Ухвала суду № 67203259, 17.06.2017, Самарський районний суд м. Дніпропетровська

Справа № 206/3169/17

1-кс/206/292/17

УХВАЛА

17 червня 2017 року слідчий суддя Самарського районного суду м. Дніпропетровська СухоруковА.О.,

при секретаріПучковій Д.О.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в місті Дніпро клопотання слідчого СВ Самарського ВП ДВП ГУНП в Дніпропетровській області

ст. лейтенант поліції ОСОБА_1, внесеного до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №12017040700000789 від 15.06.2017 року про застосування запобіжного заходу у виді тримання під вартою стосовно:

ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, громадянина України, уродженця ІНФОРМАЦІЯ_2, маючого середню освіту, не одруженого, не маючого на утриманні малолітніх дітей, не працюючого, інвалід 3-ї групи, зареєстрованого за адресою: ІНФОРМАЦІЯ_3, раніше не судимого,

підозрюваного у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого за ч.2 ст.156 КК України,

за участю прокурора Данилова Д.С.,

слідчого Рябенко І.Ю.,

захисника ОСОБА_3

в с т а н о в и в:

17 червня 2017 року слідчий звернувся до суду із цим клопотанням.

Вимоги клопотання обґрунтовані тим, що в провадженні СВ Самарського ВП ДВП ГУНП в Дніпропетровській області знаходиться кримінальне провадження за №12017040700000789 від 15.06.2017, за ознаками складу злочину, передбаченого ч.2 ст.156 КК України.

Матеріалами досудового розслідування встановлено, ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, 14.06.2017 року близько 18 години 15 хвилин перебуваючи у стані алкогольного спяніння, прибув до будівлі виконавчого комітету Самарської районної у місті Дніпропетровську ради, розташованої за адресою: м. Дніпро, вул. 20 річчя Перемоги б.51.

Знаходячись поблизу паркану зазначеної установи, ОСОБА_2, побачив двох малолітніх дівчат - ОСОБА_4 ІНФОРМАЦІЯ_4 та ОСОБА_5 ІНФОРМАЦІЯ_5, які гралися біля дерев, що знаходяться між вказаною установою та багатоквартирним будинком №49 по вул. 20-річчя Перемоги в м. Дніпро.

В той час у ОСОБА_2 виник умисел, спрямований на вчинення злочину проти статевої свободи та статевої недоторканості, а саме розбещення малолітніх.

Так, ОСОБА_2, перебуваючи у стані алкогольного спяніння реалізуючи свій злочинний умисел, направлений на вчинення розпусних дій, бажаючи задоволення своєї статевої пристрасті, користуючись відсутністю поблизу батьків ОСОБА_4, ОСОБА_5 та інших дорослих осіб, які могли б перешкодити вчиненню злочину, достовірно розуміючи те, що ОСОБА_4 та ОСОБА_5 є малолітніми, користуючись безпорадним, з огляду на вік, станом малолітніх потерпілих, перебуваючи у безпосередній близькості від них, звернувся до останніх, чим привернув їх увагу до себе. Після цього, розстібнув штани одягнені на ньому та оголив і став демонструвати свій статевий орган малолітнім.

Далі, ОСОБА_2, продовжуючи реалізовувати свій злочинний умисел, відчувши статеве збудження, бажаючи задоволення своєї статевої пристрасті, у присутності малолітньої ОСОБА_5, взяв малолітню ОСОБА_4 за руку та скориставшись фізичною та психологічною безпорадністю останніх, достовірно знаючи, що своїми діями він ставить під загрозу нормальний психологічний та соціальний розвиток малолітніх потерпілих, своєю вільною рукою почав вчинювати у присутності останніх акт онанізму.

В цей час ОСОБА_2 почув крики перехожих дорослих осіб, які виявили його злочинні дії, у звязку із чим покинув місце вчинення злочину.

На підставі вище викладеного просить застосувати до підозрюваного ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1., запобіжний захід у вигляді тримання під вартою строком на 60 днів.

Клопотання слідчого погодженого із прокурором Дніпропетровської місцевої прокуратури № 1 Дніпропетровської області, оформлене відповідно до вимог ст.184 Кримінального процесуального кодексу України.

Слідчий в судовому засіданні підтримав клопотання та прохав його задовольнити.

