Постанова № 67214049, 07.06.2017, Київський апеляційний господарський суд

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

04116 м.Київ, вул. Шолуденка, 1 (044) 230-06-58

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"07" червня 2017 р. Справа№ 927/83/17

Київський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого: Жук Г.А.

суддів: Дикунської С.Я.

Мальченко А.О.

за участю секретаря судового засідання Найченко А.М.

розглянувши матеріали апеляційної скарги Публічного акціонерного товариства «Українська залізниця» в особі Регіональної філії «Львівська залізниця» Публічного акціонерного товариства «Укрзалізниця» на рішення Господарського суду Чернігівської області від 02.03.2017

у справі №927/83/17 (суддя - Оленич Т.Г.)

за позовом Публічного акціонерного товариства «Українська залізниця» в особі Регіональної філії «Львівська залізниця» Публічного акціонерного товариства «Укрзалізниця»

до Районного комунального спеціалізованого лісогосподарського підприємства «Корюківкаліс»

третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача, Закарпатська митниця Державної фіскальної служби України

про стягнення 88 427,78 грн.

за участю представників сторін:

від позивача - Гачак І.О., довіреність б/н від 25.10.2016

від відповідача - Тройня О.М., довіреність №111 від 18.05.2015; Душин А.В., довіреність №273 від 21.10.2016, Іллюченко О.П., директор, наказ №208/л від 23.12.2005від 22.07.2015

від третьої особи - не з'явились

ВСТАНОВИВ:

Публічне акціонерне товариство «Українська залізниця» в особі Регіональної філії «Львівська залізниця» Публічного акціонерного товариства «Укрзалізниця» (позивач у справі) звернулось до Господарського суду Чернігівської області з позовом до Районного комунального спеціалізованого лісогосподарського підприємства «Корюківкаліс» (відповідач у справі) про стягнення 88 427,78 грн.

В обґрунтування позовних вимог позивач посилається на невиконання лісогосподарським підприємством «Корюківкаліс» зобов'язань з оплати додаткових провізних платежів за переміщення вагону між станціями, завантажувальні, розвантажувальні та інші операції, які провів перевізник - позивач у справі, необхідні для митного контролю вантажу, відправленого відповідачем у вагоні №63406623. Існування такого обов'язку у відповідача позивач обґрунтовує приписами Господарського кодексу України, Законом України «Про залізничний транспорт», Статутом залізниці України, Митним кодексом України та іншими нормативними актами.

Рішенням Господарського суду Чернігівської області від 02.03.2017 у задоволенні позовних вимог відмовлено повністю.

Приймаючи рішення у справі, місцевий господарський суд встановив, що у відповідача, як відправника за договором перевезення, згідно приписів чинного законодавства існує обов'язок у виплаті додаткових провізних платежів за ті роботи і послуги, які надала залізниця у зв'язку з проведенням митного контролю вантажу, що перевозився. Однак, суд, враховуючи ненадання позивачем доказів звернення до відповідача з вимогами про оплату таких витрат, дійшов висновку, що згідно ст. 530 ЦК України у відповідача не настав строк оплати таких платежів. Окрім того, ще однією підставою для відмови у позові суд першої інстанції вказав необґрунтованість і недоведеність сум, які позивач просив стягнути.

Не погодившись з прийнятим рішенням, позивач, Публічне акціонерне товариство «Українська залізниця» в особі Регіональної філії «Львівська залізниця» Публічного акціонерного товариства «Укрзалізниця», подав до Київського апеляційного господарського суду апеляційну скаргу, в якій просить скасувати рішення Господарського суду Чернігівської області від 02.03.2017 та прийняти нове рішення, яким задовольнити вимоги апеляційної скарги в повному обсязі.

Доводи апеляційної скарги мотивовані тим, що висновки місцевого господарського суду не відповідають дійсним обставинам справи, оскільки, як стверджує позивач, ним надано до матеріалів справи належні докази звернення до відповідача із вимогою про оплату понесених витрат, яку відповідач отримав, що ним не заперечується, а навпаки підтверджується листами-відповідями, адресованими позивачу. Окрім того, на думку залізниці, доданий нею розрахунок позовних вимог містить посилання як на нормативну базу, на підставі якої він зроблений, так і чітко посилання на відповідну статтю/пункт нормативного акту, період часу, за який обраховується тариф, позивачем надані всі документи, які обґрунтовують даний розрахунок, а тому, апелянт вважає, що висновок суду про його необґрунтованість є невірними, що відповідно є підставою для скасування рішення місцевого господарського суду та задоволення позову повністю.

