Постанова № 67205052, 15.06.2017, Черкаський окружний адміністративний суд

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

15 червня 2017 року справа № 823/725/17

м. Черкаси

Черкаський окружний адміністративний суд у складі судді - Рідзеля О.А., розглянувши в порядку письмового провадження адміністративну справу за позовом Головного управління Державної фіскальної служби у Черкаській області до товариства з обмеженою відповідальністю «Бест-Безпека» про стягнення податкового боргу,

ВСТАНОВИВ:

До Черкаського окружного адміністративного суду звернулось Головне управління Державної фіскальної служби у Черкаській області (далі - позивач) з адміністративним позовом до товариства з обмеженою відповідальністю «Бест-Безпека» (далі - відповідач), в якому просить стягнути з відповідача податковий борг у сумі 199 156 грн 02 коп.

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначає, що відповідач має податковий борг перед бюджетом у вказаній сумі, який виник внаслідок несплати узгодженого податкового зобов'язання по податку на додану вртість. Позивач вживав заходи з метою погашення податкового боргу відповідача, проте вказані дії не призвели до погашення відповідачем суми заборгованості.

Розгляд справи розпочато у відкритому судовому засіданні. Однак, у зв'язку з неприбуттям у судове засідання, призначене на 12.06.2017 всіх осіб, які беруть участь у справі та з огляду на клопотання представника позивача та відповідача про розгляд справи за їх відсутності суд виніс ухвалу, згідно якої вирішив продовжити розгляд справи в порядку письмового провадження на підставі ч.6 ст.128 Кодексу адміністративного судочинства України та на підставі ч.1 ст.41 Кодексу адміністративного судочинства України не здійснювати фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу.

Дослідивши подані суду письмові докази, оцінивши їх за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді у судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, суд зазначає про таке.

Товариство з обмеженою відповідальністю «Бест-Безпека» (ідентифікаційний код 39595298) зареєстровано як суб'єкт господарювання - юридична особа 22.01.2015 року, що підтверджується витягом з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань від 12.06.2017.

Станом на день розгляду справи в суді відповідач має податковий борг з податку на додану вартість на загальну суму 199 156 грн 02 коп.

Так вказаний борг виник на підставі несплати узгоджених сум згідно:

- уточнюючого розрахунку з податку на додану вартість № 9102304313 від 20.06.2016 за квітень 2016 року на суму 22 417 грн та 672 грн штрафу, усього на загальну суму 23 089 грн;

- податкової декларації з податку на додану вартість № 9199874921 від 24.10.2016 по строку сплати 30.10.2016 на суму 5 653 грн.

14.03.2016 старшим державним ревізором-інспектором державної податкової інспекції у м. Черкасах Головного управління Державної фіскальної служби у Черкаській області проведено камеральну електронну перевірку даних, задекларованих у податковій звітності з податку на додану вартість відповідача № 9019181452 від 18.02.2015 за січень 2016 року та уточнений розрахунок податкових зобов'язань з податку на додану вартість, у зв'язку з виправленням самостійно виявлених помилок № 9026781230 від 01.03.2016, за результатами якої складено акт від 14.03.2016 № 613/23-01-15-02/39595298.

В ході проведення перевірки було встановлено включення відповідачем до податкового кредиту сум, сплачених згідно з податкових накладних, які відсутні в Єдиному реєстрі податкових накладних, чим порушено вимоги п. 198.6. ст. 198 Податкового кодексу України.

На підставі акту перевірки від 14.03.2016 № 613/23-01-15-02/39595298 позивачем було прийнято податкове повідомлення-рішення від 26.04.2016 № 0005141502, яким було збільшено суму грошового зобов'язання відповідача з податку на додану вартість в сумі 127 407 грн 50 коп., у тому числі 101 926 грн за основним платежем та 25 481 грн 50 коп. - за штрафними (фінансовими) санкціями.

Відповідно до податкового повідомлення-рішення від 22.08.2016 № 0012121202, у зв'язку з порушенням відповідачем граничних термінів реєстрації податкових накладних/розрахунків коригування до податкових накладних за звітний період з жовтня 2015 року по серпень 2016 року, до відповідача застосовано штраф з податку на додану вартість в розмірі 36 177 грн 61 коп.

