Рішення № 67205825, 16.06.2017, Господарський суд Дніпропетровської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

Суддя господарського суду Дніпропетровської області Новікова Р.Г. при секретарі судового засідання Яковлєвій А.Ю., розглянувши у відкритому судовому засіданні матеріали

За позовом Управління комунальної власності Бердянської міської ради, м. Бердянськ, Запорізька область

до Публічного акціонерного товариства комерційний банк "Приватбанк", м. Дніпро

про стягнення суми основної заборгованості у розмірі 15418грн.08коп. та пені у розмірі 385грн.88коп.

Представники:

від позивача - ОСОБА_1, дов.№1006 від 19.05.2017р.

від відповідача - ОСОБА_2, довіреність №5303-К-О від 15.03.2017р.

СУТЬ СПОРУ: Управління комунальної власності Бердянської міської ради, м. Бердянськ звернулось до Публічного акціонерного товариства Комерційний банк «Приватбанк», м. Київ з позовом про стягнення суми боргу зі сплати орендної плати в розмірі 15418грн.08коп. та пені в розмірі 385грн.88коп.

В обґрунтування заявлених вимог позивач посилається на порушення відповідачем положень договору оренди комунального майна від 17.02.1999р.

Позивач зазначає, що Публічне акціонерне товариство Комерційний банк «Приватбанк» у період з 01.02.2016р. по 31.03.2017р. вносило орендну плату не в повному обсязі, внаслідок чого у нього утворилась заборгованість перед позивачем у розмірі 15418грн.08коп.

Ухвалою господарського суду Дніпропетровської області від 30.03.2017р. було порушено провадження у справі. Судові засідання призначались на 18.04.2017р., 23.05.2017р. та 12.06.2017р.

23.05.2017р. на адресу суду надійшов письмовий відзив від відповідача, у якому останній заперечує проти задоволення позовних вимог та зазначає, що згідно з пунктом 9 ОСОБА_3 положень Закону України від 25 грудня 2015 року N 928-VIII "Про Державний бюджет України на 2016 рік" дію норми статті 10 Закону України "Про оренду державного та комунального майна" в частині індексації орендної плати зупинено на 2016 рік.

За розрахунками відповідача він має переплату у розмірі 4359грн.77коп.

12.06.2017р. позивачем подано письмові пояснення на відзив, у яких він наполягає на тому, що відповідно до ст. 6 Цивільного кодексу України сторони мають право укласти договір, який не передбачений актами цивільного законодавства, але відповідає загальним засадам цивільного законодавства. Сторони в договорі можуть відступити від положень актів цивільного законодавства і врегулювати свої відносини на власний розсуд.

Відповідно до п. 3.1 договору оренди комунального майна від 17.02.1999р., з урахуванням додаткової угоди від 05.11.2013р., за оренду нежитлових приміщень орендар сплачує на рахунок орендодавця щомісячно орендну плату у грошовій формі, яка дорівнює 11078грн.29коп. та сплачується з урахуванням індексів інфляції не пізніше 20 числа поточного місяця на рахунок орендодавця.

На думку позивача, у даному випадку мають бути застосовані положення договору, а не положення закону.

Заслухавши пояснення представників сторін, дослідивши матеріали справи, господарський суд, встановив.

17.02.1999р. між Управлінням комунальної власності Бердянської міської ради (далі - орендодавець) та Публічним акціонерним товариством Комерційний банк «Приватбанк» (далі - орендар) був укладений договір оренди комунального майна №36.

В подальшому між сторонами були укладені додаткові угоди до договору №б/н від 10.12.2003р., №б/н від 31.01.2004р., №б/н від 11.01.2005р., №б/н від 30.12.2005р., №б/н від 21.05.2009р., №б/н від 16.12.2009р., №б/н від 16.07.2012р., №б/н від 05.11.2013р. та №б/н від 26.11.2014р.

