Рішення № 67208667, 12.06.2017, Господарський суд Одеської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

_______________________

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

"12" червня 2017 р.Справа № 916/265/17

За позивом Хлібодарського виробничого управління житлово-комунального господарства

до відповідача ОСОБА_1 міськрайонного відділу державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції в Одеській області

за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача: управління Державної казначейської служби України у ОСОБА_1 районі Одеської області

про стягнення збитків в розмірі 107 124,37грн.

Головуючий Петренко Н.Д.

Суддя Щавинська Ю.М.

Суддя Цісельській О.В.

При секретарі Воровіній Т.О.

Представники:

від позивача: ОСОБА_2, за довіреністю від 03.01.2017р.

від відповідача: ОСОБА_3, за довіреністю від 29.05.2017р.

від третьої особи: не зявився, про місце та дату судових засідань був повідомлений за юридичною адресою.

Суть спору: Позивач, Хлібодарське виробниче управління житлово-комунального господарства, звернулось до господарського суду Одеської області з позовом до ОСОБА_1 міськрайонного відділу державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції в Одеській області та до управління Державної казначейської служби України у ОСОБА_1 районі Одеської області про стягнення збитків в розмірі 107 124,37грн.

Ухвалою господарського суду Одеської області від 02.02.2017р. було порушено провадження по справі №916/265/17 із призначенням до розгляду в судовому засіданні.

Ухвалою суду від 22.03.2017р. строк розгляду справи був продовжений на пятнадцять днів, в порядку ст. 69 ГПК України.

23.03.2017р. позивач звернувся до суду із заявою про заміну позовних вимог (вх. ГСОО №2-1630/17), згідно яких позивач просить суд стягнути з відповідач-1 збитки в розмірі 107 124,37грн.

Відповідно до приписів ч.4 ст. 22 ГПК України, позивач вправі до прийняття рішення по справі збільшити розмір позовних вимог, відмовитись від позову або зменшити розмір позовних вимог. До початку розгляду господарським судом справи по суті позивач має право змінити предмет або підставу позову подавши письмову заяву.

Вищенаведена редакція позовних вимог Хлібодарського виробничого управління житлово-комунального господарства, згідно з вказаною заявою є остаточною, у звязку з чим приймається господарським судом для розгляду по суті викладених в них вимог

Ухвалою суду від 03.04.2017р. управління Державної казначейської служби України у ОСОБА_1 районі Одеської області було виключено зі складу відповідачів та залучено до участі у справі в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на сторін відповідача.

Ухвалою господарського суду Одеської області від 03.04.2017р. справу №916/265/17 призначено до колегіального розгляду у складі трьох суддів господарського суду Одеської області.

На підставі ухвали господарського суду Одеської області від 03.04.2017р. у справі №916/265/17 було призначено автоматичний розподіл справи між суддями з метою визначення складу колегії суддів.

Згідно даних автоматичного розподілу справи між суддями від 03.04.2017р. було визначено наступний склад колегії суддів для колегіального розгляду справи №916/265/17: головуючий суддя Петренко Н.Д., судді Щавинська Ю.М., Цісельський О.В.., які своєю ухвалою від 04.04.2017р. прийняли відповідну справу до свого провадження із призначенням до розгляду у судовому засіданні.

Ухвалою суду від 30.05.2017р. строк розгляду справи був продовжений на пятнадцять днів, в порядку ст. 69 ГПК України.

Відповідач надав відзив на позов від 28.02.2017р. за вх. №5027/17, згідно якого позовні вимоги не визнає вважає їх необґрунтованими, безпідставними в звязку з чим в задоволені позову просить суд відмовити.

