Ухвала суду № 67209033, 22.05.2017, Господарський суд Харківської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Держпром, 8-й під'їзд, майдан Свободи, 5, м. Харків, 61022,

тел. приймальня (057) 715-77-21, тел. канцелярія 705-14-41, факс 705-14-41

_______________

УХВАЛА

"22" травня 2017 р.Справа № 922/1605/16

Господарський суд Харківської області у складі:

судді Погорелової О.В

при секретарі судового засідання Федоровій К.О.

розглянувши заяву Товариства з обмеженою відповідальністю "Укрмашіндустрія" про визнання наказу таким, що не підлягає виконанню по справі

за позовом Державного підприємства завод "Електроважмаш", м. Харків до Товариства з обмеженою відповідальністю "Укрмашіндустрія", м. Харків про стягнення 3384889,68 грн. за участю представників сторін:

представника стягувача - ОСОБА_1,

представника боржника - не з'явився,

ВСТАНОВИВ:

Рішенням господарського суду Харківської області від 19.07.2016 позовні вимоги ДП завод "Електроважмаш" були задоволені частково. Стягнуто з Товариства з обмеженою відповідальністю "Укрмашіндустрія" (61082, АДРЕСА_1, р/р 2600582250576 у відділенні № 22 ПАТ "Банк "Грант", м. Харків, МФО 351607, код ЄДРПОУ 31343060) на користь Державного підприємства "Завод "Електроважмаш" (61089, м. Харків, проспект Московський, 299, р/р 260000134739 ПАТ "Сбербанк" м. Київ, МФО 320627, код ЄДРПОУ 00213121) 3234553,83 грн. заборгованості, 113209,38 грн. інфляційних втрат, 14887,81 грн. 3% річних, 18113,50 грн. пені та 54255,04 грн. витрат зі сплати судового збору.

Рішення набрало законної сили та на його виконання був виданий відповідний наказ.

03.05.2017 до суду від боржника надійшла заява в якій він просить визнати наказ у справі №922/1605/16 від 23.09.2016 таким, що не підлягає виконанню.

Ухвалою суду від 10.05.2017 заява була прийнята судом та призначена до розгляду у судовому засіданні на 22.05.2017 об 11:15.

18.05.2017 до суду від стягувача надійшли письмові пояснення по заяві, в яких стягувач заперечує проти задоволення заяви та просить суд відмовити в її задоволенні. Надані письмові пояснення та додані до них документи досліджені судом та долучені до матеріалів справи.

Боржник (заявник) правом на участь представника у судовому засіданні не скористався, причину неявки не повідомив. Про дату, час та місце розгляду заяви був повідомлений належним чином, про що свідчить відмітка про направлення ухвали про призначення справи до розгляду за адресою, вказаною у позовній заяві та повідомлення про вручення відповідного поштового відправлення.

Присутній у судовому засіданні 22.05.2017 представник стягувача проти задоволення заяви заперечував та просив суд відмовити в її задоволенні.

Дослідивши матеріали справи, заслухавши пояснення представника стягувача, проаналізувавши наявні докази у сукупності та надавши їм відповідну правову оцінку, суд дійшов висновку про відмову у задоволенні заяви, виходячи з наступного.

Як свідчать матеріали справи, 29.09.2016 стягувач звернувся до Фрунзенського ВДВС м. Харкова ГТУЮ у Харківській області з заявою про відкриття виконавчого провадження з примусового виконання наказу господарського суду Харківської області від 23.09.2016 по справі № 922/1605/16.

04.10.2016 заступником начальника Фрунзенського ВДВС м. Харкова ГТУЮ у Харківській області винесено постанову про відкриття виконавчого провадження та надано боржнику строк для добровільного виконання рішення суду від 11.10.2016 року.

24.11.2016 начальником Фрунзенського ВДВС м. Харкова ГТУЮ у Харківській області було винесено постанову про скасування процесуального документу та повернуто виконавчий документ стягувачу на підставі п. 4 ч. 1 ст. 26 Закону України "Про виконавче провадження" у редакції від 04.10.2016, через несплату стягувачем авансового внеску.

