Вирок № 67203458, 16.06.2017, Волноваський районний суд Донецької області

221/2374/16-к

1-кп/221/54/2017

В И Р О К

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

16 червня 2017 року Волноваський районний суд Донецької області

в складі: головуючого - судді Овчиннікової О.С.,

при секретарі Фоміних С.В.,

розглянувши в судовому засіданні в залі суду м. Волноваха кримінальне провадження за №12016050630000425 від 26.03.2016 року за обвинуваченням ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця с. Свободне Волноваського району Донецької області, громадянина України, не працюючого, розлученого, має на утриманні неповнолітню дитину - сина ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_3, з середньо-спеціальною освітою, зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1, проживаючого за адресою: АДРЕСА_2, раніше судимого:

1.15.04.2015 року Волноваським районним судом Донецької області за ч. 2 ст. 125 КК України до штрафу в сумі 1000 гривень, який сплатив 31.08.2015 року;

у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст. 125 КК України,

за участю прокурора Резницького С.А.,

потерпілої не з'явилася,

захисника Лісодіда О.В.,

обвинуваченого ОСОБА_1,

захисника Коломійця Г.Е.,

ВСТАНОВИВ:

Обвинувачений ОСОБА_1 26 березня 2016 року приблизно о 16 годині 00 хвилин прийшов до своєї колишньої дружини ОСОБА_5, яка проживає за адресою: АДРЕСА_3, де також знаходився її неповнолітній син - ОСОБА_6, ІНФОРМАЦІЯ_8. Знаходячись у вказаному місці, між ОСОБА_1 та ОСОБА_5 на грунті довготривалих неприязних стосунків виник словесний конфлікт, який супроводжувався висловлюваннями на адресу один одного нецензурної лайки. Під час даного конфлікту у ОСОБА_1 виник умисел, спрямований на заподіяння тілесних ушкоджень ОСОБА_5

Так, в процесі вказаного конфлікту, ОСОБА_1, з метою заподіяння тілесних ушкоджень, діючи умисно, наблизившись до потерпілої ОСОБА_5, схопив її за волосся лівою рукою, а правою рукою завдав 2 удари в область голови з лівої сторони (потиличну область). В цей час, неповнолітній син потерпілої - ОСОБА_6, з метою припинення протиправних дій ОСОБА_1 встав між матір»ю та ОСОБА_1, намагаючись утримати ОСОБА_1 В свою чергу, потерпіла ОСОБА_5 побігла в кімнату залу для того, щоб викликати поліцію, однак не встигла цього зробити, оскільки ОСОБА_1, підбігши до неї, схопив її за волосся, після чого завдав їй три удари в потиличну частину голови. З метою припинення подальших протиправних дій ОСОБА_1 син потерпілої ОСОБА_6 відштовхнув його від неї, що дозволило останній вибігти в кімнату кухні за телефоном. Незважаючи на це, ОСОБА_1, наздогнавши потерпілу ОСОБА_5, наніс останній правою рукою по одному удару в область скроні та лівої нижньої губи, а також правою ногою завдав 1 удар по лівій нозі вище коліна. В цей час, почувши крик дитини, до квартири зайшов ОСОБА_7, який , побачивши конфлікт між ОСОБА_1 , відтягнув ОСОБА_1 від ОСОБА_5, чим припинив протиправні дії ОСОБА_1

Внаслідок чого, за вищевикладених обставин умисними діями ОСОБА_1 потерпілій ОСОБА_5 були заподіяні тілесні ушкодження у вигляді струсу головного мозку, синців обличчя, які відносяться до легких тілесних ушкоджень, що спричинили короткочасний розлад здоров'я, як вимагають для свого лікування термін понад шість, але не більше двадцяти одного дня, також синці лівої молочної залози, правого плеча, лівого передпліччя, правого та лівого стегна, правого та лівого колінного суглобу, які відносяться до легких тілесних ушкоджень.