Розглядом матеріалів справи встановлено:

Рішенням господарського суду Одеської області від 09.11.2015р. по справі № 916/2911/15 за позовом публічного акціонерного товариства „Одесагаз до Хлібодарського виробничого управління житлово-комунального господарства про стягнення боргу за поставлений природний газ, пені, інфляційного збільшення боргу та трьох відсотків річних позовні вимоги публічного акціонерного товариства „Одесагаз задоволені частково. Стягнуто з Хлібодарського виробничого управління житлово-комунального господарства основну заборгованість у розмірі 705 739,58 грн.; 3 % річних у сумі 13 463,39 грн.; пеню у сумі 150 000грн.; інфляційні нарахування у розмірі 400 560,14 грн. та витрати по сплаті судового збору у сумі 27 351,89 грн.

27.11.2015р. на виконання рішення господарського суду Одеської області від 09.11.2015р. по справі № 916/2911/15 господарським судом видано відповідний наказ.

18.12.2015р. старшим державним виконавцем відділу державної виконавчої служби ОСОБА_1 міськрайонного управління юстиції в Одеській області, ОСОБА_3 відкрито виконавче провадження з виконання наказу господарського суду Одеської області від 27.11.2015р..

Позивач вказує, що 08.11.2016р. йому стало відомо, що згідно платіжного доручення №196962342 від 08.11.2016р. ОСОБА_1 міськрайонним відділом державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції в Одеській області було стягнуто з банківського рахунку Хлібодарського ВУЖКГ 107 124,37грн. В призначенні платежу вказано: Згідно наказу № 916/2911/15 від 27.11.2015р. виданий господарським судом Одеської області про стягнення коштів з Хлібодарського ВУЖКГ.

За посиланням позивача зазначені кошти було стягнуто надмірно, оскільки заборгованість Хлібодарського ВУЖКГ перед публічного акціонерного товариства „Одесагаз згідно виконавчого провадження ВП № 49670401 була повністю погашена 03.11.2016р.

Так, відповідно до листа публічного акціонерного товариства „Одесагаз № 21/17-597 від 18.08.2016р. залишок несплачених коштів по виконавчому провадженню ВП № 49670401 станом на 18.08.2016р. складав 749 436,10грн.

Згідно платіжного доручення № 21 від 31.10.2016р. Хлібодарським ВУЖКГ на користь публічного акціонерного товариства „Одесагаз було перераховано 749 436,10грн. з призначенням платежу: основний борг за газ, інфляційні нарахування, судовий збір, 3% річних згідно рішення господарського суду Одеської області по справі №916/2911/15 від 09.11.2015р.. Відповідні кошти були проведенні банком 03.11.2016р.

Крім того, ухвалою господарського суду Одеської області по справі 916/2911/15 від 07.11.2016р. визнано недійсною постанову відділу державної виконавчої служби ОСОБА_1 міськрайонного управління юстиції в Одеській області про стягнення з боржника виконавчого збору від 25.12.2015р. ВП № 49670401.

Отже, за посиланнями позивача з 07.11.2016р. ніяких інших платежів по виконавчому провадженню ВП № 49670401 Хлібодарське ВУЖКГ не повинно було здійснювати ані на користь публічного акціонерного товариства „Одесагаз ані на користь держави в якості виконавчого збору, а тому стягнуті ОСОБА_1 міськрайонним відділом державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції в Одеській області 107 124,37грн. є надмірно стягнутими коштами та повинні бути повернуті на рахунок Хлібодарського ВУЖКГ.

20.11.2016р. Хлібодарське ВУЖКГ направило на адресу відповідача лист №347 від 18.11.2016р. з вимогою повернути надмірно та безпідставно стягнуті кошти в сумі 107 124,37грн. Відповідний лист було отримано 22.11.2016р.

Проте, вимога позивача була залишена ОСОБА_1 міськрайонним відділом державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції в Одеській області без відповіді та задоволення.

Посилаючись на вищенаведені обставини, вважаючи дії ОСОБА_1 міськрайонним відділом державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції в Одеській області щодо надмірного стягнення коштів неправомірними, позивач звернувся з відповідних позовом до суду за захистом свого порушеного права, при цьому в обґрунтування позову посилається на положення ст.ст. 11, 1166, 1173 ЦК України, ст.ст. 6, 19 Закону України „Про виконавче провадження.

