Рішення № 67206974, 31.05.2017, Господарський суд м. Києва

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

31.05.2017Справа №910/5216/17

Суддя Господарського суду міста Києва Князьков В.В.

За участю секретаря судового засідання Коваленко О.М.

Розглянув у відкритому судовому засіданні господарського суду справу

за позовомПриватного акціонерного товариства "Страхова компанія "Уніка"доТовариства з додатковою відповідальністю «Страхове товариство "Домінанта"провідшкодування 30109,26 грн. за участю представників сторін:

від позивача:не з`явився;від відповідача:не з`явився.

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Приватне акціонерне товариство "Страхова компанія "Уніка" (надалі - ПрАТ «СК «Уніка», позивач) звернулось до господарського суду міста Києва з позовною заявою до Товариства з додатковою відповідальністю «Страхове товариство "Домінанта" (надалі - ТДВ «СТ «Домінанта») про відшкодування шкоди у розмірі 27015,41 грн., стягнення 3% річних у розмірі 575,10 грн. та інфляційних втрат у розмірі 2518,75 грн.

Позивач зазначає, що виконавши умови договору страхування майнових інтересів власника транспортного засобу і сплативши, у зв'язку з пошкодженням транспортного засобу при дорожньо-транспортній пригоді суму страхового відшкодування, отримав право вимоги до осіб, відповідальних за завдані збитки, якими є відповідач, як страховик, що застрахував цивільну відповідальність винної у пригоді особи.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 03.04.2017р. порушено провадження у справі №910/5216/17 та призначено її до розгляду на 17.05.2017р.

Ухвалою суду від 17.05.2017р. розгляд справи відкладено на 31.05.2017р., у зв'язку із неявкою сторін та невиконання ними вимог ухвали суду.

29.05.2017р. позивачем подано через відділ документообігу (канцелярія) суду клопотання про долучення документів до матеріалів справи та розгляд справи за відсутності представника позивача.

У судове засідання, що відбулось 31.05.2017р. належним чином повідомлені сторони не з'явились, відповідач також не повідомив про причини поважності неявки до судового засідання.

Відповідач також не скористався наданим Господарським процесуальним кодексом України правом на подачу до суду відзиву на позовну заяву у порядку, передбаченому ст. 59 ГПК України, з нормативно обґрунтованими поясненнями по суті заявлених вимог.

Враховуючи ту обставину, що в матеріалах справи міститься рекомендоване повідомлення про вручення 05.04.2017р. та 22.05.2017р. поштових відправлень представнику ТДВ "СТ "Домінанта" за довіреністю, господарський суд дійшов висновку про належне та своєчасне повідомлення відповідача про дату, час та місце розгляду справи.

Клопотань про відкладення розгляду справи в порядку ст. 77 Господарського процесуального кодексу України від сторін до Господарського суду міста Києва не надходило.

Враховуючи те, що неявка належним чином повідомленого відповідача не перешкоджає всебічному і повному з'ясуванню фактичних обставин, на яких ґрунтується позов, об'єктивному оцінюванню доказів, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд вважає за можливе розглянути справу за наявними в ній матеріалами в порядку ст. 75 ГПК України.

За результатами дослідження доказів, наявних в матеріалах справи, суд у нарадчій кімнаті, у відповідності до ст. ст. 82-85 Господарського процесуального кодексу України, ухвалив рішення по справі № 910/5216/17.

Розглянувши матеріали справи Господарський суд міста Києва

ВСТАНОВИВ:

18.11.2015р. між ПрАТ "СК "Уніка" (надалі - страховик), як страховиком, та ОСОБА_1 (надалі - страхувальник, вигодонабувач), як страхувальником, укладено договір №023381/4600/0000006 добровільного страхування наземного транспорту (надалі - договір страхування), згідно якого страховик взяв на себе зобов'язання компенсувати будь-яке пошкодження або знищення транспортного засобу марки/моделі BMW 118d, державний номерний знак НОМЕР_1, внаслідок настання страхового випадку.

Відповідно до відомостей про дорожньо-транспортну пригоду №83129608, 23.12.2015р. у м. Хмельницькому (вул. Західдна Окружна) відбулась дорожньо-транспортна пригода (зіткнення) між транспортним засобом марки/моделі Chevrolet Aveo, державний номерний знак НОМЕР_2, під керуванням ОСОБА_2, транспортним засобом марки/моделі Ford Transit, державний номерний знак НОМЕР_3, під керуванням ОСОБА_3 та транспортним засобом марки/моделі BMW 118d, державний номерний знак НОМЕР_1, під керуванням ОСОБА_1, в наслідок чого транспортний засіб останнього отримав механічні пошкодження задньої лівої та задньої центральної частини.