Таким чином своїми діями, що виразилися нанесенні умисного легкого тілесного ушкодження, що спричинило короткочасний розлад здоров'я, ОСОБА_1 вчинив кримінальне правопорушення, передбачене ч. 2 ст. 125 КК України.

В судовому засіданні обвинувачений ОСОБА_1 свою провину визнав частково, цивільний позов не визнав повністю, та показав, що 26.03.2016 року прийшов до свого сина ОСОБА_2, який проживає з колишньою дружиною за адресою: АДРЕСА_3. Вдома в цей час знаходився також ОСОБА_6 - старший син потерпілої. У нього з ОСОБА_5 розпочався словесний конфлікт, в результаті якого він перший схопив її за волосся лівою рукою. Жодних тілесних ушкоджень їй не наносив, а лише вибив рукою з її руки телефон, щоб вона нікому не телефонувала. При цьому вона йому роздряпала око, але за медичною допомогою він не звертався. На вказаний конфлікт прийшли сусіди ОСОБА_7, тому він одразу пішов з будинку. Жодних тілесних ушкоджень у потерпілої не було, висновки судово-медичної експертизи помилкові, а всі свідки вводять суд в оману.

З показань допитаної в судовому засіданні потерпілої ОСОБА_5 судом встановлено, що обвинувачений ОСОБА_1 є її колишнім чоловіком, з яким вони проживають окремо, але в них є син ОСОБА_2, 2010 року народження. 26.03.2016 року приблизно о 16.00 годині за адресою її проживання прийшов ОСОБА_1, який перебував у стані алкогольного сп'яніння, у зв'язку з чим вона не дала йому побачитись із сином. Обурившись, ОСОБА_1 ввірвався до її квартири, схопив за волосся лівою рукою, а правою - почав наносити удари в голову, три удари в потиличну область голови. В цей час її син від першого шлюбу - ОСОБА_6 став між ними, щоб її захистити. Скориставшись нагодою, вона вирвалась та побігла за телефоном, але ОСОБА_1 наздогнав її, вихопив та розбив телефон, вдаривши її ногою в стегно. Син ОСОБА_6 почав його виштовхувати до коридору, а вона кричала. На її крик прибігли сусіди ОСОБА_7. Разом з сусідом ОСОБА_7 вони його виштовхали з квартири. Після цього вона викликала поліцію, а брат її відвіз до Волноваської ЦРЛ. Подальше лікування у зв'язку зі струсом головного мозку, синцями та гіпертонією 1 ступеню, вона проходила в амбулаторії смт. Донське на денному стаціонарі. Зазначила, що обвинувачений ОСОБА_1 раніше також наносив їй тілесні ушкодження, та був засуджений за нанесення тілесних ушкоджень її матері - ОСОБА_9 Заявила у кримінальному провадженні цивільний позов, в якому просила стягнути з ОСОБА_1 в рахунок відшкодування матеріальної шкоди - 2174,35 грн. та 10000 гривень моральної шкоди. Просила призначити обвинуваченому ОСОБА_1 покарання у вигляді обмеження волі.

Вислухавши пояснення обвинуваченого, потерпілої, допитавши свідків, дослідивши матеріали кримінального провадження, суд вважає, що незважаючи на повне невизнання своєї вини, винність обвинуваченого у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 125 КК України підтверджується сукупністю доказів, досліджених у судовому засіданні.

