Вирок № 67212620, 15.06.2017, Голованівський районний суд Кіровоградської області

Справа № 386/396/17

Провадження № 1-кп/386/65/17

В И Р О К

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

15 червня 2017 року смт. Голованівськ

Голованівський районний суд Кіровоградської області

В складі головуючого судді Гарбуз О. С.

з участю секретаря судового засідання Максютенко О.О.,

прокурора Пацалюк М.А.,

потерпілої ОСОБА_1,

обвинуваченої ОСОБА_2,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду кримінальне провадження №12017120130000094 за обвинуваченням:

- ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженки ІНФОРМАЦІЯ_2, українки, громадянки України, ІНФОРМАЦІЯ_3, не працюючої, не одруженої, маючої на утриманні малолітню доньку ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_4, пільг не маючої, не військовозобовязаної, зареєстрованої та жительки в АДРЕСА_1, раніше не судимої,

- у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 185 КК України,

в с т а н о в и в:

ОСОБА_2 вчинила таємне викрадення чужого майна (крадіжку) за таких обставин.

13 березня 2017 року близько 09 години 35 хвилин ОСОБА_2 знаходячись в приміщенні магазину «Сімя», який належить ОСОБА_1 та розташований по вул. Соборній, 65 в смт. Голованівськ Кіровоградської області, на трепелі помітила жіночий полувер, після чого у неї виник умисел, направлений на таємне викрадення вказаного жіночого полувера. Реалізовуючи свій єдиний злочинний умисел, направлений на таємне викрадення чужого майна, ОСОБА_2, скориставшись відсутністю уваги сторонніх осіб, в зазначений час, діючи з прямим умислом та з корисливих мотивів, переслідуючи мету особистого збагачення злочинним шляхом, усвідомлюючи суспільно небезпечний характер свого діяння, передбачаючи його суспільно небезпечні наслідки і бажаючи їх настання, шляхом вільного доступу, таємно викрала та обернула на свою користь жіночий полувер марки «Charm» розміру «s|m», вартість якого відповідно до висновку експерта від 14.03.2017 року становить 390 грн., який помістила до своєї жіночої сумки та вийшла з вказаного приміщення магазину, внаслідок чого заподіяла ОСОБА_1 матеріальну шкоду на вказану суму.

Такі дії ОСОБА_2 органом досудового розслідування кваліфіковані за ч. 1 ст. 185 КК України, як таємне викрадення чужого майна (крадіжка).

14 квітня 2017 року між обвинуваченою ОСОБА_2 та потерпілою ОСОБА_1 була укладена угода про примирення у відповідності до вимог ст. 471 КПК України, та до судового розгляду подана до суду.

Відповідно до умов вищезазначеної угоди від 14 квітня 2017 року, укладеної між ОСОБА_2 та потерпілою ОСОБА_1, сторони угоди у кримінальному провадженні №12017120130000094 у відповідності до ст.ст. 468, 469, 471 КПК України виклали формулювання обвинувачення та його правову кваліфікацію за ч. 1 ст. 185 КК України, яка ніким не оспорюється. Зазначили істотні обставини для даного кримінального провадження, зокрема те, що ОСОБА_2 під час досудового розслідування повністю визнала свою вину у вчиненні вищезазначеного кримінального правопорушення і зобов'язується беззастережно визнати обвинувачення в обсязі підозри у судовому засіданні, потерпіла ОСОБА_1 від висунення вимог та претензій матеріального характеру до обвинуваченої у рамках даного кримінального провадження відмовилася. При цьому, обвинувачена та потерпіла між собою узгодили покарання, яке повинна понести обвинувачена за вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 185 КК України у виді штрафу розміром 50 (пятдесят) неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, а саме 850 (вісімсот пятдесят) грн. Крім цього, у даній угоді зазначені розяснені потерпілій та обвинуваченій наслідки укладення та затвердження угоди, а також наслідки її невиконання, що в разі невиконання угоди потерпіла має право упродовж строків давності притягнення до кримінальної відповідальності звернутись до суду з клопотанням про скасування вироку, а умисне невиконання ОСОБА_2 умов угоди, буде підставою для притягнення її до кримінальної відповідальності, встановленої Законом

Відповідно до ч. 5 ст. 469 КПК України укладення угоди про примирення або про визнання винуватості може ініціюватися в будь-який момент після повідомлення особі про підозру до виходу суду до нарадчої кімнати для ухвалення вироку.

Перевіривши угоду про примирення на її відповідність вимогам чинного КПК України, суд прийшов до висновку, що зазначена угода у повному обсязі відповідає вимогам чинного законодавства, оскільки вона містять усі необхідні реквізити, визначені ст. 471 КПК України.

В судовому засіданні обвинувачена ОСОБА_2 та потерпіла ОСОБА_1 наполягали на затвердженні угоди, вказавши, що вона укладена добровільно, наслідки укладення угоди, передбачені ч. 1 ст. 473, ч. 5 ст. 474 КПК України їм роз'яснені та зрозумілі, крім того, ОСОБА_2 зазначила, що повністю визнає вину у кримінальному правопорушенні, вказаному у висунутому обвинуваченні згідно з обвинувальним актом.

