Постанова № 67215165, 14.06.2017, Донецький апеляційний адміністративний суд

Головуючий у 1 інстанції - Аляб'єв І.Г.

Суддя-доповідач - Міронова Галина Михайлівна

ДОНЕЦЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

14 червня 2017 року справа №805/5101/16-а

приміщення суду за адресою: 84301, м. Краматорськ вул. Марата, 15

Донецький апеляційний адміністративний суд у складі колегії: головуючого судді Міронової Г.М., суддів: Арабей Т.Г., Геращенка І.В., секретаря судового засідання Челахової О.О., за участю представника позивача Жило І.А., відповідача Колеснікової О.М., розглянув у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Бон Аппеті» на постанову Донецького окружного адміністративного суду від 07 березня 2017 року у справі № 805/5101/16-а за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Бон Аппеті» до Маріупольської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Державної фіскальної служби у Донецькій області про визнання незаконними та скасування вимог про сплату боргу,

ВСТАНОВИВ:

Товариство з обмеженою відповідальністю "Бон Аппети" звернулося до Донецького окружного адміністративного суду із адміністративним позовом до Маріупольської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Державної фіскальної служби України у Донецькій області, в якому просило визнати незаконними та скасувати вимоги про сплату боргу (недоїмки) від 04 листопада 2015 року № Ю-121-00 у розмірі 46514,43 грн. та від 01 вересня 2015 року № Ю-121-00 у розмірі 47123,75 грн. (а.с.4-6).

Постановою Донецького окружного адміністративного суду від 07 березня 2017 року в задоволені позовних вимог відмовлено (а.с.137-139).

Позивач, не погодившись з рішенням суду першої інстанції, подав апеляційну скаргу, в якій просить скасувати постанову суду першої інстанції та прийняти нову постанову, якою задовольнити позовні вимоги. Обґрунтовано апеляційну скаргу тим, що вказана постанова винесена з порушенням норм матеріального та процесуального права (а.с.145-147).

В судовому засіданні позивач підтримав доводи апеляційної скарги та наполягав на її задоволенні, відповідач проти задоволення апеляційної скарги заперечував.

Колегія суддів, заслухавши суддю-доповідача, пояснення представників сторін, додатково витребувані документи і пояснення, дослідивши матеріали справи, доводи апеляційної скарги, здійснюючи апеляційний перегляд у межах апеляційної скарги відповідно до частини 1 статті 195 Кодексу адміністративного судочинства України, встановила наступне.

Товариство з обмеженою відповідальністю "Бон Аппеті" є юридичною особою, зареєстроване за адресою: вул. Червонофлотська, буд.137 Приморський район, місто Маріуполь, Донецька область, 87500, знаходиться на обліку у Маріупольській об'єднаній Державній податковій інспекції Головного управління Державної фіскальної служби України у Донецькій області, як платник єдиного внеску.

Маріупольською об'єднаною державною податковою інспекцією Головного управління Державної фіскальної служби у Донецькій області сформована вимога про сплату боргу (недоїмки) від 01.09.2015 року № Ю-121-00, відповідно до якої станом на 31.08.2015 року заборгованість зі сплати єдиного внеску позивача становить 47123, 75 грн. (а.с.15).

Також Маріупольською об'єднаною державною податковою інспекцією Головного управління Державної фіскальної служби у Донецькій області сформована вимога про сплату боргу (недоїмки) від 04.11.2015 року № Ю-121-00, відповідно до якої станом на 31.10.2015 року заборгованість зі сплати єдиного внеску позивача становить 46514, 43 грн. (а.с.16).

Наявність у позивача недоїмки підтверджується також зворотнім боком облікової картки.

Суд першої інстанції, відмовляючи задоволені позовних вимог, виходив з того, що у позивача немає сертифікату Торгово-промислової палати України, що підтверджує настання обставин непереборної сили, а звільнення платника єдиного внеску від виконання своїх обов'язків, передбачених статтею 6 Закону України "Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування" № 2464 (далі - Закон № 2464), пов'язується не лише з необхідністю подання до податкового органу відповідної заяви, а й з наявністю сертифікату Торгово-промислової палати України, що підтверджує настання обставин непереборної сили.

Колегія суддів з зазначеним висновком суду першої інстанції погоджується, з наступних підстав.