Ухвалою Київського апеляційного господарського суду від 27.03.2017 апеляційну скаргу Публічного акціонерного товариства «Українська залізниця» в особі Регіональної філії «Львівська залізниця» Публічного акціонерного товариства «Укрзалізниця» на рішення Господарського суду Чернігівської області від 02.03.2017 прийнято до провадження колегією суддів у складі: головуючий суддя - Жук Г.А., суддів - Мальченко А.О., Дикунська С.Я. та призначено розгляд справи № 927/83/17 на 19.04.2017.

19.04.2017 через відділ документального забезпечення Київського апеляційного господарського суду від відповідача - Районного комунального спеціалізованого лісогосподарського підприємства «Корюківкаліс» надійшов відзив №1а-927/83/17 від 12.04.2017 (вх. №09-11/7240/17) на апеляційну скаргу, в якому відповідач заперечує проти доводів апеляційної скарги та просить рішення Господарського суду Чернігівської області залишити без змін.

19.04.2017 через відділ документального забезпечення Київського апеляційного господарського суду від позивача - Публічного акціонерного товариства «Українська залізниця» в особі Регіональної філії «Львівська залізниця» Публічного акціонерного товариства «Укрзалізниця» надійшли письмові пояснення по справі (вх.№09-11/7262 від 19.04.2017).

Ухвалою Київського апеляційного господарського суду від 19.04.2017 до участі у справі залучено Закарпатську митницю ДФС в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача, у зв'язку з чим відкладено розгляд справи на 07.06.2017.

15.05.2017 до Київського апеляційного господарського суду від Закарпатської митниці ДФС надійшли письмові пояснення по суті спору (вх. №09-11/8529/17), які долучені судом до матеріалів справи.

У судовому засіданні 07.06.2017 представник апелянта підтримав вимоги апеляційної скарги, просив рішення Господарського суду Чернігівської області від 02.03.2017 у справі скасувати, прийняти нове рішення, яким задовольнити позовні вимоги Публічного акціонерного товариства «Українська залізниця» в особі Регіональної філії «Львівська залізниця» ПАТ «Українська залізниця» в повному обсязі.

Представники відповідача у справі заперечили проти задоволення вимог апеляційної скарги позивача, просили рішення Господарського суду Чернігівської області від 02.03.2017 залишити без змін з підстав, наведених у відзиві на апеляційну скаргу та додатково поданих документах.

Представники третьої особи у судове засідання 07.06.2017 не з'явились, хоча про дату, час та місце розгляду спори повідомлені належним чином, про причини неявки не повідомили. Враховуючи належне повідомлення учасників процесу про місце розгляду справи, відсутність клопотань про відкладення розгляду спору та також закінчення, встановлених ст. 102 ГПК України строків розгляду апеляційної скарги, колегія суддів дійшла висновку про можливість розгляду справи за відсутності представників третьої особи.

Відповідно до ст. 101 ГПК України, у процесі перегляду справи, апеляційний господарський суд за наявними у справі і додатково наданими доказами, якщо заявник обґрунтував неможливість їх надання суду в першій інстанції з причин, що не залежали від нього, повторно розглядає справу. Апеляційний господарський суд не зв'язаний доводами апеляційної скарги і перевіряє законність і обґрунтованість рішення або ухвали місцевого суду у повному обсязі.

Судова колегія Київського апеляційного господарського суду, розглянувши матеріали справи, доводи апеляційної скарги, заслухавши пояснення присутніх представників учасників процесу, дослідивши представлені докази в їх сукупності, перевіривши правильність застосування місцевим господарським судом норм матеріального та процесуального права встановила наступне.

14 травня 2016 року зі станції Корюківка Південно-Західної залізниці був відправлений напіввагон №63406623 з вантажем - деревина паливна для тех.потреб, масою 53673кг, що підтверджується складеною накладною ЦИМ/СМГС №492918 від 13.05.2016.

Відправником вантажу було РКСЛП «Корюківкаліс» (відповідач у справі), отримувачем вантажу є S.C. Kastamonu Romania S.A., Reghin, str. Lerbus, nr.37. Місцем доставки визначено станцію призначення - Халмеу, Румунія; вихідною прикордонною станцією в Україні зазначено станцію Дяково.

20 травня 2016 року заступником начальника митного посту «Дяково» Закарпатської митниці ДФС на ім'я начальника ВП «Ужгородської дирекції залізничних перевезень» направлено лист №07-70-73/20-1436 з вимогою про затримання вагону №63406623 з вантажем «деревина паливна» для додаткового контролю по визначенню коду товару згідно з УТК ЗЕД.