Прокурор в судовому засіданні вважав за можливе затвердити угоду про примирення, зазначивши, що вона відповідає вимогам КПК України та КК України.

Розглядаючи питання про затвердження угоди про примирення, суд виходить з наступного.

Відповідно до ст. 468 КПК України, у кримінальному провадженні може бути укладена угода про примирення між потерпілим та підозрюваним чи обвинуваченим.

Згідно з ч. 3 ст. 469 КПК України, угода про примирення між потерпілим та підозрюваним чи обвинуваченим може бути укладена у провадженні щодо кримінальних проступків, злочинів невеликої чи середньої тяжкості та у кримінальному провадженні у формі приватного обвинувачення.

Судом встановлено, що ОСОБА_2 обґрунтовано обвинувачується у вчиненні злочину, передбаченого ч. 1 ст. 185 КК України, який згідно зі ст. 12 КК України, є злочином середньої тяжкості.

При цьому судом встановлено, що ОСОБА_2 цілком розуміє права та наслідки укладення та затвердження відповідної угоди з потерпілою ОСОБА_1, передбачені п. 1 ч. 1 ст. 473 та ч. 5 ст. 474 КПК України, характер обвинувачення, вид покарання, а також інші заходи, які будуть застосовані до неї у разі затвердження угоди судом.

Потерпіла ОСОБА_1 також розуміє наслідки укладення та затвердження даної угоди, визначені п. 2 ч. 1 ст. 473 КПК України.

В судовому засіданні суд переконався, що укладення угоди сторонами є добровільним, тобто не є наслідком застосування насильства, примусу, погроз або наслідком обіцянок чи дій будь-яких інших обставин, ніж ті, що передбачені в угоді.

Також судом встановлено, що умови даної угоди та узгоджена між сторонами міра покарання відповідають вимогам КПК України і КК України, зокрема вимогам ст. 65 КК України, інтересам суспільства, а кримінальне провадження свідчить про наявність фактичних підстав для визнання винуватості. Разом з цим, суд враховує ступінь тяжкості вчиненого злочину, яке відноситься до категорії злочинів середньої тяжкості, особу винної ОСОБА_2, яка добре характеризується, обставини, які пом'якшують покарання, до яких відносить добровільне відшкодування завданого збитку, та щире каяття, відсутність обставин, що обтяжують покарання, а тому узгоджена між обвинуваченою ОСОБА_2 та потерпілою ОСОБА_1 міра покарання є необхідною і достатньою для досягнення мети виправлення і попередження вчинення нових злочинів.

Обвинувачена ОСОБА_2 погоджується на призначення узгодженої між нею та потерпілою ОСОБА_1 міри та виду покарання.

Підстав для відмови в затвердженні угоди судом не встановлено.

Виходячи з викладеного, суд дійшов висновку про можливість затвердження угоди про примирення між потерпілою ОСОБА_1 та обвинуваченою ОСОБА_2 і призначення обвинуваченій узгодженої сторонами міри покарання.

Цивільний позов по справі не заявлений.

Судові витрати по справі відсутні.

Підстави до вжиття заходів забезпечення кримінального провадження відсутні і такі заходи не застосовувались.

Питання про долю речових доказів вирішити у відповідності до ст. 100 КПК України, а саме: жіночий полувер марки «Charm» розміру «s|m», який знаходяться на зберіганні у потерпілої ОСОБА_1 необхідно залишити їй як власнику; поліетиленовий пакет (файл), в якому знаходиться «DVD+R»-диск з відео файлом формату Н264 розміру 559198 КБ назвою 08_20170313_090000», який зберігається при матеріалах кримінального провадження №12017120130000094 необхідно залишити при матеріалах зазначеного кримінального провадження.

На підставі викладеного та керуючись ст.ст. 370, 371, 373, 374, 376, 469, 475 КПК України, суд

у х в а л и в:

Затвердити угоду про примирення, укладену 14 квітня 2017 року між обвинуваченою ОСОБА_2 та потерпілою ОСОБА_1 у кримінальному провадженні №12017120130000094 зареєстрованому у Єдиному реєстрі досудових розслідувань 13 березня 2017 року.

ОСОБА_2 визнати винною у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 185 КК України, та призначити їй узгоджене сторонами покарання у виді штрафу в розмірі 50 (пятдесяти) неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 850 (вісімсот пятдесят) грн.

Речові докази:

- жіночий полувер марки «Charm» розміру «s|m», який знаходяться на зберіганні у потерпілої ОСОБА_1 - залишити потерпілій як власнику;

- поліетиленовий пакет (файл), в якому знаходиться «DVD+R»-диск з відео файлом формату Н264 розміру 559198 КБ назвою 08_20170313_090000», який зберігається при матеріалах кримінального провадження №12017120130000094 - залишити при матеріалах кримінального провадження.

Вирок може бути оскаржений з підстав, передбачених ст. 394 КПК України, до апеляційного суду Кіровоградської області через Голованівський районний суд Кіровоградської області протягом 30 днів з дня його проголошення.

Вирок набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, а у разі її подання, якщо його не скасовано, після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції.

Копію вироку після його проголошення негайно вручити обвинуваченій та прокурору, а іншим учасникам судового провадження роз'яснити, що вони мають право отримати його копію в суді.

Суддя: Гарбуз О. С.