Дослідивши матеріали справи у їх сукупності суд дійшов висновку про задоволення заявлених позовних вимог, керуючись наступним:

В силу ст.124 Конституції України юрисдикція судів поширюється на будь-який юридичний спір та будь-яке кримінальне обвинувачення. У передбачених законом випадках суди розглядають також інші справи.

Відповідно до ст.1 ГПК України, підприємства, установи, організації, інші юридичні особи (у тому числі іноземні), громадяни, які здійснюють підприємницьку діяльність без створення юридичної особи і в установленому порядку набули статусу суб'єкта підприємницької діяльності, мають право звертатися до господарського суду згідно з встановленою підвідомчістю господарських справ за захистом своїх порушених або оспорюваних прав і охоронюваних законом інтересів.

Згідно ст.2 ГПК України, господарський суд порушує провадження у справі за позовами, зокрема, підприємств та організацій, які звертаються до господарського суду за захистом своїх прав та охоронюваних законом інтересів.

Завданням суду при здійсненні правосуддя, в силу ст.2 Закону України Про судоустрій України" є, зокрема, захист гарантованих Конституцією України та законами, прав і законних інтересів юридичних осіб.

За змістом положень вказаних норм, правом на предявлення позову до господарського суду наділені, зокрема, юридичні особи, а суд шляхом вчинення провадження у справах здійснює захист осіб, права і охоронювані законом інтереси яких порушені або оспорюються.

Встановивши наявність у особи, яка звернулася з позовом, субєктивного матеріального права або охоронюваного законом інтересу, на захист яких подано позов, суд зясовує наявність чи відсутність факту порушення або оспорювання і відповідно ухвалює рішення про захист порушеного права або відмовляє позивачу у захисті, встановивши безпідставність та необґрунтованість заявлених вимог.

При цьому, розпорядження своїм правом на захист є диспозитивною нормою цивільного законодавства, яке полягає у наданні особі, яка вважає свої права порушеними, невизнаними або оспорюваними, можливості застосувати способи захисту, визначені законом або договором.

Так, предметом позову є матеріально-правова вимога позивача до відповідача, а підставою посилання на належне йому право, юридичні факти, що призвели до порушення цього права, та правове обґрунтування необхідності його захисту.

Як вбачається з матеріалів справи, позивач просить суд стягнути збитки в розмірі 107 124,37грн., які виникли в звязку з надмірним та безпідставним стягнення ОСОБА_1 міськрайонним відділом державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції в Одеській області відповідних грошових коштів.

Суд вважає за необхідне, перш за все, надати свої висновки щодо правової природи заявленої до стягнення суми.

Так, за приписами статті 224 ГК України учасник господарських відносин, який порушив господарське зобов'язання або установлені вимоги щодо здійснення господарської діяльності, повинен відшкодувати завдані цим збитки суб'єкту, права або законні інтереси якого порушено.

Під збитками розуміються витрати, зроблені управненою стороною, втрата або пошкодження її майна, а також не одержані нею доходи, які управнена сторона одержала б у разі належного виконання зобов'язання або додержання правил здійснення господарської діяльності другою стороною. Відповідно до статті 22 ЦК України, особа, якій завдано збитків у результаті порушення її цивільного права, має право на їх відшкодування.

Пунктом 1 статті 225 Господарського кодексу України передбачено, що до складу збитків, що підлягають відшкодуванню особою, яка допустила господарське правопорушення, включаються, зокрема, неодержаний прибуток (втрачена вигода), на який сторона, яка зазнала збитків, мала право розраховувати у разі належного зобов'язання другою стороною.

Для застосування такої міри відповідальності, як стягнення збитків, потрібна наявність усіх елементів складу цивільного правопорушення:

1) протиправної поведінки;

2) збитків;

3) причинного зв'язку між протиправною поведінкою боржника та збитками;

4) вини.