Підозрюваний ОСОБА_2 в судовому засіданні категорично заперечував проти застосування до нього запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, а вразі застосування запобіжного заходу то домашнього арешту тільки в нічний час, оскільки він справляв свої природні потреби і ніякого контакту у нього з цими дітьми не було, можливо коли він справляв свої природні потреби його побачили діти, а фізично він до них не торкався.

Свідок ОСОБА_6 в судовому засіданні підтвердила той факт, що вона бачила як саме ОСОБА_2 14 червня 2017 року о 18 годині 30 хвилин, в присутності двох малолітніх дітей, взявши одну малолітню дитину за руку вчинював акт онанізму. Коли вона з своєю подругою побачила це стали кричати. Після чого він почав бігти в невідомому напрямку. Згодом, вони побачили того ж самого чоловіка на тому ж місці, який пивом мив свій статевий орган. Після того як чоловіка затримала, свідок стверджувала що він намагався з нею домовитись, щоб вона дала інші покази.

Захисник в судовому засіданні, просив не обирати запобіжний захід у вигляді тримання під вартою, а застосувати більш м'який, домашній арешт.

Прокурор в судовому засіданні підтримав клопотання, просив його задовольнити.

Вислухавши доводи та пояснення, слідчого, підозрюваного, свідка, захисника, доводи прокурора, дослідивши подані матеріали, приходжу до висновку про необхідність задовольнити клопотання та застосувати стосовно підозрюваного запобіжний захід у виді тримання під вартою.

Встановлено, що 15.06.2017 року до Єдиного реєстру досудових розслідувань були внесені відомості за ч.2 ст156 КК України, кримінальне провадження №12017040700000789.

17.06.2017 року о 08 годин 00 хвилин ОСОБА_2 в порядку ст.ст. 276-279 Кримінального процесуального кодексу України було письмово повідомлено про те, що він підозрюється у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст.156 КК України.

Копію клопотання слідчого про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою із доданими матеріалами було вручено ОСОБА_2 17 червня 2017 року о 08 год. 10 хв.

У відповідності до ст.176 Кримінального процесуального кодексу України, запобіжними заходами є: особисте зобовязання; особиста порука; застава; домашній арешт; тримання під вартою. Тимчасовим запобіжним заходом є затримання особи, яке застосовується з підстав та в порядку, визначеному цим Кодексом. Слідчий суддя, суд відмовляє у застосуванні запобіжного заходу, якщо слідчий, прокурор не доведе, що встановлені під час розгляду клопотання про застосування запобіжних заходів обставини, є достатніми для переконання, що жоден із більш мяких запобіжних заходів, передбачених частиною першою цієї статті, не може запобігти доведеним під час розгляду ризику або ризикам. При цьому найбільш мяким запобіжним заходом є особисте зобовязання, а найбільш суворим - тримання під вартою. Запобіжні заходи застосовуються: під час досудового розслідування - слідчим суддею за клопотанням слідчого, погодженим з прокурором, або за клопотанням прокурора, а під час судового провадження - судом за клопотанням прокурора.

За змістом ст.177 Кримінального процесуального кодексу України, метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього процесуальних обовязків, а також запобігання спробам: переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду; знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення; незаконно впливати на потерпілого, свідка, іншого підозрюваного, обвинуваченого, експерта, спеціаліста у цьому ж кримінальному провадженні; перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином; вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється, обвинувачується. Підставою застосування запобіжного заходу є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, а також наявність ризиків, які дають достатні підстави слідчому судді, суду вважати, що підозрюваний, обвинувачений, засуджений може здійснити дії, передбачені частиною першою цієї статті. Слідчий, прокурор не мають права ініціювати застосування запобіжного заходу без наявності для цього підстав, передбачених цим Кодексом.