Спірним питанням у справі є правомірність прийняття вимоги відповідно до норм Законів України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування» від 08.07.2010 року № 2464-VI та «Про тимчасові заходи на період проведення антитерористичної операції» від 02.09.2014 року № 1669-VII, в редакції на час виникнення спірних правовідносин.

Правові та організаційні засади забезпечення збору та обліку єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, умови та порядок його нарахування і сплати та повноваження органу, що здійснює його збір та ведення обліку визначено Законом № 2464-VI.

Пунктом 10 частини 1 статті 1 Закону України № 2464-VI передбачено, що страхувальники - роботодавці та інші особи відповідно до цього Закону зобов'язані сплачувати єдиний внесок.

За частиною 2 статті 6 Закону № 2464-VI платник єдиного внеску, зокрема, зобов'язаний: своєчасно та в повному обсязі нараховувати, обчислювати і сплачувати єдиний внесок (п. 1 ч. 2); подавати звітність до органу доходів і зборів за основним місцем обліку платника єдиного внеску у строки, порядку та за формою, встановленими центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну податкову і митну політику, за погодженням з Пенсійним фондом та фондами загальнообов'язкового державного соціального страхування. У разі надсилання звітності поштою вона вважається поданою в день отримання відділенням поштового зв'язку від платника єдиного внеску поштового відправлення із звітністю (п. 4 ч. 2).

Відповідно до п. 1 частини 10 статті 9 Закону № 2464-VI днем сплати єдиного внеску у разі перерахування сум єдиного внеску з рахунку платника на відповідні рахунки органу доходів і зборів вважається день списання банком або центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері казначейського обслуговування бюджетних коштів, суми платежу з рахунку платника незалежно від часу її зарахування на рахунок органу доходів і зборів.

За унормуванням ст. 25 Закону № 2464 орган доходів і зборів у порядку, за формою та у строки, встановлені центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну податкову і митну політику, надсилає платникам єдиного внеску, які мають недоїмку, вимогу про її сплату (абз. 1 ч. 4).

Платник єдиного внеску зобов'язаний протягом десяти календарних днів з дня надходження вимоги про сплату недоїмки сплатити суми недоїмки та штрафів разом з нарахованою пенею (абз. 3 ч. 4).

У разі незгоди з розрахунком суми недоїмки платник єдиного внеску узгоджує її з органом доходів і зборів шляхом оскарження вимоги про сплату єдиного внеску в адміністративному або судовому порядку (абз. 4 ч.4).

Указом Президента України від 14 квітня 2014 року № 405/2014 введено в дію рішення Ради національної безпеки і оборони України від 13 квітня 2014 року «Про невідкладні заходи щодо подолання терористичної загрози і збереження територіальної цілісності України» та розпочато проведення антитерористичної операції на території Донецької та Луганської областей. Указ про завершення проведення антитерористичної операції або військових дій на території України не видавався.

02 вересня 2014 року Верховною Радою України прийнято Закон № 1669-VII, який набув чинності 15 жовтня 2014 року та визначав тимчасові заходи для забезпечення підтримки суб'єктів господарювання, що здійснюють діяльність на території проведення антитерористичної операції, та осіб, які проживають у зоні проведення антитерористичної операції або переселилися з неї під час її проведення.

Статтею 1 вказаного Закону встановлено, що територією проведення антитерористичної операції є територія України, на якій розташовані населені пункти, визначені у затвердженому Кабінетом Міністрів України переліку, де проводилася антитерористична операція, розпочата відповідно до Указу Президента України «Про рішення Ради національної безпеки і оборони України від 13 квітня 2014 року «Про невідкладні заходи щодо подолання терористичної загрози і збереження територіальної цілісності України» від 14 квітня 2014 року № 405/2014 та датою набрання чинності Указом Президента України про завершення проведення антитерористичної операції або військових дій на території України.

