Ухвала суду № 67201511, 07.06.2017, Вознесенівський районний суд міста Запоріжжя (до 25.04.2025 - Орджонікідзевський районний суд м. Запоріжжя)

1Справа № 335/1418/17 2/335/863/2017

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

7 червня 2017 р. Орджонікідзевський районний суд м. Запоріжжя в складі:

головуючого судді Шалагінової А.В.,

за участю секретаря судового засідання Войтович Г.В.,

представника відповідача ОСОБА_1,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду за адресою: м. Запоріжжя, вул. Перемоги, 51, питання про прийняття уточненої позовної заяви ОСОБА_2, в інтересах якої діє її представник ОСОБА_3, до Координаційного центру з надання правової допомоги про стягнення заборгованості із заробітної плати,

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_2 звернулась до суду з позовом до Координаційного центру з надання правової допомоги про стягнення заборгованості із заробітної плати, мотивуючи свої вимоги тим, що вона була поновлена на посаді директора Регіонального центру з надання безоплатної вторинної правової допомоги у Запорізькій області. 24.01.2017 вийшла на роботу. Згідно з наказом відповідача № 343-к від 23.12.2016, її було поновлено з 10.07.2015 відповідно до рішення Орджонікідзевського районного суду м. Запоріжжя від 04.12.2015, але заробітна плата їй з 10.07.2015 не виплачувалась. Вона звернулась письмово із заявою про виплату заробітної плати, але отримала відповідь про необхідність надати пояснення з приводу причин відсутності на роботі з 12 по 23 січня 2017 р. Просила стягнути на її користь заборгованість із заробітної плати у розмірі 55296,00 грн. (18 місяців х 3072 грн.).

7 червня 2017 р. через канцелярію суду надійшла уточнена позовна заява ОСОБА_2, в інтересах якої діє її представник ОСОБА_3, до Координаційного центру з надання правової допомоги про стягнення заборгованості із заробітної плати.

У судове засідання позивач не зявилась, про дату, час та місце розгляду справи повідомлялась через свого представника шляхом вручення йому в суді судової повістки в порядку частини пятої статті 76 ЦПК України.

Представник позивача у судове засідання, призначене на 7 червня 2017 р., не зявився, надіслав заяву про перенесення дати та часу судового засідання з причин його перебування у відрядженні, а також з урахуванням необхідності надання часу відповідачу для ознайомлення з уточненою позовною заявою. В цей же час, ЦПК України не містить такої процесуальної дії як «перенесення дати та часу судового засідання», а підстави відкладення розгляду справи регламентовано статтею 169 ЦПК України. Зазначена норма не містить такої підстави для відкладення як необхідність надання часу для ознайомлення з уточненою позовною заявою. Крім того, ознайомившись із наданою суду копією документа «направлення у відрядження», суд встановив, що воно видане самим представником позивача як головою ради ГО «Центр реформ, демократії та права», не містить посилання на відповідний наказ про відрядження, а до цього направлення не надано жодного проїзного чи іншого підтверджуючого документа про фактичне відбуття представника у відрядження. Оскільки в силу вимог частини третьої статті 169 ЦПК України неявка представника не є перешкодою для розгляду справи, суд, з урахуванням думки представника відповідача, який прибув у дане судове засідання, вважав за можливе вирішити питання про можливість прийняття уточненої позовної заяви за його відсутності та відсутності позивача.

Представник відповідача у судовому засіданні проти прийняття до розгляду уточненої позовної заяви заперечував, оскільки нею змінено предмет та підставу позову одночасно, що суперечить вимогам статті 31 ЦПК України.

Заслухавши учасників процесу, які прибули у судове засідання, вивчивши надані суду матеріали, суд дійшов таких висновків.

Відповідно до частини другої статті 31 Цивільного процесуального кодексу України, крім прав та обов'язків, визначених у статті 27 цього Кодексу, позивач має право протягом усього часу розгляду справи збільшити або зменшити розмір позовних вимог, відмовитися від позову, а відповідач має право визнати позов повністю або частково. До початку розгляду судом справи по суті позивач має право шляхом подання письмової заяви змінити предмет або підставу позову, а відповідач пред'явити зустрічний позов.

Таким чином, ЦПК України не передбачає подання уточненої позовної заяви, встановлюючи можливість подати суду заяву про збільшення або зменшення розміру позовних вимог, про зміну предмету або підстави позову.

Крім того, уточнена позовна заява ОСОБА_2 свідчить про зміну нею одночасно і предмету і підстави позову. Так, в цій уточненій позовній заяві ОСОБА_2 змінила підставу позову, зазначивши підставою невірне обчислення середньоденного заробітку через застосування невірного коефіцієнту, при цьому також вказала іншу правову підставу таких вимог Постанову КМУ № 100 від 08.02.1995. Також в уточненій позовній заяві змінено предмет позову у первісному позові позивач заявляла вимоги про стягнення заборгованості по заробітній платі, а в уточненому позові вона вже просить стягнути суму, що фактично є різницею між фактично сплаченим середнім заробітком за час вимушеного прогулу та розміром середнього заробітку, обчисленого позивачем за вірним, на її думку, коефіцієнтом при його обчисленні.

Тому, у прийнятті уточненої позовної заяви ОСОБА_2, в інтересах якої діє її представник ОСОБА_3 слід відмовити, розяснивши позивачеві право звернутися до суду з окремим позовом в загальному порядку із дотриманням вимог ЦПК України.

Керуючись ст.ст. 31, 210 ЦПК України, суд

УХВАЛИВ:

У прийнятті уточненої позовної заяви ОСОБА_2, в інтересах якої діє її представник ОСОБА_3 відмовити, розяснивши позивачеві право звернутися до суду із окремим позовом в загальному порядку із дотриманням вимог ЦПК України.

Ухвала оскарженню не підлягає, але заперечення проти неї можуть бути включені до апеляційної скарги на рішення суду.

Вступна та резолютивна частини ухвали постановлені в нарадчій кімнаті та проголошені у судовому засіданні 7 червня 2017 року.

Повний текст ухвали виготовлено 12 червня 2017 року.

Суддя А.В. Шалагінова