Постанова № 67205322, 12.06.2017, Касаційний господарський суд Верховного Суду (до 15.12.2027 - Вищий господарський суд України)

ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

12 червня 2017 року Справа № 910/33044/15

Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:

Головуючого судді Ємельянова А.С. (доповідач у справі),

суддів Карабаня В.Я.,

Ковтонюк Л.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні касаційну скаргуПриватного акціонерного товариства "Страхова компанія "АХА Страхування" на постановуКиївського апеляційного господарського суду від 01.03.2017 р. (судді: Тищенко О.В., Тарасенко К.В., Іоннікова І.А.) у справі№910/33044/15 господарського суду міста Києваза позовомПриватного підприємства "Шериф-Захист"доПриватного акціонерного товариства "Страхова компанія "АХА Страхування"простягнення 94 962грн. 02 коп. за участю представників: від позивача Фурман В.О., довіреність б/н від 30.12.2016 р.від відповідача Деревецький В.В., довіреність №22/18 від 11.01.2017 р.

В С Т А Н О В И В:

Рішенням господарського суду міста Києва від 19.01.2017 р. у справі №910/33044/15 відмовлено в задоволенні позову Приватного підприємства "Шериф-Захист" (далі - позивач) до Приватного акціонерного товариства "Страхова компанія "АХА Страхування" (далі - відповідач) про стягнення 92 750 грн. 07 коп. страхового відшкодування, 3 552 грн. 00 коп. пені та 1 228 грн. 80 коп. збитків, понесених внаслідок оплати проведення експертного дослідження.

Своє рішення місцевий господарський суд обґрунтував тим, що у даному випадку мала місце повна загибель автомобіля, з огляду на що вирахуваний відповідно до умов договору для даного страхового випадку розмір страхового відшкодування має від'ємний характер.

Постановою Київського апеляційного господарського суду від 01.03.2017 р. рішення господарського суду міста Києва від 19.01.2017 р. скасовано, прийнято нове рішення, яким позов задоволено частково: стягнуто з відповідач на користь позивача 92 750 грн. 07 коп. страхового відшкодування та 983 грн. 15 коп. пені.

Постанова суду апеляційної інстанції мотивована тим, що з огляду на встановлену у висновку судової експертизи ринкову вартість автомобіля станом на момент перед ДТП, транспортний засіб не можна вважати знищеним (вартість ремонту не перевищує 70% від вартості автомобіля), а тому позивач має право на відповідне страхове відшкодування з вирахуванням розміру франшизи.

Одночасно з цим, апеляційним господарським судом визначено, що вірний розмір пені, яка підлягає стягненню з відповідача становить 983 грн. 15 коп.

Крім того, господарським судом апеляційної інстанції відмовлено в стягненні з відповідача 1 228 грн. 80 коп. витрат позивача на оплату проведення експертного дослідження, оскільки відповідна сума в розумінні приписів ст. 22 Цивільного кодексу України не є збитками.

Не погоджуючись з постановою суду апеляційної інстанції, відповідач звернувся до Вищого господарського суду України з касаційною скаргою, в якій просить скасувати постанову Київського апеляційного господарського суду від 01.03.2017 р., та залишити в силі рішення господарського суду міста Києва від 19.01.2017 р.

Скаржник, зокрема, вважає, що апеляційним господарським судом не вірно визначено вартість транспортного засобу на день укладення договору страхування, що в свою чергу призвело до помилкового висновку про пошкодження, а не знищення, застрахованого автомобіля під час ДТП.

Ухвалою Вищого господарського суду України від 26.05.2017 р. колегією суддів у складі: головуючий суддя - Ємельянов А.С. (доповідач у справі), судді: Карабань В.Я., Ковтонюк Л.В., касаційну скаргу прийнято до провадження та призначено її розгляд у судовому засіданні на 12.06.2017 р.

До касаційної скарги відповідачем додано клопотання про зупинення виконання оскаржуваної постанови до закінчення її перегляду в касаційному порядку.