На підставі вказаного листа 20.05.2016 вагон №63406623 (накладна №492918 від 14.05.2016) затримано на станції Дяково Львівської залізниці для забезпечення митного огляду експертом Закарпатської торгово-промислової палати вантажу - деревини паливної, про що складено акт загальної форми №20 від 20.05.2016. Крім того, позивачем надіслано телеграфне повідомлення про затримання вагону на станцію відправлення для повідомлення вантажовідправнику.

Як вірно встановлено місцевим господарським судом, листом №07-70-73/20-1602 від 03.06.2016 начальник митного посту «Дяково» Закарпатської митниці ДФС повідомляв начальника ст.Дяково про необхідність проведення зважування вагонів з «деревиною паливною», зокрема, вагону №63406623, для визначення достовірності фактичних вагових відомостей, відомостям, заявленим у митних деклараціях та товаросупровідних документах, а також про забезпечення згідно зі ст.218 Митного кодексу України розвантаження вищезазначеного товару з подальшим їх навантаженням (після завершення митного огляду).

15.06.2016 на станції Дяково Львівської залізниці складено акт загальної форми №26 про направлення вагону №63406623 з вантажем «деревина паливна» на ст.Королево для зважування. В даному акті також зазначено про нарахування зборів за затримку вагону на 630год., а саме: за користування вагоном - 22021грн.39коп., за зберігання вантажу - 12849грн.75коп., за два повідомлення телеграфом - 244грн., за маневрову роботу - 1347грн.20коп. Всього нараховано 36 462грн.20коп.

Актом загальної форми №55 від 16.06.2016, складеним на станції Королево, засвідчено, що при перезважуванні вантажу на під'їзній колії Королівського кар'єру у вагоні №63406623 встановлено фактичну масу вантажу - 36040кг, що на 17633кг менше, ніж зазначено у супровідних документах - 53673кг.

З наявного в матеріалах справи Акту загальної форми №57а від 18 червня 2016 року вбачається, що за вчинені на станції Королево дії було нараховано відповідні збори, зокрема за здійснення операції з подачі/забирання вагонів на/з під'їзної колії ККУ - 831грн.90коп., за маневрову роботу під час зважування - 673грн.60коп., за участь представника залізниці у зважуванні - 152грн.40коп., за користування вагоном протягом 33 годин - 139грн.70коп., за зберігання за дві доби (маса після зважування 36040кг) - 663грн. Також в акті зазначено про необхідність стягнення тарифу Дяково-Королево, Королево-Ужгород.

Листом №07-70-73/20-1750 від 16.06.2016 начальник митного посту «Дяково» Закарпатської митниці ДФС повідомляв начальника станції Дяково про розвантаження вагонів з «деревиною паливною», зокрема вагону №63406623, згідно зі ст.218 Митного кодексу України,в зв'язку з виявленням розбіжностей щодо ваги, зазначеної у товаросупровідних документах та фактичних даних, отриманих за результатами зважування, для проведення митного огляду з подальшим навантаженням товару (після завершення митного огляду).

Як вірно встановлено місцевим судом, 18.06.2016 о 13год.50хв. вагон №63406623 (накладна №492918), вантаж - дрова, поданий на вантажний двір ст.Ужгород для проведення митного огляду, про що складено акт загальної форми №2513 від 18.06.2016.

Згідно акту загальної форми №2517 від 23.06.2016 станції Ужгород Львівської залізниці вантаж - дрова в кількості 36040кг вивантажені із вагону №63406623 о 16год 50 хв в зоні митного контролю вантажного двору ст.Ужгород на землю. Після догляду контрольними органами вантаж дрова в кількості 36040кг завантажено у вагон №63406623 04.07.2016 о 18-й год.

01.07.2016 начальником митного посту «Дяково» направлено лист №07-70-73/1908-ЕП на ім'я начальника станції Ужгород про закінчення митного огляду та проведення процесуальних дій по справі про порушення митних правил на лісоматеріали, які слідували у вагоні №63406623, та про переміщення даного вагону із лісоматеріалами на ділянку Закарпатський Інтерпорт, м.Мукачево, для зберігання затриманого вантажу та подальшого вивільнення вагону й передачі його власнику.

В акті загальної форми №205 від 04.07.2016, складеного на станції Ужгород Львівської залізниці, зазначено про відправлення вагону №63406623 на ст.Мукачево на підставі листа митниці. Також в даному акті здійснено розрахунок відповідних платежів, а саме: визначено кількість годин простою вагону - 388год., нараховано за користування вагоном 13108грн., за маневрову роботу - 1 год - 1347грн.20коп., за 2 повідомлення - 244грн., за зберігання 37тн протягом 5 днів - 1703грн.50коп., за зберігання протягом 12 днів - 163грн., за зберігання 37тн протягом 12 днів - 1635грн.30коп., за роботу МЧ-1 - 1959грн.86коп. Всього за вказаним актом нараховано 20160грн.86коп.

