Постанова № 67195923, 12.06.2017, Касаційний господарський суд Верховного Суду (до 15.12.2027 - Вищий господарський суд України)

ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

12 червня 2017 року Справа № 910/1245/17

Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:

головуючогоКролевець О.А. (доповідач у справі),суддів:Євсікова О.О., Малетича М.М.розглянувши касаційну скаргуКомпанії "Толексіс Трейдінг Лімітед"на постановуДонецького апеляційного господарського суду від 28.03.2017у справі№910/1245/17 Господарського суду Запорізької областіза позовомзаступника Генерального прокурора України - керівника Спеціалізованої антикорупційної прокуратури в інтересах держави в особі Фонду державного майна УкраїнидоТовариства з обмеженою відповідальністю "Запорізький титано-магнієвий комбінат"за участю третьої особиКомпанії "Толексіс Трейдінг Лімітед"пророзірвання договору про заснування ТОВ "Запорізький титано-магнієвий комбінат" та повернення майназа участю представників сторінвід позивача:Качуровський В.В.від відповідача:Шостак Є.А.від третьої особи:Чишинський Р.В.від ГПУ:Сидоренко В.А.

ВСТАНОВИВ:

Заступник Генерального прокурора України - керівник Спеціалізованої антикорупційної прокуратури звернувся до Господарського суду міста Києва з позовом в інтересах держави в особі Фонду державного майна України до Товариства з обмеженою відповідальністю "Запорізький титано-магнієвий комбінат" (далі - Товариство) про розірвання договору про заснування Товариства від 22.02.2013 за №85 (далі - Договір) та додаткової угоди до нього від 18.10.2013 у зв'язку з порушенням умов Договору учасником Компанією "Толексіс Трейдінг Лімітед", а також про зобов'язання Товариства повернути до сфери управління Фонду державного майна України майно, визначене в акті приймання-передачі із додатками від 31.12.2013 і передавальному акті із додатками від 30.09.2015. Ухвалою Господарського суду міста Києва від 27.01.2017 зазначену позовну заяву надіслано за встановленою підсудністю до Господарського суду Запорізької області.

Ухвалою Господарського суду Запорізької області від 14.02.2017 (суддя Федорова О.В.) повернуто вказану позовну заяву без розгляду на підставі п. 3 ч. 1 ст. 63 Господарського процесуального кодексу України.

Постановою Донецького апеляційного господарського суду від 28.03.2017 (колегія суддів у складі: Склярук О.І., Геза Т.Д., Дучал Н.М.) зазначену ухвалу скасовано, справу направлено до суду першої інстанції для вирішення питання щодо її прийняття.

Не погоджуючись з вказаною постановою суду апеляційної інстанції, третя особа Компанія "Толексіс Трейдінг Лімітед" звернулась до Вищого господарського суду України з касаційною скаргою, в якій просить постанову Донецького апеляційного господарського суду скасувати, залишивши в силі ухвалу суду першої інстанції.

Заступник Генерального прокурора України - керівник Спеціалізованої антикорупційної прокуратури у своєму відзиві проти вимог касаційної скарги заперечив, посилаючись на їх необґрунтованість та безпідставність.

Заслухавши пояснення представників учасників судового процесу, обговоривши доводи касаційної скарги, перевіривши згідно з ч. 1 ст. 1117 ГПК України наявні матеріали справи на предмет правильності юридичної оцінки обставин справи та повноти їх встановлення в судових рішеннях, колегія суддів дійшла висновку, що касаційна скарга не підлягає задоволенню.

Повертаючи без розгляду позовну заяву заступника Генерального прокурора України - керівника Спеціалізованої антикорупційної прокуратури в інтересах держави в особі Фонду державного майна України, Господарський суд Запорізької області виходив з того, що позов про розірвання договору може бути пред'явлений тільки до сторони договору, і, обґрунтовуючи вимоги про розірвання договору, позивач має зазначити в позові обставини, які свідчать про наявність передбачених законом або договором підстав для розірвання договору, але прокурор підставою для розірвання Договору та додаткової угоди до нього зазначає істотне порушення Договору учасником - Компанією "Толексіс Трейдінг Лімітед", а не відповідачем.