Підпунктом «б» пункту 8 ст. 14-1 Закону № 1669 розділ VIII "Прикінцеві та перехідні положення" Закону № 2464 доповнено пунктом 9-3 наступного змісту:

Платники єдиного внеску, визначені статтею 4 Закону України "Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування", які перебувають на обліку в органах доходів і зборів, розташованих на території населених пунктів, визначених переліком, зазначеним у статті 2 Закону України "Про тимчасові заходи на період проведення антитерористичної операції", де проводилася антитерористична операція, розпочата відповідно до Указу Президента України "Про рішення Ради національної безпеки і оборони України від 13 квітня 2014 року "Про невідкладні заходи щодо подолання терористичної загрози і збереження територіальної цілісності України" від 14 квітня 2014 року N 405/2014, звільняються від виконання своїх обов'язків, визначених частиною другою статті 6 Закону України "Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування", на період з 14 квітня 2014 року до закінчення антитерористичної операції або військового чи надзвичайного стану.

Підставою для такого звільнення є заява платника єдиного внеску, яка подається ним до органу доходів і зборів за основним місцем обліку або за місцем його тимчасового проживання у довільній формі не пізніше тридцяти календарних днів, наступних за днем закінчення антитерористичної операції.

Відповідальність, штрафні та фінансові санкції, передбачені цим Законом за невиконання обов'язків платника єдиного внеску в період з 14 квітня 2014 року до закінчення антитерористичної операції, до платників єдиного внеску, зазначених у цьому пункті, не застосовуються.

Унормування вищенаведеної статті згідно до Закону України "Про внесення змін до розділу VIII "Прикінцеві та перехідні положення" Закону України "Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування" щодо зменшення навантаження на фонд оплати праці" відбулося зі зміною нумерації п. 9-3 на п. 9-4.

Зазначена норма проіснувала в Законі № 1669 з 15 вересня 2014 року до 1 січня 2016 року, внаслідок її виключення згідно із Законом України від 24 грудня 2015 року № 911-8, але в повній мірі збереглася в Законі № 2464.

Крім того, колегія суддів зазначає, що пункт 9-4 розділу VIII "Прикінцеві та перехідні положення" Закону України № 2464 (після внесення змін до Закону № 1669-VII Законом України від 24 грудня 2015 року № 911-8) продовжувала свою дію в часі.

Отже, з наведеного вбачається, що платники єдиного внеску, які перебувають на обліку у фіскальних органах та знаходилися на територіях, визначених переліком населених пунктів, де проводилася АТО або було оголошено військовий чи надзвичайний стан, на цей період мають усі законні права для звільнення від виконання своїх обов'язків, визначених частиною другою статті 6 Закону № 2464-VI з 14 квітня 2014 року, за наявності поданої ним до органу доходів і зборів за основним місцем обліку у довільній формі заяви про звільнення від сплати платежів (не пізніше тридцяти календарних днів після закінчення АТО).

Відповідно до статті 10 Закону № 1669-VII протягом терміну дії цього Закону єдиним належним та достатнім документом, що підтверджує настання обставин непереборної сили (форс-мажору), що мали місце на території проведення антитерористичної операції, як підстави для звільнення від відповідальності за невиконання (неналежного виконання) зобов'язань, є сертифікат Торгово-промислової палати України.

30 жовтня 2014 року Кабінетом Міністрів України прийнято розпорядження № 1053-р, яким затверджено перелік населених пунктів, на території яких здійснювалася антитерористична операція, згідно з яким до зазначених населених пунктів належало місто Маріуполь Донецької області.

Розпорядженням Кабінету Міністрів України від 02 грудня 2015 року № 1275-р «Про затвердження переліку населених пунктів, на території яких здійснювалася антитерористична операція, та визнання такими, що втратили чинність, деяких розпоряджень Кабінету Міністрів України» (від 30 жовтня 2014 року № 1053 «Про затвердження переліку населених пунктів, на території яких здійснювалася антитерористична операція», від 05 листопада 2014 року № 1079 «Про зупинення дії розпорядження КМУ від 30 жовтня 2014 року № 1053»), місто Маріуполь Донецької області, також віднесено до переліку населених пунктів, на території яких здійснювалася антитерористична операція.

14 грудня 2015 року Товариством до податкового органу направлена заява № 23 про звільнення від виконання своїх обов'язків, визначених частиною другою статті 6 Закону № 2464 (а.с.21)

З наведеного вбачається, що позивач входить до Переліку населених пунктів на території яких здійснювалась антитерористична операція, позивач звернувся до контролюючого органу з заявою про звільнення від виконання своїх обов'язків, визначених ч. 2 ст. 6 Закону № 2464.