Як вбачається із акту загальної форми №4 від 06.07.2016, складеного на станції Мукачево, вагон №63406623 з вантажем деревина паливна прибув на станцію Мукачево 06.07.2016 о 8год.40хв. для проведення митного догляду, поданий на під'їзну колію ВАТ «Закарпатінтерпорт» 06.07.2016 о 9год.05хв. для вивантаження вантажу.

11 липня 2016 на станції Мукачево складено акт загальної форми №5 про вивантаження з вагону №63406623 вантажу та про нарахування платежів за подання вагону - 665грн.10коп., за забирання вагону - 665грн.10коп., за користування вагоном протягом 120год.35хв - 3273грн.90коп., за повідомлення власника вантажу - 7грн.60коп. Всього за актом нараховано платежів на суму 4611грн.70коп. без ПДВ.

Як вбачається із представлених до позовної заяви Актах загальної форми, усі платежі за час затримки вагону №63406623 на станціях нараховані залізницею згідно зі ставками, визначеними у Збірнику тарифів на перевезення вантажів залізничним транспортом у межах України та пов'язані з ними послуги, затвердженого Наказом Міністерства транспорту та зв'язку України від 26.03.2009 №317, Тарифне керівництво №1 (далі - Тарифне керівництво №1).

Позивачем було направлено відповідачу претензію №НЮ-1434 від 15.12.2016 на суму 88 427,78 грн (а.с. 34 том 1) з проханням оплатити розмір нарахованих платежів за час затримки вагону, яка залишена відповідачем без задоволення, що стало підставою для звернення до суду.

Колегія суддів зазначає, що відносини, пов'язані з діяльністю транспорту, у тому числі залізничного, регулюються Законом України «Про транспорт», іншими актами законодавства України.

Основні правові, економічні та організаційні засади діяльності залізничного транспорту загального користування визначено Законом України «Про залізничний транспорт».

Разом з тим, питання, пов'язані з укладенням та виконанням договору перевезення, у тому числі залізничним транспортом, регулюються статтями 908 - 928 Цивільного кодексу України, статтями 306 - 315 Господарського кодексу України.

Згідно з статтями 908 ЦК України, 306 ГК України загальні умови перевезення вантажів визначаються цими кодексами, іншими законами, транспортними кодексами (статутами), іншими нормативно-правовими актами та правилами, що видаються у встановленому порядку. Відповідно до статті 307 ГК України умови перевезення вантажів окремими видами транспорту, а також відповідальність суб'єктів господарювання за цими перевезеннями визначаються транспортними кодексами, транспортними статутами та іншими нормативно-правовими актами та правилами.

Відповідно до статті 3 Закону України «Про залізничний транспорт» законодавство про залізничний транспорт загального користування складається з законів України «Про транспорт», «Про особливості утворення публічного акціонерного товариства залізничного транспорту загального користування», цього Закону, Статуту залізниць України, який затверджується Кабінетом Міністрів України, та інших актів законодавства України.

Нормативні документи, що визначають порядок і умови перевезень, користування засобами залізничного транспорту загального користування, безпеки руху, охорони праці, забезпечення громадського порядку, перетину залізничних колій іншими видами транспорту і комунікаціями, пожежної безпеки, санітарні норми та правила на залізничному транспорті України є обов'язковими для всіх юридичних і фізичних осіб на території України.

Відповідно до статті 3 вищезазначеного Закону України «Про залізничний транспорт» Кабінетом Міністрів України було прийнято Постанову №457від 6 квітня 1998 року «Про затвердження Статуту залізниць України» (далі - Статут).

Згідно зі ст.6 Статуту залізниць України накладна є основним перевізним документом встановленої форми, оформлений відповідно до цього Статуту та Правил і наданий залізниці відправником разом з вантажем.

Матеріалами справи підтверджується та не заперечується обома сторонами факт складання відповідачем накладної ЦИМ/СМГС №492918 від 13.05.2016 та передачі залізниці вагону №63406623 з вантажем для перевезення.

За змістом ст.307 Господарського кодексу України за договором перевезення вантажу одна сторона (перевізник) зобов'язується доставити ввірений їй другою стороною (вантажовідправником) вантаж до пункту призначення в установлений законодавством чи договором строк та видати його уповноваженій на одержання вантажу особі, а вантажовідправник зобов'язується сплатити за перевезення вантажу встановлену плату.

