Ухвала суду № 67206297, 14.06.2017, Господарський суд Донецької області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ДОНЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

61022, м. Харків, пр. Науки, 5, телефон 096-068-16-02

У Х В А Л А

14.06.2017р. Справа № 905/1810/15

Господарський суд Донецької області у складі судді Бойко І.А. при помічнику судді Буховець С.А. розглянувши у відкритому судовому засіданні матеріали справи

розглянувши матеріали за скаргою: Публічного акціонерного товариства «ФІНРОСТБАНК» в особі Уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію АТ «ФІНРОСТБАНК»

на бездіяльність Відділу примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України

у справі №905/1810/15

за позовом: Публічного акціонерного товариства «ФІНРОСТБАНК», м. Одеса

до відповідача1: Товариства з обмеженою відповідальністю «Євроінвестстрой», м. Донецьк

відповідача2: Товариства з обмеженою відповідальністю «Група компаній «Юмекс Інвест», м. Донецьк

про: стягнення заборгованості у розмірі 3690435,98 доларів США, що еквівалентно 83490249,94 грн., а саме: прострочена заборгованість за кредитом у розмірі 3383000,00 доларів США, прострочена заборгованість зі сплати процентів за користування кредитом у розмірі 307435,98 доларів США. та звернення стягнення на предмет застави

За участі представників сторін:

від стягувача (скаржника): не з`явився;

від боржника: не з`явився;

від ВДВС: ОСОБА_1 за довіреністю №795/20.3-09 від 29.12.2016р.

В С Т А Н О В И В:

Рішенням господарського суду Донецької област від 23.08.2016р. по справі №905/1810/15 позовні вимоги Публічного акціонерного товариства «ФІНРОСТБАНК», м. Одеса до відповідачів: Товариства з обмеженою відповідальністю «Євроінвестстрой», м. Донецьк та Товариства з обмеженою відповідальністю «Група компаній «Юмекс Інвест», м. Донецьк про стягнення заборгованості у розмірі 3690435,98 доларів США, що еквівалентно 83490249,94 грн., а саме: прострочена заборгованість за кредитом у розмірі 3383000,00 доларів США, прострочена заборгованість зі сплати процентів за користування кредитом у розмірі 307435,98 доларів США. та звернення стягнення на предмет застави задоволені частково.

08.09.2016р. господарським судом Донецької області був виданий відповідний наказ на примусове виконання вказаного рішення.

28.04.2017р. на адресу суду від позивача по справі №905/1810/15 надійшла скарга від 24.04.2017р. на дії органу державного виконавчого служби з виконання наказу, в якій скаржник просить:

- відновити АТ «ФІНРОСТБАНК» строк подання скарги на бездіяльність Відділу примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України;

- визнати незаконною бездіяльність Відділу примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України, щодо не надсилання АТ «ФІНРОСТБАНК» постанови про об'єднання виконавчих проваджень у зведене виконавче провадження;

- зобовязати Відділ примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України направити на електронну пошту АТ «ФІНРОСТБАНК» 14366762@mail.gov.ua постанову про об'єднання виконавчих проваджень у зведене виконавче провадження;

- зобовязати Відділ примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України направити на електронну пошту АТ «ФІНРОСТБАНК» 14366762@mail.gov.ua документи виконавчого провадження №52405104, а саме: Витяг з державного реєстру обтяжень рухомого майна, інформаційну довідку з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно, інформацію від органів доходів і зборів про дебіторську заборгованість боржника, інформацію від банків про його рахунки і про виконання банками постанови про арешт коштів боржника від 24.11.2016р. та інші;

- зобовязати Відділ примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України накласти арешт на майно та кошти боржника Товариства з обмеженою відповідальністю «Євроінвестстрой» (код ЄДРПОУ: 34436084) за зведеним виконавчим провадженням №53674549.

Представники стягувача (скаржника) та боржника в судове засідання не з`явились.

