Рішення № 67211264, 12.06.2017, Олександрівський районний суд міста Запоріжжя (до 25.04.2025 - Жовтневий районний суд м. Запоріжжя)

Справа № 2/331/847/2017

№ 331/2566/17

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

12 червня 2017 року місто Запоріжжя

Жовтневий районний суд м.Запоріжжя в складі :

головуючого - судді Скользнєвої Н.Г.,

при секретарі Постарнак М.М.,

за участю представників:

позивача ОСОБА_1,

відповідачів ОСОБА_2,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Запоріжжі цивільну справу за позовом комунального підприємства «Водоканал» до ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_5 про стягнення боргу по оплаті за воду і послуги каналізації,

В С Т А Н О В И В:

В квітні 2017 р. КП «Водоканал» звернулося до суду з позовом до ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_5 про стягнення боргу по оплаті за воду і послуги каналізації.

В обґрунтування заявленої вимоги зазначило, що відповідачі ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_5 постійно зареєстровані і проживають в ІНФОРМАЦІЯ_1, являються споживачами послуг з водопостачання і водовідведення, особовий рахунок за які за № 26412298 відкрито на ім'я ОСОБА_3

Відповідачі ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_5 користуються послугами КП «Водоканал», але оплату за послуги підприємства вносять не в повному обсязі, а тому за період з 01 жовтня 2002 року по 01 червня 2011 року та за період з 01 червня 2011 року по 01 вересня 2014 року утворилась заборгованість по оплаті за воду і послуги каналізації в сумі 20260,45 грн.

На підставі викладеного та керуючись ст.ст. 67, 68 ЖК України, ст.ст. 509, 526 ЦК України, позивач просить суд стягнути з ОСОБА_3, ОСОБА_6, ОСОБА_5 солідарно на свою користь заборгованість по оплаті за воду і послуги каналізації за період з 01 жовтня 2002 року по 01 червня 2011 року та за період з 01 червня 2011 року по 01 вересня 2014 року в сумі 20260,45 грн.

В процесі розгляду справи представник позивача звернулася до суду з клопотанням про визнання поважними причини пропуску строку подання позову та поновити строк звернення до суду з позовом. В обґрунтування зазначеного клопотання вказала, що КП «Водоканал» обслуговує приблизно 288 тис. абонентів, яким здійснює нарахування за надані послуги, вимушено постійно в примусовому порядку стягувати з абонентів заборгованість за надані послуги, звертаючись до судових інстанцій з відповідними заявами. В провадженнях судів міста Запоріжжя перебуває велика кількість заяв про видачу судових наказів та позовних заяв. Станом на 01 січня 2017 року заборгованість населення за водопостачання та водовідведення складає 116 млн. гривень. Разом з тим, ставки судового збору за подання заяв про видачу судових наказів та позовних заяв про стягнення заборгованості постійно збільшуються, а тому КП «Водоканал» вимушене використовувати всі наявні можливості досудового врегулювання питань по сплаті комунальних послуг. Так, в 2011 та 2015 рока КП «Водоканал» зверталося до Жовтневого районного суду м. Запоріжжя із заявами про видачу судових наказів на стягнення з ОСОБА_3, ОСОБА_6, ОСОБА_5 заборгованості за воду і послуги каналізації за вказані у позові періоди, які у 2013 та 2015 роках ухвалами суддів скасовувалися. Вважає, що зазначеними діями було перервано строк позовної давності.

В суді представник позивача позов підтримала з підстав, викладених по його тексту позову, просила його задовольнити.

Відповідач ОСОБА_3 в судове засідання не з”явився, але надав суду заяву про розгляд справи за його відсутності, зазначивши, з позовом не згоден та просив суд застосувати строк позовної давності.

Відповідачі ОСОБА_4, ОСОБА_5 в суді позов визнали частково, а саме на суму заборгованості в розмірі 1268,32 грн., яка утворилася за період з 01 квітня 2014 року по 31 серпня 2014 року. В іншій частині позову просили суд відмовити у зв’язку з пропущенням строку позовної давності, який відповідно до ст. 257 ЦК України становить 3 роки.

