Постанова № 67196735, 14.06.2017, Касаційний адміністративний суд Верховного Суду (до 15.12.2027 - Вищий адміністративний суд України)

ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

"14" червня 2017 р. м. Київ К/800/19352/15

Колегія суддів Вищого адміністративного суду України в складі:

Головуючого, суддіГорбатюка С.А. (доповідач)СуддівМороз Л.Л. Стрелець Т.Г. провівши у порядку письмового провадження касаційний розгляд адміністративної справи за позовом Відкритого акціонерного товариства "Турбоатом" до Державної фінансової інспекції в Харківській області про скасування вимоги за касаційною скаргою Державної фінансової інспекції в Харківській області на постанову Харківського окружного адміністративного суду від 10 грудня 2014 року та ухвалу Харківського апеляційного адміністративного суду від 31 березня 2015 року

в с т а н о в и л а:

У липні 2014 року Відкрите акціонерне товариство "Турбоатом" (далі - ВАТ "Турбоатом") у Харківському окружному адміністративному суді пред'явило, з урахуванням змін (доповнень) до позовних вимог, позов до Державної фінансової інспекції в Харківській області (далі - ДФІ в Харківській області) про скасування вимоги.

Просило:

- визнати нечинною вимогу відповідача про усунення порушень законодавства з фінансових питань, виявлених позаплановою ревізією позивача за період з 01 січня 2013 року по 31 березня 2014 року від 24 червня 2014 року

№ 05-25/6722;

- скасувати вимогу відповідача про усунення порушень законодавства з фінансових питань, виявлених позаплановою ревізією позивача за період з 01 січня 2013 року по 31 березня 2014 року від 24 червня 2014 року № 05-25/6722.

Постановою Харківського окружного адміністративного суду від 10 грудня 2014 року, залишеною без зміни ухвалою Харківського апеляційного адміністративного суду від 31 березня 2015 року, позов задоволено.

Визнано нечинною та скасовано вимогу ДФІ в Харківській області про усунення порушень законодавства з фінансових питань, виявлених позаплановою ревізією ВАТ "Турбоатом" за період з 01 січня 2013 року по 31 березня 2014 року від 24 червня 2014 року № 05-25/6722.

Не погоджуючись з рішеннями судів першої та апеляційної інстанцій, ДФІ в Харківській області подала касаційну скаргу.

В касаційній скарзі, посилаючись на неправильне застосування судами норм матеріального та процесуального права, ДФІ в Харківській області просить рішення судів першої та апеляційної інстанцій скасувати та ухвалити нове рішення про відмову у задоволенні позову.

Дослідивши матеріали справи та доводи касаційної скарги, колегія суддів дійшла висновку, що касаційна скарга підлягає задоволенню.

Судами попередніх інстанцій встановлено, що службовими особами ДФІ в Харківській області проведено позапланову ревізію фінансово-господарської діяльності ВАТ "Турбоатом" за період з 01 січня 2013 року по 31 березня 2014 року, за результатами якої встановлено ряд порушень, що викладені в акті ревізії від 24 червня 2014 року.

З метою повного усунення виявлених порушень, попередження їх виникнення в подальшому, ДФІ в Харківській області винесено вимогу

від 24 червня 2014 року № 05-25/6722 про усунення порушень законодавства з фінансових питань, виявлених позаплановою ревізією, згідно з якою зобов'язано позивача:

- забезпечити відшкодування на розрахунковий рахунок товариства безпідставно перерахованих коштів внаслідок завищення вартості робіт на загальну суму 161 100,01 грн. (з ПДВ);

- забезпечити відшкодування на рахунок підприємства суму витрат ВАТ "Турбоатом" при списанні з обліку паливно-мастильних матеріалів на суму 2073,16 грн.

Не погодившись із вимогою відповідача ВАТ "Турбоатом" звернулося до суду з вказаним адміністративним позовом.

Задовольняючи позов, визнаючи нечинною та скасовуючи вимогу ДФІ в Харківській області від 24 червня 2014 року № 05-25/6722, суд першої інстанції прийшов до висновку, що позовні вимоги є обґрунтованими.

Суд апеляційної інстанції погодився із висновком суду першої інстанції та залишив постанову Харківського окружного адміністративного суду від 10 грудня 2014 року без змін.

Колегія суддів не погоджується з такими висновками судів та зазначає наступне.

Частиною другою статті 19 Конституції України встановлено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Згідно з Положенням про Державну фінансову інспекцію України, затвердженим Указом Президента України від 23 квітня 2011 року № 499/2011 (далі - Положення), Державна фінансова інспекція України (Держфінінспекція України) є центральним органом виконавчої влади, діяльність якого спрямовується і координується Кабінетом Міністрів України через Міністра фінансів України, входить до системи органів виконавчої влади і забезпечує реалізацію державної політики у сфері державного фінансового контролю.

Держфінінспекція України відповідно до покладених на неї завдань вживає в установленому порядку заходів до усунення виявлених під час здійснення державного фінансового контролю порушень законодавства та притягнення до відповідальності винних осіб, а саме: вимагає від керівників та інших підконтрольних установ усунення виявлених порушень законодавства; звертається до суду в інтересах держави, якщо підконтрольною установою не забезпечено виконання вимог до усунення виявлених під час здійснення державного фінансового контролю порушень законодавства з питань збереження і використання активів (підпункт 4 пункту 4 Положення).