За відсутності хоча б одного з цих елементів цивільна відповідальність не настає.

Згідно зі статтею 22 Цивільного кодексу України збитками є:

1) втрати, яких особа зазнала у зв'язку зі знищенням або пошкодженням речі, а також витрати, які особа зробила або мусить зробити для відновлення свого порушеного права (реальні збитки);

2) доходи, які особа могла б реально одержати за звичайних обставин, якби її право не було порушене (упущена вигода).

В той же час, згідно з частинами 1 та 2 ст. 1212 ЦК України, особа, яка набула майно або зберегла його у себе за рахунок іншої особи (потерпілого) без достатньої правової підстави (безпідставно набуте майно), зобов'язана повернути потерпілому це майно. Особа зобов'язана повернути майно і тоді, коли підстава, на якій воно було набуте, згодом відпала.

Положення цієї глави застосовуються незалежно від того, чи безпідставне набуття або збереження майна було результатом поведінки набувача майна, потерпілого, інших осіб чи наслідком події.

За змістом ст. 111-28 ГПК України, висновок Верховного Суду України щодо застосування норми права, викладений у його постанові, прийнятій за результатами розгляду справи з підстав, передбачених пунктами 1 і 2 частини першої статті 111 16 цього Кодексу, є обов'язковим для всіх суб'єктів владних повноважень, які застосовують у своїй діяльності нормативно-правовий акт, що містить відповідну норму права. Висновок щодо застосування норм права, викладений у постанові Верховного Суду України, має враховуватися іншими судами загальної юрисдикції при застосуванні таких норм права. Суд має право відступити від правової позиції, викладеної у висновках Верховного Суду України, з одночасним наведенням відповідних мотивів.

Згідно висновків, які містяться в постанові Верховного суду України від 25.03.2015р. у справі № 917/2572/13, у випадку, коли сума переплати, отримана стороною договору поза межами платежів, які мали бути сплачені за умовами такого договору, вказана сума є такою, що набута без достатньої правової підстави в розумінні ст. 1212 ЦК України

Так, у вказаній постанові зазначено, що зобов'язання стосовно повернення цих грошових коштів за правовою природою є таким, що виникло у зв'язку з набуттям, збереженням майна без достатньої правової підстави (стаття 1212 ЦК України), тобто є окремим від зобов'язань, які виникають з договору поставки і заснованого на його умовах про попередню оплату вартості автомобілів договору комерційного кредиту.

За таких обставин, суд зазначає, що між сторонами, фактично, існує спір не щодо стягнення збитків, а щодо безпідставного отримання відповідачем грошових коштів.

При цьому суд, вирішуючи спір по суті, виходить з принципу юридичної визначеності, згідно з яким рішення суду по конкретній справі має вирішити усі спірні правовідносини, що входять до предмету встановлення, а не породжувати інші судові спори.

Згідно п. 3.12 постанови пленуму ВГСУ № 18 від 26.12.2011р. "Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції, посилання суду в рішенні на інші норми права, ніж зазначені у позовній заяві, не може розумітися як вихід суду за межі позовних вимог. У зв'язку з цим господарський суд, з'ясувавши у розгляді справи, що сторона або інший учасник судового процесу в обґрунтування своїх вимог або заперечень послалися не на ті норми, що фактично регулюють спірні правовідносини, самостійно здійснює правильну правову кваліфікацію останніх та застосовує у прийнятті рішення саме такі норми матеріального і процесуального права, предметом регулювання яких є відповідні правовідносини.

Судом встановлено, що згідно платіжного доручення №196962342 від 08.11.2016р. ОСОБА_1 міськрайонним відділом державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції в Одеській області було стягнуто з банківського рахунку Хлібодарського ВУЖКГ 107 124,37грн., з призначенням платежу „Згідно наказу № 916/2911/15 від 27.11.2015р. виданий господарським судом Одеської області про стягнення коштів з Хлібодарського ВУЖКГ.

