Постанова № 67213241, 16.06.2017, Жовківський районний суд Львівської області

Справа № 444/1200/17

Провадження № 3/444/606/2017

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

16 червня 2017 року суддя Жовківського районного суду Львівської області Мартинишин Я. М., вивчивши матеріали справи про адміністративне правопорушення, яка надійшла від Головного управління держпраці у Львівській області про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, місце роботи та посада: директор Львівської філії державної наукової установи «Український науково-дослідний інститут прогнозування та випробовування техніки і технологій для сільськогосподарського виробництва ім. Леоніда Погорілого», що знаходиться за юридичною адресою: Львівська область, Жовківський район, смт. Магерів, вул. Л. Мартовича, буд. 15, місце народження: м. Острог Рівненської області, місце проживання: ІНФОРМАЦІЯ_2, паспорт серія та номер КА 562999, виданий Жовківським РВ УМВС України у Львівській області , ІПН НОМЕР_1, -

- за ч. 1 ст. 41 Кодексу України про адміністративні правопорушення,

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_1, працюючи директором Львівської філії державної наукової установи «Український науково-дослідний інститут прогнозування та випробовування техніки і технологій для сільськогосподарського виробництва ім. Леоніда Погорілого», допустив порушення вимог законодавства про працю, виявлене під час перевірки 17.05.2017 року у Львівській філії УкрНДІПВТ ім. Л.Погорілого. що знаходиться за юридичною адресою: Львівська область, Жовківський район, смт. Магерів, вул. Л.Мартовича, буд. 15, а саме:

- вимог ч. 3 ст. 49-2 КЗпПУ - При звільненні працівників у звязку із змінами в організації виробництва і праці власник або уповноважений ним орган не запропонував працівникам іншу роботу на тому самому підприємстві, в установі, організації, а саме: згідно з наказом №15-к від 29.03.2017 року ОСОБА_2, ОСОБА_3З, ОСОБА_4, ОСОБА_5, ОСОБА_6, ОСОБА_7 - звільнено з роботи з 30.03.2017 р., за п.1 ст. 40 КЗпП України (у звязку з скороченням чисельності працівників). Адміністрацією Установи не надано підтверджуючих документів, які б свідчили про пропозиції працівникові іншої роботи на тому самому підприємстві, в установі, організації з одночасним попередженням про звільнення у звязку зі змінами в організації виробництва і праці власником або уповноваженим ним органом.

- вимог ч. 1 ст. 116 КЗпПУ - При звільненні працівників виплата всіх сум, що належать працівникам від Установи не проводиться в день звільнення, а саме: ОСОБА_2, ОСОБА_3З, ОСОБА_4, ОСОБА_5, ОСОБА_6, ОСОБА_7 згідно з наказом №15-к від 29.03.2017 року- звільнено з роботи з 30.03.2017 р., проте виплату належних їм при звільненні коштів проведено 31.03.2017 року - згідно списку перерахування в банк №8 (зарплата за другу половину березня) та платіжного доручення №27 - проведеного банком 31.03.2017 року; зведеної відомості сум для зарахування на картрахунки №1 (зарахування заробітної плати за другу половину березня 2017) та платіжного доручення №26 - проведеного банком 31.03.2017 року; зведеної відомості сум для зарахування на картрахунки №2 (зарахування заробітної плати за 2 половину березня 2017. сп.ф.) та платіжного доручення №94 - проведеного банком 31.03.2017 року.

- вимог ч. 1 ст. 117 КЗпПУ - При порушенні термінів виплати належних при звільненні працівникам коштів, не проводиться виплата середнього заробітку за весь час затримки по день фактичного розрахунку, а саме: ОСОБА_2, ОСОБА_3З, ОСОБА_4, ОСОБА_5, ОСОБА_6, ОСОБА_7 згідно з наказом №15-к від 29.03.2017 - звільнено з роботи з 30.03.2017 р., проте виплату належних їм при звільненні коштів проведено 31.03.2017 року - згідно списку перерахування в банк №8 (зарплата за другу половину березня) та платіжного доручення №27 - проведеного банком 31.03.2017 року; зведеної відомості сум для зарахування на картрахунки №1 (зарахування заробітної плати за 2 половину березня 2917) та платіжного доручення №26 - проведеного банком 31.03.2017 року; зведеної відомості сум для зарахування на картрахунки №2 (зарахування заробітної плати за 2 половину березня 2017. сп.ф.) та платіжного доручення №94 - проведеного банком 31.03.2017 року, однак даним працівникам при виплаті розрахункових коштів не виплачено середній заробіток за весь час затримки по день фактичного розрахунку. В ході перевірки не надано документів, які б свідчили про таку виплату, чим своїми діями порушив ч.1 ст. 41 Кодексу України про адміністративні правопорушення.