Так, свідок ОСОБА_9, яка є матір'ю потерпілої ОСОБА_5, в судовому засіданні показала, що її донька та обвинувачений ОСОБА_1 не мешкають однією сім'єю вже більше року. На теперішній час донька проживає з дітьми в її квартирі. 26.03.2016 року приблизно о 16.00 годині ОСОБА_1, перебуваючи у стані алкогольного сп'яніння, подзвонив у двері, які відчинила її донька. Вона почула, що донька йому сказала, щоб він прийшов іншим разом, тверезим, але той відштовхнув її, забіг до квартири, схопив її за волосся та почав бити в лівий бік голови кулаком. Старший онук - ОСОБА_6 почав його відштовхувати, а її донька в цей час вирвалась та побігла до іншої кімнати, але ОСОБА_1 побіг за нею, а вже на кухні знову схопив її за волосся та почав бити ногами в стегно. Сусіди ОСОБА_7 почули крики дитини та прибігли на допомогу. ОСОБА_7 відштовхнув ОСОБА_1 та вивів його з під'їзду.

Свідок ОСОБА_10 показала, що 26.03.2016 року після обіду почула крики дитини - ОСОБА_2. Крім того, чула крики ОСОБА_5 з закликами про допомогу. Оскільки двері до квартири були відчинені, вона прибігла та побачила, що ОСОБА_1 б'є ОСОБА_5 в коридорі кулаком. Вона намагалась його відтягнути, але не вдавалось, а потім прибіг її син ОСОБА_7, який відтягнув ОСОБА_1, при цьому вона звернула увагу, що ОСОБА_1 перебував у стані алкогольного сп'яніння, виражався нецензурною лайкою. Конфлікт тривав приблизно 15-20 хвилин. Їй відомо, що ОСОБА_5 зверталась за медичною допомогою після нанесення їй тілесних ушкоджень ОСОБА_1

Неповнолітній свідок ОСОБА_6, який є сином потерпілої ОСОБА_5, в судовому засіданні показав, що його мати вже приблизно 2 роки не мешкає з обвинуваченим ОСОБА_1 Коли вони перебували в шлюбі між ними склались хороші відносини, але останнім часом ОСОБА_1 почав вживати алкогольні напої. 26.03.2016 року приблизно о 16.00 годині він знаходився у себе в кімнаті за комп'ютером. Почув, що постукали у двері, то був ОСОБА_1, який прийшов до молодшого брата. Далі він почув сварку між матір'ю та ОСОБА_1, яка виникла через те, що вона не давала ОСОБА_1 молодшого брата, тому що він перебував у стані алкогольного сп'яніння. Він чув, як мати намагалась зачинити двері, але ОСОБА_1 її відштовхував в коридор. Вже в залі він почав розбороняти матір та ОСОБА_1, який намагався нанести їй удари рукою по голові. Перебуваючи вже на кухні, ОСОБА_1 все таки наніс їй удари по голові, коли вона намагалася викликати поліцію. Він разом з матір'ю намагався виштовхати ОСОБА_1, але їм не вдалось, на допомогу прийшов сусід ОСОБА_7, який допоміг вивести ОСОБА_1. Була присутня ще сусідка ОСОБА_10 Конфлікт тривав приблизно годину.

Свідок ОСОБА_7, який є сусідом потерпілої ОСОБА_5, в судовому засіданні показав, що 26.03.2016 року знаходився вдома, почув крики з квартири ОСОБА_5. Прибіг та побачив, що ОСОБА_1 та ОСОБА_5 зчепились на порозі квартири , від ОСОБА_1 було чутно запах алкоголю. Він схопив його ззаду та відтягнув від ОСОБА_5. При цьому зазначив, що ОСОБА_5 не дає ОСОБА_1 бачитись з дитиною, оскільки він зловживає спиртними напоями та стає агресивним, це він не вперше зчиняв бійку.

Не зважаючи на часткове невизнання своєї вини, вина обвинуваченого у вчиненні інкримінованого йому злочину підтверджується сукупністю наступних письмових доказів.

З рапорту чергового Волноваського ВП, зареєстрованого в журналі єдиного обліку заяв і повідомлень про вчинені кримінальні правопорушення та інші події Волноваського ВП ГУНП в Донецькій області від 26.03.2016 року №1784 судом встановлено, що ОСОБА_5 звернулась до Волноваського ВП за фактом її побиття колишнім чоловіком ОСОБА_1 (а.к.п.64).

