Постанова № 67213312, 13.06.2017, Галицький районний суд м. Львова

Справа № 461/3127/17

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

13.06.2017

Галицький районний суд м. Львова

в складі:

головуючого судді Радченка В.Є.

при секретарі Сидорак М.А.

з участю:

представниці позивача Бондарчук А.С.

представників відповідачів Кохана О.І., Малець Н.М.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Львові справу за адміністративним позовом Приватного акціонерного товариства-акціонерної страхової компанії «Скарбниця» до Департаменту економічного розвитку Львівської міської ради про визнання протиправною і скасування вимоги, визнання протиправними дії, визнання протиправним і скасування наказу в певній частині, до Департаменту містобудування Львівської міської ради, до Комунального підприємства «Адміністративно-технічне управління» про визнання протиправної дії,-

ВСТАНОВИВ:

04 травня 2017 року Приватне акціонерне товариство акціонерна страхова компанія «Скарбниця» звернулося до суду з позовом до відповідачів, в якому просило:

1)визнати протиправними та скасувати вимогу Департаменту економічної політики ЛМР № 23/Р-3-4453 від 13.09.2016 року;

2)визнати протиправними дії Департаменту економічної політики ЛМР, які полягають у виставленні позивачу вимоги № 23/Р-3-4453 від 13.09.2016 року;

3)визнати протиправними та скасувати наказ Департаменту економічної політики ЛМР № 80-Д від 06.10.2016 року «Про демонтаж самовільно встановлених конструкцій зовнішньої реклами» в частині демонтажу вивіски ПрАТ АСК «Скарбниця» за по вул. Саксаганського, 5, у м. Львові;

4)визнати протиправними дії комунального підприємства «Адміністративно-технічне управління», які полягають у винесенні позивачу попередження від 11.10.2016 р. № 2410-08-8296 про демонтаж самовільно встановленої конструкції.

Свої вимоги позивач обґрунтовує тим, що інформація (табличка) щодо назви юридичної особи на балконі приміщення, що належить позивачу, за адресою м.Львів, вул. Саксаганського,5 не є рекламою, а являється вивіскою. Обов'язок отримувати дозвіл на встановлення даних табличок не передбачений чинним законодавством. Посилається на постанову Львівського окружного адміністративного суду від 22.05.2013 року по справі №813/3209/13-а.

Представниця позивача Бондарчук А.С. позовні вимоги підтримала та просила задовольнити з підстав, що зазначені в позові.

Представник відвідача Департаменту економічного розвитку (колишня назва Департаменту економічної політики) ЛМР в суді проти задоволення позову заперечив. Суду пояснив, розміщена інформація щодо назви юридичної особи на балконі приміщення позивача за адресою м.Львів, вул. Саксаганського,5 є зовнішньою рекламою, так як не підпадає під ознаки вивіски чи таблички. Розмір площі поверхні становить 6,4 кв. м., тобто перевищує дозволені розміри для вивіски та таблички. Розміщення зовнішньої реклами y м.Львові проводиться виключно на підставі дозволів, що видаються робочим органом відповідно до рішення виконавчого комітету міської ради. Відсутність у позивача дозволу на розміщення зовнішньої реклами на вул. П.Саксаганського,5 у м. Львові свідчить про самовільне встановлення конструкції зовнішньої реклами.

Представник відповідача Департаменту містобудування Львівської міської ради в судове засідання не прибув. Належним чином повідомлений про дату, час та місце розгляду справи, про що свідчить розписка про отримання рекомендованого поштового відправлення.

Представник відповідача комунального підприємства «Адміністративно-технічне управління» проти задоволення позову заперечила. Зазначила, що самовільно встановлений банер з рекламою позивача встановлено вище першого поверху (на балконі другого поверху) та не біля входу в приміщення, оскільки вхід у приміщення, яке займає СК«Скарбниця», знаходиться всередині будівлі на другому поверсі. Тобто вказаний банер не може вважатися вивіскою, як зазначає позивач, а є рекламою. Щодо інших позовних вимогах зазначила, що вимога і попередження надають суб'єкту господарювання час на добровільне усунення порушення. На їх підставі орган, що їх видав не вчиняє жодних примусових дій. Тому не підлягають оскарженню акти органів державної влади та місцевого самоврядування, які не створюють юридичних наслідків. В задоволенні позову просила відмовити.

Заслухавши пояснення учасників процесу, дослідивши матеріали справи, суд прийшов до наступного висновку.

Актом обстеження місця встановлення рекламного засобу від 01.09.2016 року, виданого КП «Адміністративно-технічне управління» зафіксовано, що самовільно встановлена рекламна конструкція позивача на зовнішній поверхні буд. №5 на вул. Саксаганського розташована вище першого поверху на балконі. Розміри рекламного засобу становлять: 8,00?0,80 м, а площа - 6,40 кв.м.