Водночас, враховуючи, що місцем доставки вантажу, який направлявся відповідачем у вагоні №63406623 за накладною ЦИМ/СМГС №492918 від 13.05.2016, визначено станцію призначення - Халмеу, Румунія, то місцевий господарський суд дійшов вірного висновку, що перевезення вантажу за вказаною накладною здійснювалось у міжнародному залізничному сполученні.

Відповідно до ч.3 ст.18 Закону України «Про залізничний транспорт» перевезення вантажів і пасажирів у прямому і непрямому міжнародному і прямому змішаному сполученнях регулюються чинним законодавством України і міжнародними договорами України.

Згідно зі ст.4 Статуту перевезення залізниця вантажів, пасажирів, багажу і вантажобагажу у міжнародному сполученні здійснюється відповідно до угод про залізничні міжнародні сполучення.

Угода про міжнародне залізничне вантажне сполучення (Угода про МЗВС) - це міжнародна угода про пряме вантажне сполучення між станціями, які відкриті для вантажних операцій у внутрішньому залізничному сполученні країн, яка розроблена і діє в рамках організації співпраці залізниць (ОСЖД), членом якої є і Україна. Угода про МЗВС є чинною з 01.11.1951, а для України з 05.06.1992.

Згідно з п. 2 Оглядового листа Вищого господарського суду України від 29.11.2007 №01-8/917 «Про деякі питання судової практики застосування Статуту залізниць України, інших норм транспортного законодавства» Угода про міжнародне залізничне вантажне сполучення є чинною в Україні відповідно до Закону України «Про правонаступництво України» та «Віденської конвенції про правонаступництво держав щодо договорів».

Відповідно до §1 ст. 3 Угоди про МЗВС у редакції від 06.06.2014р. дана угода встановлює єдині правові норми договору перевезення вантажу у прямому міжнародному залізничному сполученні і у прямому міжнародному залізнично-паромному сполученні.

Параграфом 6 ст. 28 Угоди про МЗВС встановлено, що якщо перешкода з перевезення вантажу або його видачі виникла з причин, які не залежать від перевізника, перевізнику повинні бути сплачені додаткові провізні платежі та витрати, які понесені ним у зв'язку з перешкодою, а також неустойки, якщо вони передбачені національним законодавством.

Відповідно до ст. 32 Угоди про МЗВС перевізнику повинні бути відшкодовані всі витрати, пов'язані з перевезенням вантажу, які не передбачені тарифами, що діють і які викликані причинами, що не залежать від перевізника. Відшкодування додаткових витрат здійснюється у порядку, передбаченому статтею 31 «Сплата провізних платежів та неустойок».

Статтею 31 Угоди про МЗВС передбачено, що якщо угодою між учасниками перевезення не передбачено інше, сплата провізних платежів є обов'язком:

1) відправника, який бере участь у перевезенні вантажу, за винятком перевізника, який видає вантаж, за перевезення, яке їм здійснюється;

2) отримувача - перевізнику, який видає вантаж, за перевезення, яке їм здійснюється

Щодо неустойок діє такий же порядок.

Також, відповідно до ст.119 Статуту за користування вагонами і контейнерами залізниці вантажовідправниками, вантажоодержувачами, власниками під'їзних колій, портами, організаціями, установами, громадянами - суб'єктами підприємницької діяльності вноситься плата. Порядок визначення плати за користування вагонами (контейнерами) та звільнення вантажовідправника від зазначеної плати у разі затримки забирання вагонів (контейнерів), що виникла з вини залізниці, встановлюється Правилами.

Згідно з ч.1 ст.4 Митного кодексу України митний контроль визначається як сукупність заходів, що здійснюються з метою забезпечення додержання норм цього Кодексу, законів та інших нормативно-правових актів з питань державної митної справи, міжнародних договорів України, укладених у встановленому законом порядку.

Відповідно до ст.318 Митного кодексу України митному контролю підлягають усі товари, транспортні засоби комерційного призначення, які переміщуються через митний кордон України. Митний контроль здійснюється виключно органами доходів і зборів відповідно до цього Кодексу та інших законів України та передбачає виконання органами доходів і зборів мінімуму митних формальностей, необхідних для забезпечення додержання законодавства України з питань державної митної справи.

Спеціальні норми проведення митних формальностей на залізничному транспорті містяться у главі 32 Митного кодексу України.

В силу ст.218 цього Кодексу строки здійснення митних формальностей щодо залізничного рухомого складу визначаються керівником органу доходів і зборів за погодженням з іншими контролюючими органами та адміністрацією залізниці, а в пункті пропуску (пункті контролю) через державний кордон України - крім того, з керівником відповідного органу охорони державного кордону України.