Представник ВДВС у судовому засіданні заперечував проти задоволення скарги у повному обсязі. Через канцелярію суду надав клопотання від 30.05.2017р. Також, через канцелярію суду надав заперечення від 13.06.2017р., в яких зазначає, що всі здійснені державним виконавцем відповідно до ЗУ «Про виконавче провадження» щодо розшуку майна боржника заходи виявилися безрезультатними, отже, виконавчі провадження, які були обєднані у ВП №53674549 24.04.2017р. закінчені. Також, у запереченнях ДВС зазначило, що направлення електронною поштою, указаною стягувачем у заяві про відкриття виконавчого провадження є правом, а не обовязком державного виконавця. Крім того, представник скаржника не був позбавлений права безпосередньо ознайомитись з матеріалами ВП №52405104 у ВПВР Департаменту ДВС МЮУ, проте цього не зробив.

Дослідивши матеріали справи, скаргу та додані до неї документи, оцінивши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується скарга та докази за своїм внутрішнім переконанням, з урахуванням всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом, господарський суд дійшов висновку про те, що скарга Публічного акціонерного товариства «ФІНРОСТБАНК» в особі Уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію АТ «ФІНРОСТБАНК» підлягає відмові у повному обсязі з наступних підстав.

Відповідно до ст. 1291 Конституції України, судові рішення ухвалюються судом іменем України і є обовязковими до виконання на всій території України.

За приписами ст. 115 Господарського процесуального кодексу України (надалі ГПК України) встановлено, що рішення, ухвали, постанови господарського суду, що набрали законної сили, є обовязковими на всій території України і виконуються у порядку, встановленому Законом України «Про виконавче провадження».

Також, відповідно до ч.2. ст. 13 Закону України «Про судоустрій і статус суддів», судові рішення, що набрали законної сили, є обовязковими до виконання всіма органами державної влади, органами місцевого самоврядування, їх посадовими та службовими особами, фізичними і юридичними особами та їх обєднаннями на всій території України. Обовязковість урахування (преюдиційність) судових рішень для інших судів визначається законом.

Виконання рішення суду здійснюється на підставі виданого ним наказу, який є виконавчим документом (стаття 116 Господарського процесуального кодексу України).

Умови і порядок виконання рішень судів та інших органів (посадових осіб), що відповідно до закону підлягають примусовому виконанню, у разі невиконання їх у добровільному порядку, регламентуються Законом України «Про виконавче провадження». Вказаний нормативний акт є спеціальним по відношенню до інших нормативних актів при вирішенні питання щодо оцінки дій державної виконавчої служби.

Зазначеним Законом регламентовано порядок та особливості проведення кожної стадії (дії) виконавчого провадження і відповідних дій державних виконавців.

Статтею 55 Конституцією України передбачено, що кожному гарантується право на оскарження в суді рішень, дій чи бездіяльності органів держаної влади, органів місцевого самоврядування, посадових і службових осіб.

Законом України «Про державну виконавчу службу» передбачено, що державна виконавча служба входить до системи органів Міністерства юстиції України і здійснює виконання рішень судів, третейських судів та інших органів, а також посадових осіб відповідно до законів України. Виконання судових рішень державною виконавчою службою регулюється Законом України «Про виконавче провадження», та виконавчі дії здійснюються згідно з Інструкцією про проведення виконавчий дій, затверджену наказом Міністерства юстиції України №74/5 від 15.12.1999р.

Тобто норми, які регулюють відносини між державним виконавцем та іншими учасниками виконавчого провадження містяться у Законі України «Про виконавче провадження».

Розгляд скарг на рішення дії або бездіяльність органів і посадових осіб державної виконавчої служби та вирішення ряду питань виконавчого провадження, що регулюються Законами України «Про виконавче провадження», «Про державну виконавчу службу», віднесено до компетенція суду.