Представник відповідачів ОСОБА_4, ОСОБА_5 – ОСОБА_2, в суді заперечення своїх довірителів підтримав та просив суд застосувати строк позовної давності, відмовивши у задоволенні позову КП «Водоканал» щодо стягнення заборгованості за період з 01.10.2002р. по 31.03.2014р. та клопотанні КП «Водоканал» про визнання поважними причини пропуску строку подання позову та поновлення строк звернення до суду з позовом. Також зазначив, що обґрунтування, наведені у клопотанні про визнання поважними причини пропуску строку подання позову та поновлення строк звернення до суду з позовом, є неспроможними та не заслуговують на увагу суду, оскільки не містять в собі обставин, які б дозволяли поновити такий строк.

Суд, вислухавши пояснення сторін, взявши до увагу заяву відповідача ОСОБА_3, перевіривши їх матеріалами справи, прийшов до наступного.

Судом встановлені такі факти та відповідні їм правовідносини.

Судом встановлено, що відповідачі ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_5 постійно зареєстровані і проживають в ІНФОРМАЦІЯ_1, являються споживачами послуг з водопостачання і водовідведення, особовий рахунок за які за № 26412298 відкрито на ім'я ОСОБА_3 (а.с. 6, 45-47)

Згідно рішення виконкому Запорізької міської ради №545 від 28.10.1999 року „Про порядок оплати послуг за водоспоживання та водовідведення” у м. Запоріжжя, послуги з водопостачання та водовідведення квартири протягом 2002 - 2014 років надає КП «Водоканал». (а.с. 14-зворот)

Правовідносини щодо прав та обов’язків між виконавцем з надання послуг з водопостачання та водовідведення і споживачем, порядок розрахунків за надання послуг, підстави й розмір відповідальності за неналежне виконання обов’язків регулюються ст.ст. 19 - 23 Закону України «Про питну воду та питне водопостачання» Законом України «Про житлово-комунальні послуги», «Про захист прав споживачів», розд. ІІ кн.. 5 ЦК України, Правилами надання послуг з централізованого опалення, постачання холодної та гарячої води і водовідведення, іншими нормативними актами, а також умовами укладеного договору.

Відповідачі ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_5 користуються послугами КП «Водоканал», але оплату за послуги підприємства вносять не в повному обсязі, а тому за період з 01 жовтня 2012 року по 31 травня 2011 року та за період з 01 червня 2011 року по 31 серпня 2014 року утворилась заборгованість по оплаті за воду і послуги каналізації в сумі 20260,45 грн. (а.с. 7-13)

Згідно ч. 3 ст. 11, ч. 2 ст. 509 ЦК України, цивільні права та обов’язки можуть виникати безпосередньо з актів цивільного законодавства.

Відповідно до ст. 526 ЦК України, зобов’язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог – відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Постачання фізичним особам питної води та водовідведення за загальним правилом має здійснюватися на підставі договору про надання цих послуг.

Разом з тим, фактичне надання цих послуг і відкриття особового рахунку на ім'я споживача слід вважати фактичним укладанням договору на умовах, передбачених Законом України «Про питну воду та питне водопостачання», а також Правилами.

Згідно з п. 5 ч. 3 ст. 20, ч.1-2 ст.32 Закону України «Про житлово-комунальні послуги» споживач зобов'язаний оплачувати житлово-комунальні послуги у строки, встановлені договором або законом. Плата за житлово-комунальні послуги нараховується щомісячно відповідно до умов договору в порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України. Розмір плати за комунальні послуги розраховується виходячи з розміру затверджених цін/тарифів та показань засобів обліку або за нормами, затвердженими в установленому порядку.

Відповідно до п.1 Правил «Про надання послуг з централізованого опалення, постачання холодної та гарячої води і водовідведення та типового договору про надання послуг з централізованого опалення, постачання холодної та гарячої води і водовідведення», ці правила регулюють правовідносини між суб’єктом господарювання, предметом діяльності якого є надання житлово-комунальних послуг, і фізичною особою, яка отримує або має намір отримувати послуги з централізованого опалення, постачання холодної та гарячої води і водовідведення.