Згідно з актом від 26.08.2016 №3847/23-01-12-02/39595298 про результати камеральної електронної перевірки даних, задекларованих у податковій звітності з податку на додану вартість відповідача за травень 2016 року перевіркою встановлено її несвоєчасне подання, чим було порушено вимоги пп. 49.18.1 п. 49.18. ст.49 Податкового кодексу України, у зв'язку з чим на підставі податкового повідомлення-рішення від 31.08.2016 № 0012281202 до відповідача застосовано штрафні (фінансові) санкції з податку на додану вартість у сумі 170 грн.

Доказів оскарження податкових повідомлень рішень від 26.04.2016 № 0005141502, від 22.08.2016 № 0012121202 та від 31.08.2016 № 0012281202 в адміністративному чи судовому порядку до суду не було надано, відтак визначене позивачем грошове зобов'язання є узгодженим.

Крім того, за несвоєчасну сплату податкових зобов'язань відповідачу нарахована пеня по податку на додану вартість у сумі 12 337 грн 91 коп.

Таким чином, загальна сума заборгованості відповідача з податку на додану вартість з урахуванням часткової сплати становить 199 156 грн 02 коп. (23 089 грн + 5 653 грн + 127 407 грн 50 коп. + 36 177 грн 61 коп. + 170 грн + 12 337 грн 91 коп. - 5 679 грн (сума часткової сплати).

Як вбачається з матеріалів справи, позивач вживав заходи з метою погашення податкового боргу відповідача.

Так, відповідно до п. 59.1 ст. 59 Податкового кодексу України було сформовано та вручено боржникові податкову вимогу від 04.07.2016 року №8582-17.

Проте вказані дії не призвели до погашення відповідачем суми заборгованості.

Статтею 67 Конституції України передбачено, що кожен зобов'язаний сплачувати податки і збори в порядку і розмірах, встановлений законом.

Підпунктами 16.1.2, 16.1.3, 16.1.4 пункту 16.3 статті 16 Податкового Кодексу України встановлено, що платник податків зобов'язаний вести в установленому порядку облік доходів і витрат, складати звітність, що стосується обчислення і сплати податків та зборів подавати до контролюючих органів у порядку, встановленому податковим та митним законодавством, декларації, звітність та інші документи, пов'язані з обчисленням і сплатою податків та зборів; сплачувати податки та збори у строки та в розмірах, встановлених цим Кодексом та законами з питань митної справи.

Податковим обов'язком визнається обов'язок платника податку обчислити, задекларувати та/або сплатити суму податку та збору в порядку і строки, визначені цим Кодексом, законами з питань митної справи. Податковий обов'язок виникає у платника за кожним податком та збором (п.п.36.1, 36.2 ст.36 Податкового Кодексу України).

Підпунктом 14.1.175 пункту 14.1 статті 14 Податкового кодексу України визначено, що податковий борг - це сума грошового зобов'язання (з урахуванням штрафних санкцій за їх наявності), самостійно узгодженого платником податків або узгодженого в порядку оскарження, але не сплаченого у встановлений цим Кодексом строк, а також пеня, нарахована на суму такого грошового зобов'язання.

Відповідно до пп.20.1.19 п.20.1 ст.20 Податкового кодексу України контролюючі органи мають право застосовувати до платників податків передбачені законом фінансові (штрафні) санкції (штрафи) за порушення податкового чи іншого законодавства, контроль за додержанням якого покладено на контролюючі органи; стягувати до бюджетів та державних цільових фондів суми грошових зобов'язань та/або податкового боргу у випадках, порядку та розмірі, встановлених цим Кодексом та іншими законами України; стягувати суми недоїмки із сплати єдиного внеску; стягувати суми простроченої заборгованості суб'єктів господарювання перед державою (Автономною Республікою Крим чи територіальною громадою міста) за кредитами (позиками), залученими державою (Автономною Республікою Крим чи територіальною громадою міста) або під державні (місцеві) гарантії, а також за кредитами із бюджету в порядку, визначеному цим Кодексом та іншими законами України.