Департаментом економічної політики ЛМР ПрАТ АСК «Скарбниця» 13.09.2016 р. направлено вимогу № 23/Р-3-4453, якою повідомлено про порушення вимог ч.1 ст. 16 Закону України «Про рекламу», а саме про те, що самовільно встановлено спеціальну конструкцію зовнішньої реклами на фасаді будинку №5 на вул. Саксаганського. Зазначено, що розміри площини рекламної конструкції - 8,00?0,80 м. Характеристика конструкції зовнішньої реклами - на фасаді будинку. Запропоновано позивачу у строку до 23.09.2016 року усунути вказане порушення та повідомлено, що встановлення рекламної конструкції можливе тільки після отримання дозволу.

Департаментом економічної політики ЛМР 06.10.2016 року видано наказ «Про демонтаж самовільно встановлених конструкцій зовнішньої реклами». Зокрема, КП «Адміністративно-технічне управління» наказано у строк до 31.12.2016 року демонтувати вивіску ПрАТ АСК «Скарбниця» по вул. Саксаганського, 5 у м. Львові.

Комунальне підприємство «Адміністративно-технічне управління» 11.10.2016 року на адресу позивача направило попередження № 2410-08-8296 про демонтаж самовільно встановленої конструкції.

Надаючи юридичну оцінку спірним правовідносинам, що виникли між сторонами у справі, суд виходить з наступного.

Відповідно до ч.2 ст.19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до ст. 1 Закону України "Про рекламу" реклама - інформація про особу чи товар, розповсюджена в будь-якій формі та в будь-який спосіб і призначена сформувати або підтримати обізнаність споживачів реклами та їх інтерес щодо таких особи чи товару.

Зовнішня реклама - реклама, що розміщується на спеціальних тимчасових і стаціонарних конструкціях - рекламоносіях, розташованих на відкритій місцевості, а також на зовнішніх поверхнях будинків, споруд, на елементах вуличного обладнання, над проїжджою частиною вулиць і доріг.

Ч.6 ст. 9 ЗУ «Про рекламу» пердбачено, що «вивіска чи табличка з інформацією про зареєстроване найменування особи, знаки для товарів та послуг, що належать цій особі, вид її діяльності (якщо це не випливає із зареєстрованого найменування особи ), час роботи, що розміщена на внутрішній поверхні власного чи наданого у користування особі приміщення, на зовнішній поверхні будинку чи споруди не вище першого поверху, або на поверсі, де знаходиться власне чи надане у користування особі приміщення, біля входу в таке приміщення, не вважається рекламою.

Згідно з підпунктом 2.1. пункту 2 Правил розміщення зовнішньої реклами у м. Львові затверджених рішенням виконавчого комітету Львівської міської ради від 21.05.2010 року №569 "Про затвердження Правил розміщення зовнішньої реклами у м. Львові", реклама - інформація про особу чи товар, розповсюджена у будь-якій формі та у будь-який спосіб і призначена сформувати або підтримати обізнаність споживачів реклами та їх інтерес щодо такої особи чи такого товару. Зовнішня реклама - реклама, що розміщується на спеціальних тимчасових і стаціонарних конструкціях, розташованих на відкритій місцевості, а також на зовнішніх поверхнях будинків, споруд, на елементах вуличного обладнання, над проїжджою частиною вулиць і доріг.

Згідно з додатком "Б" ДБН В.2.2-15-2005 "Житлові будинки. Основні положення" балкон - виступаюча з площини стіни фасаду обгороджена площадка, що служить для відпочинку влітку.

Відповідно до п. 48 Типових правил розміщення зовнішньої реклами, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 29 грудня 2003 р. № 2067, встановлено, що вивіски чи таблички:

-повинні розміщуватися без втручання у несучі конструкції, легко демонтуватися, щоб не створювати перешкод під час робіт, пов'язаних з експлуатацією та ремонтом будівель і споруд, на яких вони розміщуються;

-не повинні відтворювати зображення дорожніх знаків;

-не повинні розміщуватися на будинках або спорудах - об'єктах незавершеного будівництва;

-площа поверхні не повинна перевищувати 3 кв. метрів.

Забороняється вимагати від суб'єктів господарювання будь-які документи для розміщення вивісок чи табличок, не передбачені законодавством.

Відповідно до акту обстеження місця встановленого рекламного засобу від 01.09.2016 р. та Вимоги департаменту економічної політики №23/Р-3-2253 від 13.09.2016 року, розмір площини рекламної конструкції позивача становить 8,00* 0,80 м, тобто площа становить 6,4 кв. метри.