За умовами договору (з урахуванням додаткових угод до нього) орендодавець передає, а орендар приймає в строкове платне користування вбудовані нежитлові приміщення, які знаходяться на балансі підприємства Комунального підприємства Бердянської міської ради "Житлосервіс 2-а" (далі - майно), площею 218,30кв.м згідно зі звітом про оцінку майна, розміщене за адресою: м. Бердянськ, вул. Дюміна, 69/вул. К.Маркса, 22 вбудовані нежитлові приміщення першого поверху дев'ятиповерхового житлового будинку літ. "А" (будинку, приміщення, будівлі), вартість приміщення визначена згідно зі звітом про оцінку майна і становить за оцінкою 443134грн.00коп. без ПДВ (2029грн.93коп. за 1кв.м без ПДВ), виконаною станом на 29.02.2012р. оцінювачем ТОВ "ЮК "Юрстандарт" ОСОБА_4

Відповідно до п. 3.1 договору (з урахуванням додаткових угод до нього) орендна плата визначається на підставі Методики розрахунку орендної плати за комунальне майно територіальної громади міста Бердянська, затвердженої рішенням тридцять дев'ятої сесії VI скликання від 12.07.2013р. №47, і складає станом на липень 2013р. 11078,29грн. х Індекс інфляції.

Згідно з п. 3.1.1 договору (з урахуванням додаткових угод до нього) орендна плата установлюється у грошовій формі та перераховується на розрахунковий рахунок орендодавця щомісячно не пізніше 20 числа поточного місяця з урахуванням індексу інфляції з початку строку оренди, щодо суми орендної плати, визначеної за перший місяць після укладання договору оренди, яка становить 11078,29грн. х Індекс інфляції.

Пунктом 3.3 договору визначено, що у випадку неперерахування орендної плати або перерахування її після останнього банківського дня поточного місяця, або не в повному обсязі, орендодавцем нараховується пеня у розмірі подвійної облікової ставки Національного банку України від суми заборгованості за кожний день прострочення (включаючи день оплати) з першого числа наступного місяця.

Пунктом 10.1 договору (з урахуванням додаткових угод до нього) визначено, що строк оренди нежитлового приміщення продовжено до 25.10.2017р.

Внаслідок укладення договору оренди нежитлового приміщення між сторонами згідно з пунктом 1 частини 2 статті 11 Цивільного кодексу України, виникли цивільні права та обов'язки.

Оскільки між сторонами по справі склалися господарські правовідносини, то до них слід застосовувати положення Господарського кодексу України як спеціального акту законодавства, що регулює правовідносини у господарській сфері.

Відповідно до абзацу 2 пункту 1 статті 193 Господарського кодексу України до виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим кодексом.

Згідно зі статтею 173 Господарського кодексу України, господарським визнається зобов'язання, що виникає між суб'єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим Кодексом, в силу якого один суб'єкт (зобов'язана сторона, у тому числі боржник) зобов'язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб'єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб'єкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку.

Відповідно до статті 6 цього Кодексу сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості (частина 1 статті 627 Цивільного кодексу України).

Частиною 1 статті 628 Цивільного кодексу України визначено, що зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства

Відповідно до статті 629 Цивільного кодексу України, договір є обов'язковим для виконання сторонами.

Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом (стаття 525 Цивільного кодексу України).

Згідно зі статтею 526 Цивільного кодексу України зобов'язання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог Цивільного кодексу України, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Відповідно до статті 530 Цивільного кодексу України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Частиною першою статті 193 Господарського кодексу України встановлено, що суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Не допускаються одностороння відмова від виконання зобов'язань, крім випадків, передбачених законом, а також відмова від виконання або відстрочка виконання з мотиву, що зобов'язання другої сторони за іншим договором не було виконано належним чином (частина 7 статті 193 Господарського кодексу України).

Як встановлено ч. 1 ст. 283 Господарського кодексу України за договором оренди одна сторона (орендодавець) передає другій стороні (орендареві) за плату на певний строк у користування майно для здійснення господарської діяльності.

Згідно з ч. 6 ст. 283 Господарського кодексу України до відносин оренди застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Відповідно до ст. 759 Цивільного кодексу України за договором найму (оренди) наймодавець передає або зобов'язаний передати наймачеві майно у користування за плату на певний строк.

Частиною 5 ст. 762 Цивільного кодексу України визначено, що плата за користування майном вноситься щомісячно, якщо інше не встановлено договором.

За користування майном з наймодавця справляється плата, розмір якої встановлюється договором найму (ч.1 ст. 762 Цивільного кодексу України).

Статтею 286 Господарського кодексу України встановлено, що орендна плата - це фіксований платіж, який орендар сплачує орендодавцю незалежно від наслідків своєї господарської діяльності. Строки внесення орендної плати визначаються в договорі.

