Рішення № 67195978, 06.02.2017, Господарський суд Донецької області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ДОНЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

61022, м.Харків, пр.Науки, 5

Р І Ш Е Н Н Я

іменем України

06.02.2017р. Справа № 905/3274/16

Господарський суд Донецької області у складі судді Ніколаєвої Л.В.,

при секретарі судового засідання Паніна Я.М.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні справу

за позовом Товариство з обмеженою відповідальністю «Газенерголізинг»

до відповідача Державного підприємства «Антрацит»

про стягнення 364 496 119,98 грн.,

за участю:

представника ТОВ «Газенерголізинг»: ОСОБА_1, за довіреністю від 11.11.2016р.,

представника ТОВ «АКТИВЛІЗИНГ»: ОСОБА_2, за довіреністю № 20/01/2017-1 від 20.01.2017р.

представник ДП «Антрацит»: не з’явився

Суть спору: ТОВ «Газенерголізинг» звернулось до господарського суду Донецької області з позовом, в якому просить суд стягнути з ДП «Антрацит» 372 141 080,50 грн., з яких: 220 875 373,74 грн. - заборгованість зі сплати лізингових платежів, 45 105 217, 46 грн. - пеня, 11 614 479,27 грн. - 3% річних, 94 546 010,03 грн. - інфляційні втрати.

В обґрунтування позовних вимог позивач посилається на неналежне виконання відповідачем умов договору фінансового лізингу №Ш- 02/ФЛ від 26.08.2010р. щодо сплати лізингових платежів.

Відповідно до протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 22.11.2016р. для розгляду даної справи визначено суддю Ніколаєву Л.В.

Ухвалою господарського суду Донецької області від 25.11.2016р. за вказаним позовом порушено провадження у справі № 905/3274/16 та розгляд справи призначений на 12.01.2017р.

12.01.2017р. за вх. № 808/17 господарський суд одержав письмові пояснення (клопотання) позивача, згідно з якими останній посилається на те, що договір фінансового лізингу №Ш-02/ФЛ від 26.08.2010р. з урахуванням всіх додаткових угод до нього є чинним, відповідачем не виконано зобов’язання щодо сплати лізингових платежів, предмет лізингу не повертався. Окрім того, позивач зазначив про те, що рішенням господарського суду м. Києва від 31.07.2012р. у справі №40/414 відмовлено у задоволенні зустрічного позову до ТОВ «Газенерголізинг» про визнання договору фінансового лізингу №Ш-02/ФЛ від 26.08.2010р. недійсним, а рішенням господарського суду м. Києва від 21.05.2014р. у справі №910/21922/13 встановлений факт відсутності розірвання (припинення) договору фінансового лізингу №Ш-02/ФЛ від 26.08.2010р.

Також у вказаних письмових поясненнях (клопотанні) позивачем наведений розрахунок інфляційних втрат, згідно з яким розмір останніх за період з 01.11.2013р. по 31.10.2016р. становить 86 901 049,51 грн., у зв’язку з чим позивач просить суд в порядку ст. 22 ГПК України зменшити розмір позовних вимог в частині стягнення інфляційних втрат.

Разом із вказаними вище письмовими поясненнями (клопотанням) позивачем надано довідку про взяття на облік юридичної особи від 04.09.2008р., витяг з ЄДР юридичних осіб, фізичних осіб – підприємців та громадських формувань щодо позивача, статут позивача, свідоцтво про державну реєстрацію юридичної особи відповідача, довідку з ЄДРПОУ АБ № 070543 від 28.05.2010р. щодо відповідача, свідоцтво про реєстрацію платника податку на додану вартість № 16146407 від 23.05.2003р. щодо відповідача, статут відповідача зі змінами до нього, наказ Міністерства вугільної промисловості України від 09.04.2010р. № 123к/к про призначення ОСОБА_3 генеральним директором ДП «Антрацит», довідку ДП «Антрацит» від 13.09.2010р. № 073-110 про наявність відкритих рахунків, договір купівлі – продажу № 288-10 від 02.09.2010р. з додатками та додатковими угодами до нього, акти приймання – передачі від 26.10.2010р., від 28.10.2010р., від 29.10.2010р., від 31.10.2010р., від 05.11.2010р., від 16.11.2010р., від 18.11.2010р., від 19.11.2010р., від 23.11.2010р., від 01.12.2010р., від 03.12.2010р., від 22.12.2010р., від 24.12.2010р., від 18.02.2011р., від 11.04.2011р., акти готовності та технічного стану продукції по комплектності та якості від 22.10.2010р., від 10.11.2010р., від 18.11.2010р., від 23.11.2010р., від 30.11.2010р., від 15.12.2010р., від 17.12.2010р., від 20.12.2010р., від 14.02.2011р., від 05.04.2011р., акт повернення продукції від 14.02.2011р., накладні № 26-42-10 від 26.10.2010р., № 28-38-10, № 28-42-10, № 28-43-10 від 28.10.2010р., № 29-27-10 від 29.10.2010р., № 31-13-10 та № 31-14-10 від 31.10.2010р., № 1-2-12 від 01.12.2010р., № 3-5-12 від 03.12.2010р., № 5-10-11 від 05.11.2010р., № 16-3-11 від 16.11.2010р., № 18-20-11 від 18.11.2010р., № 19-40-11 від 19.11.2010р., № 23-1-11 від 23.11.2010р., № 16-24-12 від 16.12.2010р., № 22-9-12 від 22.12.2010р., № 24-5-12 та № 24-6-12 від 24.12.2010р., № 110804 від 11.04.2011р., № 181602 від 18.02.2011р., накладну на повернення постачальнику № 1 від 14.02.2011р., договір безоплатної поруки від 17.09.2010р., рішення господарського суду м. Києва від 31.07.2012р. по справі № 40/414, ухвалу Київського апеляційного господарського суду від 30.08.2012р. по справі № 40/414, рішення господарського суду м. Києва від 21.01.2014р. по справі № 910/21922/13, постанову Київського апеляційного господарського суду від 29.05.2014р. по справі № 910/21922/13, накази господарського суду м. Києва від 17.06.2014р. № 910/21922/13, акт звірки взаєморозрахунків станом на 01.08.2012р.

Ухвалою господарського суду Донецької області від 12.01.2017р. строк вирішення спору по справі продовжений до 07.02.2017р. у зв’язку із задоволенням клопотання позивача від 12.01.2017р. за вх. № 939/17 та розгляд справи відкладений на 06.02.2017р. При цьому, письмові пояснення позивача (клопотання) від 12.01.2017р. за вх. № 808/17 щодо зменшення розміру інфляційних втрат розцінені судом як заява про зменшення позовних вимог та прийнята до розгляду.

17.01.2017р. за вх. № 1354/17 господарський суд одержав додаткові письмові пояснення (клопотання) позивача щодо невідповідності лізингових періодів, що зазначені в зведеному графіку лізингових платежів, які відображені в Таблиці №1 до позову, а саме, в цій таблиці лізинговий період (з-до) зазначений некоректно, оскільки лізингові періоди в графіках №№1,2,3 лізингових платежів до договору фінансового лізингу (по факту поставки) в редакції додаткової угоди від 01.08.2012р. різняться, але таке зазначення ніяк не впливає на дати оплати та суми до оплати лізингових платежів, оскільки в графіках №1,2,3 чітко зазначено номер лізингового періоду, дати оплати лізингового платежу та сума платежу.

Разом із вищевказаними додатковими письмовими поясненнями (клопотанням) позивач надав роздруківки руху коштів по рахунку ТОВ «Газенерголізинг» в АБ «Південний» на підтвердження оплати за договором купівлі – продажу №288-10 від 02.09.2010р. та, як наслідок, підтвердження права власності на предмет лізингу за договором №Ш-02/ФЛ від 26.08.2010р.

18.01.2017р. за вх. № 1599/17 господарський суд одержав повідомлення ТОВ «Газенерголізинг» про відступлення права вимоги до ДП «Антрацит» за договором фінансового лізингу №Ш-02/ФЛ від 26.08.2010р. (з усіма додатками), а також прав та обов’язків ТОВ «Газенерголізинг», що виникають із вказаного договору, включаючи право власності на обладнання, що є предметом договору фінансового лізингу, до ТОВ «ДИРЕКТ-ЛІЗИНГ» на підставі договору відступлення права вимоги №ГД-1 від 16.12.2016р., що укладений між ТОВ «Газенерголізинг» та ТОВ «ДИРЕКТ-ЛІЗИНГ», у зв’язку з чим у ТОВ «Газенерголізинг» відсутні будь-які грошові та/або майнові вимоги до ДП «Антрацит» у зв’язку із заміною кредитора у зобов’язанні.