Дорожньо-транспортна пригода відбулась внаслідок порушення водієм ОСОБА_2 Правил дорожнього руху України, якого постановою Хмельницького міськрайонного суду Хмельницької області від 26.01.2016р. у справі №686/1026/16-п визнано винним у скоєнні адміністративного правопорушення, передбаченого ст.124 КУпАП.

Відповідно до наявних в матеріалах справи доказів, 24.12.2015р. страхувальник звернувся до позивача з заявою про настання страхового випадку та виплату страхового відшкодування за договором №023381/4600/0000006 від 18.11.2015р.

Згідно страхового акту №183450 від 25.02.2016р. висновком комісії встановлено, що до стягнення страхового відшкодування страхувальнику підлягає 28015,41 грн.

Наказом позивача №00183450ЕК від 25.02.2016р. визначено наступний механізм виплати страхового відшкодування: 18368,92 грн. шляхом перерахування безготівкових коштів на рахунок страхувальника та 9646,49 грн. в рахунок погашення несплаченої частини страхового платежу.

Позивач, на виконання умов договору страхування перерахував на рахунок страхувальника, а саме: ОСОБА_1 суму страхового відшкодування у розмірі 18368,92 грн., що підтверджується платіжним дорученням №007362 від 01.03.2016р. Решту коштів у розмірі 9646,49 грн. позивачем зараховано в рахунок погашення несплаченої частини страхового платежу, що підтверджується бухгалтерською довідкою №013670 за 01.03.2016р.

Статтею 993 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України) та статтею 27 Закону України "Про страхування" визначено, що до страховика, який виплатив страхове відшкодування за договором майнового страхування, в межах фактичних затрат переходить право вимоги, яке страхувальник або інша особа, що одержала страхове відшкодування, має до особи, відповідальної за заподіяний збиток.

Відповідно до наявного у матеріалах справи полісу №АЕ/4084693 з централізованої бази даних МТСБУ, цивільно-правова відповідальність власника забезпеченого транспортного засобу марки/моделі Chevrolet Aveo, державний номерний знак НОМЕР_2, на момент скоєння ДТП застрахована ТДВ "СТ "Домінанта" - відповідачем у справі, а розмір франшизи визначено 1000 грн. при ліміті за шкоду майну - 50000 грн.

Зважаючи на вищевикладене, позивачеві перейшло право вимоги до особи, відповідальної за заподіяний збиток, тому 08.04.2016р. ПрАТ "СК "Уніка" звернулось до відповідача з претензією на регресне відшкодування та, не отримавши відповіді - 30.03.2017р. позивач звернувся до Господарського суду міста Києва із позовною заявою до ТДВ "СТ "Домінанта" про відшкодування майнової шкоди.

Проаналізувавши наявні у справі докази та надавши їм правову оцінку, суд дійшов висновку про часткове задоволення позовних вимог, виходячи з наступного:

Відповідно до п. 1 ч. 2 ст. 11 Цивільного кодексу України однією із підстав виникнення цивільних прав та обов'язків є договір, який в силу вимог ч. 1 ст. 629 Цивільного України є обов'язковим для виконання сторонами.

Частиною другою статті 1187 ЦК України передбачено, що шкода, завдана джерелом підвищеної небезпеки, відшкодовується особою, яка на відповідній правовій підставі (право власності, інше речове право, договір підряду, оренди тощо) володіє транспортним засобом, механізмом, іншим об'єктом, використання, зберігання або утримання якого створює підвищену небезпеку.

Шкода, завдана внаслідок взаємодії кількох джерел підвищеної небезпеки, відшкодовується на загальних підставах, а саме: шкода, завдана одній особі з вини іншої особи, відшкодовується винною особою; за наявності вини лише особи, якій завдано шкоди, вона їй не відшкодовується; за наявності вини всіх осіб, діяльністю яких було завдано шкоди, розмір відшкодування визначається у відповідній частці залежно від обставин, що мають істотне значення. (ст. 1188 ЦК України)

Цивільним кодексом України встановлено, що цивільно-правова відповідальність виникає лише за наявності вини особи. Пунктом 5 статті 11 ЦК України закріплено, що цивільні права та обов'язки можуть виникати з рішення суду.

Постановою Хмельницького міськрайонного суду Хмельницької області у справі 686/1026/16-п від 26.01.2016р. визнано винним ОСОБА_2 у скоєнні дорожньо-транспортної пригоди під час керування транспортним засобом марки/моделі Chevrolet Aveo, державний номерний знак НОМЕР_2, та в діях останнього передбачено склад адміністративного правопорушення.