З досліджених судом документів вбачається, що відправлений відповідачем по накладній №492918 від 14.05.2016 вагон №63406623 з вантажем «деревина паливна» був затриманий на стації Дяково Львівської залізниці для забезпечення митного огляду експертом Закарпатської торгово-промислової палати вантажу - деревини паливної на підставі листа заступника начальника митного посту «Дяково» Закарпатської митниці ДФС від 20.05.2016 №07-70-73/20-1436.

В подальшому, як свідчать документи, на виконання запитів Закарпатської митниці ДФС позивачем виконувались роботи по подачі вагону на інші станції, перезважуванні вантажу, вивантаженню та завантаженню вантажу з/у вагон, для надання можливості контролюючим органам здійснювати функції митного контролю.

Враховуючи вищенаведені норми законодавства та встановлені обставини, колегія суддів апеляційного господарського суду погоджується з судом першої інстанції, що затримання вагону №63406623 відбулось в зв'язку з необхідністю проведення митними органами передбачених Митним кодексом України митних формальностей, тобто з причин, незалежних від перевізника - Укрзалізниці, а відтак відповідно до ст. 28, 32 Угоди МЗВС саме обов'язком відправника, який бере участь у перевезенні вантажу, є сплата провізних платежів, якщо угодою між учасниками перевезення не передбачено інше.

Враховуючи вищевикладене, місцевий господарський суд дійшов обґрунтованого висновку про те, що позивач, як перевізник, має право на відшкодування понесених витрат саме з вантажовідправника, а тому позивачем правомірно були заявлені вимоги про стягнення з РСЛГП «Корюківкаліс» таких платежів.

Разом з цим, як вбачається з позовних вимог позивач просив стягнути з відповідача 88427грн.78коп. нарахованих платежів, однак в самому розрахунку заявлених до стягнення сум позивачем зазначено інша сума до оплати - 73689грн.81коп. без ПДВ. В представлених до суду апеляційної інстанції письмових поясненнях, апелянт вказує, що при зверненні до суду першої інстанції з позовом він допустив арифметичну помилку при визначенні ціни позову, оскільки вважає, що за вчинені ним дії з вагоном №63406623 з відповідача підлягає стягненню саме 73 689,81 грн.

Досліджуючи вірність здійсненого позивачем розрахунку, колегія суддів, виходить з наступного.

Наказом Міністерства транспорту та зв'язку України від 26.03.2009 №317 затверджено Збірник тарифів на перевезення вантажів залізничним транспортом у межах України та пов'язані з ними послуги (Тарифне керівництво №1).

Цим же наказом затверджені Коефіцієнти, що застосовуються до Збірнику тарифів на перевезення вантажів залізничним транспортом у межах України та пов'язані з ними послуги.

Згідно з п. 5 Розділу 1 Тарифного керівництва №1 при визначенні плати та зборів округлення їх здійснюється згідно з порядком, визначеним у цьому пункті.

Пунктом 1 Розділу 5 Тарифного керівництва №1 передбачено, що ставки плати за користування вагонами перевізника України залежно від часу користування і від кількості операцій, що виконуються (навантаження, вивантаження) з вагонами, наведені в табл. 1.

На підставі таблиці 1 Розділу 5 Тарифного керівництва №1, позивачем нараховано плату за користування вагону із застосуванням коефіцієнту 2,302 та за ставкою понад 45 годин користування - 16грн за годину, відтак нараховано: по станції Дяково (630 год користування, з них за 45 год сплачується 206,20 грн, а за 585год з розрахунку 16грн/год) - 22 021,39 грн; по станції Королево (33 год) - 139,7 грн; по станції Ужгород за користування вагоном (388 год, з них за 45 год сплачується 206,20 грн, а решта годин користування - 343 год з розрахунку 16грн/год) - 13 108,00 грн; по станції Мукачево за користування вагоном 121 год нараховано 3 273,90 грн, з них за 45 год нараховується за 206,20 грн, а за решту годин користування - 76 год, з розрахунку 16грн/год. Таким чином, за користування вагоном згідно Актів загальної форми №26 від 15.06.2016 (а.с. 15 том1), №57а від 17.06.2016 (а.с. 17 том 1), №205 від 04.07.2016 (а.с. 20 том 1) та №5 від 11.07.2016 (а.с. 22 том 1) нараховано плату у розмірі: 38 542,99 грн.