Положеннями ст.178 Кримінального процесуального кодексу України визначено, що при вирішенні питання про обрання запобіжного заходу, крім наявності ризиків, зазначених у статті 177 цього Кодексу, слідчий суддя, суд на підставі наданих сторонами кримінального провадження матеріалів зобовязаний оцінити в сукупності всі обставини, у тому числі: вагомість наявних доказів про вчинення підозрюваним, обвинуваченим кримінального правопорушення; тяжкість покарання, що загрожує відповідній особі у разі визнання підозрюваного, обвинуваченого винуватим у кримінальному правопорушенні, у вчиненні якого він підозрюється, обвинувачується; вік та стан здоровя підозрюваного, обвинуваченого; міцність соціальних звязків підозрюваного, обвинуваченого в місці його постійного проживання, у тому числі наявність в нього родини й утриманців; наявність у підозрюваного, обвинуваченого постійного місця роботи або навчання; репутацію підозрюваного, обвинуваченого; майновий стан підозрюваного, обвинуваченого; наявність судимостей у підозрюваного, обвинуваченого; дотримання підозрюваним, обвинуваченим умов застосованих запобіжних заходів, якщо вони застосовувалися до нього раніше; наявність повідомлення особі про підозру у вчиненні іншого кримінального правопорушення; розмір майнової шкоди, у завданні якої підозрюється, обвинувачується особа, або розмір доходу, в отриманні якого внаслідок вчинення кримінального правопорушення підозрюється, обвинувачується особа, а також вагомість наявних доказів, якими обґрунтовуються відповідні обставини.

Відповідно до ч. 1, п. 5 ч. 2, ч. 3 ст. 183 Кримінального процесуального кодексу України, тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі, якщо прокурор доведе, що жоден із більш мяких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим статтею 177 цього Кодексу. Запобіжний захід у вигляді тримання під вартою не може бути застосований, окрім як до раніше не судимої особи, яка підозрюється або обвинувачується у вчиненні злочину, за який законом передбачено покарання у виді позбавлення волі на строк понад пять років, а до раніше судимої особи у вигляді позбавлення волі строком до трьох років.

Слідчий суддя, суд при постановленні ухвали про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою зобовязаний визначити розмір застави, достатньої для забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим обовязків, передбачених цим Кодексом, крім випадків, передбачених частиною четвертою цієї статті, тобто:

1) щодо злочину, вчиненого із застосуванням насильства або погрозою його застосування;

2) щодо злочину, який спричинив загибель людини;

3) щодо особи, стосовно якої у цьому провадженні вже обирався запобіжний захід у вигляді застави, проте був порушений нею.

В ухвалі слідчого судді, суду зазначаються, які обовязки з передбачених статтею 194 цього Кодексу будуть покладені на підозрюваного, обвинуваченого у разі внесення застави, наслідки їх невиконання, обґрунтовується обраний розмір застави, а також можливість її застосування, якщо таке рішення прийнято у кримінальному провадженні, передбаченому частиною четвертою цієї статті.

Врахувавши дійсні обставини справи, схиляюся та приймаю за дійсні доводи прокурора про те, що застосування до підозрюваного більш мяких запобіжних заходів, що передбачені Кримінальним процесуальним кодексом України, є недостатньою мірою, оскільки вони не будуть слугувати забезпеченню виконання підозрюваним покладених на нього процесуальних обовязків, а також не зможе запобігти спробам підозрюваного переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду, вчинити інше кримінальне правопорушення.

Зазначені висновки суду засновані перед усім на тому, що ОСОБА_2 обґрунтовано підозрюється у вчинені тяжкого кримінального правопорушення, за яке у разі визнання винним передбачено покарання у вигляді позбавлення волі на строк від пяти до восьми років.

Оскільки осіб, які б виявили бажання особисто поручитися за виконання підозрюваним покладених на нього обовязків відповідно до статті 194 Кримінального процесуального кодексу України і зобовязалися за необхідності доставити його до органу досудового розслідування чи в суд на першу про те вимогу не знайшлося, застосування до підозрюваного такого виду запобіжного заходу як особиста порука не виявляється можливим.

Застосувати запобіжний захід у виді домашнього арешту вважаю за неможливе, оскільки ОСОБА_2, вчинив злочин біля свого місця мешкання.

Відповідно до ст.182 КПК України застава полягає у внесенні коштів у грошовій одиниці України на спеціальний рахунок, визначений в порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України, з метою забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього обовязків, під умовою звернення внесених коштів у доход держави в разі невиконання цих обовязків.

У відповідності до п.2 ч.5 ст.182 Кримінального процесуального кодексу України, розмір застави визначається щодо особи, підозрюваної чи обвинуваченої у вчиненні тяжкого злочину, - від двадцяти до вісімдесяти прожиткових мінімумів. ОСОБА_2 не працює, не має інших доходів, і не в змозі самостійно внести достатню суму застави.