Відповідно до наявної у матеріалах справи роздруківки полісу №АЕ/4084693 з централізованої бази даних МТСБУ, на момент скоєння ДТП, цивільно-правова відповідальність водія забезпеченого транспортного засобу марки/моделі Chevrolet Aveo, державний номерний знак НОМЕР_2, застрахована відповідачем у справі - до ТДВ "СТ "Домінанта". (діючий поліс на дату скоєння ДТП) (а.с. 37)

Таким чином відповідач - Товариство з додатковою відповідальністю "Страхове товариство "Домінанта" є відповідальною особою за завдані збитки власнику транспортного засобу марки/моделі BMW 118d, державний номерний знак НОМЕР_1.

Згідно до положень Закону України "Про обов'язкове страхування цивільної відповідальності власників транспортних засобів" в межах, передбачених договором обов'язкового страхування цивільної відповідальності, до позивача - Приватного акціонерного товариства "СК "Уніка" - як страховика, який виплатив страхове відшкодування по договору добровільного страхування наземного транспорту, перейшло право вимоги, яке потерпіла особа мала до ОСОБА_2, як до особи, відповідальної за завдані збитки.

Як визначено пунктом 22.1 статті 22 Закону України "Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів", при настанні страхового випадку страховик відповідно до лімітів відповідальності страховика відшкодовує у встановленому цим Законом порядку оцінену шкоду, яка була заподіяна у результаті дорожньо-транспортної пригоди життю, здоров'ю, майну третьої особи.

Положеннями статті 9 Закону України "Про страхування" визначено, що страхова сума - це грошова сума, в межах якої страховик відповідно до умов страхування зобов'язаний провести виплату при настанні страхового випадку, а страхова виплата - грошова сума, яка виплачується страховиком відповідно до умов договору страхування при настанні страхового випадку, розмір страхової суми та (або) розміри страхових виплат визначаються за домовленістю між страховиком та страхувальником під час укладання договору страхування або внесення змін до договору страхування, або у випадках, передбачених чинним законодавством.

Наведеною статтею також визначено, що при страхуванні майна страхова сума встановлюється в межах вартості майна за цінами і тарифами, що діють на момент укладання договору, якщо інше не передбачено договором страхування.

При цьому, страхове відшкодування - це страхова виплата, яка здійснюється страховиком у межах страхової суми за договорами майнового страхування і страхування відповідальності при настанні страхового випадку. Також зазначена стаття визначає, що страхове відшкодування не може перевищувати розміру прямого збитку, якого зазнав страхувальник. Непрямі збитки вважаються застрахованими, якщо це передбачено договором страхування.

Відповідно до наявних в матеріалах справи доказів, позивач здійснив виплату суми страхового відшкодування у розмірі 18368,92 грн. на рахунок страхувальника, що підтверджується платіжним дорученням №007362 від 01.03.2016р., та зарахував 9646,49 грн. в рахунок погашення несплаченої страхувальником частини страхового платежу.

Враховуючи вищевикладене, господарський суд міста Києва вважає, що обставинами справи та відповідними належними та допустимими доказами до них підтверджується визначення позивачем розміру страхового відшкодування, а також підтверджується факт виплати цієї суми відшкодування на рахунок потерпілої особи (вигодонабувача), в розумінні ст. 34 ГПК України.

Відповідно до приписів статті 9 Закону України "Про страхування" франшиза - це частина збитків, що не відшкодовується страховиком згідно з договором страхування.

Статтею 12 Закону України "Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів" передбачено, що страхове відшкодування завжди зменшується на суму франшизи, розрахованої за правилами цього підпункту.

Беручи до уваги ту обставину, що полісом №АЕ/4084693, яким забезпечено транспортний засіб винної у ДТП визначено франшизу розміром 1000 грн., то сума страхового відшкодування правомірно вирахувана позивачем при подачі позову до суду.

Стосовно вимог позивача про стягнення 3 % річних у розмірі 575,10 грн., нарахованих з 09.07.2016р. по 24.03.2017р. та інфляційних втрат у розмірі 2518,75 грн. за період прострочення з 09.07.2016р. по 24.03.2017р., суд зазначає наступне.