Оскільки розмір площі поверхні перевищує 3 кв. метри, конструкція встановлена вище першого поверху, а саме на балконі другого поверху, встановлена не біля входу в приміщення, то суд приходить до висновку, що дана конструкція, яка належить позивачу та розміщена на балконі за адресою вул. П.Саксаганського, 5, - є зовнішньою рекламою.

Відповідно до абзацу 1, пункту 1 ст.16 Закону України "Про рекламу" розміщення зовнішньої реклами у населених пунктах проводиться на підставі дозволів, що надаються виконавчими органами сільських, селищних, міських рад, а поза межами населених пунктів - на підставі дозволів, що надаються обласними державними адміністраціями, а на території Автономної Республіки Крим - Радою міністрів Автономної Республіки Крим, в порядку, встановленому цими органами на підставі типових правил , що затверджуються Кабінетом Міністрів України.

Згідно з п.3 Типових правил розміщення зовнішньої реклами, затверджених Постановою Кабінету Міністрів України від 29 грудня 2003 р. № 2067, зовнішня реклама розміщується на підставі дозволів та у порядку, встановленому виконавчими органами сільських, селищних, міських рад відповідно до цих Правил.

Відповідно до розділу 4 Правил розміщення зовнішньої реклами y м.Львові проводиться виключно на підставі дозволів, що видаються робочим органом відповідно до рішення виконавчого комітету міської ради.

Відсутність у ПрАТ АСК "Скарбниця" дозволу на розміщення зовнішньої реклами на вул. П.Саксаганського,5 у м. Львові, свідчить про самовільне встановлення конструкції зовнішньої реклами.

Ст. 28 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності» до МАФ (малих архітектурних форм) віднесено також «рекламні та інформаційні стенди, дошки, вивіски», також зазначено, що «розміщення малих архітектурних форм здійснюється відповідно до Закону України "Про благоустрій населених пунктів" .

Ст. 20 Закону України "Про благоустрій населених пунктів" встановлено, що «організацію благоустрою населених пунктів забезпечують місцеві органи виконавчої влади та органи місцевого самоврядування відповідно до повноважень, установлених законом», а також, що «рішення місцевих органів виконавчої влади та органів місцевого самоврядування щодо благоустрою території певного населеного пункту є обов'язковим для виконання розміщеними на цій території підприємствами, установами, організаціями та громадянами».

Згідно з п. 20.1.28.3. Правил благоустрою м. Львова., затверджених ухвалою сесії Львівської міської ради № 376 від 21.04.2011 року, суб'єкти господарювання несуть відповідальність за невідповідність затвердженим проектам, вимогам, паспортам спеціальних конструкцій зовнішньої реклами, вивісок, вітрин, пам'ятних дощок», обов'язок здійснювати нагляд за виконанням цього здійснює КП «Адміністративно-технічне управління».

Вимога позивача про визнання протиправним та скасування наказу Департаменту економічної політики ЛМР № 80-Д від 06.10.2016 року «Про демонтаж самовільно встановлених конструкцій зовнішньої реклами» в частині демонтажу вивіски ПрАТ АСК «Скарбниця» по вул. Саксаганського, 5, у м. Львові не підлягає до задоволення. Судом встановлено, що даний наказ не містить пунктів щодо демонтажу вивісок, оскільки демонтаж вивісок не належить до компетенції департаменту економічної політики. В наказі зазначено, що КП «Адмінітстративно-технічному управлінню» у строк до 31.12.2016 р. наказано демонтувати самовільно встановлені конструкції зовнішньої реклами. Судом встановлено, що дозвіл на розміщення реклами, виданий органом місцевого самоврядування, який є єдиною підставою для встановлення рекламоносія, у ПрАТ АСК «Скарбниця» відсутній та наказ про Демонтаж винесений на підставі та у відповідності до Правил розміщення зовнішньої реклами у м. Львові.

Статтею 144 Конституції України передбачено, що органи місцевого самоврядування в межах повноважень, визначених законом, приймають рішення, які є обов'язковими до виконання на відповідній території.

Частиною 3 ст. 24 Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні" органи місцевого самоврядування та їх посадові особи діють лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, передбачені Конституцією і законами України.

Згідно з п.17. розділу 7 Положення про розмежування повноважень між виконавчими органами Львівської міської ради затвердженого ухвалою Львівської міської ради від 19.10.2006 року №219 до повноважень департаменту економічної політики Львівської міської ради віднесено участь в регулюванні розміщення зовнішньої реклами у місті, здійснення контролю за технічним станом рекламних конструкцій, справляння орендної плати за їх розміщення, укладання відповідних договорів.