Керуючись приписами ст. 1211 Господарського процесуального кодексу України та враховуючи зміст заявленого клопотання, колегія суддів Вищого господарського суду України не вбачає підстав для його задоволення.

Представник позивача скористався своїм правом, передбаченим ст. 1112 Господарського процесуального кодексу України, та до початку судового розгляду подав відзив, в якому заперечив проти задоволення касаційної скарги.

В судове засідання з'явились представники позивача та відповідача.

Представник відповідача в судовому засіданні підтримав доводи, викладені в касаційній скарзі, просив її задовольнити. Представник позивача у судовому засіданні заперечив проти задоволення касаційної скарги.

Перевіривши правильність застосування апеляційним господарським судом норм матеріального та процесуального права, колегія суддів дійшла висновку, що касаційна скарга відповідача не підлягає задоволенню, виходячи з наступного.

Господарськими судами попередніх інстанцій встановлено, що 25.06.2015 р. внаслідок ДТП в місті Києві по вул. Вишгородського-Западинського отримав механічні пошкодження автомобіль, застрахований відповідачем на підставі укладеного з позивачем договору добровільного страхування наземного транспорту №245396Га/14кАС від 30.09.2014 р.

Для визначення отриманих збитків та встановлення вартості відновлювального ремонту транспортного засобу, позивач звернувся до авторизованої СТО Авто-Мотив, якою 02.07.2015 р. був наданий звіт (калькуляція) №1.003.15.0 з визначеною вартістю відновлювального ремонту вищевказаного автомобіля в розмірі 93 750 грн. 07 коп.

Не погодившись із даною калькуляцією ремонту, відповідач звернувся до ТОВ "Незалежна Експертно-Асистуюча Компанія". Відповідно до звіту експерта даної установи в результаті пошкодження автомобіля вартість матеріального збитку, завданого власнику, складала 121 665 грн. 77 коп.

На думку відповідача, вказане свідчать про те, що збиток перевищує 70% дійсної вартості автомобіля на момент укладення договору та згідно з п. 23 договору визнається повною загибеллю транспортного засобу. Про це відповідач повідомив позивача в листі №6804/18ув від 16.07.2015 р., а також зазначив що розмір страхового відшкодування у даному випадку має від'ємне значення.

Таким чином, відповідач відмовив у здійсненні страхової виплати, що і стало підставою для звернення позивача до суду із позовом, який розглядається в межах даної судової справи.

В процесі розгляду даного позову місцевим господарським судом було призначено судову експертизу, проведення якої доручено Київському науково-дослідному інституту судових експертиз.

У висновку, складеному за результатами проведення даної судової експертизи, зокрема, встановлено наступне:

- розмір матеріальної шкоди, яку було завдано власнику транспортного засобу, складав 64 034 грн. 80 коп.;

- вартість відновлювального ремонту без урахування коефіцієнту фізичного зносу деталей транспортного засобу становить 108 445 грн. 43 коп.;

- ринкова вартість пошкодженого транспортного засобу станом на день настання страхового випадку, з урахуванням встановлених пошкоджень автомобіля,склала 104 363 грн. 70 коп.

На поставлене судом питання щодо вартості автомобіля станом на 30.09.2014 р. (тобто, на день укладення договору страхування), судовий експерт відповіді не надав, оскільки в матеріалах справи відсутні відомості про технічний стан, пробіг, комплектність досліджуваного транспортного засобу станом на 30.09.2014 р. При цьому, у дослідницькій частині висновку №6603/16-54 від 10.11.2016 р. судовим експертом зазначено, що ринкова вартість автомобіля станом на момент перед ДТП становить 168 398 грн. 53 коп.

Статтею 1 Закону України "Про страхування" визначено, що страхування - це вид цивільно-правових відносин щодо захисту майнових інтересів фізичних осіб та юридичних осіб у разі настання певних подій (страхових випадків), визначених договором страхування або чинним законодавством, за рахунок грошових фондів, що формуються шляхом сплати фізичними особами та юридичними особами страхових платежів (страхових внесків, страхових премій) та доходів від розміщення коштів цих фондів.