Проте, за статтею 10 цього Закону, сертифікат ТПП є єдиним належним та достатнім документом, що підтверджує форс-мажорні обставини для звільнення від відповідальності за невиконання (неналежне виконання) зобов'язань, зокрема, обов'язків щодо сплати єдиного внеску.

Таким чином, колегія суддів погоджується з твердженням суду першої інстанції, що звільнення платника єдиного внеску від виконання своїх обов'язків, передбачених статтею 6 Закону пов'язується не лише з необхідністю подання до податкового органу відповідної заяви, а й з наявністю сертифікату Торгово-промислової палати України, що підтверджує настання обставин непереборної сили (форс-мажору).

В матеріалах справи відсутній сертифікат ТПП, що засвідчує настання форс-мажорних обставин. Натомість, як встановлено судом першої інстанції, позивач заперечує обов'язковість наявності сертифікату Торгово-промислової палати, оскільки це, на його думку, не передбачено законодавством.

Тобто, в матеріалах справи відсутній документ, що підтверджує настання обставин непереборної сили (форс-мажору), що надає право на звільнення від відповідальності за невиконання обов'язків платника єдиного внеску передбачених Законом № 2464-VI (сертифікат), що обумовлює відмову в задоволені позову в цій частині.

Таким чином, відповідачем правомірно прийнято спірну вимогу від 04 листопада 2015 року № Ю-121-00 у розмірі 46 514,43 грн. та від 01 вересня 2015 року № Ю-121-00 у розмірі 47123,75 грн.

Стосовно посилання апелянта на те, що до спірних вимог про сплату боргу (недоїмки) з єдиного внеску включено несплачену суму недоїмки, яка вже була включена до вимог, скасованих судом від 05.04 2015 року № Ю-121-00 та від 03.03.2015 року № Ю-121-00, колегія суддів зазначає наступне.

Судом досліджено матеріали адміністративної справи № 805/859/16-а, а саме: розрахунок до вимоги від 03.03.2015 року № Ю-121-00, що сформовано станом на 28.02.2016 року, з якого вбачається, що у суми недоїмки увійшов несплачений залишок за липень 2015 року, нараховані і несплачені позивачем суми за період з серпня 2015 року по січень 2016 року.

Вимога від 03.03.2015 року № Ю-121-00 про сплату боргу (недоїмки) зі сплати єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування була предметом оскарження у справі № 805/859/16-а та була скасована постановою Донецького окружного адміністративного суду від 25 квітня 2016 року.

Відповідно до пояснень відповідача, наданих до суду, у суми недоїмки за вимогою від 05.04 2015 року № Ю-121-00 сформованою станом на 04.04.2016 року увійшов несплачений залишок за липень 2015 року, нараховані і несплачені позивачем суми за період з серпня 2015 року по лютий 2016 року та суми донараховані за актом перевірки та вимогою від 24.02.2016 року (а.с. 189-190).

Вимога від 05.04.2015 року № Ю-121-00 про сплату боргу (недоїмки) зі сплати єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування була предметом оскарження у справі № 805/2209/16-а та була скасована постановою Донецького окружного адміністративного суду від 18 жовтня 2016 року.

Відповідно до матеріалів справи, відповідачем було сформовано вимогу від 01.09.2015 року № Ю-121-00 станом на 31.08.2015 року з визначеною сумою недоїмки у розмірі 47123, 75 грн. та вимогу від 04.11.2015 року № Ю-121-00 станом на 31.10.2015 року з визначеною сумою недоїмки у розмірі 46514, 43 грн. (а.с. 194-212, 214-217).

З письмових пояснень вбачається, що позивач станом на 31.08.2015 року мав недоїмку зі сплати єдиного соціального внеску у сумі 68878,32 грн., до якої увійшли несплачений залишок суми за травень 2015 року - 5269,84 грн., та нараховані і несплачені позивачем суми за червень 2015 року - 33378,99 грн. та за липень 2015 року - 30229,49 грн.

Станом на 31.10.2015 року позивач мав недоїмку у сумі 70353,86 грн., до якої увійшли несплачений залишок суми за червень 2015 року - 3445,27 грн., та нараховані і несплачені позивачем суми за липень 2015 року - 30229,49 грн., за серпень - 18986,60 грн., за вересень 2015 року - 17692,50 грн.

Тобто, до спірних вимог було включено не всю суму недоїмки на дату їх формування.