24.01.2017р. за вх. № 1953/17 господарський суд одержав повідомлення ТОВ «ДИРЕКТ-ЛІЗИНГ» про відступлення права вимоги до ДП «Антрацит» за договором фінансового лізингу №Ш-02/ФЛ від 26.08.2010р. (з усіма додатками), а також прав та обов’язків ТОВ «ДИРЕКТ-ЛІЗИНГ», що виникають із вказаного договору фінансового лізингу, включаючи право власності на обладнання, що є предметом договору фінансового лізингу, до ТОВ «АКТИВЛІЗИНГ» на підставі договору відступлення права вимоги №ДА-1 від 13.01.2017р., що укладений між ТОВ «ДИРЕКТ-ЛІЗИНГ» та ТОВ «АКТИВЛІЗИНГ», у зв’язку з чим у ТОВ «ДИРЕКТ-ЛІЗИНГ» відсутні будь-які грошові та/або майнові вимоги до ДП «Антрацит» у зв’язку із заміною кредитора у зобов’язанні.

26.01.2017р. за вх. № 2399/17 господарський суд одержав письмові пояснення ТОВ «Газенерголізинг», в яких останнє посилається на те, що відповідно до пункту 1.6 договору під час оплати лізинговий платіж підлягає коригуванню лізингоодержувачем на коефіцієнт коригування Кnbu шляхом множення цього коефіцієнту на відповідну суму поточного лізингового платежу, визначеного в графіку лізингових платежів. Відповідно до пункту 1.7 договору коефіцієнт коригування Кnbu – коефіцієнт, що розраховується за фактом зміни курсу НБУ грн./дол. США між датою укладення цього договору та датою, що передує даті сплати лізингового платежу, вказаній у базовому графіку лізингових платежів. Коефіцієнт коригування Кnbu застосовується до загальної суми лізингового платежу: відшкодування вартості предмета лізингу, винагороди лізингодавця (включаючи відсотки за користування позиковими коштами з метою придбання предмета лізингу), податків, сплачувані відносно предмета лізингу лізингодавцем, інші витрати тощо. У додатковій угоді №1 до договору фінансового лізингу сторони узгодили, що станом на 01.08.2012р. заборгованість відповідача складає 49 481 456, 06 грн. (заборгованість по відшкодуванню вартості предмета лізингу – 22 554 377, 90 грн., заборгованість по винагороді лізингодавця – 26 927 078, 16 грн.) і дійшли згоди про реструктуризацію боргу. Рішенням господарського суду м. Києва від 21.04.2014р. у справі №910/21922/13 встановлено, що станом на 20.09.2013р. лізингоодержувачу нараховано для оплати суму 117 068 782,01 грн. лізингових платежів, з яких відповідачем сплачено 21 457 709,51 грн., а тому сума боргу становить 77 616 188,94 грн., що не підлягає доказуванню в силу ст. 35 ГПК України. Предметом даного позову є стягнення лізингових платежів, строк сплати яких починається з 05.10.2013р. (за №15 графіку лізингових платежів до договору) по 05.04.2016р.

31.01.2017р. за вх. № 2922/17 господарський суд одержав заяву ТОВ «АКТИВЛІЗИНГ», згідно з якою останнє просить суд замінити позивача – ТОВ «Газенерголізинг» на його процесуального правонаступника – ТОВ «АКТИВЛІЗИНГ» у зв’язку із зміною кредитора в зобов’язанні, щодо якого виник спір. В обґрунтування даної заяви ТОВ «АКТИВЛІЗИНГ» посилається на заміну кредитора в договорі фінансового лізингу №Ш-02/ФЛ від 26.08.2010р. на підставі договорів про відступлення права вимоги №ГД-1 від 16.12.2016р. та №ДА-1 від 13.01.2017р.

Разом із заявою надані договір про відступлення права вимоги №ГД-1 від 16.12.2016р. разом з додатками до нього, акт приймання - передачі документації від 13.01.2017р. за договором відступлення права вимоги №ГД-1 від 16.12.2016р., акт приймання - передачі документації від 13.01.2017р. за договором відступлення права вимоги №ГД-1 від 16.12.2016р., акт приймання – передачі права власності на майно, що є предметом договору фінансового лізингу № Ш-02/ФЛ від 26.08.2010р., повідомлення про відступлення права вимоги з доказами їх надсилання, виписку з ЄДР юридичних осіб, фізичних осіб – підприємців та громадських формувань та відомості з ЄДР юридичних осіб, фізичних осіб – підприємців та громадських формувань щодо ТОВ «ДИРЕКТ – ЛІЗИНГ», статут ТОВ «ДИРЕКТ – ЛІЗИНГ», довіреність від 01.12.2016р., платіжне доручення № 10 від 30.12.2016р., договір про відступлення права вимоги №ДА-1 від 13.01.2017р. з додатками до нього, акт приймання - передачі документації від 20.01.2017р. за договором відступлення права вимоги №ДА-1 від 13.01.2017р., акт приймання – передачі права власності на майно, що є предметом договору фінансового лізингу № Ш-02/ФЛ від 26.08.2010р., повідомлення про відступлення права вимоги з доказами їх надсилання, виписку ЄДР юридичних осіб, фізичних осіб – підприємців та громадських формувань та відомості з ЄДР юридичних осіб, фізичних осіб – підприємців та громадських формувань щодо ТОВ «АКТИВЛІЗИНГ», статут ТОВ «АКТИВЛІЗИНГ», банківську виписку по рахунку ТОВ «АКТИВЛІЗИНГ», перші аркуші заяви про заміну позивача ТОВ «Газенерголізинг» на його процесуального правонаступника ТОВ «АКТИВЛІЗИНГ» з відмітками про її одержання ТОВ «ДИРЕКТ-ЛІЗИНГ» та ТОВ «Газенерголізинг».

06.02.2017р. за вх. № 3311/17 господарський суд одержав додаткові письмові пояснення (клопотання) позивача, зі змісту яких вбачається, що останній платіж відповідачем здійснено 03.07.2012р., жодного погашення лізингових платежів з 01.08.2012р. з боку ТОВ «Антрацит» не здійснювалось. Разом з вказаними письмовими поясненнями (клопотанням) надано акт звірки взаєморозрахунків станом на 01.08.2012р., а також заяву в порядку ст. 25 ГПК України, згідно з якою позивач підтримує та підтверджує доводи, що викладені у заяві ТОВ «АКТИВЛІЗИНГ» про заміну позивача у справі з ТОВ «Газенерголізинг» на ТОВ «АКТИВЛІЗИНГ», та просить суд замінити сторону позивача з ТОВ «Газенерголізинг» на його правонаступника ТОВ «АКТИВЛІЗИНГ» у справі № 905/3274/16.

Також, позивачем надані уточнені розрахунки позовних вимог (вх.№3312/17 від 06.02.2017р.), відповідно до яких сума заборгованості зі сплати лізингових платежів з 05.10.2013 по 05.04.2016 становить 220 855 556,66 грн., пеня – 45 100 878, 46 грн., 3% річних – 11 613 628,80 грн., інфляційні втрати – 86 895 912,89 грн.

В судовому засіданні 06.02.2017р. представник позивача просив суд задовольнити заяву про заміну сторони позивача з ТОВ «Газенерголізинг» на його правонаступника ТОВ «АКТИВЛІЗИНГ» у справі № 905/3274/16, а також позовні вимоги підтримав у повному обсязі (із врахуванням заяви про зменшення розміру інфляційних втрат за вх. № 808/17 від 12.01.2017р.) та просив суд їх задовольнити на користь ТОВ «АКТИВЛІЗИНГ».

Відповідач у судові засіданні не з’явився, відзив на позов і всі документи, що підтверджують заперечення проти позову до суду не надав. При цьому про час і місце судових засідань відповідач повідомлений належним чином, що підтверджується повідомленнями про вручення поштових відправлень, а тому господарський суд визнав за можливе розглянути справу за відсутністю відповідача у судових засіданнях та в силу вимог ст. 75 ГПК України за наявними у справі документами.

Відповідно до ст.85 ГПК України у судовому засіданні 06.02.2017р. за участю представника позивача оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Розглянувши матеріали справи та заслухавши пояснення представника позивача, суд встановив:

26 серпня 2010 року між ТОВ «Газенерголізинг» (лізингодавець, позивач) та ДП «Антрацит» (лізингоодержувач, відповідач) укладений договір фінансового лізингу №Ш-02/ФЛ, за умовами якого лізингодавець зобов’язується перед лізингоодержувачем набути право власності на майно (предмет лізингу) у постачальника відповідно до встановлених лізингоодержувачем Специфікацій та Технічних вимог з метою передачі його лізингоодержувачу у володіння та користування на визначений строк, а лізингоодержувач зобов’язується перед лізингодавцем прийняти предмет лізингу та сплачувати за користування ним встановлену плату (лізингові платежі). (п. 2.1. договору).

Відповідно до умов п. 1.1 договору предметом лізингу є обране лізингоодержувачем гірничошахтне обладнання, вказане в кожній Специфікації, які є невід’ємною частиною даного договору, яке лізингодавець набуває у власність у постачальника на підставі та на умовах цього договору та договору купівлі-продажу та передає його лізингоодержувачу у користування на умовах цього договору.