Пунктом 41.2 ст. 41 Податкового кодексу України встановлено, що органами стягнення є виключно контролюючі органи, уповноважені здійснювати заходи щодо забезпечення погашення податкового боргу.

Згідно ст. 46 Податкового кодексу України податкова декларація, розрахунок (далі - податкова декларація) - документ, що подається платником податків (у тому числі відокремленим підрозділом у випадках, визначених цим Кодексом) контролюючому органу у строки, встановлені законом, на підставі якого здійснюється нарахування та/або сплата податкового зобов'язання, чи документ, що свідчить про суми доходу, нарахованого (виплаченого) на користь платників податків - фізичних осіб, суми утриманого та/або сплаченого податку.

Пунктом 54.1 статті 54 Податкового кодексу України передбачено, що крім випадків, передбачених податковим законодавством, платник податків самостійно обчислює суму податкового та/або грошового зобов'язання та/або пені, яку зазначає у податковій (митній) декларації або уточнюючому розрахунку, що подається контролюючому органу у строки, встановлені цим Кодексом. Така сума грошового зобов'язання та/або пені вважається узгодженою.

Пунктом 54.3.2 ст. 54 Податкового кодексу України передбачено, що контролюючий орган зобов'язаний самостійно визначити суму грошових зобов'язань, зменшення (збільшення) суми бюджетного відшкодування та/або зменшення (збільшення) від'ємного значення об'єкта оподаткування податком на прибуток або від'ємного значення суми податку на додану вартість платника податків, передбачених цим Кодексом або іншим законодавством, якщо дані перевірок результатів діяльності платника податків, крім електронної перевірки, свідчать про заниження або завищення суми його податкових зобов'язань, суми бюджетного відшкодування та/або від'ємного значення об'єкта оподаткування податком на прибуток або від'ємного значення суми податку на додану вартість платника податків, заявлених у податкових (митних) деклараціях, уточнюючих розрахунках.

Згідно п.56.11 ст.56 Податкового кодексу України, не підлягає оскарженню грошове зобов'язання, самостійно визначене платником податків.

Відповідно до пункту 57.1 статті 57 Податкового кодексу України платник податків зобов'язаний самостійно сплатити суму податкового зобов'язання, зазначену у поданій ним податковій декларації, протягом 10 календарних днів, що настають за останнім днем відповідного граничного строку, передбаченого цим Кодексом для подання податкової декларації, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Вимогами п.58.1. Податкового кодексу України передбачено, що у разі коли сума грошового зобов'язання платника податків, передбаченого податковим або іншим законодавством, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, розраховується контролюючим органом відповідно до статті 54 цього Кодексу (крім декларування товарів, передбаченого для громадян), або у разі коли за результатами перевірки контролюючий орган встановлює факт невідповідності суми бюджетного відшкодування сумі, заявленій у податковій декларації, або зменшує розмір задекларованого від'ємного значення об'єкта оподаткування податком на прибуток або від'ємного значення суми податку на додану вартість, розрахованого платником податків відповідно до розділу V цього Кодексу, такий контролюючий орган надсилає (вручає) платнику податків податкове повідомлення-рішення.

Відповідно до пп. 14.1.162 п. 14.1 ст. 14 Податкового кодексу України пеня - сума коштів у вигляді відсотків, нарахованих на суми грошових зобов'язань, не сплачених у встановлені законодавством строки.

Пеня нараховується після закінчення встановлених цим Кодексом строків погашення узгодженого грошового зобов'язання на суму податкового боргу (пп. 129.1.1 п. 129.1 ст. 129 Податкового кодексу України).

Пунктом 59.1 статті 59 Податкового кодексу передбачено, що у разі коли платник податків не сплачує узгодженої суми грошового зобов'язання в установлені законодавством строки, орган державної податкової служби надсилає (вручає) йому податкову вимогу в порядку, визначеному для надсилання (вручення) податкового повідомлення-рішення.

Згідно з пунктом 59.4 статті 59 цього Кодексу податкова вимога надсилається також платникам податків, які самостійно подали податкові декларації, але не погасили суми податкових зобов'язань у встановлені цим Кодексом строки, без попереднього надсилання (вручення) податкового повідомлення-рішення.

