Рішення № 67205994, 19.06.2017, Господарський суд Дніпропетровської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

14.06.2017 Справа № 904/6248/17

Суддя господарського суду Дніпропетровської області Новікова Р.Г. при секретарі судового засідання Яковлєвій А.Ю., розглянувши у відкритому судовому засіданні матеріали

За позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Графтрейд", м. Запоріжжя

до Публічного акціонерного товариства "Дніпровський металургійний комбінат", м. Кам`янське, Дніпропетровська область

про стягнення суми основного боргу у розмірі 34911грн.00коп. та суму інфляційної складової у розмірі 2024грн.84коп.

Представники:

Від позивача: не з'явився

Від відповідача: ОСОБА_1, дов. №18 від 31.01.2017р.

В судовому засіданні від 13.06.2017р. було оголошено перерву до 14.06.2017р., в порядку статті 77 Господарського процесуального кодексу України.

СУТЬ СПОРУ: Товариство з обмеженою відповідальністю "Графтрейд" звернулось до Публічного акціонерного товариства "Дніпровський металургійний комбінат" з позовом про стягнення суми основного боргу в розмірі 34911грн.00коп. та суму інфляційної складової в розмірі 2024грн.84коп.

В обґрунтування заявлених вимог позивач посилається на порушення відповідачем умов договору №14-2057-02 від 11.12.2014р., в частині оплати поставленого товару.

Ухвалою господарського суду Дніпропетровської області від 31.05.2017р. порушено провадження у справі. Справа призначалась до розгляду в судових засіданнях на 13.06.2017р. та 14.06.2017р.

13.06.2014р. відповідач надав відзив на позов, в якому визнає суму основного боргу за договором №14-2057-02 від 11.12.2014р. в розмірі 34911грн.00коп. Також, відповідач надав контррозрахунок суми інфляційної складової та просить розстрочити виконання рішення господарського суду строком на 3 місяці.

Представник позивача в судове засідання від 14.06.2017р. не з'явився про час та дату судового засідання був повідомлений належним чином, що підтверджується матеріалами справи (а.с. 94).

Заслухавши пояснення представників сторін, дослідивши матеріали справи, господарський суд, встановив.

11.12.2014р. між Товариством з обмеженою відповідальністю "Графтрейд" (далі продавець) та Публічним акціонерним товариством "Дніпровський металургійний комбінат" (далі покупець) підписаний договір №14-2057-02 (далі договір). За умовами вказаного договору продавець зобов'язується поставити, а покупець прийняти та оплатити продукцію, іменовану надалі товар. Кількість, номенклатура, ціна, строки поставки товару, умови поставки (відповідно до ІНКОТЕРМС правил тлумачення торговельних термінів Міжнародної ОСОБА_2 в редакції 2010 року) та умови оплати визначені в специфікаціях, прикладених до даного договору, що становлять його невід'ємну частину.

Відповідно до пункту 3.1 договору датою поставки автомобільним транспортом вважається дата, зазначена покупцем, у товарно - транспортній накладній або видатковій накладній, що іменовані далі товаросупроводжувальні накладні.

Згідно з пунктом 4.2 договору розрахунок за поставлений товар здійснюється на підставі рахунка, на умовах зазначених у специфікаціях, прикладених до договору, що становлять його невід'ємну частину. Після здійснення попередньої оплати ціна на товар не змінюється. Податкова накладна надається згідно чинного законодавства.

Додатковою угодою №2 від 24.04.2015р. сторони узгодили поставку товару на суму 34911грн.00коп. Зазначена додаткова угода підписана та скріплена печатками сторін без зауважень та заперечень.

Як вбачається зі змісту додаткової угоди №2 від 24.04.2015р., покупець зобовязаний сплатити отриманий товар по факту поставки впродовж 10-ти банківських днів.

На виконання умов договору та додаткової угоди №2 від 24.04.2015р. позивач поставив відповідачу товар на суму 34911грн.00коп., що підтверджується видатковою накладною №83 від 27.04.2015р. Товар згідно вказаної видаткової накладної був отриманий представником відповідача за довіреністю №346/02 від 24.04.2015р., жодних заперечень зазначена видаткова накладні не містить.

З наведеного вбачається, що Товариство з обмеженою відповідальністю "Графтрейд" належним чином виконало свої зобовязання з поставки товару за видатковою накладною №83 від 27.04.2015р. на суму 34911грн.00коп.

Враховуючи умови оплати товару, визначені додатковою угодою №2 від 24.04.2015р., відповідач був зобовязаний сплати товар, отриманий згідно видаткової накладної №83 від 27.04.2015р. в строк до 14.05.2015р. (включно).

Внаслідок неналежного виконання Публічним акціонерним товариством "Дніпровський металургійний комбінат" своїх грошових зобовязань за договором №14-2057-02 від 11.12.2014р., у останнього виникла заборгованість перед позивачем в розмірі 34911грн.00коп.

З огляду на положення договору №14-2057-02 від 11.12.2014р. та додаткової угоди №2 від 24.04.2015р., строк виконання відповідачем грошових зобовязань з оплати суми основного боргу в розмірі 34911грн.30коп. є таким, що настав.

Відповідно до частини 1 статті 193 Господарського кодексу України та статті 526 Цивільного кодексу України зобовязання мають виконуватися належним чином відповідно до умов закону, інших правових актів, договору, а за відсутністю таких умов та вимог відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

За приписами статті 610 Цивільного кодексу України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

Статтею 530 Цивільного кодексу України визначено, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Якщо строк (термін) виконання боржником обов'язку не встановлений або визначений моментом пред'явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час. Боржник повинен виконати такий обов'язок у семиденний строк від дня пред'явлення вимоги, якщо обов'язок негайного виконання не випливає із договору або актів цивільного законодавства.

