Постанова № 67213618, 14.06.2017, Київський апеляційний господарський суд

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

04116 м.Київ, вул. Шолуденка, 1 (044) 230-06-58

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"14" червня 2017 р. Справа№ 904/8513/16

Київський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого: Сухового В.Г.

суддів: Іоннікової І.А.

Коротун О.М.

при секретарі судового засідання: Молокопой І.А.

розглянувши апеляційну скаргу Приватного акціонерного товариства ,,Юкрейніан Кемікал Продактс"

на рішення господарського суду міста Києва від 26.01.2017

у справі № 904/8513/16 (суддя Селівон А.М.)

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю ,,Екоспецінвест"

до Приватного акціонерного товариства ,,Юкрейніан Кемікал Продактс" в особі філії ,,Вільногірський гірничо-металургійний комбінат" Приватного акціонерного товариства ,,Юкрейніан Кемікал Продактс"

про стягнення заборгованості 379 426,59 грн. (401 745,25 грн. з урахуванням уточненої позовної заяви)

ВСТАНОВИВ:

Товариство з обмеженою відповідальністю ,,Екоспецінвест" (далі - позивач) звернулось в господарський суд Дніпропетровської області з позовом до Приватного акціонерного товариства ,,Юкрейніан Кемікал Продактс" в особі філії ,,Вільногірський гірничо-металургійний комбінат" Приватного акціонерного товариства ,,Юкрейніан Кемікал Продактс" про стягнення 379 426,59 грн. заборгованості за договорами про надання послуг №27/2015 від 21.05.2015 та №53/2015 від 18.08.2015.

Ухвалою господарського суду Дніпропетровської області від 20.10.2016 справу №904/8513/16 надіслано за територіальною підсудністю до господарського суду міста Києва.

В ході розгляду справи позивачем уточнювались позовні вимоги. Так, 14.12.2016 на адресу господарського суду м. Києва надійшла уточнена позовна заява, відповідно до якої заявлено вимоги про стягнення з відповідача заборгованості за спірними договорами, а саме:

- заборгованість у сумі 239 928,48 грн. за договором №27/2015 від 21.05.2015, з яких: основний борг - 162 771,57 грн., пеня - 53 146,58 грн., 3% річних - 4 942,93 грн., втрати від інфляції - 18 846,08 грн., втрати від інфляції за несплату суми коригування - 168,34 грн., 3% річних, нарахованих на суму коригування - 52,98 грн.;

- заборгованість у сумі 161 816,77 грн. за договором №53/2015 від 18.08.2015, з яких: основний борг - 129 903,87 грн., пеня - 20 263,81 грн., 3% річних - 2 949,53 грн., втрати від інфляції - 8 679,03 грн., втрати від інфляції за несплату суми коригування - 4,74 грн., 3% річних, нарахованих на суму коригування - 15,79 грн.

Дана заява подана з дотриманням вимог процесуального закону, тому прийнята судом до розгляду.

Рішенням господарського суду міста Києва від 26.01.2017 у справі № 904/8513/16 позовні вимоги задоволено частково. Стягнуто з відповідача на користь позивача 292 675,44 грн. основного боргу, 74 219,13 грн. пені, 7 914,31 грн. процентів річних, 27 525,11 грн. втрат від інфляції, 173,08 грн. втрат від інфляції за несплату суми коригування, 68,77 грн. процентів річних, нарахованих на суму коригування та 6 038,64 грн. судового збору. У іншій частині позовних вимог відмовлено.

Мотивуючи зазначене рішення, суд першої інстанції, пославшись на встановлені ним обставини та умови договорів, положення ГК України і ЦК України, дійшов висновку про наявність правових підстав для часткового задоволення позовних вимог у даній справі, оскільки факт невиконання відповідачем зобов'язань підтверджується матеріалами справи.

Не погодившись із зазначеним рішенням, відповідач подав апеляційну скаргу, у якій просить рішення господарського суду міста Києва від 26.01.2017 у справі № 904/8513/16 скасувати, прийняти нове рішення, яким в задоволенні позову відмовити. В обґрунтування доводів апеляційної скарги скаржник зазначає, що він не погоджується з прийнятим рішенням, оскільки судом першої інстанції неправильно застосовано норми матеріального та процесуального права. Зокрема, скаржник зазначає, що відповідно до позовної заяви позивач просить стягнути з відповідача 379 426,59 грн. та надає відповідний розрахунок. Відповідач зазначає, що ним було надано контр розрахунок, який судом не досліджено. Також, на думку скаржника, відповідно до рішення, суд першої інстанції розглянув вимоги щодо стягнення 402 739,43 грн. Однак, як вказує відповідач, заява про збільшення розміру позовних вимог на його адресу не надходила, що позбавило його права надати свої пояснення щодо збільшеної суми.

Крім того, на думку апелянта, судом невірно здійснено обрахунок розміру пені, відсотків річних та інфляційних втрат та, наводячи власний розрахунок, він зазначає, що загальна сума заборгованості за договором №27/2015 від 18.08.2015 складає 226 591,51 грн., а за договором №53/2015 від 18.08.2015 - 151 966,22 грн., загальний розмір заборгованості - 378 557,73 грн.

