною умовою для визнання господарського договору недійсним як такого, що завідомо суперечить інтересам держави і суспільства (частина перша статті 207 ГК України), є наявність наміру хоча б у однієї з сторін щодо настання відповідних наслідків. До господарських договорів, що підпадають під ознаки відповідної норми, слід відносити ті, що посягають на суспільні, економічні та соціальні основи держави і суспільства і спрямовані, зокрема, на: використання всупереч законові державної або комунальної власності: незаконне заволодіння. користування розпорядження (в тому числі відчуження) об'єктами права власності українського народу - землею як основним національним багатством, що перебуває під особливою охороною держави, її надрами, іншими природними ресурсами (статті 14, 15 Конституції України). Для прийняття рішення зі спору необхідно встановлювати, у чому конкретно полягала завідомо суперечна інтересам держави і суспільства мета укладення господарського договору, якою із сторін і в якій мірі

Враховуючи вищевикладене, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції, що на час винесення спірного розпорядження Київської міської державної адміністрації від 26.05.2014 № 645 та укладення спірного Інвестиційного договору від 06.06.2015 № 050-13/і/138 з реалізації будівництва підземного паркінгу на просп. Академіка Глушкова, 1 у даному випадку жодна із сторін спірного договору не була управнена на укладення оспорюваного Інвестиційного договору щодо земельної ділянки державної форми власності, що перебуває у користуанні, з плануваням на ній реалізацію інвестиційного проекту.

Окрім того, внаслідок винесення КМДА в межах функцій органу місцевого самоврядування оскаржуваного розпорядження № 645 та проведення інвестиційного конкурсу щодо земельної ділянки, яка відноситься до державної власності, укладений на підставі вказаного розпорядження № 645 від 26.05.2014 між Департаментом економіки та інвестицій КМДА, КП "Київтранспарксервіс", ТОВ "СВП - ГРУП" Інвестиційний договір № 050-13/і/138, зміст якого, за умови незаконності набуття однією зі сторін вказаного договору - КП "Київтранспарксервіс", як замовником будівництва на спірній земельній ділянці на АДРЕСА_1 права постійного користування останньою, є таким, що не відповідає вимогам чинного законодавства.

Таким чином, Інвестиційний договір від 06.06.2016 № 050-13/і/138 підлягає визнанню недійсним.

Відтак, враховуючи вищевикладене, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції, що позовні вимоги прокурора та третьої особи, яка заявляє самостійні вимоги на предмет спору, є доведеними, відповідачами не спростованими, а тому підлягають задоволенню повністю.

Доводи апеляційного оскарження відповідача -1, -3, -4 грунтуються в основному на посиланнях щодо відсутності будь-яких доказів невідповідності оскаржуваного розпорядження виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) від 26.05.2014 № 645 вимогам чинного закону. Як наслідок, на їх думку, відповідно відсутні і підстави для визнання недійсним спірного інвестиційного договору. Однак, колегія суддів, з огляду на вищенаведене в сукупності, не приймає такі заперечення скаржників до уваги, оскільки такі спростовуються матеріалами справи та встановленими господарськими судами в межах розгляду справи № 910/28542/14 обставинами.

Між тим, за змістом скарги, відповідач-3 наголошує на тому, що рішення судів у господарській справі № 910/28542/14 є такими, що прямо суперечать ч.2 п. 2.14 постанови пленуму Вищого господарського суду України від 17.05.2001 № 6 «Про деякі питання практики розгляду справ у спорах, що виникають із зеемльних відносин», посилаючись на те, що суд не вправі приймати рішення з питань, віднесених до виключної компетенції цих органів, а тому факти встановлені у господарській справі справі № 910/28542/14 є незаконними та не можуть бути преюдиційними для даної справи.

Колегія суддів, зазначені доводи апеляційного оскарження відповідача-3 визнає не зовсім доречними, оскільки у господарського суду апеляційної інстанції відсутні повноваження надавати правову оцінку/здійснювати перевірку судових рішень по іншій справі поза межами оскарження, які, окрім іншого, вже набрали законої сили, та переглянуті судом касаційної інстанції.

Відповідно до статті 35 Господарського процесуального кодексу України, обставини, встановлені рішенням суду у господарській, цивільній або адміністративній справі, що набрало законної сили, крім встановлених рішенням третейського суду, не доказуються при розгляді інших справ, у яких беруть участь ті самі особи або особа, щодо якої встановлено ці обставини.

Так, преюдиційні факти є обов'язковими при вирішенні інших справ та не підлягають доказуванню, оскільки їх істинність встановлено у рішенні, у зв'язку з чим немає необхідності встановлювати їх знову, піддаючи сумніву істинність та стабільність судового акту, який набрав законної сили.

Норми статті 124 Конституції України визначають обов'язковість виконання усіма суб'єктами прав судового рішення у вказаній справі.