За таких обставин, з урахуванням наведених норм права зобов’язання по оплаті послуг з централізованого постачання холодної та гарячої води і водовідведення несе користувач/власник житлового будинку, квартири, як споживач.

Відповідно до ст. 68 ЖК України, наймачі (власники) зобов”язані своєчасно вносити оплату за комунальні послуги.

Статтею 64 ЖК України передбачено, що наймач і всі повнолітні члени сім’ї несуть солідарну майнову відповідальність за зобов’язаннями, пов’язаними з найманням житла.

Крім того, ст. ст. 11, 526 ЦК України договір не є єдиною підставою виникнення правовідносин між сторонами.

В даному випадку підставою для виникнення взаємних прав та обов»язків між сторонами по справі є акти органів місцевого самоврядування: рішення Запорізької обласної ради та виконавчого комітету Запорізької міської ради.

Виходячи з наведених норм матеріального права, суд приходить до висновку, що відсутність договору між позивачем та відповідачем не позбавляє відповідача обов”язку сплачувати комунальні послуги, пов’язані з утриманням майна, яке перебуває у його власності або користуванні.

Наданий стороною позивача в обґрунтування своїх позовних вимог розрахунок заборгованості ОСОБА_7, ОСОБА_8, ОСОБА_9 складений з чітким зазначенням суми заборгованості за кожен місяць отримання споживачем послуг по водопостачанню та водовідведенню, а тому приймається судом та покладається в основу рішення, оскільки будь-якого іншого розрахунку чи обґрунтованого заперечення проти зазначеного розрахунку відповідачем не надано.

Відповідно до ст. 60 ЦПК України, кожна сторона зобов’язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог та заперечень. Доказуванню підлягають обставини, які мають значення для ухвалення рішення у справі і щодо яких у сторін та інших осіб, які беруть участь у справі, виникає спір. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

Крім того, слід зазначити, що відповідно до ч. 1 ст. 10 ЦПК України цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін. Згідно ч. 3 цієї ж статті Закону, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

Сторони та інші особи, які беруть участь у справі, мають рівні права щодо подання доказів, їх дослідження та доведення перед судом їх переконливості.

Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Аналогічним чином питання обов»язків доказування і подання доказів регулює ст. 60 ЦПК України, за якою кожна сторона зобов»язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, крім випадків, встановлених статтею 61 цього Кодексу.

Докази подаються сторонами та іншими особами, які беруть участь у справі.

Доказуванню підлягають обставини, які мають значення для ухвалення рішення у справі і щодо яких у сторін та інших осіб, які беруть участь у справі, виникає спір.

Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

Згідно ч.1 ст. 57 ЦПК України доказами є будь-які фактичні дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин, що обґрунтовують вимоги і заперечення сторін, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Із змісту вказаної норми права вбачається, що відомості про факти, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин, що обґрунтовують вимоги і заперечення сторін, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи, повинні бути одержані із зазначених у законі джерел і передбаченими у законі способами.

Згідно положень ст. 257 ЦК України, загальна позовна давність встановлюється тривалістю у три роки.

Частиною 1 ст. 95 ЦПК України визначено, що судовий наказ є особливою формою судового рішення, що видається судом за результатами розгляду вимог, передбачених ст. 96 ЦПК України.

Пунктом 3 ч. 1 ст. 96 ЦПК України встановлено, що судовий наказ видається, якщо заявлено вимогу про стягнення заборгованості за оплату житлово-комунальних послуг.

Як вбачається з матеріалів справи та не заперечується сторонами у справі, що

21.10.2011 р. КП «Водоканал» в порядку ч. 1 ст. 96 ЦПК України звернувся до Жовтневого районного суду м. Запоріжжя з заявою про видачу судового наказу про стягнення в солідарному порядку з ОСОБА_7, ОСОБА_8, ОСОБА_9 заборгованості по оплаті за воду і послуги каналізації за період з 01.10.2002 р. по 01.06.2011 р. в сумі 10564,17 грн.