У відзиві на апеляційну скаргу позивач вказує на її необґрунтованість та просить оскаржуване рішення залишити без змін.

Ухвалою Київського апеляційного господарського суду від 18.04.2017 апеляційну скаргу прийнято до провадження та призначено її розгляд на 23.05.2017.

В судовому засіданні 23.05.2017 оголошено перерву до 14.06.2017 на підставі ст. 77 ГПК України.

На адресу суду надійшли письмові пояснення відповідача, відповідно до яких він вказав, що у суду першої інстанції не було підстав для стягнення суми боргу за заявою про збільшення позовних вимог в редакції від 26.01.2017, а розгляд справи 26.01.2017 потрібно було проводити в межах позовних вимог заявлених 14.12.2016, або відкласти розгляд справи для направлення на адресу відповідача заяви про збільшення позовних вимог від 26.01.2017.

У вказаних письмових поясненнях відповідач просив проводити розгляд справи у його відсутності.

В судове засідання 14.06.2017 з'явився представник позивача, представник відповідача не з'явився, про час та місце розгляду справи повідомлений належним чином, про що свідчить відповідна розписка представника відповідача, наявна в матеріалах справи.

В судовому засіданні 14.06.2017 представник позивача зазначив про можливість розгляду справи у відсутності відповідача.

Згідно із п. 3.9.2 постанови № 18 від 26.12.2011р. Пленуму Вищого господарського суду України ,,Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції", у випадку нез'явлення в засідання господарського суду представників обох сторін або однієї з них справа може бути розглянута без їх участі, якщо неявка таких представників не перешкоджає вирішенню спору.

З огляду на належне повідомлення відповідача, наявність в матеріалах справи заяви про розгляд справи у його відсутності, за висновками суду, наявні у матеріалах справи документи достатні для прийняття повного та обґрунтованого судового рішення, а неявка представника відповідача не перешкоджає вирішенню справи по суті.

В судовому засіданні 14.06.2017 представник позивача заперечив проти доводів апеляційної скарги, просив оскаржуване рішення залишити без змін.

Згідно зі ст. 99 ГПК України в апеляційній інстанції справи переглядаються за правилами розгляду цих справ у першій інстанції з урахуванням особливостей, передбачених у розділі ХІІ ГПК України.

Відповідно до ч. 1 ст. 101 ГПК України у процесі перегляду справи апеляційний господарський суд за наявними у справі і додатково поданими доказами повторно розглядає справу. Частиною 2 статті 101 ГПК України передбачено, що апеляційний господарський суд не зв'язаний доводами апеляційної скарги та перевіряє законність і обґрунтованість рішення місцевого господарського суду у повному обсязі.

Розглянувши матеріали апеляційної скарги, дослідивши наявні докази у справі, заслухавши пояснення представника позивача, перевіривши правильність застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, колегія суддів встановила таке.

Як вбачається з матеріалів справи, 21.05.2015 між Приватним акціонерним товариством ,,Юкрейніан Кемікал Продактс" в особі філії ,,Вільногірський гірничо-металугійний комбінат" Приватного акціонерного товариства ,,Юкрейніан Кемікал Продактс" (далі - замовник, відповідач) та Товариством з обмеженою відповідальністю ,,Екоспецінвест" (далі - виконавець, позивач) було укладено договір № 27/2015 про надання послуг (далі - договір-1), за змістом п.1.1 якого замовник доручає, а виконавець бере на себе зобов'язання здійснювати капітальний і поточний ремонт вузлів, агрегатів, двигунів внутрішнього згоряння відповідно до Специфікацій, які є невід'ємною частиною договору.

Розділами 2 - 7 договору-1 сторони погодили строки та порядок виконання робіт, вартість робіт та порядок розрахунків, права, обов'язки та відповідальність сторін, вартість послуг та порядок розрахунків, тощо.

Так, за умовами п.п. 2.1.2 договору-1 виконавець зобов'язується здати замовнику виконані роботи з оформленням акту виконаних робіт.

Здача-приймання виконаних робіт здійснюється сторонами на території виконавця з оформленням акту виконаних робіт (п. 4.3).

Моментом виконання робіт є дата підписання сторонами акту виконаних робіт (п. 4.5)

Пунктом 7.1 договору-1 обумовлено, що він набуває чинності з моменту його підписання обома сторонами і скріплюється печатками сторін, діє до 31.12.2015, а в частині прийнятих на себе сторонами зобов'язань - до повного виконання їх виконання.

Крім того, 18.08.2015 між Приватним акціонерним товариством ,,Юкрейніан Кемікал Продактс" в особі філії ,,Вільногірський гірничо-металугійний комбінат" Приватного акціонерного товариства ,,Юкрейніан Кемікал Продактс" (далі - замовник, відповідач) та Товариством з обмеженою відповідальністю ,,Екоспецінвест" (далі - виконавець, позивач) укладено договір №53/2015 про надання послуг (далі - договір-2), за змістом п.1.1 якого виконавець виконує на платній основі всі роботи, пов'язані з технічним обслуговуванням (далі - ТО) і поточним ремонтом (далі - ПР), пусконалагоджувальні роботи двигунів внутрішнього згоряння, використовуючи власні запасні частини і матеріали, які узгоджуються окремо за кожним видом робіт шляхом підписання специфікації (додаткових угод).