07.12.2016 стягувачем було сплачено авансовий внесок в сумі 16000,00 грн. та 12.12.2016 повторно направлено на адресу Фрунзенського ВДВС м. Харкова ГТУЮ у Харківській області заяву про відкриття виконавчого провадження.

19.12.2016 заступником начальника Фрунзенського ВДВС м. Харкова ГТУЮ у Харківській області винесено постанову про відкриття виконавчого провадження та постанову про накладення арешту на майно боржника.

Відповідно до ч. 5 ст. 26 Закону України "Про виконавче провадження", виконавець не пізніше наступного робочого дня з дня надходження до нього виконавчого документа виносить постанову про відкриття виконавчого провадження, в якій зазначає про обовязок боржника подати декларацію про доходи та майно боржника, попереджає боржника про відповідальність за неподання такої декларації або внесення до неї завідомо неправдивих відомостей.

У постанові про відкриття виконавчого провадження за рішенням, примусове виконання якого передбачає справляння виконавчого збору, державний виконавець зазначає про стягнення з боржника виконавчого збору в розмірі, встановленому статтею 27 цього Закону.

Як вбачається зі змісту постанови про відкриття виконавчого провадження від 19.12.2016, вона відповідає вимогам ст. 26 Закону України "Про виконавче провадження".

Суд також звертає увагу сторін, що Законом України "Про виконавче провадження", який набрав чинності 05.10.2016, не передбачено надання боржнику строку на добровільне виконання рішення суду.

В свою чергу із наданих сторонами платіжних доручень вбачається, що заборгованість боржником було сплачено у період з 19.12.2016 по 24.01.2017, тобто після винесення постанови про відкриття виконавчого провадження.

Відповідно до п. 9 ст. 39 Закону України "Про виконавче провадження", виконавче провадження підлягає закриттю в разі фактичного виконання в повному обсязі рішення згідно з виконавчим документом.

Тобто вищезазначеною статтею Закону України "Про виконавче провадження" передбачено підстави та порядок закриття виконавчого провадження.

Відповідно до ст. 117 Господарського процесуального кодексу України господарський суд, який видав наказ, може за заявою стягувача або боржника виправити помилку, допущену при його оформленні або видачі, чи визнати наказ таким, що не підлягає виконанню, та стягнути на користь боржника безпідставно одержане стягувачем за наказом.

Частина четверта статті 117 ГПК України містить підстави визнання наказу таким, що не підлягає виконанню повністю або частково, за заявами стягувачів або боржників, поданими в порядку зазначеної статті: якщо його видано помилково; якщо обов'язок боржника відсутній повністю чи частково у зв'язку з його припиненням добровільним виконанням боржником чи іншою особою або з інших причин (наприклад, у разі скасування чи зміни в апеляційному або в касаційному порядку чи за результатами перегляду за нововиявленими обставинами рішення, на підставі якого наказ було видано, якщо на момент таких скасування чи зміни наказ ще не було виконано повністю або частково) (п. 3.3 Постанови Пленуму Вищого господарського суду України №9 від 17.10.2012 "Про деякі питання практики виконання рішень, ухвал, постанов господарських судів України" із змінами та доповненнями).

В свою чергу, зі змісту ст. 117 ГПК України вбачається, що суд має право визнати наказ таким, що не підлягає виконанню в разі добровільного виконання боржником рішення суду.

Враховуючи те, що Законом України "Про виконавче провадження" (в редакції від 05.10.2016) не передбачено строку на добровільне виконання, а боржником заборгованість було сплачено після пред`явлення стягувачем наказу до виконання та винесення постанови про відкриття виконавчого провадження у суду відсутні підстави для задоволення заяви боржника про визнання наказу таким, що не підлягає виконанню.

На підставі викладеного та керуючись статтями 86, 117 Господарського процесуального кодексу України, суд -

УХВАЛИВ:

В задоволенні заяви відмовити.

Суддя ОСОБА_2