21.10.2011 р. Жовтневим районним судом м. Запоріжжя винесено судовий наказ по справі про стягнення в солідарному порядку з ОСОБА_7, ОСОБА_8, ОСОБА_9 заборгованості по оплаті за воду і послуги каналізації за період з 01.10.2002 р. по 01.06.2011 р. в сумі 10564,17 грн.

30.04.2013 р. ухвалою того ж суду судовий наказ від 21.10.2011 р. по зазначеній справі, скасовано. (а.с. 4-5)

Надалі, 08.07.2015 р. КП «Водоканал» в порядку ч. 1 ст. 96 ЦПК України звернувся до Жовтневого районного суду м. Запоріжжя з заявою про видачу судового наказу про стягнення в солідарному порядку з ОСОБА_7, ОСОБА_8, ОСОБА_9 заборгованості по оплаті за воду і послуги каналізації за період з 01.06.2011 р. по 01.09.2014 р. в сумі 9696,28 грн.

20.07.2015 р. Жовтневим районним судом м. Запоріжжя винесено судовий наказ по справі про стягнення в солідарному порядку з ОСОБА_7, ОСОБА_8, ОСОБА_9 заборгованості по оплаті за воду і послуги каналізації за період з 01.06.2011 р. по 01.09.2014 р. в сумі 9696,28 грн.

13.08.2015 р. ухвалою того ж суду судовий наказ від 21.10.2011 р. по зазначеній справі, скасовано. (а.с. 5 - зворот)

Відповідно до ч. 2 ст. 264 ЦК України позовна давність переривається у разі пред’явлення особою позову до одного із кількох боржників.

Заперечуючи проти позову, відповідачі подали суду заяву про застосування строків позовної давності.

Відповідно до статті 256 ЦК України позовна давність - це строк, у межах якого особа може звернутися до суду з вимогою про захист свого цивільного права або інтересу.

Згідно положень ст. 257 ЦК України, загальна позовна давність встановлюється тривалістю у три роки.

Для окремих видів вимог законом встановлена спеціальна позовна давність.

Згідно зі статтею 266 ЦК України зі спливом позовної давності до основної вимоги вважається, що позовна давність спливла і до додаткової вимоги.

Відповідно до статті 253 ЦК України перебіг строку починається з наступного дня після відповідної календарної дати або настання події, з якою пов'язано його початок.

За загальним правилом перебіг загальної і спеціальної позовної давності починається з дня, коли особа довідалася або могла довідатися про порушення свого права або про особу, яка його порушила (частина перша статті 261 ЦК України).

Сплив позовної давності, про застосування якої заявлено стороною у спорі, є підставою для відмови у позові (частина четверта статті 267 ЦК України).

Відповідно до ч. 1 ст. 264 ЦК України перебіг позовної давності переривався вчиненням особою дій, що свідчать про визнання ним боргу.

Аналіз зазначених норм цивільного права визначає, що за щомісячними платежами перебіг позовної давності (ст. 257 ЦК України) щодо місячних платежів починається після несплати чергового платежу.

Враховуючи вимоги зазначеної норми права, суд приходить до висновку, що в даному випадку заява позивача про визнання поважними причини пропуску строку подання позову та поновлення строку звернення до суду з позовом за весь період виникнення заборгованості не підлягає задоволенню, оскільки позивач мав можливість після скасування ухвалою Жовтневого районного суду м. Запоріжжя від 30.04.2013р., виданого судового наказу про стягнення заборгованості, звернутися до суду з відповідним позовом про стягнення заборгованості до 30 березня 2016 року .

Сплив строку позовної давності, про застосування якої заявлено стороною у спорі, є підставою для відмови в позові.

Звернення КП «Водоканал» у жовтні 2011 року та у липні 2015 року із заявами про видачу судових наказів є підставою для переривання перебігу позовної давності відповідно до ч.2 ст. 264 ЦК України.