Умовами договору-2 визначено, що технічне обслуговування ТО проводиться виконавцем відповідно до Регламенту періодичного технічного обслуговування, яке узгоджується на кожен вид техніки окремими специфікаціями, а також відповідно до замовлення на ТО (п. 2.1).

Технічне обслуговування проводиться виконавцем відповідно до нормативів узгодженими сторонами в Регламенті періодичного ТО, зазначеного в специфікаціях до даного договору (п. 2.2).

Кожен ремонт проводиться виконавцем по окремому замовленню замовника, відповідно до нормативно-технічної документації виробника і Замовленням на ремонт (Додаток 2). Обсяг робіт і вартість по ремонту визначається і узгоджується, шляхом підписання додаткової угоди або специфікації, на підставі Відомості дефектів складеної комісійних з представником замовника (п. 2.3).

Приймання-здавання робіт по ТО і ПР здійснюється двостороннім підписанням Карти-наряду на ТО і ПР і Акта виконаних робіт у двох примірниках - по одному для кожної із сторін (п. 5.2).

Виконавець надає замовнику акт виконаних робіт, замовлення наряд і рахунок на оплату за виконані роботи по ТО і ПР (п. 4.5).

Договір-2 набуває чинності з моменту його підписання сторонами і скріплення печатками і діє до 31.12.2015. Якщо жодна зі сторін протягом 30 календарних днів до закінчення терміну дії договору не заявить про наміри щодо припинення даного договору, даний договір вважається автоматично продовженим на тих же умовах (п.п. 11.1, 11.2).

Зазначені Договори підписані уповноваженими представниками виконавця та замовника та засвідчені печатками сторін.

Як вбачається з матеріалів справи, за період липень 2015 - лютий 2016 позивачем виконані, а відповідачем прийняті по обсягу та якості роботи з поточного та капітального ремонту двигунів Cummins на загальну суму 558 844,18 грн., що підтверджується підписаними повноважними представниками сторін та скріпленими печатками обох підприємств актами виконання робіт (надання послуг) на підставі договору №27/2015 від 21.05.2015, а саме:

- акт виконання робіт (надання послуг) №309 від 29.07.2015 на суму 206 364,24 грн.,

- акт виконання робіт (надання послуг) №317 від 29.07.2015 на суму 28 934,36 грн.,

- акт виконання робіт (надання послуг) №356 від 14.08.2015 на суму 16 286,42 грн.,

- акт виконання робіт (надання послуг) №498 від 27.10.2015 на суму 14 168,77 грн.,

- акт виконання робіт (надання послуг) №53 від 09.02.2016 на суму 293 090,39 грн., копії яких наявні в матеріалах справи.

З наявних матеріалів справи також вбачається, що на виконання умов договору-2 за період жовтень 2015 - травень 2016 позивачем виконані, а відповідачем прийняті по обсягу та якості роботи з технічного обслуговування та діагностики двигунів, що підтверджується підписаними повноважними представниками сторін та скріпленими печатками обох підприємств актами виконання робіт (надання послуг), а саме:

- акт виконання робіт (надання послуг) №497 від 27.10.2015 на суму 12 929,63 грн.,

- акт виконання робіт (надання послуг) №578 від 25.11.2015 на суму 35 881,01 грн.,

- акт виконання робіт (надання послуг) №650 від 22.12.2015 на суму 1 717,62 грн.,

- акт виконання робіт (надання послуг) №651 від 22.12.2015 на суму 13 645,93 грн.,

- акт виконання робіт (надання послуг) №664 від 30.12.2015 на суму 3 033,67 грн.,

- акт виконання робіт (надання послуг) №14 від 21.01.2016 на суму 8 955,46 грн.,

- акт виконання робіт (надання послуг) №81 від 23.01.2016 на суму 12 858,86 грн.,

- акт виконання робіт (надання послуг) №125 від 16.03.2016 на суму 10 326,48 грн.,

- акт виконання робіт (надання послуг) №201 від 21.04.2016 на суму 58 123,92 грн.,

- акт виконання робіт (надання послуг) №264 від 25.05.2016 на суму 9 121,04 грн.,

- акт виконання робіт (надання послуг) №265 від 25.05.2016 на суму 3 943,26 грн., копії яких наявні в матеріалах справи.

15.06.16 позивачем була направлена на адресу відповідача претензія вих. №617-ЭК від 14.06.16 з вимогою сплатити суми основного боргу та штрафних санкцій по договорам №27/2015 від 21.05.2015 та №53/2015 від 18.08.2015 в загальній сумі 359 790,20 грн.

У відповідь на вказану претензію відповідач надіслав лист, в якому просив розглянути питання про розстрочення заборгованості.