Вимоги щодо форми і змісту позовної заяви визначені у ст. 54 ГПК України, згідно з п. 5 ч. 2 якої позовна заява повинна містити, зокрема, виклад обставин, на яких ґрунтуються позовні вимоги; зазначення доказів, що підтверджують позов; обґрунтований розрахунок сум, що стягуються чи оспорюються; законодавство, на підставі якого подається позов.

Недодержання вимог ст.ст. 54, 56 та п.п. 2 і 3 ч. 1 ст. 57 ГПК України щодо форми, змісту і додатків до позовної заяви тягне за собою наслідки, передбачені статтею 63 ГПК України.

Зокрема, на підставі п. 3 ч. 1. ст. 63 ГПК України суддя повертає позовну заяву і додані до неї документи без розгляду, якщо у позовній заяві не вказано обставин, на яких ґрунтується позовна вимога, доказів, що підтверджують викладені в заяві обставини, обґрунтований розрахунок стягуваної чи оспорюваної суми.

З аналізу наведених норм вбачається, що підставою для повернення позовної заяви є саме відсутність зазначення позивачем відповідних обставин та доказів на їх підтвердження. Натомість викладені позивачем доводи та подані ним докази відповідно до вимог ст.ст. 43, 43 ГПК України господарський суд оцінює за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом, а також створює при цьому сторонам та іншим особам, які беруть участь у справі, необхідні умови для встановлення фактичних обставин справи і правильного застосування законодавства.

Тобто відповідність викладених у позовній заяви доводів фактичним обставинам, наявність або відсутність порушення відповідних прав, на захист яких подано позов, відповідачем чи відповідачами має бути встановлена судом під час розгляду справи по суті, а не на стадії прийняття позовної заяви до провадження.

Водночас господарський суд за клопотанням сторони або за своєю ініціативою має право до прийняття рішення залучити до участі у справі іншого відповідача, якщо у спірних правовідносинах він виступає або може виступати як зобов'язана сторона. Заміна первісного відповідача належним відповідачем допускається лише за згодою позивача, яка має бути викладена в його письмовій заяві чи зафіксована в протоколі судового засідання. Якщо ж такої згоди не надано, то господарський суд у залежності від конкретних обставин справи вчиняє одну з таких дій: 1) розглядає справу в межах заявлених позовних вимог і відмовляє в позові, оскільки відповідач не є належним; 2) залучає до участі у справі з власної ініціативи іншого відповідача згідно з частиною першою статті 24 ГПК. (п. 1.3 постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 26.12.2011 за №18 "Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції").

Зважаючи на викладене, висновок суду першої інстанції про повернення без розгляду позовної заяви прокурора у зв'язку з відсутністю зазначення, яка протиправна поведінка саме відповідача стала підставою для подачі цього позову, у тому числі які норми права порушені саме відповідачем, і чому позовні вимоги ставляться саме до Товариства, а не до сторін договору, є безпідставним та не ґрунтується на правильному застосуванні відповідних норм процесуального законодавства. Вбачається, що при винесенні ухвали про повернення без розгляду позовної заяви суд першої інстанції вийшов за межі відповідної процесуальної дії, вдавшись в оцінку по суті викладених у позовній заяві доводів щодо підстав пред'явлення позову до відповідної особи та обґрунтованості позовних вимог.

Більш того, суд першої інстанції залишив поза увагою, що прокурором у позовній заяві, окрім вимог про розірвання Договору та додаткової угоди до нього, заявлено також позовну вимогу про зобов'язання саме Товариства, яке визначено відповідачем у справі, повернути до сфери управління Фонду державного майна України відповідне майно.

Отже, суд апеляційної інстанції дійшов правильного висновку про скасування ухвали суду першої інстанції, а доводи скаржника про порушення і неправильне застосування судом апеляційної інстанції норм процесуального законодавства при прийнятті оскаржуваної постанови не знайшли свого підтвердження, у зв'язку з чим підстав для зміни чи скасування законного та обґрунтованого судового акту колегія суддів не вбачає.

Керуючись ст. ст. 1115, 1117, 1119, 11111, 11113 ГПК України, Вищий господарський суд України

П О С Т А Н О В И В :

Касаційну скаргу Компанії "Толексіс Трейдінг Лімітед" залишити без задоволення.

Постанову Донецького апеляційного господарського суду від 28.03.2017 у справі №910/1245/17 Господарського суду Запорізької області залишити без змін.

Головуючий суддя О.Кролевець

Судді О.Євсіков

М.Малетич