Процесуальний порядок розгляду та вирішення даних скарг врегульовується розділом ХІV Господарського процесуального кодексу України «виконання рішення, ухвали, постанови», ухвалених відповідно до господарського процесуального кодексу України, в ході якого оцінюються законність дій (бездіяльності) державного виконавця, законність прийнятих ним рішень.

Пунктом 13 постанови Пленуму Верховного Суду України від 26 грудня 2003 року № 14 «Про практику розгляду судами скарг на рішення, дії або бездіяльність органів і посадових осіб державної виконавчої служби та звернень учасників виконавчого провадження» визначено, що у справах за скаргами на рішення, дії або бездіяльність державного виконавця чи інших посадових осіб державної виконавчої служби предметом судового розгляду можуть бути рішення, дії або бездіяльність органів державної виконавчої служби щодо виконання рішень господарських судів.

Акт державного органу це юридична форма рішень цього органу, які спрямовані на регулювання тих чи інших суспільних відносин, породжують певні правові наслідки і мають обовязків характер для субєктів цих відносин.

Згідно Закону України «Про виконавче провадження», юридичним оформленням сукупності дій уповноваженої особи, направлених на виконання рішення суду є постанова державного виконавця.

Відповідно до статті 13 Закону України «Про державну виконавчу службу», дії або бездіяльність державного виконавця можуть бути оскаржені до вищестоящої посадової особи або до суду у порядку, встановленому законом.

Право на таке оскарження може бути реалізовано з дотриманням вимог статей 26, 27 Закону України «Про виконавче провадження» та в порядку, визначеному статтею 74 цього Закону.

Отже, оскарженню підлягають дії (бездіяльність) державного виконавця оформлені відповідною постановою.

Частиною 1 статті 74 Закону України «Про виконавче провадження» передбачено, що рішення, дії чи бездіяльність виконавця та посадових осіб органів державної виконавчої служби щодо виконання судового рішення можуть бути оскаржені сторонами, іншими учасниками та особами до суду, який видав виконавчий документ, у порядку, передбаченому законом.

Закон України «Про виконавче провадження», який є спеціальною нормою не передбачає можливість оскарження всього виконавчого провадження по виконанню виконавчого документа.

Відповідно до пункту 2 постанови Пленуму Верховного суду України від 26.12.2003р. №14 «Про практику розгляду судами скарг на рішення, дії або бездіяльність органів і посадових осіб державної виконавчої служби та звернень учасників виконавчого провадження», стягувач, боржник або прокурор мають право оскаржити дії чи бездіяльність органів державної виконавчої служби щодо виконання рішень, ухвал, постанов господарських судів тільки до господарського суду, який розглянув відповідну справу по першій інстанції.

У відповідності до частини другої статті 121-2 Господарського процесуального кодексу України, скарги на дії органів Державної виконавчої служби розглядаються господарським судом, про час і місце якого повідомляються ухвалою стягувач, боржник чи прокурор та орган виконання судових рішень. Неявка боржника, стягувача, прокурора чи представника органу Державної виконавчої служби в судове засідання не є перешкодою для розгляду скарги.

Рішенням господарського суду Донецької област від 23.08.2016р. по справі №905/1810/15 позовні вимоги Публічного акціонерного товариства «ФІНРОСТБАНК», м. Одеса до відповідачів: Товариства з обмеженою відповідальністю «Євроінвестстрой», м. Донецьк та Товариства з обмеженою відповідальністю «Група компаній «Юмекс Інвест», м. Донецьк про стягнення заборгованості у розмірі 3690435,98 доларів США, що еквівалентно 83490249,94 грн., а саме: прострочена заборгованість за кредитом у розмірі 3383000,00 доларів США, прострочена заборгованість зі сплати процентів за користування кредитом у розмірі 307435,98 доларів США. та звернення стягнення на предмет застави задоволені частково.