Так, відповідно до ч. 1 ст. 354 Господарського кодексу України за договором страхування страховик зобов'язується у разі настання страхового випадку здійснити страхову виплату страхувальнику або іншій особі, визначеній страхувальником у договорі страхування, а страхувальник зобов'язується сплачувати страхові платежі у визначені строки та виконувати інші умови договору. Аналогічні положення закріплено і в ст. 979 Цивільного кодексу України.

Відповідно до ч. 1 ст. 990 Цивільного кодексу України страховик здійснює страхову виплату відповідно до умов договору на підставі заяви страхувальника (його правонаступника) або іншої особи, визначеної договором, і страхового акта (аварійного сертифіката).

Згідно з ч. ч. 4 та 18 ст. 9 Закону України "Про страхування" розмір страхової суми та (або) розміри страхових виплат визначаються за домовленістю між страховиком та страхувальником під час укладання договору страхування або внесення змін до договору страхування, або у випадках, передбачених чинним законодавством, а франшиза - це частина збитків, що не відшкодовується страховиком згідно з договором страхування.

В свою чергу, порядок відшкодування шкоди, пов'язаної з фізичним знищенням транспортного засобу регламентовано ст. 30 Закону України "Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів".

Так, транспортний засіб вважається фізично знищеним, якщо його ремонт є технічно неможливим чи економічно необґрунтованим. Ремонт вважається економічно необґрунтованим, якщо передбачені згідно з аварійним сертифікатом (рапортом), звітом (актом) чи висновком про оцінку, виконаним аварійним комісаром, оцінювачем або експертом відповідно до законодавства, витрати на відновлювальний ремонт транспортного засобу перевищують вартість транспортного засобу до дорожньо-транспортної пригоди. Якщо транспортний засіб вважається знищеним, його власнику відшкодовується різниця між вартістю транспортного засобу до та після дорожньо-транспортної пригоди, а також витрати на евакуацію транспортного засобу з місця дорожньо-транспортної пригоди.

Поряд з цим, в п. 23 укладеного між сторонами договору страхування зазначено, що повною загибеллю транспортного засобу є, зокрема, випадок, коли вартість відновлення пошкодженого автомобіля перевищує 70% його дійсної вартості на момент укладення договору.

Слід звернути увагу, що у вказаному пункті договору мова йде саме про дійсну вартість автомобіля на момент укладення договору, а не визначену (погоджену) сторонами при його укладенні.

В свою чергу, при повній загибелі транспортного засобу страхове відшкодування сплачується в розмірі страхової суми (з урахуванням умов п. 28.25 договору) за вирахуванням суми знецінення транспортного засобу за період страхування (розділ 15 та 23 договору), вартості пошкодженого транспортного засобу та встановленої згідно з розділом 10 договору франшизи (з урахуванням умов п. 28.9 договору). Вартість пошкодженого транспортного засобу визначається шляхом вивчення попиту та пропозиції на ринку щодо такого транспортного засобу (зокрема: онлайн-аукціон з продажу автомобілів (ТОВ "АудатексУкраїна") чи аналогічні аукціони) або шляхом експертної оцінки (у випадку відсутності попиту/пропозиції на ринку). Вказане викладено в п. 28.8 договору добровільного страхування наземного транспорту №245396Га/14кАС від 30.09.2014 р.

Відповідач вважає, що у даному випадку вартість автомобіля на момент укладення договору страхування складала 150 000 грн. 00 коп. (страхова сума, вказана в п. 11 договору), а вартість завданого внаслідок ДТП збитку становить 121 665 грн.77 коп., що перевищує 70% від вартості автомобіля на момент укладення договору страхування. Отже, на думку відповідача, має місце повна загибель транспортного засобу, за якої вартість страхового відшкодування має визначатись в порядку встановленому в п. 28.8.