При цьому вважаю за необхідне визначити розмір застави відповідно до п.2 ч.5 ст. 182 КПК України, виходячи із розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленої на 1 січня 2017р. 1600 грн. Враховуючи характеризуючи данні підозрюваного, відсутності в нього джерел доходу, вважаю, що сума у розмірі двадцяти прожиткових мінімумів, тобто 32000,00грн. буде достатньою для внесення у якості застави. Зазначена сума підлягає внесенню на розрахунковий рахунок 37312066017442, одержувач: ТУ ДСАУ в Дніпропетровській області, банк одержувача ГУ ДКСУ в Дніпропетровській області, код ОКПО 26239738, МФО 820172.

В ухвалі слідчого судді, суду зазначаються, які обовязки з передбаченихстаттею 194цього Кодексу будуть покладені на підозрюваного, обвинуваченого у разі внесення застави, наслідки їх невиконання, обґрунтовується обраний розмір застави, а також можливість її застосування, якщо таке рішення прийнято у кримінальному провадженні, передбаченому частиною четвертою цієї статті.

З огляду на особу підозрюваного та склад кримінального правопорушення, у якому підозрюється ОСОБА_2 у разі його звільнення з-під варти під заставу вважаю за необхідне покласти наступні обовязки із визначених ст. 194 КПК України:

1) прибувати до слідчого, прокурора або суду за першим викликом для проведення процесуальних дій;

2) не відлучатися із м. Дніпропетровська без дозволу слідчого, прокурора або суду;

3) повідомляти слідчого, прокурора чи суд про зміну свого місця проживання;

4) утримуватися від спілкування зі свідками та потерпілими у даному кримінальному провадженні;

За змістом ч.ч.1, 2 ст.197 Кримінального процесуального кодексу України, строк дії ухвали слідчого судді, суду про тримання під вартою або продовження строку тримання під вартою не може перевищувати шістдесяти днів. Строк тримання під вартою обчислюється з моменту взяття під варту, а якщо взяттю під варту передувало затримання підозрюваного, обвинуваченого, - з моменту затримання.

На підставі викладеного та керуючись ст.ст. 176-184, 193-194, 196, 197, 205, 206, 369, 370, 371, 372, 376 Кримінального процесуального кодексу України, слідчий суддя

у х в а л и в :

Клопотання слідчого СВ Самарського ВП ДВП ГУНП в Дніпропетровській області

ст. лейтенант поліції ОСОБА_1, про застосування запобіжного заходу у виді тримання під вартою стосовно ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, задовольнити.

Застосувати стосовно ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1 запобіжний захід у виді тримання під вартою на строк в 60 (шістдесят) днів, який обраховувати з 17 червня 2017 року по 15 серпня 2017 року включно.

Визначити, що грошова сума у розмірі - 32000,00грн. є достатньою для внесення її як застави.

У разі звільнення ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, з-під варти під заставу, покласти на нього обовязки:

1) прибувати до слідчого, прокурора або суду за першим викликом для проведення процесуальних дій;

2) не відлучатися із м. Дніпро без дозволу слідчого, прокурора або суду;

3) повідомляти слідчого, прокурора чи суд про зміну свого місця проживання;

4) утримуватися від спілкування зі свідками та потерпілими у даному кримінальному провадженні;

Зазначені обовязки діятимуть два місяці з дня звільнення ОСОБА_2, з-під варти.

Розяснити ОСОБА_2, що у разі невиконання покладених на нього цією ухвалою обовязків, до нього може бути застосований більш жорсткий запобіжний захід і на нього може бути накладено грошове стягнення в розмірі від 0,25 розміру мінімальної заробітної плати до 2 розмірів мінімальної заробітної плати.

Контроль за виконанням умов звільнення під заставу покласти на слідчого СВ Самарського ВП ДВП ГУНП в Дніпропетровській області ст. лейтенант поліції ОСОБА_1

Ухвала слідчого судді може бути оскаржена протягом пяти днів з дня її проголошення шляхом подання апеляційної скарги безпосередньо до апеляційного суду Дніпропетровської області.

Слідчий суддя А.О.Сухоруков