Приписи частини 7 статті 193 Господарського кодексу України та статті 525 Цивільного кодексу України встановлюють загальне правило щодо заборони односторонньої відмови від зобовязання або односторонньої зміни його умов, що кореспондується із вимогами статті 629 Цивільного кодексу України щодо обовязковості договору для виконання сторонами.

Згідно статті 202 Господарського кодексу України та статті 598 Цивільного кодексу України зобовязання припиняються виконанням, проведеним належним чином. Відповідачем не були виконані грошові зобовязання, доказів припинення відповідних зобовязань перед позивачем у будь-який інший передбачений законом спосіб, відповідачем до матеріалів справи не надано.

Згідно із положенням статті 43 Господарського процесуального кодексу України судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності. Сторони та інші особи, які беруть участь у справі, обґрунтовують свої вимоги і заперечення поданими суду доказами.

Відповідно до статті 33 та 34 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Обставини, на які посилається позивач в обґрунтування заявлених вимог про стягнення з відповідача суми боргу у розмірі 34911грн.00коп., підтверджені матеріалами справи та не спростовані відповідачем. Тому суд дійшов висновку про правомірність вимог позивача в цій частині.

На підставі статті 625 Цивільного кодексу України позивачем заявлено до стягнення суму інфляційних витрат в розмірі 2024грн.84коп. за період з грудня 2016р. по квітень 2017р.

За результатами зробленого судом розрахунку, інфляційні витрати через несплату суми боргу в розмірі 34911грн.00коп. за період з грудня 2016р. по квітень 2017р. становили суму в більшому розмірі ніж заявлено позивачем до стягнення.

Разом з тим, суд не наділений правом збільшувати розмір позовних вимог, це виключне право позивача. При цьому, стягнення суми в меншому розмірі є правом позивача. З огляду на викладене, суд задовольняє вимоги позивача про стягнення 2024грн.84коп. інфляційних витрат.

Господарський суд на підставі статті 121 Господарського процесуального кодексу України має право за заявою сторони, державного виконавця, прокурора або за власною ініціативою у виняткових випадках залежно від обставин справи відстрочити, розстрочити виконання рішення, ухвали, постанови, змінити спосіб та порядок їх виконання.

Підставою для розстрочки рішення можуть бути конкретні обставини, що ускладнюють виконання рішення або роблять його неможливим у визначений строк або встановленим господарським судом способом. Вирішуючи питання про розстрочку рішення, господарський суд повинен враховувати матеріальні інтереси сторін, їх фінансовий стан, ступінь вини відповідача у виникненні спору, наявність інфляційних процесів у економіці держави та інші обставини справи, зокрема, щодо юридичної особи - наявну загрозу банкрутства, відсутність коштів на банківських рахунках і майна, на яке можливо було б звернути стягнення.

Дослідивши клопотання відповідача про надання розстрочки виконання рішення господарського суду на 3 місяці та позицію позивача щодо вказаного клопотання, суд дійшов висновку, що воно підлягає частковому задоволенню.

Надати Публічному акціонерному товариству "Дніпровський металургійний комбінат" розстрочку виконання рішення господарського суду із наступним графіком погашення заборгованості: до 30.06.2017р. суму судового збору в розмірі 1600грн.00коп. та суму основного боргу в розмірі 11245грн.28коп.; до 31.07.2017р. суму основного боргу в розмірі 12845грн.28коп.; до 31.08.2017р. суму основного боргу в розмірі 10820грн.44коп. та суму інфляційної складової в розмірі 2024грн.84коп.

Судові витрати розподіляються відповідно до статті 49 Господарського процесуального кодексу України.

Враховуючи викладене та керуючись нормами статей Цивільного кодексу України, ст.ст. 1, 2, 4, 21, 22, 33, 34, 36, 49, 82, 83, 84, 85 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд, -

ВИРІШИВ:

Задовольнити позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю "Графтрейд" до Публічного акціонерного товариства "Дніпровський металургійний комбінат" про стягнення суми основного боргу в розмірі 34911грн.00коп. та суму інфляційної складової в розмірі 2024грн.84коп.

Стягнути з Публічного акціонерного товариства "Дніпровський металургійний комбінат" (ідентифікацій код: 05393043; місцезнаходження: 51925, Дніпропетровська обл., м. Камянське, вул. Соборна, буд. 18-Б) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Графтрейд" (ідентифікаційний код: 32786757; місцезнаходження: 69002, м. Запоріжжя, вул. Грязнова, буд. 4 А) суму основного боргу в розмірі 34911грн.00коп., суму інфляційної складової в розмірі 2024грн.84коп. та судовий збір в розмірі 1600грн.00коп.

Надати Публічному акціонерному товариству "Дніпровський металургійний комбінат" " (ідентифікацій код: 05393043; місцезнаходження: 51925, Дніпропетровська обл., м. Камянське, вул. Соборна, буд. 18-Б) розстрочку виконання рішення господарського суду із наступним графіком погашення заборгованості: до 30.06.2017р. суму судового збору в розмірі 1600грн.00коп. та суму основного боргу в розмірі 11245грн.28коп.; до 31.07.2017р. суму основного боргу в розмірі 12845грн.28коп.; до 31.08.2017р. суму основного боргу в розмірі 10820грн.44коп. та суму інфляційної складової в розмірі 2024грн.84коп.

Видати наказ після набрання чинності рішенням.

В судовому засіданні від 14.06.2017р. проголошено вступну та резолютивну частину рішення.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

Повний текст підписаний 19.06.2017р.

Суддя ОСОБА_3