Згідно з умовами п. 2.4 договору строк фінансового лізингу складає 60 (шістдесят) календарних місяців з дати підписання акту введення в експлуатацію одиниці предмета лізингу. Закінченням строку фінансового лізингу вважається дата останнього лізингового платежу відповідно до Графіків лізингових платежів.

Строк передачі лізингодавцем лізингоодержувачу предмета лізингу в повному обсязі, кількість, виробник товару, модель, комплектність та термін поставки визначається відповідно до Графіку поставок (п.п. 2.2, 2.3 договору).

Загальна вартість предмета лізингу за договором згідно Специфікації складає 143 285 874 грн., в тому числі ПДВ (20%) – 23 880 979 грн. Загальна сума договору на момент його укладання визначається базовим графіком лізингових платежів (Додаток №2), яка за весь період дії договору може бути змінена відповідно до його умов (п.п. 3.1, 3.2 договору).

У п.п. 3.3, 3.4 договору встановлено, що розмір лізингових платежів, що підлягає оплаті за предмет лізингу, розраховується згідно з пунктами 1.6, 1.7 цього договору та фіксується у графіку лізингових платежів, який підписується сторонами.

Лізингоодержувач при сплаті лізингових платежів, зобов’язаний самостійно проводити їх коригування згідно п.1.6, 1.7 даного договору. При цьому застосування коефіцієнта коригування Кnbu не змінює вартість предмета лізингу, а впливає лише на зміну розміру лізингового платежу в частині інших платежів, лізингодавець спрямовує отримані кошти (різницю між фактично отриманими коштами та визначеною сумою в графіку лізингових платежів за користування предметом лізингу сумою поточного лізингового платежу) на відшкодування фінансових втрат, що виникають внаслідок зміни офіційного курсу НБУ грн./дол. США між датою укладення цього договору та датою, що передує даті сплати поточного лізингового платежу. Під час звіряння розрахунків сторони вказують Кnbu, що були (або мали бути) застосовані під час сплати лізингових платежів.

Зобов’язання лізингоодержувача по оплаті лізингових платежів, викупної вартості предмета лізингу та інших сум, що підлягають сплаті, вважаються виконаними тільки після перерахування суми відповідного платежу на рахунок лізингодавця.

Відповідно до умов п.п. 1.4., 1.12 договору базовий графік лізингових платежів – Додаток № 2 до цього договору, в якому визначається розмір та строк відповідного лізингового платежу, що підлягає сплаті (невід’ємна частина договору). Графік лізингових платежів – графік, який сторони даного договору обов’язково підписують одночасно із підписанням акта введення в експлуатацію предмета лізингу. Графік лізингових платежів складається на умовах, передбачених Додатком № 2, після його підписання сторонами договору, буде вважатися невід’ємною частиною даного договору.

Відповідно до умов п.п. 1.6., 1.7. договору лізинговий платіж – сума грошових коштів, що підлягають перерахуванню лізингодавцю від лізингоодержувача відповідно до Графіка лізингових платежів та включає в себе відшкодування вартості предмета лізингу та винагороду лізингодавця, яка складається з плати за залучені кредитні ресурси на реалізацію лізингової угоди, лізингової винагороди та інших платежів відповідно до договору і законодавства. Під час сплати лізинговий платіж підлягає коригуванню лізингоодержувачем на коефіцієнт коригування Кnbu шляхом множення цього коефіцієнту на відповідну суму поточного лізингового платежу, визначеного в Графіку лізингових платежів. Коефіцієнт коригування Кnbu - коефіцієнт, що розраховується за фактом зміни офіційного курсу НБУ грн./дол. США між датою укладення цього договору та датою, що передує даті сплати лізингового платежу, вказаній в базовому графіку лізингових платежів Кnbu= «Курс2»/ «Курс1», де «Курс1» - курс, встановлений НБУ для одного долара США на дату укладення договору, «Курс2» - курс, встановлений НБУ для одного долара США на день, що передує даті сплати лізингового платежу. Коефіцієнт коригування Кnbu застосовується до загальної суми лізингового платежу: відшкодування вартості предмета лізингу, винагороди лізингодавця (включаючи відсотки за користування позиковими коштами з метою придбання предмета лізингу), податків, сплачувані відносно предмета лізингу лізингодавцем, інші витрати тощо.

Умовами п. 3.6 договору встановлено, що платежі за договором здійснюються в гривнях.

Відповідно до умов п.п. 3.9, 3.10., 3.11 договору лізингоодержувач не має права затримувати лізингові платежі, строк сплат яких настав, навіть з причин завдання шкоди предмету лізингу. Лізингоодержувач здійснює лізингові платежі незалежно від фактичного користування предметом лізингу після введення в експлуатацію. Втрата предмету лізингу з вини лізингоодержувача не звільняє його від виконання своїх зобов’язань за цим договором. Зобов’язання за цим договором вважаються виконаними лізингоодержувачем тільки після сплати всіх платежів, встановлених умовами договору.

У п. 3.14 договору передбачено, що зобов’язання за даним договором забезпечені договором безоплатної поруки між лізингодавцем, лізингоодержувачем та ДП «Вугілля України.

Лізингоодержувач набуває право строкового володіння і користування предметом лізингу на умовах цього договору з моменту підписання уповноваженими представниками сторін акта приймання – передачі одиниці предмета лізингу в лізинг. Дата приймання – передачі предмета лізингу в лізинг співпадає з датою приймання – передачі предмета лізингу відповідно до договору купівлі – продажу за актом приймання – передачі від постачальника. (п. 5.1. договору).

За несвоєчасну сплату платежів лізингоодержувач сплачує пеню у розмірі 0,1% від простроченої суми, але не більше подвійної облікової ставки НБУ, яка діяла на момент нарахування пені, за кожен день прострочення (п. 10.2 договору).

Договір набуває чинності з моменту його підписання сторонами і діє до виконання сторонами всіх зобов’язань, передбачених цим договором. Строк лізингу за даним договором може бути продовжений за погодженням між лізингодавцем та лізингоодержувачем умов, на яких продовжується строк лізингу про що лізингодавець та лізингоодержувач підписують відповідну додаткову угоду до цього договору (п.п. 13.1, 13.2 договору).

Сторонами складені та підписані Специфікації на придбання гірничошахтного обладнання ДП «Антрацит» №№1,2 до договору, в яких визначили найменування продукції, кількість, ціну та суму з ПДВ, виробника. Загальна вартість предмета лізингу за Специфікацією №1 до договору становить 134 923 866 грн., за Специфікацією №2 – 8 362 008 грн.

Одночасно з підписанням договору фінансового лізингу та специфікацій сторонами погоджено та підписано базові графіки нарахування лізингових платежів (додатки №№ 2, 2.1, 2.2), а також складено графік поставки предмету лізингу (додаток № 1).

Додатковими угодами № 1 від 10.12.2010р., № 2 від 31.01.2011р. внесені зміни щодо найменування по позиції № 3 в Специфікації № 2 та позиції № 11 в додатку № 1, щодо заміни підстанцій, щодо зміни найменування позиції № 4 Специфікації № 1, позиції № 3 додатку № 1.

На виконання умов договору фінансового лізингу, 17.09.2010р. між ДП «Вугілля України» (поручитель), ТОВ «Газенерголізинг» (кредитор, позивач) та ДП «Антрацит» (боржник, відповідач) укладений договір безоплатної поруки, за умовами якого поручитель поручився перед кредитором за виконання боржником своїх обов’язків щодо сплати лізингових платежів в розмірі 47 488 799,40 грн., що підлягають сплаті упродовж 360 календарних днів з дати введення в експлуатацію одиниці предмету лізингу за договором фінансового лізингу № Ш-02/ФЛ від 26.08.2010р. (основний договір), а також щодо викупу предмета лізингу відповідно до п. 3.14, 8.8., 8.9 та 14.1 основного договору у розмірі викупної вартості предмета лізингу за основним договором розрахованої у відповідності з п. 3.12 основного договору.

02.09.2010р. між ЗАТ «НВК «Гірничі машини» (постачальник), ТОВ «Газенерголізинг» (лізингодавець, позивач) та ДП «Антрацит» (лізингоодержувач, відповідач) укладений договір купівлі – продажу продукції №288-10 (з додатками та додатковими угодами до нього), відповідно до умов якого постачальник зобов’язується передати (поставити) у власність покупця в обумовлені в цьому договорі терміни гірничо-шахтне устаткування (продукція) згідно Специфікації і Технічним завданням по кожній конкретній узгодженій партії продукції, які є невід’ємною частиною цього договору. Покупець зобов’язується сплатити, а лізингоодержувач – прийняти вказану продукцію. Продукція за даним договором придбавається для подальшої її передачі за договором фінансового лізингу № Ш-02/ФЛ від 26.08.2010р. у фінансовий лізинг лізингоодержувачу. Загальна сума цього договору на дату його підписання складає 143 285 874 грн., в т.ч. з ПДВ 23 880 979 грн.

