Рішення № 67206222, 19.06.2017, Господарський суд Дніпропетровської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

14.06.2017 Справа № 904/5459/17

За позовом Товариство з обмеженою відповідальністю "ДНІПРО ОІЛ ТРЕЙД"

до Публічне акціонерне товариство "ДНІПРОВСЬКИЙ МЕТАЛУРГІЙНИЙ КОМБІНАТ"

про стягнення заборгованості

Суддя Суховаров А.В.

Представники:

від позивача - ОСОБА_1, довіреність № б/н від 03.05.17 р.;

від відповідача - ОСОБА_2, довіреність № 21 від 31.08.17 р.

СУТЬ СПОРУ:

Товариство з обмеженою відповідальністю "ДНІПРО ОІЛ ТРЕЙД" звернулось до господарського суду із позовом до Публічного акціонерного товариства "ДНІПРОВСЬКИЙ МЕТАЛУРГІЙНИЙ КОМБІНАТ" про стягнення 2 366 064,90 грн. заборгованості, 66 281,39 грн. інфляційних, 16 618,81 грн. 3% річних. Витрати по сплаті судового збору просить покласти на відповідача.

Позовні вимоги обґрунтовані неналежним виконанням відповідачем умов договору №10/01/2017/17-0058-02 віл 10.01.2017 року в частині повного та своєчасного розрахунку.

Відповідач надав відзив на позов, позовні вимоги просить задовольнити з урахуванням наданого ним контррозрахунку. Також відповідач просить відстрочити виконання рішення суду до 01.08.2017 року.

13.06.2017 року позивач подав заяву про зменшення позовних вимог з урахуванням якої просить стрягнути з відповідача 2 366 064,90 грн. заборгованості, 65 342,41 грн. інфляційних, 16 618,81 грн. 3% річних.

В судовому засіданні оголошувалась перерва з 31.05.2017 року до 14.06.2017 року.

В порядку ст. 85 ГПК України у судовому засіданні оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Розглянувши матеріали справи та оцінивши надані докази в їх сукупності, заслухавши пояснення представників сторін, господарський суд, -

ВСТАНОВИВ:

10.01.2017р. між Товариством з обмеженою відповідальністю "ДНІПРО ОІЛ ТРЕЙД" (далі - постачальник, позивач) та Публічним акціонерним товариством "ДНІПРОВСЬКИЙ МЕТАЛУРГІЙНИЙ КОМБІНАТ" (далі - покупець, відповідач) укладено Договір № 10/01/2017/17-0058-02 (далі - Договір).

Згідно з п. 1.1. Договору Постачальник зобов'язується поставляти покупцеві нафтопродукти (далі - Товар) погодженими партіями, покупець зобов'язується прийняти його у власність і оплатити.

Відносини, що виникли між сторонами на підставі зазначеного вище Договору, є господарськими зобов'язаннями, тому, згідно положень ст.ст. 4, 173-175 і ч.1 ст.193 Господарського кодексу України, до цих відносин мають застосовуватися відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей передбачених Господарським кодексом України.

Приписами статті 265 Господарського кодексу України визначено, що за договором поставки одна сторона постачальник зобов'язується передати (поставити) у зумовлені строки (строк) другій стороні - покупцеві товар (товари), а покупець зобов'язується прийняти вказаний товар (товари) і сплатити за нього певну грошову суму.

Відповідно до п.п.1.2., 4.1. Договору кількість, номенклатура, ціна, умови й терміни поставок Товару та умови плати, узгоджується сторонами додатково в Специфікаціях, прикладених до даного Договору, що становлять його невід'ємну частину.

З товаром повинні надаватися наступні документи: товарно - транспортна накладна, видаткова накладна (направляється з Товаром), рахунок на поставлений Товар, у яких обов'язкове посилання на номер даного Договору, найменування "Відправника вантажу" і "Постачальника" (п. 3.3. Договору).

Згідно з п.4.2. Договору поставка Товару провадиться в строки, зазначені в специфікаціях до даного Договору. Датою поставки вважається дата, зазначена покупцем у видатковій накладній, іменованій далі товаро - супровідним документом.

Право власності на Товар переходить від постачальника до покупця з моменту передачі Товару і оформлення накладних на Товар на складі Постачальника при поставці на умовах ЕХW або на складі Покупця при поставці на умовах СРT, DDP (п. 4.5. Договору).

Оплата за поставлений Товар провадиться шляхом перерахування коштів на поточний рахунок Постачальника відповідно до виставленого рахунку специфікаціях до даного Договору (п. 3.2. Договору).

Відповідно до ч.1 ст.530 Цивільного кодексу України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Згідно ч.1 ст.628 Цивільного кодексу України зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

На виконання умов Договору, в період з 10.01.2017р. по 01.02.2017р. постачальником було поставлено, а покупцем прийнято у власність Товар на загальну суму 6 350 582,20 грн. (з ПДВ), що підтверджується видатковими накладними, які містяться в матеріалах справи.