Відповідно до п. 1. 8 Розділу 3 Тарифного керівництва №1 за маневрову роботу, що виконується локомотивом залізниці не одночасно з подачею або забиранням вагонів на вимогу власника під'їзної колії, вантажовласника або порту, яка оформлена пам'яткою про подавання/забирання вагонів (форми ГУ-45), із зазначенням у ній часу, протягом якого виконувалась маневрова робота, нараховується збір у розмірі 292,6 грн. за кожні півгодини роботи локомотива, рахуючи неповні півгодини за повні.

Згідно Актів загальної форми №26 від 15.06.2016, №57а від17.06.2016, №205 від 04.07.2016 плата за маневрову роботу на станції Дяково, яка виконувалась протягом години, була нарахована із застосуванням коефіцієнту 2,302, та визначена в розмірі 1 347,20 грн., по станції Королево 30хв - 673,60 грн; по станції Ужгород 1 година - 1347,20 грн. Всього за маневрову роботу згідно вищенаведених Актів загальної форми №26 від 15.06.2016, №57а від17.06.2016, №205 від 04.07.2016 (а.с. 15, 17, 20 том 1) нараховано 3 368,00 грн.

Підпунктом 2.1. пункту 2 Розділу 3 Тарифного керівництва №1 встановлено, що термін безоплатного зберігання обчислюється згідно з відповідними Правилами. Після закінчення терміну безоплатного зберігання нараховується збір за кожну добу в розмірі: 4,0 грн. за одну тонну - при зберіганні вантажів у вагонах, у тому числі у контейнерах - за масу брутто, округлену до повних тонн.

Згідно зі ст.46 Статуту залізниць України вантажі, що прибули, зберігаються на станції безкоштовно протягом доби.

Так, згідно Акту загальної форми №26 від 15.06.2016 за зберігання вантажу вагою 53,673 т (вага вантажу бралась залізницею згідно провізних документів, до контрольного зважування) на станції Дяково за 26 діб, із застосуванням коефіцієнту 2,302, нараховано 12 849,75 грн., на станції Королево за зберігання вантажу масою 36,040 т, така вага була визначена після зважування вагону за дорученням митниці, і було виявлено, що вага вантажу становила саме 36,040 т, відтак за 2 доби зберігання вантажу на станції Королево нараховано 663,00 грн; на станції Ужгород за 5 діб зберігання у вагоні - 1 703,50 грн, за 12 діб зберігання на землі (ставка 1,6 грн за 1 т) - 1 635,30, та за зберігання порожнього вагону 12 діб (5,9 грн за 1 вагон) - 163 грн.

Відтак за зберігання вантажу, який перевозився вагоном №63406623 залізницею згідно Актів загальної форми №26 від 15.06.2016, №57а від17.06.2016, №205 від 04.07.2016 нараховано 17 014,55 грн.

Також згідно Актів загальної форми №26 від 15.06.2016, №57а від17.06.2016, №205 від 04.07.2016 залізницею було нараховано плату за подавання/забирання вагонів (станції Королево та Мукачево) у загальному розмірі 2162,10 грн, роботи МЧ-1 станція Ужгород - 1 959,86 грн та тариф згідно Актів - 5599 грн.

Таким чином, колегія суддів апеляційного господарського суду дійшла висновку про те, що згідно Актів загальної форми №26 від 15.06.2016, №57а від 17.06.2016, №205 від 04.07.2016, №5 від 11.07.2016 позивачем правомірно заявлено до стягнення з відповідача платежі за користування вагоном, перевезення вагону, за виконання маневрових робіт, зберігання вантажу, а також виконання інших вищезазначених операцій у загальному розмірі 68 646,50 грн.

Щодо вимог позивача про стягнення з відповідача плату за повідомлення, участь представника при митному огляді та вантажно-розвантажувальні роботи, то зазначені вимоги задоволенню не підлягають, враховуючи наступне.

Пунктом 10 Розділу 3 Тарифного керівництва №1 визначено, що за виконання залізницями послуг, пов'язаних з перевезенням вантажів, справляються збори згідно з табл. 3.

На підставі п. 3 таблиці 3, який визначає ставку збору за надання телеграфом одержувачам інформації про вантажі, що прибули на їхню адресу на станції призначення, у розмірі 53,00 грн., позивачем нарахована відповідачу плата за два повідомлення, відправлених зі станції Дяково, із застосуванням коефіцієнту 2,302, у розмірі 244,00 грн., за два повідомлення, відправлених зі станції Ужгород, у розмірі 244,00 грн. та за повідомлення телефоном зі станції Мукачево у розмірі 7,60 грн.

Як вбачається з позовної заяви та доданих до них копій повідомлень, залізницею телеграфом та телефоном направлялись повідомлення на станцію відправлення для інформування вантажовідправника, а не повідомлення одержувачам інформації про вантажі, що прибули на їхню адресу на станції призначення, як передбачено п. 3 таблиці 3.