Вимогами пункту 59.5 статті 59 Податкового кодексу України передбачено, що у разі коли у платника податків, якому надіслано (вручено) податкову вимогу, сума податкового боргу збільшується, погашенню підлягає вся сума податкового боргу такого платника податку, що виник після надіслання (вручення) податкової вимоги.

Слід звернути увагу, на те що Податковий кодекс України не містять норми про необхідність повторного відправлення платнику податків податкової вимоги у разі збільшення податкового боргу. Тому орган державної податкової служби не має повноважень повторно надсилати податкову вимогу платнику податків у разі збільшення податкового боргу.

З матеріалів справи вбачається, що позивачем виставлено та надіслано на адресу відповідача податкову вимогу від 04.07.2016 №8582-17 на суму 134 753 грн 68 коп.

Суд звертає увагу на те, що податковий борг відповідач добровільно не сплатив, а тому вказана заборгованість підлягає до стягнення в судовому порядку.

Пунктом 41.2 ст. 41 Податкового кодексу України встановлено, що органами стягнення є виключно контролюючі органи, уповноважені здійснювати заходи щодо забезпечення погашення податкового боргу.

Погашення податкового боргу платників податків регулюється главою 9 Податкового кодексу.

Згідно з п. 87.2 ст. 87 Податкового кодексу України джерелами погашення податкового боргу платника податків є будь-яке майно такого платника податків з урахуванням обмежень, визначених цим Кодексом, а також іншими законодавчими актами.

Пунктом 95.1. статті 95 Податкового кодексу України передбачено, що контролюючий орган здійснює за платника податків і на користь держави заходи щодо погашення податкового боргу такого платника податків шляхом стягнення коштів, які перебувають у його власності, а в разі їх недостатності - шляхом продажу майна такого платника податків, яке перебуває у податковій заставі.

Відповідно до п. 95.3-95-4 ст.95 Податкового кодексу України стягнення коштів з рахунків платника податків у банках, обслуговуючих такого платника податків, та з рахунків платників податків у системі електронного адміністрування податку на додану вартість, відкритих в органі, що здійснює казначейське обслуговування бюджетних коштів, здійснюється за рішенням суду, яке направляється до виконання контролюючим органам, у розмірі суми податкового боргу або його частини.

Статтею 67 Конституції України передбачено, що кожен зобов'язаний сплачувати податки і збори в порядку і розмірах, встановлений законом.

Згідно ч. 1 ст. 71 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу.

З урахуванням наведеного, виходячи з меж заявлених позовних вимог, системного аналізу положень чинного законодавства України та матеріалів справи, суд вважає позовні вимоги обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.

За приписами ч.4 ст.94 Кодексу адміністративного судочинства України, у справах, в яких позивачем є суб'єкт владних повноважень, а відповідачем - фізична чи юридична особа, судові витрати, здійснені позивачем, з відповідача не стягуються.

Керуючись ст. ст. 14, 41, 86, 94, 159-163, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,

ПОСТАНОВИВ:

Адміністративний позов задовольнити повністю.

Стягнути з рахунків у банках, обслуговуючих товариство з обмеженою відповідальністю «Бест-Безпека» (18023, Черкаська область, м. Черкаси, вул. Одеська, 50, офіс 507, ідентифікаційний код 39595298) на користь бюджету через Головне управління Державної фіскальної служби у Черкаській області (18002, Черкаська область, м. Черкаси, вул. Хрещатик, 235, ідентифікаційний код 39392109) кошти на суму податкового боргу в розмірі 199 156 (сто дев'яносто дев'ять тисяч сто п'ятдесят шість) грн 02 коп.

Копію рішення направити особам, які беруть участь у справі.

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, яка може бути подана до Київського апеляційного адміністративного суду через Черкаський окружний адміністративний суд протягом десяти днів з дня проголошення постанови. У разі застосування судом частини третьої статті 160 Кодексу адміністративного судочинства України, а також прийняття постанови у письмовому провадженні, апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Суддя О.А. Рідзель