Ухвала суду № 67196899, 14.06.2017, Касаційний адміністративний суд Верховного Суду (до 15.12.2027 - Вищий адміністративний суд України)

ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ

УХВАЛА

14 червня 2017 року м. Київ К/800/19296/17

Суддя Вищого адміністративного суду України Нечитайло О.М.,

перевіривши касаційну скаргу Державної податкової інспекції у Приморському районі м.Одеси Головного управління ДФС в Одеській області

на постанову Одеського окружного адміністративного суду від 19 квітня 2016 року

та ухвалу Одеського апеляційного адміністративного суду від 09 червня 2016 року

у справі №815/5157/15

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Ліберті Л»

до Державної податкової інспекції у Приморському районі м.Одеси Головного управління ДФС в Одеській області

про визнання неправомірними та скасування податкових повідомлень-рішень,

ВСТАНОВИВ:

Державна податкова інспекція у Приморському районі м.Одеси Головного управління ДФС в Одеській області звернулась до Вищого адміністративного суду України із касаційною скаргою на постанову Одеського окружного адміністративного суду від 19 квітня 2016 року та ухвалу Одеського апеляційного адміністративного суду від 09 червня 2016 року у справі №815/5157/15.

Перевіривши відповідність вказаної касаційної скарги та доданих до неї документів вимогам статті 213 Кодексу адміністративного судочинства України (далі – КАС України), суддя-доповідач приходить до висновку, що вказана скарга підлягає залишенню без руху, виходячи з наступного.

Відповідно до частини п’ятої статті 213 КАС України до касаційної скарги, зокрема додається документ про сплату судового збору.

Згідно положень частин першої та другої статті 4 Закону України «Про судовий збір», судовий збір справляється у відповідному розмірі від прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, - у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі. За подання касаційної скарги на рішення суду судовий збір сплачується у розмірі 120 відсотків ставки, що підлягала сплаті при поданні позовної заяви.

Однак, всупереч вимогам частини п’ятої статті 213 КАС України скаржником до касаційної скарги не додано документ про сплату судового збору.

Крім того, відповідно до частини другої статті 212 КАС України, касаційна скарга на судові рішення подається протягом двадцяти днів після набрання законної сили судовим рішенням суду апеляційної інстанції, крім випадків, передбачених цим Кодексом, а в разі складення постанови в повному обсязі відповідно до статті 160 цього Кодексу - з дня складення постанови в повному обсязі.

Згідно частини четвертої статті 214 КАС України, касаційна скарга залишається без руху також у випадку, якщо вона подана після закінчення строків, встановлених статтею 212 цього Кодексу, і особа, яка її подала, не порушує питання про поновлення цього строку, або якщо підстави, вказані нею у заяві, визнані неповажними. При цьому протягом тридцяти днів з моменту отримання ухвали про залишення касаційної скарги без руху особа має право звернутися до суду касаційної інстанції з заявою про поновлення строків або вказати інші підстави для поновлення строку.

Якщо заяву не буде подано особою в зазначений строк або вказані нею підстави для поновлення строку касаційного оскарження визнані неповажними, суддя-доповідач відмовляє у відкритті касаційного провадження.

Як вбачається з матеріалів поданої касаційної скарги, рішення суду апеляційної інстанції складено в повному обсязі 09 червня 2016 року, тоді як касаційну скаргу було надіслано засобами поштового зв’язку до суду касаційної інстанції 07 червня 2017 року, тобто із пропуском строку, встановленого частиною другою статті 212 КАС України.

При цьому, скаржником заявлено клопотання про поновлення зазначеного процесуального строку, яке мотивоване повторністю звернення до суду касаційної інстанції з даною касаційною скаргою.

Водночас наведені скаржником у клопотанні про поновлення строку касаційного оскарження підстави не можуть бути визнані поважними, з огляду на наступне.

Так, особи, які беруть участь у справі, у разі, якщо не погоджуються із ухваленими судовими рішеннями після їх перегляду в апеляційному порядку, можуть скористатися правом їх оскарження у касаційному порядку, яке повинно бути реалізовано у встановлений вказаним кодексом строк.

Частина друга статті 49 КАС України покладає на осіб, які беруть участь у справі, обов’язок добросовісно користуватися належними їм процесуальними правами і неухильно виконувати процесуальні обов’язки.

Отже, особи, які беруть участь у справі, мають право оскаржити судові рішення у встановлений КАС України строк. При цьому, КАС України передбачає можливість поновлення пропущеного строку лише у разі його пропуску з поважних причин.

Невиконання вимог ухвали про залишення касаційної скарги без руху не є поважною причиною пропуску строку касаційного оскарження, оскільки не є такою, що не залежить від волі особи, яка подає касаційну скаргу, і не надає такій особі права у будь-який необмежений час після сплину строку касаційного оскарження реалізовувати право на касаційне оскарження судового рішення.

Відтак, скаржнику слід навести підстави для поновлення строку на касаційне оскарження та надати належні докази, якими б підтверджувалась поважність підстав пропуску строку касаційного оскарження рішення суду.

Згідно частини третьої статті 214 КАС України, до касаційної скарги, яка не оформлена відповідно до вимог, встановлених статтею 213 цього Кодексу, застосовуються правила статті 108 цього Кодексу.

Частиною першою статті 108 КАС України визначено, що суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, встановлених статтею 106 цього Кодексу, постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху, у якій зазначаються недоліки позовної заяви, спосіб їх усунення і встановлюється строк, достатній для усунення недоліків. Копія ухвали про залишення позовної заяви без руху невідкладно надсилається особі, що звернулася із позовною заявою.

Виходячи з наведеного, суддя-доповідач вважає, що касаційну скаргу слід залишити без руху, а скаржнику надати строк для усунення згаданих вище недоліків протягом тридцяти днів з моменту отримання даної ухвали.

Відповідно до частини другої статті 108 КАС України, якщо позивач усунув недоліки позовної заяви у строк, встановлений судом, вона вважається поданою у день первинного її подання до адміністративного суду.

Керуючись статтями 88, 108, 210 - 214 Кодексу адміністративного судочинства України, -

УХВАЛИВ:

1. Касаційну скаргу Державної податкової інспекції у Приморському районі м.Одеси Головного управління ДФС в Одеській області на постанову Одеського окружного адміністративного суду від 19 квітня 2016 року та ухвалу Одеського апеляційного адміністративного суду від 09 червня 2016 року у справі №815/5157/15 залишити без руху.

2. Встановити Державній податковій інспекції у Приморському районі м.Одеси Головного управління ДФС в Одеській області строк для усунення недоліків касаційної скарги, визначений частиною четвертою статті 214 КАС України.

3. Ухвала оскарженню не підлягає.

Суддя О.М. Нечитайло