В той же час, згідно листа публічного акціонерного товариства „Одесагаз № 21/17-597 від 18.08.2016р. залишок несплачених коштів по виконавчому провадженню ВП № 49670401 становм на 18.08.2016р. складав 749 436,10грн. Згідно платіжного доручення № 21 від 31.10.2016р. Хлібодарським ВУЖКГ на перерахувало публічному акціонерному товариству „Одесагаз відповідні грошові кошти, які були проведенні банком 03.11.2016р.

Отже, заборгованість Хлібодарського ВУЖКГ перед публічним акціонерним товариством „Одесагаз згідно виконавчого провадження ВП № 49670401 була повністю погашена 03.11.2016р

Як вже зазначалось вище, положення глави 1212 ЦК України застосовуються незалежно від того, чи безпідставне набуття або збереження майна було результатом поведінки набувача майна, потерпілого, інших осіб чи наслідком події. Положення цієї глави застосовуються також до вимог про: 1) повернення виконаного за недійсним правочином; 2) витребування майна власником із чужого незаконного володіння; 3) повернення виконаного однією із сторін у зобов'язанні; 4) відшкодування шкоди особою, яка незаконно набула майно або зберегла його у себе за рахунок іншої особи.

Таким чином, вказана норма визначає загальні умови існування цивільно-правових зобов'язань, що виникають у зв'язку із безпідставним збагаченням, тобто набуттям або збереженням майна без достатньої правової підстави, які мають значення для вирішення спорів, пов'язаних із відновленням майнового стану, оскільки зобов'язання із безпідставного збагачення є загальною підставою для відновлення майнового стану осіб (відновлення справедливості) в разі відсутності інших підстав для цього, якщо захист прав особи не може бути здійснений на підставі договору, делікту, закону тощо.

Отже, на думку суду ОСОБА_1 міськрайонний відділу державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції в Одеській області без достатніх правових підстав отримав грошові кошти, що належать позивачу, та у відповідності до ст.ст. 1212, 1213 ЦК України повинен повернути позивачу грошові кошти у розмірі 107 124,37 грн., у звязку з чим позовні вимоги Хлібодарського виробничого управління житлово-комунального господарства щодо стягнення з відповідача грошових коштів в сумі 107 124,37 грн. є обґрунтованими та підлягають судом задоволенню.

Відповідно до вимог ст.ст. 32, 33 Господарського процесуального кодексу України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу. При цьому, доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.

Заперечення відповідача до уваги судом не приймаються оскільки спростовуються наявними в матеріалах справи доказами.

За при приписами ст. 43 ГПК України господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і обєктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом.

Враховуючи вищевикладене, оцінюючи докази у справі в їх сукупності, законодавство, що регулює спірні правовідносини, суд дійшов висновку, що позовні вимоги підлягають задоволенню, як обґрунтовані, підтверджені належними доказами та наявними матеріалами справи.

На підставі ст. ст. 44, 49 ГПК України витрати по сплаті судового збору покладаються на відповідача.

Керуючись ст.ст. 33, 43, 44-49, 75, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд,-

ВИРІШИВ:

1. Позов Хлібодарського виробничого управління житлово-комунального господарства задовольнити.

2. Стягнути з ОСОБА_1 міськрайонного відділу державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції в Одеській області (67600, Одеська область, м. Біляївка, вул. Заводська, 19, код ЄДРПОУ 38723891) на користь Хлібодарського виробничого управління житлово-комунального господарства (67667, Одеська область, Біляївський район, смт. Хлібодарське, Маяцька дорога, 22, код ЄДРПОУ 30342904) грошові кошти в розмірі 107 124 (сто сім тисяч сто двадцять чотири) грн. 37 коп. та судовий збір у сумі 1 606 (одна тисяча шістсот шість) грн. 87 коп.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

Наказ видати після набрання рішенням законної сили.

Повне рішення складено 19 червня 2017 р.

Головуючий Н.Д. Петренко

Суддя Ю.М. Щавинська

Суддя О.В. Цісельський