Згідно наявних у справі накладних № 26-42-10 від 26.10.2010р., № 28-38-10, № 28-42-10, № 28-43-10 від 28.10.2010р., № 29-27-10 від 29.10.2010р., № 31-13-10 та № 31-14-10 від 31.10.2010р., № 1-2-12 від 01.12.2010р., № 3-5-12 від 03.12.2010р., № 5-10-11 від 05.11.2010р., № 16-3-11 від 16.11.2010р., № 18-20-11 від 18.11.2010р., № 19-40-11 від 19.11.2010р., № 23-1-11 від 23.11.2010р., № 16-24-12 від 16.12.2010р., № 22-9-12 від 22.12.2010р., № 24-5-12 та № 24-6-12 від 24.12.2010р., № 110804 від 11.04.2011р., № 181602 від 18.02.2011р., актів приймання – передачі від 26.10.2010р., від 28.10.2010р., від 29.10.2010р., від 31.10.2010р., від 05.11.2010р., від 16.11.2010р., від 18.11.2010р., від 19.11.2010р., від 23.11.2010р., від 01.12.2010р., від 03.12.2010р., від 22.12.2010р., від 24.12.2010р., від 18.02.2011р., від 11.04.2011р. та банківських виписок АБ «Південний» за період 18.10.2010р. по 03.06.2011р. продукція поставлена постачальником лізингодавцю, прийнята та оплачена лізингодавцем, і передана лізингоодержувачу.

Як вбачається з матеріалів справи згідно актів приймання-передачі предмета лізингу від 26.10.2010р., 28.10.2010р., 29.10.2010р., 31.10.2010р., 05.11.2010р., 16.11.2010р., 18.11.2010р., 19.11.2010р., 01.12.2010р., 03.12.2010р., 16.12.2010р., 22.12.2010р., 24.12.2010р., 18.02.2011р., 11.04.2011р. позивач передав, а відповідач прийняв у тимчасове користування предмет лізингу на умовах договору фінансового лізингу. Вказані акти підписані сторонами та скріплені печатками підприємств.

30.12.2010р. та 27.04.2011р. предмет лізингу введено в експлуатацію, про що свідчать відповідні акти введення в експлуатацію, які підписані ЗАТ «НВК «Гірничі машини» (постачальник), ТОВ «Газенерголізинг» (лізингодавець, позивач) та ДП «Антрацит» (лізингоодержувач, відповідач) та скріплені печатками підприємств.

Також судом встановлено, що ТОВ «Газенерголізинг» (лізингодавець, позивач) та ДП «Антрацит» (лізингоодержувач, відповідач) складені та підписані Графіки №№ 1,2,3 до договору фінансового лізингу (по факту поставки), згідно з якими зобов’язання по сплаті лізингових платежів виникає у лізингоодержувача 5 числа кожного місяця, наступного за лізинговим періодом. Згідно з Графіками №№ 1,2 загальна сума щомісячного платежу з 05.02.2011р. по 05.01.2016р. складає 3 568 894,99 грн. та 230 949,56 грн. відповідно, а згідно з графіком № 3 загальна сума щомісячного платежу з 05.05.2011р. по 05.04.2016р. складає 157 555,40 грн.

01.08.2012р. між ТОВ «Газенерголізинг» (лізингодавець, позивач) та ДП «Антрацит» (лізингоодержувач, відповідач) укладена додаткова угода №1 до договору фінансового лізингу, в якій останні дійшли згоди щодо реструктуризації існуючої заборгованості відповідача станом на 01.08.2012р. в розмірі 49 481 456,06 грн., зокрема: заборгованості по відшкодуванню вартості предмета лізингу – 22 554 377,90 грн., заборгованості по винагороді лізингодавця – 26 927 078,16 грн. на умовах, викладених в додатковій угоді та відповідних графіках лізингових платежів №№1,2,3, які підписані сторонами та скріплені їх печатками. Згідно вказаних графіків зобов’язання по сплаті лізингових платежів виникає у лізингоодержувача 05 числа кожного місяця, наступного за лізинговим періодом. Згідно з Графіком №№ 1,2 загальна сума щомісячного платежу з 05.08.2012р. по 05.01.2016р. складає 3 550 146,63 грн. та 231 106,10 грн. відповідно, а згідно з графіком № 3 - загальна сума щомісячного платежу з 05.08.2012р. по 05.04.2016р. складає 157 805,20 грн.

Поряд з цим судом встановлено, що з 05.10.2013р. відповідач не сплачував позивачу щомісячні лізингові платежі, внаслідок чого за розрахунком позивача станом на дату звернення до суду з даним позовом у відповідача виник борг в розмірі 220 875 373,74 грн., з яких: 17 976 883,51 грн. – залишок реструктуризованої заборгованості, 92 271 811,60 грн. – відшкодування вартості предмета лізингу, 332 342,53 грн. – відсотки та комісії, 110 294 336,10 грн. – сума валютного коригування.

Неналежне виконання відповідачем умов договору фінансового лізингу щодо оплати лізингових платежів стало підставою для звернення позивача до суду з даним позовом, в якому останній просить суд стягнути з відповідача, крім заборгованості зі сплати лізингових платежів в розмірі 220 875 373,74 грн., також і пеню в розмірі 45 105 217,46 грн., нараховану за період з 05.10.2013р. по 03.10.2016р., 3% річних в розмірі 11 614 479,27 грн., нараховані за період з 05.10.2013р. по 16.11.2016р., інфляційні втрати в розмірі 86 901 049,51грн. (із врахуванням заяви позивача про зменшення позовних вимог в цій частині), нараховані з листопада 2013р. по жовтень 2016р.

Разом з тим, під час розгляду справи 16.12.2016р. між ТОВ «Газенерголізинг» (первісний кредитор, позивач) та ТОВ «ДИРЕКТ-ЛІЗИНГ» (новий кредитор) укладений договір відступлення права вимоги №ГД-1 за умовами якого первісний кредитор відступає за плату новому кредитору належні йому: права вимоги за договором фінансового лізингу від 26.08.2010р. №Ш-02/ФЛ, а новий кредитор заміняє первісного кредитора як сторону – кредитора у договорі фінансового лізингу та приймає на себе всі його права та обов’язки за договором фінансового лізингу; права вимоги за договорами забезпечення, а новий кредитор заміняє первісного кредитора як сторону кредитора у договорах забезпечення та приймає на себе всі його права та обов’язки за договорами забезпечення.

Первісний кредитор, відповідно до умов п. 2.2 вказаного договору, передає новому кредитору права власності на обладнання, що є предметом договору фінансового лізингу згідно специфікації після повної оплати новим кредитором первісному кредитору вартості прав вимоги згідно пункту 3.2 цього договору.

З моменту відступлення права вимоги за договором фінансового лізингу новий кредитор набуває право власності на обладнання, що є предметом договору фінансового лізингу згідно Специфікацій (додатки до договору фінансового лізингу), що підтверджується також підписанням між сторонами акту приймання – передачі прав власності за формою згідно додатку №7 до договору (п. 2.3 договору).

В дату відступлення прав вимоги первісний кредитор вважається таким, що відступив, а новий кредитор таким, що прийняв та набув права вимоги до боржника та набув усіх прав та обов’язків сторони – кредитора за договором фінансового лізингу, а також договорами забезпечення. (п. 2.5. договору).

Відповідно до умов п. 3.1 договору загальна вартість прав вимоги за договором становить 5000 грн., сплату якої здійснено новим кредитором 30.12.2016р. згідно з платіжним дорученням №10.

Протягом 15 днів з дати відступлення прав вимоги за договором фінансового лізингу згідно умов договору, первісний кредитор передає, а новий кредитор зобов’язаний прийняти документацію, про що складається акт приймання – передачі, що є додатком № 6 до договору. (п. 5.1. договору).

У п. 1.1. договору встановлено, що документація – це: договір фінансового лізингу від 26.08.2010р. № Ш-02/ФЛ з додатками, додаткова угода № 1 від 10.12.2010р. до договору № Ш-02/ФЛ фінансового лізингу від 26.08.2010р. з додатками, додаткова угода № 2 від 31.01.2011р. до договору № Ш-02/ФЛ фінансового лізингу від 26.08.2010р. з додатками, додаткова угода № 1 від 01.08.2012р. до договору № Ш-02/ФЛ фінансового лізингу від 26.08.2010р. з додатками, договір безоплатної поруки № б/н від 17.09.2010р. з додатками, документи справи № 905/3274/16 про стягнення заборгованості з ДП «Антрацит», документи справи № 910/21922/13 про стягнення заборгованості з ДП «Антрацит» та ДП «Вугілля України», документи справи № 910/12918/15 про банкрутство ДП «Вугілля України», документи виконавчого провадження № 44220296 щодо ДП «Антрацит», інші документи, що можуть бути надані на письмову вимогу нового кредитора у відповідності до п. 5.2. договору.