Як вбачається з матеріалів справи, на виконання умов договору орендодавець передав, а орендар прийняв визначене договором майно, що підтверджується актом здачі-приймання нежитлового приміщення від 16.07.2012р.

На підставі п. 3.1.1 договору за період з 01.02.2016р. по 31.03.2017р. позивач нарахував суму орендної плати у розмірі 297275грн.31коп. Відповідачем за вказаний період було сплачено суму орендної плати у розмірі 281857грн.23коп.

За даними позивача, за відповідачем обліковується заборгованість з орендної плати у розмірі 15418грн.08коп.

В обґрунтування заперечень на позовну заяву відповідач зазначав, що пунктом 9 ОСОБА_3 положень Закону України «Про Державний бюджет України на 2016 рік» зупинено на 2016 рік дію норми статті 10 Закону України "Про оренду державного та комунального майна" в частині індексації орендної плати.

Відповідно до п. 3.1 договору (з урахуванням додаткових угод до нього) орендна плата визначається на підставі Методики розрахунку орендної плати за комунальне майно територіальної громади міста Бердянська, затвердженої рішенням тридцять дев'ятої сесії VI скликання від 12.07.2013р. №47, і складає станом на липень 2013р. 11078,29грн. х Індекс інфляції.

Згідно з п. 3.1.1 договору (з урахуванням додаткових угод до нього) орендна плата установлюється у грошовій формі та перераховується на розрахунковий рахунок орендодавця щомісячно не пізніше 20 числа поточного місяця з урахуванням індексу інфляції з початку строку оренди, щодо суми орендної плати, визначеної за перший місяць після укладання договору оренди, яка становить 11078,29грн. х Індекс інфляції.

Судом встановлено, що позивачем за період з 01.02.2016р. по 31.03.2017р. нараховано відповідачу за договором оренди суму орендної плати з урахуванням індексу інфляції.

Частиною 1 ст. 10 Закону України "Про оренду державного та комунального майна" встановлено, що істотною умовою договору оренди, зокрема, є орендна плата з урахуванням її індексації.

Однак, на 2016 рік дію норми статті 10 Закону України "Про оренду державного та комунального майна" в частині індексації орендної плати зупинено (п. 9 ОСОБА_3 положень Закону України "Про Державний бюджет України на 2016 рік").

ОСОБА_3 положень Закону України "Про Державний бюджет України на 2016 рік" не містять застережень щодо зупинення дії норми статті 10 Закону України "Про оренду державного та комунального майна" в частині індексації орендної плати лише відносно договорів оренди, укладених у 2016 році.

Враховуючи викладене, розмір орендної плати з січня 2016 року по грудень 2016 року повинен розраховуватись без використання індексу інфляції.

Таким чином, протягом січня - грудня 2016р. відповідач мав сплачувати орендну плату в розмірі 19742грн.65коп. (розмір проіндексованої орендної плати за грудень 2015р.).

Також суд відхиляє доводи позивача про те, що у даному випадку мають бути застосовані положення договору щодо індексації орендної плати, а не положення закону виходячи з наступного.

Організаційні відносини, пов'язані з передачею в оренду державного та комунального майна, майнові відносини між орендодавцями та орендарями визначені Законом України "Про оренду державного та комунального майна" (далі - Закон).

Відповідно до статті 2 Закону орендою є засноване на договорі строкове платне користування майном, необхідним орендареві для здійснення підприємницької та іншої діяльності.

Орендна плата з урахуванням її індексації є однією з істотних умов договору оренди, визначених статтею 10 Закону.

Згідно з частиною другою статті 21 Закону розмір орендної плати може бути змінено на вимогу однієї з сторін, якщо з незалежних від них обставин істотно змінився стан об'єкта оренди, а також в інших випадках, встановлених законодавчими актами України.

При цьому згідно з пунктом 9 ОСОБА_3 положень Закону України від 25 грудня 2015 року N 928-VIII "Про Державний бюджет України на 2016 рік" дію норми статті 10 Закону в частині індексації орендної плати зупинено на 2016 рік.

У зв'язку з цим слід враховувати, що відповідно до статті 526 Цивільного кодексу України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Зобов'язання припиняється частково або у повному обсязі на підставах, встановлених договором або законом (частина перша статті 598 Цивільного кодексу України).