Обґрунтовуючи позовні вимоги у даній справі, позивач посилається на невиконання відповідачем належним чином умов договорів про надання послуг №27/2015 від 21.05.2015 та №53/2015 від 18.08.2015 в частині своєчасної та повної оплати наданих позивачем послуг з капітального ремонту вузлів, агрегатів, двигунів внутрішнього згорання, а також робіт, пов'язаних з технічним обслуговуванням та технічним ремонтом, пусконалагоджувальних робіт двигунів внутрішнього згорання, внаслідок чого у відповідача утворилась заборгованість за вказаними договорами, за наявності якої позивачем нарахована пеня, проценти річних та втрати від інфляції.

Враховуючи встановлені у даній справі обставини та наявні докази, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції про наявність правових підстав для часткового задоволення позовних вимог у даній справі, однак зазначає про таке.

Відповідно до ч. 2 ст. 11 ЦК України підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є договори та інші правочини.

Згідно зі ст. 628 ЦК України зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства. Договір є обов'язковим для виконання сторонами (ст. 629 ЦК України).

Укладені сторонами договори за своїм змістом та правовою природою є договорами підряду, які регулюються нормами §1 глави 61 Цивільного кодексу України, з елементами договору про надання послуг, які підпадають під правове регулювання норм глави 63 Цивільного кодексу України.

Можливість укладення сторонами змішаного договору та узгодження ними умов в такому договорі не суперечить приписам ч. 2 ст. 628 Цивільного кодексу України, відповідно до яких сторони мають право укласти договір, в якому містяться елементи різних договорів (змішаний договір). До відносин сторін у змішаному договорі застосовуються у відповідних частинах положення актів цивільного законодавства про договори, елементи яких містяться у змішаному договорі, якщо інше не встановлено договором або не випливає із суті змішаного договору.

Відповідно до ч. ч. 1, 2 ст. 837 Цивільного кодексу України за договором підряду одна сторона (підрядник) зобов'язується на свій ризик виконати певну роботу за завданням другої сторони (замовника), а замовник зобов'язується прийняти та оплатити виконану роботу. Договір підряду може укладатися на виготовлення, обробку, переробку, ремонт речі або на виконання іншої роботи з переданням її результату замовникові.

Згідно з ст. 901 Цивільного кодексу України за договором про надання послуг одна сторона (виконавець) зобов'язується за завданням другої сторони (замовника) надати послугу, яка споживається в процесі вчинення певної дії або здійснення певної діяльності, а замовник зобов'язується оплатити виконавцеві зазначену послугу, якщо інше не встановлено договором.

За змістом ч. 1 ст. 853 ЦК України замовник зобов'язаний прийняти роботу, виконану підрядником відповідно до договору підряду, оглянути її і в разі виявлення допущених у роботі відступів від умов договору або інших недоліків негайно заявити про них підрядникові. Якщо замовник не зробить такої заяви, він втрачає право у подальшому посилатися на ці відступи від умов договору або недоліки у виконаній роботі.

Як вбачається із наявних в матеріалах справи актів виконання робіт (надання послуг) за період липень 2015 - лютий 2016, які складені на виконання договору №27/2015 від 21.05.2015, підписаних сторонами договору та скріплених їх печатками, відповідачем прийнято виконані позивачем роботи на загальну суму 558 844,18 грн., будь-які заперечення щодо повного та належного виконання робіт за вказаними актами відсутні.

На виконання умов договору №53/2015 від 18.08.2015 за період жовтень 2015 - травень 2016 позивачем виконані, а відповідачем прийняті по обсягу та якості роботи з технічного обслуговування та діагностики двигунів на загальну суму 154 644,35 грн., що підтверджується підписаними повноважними представниками сторін та скріпленими печатками обох підприємств актами виконання робіт (надання послуг).

Як вбачається із наданих позивачем актів приймання виконаних робіт з технічного обслуговування та капітального ремонту, будь-які заперечення щодо повного та належного виконання робіт за вказаними актами відсутні.

Факт виконання робіт за вказаними актами виконаних робіт згідно умов договорів-1, 2 відповідачем не заперечувався, доказів пред'явлення відповідачем претензій щодо якості, обсягів, а також термінів виконання робіт з поточного та капітального ремонту, а також з технічного обслуговування та діагностики двигунів до суду не надходило, будь-які докази відступів від умов договорів та відмови відповідача від приймання виконаних робіт та підписання актів, а також заперечення щодо повного та належного виконання Товариством з обмеженою відповідальністю ,,Екоспецінвест" умов договорів з боку відповідача відсутні.

За таких обставин, суд першої інстанції дійшов вірного висновку, що позивачем виконано прийняті на себе зобов'язання по виконанню робіт з поточного та капітального ремонту двигунів, обумовлених договором-1, та з технічного обслуговування та діагностики двигунів, обумовлених договором-2, в обсягах, зазначених в актах виконаних робіт за період липень 2015 - травень 2016, а відповідачем, у свою чергу, прийнято виконання цих робіт у вказаних обсягах без будь - яких зауважень.