Сторонами договору відступлення права вимоги №ГД-1 від 16.12.2016р. складено та підписано розрахунок заборгованості за договором фінансового лізингу та договорами забезпечення, акт приймання – передачі документації за договором, складений 13.01.2017р., акт приймання – передачі права власності на майно, що є предметом договору фінансового лізингу №Ш-02/ФЛ від 26.08.2010р., складений 13.01.2017р.

На виконання умов договору відступлення права вимоги, встановлених п.п. 2.8, 2.9, первісним кредитором надіслано на адресу в т.ч. боржника та господарського суду Донецької області відповідні повідомлення про відступлення права вимоги за договором фінансового лізингу, що підтверджується списками згрупованих поштових відправлень, фіскальними чеками.

Договір набирає силу з моменту його підписання уповноваженими представниками сторін і скріплення печатками та діє до повного виконання сторонами своїх зобов’язань по договору. (п. 7.1. договору).

13.01.2017р. між ТОВ «ДИРЕКТ-ЛІЗИНГ» (первісний кредитор) та ТОВ «АКТИВЛІЗИНГ» (новий кредитор) укладений договір відступлення права вимоги №ДА-1, за умовами якого первісний кредитор відступає за плату новому кредитору належні йому: права вимоги за договором фінансового лізингу від 26.08.2010р. №Ш-02/ФЛ, а новий кредитор заміняє первісного кредитора як сторону – кредитора у договорі фінансового лізингу та приймає на себе всі його права та обов’язки за договором фінансового лізингу; права вимоги за договорами забезпечення, а новий кредитор заміняє первісного кредитора як сторону кредитора у договорах забезпечення та приймає на себе всі його права та обов’язки за договорами забезпечення.

Первісний кредитор, відповідно до умов п. 2.2 вказаного договору, передає новому кредитору права власності на обладнання, що є предметом договору фінансового лізингу згідно специфікації після повної оплати новим кредитором первісному кредитору вартості прав вимоги згідно пункту 3.2 цього договору.

З моменту відступлення права вимоги за договором фінансового лізингу новий кредитор набуває право власності на обладнання, що є предметом договору фінансового лізингу згідно Специфікацій (додатки до договору фінансового лізингу), що підтверджується також підписанням між сторонами акту приймання – передачі прав власності за формою згідно додатку №7 до договору (п. 2.3 договору).

В дату відступлення прав вимоги первісний кредитор вважається таким, що відступив, а новий кредитор таким, що прийняв та набув права вимоги до боржника та набув усіх прав та обов’язків сторони – кредитора за договором фінансового лізингу, а також договорами забезпечення. (п. 2.5. договору).

Відповідно до умов п. 3.1 договору загальна вартість прав вимоги за договором становить 6000 грн., сплату якої здійснено новим кредитором 19.01.2017р. згідно виписки ПАТ «Промінвестбанк» .

Протягом 15 днів з дати відступлення прав вимоги за договором фінансового лізингу згідно умов договору, первісний кредитор передає, а новий кредитор зобов’язаний прийняти документацію, про що складається акт приймання – передачі, що є додатком № 6 до договору. (п. 5.1. договору).

У п. 1.1. договору встановлено, що документація – це: договір фінансового лізингу від 26.08.2010р. № Ш-02/ФЛ з додатками, додаткова угода № 1 від 10.12.2010р. до договору № Ш-02/ФЛ фінансового лізингу від 26.08.2010р. з додатками, додаткова угода № 2 від 31.01.2011р. до договору № Ш-02/ФЛ фінансового лізингу від 26.08.2010р. з додатками, додаткова угода № 1 від 01.08.2012р. до договору № Ш-02/ФЛ фінансового лізингу від 26.08.2010р. з додатками, договір безоплатної поруки № б/н від 17.09.2010р. з додатками, документи справи № 905/3274/16 про стягнення заборгованості з ДП «Антрацит», документи справи № 910/21922/13 про стягнення заборгованості з ДП «Антрацит» та ДП «Вугілля України», документи справи № 910/12918/15 про банкрутство ДП «Вугілля України», документи виконавчого провадження № 44220296 щодо ДП «Антрацит», інші документи, що можуть бути надані на письмову вимогу нового кредитора у відповідності до п. 5.2. договору.

Сторонами договору відступлення права вимоги №ДА-1 від 13.01.2017р. складено та підписано розрахунок заборгованості за договором фінансового лізингу та договорами забезпечення, акт приймання – передачі документації за договором, складений 20.01.2017р., акт приймання – передачі права власності на майно, що є предметом договору фінансового лізингу №Ш-02/ФЛ від 26.08.2010р., складений 20.01.2017р.

На виконання умов договору відступлення права вимоги, встановлених п.п. 2.8, 2.9, первісним кредитором надіслано на адресу в т.ч. боржника та господарського суду Донецької області відповідні повідомлення про відступлення права вимоги за договором фінансового лізингу, що підтверджується списками згрупованих поштових відправлень, фіскальними чеками.

Договір набирає силу з моменту його підписання уповноваженими представниками сторін і скріплення печатками та діє до повного виконання сторонами своїх зобов’язань по договору. (п. 7.1. договору).

Проаналізувавши наявні у справі докази та надавши їм правову оцінку, суд дійшов висновку про часткове задоволення позовних вимог, з наступних мотивів.

Відповідно до п.1 ч.2 ст. 11 ЦК України однією із підстав виникнення цивільних прав та обов’язків є договір, який в силу вимог ч.1 ст. 629 ЦК України є обов’язковим для виконання сторонами.

Як вище встановлено господарським судом, між сторонами у справі укладений договір фінансового лізингу № Ш-02/ФЛ від 26.08.2010р., згідно з яким позивач передав відповідачу у фінансовий лізинг гірничошахтне обладнання, вказане у Специфікаціях №№1,2 до договору, а відповідач зобов’язався сплачувати лізингові платежі у відповідності до Графіку лізингових платежів №№ 1,2,3 в редакції додаткової угоди № 1 від 01.08.2012р. до фінансового лізингу.

Згідно з ч. 1 ст. 806 ЦК України за договором лізингу одна сторона (лізингодавець) передає або зобов'язується передати другій стороні (лізингоодержувачеві) у користування майно, що належить лізингодавцю на праві власності і було набуте ним без попередньої домовленості із лізингоодержувачем (прямий лізинг), або майно, спеціально придбане лізингодавцем у продавця (постачальника) відповідно до встановлених лізингоодержувачем специфікацій та умов (непрямий лізинг), на певний строк і за встановлену плату (лізингові платежі).

Вимогами ч.2 ст. 806 ЦК України встановлено, що до договору лізингу застосовується загальні положення про найм (оренду) з урахуванням особливостей, встановлених цим параграфом та законом, а в силу вимог ч.3 ст. 806 ЦК України особливості окремих видів і форм лізингу встановлюються законом. Водночас вимогами ч.7 ст.292 ГК України також передбачено, що правове регулювання лізингу здійснюється відповідно до цього Кодексу та інших законів. Правові та економічні засади фінансового лізингу визначені Законом України «Про фінансовий лізинг», вимогами ч.1 ст.2 якого також передбачено, що відносини, що виникають у зв’язку з договором фінансового лізингу, регулюються положеннями Цивільного кодексу України про лізинг, найм (оренду), купівлю-продаж, поставку з урахуванням особливостей, що встановлюються цим Законом.

Відповідно до ч.2 ст.1 вказаного Закону України за договором фінансового лізингу (далі договір лізингу) лізингодавець зобов’язується набути у власність річ у продавця (постачальника) відповідно до встановлених лізингоодержувачем специфікацій та умов і передати її у користування лізингоодержувачу на визначений строк не менше одного року за встановлену плату (лізингові платежі). Згідно з п.3 ч.2 ст.11 Закону лізингоодержувач зобов’язаний своєчасно сплачувати лізингові платежі.

Відповідно до ст. 16 ЗУ «Про фінансовий лізинг» лізингові платежі можуть включати: суму, яка відшкодовує частину вартості предмета лізингу; платіж, як винагороду лізингодавцю за отримане у лізинг майно; компенсацію відсотків за кредитом та інші витрати лізингодавця, що безпосередньо пов'язані з виконанням договору лізингу.

Відповідно до ст.ст.525, 526 ЦК України зобов’язання має виконуватися належним чином, відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог відповідно до звичаїв ділового обороту, або інших вимог, що звичайно ставляться; одностороння відмова від зобов’язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Між тим, із вищевстановлених обставин справи випливає, що з 05.10.2013р. по 05.04.2016р. відповідач не сплачував позивачу лізингові платежі, як то передбачено умовами договору та додаткової угоди. При цьому жодних заперечень щодо таких обставин, або доказів, що їх спростовують, відповідач до суду не надав.