Згідно преамбули та статті 6 параграфу 1 Конвенції про захист прав та свобод людини, згідно рішення Європейського суду з прав людини від 25 липня 2002 року у справі за заявою №48553/99 "Совтрансавто-Холдінг" проти України", а також згідно рішення Європейського суду з прав людини від 28 жовтня 1999 року у справі за заявою №28342/95 "Брумареску проти Румунії" встановлено, що існує усталена судова практика конвенційних органів щодо визначення основним елементом верховенства права принципу правової певності, який передбачає серед іншого і те, що у будь-якому спорі рішення суду, яке вступило в законну силу, не може бути поставлено під сумнів.

В силу частини 3 статті 4 ГПК України, статті 17 Закону України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини" згадані судові рішення та зміст самої Конвенції про захист прав та свобод людини є пріоритетним джерелом права для національного суду.

Частиною 2 ст. 13 Закону України "Про судоустрій і статус суддів" передбачено, що обов'язковість урахування (преюдиційність) судових рішень для інших судів визначається законом.

Вищенаведені обставини справи №910/28542/14 мають преюдиціальне значення для вирішення спору у даній справі, а доводи апеляційного оскарження в цій частині необґрунтованими.

Інших доводів та доказів, які б слугували підставою для скасування судового рішення по даній справі скаржниками не наведено.

У відповідності до ст. 124, пунктів 2, 3, 4 частини другої ст. 129 Конституції України та статей 4-2, 4-3 Господарського процесуального кодексу України основними засадами судочинства є рівність всіх учасників судового процесу перед законом та судом, змагальність сторін та свобода в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

За приписами ст. 43 Господарського процесуального кодексу України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному та об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом.

Відповідно до статті 33 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Згідно статті 32 ГПК України доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.

Згідно з ст. 17 Закону України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини" суди застосовують при розгляді справ Конвенцію та практику Суду як джерело права. За практикою Європейського суду з прав людини, визначено, що пункт 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод зобов'язує суди давати обґрунтування своїх рішень, але це не може сприйматись як вимога надавати детальну відповідь на кожен аргумент. Обсяг обов'язку щодо обґрунтовування рішення може бути різним залежно від характеру самого рішення і має визначатись з урахуванням обставин відповідної справи. Крім того, необхідно брати до уваги, між іншим, різноманітність аргументів, які сторона може представити в суд, та відмінності, які існують у державах - учасницях, з огляду на положення законодавства, традиції, юридичні висновки, викладення та формування рішень. Таким чином, питання, чи виконав суд свій обов'язок щодо подання обґрунтування, що випливає зі статті 6 Конвенції, може бути визначено тільки у світлі конкретних обставин справи.

Відхиляючи скаргу, апеляційний суд, у принципі, має право просто підтвердити правильність підстав, на яких ґрунтувалося рішення суду нижчої інстанції (див. рішення у справі "Гарсія Руїс проти Іспанії", заява № 30544/96). Принцип справедливості, закріплений у ст. 6 Конвенції, порушується, лише якщо національні суди ігнорують конкретний, доречний та важливий довід, наведений заявником (див. рішення у справах "Проніна проти України", заява № 63566/00, п. 25, від 18 липня 2006 року, та "Нечипорук і Йонкало проти України", заява № 42310/04, п. 280, від 21 квітня 2011 року).

Враховуючи вищевикладене, колегія суддів встановила, що у даному випадку скаржниками не надано належних та допустимих доказів на підтвердження своєї правової позиції, а також не наведено переконливих аргументів у відповідності з нормами чинного законодавства, щодо спростування висновків суду першої інстанції. Таким чином, апеляційні вимоги Виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації), Департаменту економіки та інвестицій виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) та Товариства з обмеженою відповідальністю "СВП-ГРУП" є необґрунтованими та такими, що не підлягають задоволенню, підстав для зміни чи скасування оскарженого рішення у даній справі колегія суддів не вбачає.

Керуючись ст.ст. 32-34, 43, 49, 85, 99, 101-105 Господарського процесуального кодексу України, Київський апеляційний господарський суд

ПОСТАНОВИВ:

1. Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "СВП-ГРУП" залишити без задоволення.

2. Апеляційну скаргу Виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) залишити без задоволення.

3. Апеляційну скаргу Департаменту економіки та інвестицій виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) залишити без задоволення.

4. Рішення Господарського суду міста Києва від 21.02.2017 №910/18590/15 залишити без змін.

5. Матеріали справи №910/18590/15 повернути до Господарського суду міста Києва.

Постанову Київського апеляційного господарського суду може бути оскаржено до Вищого господарського суду України у порядку, передбаченому ст. 107 ГПК України.

Постанова Київського апеляційного господарського суду за наслідками перегляду відповідно до ст. 105 ГПК України набирає законної сили з дня її прийняття.

Повний текст постанови від 13.06.2017 складено та підписано 16.06.2017р.

Головуючий суддя М.Л. Яковлєв

Судді Т.І. Разіна

Л.В. Чорна