За змістом ч. 1 ст. 854 Цивільного кодексу України якщо договором підряду не передбачена попередня оплата виконаної роботи або окремих її етапів, замовник зобов'язаний сплатити підрядникові обумовлену ціну після остаточної здачі роботи за умови, що роботу виконано належним чином і в погоджений строк або, за згодою замовника, - достроково.

Відповідно до ч. 1 ст. 903 Цивільного кодексу України якщо договором передбачено надання послуг за плату, змовник зобов'язаний оплатити надану йому послугу в розмірі, у строки та в порядку, що встановлені договором.

За умовами договору-1 вартість робіт відповідає рівню звичайних цін і способу виконання робіт, визначається в специфікаціях, які є невід'ємною частиною договору. Загальна сума договору визначається на підставі суми всіх специфікацій до договору, оформлених відповідно з його умовами (п. 3.1).

Оплата замовником виконаних виконавцем робіт здійснюється на наступних умовах: 50% передоплати протягом 5 календарних днів з моменту виставлення рахунку, 50% - оплата протягом 10 (десяти) календарних днів з моменту підписання акту виконаних робіт, якщо інше не передбачено в Специфікаціях (п. 3.3 договору-1).

Вартість на запасні частини і витратні матеріали, які використовуються при виконанні ремонтних робіт, розраховуються за курсом НБУ одного долара США до гривні на дату формування вартості робіт. Курс НБУ вказується відповідно до даних сайту http://www.minfin.gov.ua. У разі зміни курсу в інтервалі більше, ніж +/- 3%, вартість запасних частин витратних матеріалів буде перерахована пропорційно зміні курсу НБУ станом на 00:00 годин дати оплати (п. 3.5 договору-1).

Ціна в гривневому еквіваленті в актах виконаних робіт вказується за курсом НБУ на дату виставлення акту виконаних робіт (п. 3.6 договору-1).

В договорі-2 вартість робіт з виконання технічного обслуговування визначена в п. 3.4 і п. 3.5 даного договору (п. 3.1).

Вартість робіт по діагностиці встановлюється за фактичними трудовитратами виконавця в годинах і компенсації транспортних витрат (п. 3.2 договору-2).

Вартість інших робіт, невизначених у п.п. 3.1, 3.2 даного договору буде узгоджуватися сторонами шляхом підписання додаткових угод або Специфікацій (п. 3.3 договору-2).

Вартість на запасні частини і витратні матеріали, використовувані при проведенні технічного обслуговування і ремонтних робіт, розраховуються в гривневому еквіваленті за офіційним курсом НБУ до долара США. У разі якщо офіційний курс НБУ на 00:00 годин дня оплати рахунок зміниться більш ніж на +/-3% від курсу, встановленого на дату виставлення рахунку, вартість запасних частин і матеріалів підлягає перерахунку пропорційно такої зміни курсу на 00:00 годин дати оплати. При цьому сторони в якості джерела інформації використовують сайт http://www.minfin.gov.ua (п. 3.10 договору-2).

Документи на коригування вартості запасних частин і витратних матеріалів підлягають оплаті протягом 7-ми робочих днів з моменту оформлення рахунку. Фактом отримання документів на коригування вартості запасних частин і витратних матеріалів є дата відправки замовнику документів по факсу/електронній пошті з подальшим відправленням поштою (п. 3.11 договору-2).

Загальна сума договору визначається як загальна вартість робіт, виконаних виконавцем протягом терміну дії цього договору згідно з актом виконаних робіт (п. 3.12 договору-2).

Умови оплати - протягом 10 календарних днів з моменту підписання акту виконаних робіт на підставі виставленого рахунку, якщо інше не обумовлено в специфікаціях, які є невід'ємною частиною договору (п. 4.2 договору-2).

Рахунки на коригування вартості запасних частин і витратних матеріалів оплачуються протягом 7-ми робочих днів з дати отримання рахунку та погодження розміру коригування замовником. Датою отримання документів на коригування вартості запасних частин і витратних матеріалів є дата отримання замовником документів по факсу/електронній пошті з подальшим відправленням поштою (п. 4.3 договору). Якщо оплата за коректувальних рахунками не буде здійснена протягом 7-ми робочих днів, заборгованість за запасні частини і витратні матеріали по коректувальних рахунках може бути додатково перерахована на дату оплати коригуючих рахунків за курсом НБУ на 00:00 годин дати оплати (п. 4.4. договору-2).

Як вбачається з матеріалів справи, у зв'язку із значною зміною курсу іноземної валюти позивачем на підставі п. 3.5 договору-1 складені акти коригування вартості запасних частин, а саме: акт коригування №565 на суму 1 110,65 грн. за актом виконаних робіт (надання послуг) №309 від 29.07.2015, акт коригування №149 на суму 373,80 грн. за актом виконаних робіт (надання послуг) №53 від 09.02.2016, акт коригування №330 на суму 1 803,26 грн. за актом виконаних робіт (надання послуг) №53 від 09.02.2016, а також на підставі п. 3.10 договору-2 складено акт коригування вартості запасних частин №576 від 25.11.2015, відповідно до якого коригування за актом виконаних робіт (надання послуг) №497 від 27.10.2015 становить 155,48 грн.