Згідно п. 36.2. ст. 36 Закону України "Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів" страховик (МТСБУ) протягом 15 днів з дня узгодження ним розміру страхового відшкодування з особою, яка має право на отримання відшкодування, за наявності документів, зазначених у статті 35 цього Закону, повідомлення про дорожньо-транспортну пригоду, але не пізніш як через 90 днів з дня отримання заяви про страхове відшкодування зобов'язаний: у разі визнання ним вимог заявника обґрунтованими - прийняти рішення про здійснення страхового відшкодування (регламентної виплати) та виплатити його; у разі невизнання майнових вимог заявника або з підстав, визначених статтями 32 та/або 37 цього Закону, - прийняти вмотивоване рішення про відмову у здійсненні страхового відшкодування (регламентної виплати).

Частиною 2 ст. 625 ЦК України передбачено, що боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також 3 % річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Відповідно до частини 1 статті 509 ЦК зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певних дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.

Статтею 979 ЦК України встановлено, що у разі настання страхового випадку страховик зобов'язаний виплатити страхувальнику грошову суму (страхову виплату).

Таким чином, правовідношення, в якому страховик у разі настання страхового випадку зобов'язаний здійснити страхову виплату, є грошовим зобов'язанням. А правовідношення з відшкодування шкоди в порядку регресу, які склалися між сторонами у справі, що розглядається, також є грошовим зобов'язанням.

Відповідно до статті 509 ЦК зобов'язання виникають із підстав, встановлених статтею 11 ЦК.

Згідно зі статтею 11 ЦК підставами виникнення цивільних прав та обов'язків є, зокрема, договори та інші правочини, завдання майнової (матеріальної) та моральної шкоди іншій особі, інші юридичні факти.

Таким чином, грошове зобов'язання може виникати між сторонами не тільки із договірних відносин, а й з інших підстав, передбачених цивільним законодавством, зокрема і факту завдання майнової шкоди іншій особі.

Отже, зважаючи на таку юридичну природу правовідносин сторін як грошових зобов'язань, на них поширюється дія положень частини 2 статті 625 ЦК.

Аналогічна правова позиція викладена в постанові Верховного Суду України від 01.06.2016 у справі № 910/22034/15.

З огляду на вищенаведене та, беручи до уваги, що відповідач не здійснив виплату страхового відшкодування позивачу, господарський суд дійшов висновку, що позовні вимоги в частині стягнення 3% річних та інфляційних втрат є обґрунтованими та підлягають задоволенню.

Водночас, перевіривши розрахунки позивача судом встановлено помилкове визначення в них початку періоду нарахування 3% річних та інфляційних втрат.

Враховуючи положення п. 36.2. ст. 36 Закону України "Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів" початок нарахування 3% річних та інфляційних втрат повинен відбуватись з 12.07.2016р.

Здійснивши власний розрахунок суд дійшов висновку про обґрунтованість стягнення 3% річних у розмірі 568,43 грн. та інфляційних втрат у розмірі 2518,75 грн.

Підсумовуючи вищезазначене, судом зазначається, що відповідачем - ТДВ "СТ "Домінанта" не доведено відсутності у нього зобов'язань перед позивачем по виплаті страхового відшкодування у порядку регресу.

За таких обставин, позовні вимоги ПрАТ "СК "Уніка" до ТДВ "СТ "Домінанта" про відшкодування шкоди, заподіяної внаслідок дорожньо-транспортної вимоги, нарахування 3% річних та інфляційних втрат є правомірними та обґрунтованими, а тому підлягають частковому задоволенню.

Витрати по сплаті судового збору, відповідно до ст. 49 Господарського процесуального кодексу України, покладаються на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

На підставі викладеного, керуючись, ст.ст. 34, 44, 49, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, Господарський суд міста Києва, -

ВИРІШИВ:

1. Позовні вимоги Приватного акціонерного товариства "Страхова компанія "Уніка" задовольнити частково.

2. Стягнути з Товариства з додатковою відповідальністю «Страхове товариство «Домінанта» (01032, місто Київ, вулиця Саксаганського, будинок 119, код за ЄДРПОУ 35265086) на користь Приватного акціонерного товариства "Страхова компанія "Уніка" (01032, місто Київ, вулиця Саксаганського, будинок 70А, код за ЄДРПОУ 20033533) сплачене страхове відшкодування у розмірі 27015 (двадцять сім тисяч п'ятнадцять) грн. 41 коп., 3% річних у розмірі 568 (п'ятсот шістдесят вісім) грн.. 43 коп. та судовий збір у розмірі 1 599 (одна тисяча п'ятсот дев'яносто дев'ять) грн. 64 коп.

3. В іншій частині позовних вимог відмовити.

4. Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

Повне рішення складено - 06.06.2017 року.

Суддя В.В. Князьков