При цьому, вартість пошкодженого транспортного засобу відповідач визначив шляхом використання інтернет-платформи для реалізації пошкоджених автомобілів та визначення їх вартості. За твердженнями відповідача, така вартість становить 198 000 грн. 00 коп.

Таким чином, за здійсненим відповідачем розрахунком у даному випадку розмір страхового відшкодування має від'ємний характер (вартість автомобіля на момент укладення договору страхування 150 000 грн. 00 коп. - сума знецінення 10 972 грн. 60 коп. - вартість пошкодженого транспортного засобу 198 000 грн. 00 коп. - франшиза 1000 грн. 00 коп. = - 59 9972 грн. 60 коп.).

Господарський суд апеляційної інстанції з викладеною позицією відповідача не погодився та прийшов до висновку про наявність підстав для часткового задоволення позову.

Так, апеляційним господарським судом було прийнято до уваги, що висновком судової експертизи встановлено ринкову вартість пошкодженого транспортного засобу в розмірі 104 363 грн. 70 коп., а вартість транспортного засобу на момент перед ДТП в розмірі 168 398 грн. 53 коп.

На переконання суду апеляційної інстанції саме наведені суми слід використовувати при здійсненні страхового відшкодування, оскільки, по-перше: вартість автомобіля на момент укладення договору не може бути меншою його вартості на момент ДТП; по-друге: судом не може бути прийнято як належний доказ роздруківка з інтернет-ресурсу щодо вартості пошкодженого транспортного засобу.

Отже, господарським судом апеляційної інстанції визначено, що у даному випадку мало місце пошкодження автомобіля (а не його знищення) та стягнуто з відповідача на користь позивача 92 750 грн. 07 коп. страхового відшкодування (93 750 грн. 07 коп. витрат понесених на відновлювальний ремонт - 1000 грн. 00 коп. франшизи).

Одночасно з цим, відповідно до п. 32.1 договору страхування страховик несе майнову відповідальність за несвоєчасне здійснення виплати страхового відшкодування шляхом сплати страхувальнику пені в розмірі 0,01% від суми несвоєчасно виплаченого страхового відшкодування за кожний робочий день прострочення здійснення страхового відшкодування.

Зважаючи на наведену умову договору страхування, судом апеляційної інстанції встановлено вірний період прострочення виконання відповідачем свого грошового зобов'язання та стягнуто з останнього 983 грн. 15 коп. пені.

В задоволенні вимоги позивача про стягнення 1 228 грн. 80 коп. збитків, які останній поніс внаслідок оплати вартості проведення експертного дослідження, господарським судом апеляційної інстанції було відмовлено, оскільки заявлена позивачем сума у розумінні ст. 22 Цивільного кодексу України не є збитками.

Колегія суддів погоджується з наведеними висновками апеляційного господарського суду та вважає прийняту ним постанову про часткове задоволення позову законною та обґрунтованою.

Доводи викладені в касаційній скарзі не спростовують правомірності висновків суду апеляційної інстанції та стосуються виключно переоцінки наявних в матеріалах справи доказів та оцінки нових доказів, доданих заявником до касаційної скарги (заява про страхування від 30.09.2014 р.), які стосуються визначення вартості автомобіля на момент укладення договору страхування та вартості пошкодженого автомобіля. У відповідності з приписами ст. 1117 Господарського процесуального кодексу України вказане виходить за межі повноважень господарського суду касаційної інстанції.

Таким чином, колегія суддів Вищого господарського суду України не вбачає підстав для задоволення касаційної скарги та для зміни чи скасування оскаржуваної постанови.

Керуючись ст. ст. 1115, 1117, 1119, 11111 Господарського процесуального кодексу України, Вищий господарський суд України,

П О С Т А Н О В И В:

1. Касаційну скаргу Приватного акціонерного товариства "Страхова компанія "АХА Страхування" залишити без задоволення.

2. Постанову Київського апеляційного господарського суду від 01.03.2017 р. у справі №910/33044/15 залишити без змін.

Головуючий суддя А.С. Ємельянов

Судді: В.Я. Карабань

Л.В. Ковтонюк