Таким чином, заборгованість не може бути стягнута після закінчення строку позовної давності, тому період, за який підлягає стягненню заборгованість, має обраховуватися з 01 червня 2011 року.

Аналізуючи перелічені норми матеріального права, дослідивши письмові докази сторін по справі та перевіривши їх відповідність вимогам ЦПК України, взявши до уваги пояснення представників позивача, відповідачів ОСОБА_4, ОСОБА_5 та їх представника, заяву відповідача ОСОБА_3, суд приходить до висновку, що позовні вимоги КП «Водоканал» про стягнення боргу по оплаті за воду і послуги каналізації за період з 01 червня 2011 року по 31 серпня 2014 року (включно) є законними, обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.

Відповідно до ст. 79 ЦПК України судові витрати складаються з судового збору та витрат пов’язаних з розглядом справи.

Відповідно до ч. 1 ст. 88 ЦПК України, стороні, на користь якої ухвалено рішення, суд присуджує з другої сторони понесені нею і документально підтверджені судові витрати. Якщо позов задоволено частково, судові витрати присуджуються позивачеві пропорційно до розміру задоволених позовних вимог, а відповідачеві – пропорційно до тієї частини позовних вимог, у задоволенні яких позивачеві відмовлено.

Відповідно до ч. 2 ст. 4 Закону України «Про судовий збір», ставка судового збору за подання юридичною особою позовної заяви майнового характеру встановлена в розмірі 1,5 відсотка ціни позову, але не менше 1 розміру мінімального прожиткового мінімуму та не більше 5 розмірів мінімального прожиткового мінімуму.

Відповідно до ч. 1 ст. 4 Закону України «Про судовий збір», судовий збір справляється у відповідному розмірі від розміру мінімального прожиткового мінімуму у місячному розмірі, встановленого законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, - у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі.

При подачі позовної заяви до суду позивач по справі КП «Водоканал» сплатив судові витрати при розгляді справи: а саме судовий збір за подання позовної заяви майнового характеру у сумі 1448,20 грн. (а.с. 2), судовий збір за подання заяви про видачу судового наказу у сумі 30,00 грн. (2011 рік), судовий збір за подання заяви про видачу судового наказу у сумі 121,80 грн. (2015 рік).

Оскільки прожитковий мінімум для працездатних осіб станом на 1 січня 2017 року становить 1600,00 грн., то з відповідачів на користь позивача підлягає стягненню судовий збір за подання юридичною особою позовної заяви майнового характеру в розмірі 1600,00 грн., який є мінімальним у відповідності до ст. 4 Закону України «Про судовий збір».

Керуючись ст.ст. 10, 11, 209, 212, 214-215 ЦПК України, ст. ст. 264, 526 ЦК України, ст. ст. 64, 67, 68 ЖК України, суд

В И Р І Ш И В:

Позов комунального підприємства «Водоканал» задовольнити частково.

Стягнути солідарно з ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_2, ІПН НОМЕР_1, ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_3, ІПН НОМЕР_2, ОСОБА_5, ІНФОРМАЦІЯ_4, які зареєстровані за адресою : ІНФОРМАЦІЯ_5 на користь комунального підприємства « Водоканал» ( 69002 м. Запоріжжя, вул.. Артема, 61 ОКПО 03327121 р/р 26002045720001, р/р 26032045720004 в АКБ « Індустріалбанк» МФО 313849) заборгованість по оплаті за воду і послуги каналізації за період з 01 червня 2011 року по 01 вересня 2014 року в сумі 9 696, 28 грн. ( дев»ять тисяч шістсот дев»яносто шість гривень 28 копійок), а також судовий збір в сумі 1 600, 00 грн. ( одна тисяча шістсот гривень 00 копійок).

В решті позову відмовити.

Рішення може бути оскаржено в апеляційному порядку до апеляційного суду Запорізької області через суд першої інстанції шляхом подання в 10-денний строк з дня проголошення рішення апеляційної скарги, а особою, яка не була присутня в судовому засіданні – в той же строк та порядок з дня отримання копії повного рішення.

Суддя Н.Г.Скользнєва

12.06.2017