Стягнуто з Товариства з обмеженою відповідальністю «Євроівестстрой» (83044, м. Донецьк, вул. Комуністична, б. 4, код ЄДРПОУ 34436084) на користь Публічного акціонерного товариства «Фінростбанк» в особі уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію АТ «Фінростбанк» (65104, м. Одеса, пр-т. Академіка Глушка, 13, код ЄДРПОУ 14366762) заборгованість за кредитним договором №155 від 03.04.2013р., яка складається з простроченої заборгованості за кредитом у розмірі 3383000,00 доларів США, простроченої заборгованості зі сплати процентів за користування кредитом у розмірі 307435,98 доларів США.

Стягнуто з Товариства з обмеженою відповідальністю «Євроівестстрой» (83044, м. Донецьк, вул. Комуністична, б. 4, код ЄДРПОУ 34436084) на користь державного бюджету України судовий збір в сумі 73080,00 грн.

У відповідності з вимогами статті 116 Господарського процесуального кодексу України 08.09.2016р. були видані накази про примусове виконання рішення суду.

Так, в силу статті 1 Закону України «Про державну виконавчу службу», виконавче провадження це сукупність дій органів і посадових осіб, визначених у цьому Законі, що спрямовані на примусове виконання рішень судів та інших органів (посадових осіб), які провадяться на підставах, в межах повноважень та у спосіб, визначених цим Законом, іншими нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до цього Закону та інших законів, а також рішеннями, що відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню.

Частинами першою та другою статті 11 Закону України «Про виконавче провадження» передбачено, що державний виконавець зобовязаний вживати передбачених цим Законом заходів примусового виконання рішень, неупереджено, своєчасно і в повному обсязі вчиняти виконавчі дії. Державний виконавець здійснює заходи, необхідні для своєчасного і в повному обсязі виконання рішення, зазначеного в документі на примусове виконання рішення, у спосіб та в порядку, встановленому виконавчим документом і цим Законом.

Відповідно до статті 17 Закону України «Про виконавче провадження», примусове виконання рішень здійснюється державною виконавчою службою на підставі виконавчих документів, визначених цим Законом.

21.09.2016р. на адресу Відділу примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України було подано заяву про відкриття виконавчого провадження, накладення арешту на майно і кошти боржника та оголосити заборону на його відчуження, надіслати на електронну пошту 2943008194@mail.gov.ua постанову про відкриття ВП, а також надсилати інші документи ВП, в тому числі витяги з Державного реєстру обтяжень рухомого майна, іншу довідку з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно, стягнути кошти.

03.10.2016р. головним державним виконавцем Відділу примусового виконання рішень Департаменту ДВС МЮУ ОСОБА_2 прийнята постанова про відкриття виконавчого провадження, згідно з якою боржнику надано строк для добровільного виконання рішення до 10.10.2016р.

Позивач у скарзі вважає, що органом ДВС допущена противоправна бездіяльність щодо не надсилання ПАТ «Фінростбанк» постанови про об'єднання виконавчих проваджень у зведене виконавче провадження та зобов'язання ДВС направити на електронну пошту скаржника постанову про об'єднання виконавчих проваджень у зведене виконавче провадження та направити інші документи ВП №52405104, також, своєчасного вжиття заходів примусового характеру, що в свою чергу призвело до невиконання рішення суду та, як наслідок, до грубого порушення прав Позивача у цій справі.

До матеріалів скарги не надано документів на чому ґрунтується скарга (щодо відсутності інформації про ЗВП) та ні 11.05.2017р., ні 31.05.2017р. позивач до суду документів не надав.

На момент відкриття виконавчого провадження діяв Закон України «Про виконавче провадження» від 21.04.1999р.

Відкриття виконавчого провадження це стадія, яка полягає у діях державного виконавця, що спрямовані на визначення підстав для відкриття виконавчого провадження.