Відповідач в частково розрахувався з позивачем на суму 3 984 518,30 грн., що підтверджується банківською виписку по рахунку позивача, непогашеною залишилась заборгованість в розмірі 2 366 064,90 грн., яка не заперечується відповідачем.

На час розгляду спору відповідач не надав господарському суду доказів добровільної сплати спірної суми заборгованості.

Положеннями ч.1 ст. 509 Цивільного кодексу України встановлено, що зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.

Відповідно до приписів ст.ст. 525, 526 ч.1 ст. 530 Цивільного кодексу України, цивільні та господарські зобов'язання мають бути виконані належним чином і у встановлений договором строк, а одностороння відмова від виконання зобов'язань не допускається, крім випадків, передбачених законом.

Статтею 610 Цивільного кодексу України передбачено, що порушенням зобов'язання є його не виконання або виконання з порушенням умов, які визначені змістом зобов'язання, а ст. 629 ЦК України передбачає, що договір є обов'язковим для виконання сторонами.

Згідно ст. 612 Цивільного кодексу України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Виходячи з викладеного, оскільки господарським судом встановлено, що відповідачем допущено порушення строків оплати товару, позовні вимоги в частині стягнення заборгованості в сумі 2 366 064,90грн. є обґрунтованими та підлягають задоволенню.

Згідно ч. 2 ст. 625 ЦК України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також 3% річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором.

На підставі ст. 625 ЦК України, позивачем нараховано та заявлено до стягнення 3% річних в розмірі 16 618,81грн. за період з19.01.2017 року по 04.05.2017 року та інфляційні в розмірі 65 342,41грн. за період січень - травень 2017 року (фактично квітень включно).

Перевіривши розрахунок 3% річних та інфляційних, господарський суд вважає його обґрунтованим та таким, що підлягає задоволенню.

Щодо клопотання відповідача про відстрочення виконання рішення суду слід зазначити наступне.

Відповідно до п. 7.2 Постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 17 жовтня 2012 року N 9 "Про деякі питання практики виконання рішень, ухвал, постанов господарських судів України", підставою для відстрочки, розстрочки, зміни способу та порядку виконання рішення можуть бути конкретні обставини, що ускладнюють виконання рішення або роблять його неможливим у визначений строк або встановленим господарським судом способом. При цьому слід мати на увазі, що згоди сторін на вжиття заходів, передбачених статтею 121 ГПК, ця стаття не вимагає, і господарський суд законодавчо не обмежений будь-якими конкретними термінами відстрочки чи розстрочки виконання рішення. Проте, вирішуючи питання про відстрочку чи розстрочку виконання рішення, зміну способу і порядку виконання рішення, господарський суд повинен враховувати матеріальні інтереси сторін, їх фінансовий стан, ступінь вини відповідача у виникненні спору, наявність інфляційних процесів у економіці держави та інші обставини справи, зокрема, щодо фізичної особи (громадянина) - тяжке захворювання її самої або членів її сім'ї, скрутний матеріальний стан, стосовно юридичної особи - наявну загрозу банкрутства, відсутність коштів на банківських рахунках і майна, на яке можливо було б звернути стягнення, щодо як фізичних, так і юридичних осіб - стихійне лихо, інші надзвичайні події тощо.

За викладених обставин, суд, врахувавши матеріальні інтереси сторін, їх фінансовий стан, ступінь вини відповідача у виникненні спору, дійшов висновку щодо відсутності підстав для відстрочення виконання рішення по даній справі.

Відповідно до вимог частин 1 і 7 ст. 193 Господарського кодексу України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів; одностороння відмова від виконання зобов'язань не допускається крім випадків, передбачених законом.

В силу положень ст. 16 Цивільного кодексу України та ст. 20 Господарського кодексу України, держава забезпечує захист прав і законних інтересів суб'єктів господарювання та споживачів, зокрема, шляхом присудження до виконання обов'язку в натурі та застосування штрафних санкцій.

Викладене є підставою для задоволення позовних вимог в повному обсязі.

Керуючись ст.ст. 4, 32, 33, 36, 43, 44, 49, 82-85, 116-117 Господарського процесуального кодексу України, суд, -

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити

Стягнути з Публічного акціонерного товариства "ДНІПРОВСЬКИЙ МЕТАЛУРГІЙНИЙ КОМБІНАТ" (51925, Дніпропетровська область, м. Кам'янське, вул. Соборна, буд. 18-Б, код ЄДРПОУ 05393043) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "ДНІПРО ОІЛ ТРЕЙД" (49094, м. Дніпро, вул. Набережна Перемоги, буд. 10-1, код ЄДРПОУ 40878412) заборгованість в розмірі 2 366 064,90 грн., 65 342,41 грн. інфляційних, 16 618,81 грн. 3% річних та 36 720,39 грн. витрат по сплаті судового збору.

В задоволенні клопотання про відстрочення виконання рішення - відмовити.

Наказ видати після набрання судовим рішенням законної сили.

Рішення набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня його підписання.

Повне рішення складено 19.06.2017

Суддя ОСОБА_3