Частиною 1 статті 530 Цивільного кодексу України передбачено, що якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

В матеріалах справи наявні копії виставлених позивачем для оплати відповідачем виконаних на підставі договору-1 та договору-2 робіт відповідні рахунки на оплату за спірний період.

В свою чергу, як вірно встановлено судом першої інстанції, відповідачем було здійснено часткову оплату виконаних позивачем робіт з капітального та поточного ремонту, а також технічного обслуговування двигунів на загальну суму 437 308,70 грн., що підтверджується копіями відповідних платіжних доручень, а саме: №15779 від 06.07.2015 на суму 115 826,52 грн., №18301 від 26.08.2015 на суму 28 934,36 грн., №19128 від 10.09.2015 на суму 25 000,72 грн., №19435 від 18.09.2015 на суму 40 000,00 грн., №19706 від 25.09.2015 на суму 427,99 грн., №21851 від 18.11.2015 на суму 41 395,43 грн., №22049 від 25.11.2015 на суму 20 000,01 грн., №22078 від 25.11.2015 на суму 12 929,63 грн., №22186 від 30.11.2015 на суму 14 168,77 грн., №22404 від 03.12.2015 на суму 30 000,00 грн., №23848 від 11.01.2016 на суму 15 000,00 грн., №24181 від 25.01.2016 на суму 20 000,00 грн., №25933 від 14.03.2016 на суму 12 858,86 грн., №26036 від 17.03.2016 на суму 10 000,00 грн., №28490 від 09.06.2016 на суму 50 000,00 грн., №516 від 02.10.2015 на суму 415,05 грн., №717 від 30.03.2016 на суму 351,36 грн., а також виписками банку по рахунку позивача.

Матеріалами справи підтверджується, що в порушення умов зазначених договорів-1, 2 відповідач свого грошового зобов'язання в частині оплати вартості виконаних позивачем робіт належним чином та у повному обсязі не виконав, у зв'язку з чим у останнього утворилась заборгованість за договором-1 у сумі 162 771,57 грн. та заборгованість за договором-2 у сумі 129 903,87 грн. з урахуванням коригування.

В силу ст. ст. 525, 526 Цивільного кодексу України та ст. 193 Господарського кодексу України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до закону, інших правових актів, умов договору та вимог цього Кодексу, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Згідно зі ст. 610 Цивільного кодексу України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

З огляду на встановлений судом факт невиконання відповідачем своїх зобов'язань щодо перерахування коштів за надані позивачем послуги та виконані роботи за договорами 1 та 2 суд першої інстанції дійшов вірного висновку, що позовні вимоги позивача про стягнення з відповідача 292 675,44 грн. основного боргу, в тому числі 162 771,57 грн. за договором № 27/2015 від 21.05.2015 та 129 903,87 грн. за договором № 53/2015 від 18.08.2016, підлягають задоволенню у заявленому розмірі.

В частині заявлених позовних вимог про стягнення з відповідача 53 146,58 грн. пені, 4 942,93 грн. - 3% річних, нарахованих на суму основного боргу, 18 846,08 грн. - інфляційних втрат, 168,34 грн. інфляційних втрат за несплату суми коригування, 52,98 грн. - 3% річних, нарахованих на суму коригування - за договором №27/2015 від 21.05.2015, а також 20 263,81 грн. пені, 2 949,53 грн. - 3% річних, 8 679,03 грн. - втрат від інфляції, 4,74 грн. - втрат від інфляції за несплату суми коригування, 15,79 - 3% річних, нарахованих на суму коригування за договором № 53/2015 від 18.08.2016 (з врахуванням уточненої заяви від 14.12.2016, прийнятої до розгляду судом першої інстанції), колегія суддів зазначає таке.

Відповідно до положень ч. 1 ст. 230 Господарського кодексу України штрафними санкціями визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання.

У відповідності до ст. 549 Цивільного кодексу України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання.

Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного або неналежно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.

Відповідно до п. 5.5 договору-1 за порушення термінів оплати замовник сплачує виконавцю пеню в розмірі подвійної облікової ставки НБУ від суми договору за кожен день прострочення.

У разі заборгованості замовника згідно договору-2 він оплачує виконавцю пеню в розмірі 0,05% від суми рахунку за кожен день затримки. При несплаті рахунків в термін більше 30 календарних днів, замовник оплачує виконавцю пеню в розмірі подвійної облікової ставки НБУ від суми рахунку за кожен день затримки, що діє на той момент (п. 8.2 договору-2).

За змістом ч. 2 ст. 625 ЦК України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Передбачене законом право кредитора вимагати сплати боргу з урахуванням індексу інфляції та процентів річних є способами захисту його майнового права та інтересу, суть яких полягає у відшкодуванні матеріальних втрат кредитора від знецінення грошових коштів внаслідок інфляційних процесів та отриманні компенсації (плати) від боржника за користування утримуваними ним грошовими коштами, належними до сплати кредиторові.