Питання про відкриття виконавчого провадження вирішує державний виконавець у триденний строк із моменту звернення із заявою про виконання або надходження виконавчого документу від суду. У такому разі державний виконавець відкриває провадження не пізніше наступного дня після одержання виконавчого документа і в той самий день проводить виконавчі дії. При винесені постанови про відкриття виконавчого провадження державний виконавець встановлює строк для добровільного виконання боржником рішення суду; попереджає боржника про примусове виконання рішення після закінчення встановленого строку зі стягненням з нього виконавчого збору і витрат, пов'язаних із провадженням виконавчих дій; за заявою стягувача державний виконавець має право накласти арешт на майно боржника та оголосити заборону на його відчуження, одночасно з винесенням такої постанови державний виконавець може провести опис і арешт майна боржника.

Підготовка до примусового виконання - це дії державного виконавця, спрямовані на встановлення місця знаходження (проживання) боржника, наявності рухомого або нерухомого майна, грошових коштів в установах банків, пропозиції виконати рішення добровільно, створення умов для подальшого виконання виконавчого документу. Мета цієї стадії - створити належні умови для своєчасного й ефективного виконання документів, що надійшли до державного виконавця, а також забезпечити умови для добровільного виконання рішення боржником.

Примусове виконання (застосування заходів примусового виконання рішення) це вжиття державним виконавцем заходів щодо реалізації припису юрисдикційного акта способами, які визначено законом, із покладанням на боржника виконавчого збору та інших витрат, пов'язаних із виконанням.

Закінчення виконавчого провадження це дія державного виконавця, що полягає у завершенні проведення виконавчих дій у певному виконавчому провадженні, за певним виконавчим документом. Підстави закінчення виконавчого провадження визначено у ст. 49 Закону України «Про виконавче провадження».

Законодавець покладає на державного виконавця коло обов'язків та надає йому права, які мають бути застосовані державним виконавцем для повного виконання, в даному випадку, рішення господарського суду, тобто державний виконавець повинен вжити всі можливі та необхідні заходи, які встановлені Законом України «Про виконавче провадження», для примусового виконання виконавчого документу.

Тобто, Закон України «Про виконавче провадження» зобов'язує державного виконавця вчиняти виконавчі дії у певній послідовності для задоволення вимог стягувача та дотримання прав боржника.

Згідно з п.п.1. п.1. ст. 19 Закону України «Про виконавче провадження», державний виконавець відкриває виконавче провадження на підставі виконавчого документа, зазначеного в статті 17 цього Закону, зокрема, за заявою стягувача або його представника про примусове виконання рішення.

Відповідно ч.1. ст. 25 зазначеного Закону передбачено, що державний виконавець зобов'язаний прийняти до виконання виконавчий документ і відкрити виконавче провадження, якщо не закінчився строк пред'явлення такого документа до виконання, він відповідає вимогам, передбаченим цим Законом, і пред'явлений до виконання до відповідного органу державної виконавчої служби.

Приписами ч.2. ст. 25 Закону України «Про виконавче провадження», Державний виконавець протягом трьох робочих днів з дня надходження до нього виконавчого документа виносить постанову про відкриття виконавчого провадження.

За приписами ч.5. ст. 25 встановлено, що копії постанови про відкриття виконавчого провадження надсилаються не пізніше наступного робочого дня стягувачу та боржникові.

Як свідчать надані до суду документи, в матеріалах ВП №52405104 наявні запити до держаних органів щодо надання інформації про наявне майно у боржника, які було направлено головним державним виконавцем ВПВР Департаменту ДВС МЮУ ОСОБА_2 ще 07.11.2016р.

Зі сформованої інформаційної довідки від 07.11.2016р. з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження обєктів нерухомого майна щодо ТОВ «Євроінвестстрой» (код ЄДРПОУ 34436084), вбачається, що нерухоме тайно, зареєстроване за боржником, відсутнє.

24.11.2016р. державним виконавцем винесено постанову про стягнення виконавчого збору та винесено постанову про арешт коштів боржника, яку направлено листом №495/15 від 24.11.2016р. на адреси банків, в яких виявлені відкриті боржником рахунки.