Також відповідачем у письмових поясненнях зазначено, що скасовані судом вимоги включають в себе всі суми недоїмки за попередні періоди.

Колегія суддів, дослідивши матеріали справи, здійснивши співставлення сум вимог та даних облікової картки, дійшла до висновку, що спірні вимоги від 04 листопада 2015 року № Ю-121-00 та від 01 вересня 2015 року № Ю-121-00 сформовані щодо недоїмки, яка виникла не раніше травня 2015 року та включають недоїмку визначену у вимогах від 05.04 2015 року № Ю-121-00 та від 03.03.2015 року № Ю-121-00, а саме суми за липень та серпень 2015 року.

З урахуванням вищевикладеного підлягає скасуванню вимога про сплату боргу (недоїмки) від 01 вересня 2015 року № Ю-121-00 в частині сплати позивачем боргу (недоїмки) зі сплати єдиного внеску у сумі 8474,92 грн. та вимога від 04 листопада 2015 року № Ю-121-00 в частині сплати позивачем боргу (недоїмки) зі сплати єдиного внеску у сумі 43069,16 грн.

Відповідно до частини 1 статті 72 КАС України, обставини, встановлені судовим рішенням в адміністративній, цивільній або господарській справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді інших справ, у яких беруть участь ті самі особи або особа, щодо якої встановлено ці обставини.

Таким чином, беручи до уваги, що вищезазначеними рішеннями суду, які набрали законної сили, скасовано вимоги, які включали в себе несплачені суми недоїмки, включені в вимоги, які є предметом судового оскарження в даній справі, тобто, досліджувалось обставини правомірності включення до вимоги цих сум, колегія суддів вважає за необхідно скасувати спірні вимоги на зазначені суми.

На підставі вищевикладеного колегія суддів вважає, що судом першої інстанції при прийняті рішення були порушені норми матеріального права, що обумовлює скасування постанови суду першої інстанції та прийняття нової постанови з частковим задоволенням позовних вимог. Всі здійснені документально підтверджені судові витрати по сплаті судового збору підлягають розподілу відповідно до вимог частини 3 статті 94 КАС України.

Керуючись статтями 94, 184, 185, 195, 196, 198, п. 4 ч. 1 ст. 202, 205, 207, 211, 212, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, апеляційний суд,

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Бон Аппеті" - задовольнити частково.

Постанову Донецького окружного адміністративного суду від 07 березня 2017 р. у справі № 805/5101/16-а - скасувати.

Прийняти нову постанову.

Позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю "Бон Аппеті" - задовольнити частково.

Скасувати вимогу Маріупольської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Державної фіскальної служби у Донецькій області про сплату боргу (недоїмки) від 04 листопада 2015 року № Ю-121-00 в частині сплати Товариством з обмеженою відповідальністю "Бон Аппеті" боргу (недоїмки) зі сплати єдиного внеску у сумі 8474,92 грн. (вісім тисяч чотиреста сорок сім).

Скасувати вимогу Маріупольської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Державної фіскальної служби у Донецькій області про сплату боргу (недоїмки) від 01 вересня 2015 року № Ю-121-00 в частині сплати Товариством з обмеженою відповідальністю "Бон Аппеті" боргу (недоїмки) зі сплати єдиного внеску у сумі 43069,16 грн. (сорок три тисячі шістдесят дев'ять).

Витрати зі сплати судового збору в сумі 1623, 64 грн. (одна тисяча шістсот двадцять три) стягнути на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Бон Аппеті" (код ЄДРПОУ 24325149, вул. Червонофлотська, буд.137 Приморський район, місто Маріуполь, Донецька область, 87500) за рахунок бюджетних асигнувань Маріупольської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Державної фіскальної служби у Донецькій області (код ЄДРПОУ 39883670, 87515, м. Маріуполь, Донецька область, вул. Італійська буд. 59).

Постанова суду апеляційної інстанції за наслідками перегляду набирає законної сили з моменту її проголошення та може бути оскаржена протягом двадцяти днів з дня набрання законної сили до Вищого адміністративного суду України, а в разі складення в повному обсязі відповідно до статті 160 цього Кодексу - з дня складення в повному обсязі.

Повний текст складено 19 червня 2017 року.

Головуючий суддя: Г.М. Міронова

Судді: Т.Г. Арабей

І.В. Геращенко