ОСОБА_1 в судове засідання не прибув , не повідомивши суд про причини своєї неявки.

Правопорушнику рекомендованим повідомленням про вручення поштового відправлення, за адресою його місця проживання, надсилалась судова повістка, однак, така повернута до суду без вручення адресату. Відповідно до довідки Укрпошти, причиною повернення вказано закінчення терміну зберігання.

Від правопорушника не надходило клопотань про відкладення розгляду справи.

Відповідно до ст. 268 КУпАП, явка правопорушника в судове засідання не є обовязкова. А тому приходжу до переконання, про можливість розгляду справи у відсутності правопорушника.

Факт вчинення правопорушення ОСОБА_1 стверджується зібраними доказами, які знаходяться в матеріалах справи, а саме: протоколом про адмінправопорушення № 13-15-188/0507 від 17.05.2017 року; копією акту перевірки додержання субєктами господарювання законодавства про працю та загальнообовязкове державне соціальне страхування; письмовими поясненнями правопорушника, які, зокрема підтверджують факт вчинення правопорушення; списком працівників, які повідомлені про зміну істотних умов праці та можливе звільнення згідно наказу № 3-к від 27.01.2017 року; копією наказу № 15-к від 29.03.2017 року; списком перерахування № 8; зведеними відомостями сум для зарахування на картрахунки; іншими матеріалами даної адміністративної справи.

Дії ОСОБА_1 кваліфіковані за ст. 41 ч. 1 КпАП України вірно, оскільки він вчинив порушення вимог законодавства про працю.

Обираючи вид та міру стягнення правопорушнику враховую характер вчиненого правопорушення, його особу, ступінь вини, майновий стан, обставини, що помякшують та обтяжують відповідальність.

Обставини, що обтяжують чи помякшують відповідальність ОСОБА_1 судом не встановлені.

Санкція ст. 41 ч. 1 КпАП України, передбачає стягнення у вигляді штрафу.

З врахуванням наведеного, приходжу до переконання, що до ОСОБА_1. слід застосувати адміністративне стягнення в межах санкції статті, за якою він притягається до відповідальності, і накласти на нього адміністративне стягнення у вигляді штрафу.

Відповідно до ст. 40-1 КпАП України ст.4 ч.2 п.5 Закону України Про судовий збір з останніми змінами та доповненнями, у разі ухвалення судом постанови про накладення адміністративного стягнення стягується з правопорушника 0,2 розміру прожиткового мінімуму працездатних осіб .

Керуючись ст.ст. 41 ч. 1, 283, 284, 307, 308 КпАП України, суддя,

ПОСТАНОВИВ :

ОСОБА_1, визнати винним у вчиненні адміністративного правопорушення передбаченого ч. 1 ст. 41 КпАП України та піддати адміністративному стягненню у виді штрафу в розмірі тридцяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що складає в сумі 510 /пятсот десять/ грн. 00 коп. в доход держави.

Стягнути з ОСОБА_1 320 /триста двадцять/ грн. 00 коп. судового збору в дохід держави / УДКСУ у Жовківському районі, р/р 31212206700286, МФО-825014, ЄДРПОУ- 36762986/.

Постанова судді у справах про адміністративне правопорушення може бути оскаржена особою, яку притягнуто до адміністративної відповідальності, її законним представником, захисником, потерпілим, його представником або на неї може бути внесено подання прокурора протягом десяти днів з дня винесення постанови.

Апеляційна скарга, подання прокурора подаються до Апеляційного суду Львівської області через Жовківський районний суд Львівської області.

Штраф має бути сплачений порушником не пізніше як через пятнадцять днів з дня вручення йому постанови про накладення штрафу, а в разі оскарження такої постанови не пізніше як через пятнадцять днів з дня повідомлення про залишення скарги або подання без задоволення.

У разі несплати правопорушником штрафу у цей строк, постанова про накладення штрафу надсилається до виконання органу державної виконавчої служби в порядку, встановленому законом.

Строк виконання постанови протягом трьох місяців з наступного дня після набрання постановою законної сили .

У порядку примусового виконання постанови про стягнення штрафу за вчинення адміністративного правопорушення з правопорушника стягується:

подвійний розмір штрафу, визначений постановою;

витрати на облік зазначених правопорушень. Розмір витрат визначається КМ України.

Суддя Мартинишин Я. М.