Внаслідок неналежного виконання відповідачем зобов’язань щодо сплати лізингових платежів за розрахунком позивача у відповідача утворився борг, який станом на момент звернення позивача до суду з даним позовом, становить 220 875 373,74 грн., з яких: 17 976 883,51 грн. – залишок реструктуризованої заборгованості, 92 271 811,60 грн. – відшкодування вартості предмета лізингу, 332 342,53 грн. – відсотки та комісії, 110 294 336,10 грн. – сума валютного коригування.

Перевіривши розмір лізингових платежів, що визначений позивачем, та, який підлягає оплаті за період з 05.10.2013р. по 05.04.2016р. у відповідності до графіків внесення лізингових платежів ДП «Антрацит», враховуючи порядок та коефіцієнт коригування Кnbu, наведені в умовах договору, господарським судом встановлено, що позивачем невірно визначено коефіцієнт коригування Кnbu внаслідок помилок при округленні в поточних лізингових платежах. За розрахунком суду, сума боргу за несплачені поточні лізингові платежі становить 220 843 757,50 грн.

Щодо позовних вимог про стягнення з відповідача 3% річних в розмірі 11 614 479,27 грн., які нараховані за період з 05.10.2013р. по 16.11.2016р. та інфляційних втрат в розмірі 86 901 049,51грн. (із врахуванням заяви позивача про зменшення позовних вимог в цій частині), які нараховані за період листопад 2013р. - жовтень 2016р. суд виходить з наступного.

Відповідно до статті 625 ЦК України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання. Боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Перевіривши розрахунок 3% річних, який здійснений позивачем, господарським судом встановлено, що позивачем помилково визначена початкова дата прострочення виконання грошового зобов’язання, а саме, не враховано, що останнім днем строку є 05 число кожного місяця, наступного за лізинговим періодом, а тому прострочення відповідача розпочинається з 06 числа кожного місяця, наступного за лізинговим періодом. Крім того, позивачем невірно визначено суму заборгованості зі сплати лізингових платежів з урахуванням коефіцієнту коригування.

Господарським судом самостійно, із врахуванням вірно визначеної суми боргу за відповідні періоди, не виходячи при цьому за межі визначеного позивачем періоду часу, протягом якого мало місце невиконання зобов’язання, здійснений розрахунок 3% річних, згідно з яким сума 3% річних становить:

-за період з 06.10.2013р. по 16.11.2016р. на суму 3 984 187,68 грн. – 372 370,79 грн.;

-за період з 06.11.2013р. по 16.11.2016р. на суму 3 984 187,68 грн. – 362 219,30 грн.;

-за період з 06.12.2013р. по 16.11.2016р. на суму 3 984 187,68 грн. – 352 395,27 грн.;

-за період з 06.01.2014р. по 16.11.2016р. на суму 3 984 187,68 грн. – 342 243,78 грн.;

-за період з 06.02.2014р. по 16.11.2016р. на суму 3 984 187,68 грн. – 332 092,29 грн.;

-за період з 06.03.2014р. по 16.11.2016р. на суму 4 979 251,34 грн. – 403 574,30 грн.;

-за період з 06.04.2014р. по 16.11.2016р. на суму 5 592 808,38 грн. – 439 053,67 грн.;

-за період з 06.05.2014р. по 16.11.2016р. на суму 5 683 268,71 грн. – 432 141,56 грн.;

-за період з 06.06.2014р. по 16.11.2016р. на суму 5 915 319,13 грн. – 434 714,19 грн.;

-за період з 06.07.2014р. по 16.11.2016р. на суму 5 895 653,84 грн. – 418 731,76 грн.;

-за період з 06.08.2014р. по 16.11.2016р. на суму 6 072 641,44 грн. – 415 829,34 грн.;

-за період з 06.09.2014р. по 16.11.2016р. на суму 6 245 695,99 грн. – 411 765,71 грн.;

-за період з 06.10.2014р. по 16.11.2016р. на суму 6 450 215,01 грн. – 409 344,58 грн.;

-за період з 06.11.2014р. по 16.11.2016р. на суму 6 458 081,12 грн. – 393 388,94 грн.;

-за період з 06.12.2014р. по 16.11.2016р. на суму 7 626 199, 33 грн. – 445 739,62 грн.;

-за період з 06.01.2015р. по 16.11.2016р. на суму 7 862 182,80 грн. – 439 500,08 грн.;

-за період з 06.02.2015р. по 16.11.2016р. на суму 8 338 082,81 грн. – 444 858,16 грн.;

-за період з 06.03.2015р. по 16.11.2016р. на суму 11 850 303,54 грн. – 604 972,23 грн.;

-за період з 06.04.2015р. по 16.11.2016р. на суму 11 720 512,63 грн. – 568 483,03 грн.;

-за період з 06.05.2015р. по 16.11.2016р. на суму 10 493 398,56 грн. – 483 089,87 грн.;

-за період з 06.06.2015р. по 16.11.2016р. на суму 10 469 800,21 грн. – 455 326,98 грн.;

-за період з 06.07.2015р. по 16.11.2016р. на суму 10 473 733,27 грн. – 429 672,38 грн.;

-за період з 06.08.2015р. по 16.11.2016р. на суму 10 827 708,48 грн. – 416 605,38 грн.;

-за період з 06.09.2015р. по 16.11.2016р. на суму 10 973 231,62 грн. – 394 245,32 грн.;

-за період з 06.10.2015р. по 16.11.2016р. на суму 10 544 528,31 грн. – 352 842,70 грн.;

-за період з 06.11.2015р. по 16.11.2016р. на суму 11 476 663,04 грн. – 354 792,03 грн.;

-за період з 06.12.2015р. по 16.11.2016р. на суму 11 508 127,50 грн. – 327 388,52 грн.;

-за період з 06.01.2016р. по 16.11.2016р. на суму 11 964 362, 22 грн. – 309 896,60 грн.;

-за період з 06.02.2016р. по 16.11.2016р. на суму 494 429,54 грн. – 11 550,20 грн.;

-за період з 06.03.2016р. по 16.11.2016р. на суму 504 296,87 грн. – 10 581,97 грн.;

-за період з 06.04.2016р. по 16.11.2016р. на суму 502 323, 41 грн. – 9264,16 грн.

Загальна сума 3% річних становить 11 175 100,41 грн., а отже, позовні вимоги у зазначеній частині задовольняються господарським судом частково, у визначеному судом розмірі.

У п. 3 постанови пленуму Вищого господарського суду України від 17 грудня 2013 року № 14 «Про деякі питання практики застосування законодавства про відповідальність за порушення грошових зобов’язань» роз’яснено, що індекс інфляції - це показник, що характеризує динаміку загального рівня цін на товари та послуги, які купуються населенням для невиробничого споживання, і його найменший період визначення складає місяць. Інфляційні нарахування здійснюються окремо за кожен період часу, протягом якого діяв відповідний індекс інфляції, а одержані таким чином результати підсумовуються за весь час прострочення виконання грошового зобов’язання. Розмір боргу з урахуванням індексу інфляції визначається, виходячи з суми боргу, що існувала на останній день місяця, в якому платіж мав бути здійснений, помноженої на індекс інфляції, визначений названою Державною службою, за період прострочення починаючи з місяця, наступного за місяцем, у якому мав бути здійснений платіж, і за будь-який місяць (місяці), у якому (яких) мала місце інфляція. При цьому в розрахунок мають включатися й періоди часу, в які індекс інфляції становив менше одиниці (тобто мала місце дефляція).

Перевіривши розрахунок інфляційних втрат, який здійснений позивачем (із врахуванням заяви позивача про зменшення позовних вимог в цій частині), господарським судом встановлено, що позивачем невірно визначено суму заборгованості зі сплати лізингових платежів з урахуванням коефіцієнту коригування, а також розрахунок інфляційних втрат містить арифметичні помилки.