З рапорту чергового Волноваського ВП, зареєстрованого в журналі єдиного обліку заяв і повідомлень про вчинені кримінальні правопорушення та інші події Волноваського ВП ГУНП в Донецькій області від 26.03.2016 року №1787 судом встановлено, що з травмпункту Волноваської ЦРЛ надійшло повідомлення про звернення ОСОБА_5 за медичною допомогою у зв'язку з забиттями, підшкірними гематомами кінцівок, що спричинив їй колишній чоловік (а.к.п.65).

З протоколу проведення слідчого експерименту від 20.04.2016 року судом встановлено, що потерпіла ОСОБА_5 в присутності працівників поліції та понятих в приміщенні Волноваського ВП добровільно розповіла про обставини вчиненого відносно неї правопорушення та нею продемонстровано, як 26.03.2016 року ОСОБА_1 приблизно о 16.00 годині наносив їй тілесні ушкодження в область голови, потилиці, обличчя та стегна (а.к.п.73).

До протоколу проведення слідчого експерименту додано фототаблицю, на якій ОСОБА_5 показала як ОСОБА_1 наносив їй удари в область голови, потилиці, обличчя та стегна. Дані показання потерпіла підтвердила в судовому засіданні. (а.к.п.74-77).

З висновку судово-медичної експертизи №71 від 21 квітня 2016 року судом встановлено, що виявлені у ОСОБА_5 струс головного мозку, синці обличчя, утворились від двох травматичних впливів тупих предметів в строк, вказаний при освідуванні, та відносяться до легких тілесних ушкоджень, що спричинили короткочасний розлад здоров'я, як потребуючі для свого лікування строк понад 6-ти, але не більше 21-го дня; синці на лівій молочній залозі, правому плечі, лівому передпліччі, правому та лівому стегні, правому та лівому колінному суглобі, утворились від семи травматичних впливів тупих предметів, в той же строк, та відносяться до легких тілесних ушкоджень. Можливість утворення тілесних ушкоджень у ОСОБА_5 при падінні з положення стоячи, виключається. Можливість утворення тілесних ушкоджень у ОСОБА_5 під час допиту у якості потерпілої та під час слідчого експерименту не виключається (а.к.п.81-82).

З висновків за результатами перевірки за заявами ОСОБА_5 від 26.06.2015 року, 21.12.2015 року, 26.01.2016 року судом встановлено, що ОСОБА_1 приходив до неї додому за адресою: АДРЕСА_3 в стані алкогольного сп'яніння, вчиняв сварки, висловлювався на її адресу нецензурною лайкою. В його діях були відсутні ознаки кримінального правопорушення, але встановлено склад адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 173 КУпАП (а.к.п.84, 86, 87).

З висновку ДІМ Волноваського РВ за результатами перевірки за заявою ОСОБА_5 від 10.02.2015 року судом встановлено, що ОСОБА_1 вдарив декілька разів кулаком по голові ОСОБА_9 За даним фактом внесені відомості до ЄРДР за №12015050630000125 від 02.02.2015 року (а.к.п.85).

15 квітня 2015 року ОСОБА_1 було засуджено за фактом спричинення легких тілесних ушкоджень ОСОБА_9 вироком Волноваського районного суду Донецької області за ч. 2 ст. 125 КК України до покарання у вигляді штрафу (а.к.п.127)

Як вбачається з постанов Волноваського районного суду Донецької області двічі 20.07.2015 року, 19.07.2016 року ОСОБА_1 тричі притягувався до адміністративної відповідальності за ст. 173 КУпАП (а.к.п.123, 125, 126).