Отже, суд апеляційної інстанції вважає, що позивачем неправомірно нараховано до стягнення з відповідача плата за направлення повідомлень у загальному розмірі 495,60 грн (244 грн на станції Дяково, 244 грн на станції Ужгород, та 7,60 грн на станції Мукачево) задоволенню не підлягає.

Згідно з п. 4.2. Розділу 3 Тарифного керівництва №1 за участь на вимогу вантажовласника працівника залізниці (перевізника) у зважуванні й/або видачі вантажу нараховується збір у розмірі 66,2 грн. за перші півгодини і 14,7 грн. за кожні наступні півгодини. Неповні півгодини округлюються до повних.

Відповідно до цього пункту залізницею нараховано плату за участь представника залізниці при зважуванні на станції Королево - (30 хв) 152,40 грн.

Разом з цим, згідно з пояснень відповідача жодних заяв чи вимог про участь працівника залізниці ним не надавалось, також відсутні в матеріалах справи докази того, що відповідачем (вантажовласником) надсилалась залізниці вимога про участь його представника у зважуванні.

Отже, суд апеляційної інстанції дійшов висновку, що плату за участь представника залізниці при огляді у розмірі 152,40 грн позивачем також нараховано безпідставно.

Беручи до уваги вищенаведене, колегія суддів Київського апеляційного господарського суду дійшла висновку, що заявлені позовні вимоги ПАТ Публічного акціонерного товариства «Українська залізниця» в особі Регіональної філії «Львівська залізниця» Публічного акціонерного товариства «Укрзалізниця» є обґрунтованими саме у сумі 68 646,50 грн, які і підлягають стягненню з відповідача. В іншій частині позовних вимог, а саме стягненні 19 781,28 грн суд відмовляє. З урахуванням викладеного рішення Господарського суду Чернігівської області підлягає скасуванню з прийняттям нового рішення.

Враховуючи вимоги ст. 49 Господарського процесуального кодексу України судові витрати за подання позову та перегляд рішення в апеляційній інстанції покладаються на сторін пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Керуючись ст. ст. 49, 99, 101, 102, п.2 ч. 1 ст. 103, п. 1 ч. 1 ст. 104, ст.105 Господарського процесуального кодексу України, Київський апеляційний господарський суд

ПОСТАНОВИВ:

1. Апеляційну скаргу Публічного акціонерного товариства «Українська залізниця» в особі Регіональної філії «Львівська залізниця» Публічного акціонерного товариства «Укрзалізниця» на рішення Господарського суду Чернігівської області від 02.03.2017 у справі №927/83/17 задовольнити частково.

2. Рішення Господарського суду Чернігівської області від 02.03.2017 у справі №927/83/17 скасувати, прийняти нове рішення:

«1. Позов задовольнити частково.

2. Стягнути з Районного комунального спеціалізованого лісогосподарського підприємства «Корюківкаліс» (15300, Чернігівська область, м. Корюківка, вул. Дудка, 46, ідентифікаційний код 05389126) на користь Публічного акціонерного товариства «Українська залізниця» в особі Регіональної філії «Львівська залізниця» Публічного акціонерного товариства «Укрзалізниця» (79007, м. Львів вул. Гоголя, 1, ідентифікаційний код 40081195) 68 646 (шістдесят вісім тисяч шістсот сорок шість) грн 50 коп заборгованості з оплати платежів за час затримки вагонів та 1 125 (одну тисячу сто двадцять п'ять) грн. 63 коп судового збору.

3. В іншій частині позову відмовити.».

3. Стягнути з Районного комунального спеціалізованого лісогосподарського підприємства «Корюківкаліс» (15300, Чернігівська область, м. Корюківка, вул. Дудка, 46, ідентифікаційний код 05389126) на користь Публічного акціонерного товариства «Українська залізниця» в особі Регіональної філії «Львівська залізниця» Публічного акціонерного товариства «Укрзалізниця» (79007, м. Львів вул. Гоголя, 1, ідентифікаційний код 40081195) 1 238 (одну тисячу двісті тридцять вісім) грн. 20 коп судового збору за подання апеляційної скарги.

4. Доручити Господарському суду Чернігівської області видати накази на виконання постанови Київського апеляційного господарського суду.

5. Справу №927/83/17 повернути до Господарського суду Чернігівської області.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття.

Постанову може бути оскаржено у касаційному порядку відповідно до вимог ст. ст. 107-111 ГПК України.

Головуючий суддя Г.А. Жук

Судді С.Я. Дикунська

А.О. Мальченко