Відповідно до пункту 6 Положення Держфінінспекція України для виконання покладених на неї завдань має право в установленому порядку, зокрема, пред'являти керівникам та іншим особам підприємств, установ та організацій, що контролюються, обов'язкові до виконання вимоги щодо усунення виявлених порушень законодавства; при виявленні збитків, завданих державі чи об'єкту контролю, визначати їх розмір згідно з методикою, затвердженою Кабінетом Міністрів України.

Також Положенням установлено, що у разі, якщо підконтрольною установою не забезпечено виконання вимог до усунення виявлених під час здійснення державного фінансового контролю порушень законодавства з питань збереження і використання активів, Держфінінспекція України має право звернутися до суду в інтересах держави.

Зазначені норми кореспондуються з положеннями пункту 7 статті 10 Закону України "Про основні засади здійснення державного фінансового контролю в Україні", згідно з якими органу державного фінансового контролю надано право пред'являти керівникам та іншим службовим особам підконтрольних установ, що ревізуються, вимоги щодо усунення виявлених порушень законодавства з питань збереження і використання державної власності та фінансів, вилучати в судовому порядку до бюджету виявлені ревізіями приховані і занижені валютні та інші платежі, ставити перед відповідними органами питання про припинення бюджетного фінансування і кредитування, якщо отримані підприємствами, установами та організаціями кошти і позички використовуються з порушенням чинного законодавства.

Аналіз наведених норм дає підстави вважати, що органу державного фінансового контролю надано можливість здійснювати контроль за використанням коштів державного і місцевого бюджету та, у разі виявлення порушень законодавства, пред'являти обов'язкові до виконання вимоги про усунення таких правопорушень.

При виявленні збитків, завданих державі чи об'єкту контролю, орган державного фінансового контролю має право визначати їх розмір згідно з методикою, затвердженою Кабінетом Міністрів України, та звернутися до суду в інтересах держави, якщо підконтрольною установою не забезпечено виконання вимог до усунення виявлених під час здійснення державного фінансового контролю порушень законодавства з питань збереження і використання активів.

Вимога органу державного фінансового контролю спрямована на коригування роботи підконтрольної організації та приведення її у відповідність із вимогами законодавства і у цій частині вона є обов'язковою до виконання. Що стосується відшкодування виявлених збитків, завданих державі чи об'єкту контролю то про їх наявність може бути зазначено у вимозі, але вони не можуть бути примусово стягнуті шляхом вимоги. Такі збитки відшкодовуються у добровільному порядку або шляхом звернення до суду з відповідним позовом.

На підставі наведеного колегія суддів дійшла висновку про наявність у органу державного фінансового контролю права заявляти вимогу про усунення порушень, виявлених у ході перевірки підконтрольних установ, яка обов'язкова до виконання лише в частині усунення допущених порушень законодавства і за допомогою якої неможливо примусово стягнути виявлені в ході перевірки збитки.

З матеріалів справи вбачається, що ДФІ в Харківській області пред'явлено вимогу про усунення порушень. При цьому в оскаржуваній вимозі вказано, зокрема на виявлені збитки, їх розмір та необхідність їх стягнення.

Зважаючи на те, що збитки стягуються у судовому порядку за позовом органу державного фінансового контролю, правильність їх обчислення перевіряється судом, який розглядає такий позов, тому рішення судів першої та апеляційної інстанцій слід скасувати, у задоволенні позову відмовити.

Такий висновок відповідає правовій позиції, висловленій Верховним Судом України у постановах від 15 квітня 2014 року у справі № 21-40а14, від 15 квітня 2014року у справі № 21-63а14, від 07 жовтня 2014 року № 21-368а14, від 27 січня 2015 року № 21-436а14, який згідно зі статтею 244-2 Кодексу адміністративного судочинства України, є обов'язковим для всіх суб'єктів владних повноважень, які застосовують у своїй діяльності нормативно-правовий акт, що містить відповідну норму права. Висновок щодо застосування норм права, викладений у постанові Верховного Суду України, має враховуватися іншими судами загальної юрисдикції при застосуванні таких норм права.

Суди при розгляді зазначеної справи не врахували наведених вимог матеріального права.

За приписами статті 229 Кодексу адміністративного судочинства України суд касаційної інстанції має право скасувати судові рішення судів першої та апеляційної інстанцій та ухвалити нове рішення, якщо обставини справи встановлені повно і правильно, але суди першої та апеляційної інстанцій порушили норми матеріального чи процесуального права, що призвело до ухвалення незаконного судового рішення.

Враховуючи те, що у справі обставини встановлені повно і правильно, але суди першої та апеляційної інстанцій порушили норми матеріального і процесуального права, що призвело до ухвалення незаконних судових рішень, а тому, вони підлягають скасуванню з ухваленням нового рішення про відмову у задоволенні позовних вимог.

На підставі викладеного, керуючись статтями 220, 222, 229, 230, 232 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів

п о с т а н о в и л а:

Касаційну скаргу Державної фінансової інспекції в Харківській області задовольнити.

Постанову Харківського окружного адміністративного суду від 10 грудня 2014 року та ухвалу Харківського апеляційного адміністративного суду від 31 березня 2015 року у справі за позовом Відкритого акціонерного товариства "Турбоатом" до Державної фінансової інспекції в Харківській області про скасування вимоги, скасувати та ухвалити нову постанову.

У задоволенні позову Відкритого акціонерного товариства "Турбоатом" до Державної фінансової інспекції в Харківській області про скасування вимоги відмовити.

Постанова є остаточною, оскарженню не підлягає і може бути переглянута Верховним Судом України з підстав, у строк та у порядку, визначеними статтями 237, 238, 2391 Кодексу адміністративного судочинства України.

Судді Горбатюк С.А.

Мороз Л.Л.

Стрелець Т.Г.