Господарським судом самостійно, із врахуванням вірно визначеної суми боргу за відповідні періоди, не виходячи при цьому за межі визначеного позивачем періоду часу, протягом якого мало місце невиконання зобов’язання, здійснений розрахунок інфляційних втрат, згідно з яким сума інфляційних втрат становить:

-за період з 01.11.2013 р. по 31.10.2016р. на суму 3 984 187,68 грн. – 3 869 871 грн.;

-за період з 01.12.2013р. по 31.10.2016р. на суму 3 984 187,68 грн. – 3 854 194,24 грн.;

-за період з 01.01.2014р. по 31.10.2016р. на суму 3 984 187,68 грн. – 3 815 197,31 грн.;

-за період з 01.02.2014р. по 31.10.2016р. на суму 3 984 187,68 грн. – 3 799 629,68 грн., що більше заявленого позивачем розміру інфляційних втрат;

-за період з 01.03.2014р. по 31.10.2016р. на суму 3 984 187,68 грн. – 3 753 205,32 грн., що більше заявленого позивачем розміру інфляційних втрат;

-за період з 01.04.2014р. по 31.10.2016р. на суму 4 979 251,34 грн. – 4 482 423,55 грн.;

-за період з 01.05.2014р. по 31.10.2016р. на суму 5 592 808,38 грн. – 4 695 254,04 грн., що більше заявленого позивачем розміру інфляційних втрат;

-за період з 01.06.2014р. по 31.10.2016р. на суму 5 683 268,71 грн. – 4 388 470,86 грн., що більше заявленого позивачем розміру інфляційних втрат;

-за період з 01.07.2014р. по 31.10.2016р. на суму 5 915 319,13 грн. – 4 463 862,29 грн., що більше заявленого позивачем розміру інфляційних втрат;

-за період з 01.08.2014р. по 31.10.2016р. на суму 5 895 653,84 грн. – 4 407 808,47 грн.;

-за період з 01.09.2014р. по 31.10.2016р. на суму 6 072 641,44 грн. – 4 455 902,58 грн.;

-за період з 01.10.2014р. по 31.10.2016р. на суму 6 245 695,99 грн. – 4 277 705, 62 грн.;

-за період з 01.11.2014р. по 31.10.2016р. на суму 6 450 215,01 грн. – 4 163 062,96 грн.;

-за період з 01.12.2014р. по 31.10.2016р. на суму 6 458 081,12 грн. – 3 970 006,20 грн.;

-за період з 01.01.2015р. по 31.10.2016р. на суму 7 626 199,33 грн. – 4 329 420,34 грн.;

-за період з 01.02.2015р. по 31.10.2016р. на суму 7 862 182,80 грн. – 4 092 784,99 грн.;

-за період з 01.03.2015р. по 31.10.2016р. на суму 8 338 082,81 грн. – 3 702 377,93 грн.;

-за період з 01.04.2015р. по 31.10.2016р. на суму 11 850 303,54 грн. – 3 593 939,11 грн., що більше заявленого позивачем розміру інфляційних втрат;

-за період з 01.05.2015р. по 31.10.2016р. на суму 11 720 512,63 грн. – 1 678 688,23 грн., що більше заявленого позивачем розміру інфляційних втрат;

-за період з 01.06.2015р. по 31.10.2016р. на суму 10 493 398,56 грн. – 1 244 694,90 грн.;

-за період з 01.07.2015р. по 31.10.2016р. на суму 10 469 800,21 грн. – 1 195 235,59 грн.;

-за період з 01.08.2015р. по 31.10.2016р. на суму 10 473 733,27 грн. – 1 313 557,50 грн.;

-за період з 01.09.2015р. по 31.10.2016р. на суму 10 827 708,48 грн. – 1 456 222,55 грн., що більше заявленого позивачем розміру інфляційних втрат;

-за період з 01.10.2015р. по 31.10.2016р. на суму 10 973 231,62 грн. – 1 195 903,90 грн.;

-за період з 01.11.2015р. по 31.10.2016р. на суму 10 544 528,31 грн. – 1 303 202,71 грн.;

-за період з 01.12.2015р. по 31.10.2016р. на суму 11 476 663,04 грн. – 1 165 561,15 грн.;

-за період з 01.01.2016р. по 31.10.2016р. на суму 11 508 127,50 грн. – 1 080 635,31 грн.;

-за період з 01.02.2016р. по 31.10.2016р. на суму 11 964 362,22 грн. – 1 006 736,74 грн., що більше заявленого позивачем розміру інфляційних втрат;

-за період з 01.03.2016р. по 31.10.2016р. на суму 494 429,54 грн. – 43 756,33 грн., що більше заявленого позивачем розміру інфляційних втрат;

-за період з 01.04.2016р. по 31.10.2016р. на суму 504 296,87 грн. – 39 194,66 грн.;

-за період з 01.05.2016р. по 31.10.2016р. на суму 502 323,41 грн. – 20 734,26 грн., що більше заявленого позивачем розміру інфляційних втрат.

Загальна сума інфляційних втрат становить 86 838 442,09 грн., а отже, позовні вимоги у зазначеній частині задовольняються господарським судом частково, у визначеному судом розмірі. При цьому враховуючи ненадання позивачем до суду заяви про збільшення позовних вимог в порядку ст. 22 ГПК України, господарський суд виходив із заявленого позивачем до стягнення розміру інфляційних втрат за лізинговими періодами, в яких фактичний розмір інфляційних втрат перевищив заявлений позивачем до стягнення.

Щодо позовних вимог про стягнення пені в розмірі 45 105 217,46 грн., яка нарахована за період з 05.10.2013р. по 03.10.2016р. суд виходить з наступного.

Згідно з частиною першою статті 216 ГК України учасники господарських відносин несуть господарсько-правову відповідальність за правопорушення у сфері господарювання шляхом застосування до правопорушників господарських санкцій на підставах і в порядку, передбачених цим Кодексом, іншими законами та договором.

Підставою господарсько-правової відповідальності учасника господарських відносин є вчинене ним правопорушення у сфері господарювання (стаття 218 ГК України).

Одним із видів господарських санкцій згідно з частиною другою статті 217 ГК України є штрафні санкції, до яких віднесено штраф та пеню.

За приписами статей 611, 612 ЦК України, у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема, сплата неустойки.

Неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання (стаття 549 ЦК України).

Такий вид забезпечення виконання зобов'язання як пеня, розмір, порядок та строк її нарахування встановлено частиною третьою статті 549 ЦК України, частиною шостою статті 231 ГК України, статтями 1, 3 Закону України «Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов’язань» та частиною шостою статті 232 ГК України.

Частиною першою статті 230 ГК України передбачено, що штрафними санкціями визначаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання. Якщо розмір штрафних санкцій законом не визначено, санкції застосовуються в розмірі, передбаченому договором.

Згідно зі статтею 1 Закону України «Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань» від 22.11.1996р. № 543-96-ВР, платники грошових коштів сплачують на користь одержувачів цих коштів за прострочення платежу пеню в розмірі, що встановлюється за згодою сторін. Розмір пені, передбачений статтею 1 цього Закону, обчислюється від суми простроченого платежу та не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня (стаття 3 вказаного Закону).

Умовами пункту 10.2 договору фінансового лізингу сторони передбачили, що за несвоєчасну сплату платежів лізингоодержувач сплачує пеню у розмірі 0,1% від простроченої суми, але не більше подвійної облікової ставки НБУ, яка діяла на момент нарахування пені за кожен день прострочення.

Відповідно до частини 6 статті 232 Господарського кодексу України нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов'язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов'язання мало бути виконано.

Перевіривши розрахунок пені, який здійснений позивачем, господарським судом встановлено, що позивачем помилково визначена початкова дата прострочення виконання грошового зобов’язання, а саме, не враховано, що останнім днем строку є 05 число кожного місяця, наступного за лізинговим періодом, а тому прострочення відповідача розпочинається з 06 числа кожного місяця, наступного за лізинговим періодом. Крім того, позивачем невірно визначено суму заборгованості зі сплати лізингових платежів з урахуванням коефіцієнту коригування.

Господарським судом самостійно, із врахуванням вірно визначеної суми боргу за відповідні періоди, не виходячи при цьому за межі визначеного позивачем періоду часу, протягом якого мало місце невиконання зобов’язання, а також враховуючи вимоги ЗУ «Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань» від 22.11.1996р. № 543-96-ВР, здійснений розрахунок пені, згідно з яким сума пені становить:

-за період з 06.10.2013р. по 04.04.2014р. на суму 3 984 187,68 грн. – 256 843,66 грн.;

-за період з 06.11.2013р. по 05.05.2014р. на суму 3 984 187,68 грн. – 270 597,29 грн.;

-за період з 06.12.2013р. по 04.06.2014р. на суму 3 984 187,68 грн. – 290 245,34 грн.;

-за період з 06.01.2014р. по 05.07.2014р. на суму 3 984 187,68 грн. – 310 548,33 грн.;

-за період з 06.02.2014р. по 05.08.2014р. на суму 3 984 187,68 грн. – 343 950,01 грн.;

-за період з 06.03.2014р. по 02.09.2014 р. на суму 4 979 251,34 грн. – 475 689,03 грн.;

-за період з 06.04.2014р. по 03.10.2014р. на суму 5 592 808,38 грн. – 591 305,41 грн.;

-за період з 06.05.2014р. по 02.11.2014р. на суму 5 683 268,71 грн. – 637 304,63 грн.;

-за період з 06.06.2014р. по 03.12.2014р. на суму 5 915 319,13 грн. – 703 679,88 грн.;

-за період з 06.07.2014р. по 02.01.2015р. на суму 5 895 653,84 грн. – 744 952,21 грн.;