Таким чином, з урахуванням отриманих доказів: показань обвинуваченого ОСОБА_1, який не заперечував, що був присутнім 26.03.2016 року за адресою мешкання своєї колишньої дружини ОСОБА_5, схопив її за волосся, вибив телефон з рук; показань потерпілої ОСОБА_5 щодо нанесення ОСОБА_1 їй ударів в область голови, стегна, висновку судово-медичної експертизи щодо спричинення легких тілесних ушкоджень ОСОБА_5, походження яких не виключається саме при обставинах, на які вказала потерпіла при допиті та проведенні слідчого експерименту, свідків - очевидців події - ОСОБА_9, ОСОБА_6, ОСОБА_10, ОСОБА_7, суд приходить до висновку про доведеність вини ОСОБА_1 у нанесенні умисного легкого тілесного ушкодження, що спричинило короткочасний розлад здоров'я потерпілій ОСОБА_5

Оцінюючи докази з точки зору їх належності, допустимості, достовірності, достатності та взаємозв'язку, суд вважає, що своїми умисними діями, що виразились в нанесенні умисного легкого тілесного ушкодження, що спричинило короткочасний розлад здоров'я, ОСОБА_1 вчинив кримінальне правопорушення, передбачене ч. 2 ст. 125 КК України.

Позицію обвинуваченого ОСОБА_1 щодо часткового визнання провини суд оцінює критично, як засіб ухилитися від кримінальної відповідальності та покарання. Його показання в частині заперечення нанесення тілесних ушкоджень потерпілій ОСОБА_5 не знайшли свого підтвердження в судовому засіданні та спростовуються вищезазначеними доказами: показання потерпілої ОСОБА_5, свідків, висновку СМЕ, письмових доказів - протоколу слідчого експерименту, тощо.

При призначенні покарання обвинуваченому ОСОБА_1 суд враховує ступінь тяжкості вчиненого злочину, особу обвинуваченого та обставини, що пом'якшують та обтяжують покарання.

Згідно ст. 65 КК України та роз'яснень, що містяться у п. 1 постанови Пленуму Верховного Суду України № 7 від 24 жовтня 2003 року "Про практику призначення судами кримінального покарання", призначаючи покарання, у кожному конкретному випадку суди зобов'язані враховувати ступінь тяжкості вчиненого злочину, дані про особу винного та обставини справи, що пом'якшують та обтяжують покарання. Особі, яка вчинила злочин, має бути призначене покарання, необхідне й достатнє для її виправлення та попередження нових злочинів.

У пункті 3 зазначеної постанови Пленуму ВСУ вказано, що визначаючи ступінь тяжкості вчиненого злочину, суди повинні виходити з класифікації злочинів (ст. 12 КК України), а також із особливостей конкретного злочину й обставин його вчинення ( форма вини, мотив, спосіб, стадія вчинення, кількість епізодів злочинної діяльності, роль кожного зі співучасників, якщо злочин вчинено групою осіб, характер і ступінь тяжкості наслідків, що настали, тощо). Досліджуючи дані про особу підсудного, суд повинен з'ясувати його вік, стан здоров'я, поведінку до вчинення злочину як у побуті, так і за місцем роботи чи навчання, його минуле (зокрема, наявність не знятих чи не погашених судимостей, адміністративних стягнень ), склад сім'ї , його матеріальний стан, тощо.

Кримінальне правопорушення, вчинене обвинуваченим ОСОБА_1 за ч. 2 ст. 125 КК України є злочином невеликої тяжкості.

Досліджуючи дані про особу обвинуваченого, суд враховує, що ОСОБА_1 раніше судимий, не працює, на обліку у лікаря-нарколога, психіатра не перебуває, за місцем проживання характеризується посередньо, має на утриманні неповнолітнього сина - ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_3.

Враховуючи вищевикладене, суд вважає, що необхідним і достатнім для виправлення та перевиховання обвинуваченого ОСОБА_1 є покарання, не пов'язане з його ізоляцією від суспільства і призначає покарання у вигляді 240 годин громадських робіт.