Отже, відповідно до закону частково припинено на 2016 рік виконання зобов'язання в частині індексації орендної плати.

До того ж, відповідно до п. 3.1 договору (з урахуванням додаткових угод до нього) орендна плата визначається на підставі Методики розрахунку орендної плати за комунальне майно територіальної громади міста Бердянська, затвердженої рішенням тридцять дев'ятої сесії VI скликання від 12.07.2013р. №47.

Рішенням Бердянської міської ради №19 від 31.03.2016р. було внесено зміни до Методики розрахунку орендної плати за комунальне майно територіальної громади міста Бердянська, затвердженої рішенням тридцять дев'ятої сесії VI скликання від 12.07.2013р. №47, а саме зупинено на 2016 рік дію п. 10 методики щодо індексації орендної плати.

Разом з тим, з 2017р. індексація орендної плати за договором має бути застосована. Відповідач, сплачуючи орендну плату за договором у 2017 році, не враховував її індексації.

За результатами зробленого судом розрахунку, сума орендної плати за договором за період з 01.02.2016р. по 31.03.2017р. становить 284901грн.66коп. Відповідачем за вказаний період було сплачено суму орендної плати у розмірі 281857грн.23коп. Також відповідач має суму переплати за січень 2016р. у розмірі 138грн.21коп., яка враховується судом.

Враховуючи вищевикладене, позовні вимоги щодо стягнення з відповідача суми боргу з орендної плати в розмірі 15418грн.08коп. задовольняються судом частково на суму 2906грн.22коп. Вказана сума заборгованості є сумою недоплаченої відповідачем орендної плати за період з 01.02.2017р. по 31.03.2017р.

Вимоги щодо стягнення з відповідача суми боргу з орендної плати в розмірі 12511грн.86коп. задоволенню не підлягають.

На підставі п. 3.3 договору позивач нарахував та просить стягнути з відповідача пеню за період з 01.02.2016р. по 31.01.2017р. в розмірі 385грн.88коп.

За результатами зробленого судом розрахунку, за вказаний період відповідачем мала бути сплачена орендна плата у розмірі 239507грн.56коп. Фактично орендарем за період з 01.02.2016р. по 31.01.2017р. (та з урахуванням суми переплати за січень 2016р. у розмірі 138грн.21коп.) було сплачено орендодавцю орендну плату у розмірі 241337грн.46коп. Тобто відповідач за вказаний період не тільки не мав заборгованості перед позивачем, а й мав переплату у розмірі 1829грн.90коп.

Враховуючи наведене, позовні вимоги щодо стягнення з відповідача пені за період з 01.02.2016р. по 31.01.2017р. в розмірі 385грн.88коп. задоволенню не підлягають.

Судові витрати розподіляються відповідно до статті 49 Господарського процесуального кодексу України.

Враховуючи викладене та керуючись Законом України від 25 грудня 2015 року N 928-VIII "Про Державний бюджет України на 2016 рік", нормами статей Цивільного кодексу України та Господарського кодексу України, ст.ст. 1, 2, 4, 4-1, 4-2, 4-3, 4-4, 4-5, 4-6, 21, 22, 33, 34, 36, 49, 82, 83, 84, 85 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд, -

ВИРІШИВ:

Позовні вимоги Управління комунальної власності Бердянської міської ради до Публічного акціонерного товариства Комерційний банк «Приватбанк» з позовом про стягнення суми боргу зі сплати орендної плати в розмірі 15418грн.08коп. та пені в розмірі 385грн.88коп. – задовольнити частково.

Стягнути з Публічного акціонерного товариства Комерційний банк «Приватбанк» (код ЄДРПОУ 14360570, місцезнаходження: 01001, м. Київ, вул. Грушевського, 1Д) на користь Управління комунальної власності Бердянської міської ради (код ЄДРПОУ 25473739, місцезнаходження: 71100, Запорізька обл., м. Бердянськ, пл. Єдності, 2) суму заборгованості з орендної плати у розмірі 2906грн.22коп. та витрати зі сплати судового збору в розмірі 294грн.23коп.

В частині вимог щодо стягнення з відповідача суми боргу з орендної плати в розмірі 12511грн.86коп. та пені в розмірі 385грн.88коп. - відмовити.

Видати наказ після набрання чинності рішенням.

В судовому засіданні проголошено 12.06.2017р. проголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

Повний текст підписаний 19.06.2017р.