За наданими відповідями державних органів, що містяться у матеріалах ВП №52405104 рухоме та нерухоме майно, на яке можливо звернути стягнення за боржником відсутне.

30.03.2017р. головним державним виконавцем ВПВР Департаменту ДВС МЮУ ОСОБА_2 винесено постанову про обєднання виконавчих проваджень у зведене виконавче провадження, згідно якої керуючись ст. 30 Закону України «Про виконавче провадження», обєднані виконавчі провадження №52405104 та №53660149 у зведене виконавче провадження №53674549.

Як вбачається із матеріалів справи, з ВП №53660149 від 24.04.2017р. державним виконавцем ВП №53660149 виведено із зведеного виконавчого провадження з огляду на закінчення ВП №53630149 та повернення виконавчого документу стягувачеві відповідно до п.2. ч.1. ст. 37 Закону України «Про виконавче провадження».

Отже, у звязку з тим, що у боржника відсутне майно, на яке може бути зведено стягнення, а здійсненні виконавцем заходи щодо розшуку майна виявилися безрезультатними, керуючись п.2. ч.1. ст. 37 Закону України «Про виконавче провадження», головним державним виконавцем ВПВР Департаменту ДВС МЮУ ОСОБА_2 24.04.2017р. винесено постанову про повернення виконавчого документу стягувачеві за ВП №52405104. Отже, виконавчі провадження, які були обєднані у ВП №53674549 24.04.2017р. закінчені.

Щодо вимог скаржника на не надсилання його на електронну адресу документів ВП №52405104, суд зазначає наступне.

Відповідно до ст. 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Згідно до ч.2. ст. 14 ЦК України, особа не може бути примушена до дій, вчинення яких не є обов'язковим для неї.

Приписами п.4. ст. 28 Закону України «Про виконавче провадження» (№1404-VIII від 02.06.2016р., набув чинності з 05.10.2016р.) зазначено, що у разі якщо у виконавчому документі зазначено адреси електронної пошти стягувача та/або боржника, документи виконавчого провадження надсилаються стягувачу та/або боржнику також електронною поштою. На підставі письмової заяви учасника виконавчого провадження документи виконавчого провадження можуть надсилатися адресатам каналами факсимільного звязку, електронною поштою або з використанням інших засобів звязку. Документи виконавчого провадження, надіслані каналами факсимільного звязку, електронною поштою або з використанням інших засобів звязку, вважаються врученими, за наявності належного підтвердження їх одержання адресатами.

Одночасно, суд звертає увагу, що направлення електронною поштою, указаного стягувачем у заяві про відкриття виконавчого провадження є правом, а не обовязком державного виконавця.

Відповідно до ч.1. ст. 19 Закону України «Про виконавче провадження» (№1404-VIII від 02.06.2016р., набув чинності з 05.10.2016р.), сторони виконавчого провадження та прокурор як учасник виконавчого провадження мають право ознайомлюватися з матеріалами виконавчого провадження, робити з них виписки, знімати копії, заявляти відводи у випадках, передбачених цим Законом, мають право доступу до автоматизованої системи виконавчого провадження, право оскаржувати рішення, дії або бездіяльність виконавця у порядку, встановленому цим Законом, надавати додаткові матеріали, заявляти клопотання, брати участь у вчиненні виконавчих дій, надавати усні та письмові пояснення, заперечувати проти клопотань інших учасників виконавчого провадження та користуватися іншими правами, наданими законом.

Отже, представник скаржника не був позбавлений право безпосередньо ознайомитись з матеріалами ВП №52405104у Відділі примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України, проте цього не зробив.

Крім того, зазначено, щодо порядку направлення постанов виконавця та інших документів виконавчого провадження врегульовано у п.1. ст. 28 Закону України «Про виконавче провадження» (№1404-VIII від 02.06.2016р., набув чинності з 05.10.2016р.).