-за період з 06.08.2014р. по 02.02.2015р. на суму 6 072 641,44 грн. – 793 769,10 грн.;

-за період з 06.09.2014р. по 05.03.2015р. на суму 6 245 695,99 грн. – 892 193,39 грн.;

-за період з 06.10.2014р. по 04.04.2015р. на суму 6 450 215,01 грн. – 1 106 962,93 грн.;

-за період з 06.11.2014р. по 05.05.2015р. на суму 6 458 081,12 грн. – 1 300 285,98 грн.;

-за період з 06.12.2014р. по 04.06.2015р. на суму 7 626 199,33 грн. – 1 740 444,94 грн.;

-за період з 06.01.2015р. по 05.07.2015р. на суму 7 862 182,80 грн. – 2 007 979,95 грн.;

-за період з 06.02.2015р. по 05.08.2015р. на суму 8 338 082,81 грн. – 2 356 136,61 грн.;

-за період з 06.03.2015р. по 02.09.2015р. на суму 11 850 303,54 грн. – 3 514 183,16 грн.;

-за період з 06.04.2015р. по 03.10.2015р. на суму 11 720 512,63 грн. – 3 387 067,60 грн.;

-за період з 06.05.2015р. по 02.11.2015р. на суму 10 493 398,56 грн. – 2 894 453,06 грн.;

-за період з 06.06.2015р. по 03.12.2015р. на суму 10 469 800,21 грн. – 2 745 669,25 грн.;

-за період з 06.07.2015р. по 02.01.2016р. на суму 10 473 733,27 грн. – 2 608 963,91 грн.;

-за період з 06.08.2015р. по 02.02.2016р. на суму 10 827 708,48 грн. – 2 549 821,20 грн.;

-за період з 06.09.2015р. по 04.03.2016р. на суму 10 973 231,62 грн. – 2 450 088,76 грн.;

-за період з 06.10.2015р. по 03.04.2016р. на суму 10 544 528,31 грн. – 2 298 437,22 грн.;

-за період з 06.11.2015р. по 04.05.2016р. на суму 11 476 663,04 грн. – 2 475 988,46 грн.;

-за період з 06.12.2015р. по 03.06.2016р. на суму 11 508 127,50 грн. – 2 420 011,30 грн.;

-за період з 06.01.2016р. по 04.07.2016р. на суму 11 964 362,22 грн. – 2 421 966,11 грн.;

-за період з 06.02.2016р. по 04.08.2016р. на суму 494 429,54 грн. – 95 292,51 грн.;

-за період з 06.03.2016р. по 02.09.2016р. на суму 504 296,87 грн. – 91 999,73 грн.;

-за період з 06.04.2016р. по 03.10.2016р. на суму 502 323,41 грн. – 85 861,62 грн.

Загальна сума пені становить 44 862 692,58 грн., а отже, позовні вимоги у зазначеній частині задовольняються господарським судом частково, у визначеному судом розмірі.

При цьому, уточнені розрахунки розміру лізингових платежів, 3% річних, інфляційних втрат та пені, які надані позивачем до суду 06.02.2017р. за вх. № 3312/17, та з яких вбачається, що позивачем зменшений загальний розмір позовних вимог, господарським судом не прийняті, оскільки позивач не надав до суду відповідної заяви про зменшення позовних вимог в порядку ст. 22 ГПК України, у зв’язку з чим суд виходив з вимог позивача, заявлених до стягнення у позовній заяві та у заяві позивача про зменшення позовних вимог в частині інфляційних втрат.

Разом з тим, господарським судом також встановлено, що на підставі договорів відступлення права вимоги №ГД-1 від 16.12.2016р. та № ДА-1 від 13.01.2017р. ТОВ «Газенерголізинг» відступило ТОВ «ДИРЕКТ-ЛІЗИНГ», яке, в свою чергу, відступило ТОВ «АКТИВЛІЗИНГ», в тому числі, право вимоги до ДП «Антрацит» за договором фінансового лізингу від 26.08.2010р. №Ш-02/ФЛ, а ТОВ «АКТИВЛІЗИНГ» прийняло від ТОВ «ДИРЕКТ-ЛІЗИНГ», в тому числі, право вимоги до ДП «Антрацит» за договором фінансового лізингу від 26.08.2010р. №Ш-02/ФЛ.

Договори про відступлення права вимоги є чинними, доказів оскарження матеріали справи не містять, відповідачем не надано.

Згідно зі ст.ст. 510, 512, 513 ЦК України сторонами у зобов'язанні є боржник і кредитор. Кредитор у зобов'язанні може бути замінений іншою особою внаслідок передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги). Правочин щодо заміни кредитора у зобов'язанні вчиняється у такій самій формі, що і правочин, на підставі якого виникло зобов'язання, право вимоги за яким передається новому кредиторові.

Положеннями ст.ст. 514, 516, 517 ЦК України до нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов'язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом. Заміна кредитора у зобов'язанні здійснюється без згоди боржника, якщо інше не встановлено договором або законом. Первісний кредитор у зобов'язанні повинен передати новому кредиторові документи, які засвідчують права, що передаються, та інформацію, яка є важливою для їх здійснення. Боржник має право не виконувати свого обов'язку новому кредиторові до надання боржникові доказів переходу до нового кредитора прав у зобов'язанні.

В силу вимог ст. 25 ГПК України у разі смерті або оголошення фізичної особи померлою, припинення діяльності суб'єкта господарювання шляхом реорганізації (злиття, приєднання, поділу, перетворення), заміни кредитора чи боржника в зобов'язанні, а також в інших випадках заміни особи у відносинах, щодо яких виник спір, господарський суд залучає до участі у справі правонаступника відповідної сторони або третьої особи на будь-якій стадії судового процесу. Усі дії, вчинені в судовому процесі до вступу у справу правонаступника, обов'язкові для нього так само, як вони були обов'язкові для особи, яку правонаступник замінив.

Згідно з роз’ясненнями, що містяться у п.1.4 постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 26 грудня 2011 року № 18 «Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції» (з наступними змінами та доповненнями) статтею 25 ГПК передбачено процесуальне правонаступництво у зв'язку не лише зі смертю (оголошенням померлою) фізичної особи та реорганізацією суб'єкта господарювання, а й в інших передбачених законом випадках, у тому числі заміни кредитора або боржника у зобов'язанні (статті відповідно 512 і 520 Цивільного кодексу України).

Враховуючи наведене, суд дійшов висновку про задоволення заяв ТОВ «Газенерголізинг» та ТОВ «АКТИВЛІЗИНГ» в порядку ст. 25 ГПК України та про заміну сторони (позивача) у справі № 905/3274/16 з ТОВ «Газенерголізинг» на його правонаступника ТОВ «АКТИВЛІЗИНГ».

На підставі ст.ст.44,49 ГПК України витрати по сплаті судового збору покладаються на обох сторін пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Керуючись ст.ст. 25, 33, 34, 43, 49, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд -

В И Р І Ш И В:

1. Здійснити заміну сторони (позивача) у справі № 905/3274/16 з Товариства з обмеженою відповідальністю «Газенерголізинг» (36020, Полтавська область, м. Полтава, вул. Паризької Комуни, 36А, код ЄДРПОУ 35840240) на його правонаступника Товариство з обмеженою відповідальністю «АКТИВЛІЗИНГ» (03040, м. Київ, пр. Голосіївський, 70, код ЄДРПОУ 40992622).

2. Позов задовольнити частково.

3. Стягнути з Державного підприємства «Антрацит» (84200, Донецька область, м. Дружківка, вул. Радченко, 60, офіс 24, код ЄДРПОУ 32226065) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «АКТИВЛІЗИНГ» (03040, м. Київ, пр. Голосіївський, 70, р/р №26004980000025 в ПАТ «Промінвестбанк», МФО 300012, код ЄДРПОУ 40992622) заборгованість зі сплати лізингових платежів в розмірі 220 843 757 (дві двадцять мільйонів вісімсот сорок три тисячі сімсот п’ятдесят сім) грн. 50 коп., 3% річних в розмірі 11 175 100 (одинадцять мільйонів сто сімдесят п’ять тисяч сто) грн. 41 коп., інфляційні втрати в розмірі 86 838 442 (вісімдесят шість мільйонів вісімсот тридцять вісім тисяч чотириста сорок дві) грн. 09 коп., пеню в розмірі 44 862 692 (сорок чотири мільйони вісімсот шістдесят дві тисячі шістсот дев’яносто дві) грн. 58 коп., судовий збір в розмірі 206 259 (двісті шість тисяч двісті п’ятдесят дев’ять) грн. 87 коп.

4. В решті позовних вимог відмовити.

Наказ видати після набрання рішенням законної сили.

Рішення господарського суду набирає законної сили в порядку ст. 85 Господарського процесуального кодексу України і може бути оскаржено у встановленому законом порядку.

Повне рішення складено 13 лютого 2017р.

Суддя Л.В. Ніколаєва