Згідно з підпунктом 2.1. пункту 2 Правил робочий орган з регулювання діяльності з розміщення зовнішньої реклами - орган, уповноважений Львівською міською радою виконувати покладені на нього функції, передбачені цими Правилами, Типовими правилами розміщення зовнішньої реклами, затвердженими постановою Кабінету Міністрів України від 29.12.2003 № 2067.

Оператор зі справляння плати та нагляду за станом зовнішньої реклами - КП "Адміністративно-технічне управління", що уповноважене виконувати покладені на нього функції, передбачені цими Правилами та статутом підприємства.

Згідно Підпункту 3.4.3, пункту 3.1. розділу 3 Правил, за результатами нагляду за станом зовнішньої реклами інформує відповідним поданням робочий орган про рекламні засоби, що підлягають примусовому демонтажу, готує проект наказу про примусовий демонтаж та здійснює демонтаж рекламних засобів у відповідності до вимог п.8 цих Правил.

Відповідно до п. 8.1. Правил, демонтажу згідно з цими Правилами підлягають:

8.1.1. Самовільно встановлені рекламні засоби:

а) власник яких невідомий, у тому числі у разі відсутності маркування на рекламному засобі;

б) власник яких відомий, але вимоги про демонтаж не виконав.

Вимога департаменту економічної політики від 13.09.2016 року №23/Р-3-4453 була скерована на адресу ПрАТ АСК "Скарбниця" , яку остання не виконала.

Тому вимога позивача щодо визнання протиправною та скасування вимоги № 23/Р-3-4453 від 13.09.2016 року, вимога щодо визнання протиправними дій щодо виставленні позивачу даної вимоги, та щодо визнання протиправними дії комунального підприємства «Адміністративно-технічне управління», які полягають у винесенні позивачу попередження від 11.10.2016 р. № 2410-08-8296 про демонтаж самовільно встановленої конструкції не може бути задоволена судом. Оскаржувані вимога та попередження не є нормативно-правовим актом чи правовим актом індивідуальної дії в розумінні ст. 17 КАС України. Вимога і попередження надають суб'єкту господарювання час на добровільне усунення порушення, однак на їх підставі орган, що їх видав не вчиняє жодних примусових дій. Вирішення такого питання знаходиться за межами юрисдикції адміністративного суду.

Оцінюючи твердження позивача про те, постановою Львівського окружного адміністративного суду від 22.05.2013 року у справі №813/3209/13-а встановлено, що рекламна конструкція, встановлена на фасаді будинку №5 по вул. Саксаганського у м. Львові не є зовнішньою рекламою, суд враховує наступне. Відповідно до ст. 72 КАС України, обставини, встановлені судовим рішенням в адміністративній, цивільній або господарській справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді інших справ, у яких беруть участь ті самі особи або особа, щодо якої встановлено ці обставини. У даному випадку сторонами по справі №813/3209/13-а про визнання протиправними дій Інспекції з питань захисту прав споживачів у Львівській області та скасування рішення, є інші учасники процесу. ПрАТ АСК «Скарбниця» не залучало до розгляду даної справи ні КП «Адміністративно-технічне управління», ні департамент економічної політики ЛМР, які ініціювали подання щодо порушення закону про рекламу до управління у справах захисту прав споживачів. В постанові суду, на яку посилається позивач, зазначено, що відповідач (Інспекція з питань захисту прав споживачів у Львівській області) не довів належними та допустимими доказами правомірності винесеного ним рішення про накладення штрафу в сумі 1700 грн. Крім цього, зазначеною постановою у справі №813/3209/13-а не встановлено, що розміщена на фасаді будинку №5 по вул. Саксаганського у м. Львові конструкція є вивіскою чи табличкою.

Згідно з вимогами ст. 94 КАС України, у зв'язку з відмовою у задоволенні адміністративного позову, судові витрати покладаються на позивача.

Керуючись ст.ст. 158 -162 КАС України, суд -

П О С Т А Н О В И В:

Відмовити в задоволенні адміністративного позову Приватного акціонерного товариства-акціонерної страхової компанії «Скарбниця» до Департаменту економічного розвитку Львівської міської ради про визнання протиправною і скасування вимоги, визнання протиправними дії, визнання протиправним і скасування наказу в певній частині, до Департаменту містобудування Львівської міської ради, до Комунального підприємства «Адміністративно-технічне управління» про визнання протиправної дії.

Постанова може бути оскаржена до Львівського апеляційного адміністративного суду через Галицький районний суд м. Львова. Апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня її проголошення.

Суддя: Радченко В.Є.