Згідно п.1. ст. 28 Закону України «Про виконавче провадження» (№1404-VIII від 02.06.2016р., набув чинності з 05.10.2016р.) встановлено, що копії постанов виконавця та інші документи виконавчого провадження (далі - документи виконавчого провадження) доводяться виконавцем до відома сторін та інших учасників виконавчого провадження, надсилаються адресатам простою кореспонденцією або доставляються курєром, крім постанов про відкриття виконавчого провадження, про повернення виконавчого документа стягувачу, повідомлення стягувачу про повернення виконавчого документа без прийняття до виконання, які надсилаються рекомендованим листом з повідомленням про вручення. Боржник вважається повідомленим про початок примусового виконання рішень, якщо йому надіслано постанову про відкриття виконавчого провадження за адресою, зазначеною у виконавчому документі.

Також, тіж самі положення містилися у п.1. ст. 31 ЗУ «Про виконавче провадження» від 21.04.1999р.

З огляду на викладене, приймаючи до уваги зазначені обставини та норми права, суд спростовує доводи скаржника про неправомірність дій державного виконавця щодо не надсилання ПАТ «Фінростбанк» постанови про об'єднання виконавчих проваджень у зведене виконавче провадження та зобов'язання ДВС направити на електронну пошту скаржника постанову про об'єднання виконавчих проваджень у зведене виконавче провадження та направити інші документи ВП №52405104, також, своєчасного вжиття заходів примусового характеру, що в свою чергу призвело до невиконання рішення суду та, як наслідок, до грубого порушення прав Позивача у цій справі.

Отже, дії вчинені державним виконавцем, відповідають положенням Закону України «Про виконавче провадження» та нормативно-правовим актам Кабінету Міністрів України і Міністерства юстиції України, підстав для визнання незаконною бездіяльність Відділу примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України щодо невжиття своєчасних заходів примусового виконання наказу господарського суду Донецької області від 08.09.2016р. у справі №905/1810/15 в рамках виконавчого провадження №52404104 та зобовязання Відділу примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України вчинити певні дії відсутні.

З огляду на вищенаведене, суд вважає, що вимоги скаржника на бездіяльність Відділу примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України щодо визнання незаконною бездіяльність Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України щодо не надсилання АТ «ФІНРОСТБАНК» постанови про об'єднання виконавчих проваджень у зведене виконавче провадження та зобовязання Відділу примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України направити на електронну пошту АТ «ФІНРОСТБАНК» 14366762@mail.gov.ua постанову про об'єднання виконавчих проваджень у зведене виконавче провадження, зобовязання Відділу примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України направити на електронну пошту АТ «ФІНРОСТБАНК» 14366762@mail.gov.ua документи виконавчого провадження №52405104, а саме: Витяг з державного реєстру обтяжень рухомого майна, інформаційну довідку з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно, інформацію від органів доходів і зборів про дебіторську заборгованість боржника, інформацію від банків про його рахунки і про виконання банками постанови про арешт коштів боржника від 24.11.2016р. та інші, зобовязання Відділу примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України накласти арешт на майно та кошти боржника Товариства з обмеженою відповідальністю «Євроінвестстрой» (код ЄДРПОУ: 34436084) за зведеним виконавчим провадженням №53674549 відмовити.

Відповідно до статті 32 Господарського процесуального України доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.

За змістом статті 33 Господарського процесуального України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Керуючись положеннями ст.ст. 32, 33, 34, 43, 53, 86, 121-2 Господарського процесуального кодексу України, ст.ст. 1, 6, 12, 19, 25, 28, 30, 31, 37 Закону України «Про виконавче провадження», господарський суд, -

УХВАЛИВ:

У задоволенні скарги Публічного акціонерного товариства «ФІНРОСТБАНК» в особі Уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію АТ «ФІНРОСТБАНК», м. Одеса на бездіяльність Відділу примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України з виконання наказу у справі №905/1810/15 відмовити.

Суддя І.А. Бойко

Вик. помічник судді Буховець С.А.

т.050-144-78-99