Враховуючи вищевикладене та у зв'язку з простроченням відповідачем виконання зобов'язання щодо оплати за виконані позивачем роботи та надані послуги, визначений умовами договорів 1, 2, позивачем нараховано та пред'явлено до стягнення з відповідача (відповідно до уточненої позовної заяви від 14.12.2016):

- за договором № 27/2015 від 21.05.2015: пеню в сумі 53 146,58 грн. за період з 10.08.2015 по 08.12.2016, 3% річних в сумі 4 942,93 грн. за період з 10.08.2015 по 12.12.2016, втрати від інфляції в сумі 18 846,08 грн. за період з 10.08.2015 по 12.12.2016, втрати від інфляції за несплату суми коригування в сумі 168,34 грн. за період 28.03.2016 по 12.12.2016, 3% річних, нарахованих на суму коригування, в сумі 52,98 грн. за період з 28.03.2016 по 12.12.2016;

- за договором №53/2015 від 18.08.2015: пеню в сумі 20 263,81 грн. за період з 09.11.2015 по 04.12.2016, 3% річних в сумі 2 949,53 грн. за період з 09.11.2015 по 12.12.2016, втрати від інфляції в сумі 8 679,03 грн. за період з 09.11.2015 по 12.12.2016, втрати від інфляції за несплату суми коригування в сумі 4,74 грн. за період з 07.12.2015 по 12.12.2016, 3% річних, нарахованих на суму коригування в сумі 15,79 грн. за період з 07.12.2015 по 12.12.2016 які позивач просив стягнути з відповідача відповідно до наданих розрахунків.

У даному випадку, колегія суддів зазначає, що суд першої інстанції, вказавши у вступній частині про те, що до судового засідання 26.01.2017 представником позивача подано письмові пояснення щодо розрахунку суми заборгованості, без належного підтвердження направлення зазначеного розрахунку на адресу відповідача, згідно яких позивач просив суд стягнути з позивача заборгованість у загальному розмірі 402 739,43 грн., вирішив позовні вимоги, виходячи з розрахунків, які зазначені в заяві позивача від 12.01.2017, розцінивши їх як деталізацію позовних вимог в розрізі окремих сум (основного боргу, пені, процентів річних, втрат від інфляції тощо), поданих до уточненої позовної заяви від 14.12.2016 року, чим порушив норми процесуального права, що призвело до прийняття неправильного рішення.

Відповідно до ч. 4 ст. 22 Господарського процесуального кодексу України позивач вправі до прийняття рішення по справі збільшити розмір позовних вимог за умови дотримання встановленого порядку досудового врегулювання спору у випадках, передбачених статтею 5 цього Кодексу в цій частині, відмовитись від позову або зменшити розмір позовних вимог.

Як роз'яснено в п. 3.11 Пленуму Вищого господарського суду України №18 від 26.12.2011 ,,Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції", зокрема статтею 22 цього Кодексу, не передбачено права позивача на подання заяв (клопотань) про ,,доповнення" або ,,уточнення" позовних вимог, або заявлення ,,додаткових" позовних вимог і т.п. Тому в разі надходження до господарського суду однієї із зазначених заяв (клопотань) останній, виходячи з її змісту, а також змісту раніше поданої позовної заяви та конкретних обставин справи, повинен розцінювати її як: - подання іншого (ще одного) позову, чи - збільшення або зменшення розміру позовних вимог, чи - об'єднання позовних вимог, чи - зміну предмета або підстав позову.

У будь-якому з таких випадків позивачем має бути додержано правил вчинення відповідної процесуальної дії, а недотримання ним таких правил тягне за собою процесуальні наслідки, передбачені ГПК та зазначені в цій постанові.

Згідно з п.3.10 постанови №18 під збільшенням або зменшенням розміру позовних вимог слід розуміти відповідно збільшення або зменшення кількісних показників за тією ж самою вимогою, яку було заявлено у позовній заяві. Згідно з частиною третьою ст. 55 ГПК України ціну позову вказує позивач. Отже, у разі прийняття судом зміни (в бік збільшення або зменшення) кількісних показників, у яких виражається позовна вимога, має місце нова ціна позову, виходячи з якої вирішується спір.

12.01.2017 позивачем на адресу господарського суду було подано пояснення, в яких він зазначав, що під час розрахунку позовних вимог ним було допущено технічні помилки в розрахунках, а тому просив стягнути з відповідача загальну суму заборгованості в розмірі 402 739,43 грн., уточнивши вимоги в частині розміру 3% річних за договором №27/2015 від 21.05.2015 - 4 972,93 замість 4 942,93 та пені за договором № 53/2015 від 18.08.2016 - 21 227,99 замість 20 263,81 грн., які були заявлені в уточненому позові від 14.12.2016, що, по суті є заявою про збільшення розміру позовних вимог.

Відповідно до правил встановлених ст.ст. 56, 57 ГПК України, позивач зобов'язаний при поданні позову надіслати сторонам копію позовної заяви та доданих до неї документів листом з описом вкладення та додати до позовної заяви документи, які підтверджують відправлення відповідачеві копії позовної заяви і доданих до неї документів.