На думку суду, відповідно до вимог ч.2 ст.65 КК України, дана міра покарання є достатньою для виправлення обвинуваченого та попередження нових злочинів.

Згідно ч. 1 ст. 1177 ЦК України шкода, завдана фізичній особі, яка потерпіла від кримінального правопорушення, відшкодовується відповідно до закону.

Згідно п. 6 Постанови Пленуму Верховного Суду України № 3 від 31.03.1989 «Про практику застосування судами України законодавства про відшкодування матеріальної шкоди, заподіяної злочином, і стягнення безпідставно нажитого майна» при розгляді кримінальної справи суд зобов'язаний на основі всебічного, повного й об'єктивного дослідження обставин справи з'ясувати характер і розмір матеріальної шкоди, заподіяної злочином, наявність причинного зв'язку між вчиненим і шкодою, що настала, роль і ступінь кожного з підсудних в її заподіянні, а також чи відшкодовано її повністю або частково до судового розгляду справи, і у вироку дати належну оцінку зазначеним обставинам.

З огляду на викладене, суд приходить до висновку про необхідність повного задоволення позовних вимог в частині відшкодування матеріальної шкоди, оскільки вони вмотивовані як в цивільному позові, так і самою потерпілою ОСОБА_5 у судовому засіданні, а також підтверджені чеками про придбання медикаментів, довідкою завідуючого лікарською амбулаторією селища Донське №3, в якій вказано діагноз потерпілої та необхідні заходи лікування, випискою з історії хвороби №222.

Відповідно до ст. 1167 ЦК України, моральна шкода, завдана фізичній або юридичній особі неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю, відшкодовується особою, яка її завдала, за наявності її вини, крім випадків, встановлених частиною другою цієї статті.

Суму спричиненої моральної шкоди, завданої злочином, позивач ОСОБА_5 обґрунтовує тим, що у зв'язку з нанесенням їй тілесних ушкоджень вона зазнала моральної шкоди, яка виразилася в глибоких душевних стражданнях, порушений звичайний спосіб життя, втрачені нормальні життєві зв'язки. Моральну шкоду оцінила в 10 000 гривень.

Відповідно до Постанови Пленуму Верховного Суду України від 31 березня 1995 року №4 зі змінами та доповненнями, під моральною шкодою слід розуміти втрати немайнового характеру внаслідок моральних чи фізичних страждань. Розмір відшкодування моральної (немайнової) шкоди суд визначає залежно від характеру та обсягу страждань (душевних, фізичних, психологічних тощо), яких зазнав потерпілий, характеру немайнових витрат (їх тривалості, можливості відновлення тощо) та з урахуванням інших обставин. При цьому суд має виходити із засад розумності, виваженості та справедливості.

Суд погоджується з визначеним потерпілою розміром моральної шкоди частково, вважає достатньою, обґрунтованою та такою, що підлягає задоволенню з врахуванням принципу розумності та справедливості, приймаючи до уваги невідворотність наслідків, що настали від дій обвинуваченого, глибину душевних страждань потерпілої, пов'язаних з нанесенням тілесних ушкоджень, у сумі 1 000 грн.

Керуючись ст.ст.124, 368, 370- 374, 394 КПК України, суд

З А С У Д И В:

Визнати ОСОБА_1 винним у скоєнні кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст. 125 КК України і призначити йому покарання у вигляді 240 (двохсот сорока) годин громадських робіт.

Запобіжний захід - не обирався.

Цивільний позов задовольнити частково.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь ОСОБА_5 2174 гривні 35 копійок відшкодування матеріальної шкоди та 1000 гривень 00 копійок відшкодування моральної шкоди.

Апеляційна скарга на вирок може бути подана через Волноваський районний суд протягом тридцяти днів з дня його проголошення до Апеляційного суду Донецької області.

Копію вироку суду після його проголошення негайно вручити засудженому та прокурору.

Суддя: О.С.Овчиннікова