Дані правила застосовуються також до подання заяви про збільшення та зменшення позовних вимог.

Однак, до пояснень позивача від 12.01.2017 року, які є по суті заявою про збільшення розміру позовних вимог, таких документів не додано, а тому вона не може бути прийнята судом до розгляду.

Перевіривши розрахунки позивача, додані до уточненої позовної заяви від 14.12.2016, колегія суддів встановила, що розмір пені, процентів річних та інфляційних втрат підлягає задоволенню в межах заявлених сум та визначеного позивачем періоду:

- за договором №27/2015 від 21.05.2015: пеня 53 027,02 грн. за період з 10.08.2015 по 08.12.2016; 3% річних в сумі 4 942,93 грн. за період з 10.08.2015 по 12.12.2016; втрати від інфляції в сумі 18 846,08 грн. за період з 10.08.2015 по 12.12.2016; втрати від інфляції за несплату суми коригування в сумі 168,34 грн. за період 28.03.2016 по 12.12.2016; 3% річних, нарахованих на суму коригування, в сумі 52,98 грн. за період з 28.03.2016 по 12.12.2016;

- за договором №53/2015 від 18.08.2015: пеня в сумі 20 263,81 грн. за період з 09.11.2015 по 04.12.2016; 3% річних в сумі 2 949,53 грн. за період з 09.11.2015 по 12.12.2016; втрати від інфляції в сумі 8 679,03 грн. за період з 09.11.2015 по 12.12.2016; втрати від інфляції за несплату суми коригування в сумі 4,74 грн. за період з 07.12.2015 по 12.12.2016; 3% річних, нарахованих на суму коригування в сумі 15,79 грн. за період з 07.12.2015 по 12.12.2016.

Суд першої інстанції здійснивши перерахунок заявлених до стягнення сум, правильно зазначив, що, зокрема, розмір пені за договором №53/2015 становить за визначений в позові період 21 192,11 грн., а три проценти річних за основним боргом за договором № 27/2015 - 4 964,79 грн.

Проте, суд першої інстанції не врахував, що позивачем за цими вимогами згідно заяви від 14.12.2016 заявлено менші суми: 20 263,82 грн. і 4 942,93 грн. відповідно. Тому ці вимоги підлягають задоволенню в межах заявлених вимог, а рішення в частині стягнення пені та трьох процентів річних слід змінити.

За наведених обставин, позовні вимоги у даній справі підлягають частковому задоволенню, а саме: всього 401 745,25 грн., з яких 292 675,44 грн. основного боргу, 73 290,83 грн. пені, 7 892,46 грн. трьох процентів річних, 27 525,11 грн. інфляційних втрат, 173,08 грн. інфляційних втрат за несплату суми коригування, 68,77 грн. трьох процентів річних від простроченої суми коригування.

З врахуванням вищевикладеного, колегія суддів зазначає, що суд першої інстанції допустив порушення норм процесуального права, що призвело до прийняття неправильного рішення, фактично розглянувши позов в межах збільшених позовних вимог від 12.01.2017, без дотримання правил їх подання до суду, а тому, відповідно до приписів ст. 104 ГПК України рішення слід змінити в частині розміру пені та трьох процентів річних, нарахованих на суму основного боргу, стягнувши 73 290,83 грн. пені та 7 892,46 грн. трьох процентів річних, нарахованих на суму основного боргу, замість 74 219,13 грн. та 7 914,31 грн. відповідно та змінити розподіл судових витрат.

За наведених вище обставин, доводи апеляційної скарги є частково обґрунтованими, а тому апеляційна скарга підлягає частковому задоволенню.

Судові витрати за подання позову та апеляційної скарги у даній справі розподіляються відповідно до ст. 49 ГПК України.

Керуючись ст. ст. 33, 34, 49, 99, 101, 103 - 105 ГПК України, суд

ПОСТАНОВИВ:

1. Апеляційну скаргу Приватного акціонерного товариства ,,Юкрейніан Кемікал Продактс" - задовольнити частково.

2. Рішення господарського суду міста Києва від 26.01.2017 у справі № 904/8513/16 змінити в частині розміру пені та трьох процентів річних, нарахованих на суму основного боргу, стягнувши 73 290,83 грн. пені та 7 892,46 грн. трьох процентів річних, нарахованих на суму основного боргу, замість 74 219,13 грн. та 7 914,31 грн. відповідно, а також стягнувши 6 024,39 грн. судових витрат по сплаті судового збору за подання позову замість 6 038,64 грн.

3. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю ,,Екоспецінвест" (код 33143184) на користь Приватного акціонерного товариства ,,Юкрейніан Кемікал Продактс" (код 32785994) 1,98 грн. судових витрат з оплати судового збору за подання апеляційної скарги.

4. Доручити господарському суду м. Києва видати наказ.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття.

Постанову може бути оскаржено у касаційному порядку відповідно до вимог ст.ст. 107-111 ГПК України.

Головуючий суддя В.Г. Суховий

Судді І.А. Іоннікова

О.М. Коротун