Постанова № 67195612, 16.06.2017, Харківський апеляційний господарський суд

ХАРКІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"16" червня 2017 р. Справа № 922/4073/13

Колегія суддів у складі:

головуючий суддя Сіверін В. І., суддя Терещенко О.І. , суддя Слободін М.М.

при секретарі Новіковій Ю.В.

за участю представників сторін:

заявника - не з'явився,

позивача - Кожихов А.Ю.,

відповідача - ОСОБА_2,

розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні Харківського апеляційного господарського суду апеляційну скаргу заявника - Департаменту ДВС МУЮ (вх. №1821 Х/1-7) на ухвалу господарського суду Харківської області від 15.05.17 у справі

за позовом ПАТ "Райффайзен банк Аваль" в особі Харківської обласної дирекції АТ "Райффайзен банк Аваль", м. Харків,

до ФОП ОСОБА_4, м. Харків,

про звернення стягнення на предмет іпотеки

ВСТАНОВИЛА:

Рішенням господарського суду Харківської області від 17 січня 2014 року (суддя Шатерніков М.І.) позов було задоволено повністю; звернуто стягнення на заставне майно - предмет іпотеки за договором наступної іпотеки № 07-01-88/1-08 від 08 травня 2008 року: нерухоме майно, а саме: нежитлову будівлю літера "А-2", загальною площею 2 044,2 кв. м, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_2, що належить на праві власності фізичній особі-підприємцю ОСОБА_4 (61100, АДРЕСА_1; ідент. номер НОМЕР_1); за рахунок грошових коштів виручених від реалізації заставного майна погасити заборгованість, яка виникла у позичальника ОСОБА_4 за кредитним договором 010/42-1/0438 від 29 червня 2011 року у розмірі 11255606,80 гривень, яка складається з суми заборгованості за кредитом - 10197747,19 гривень, суми нарахованих та несплачених відсотків за користування кредитом - 1007202,17 гривень, суми пені, нарахованої за порушення строку погашення кредиту - 15121,88 гривень, суми пені, нарахованої за порушення строку погашення відсотків - 35535,56 гривень; визначено спосіб реалізації предмету наступної іпотеки шляхом продажу його на прилюдних торгах у межах процедури виконавчого провадження, передбаченої Законом України "Про виконавче провадження" з дотриманням вимог Закону України "Про іпотеку". Встановити початкову ціну продажу предмета іпотека з прилюдних торгів у розмірі 5147000,00 грн. Рахунок для сплати № 290921074 в Харківській обласній дирекції АТ "Райффайзен Банк Аваль" МФО 350589 код 23321095. Стягнуто з фізичної особи - підприємця ОСОБА_4 на користь 68820,00 грн. судового збору.

04 лютого 2014 року по справі № 922/4073/13 було видано відповідні накази.

Фізична особа - підприємець ОСОБА_4 звернувся до господарського суду із скаргою (вхідний № 95 від 18 квітня 2017 року) на дії Відділу примусового виконання рішень Департаменту Державної виконавчої служби Міністерства юстиції України, в якій просить суд поновити заявнику пропущений строк для звернення зі скаргою, як пропущений з поважних причин, прийняти скаргу до розгляду; зняти арешт, накладений на підставі постанови про арешт майна боржника та оголошення заборони на його відчуження в рамках виконавчого провадження №45573732, виданої 08 червня 2015 року Відділом примусового виконання рішень Державної виконавчої служби України, д/в Нещадим І.С., номер запису про обтяження: 14909644, дата державної реєстрації: 08 червня 2016 року.

Ухвалою господарського суду Харківскої області від 15.05.2017 року скаргу (вхідний № 95 від 18 квітня 2017 року) Фізичної особи - підприємця ОСОБА_4 на дії Відділу примусового виконання рішень Департаменту Державної виконавчої служби Міністерства юстиції України задоволено. Знято арешт, накладений на підставі постанови про арешт майна боржника та оголошення заборони на його відчуження в рамках виконавчого провадження №45573732, виданої 08 червня 2015 року Відділом примусового виконання рішень Державної виконавчої служби України, д/в Нещадим І.С., номер запису про обтяження: 14909644, дата державної реєстрації: 08 червня 2016 року.

Департамент державної виконавчої служби Міністерства юстиції України із вказаною ухвалою місцевого господарського суду не погодився, звернувся до Харківського апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить вищенаведену ухвалу скасувати, у задоволенні скарги Фізичної особи - підприємця ОСОБА_4 відмовити.

Представник ДВС в судове засідання не з'явився, причини неявки суду не повідомив, про дату, час та місце проведення судового засідання повідомлявся належним чином.

Представник ПАТ "Райффайзен банк Аваль" в судовому засіданні проти доводів апеляційної скарги заперечував, просив залишити її без задоволення.

Представник ФОП ОСОБА_4 у відзиві та в судовому засіданні проти доводів апеляційної скарги заперечував, просив залишити її без задоволення.

Зважаючи, що на думку суду обставини справи свідчать про наявність у справі матеріалів достатніх для її розгляду та ухвалення законного і обґрунтованого рішення, а також те, що судом сторонам були створені належні умови для надання усіх необхідних доказів (надано достатньо часу для підготовки до судового засідання, ознайомитись із матеріалами справи, зняти з них копії, надати нові докази тощо), подальше відкладення розгляду справи суперечитиме вищезгаданому принципу розгляду справи впродовж розумного строку.

Беручи до уваги, що відповідно до статті 33 Господарського процесуального кодексу України обов'язок доказування і подання доказів покладено на сторони, суд згідно за статтею 75 Господарського процесуального кодексу України розглядає справу за наявними матеріалами.

Дослідивши матеріали справи, проаналізувавши доводи апеляційної скарги, перевіривши правильність застосування місцевим господарським судом норм матеріального та процесуального права, колегія суддів встановила наступне.

Між ОСОБА_4 та Публічним акціонерним товариством "Райффайзен Банк Аваль" 29 червня 2011 року в рамках Генеральної кредитної угоди № 07-01-88-08 від 08 травня 2008 року було укладено кредитний договір № 010/42-1/0438 згідно якому позивач отримав кредит у сумі 10748556,92 грн. терміном по 08 травня 2018 року із сплатою 15 % річних.

В забезпечення виконання зобов'язань за вищевказаною Генеральною кредитною угодою та укладеним в її рамках кредитним договором між позивачем та Публічним акціонерним товариством "Райффайзен Банк Аваль" укладений: договір іпотеки № 07-01-88/1-08 від 08 травня 2008 року, за яким ОСОБА_4 передав в іпотеку, до повного виконання своїх кредитних зобов'язань, нежитлову будівлю в літ. "А-2" за адресою: АДРЕСА_2, загальною площею 2044,2 кв.м.

У зв'язку із досягнутими домовленостями з Банком про спільний продаж майна з метою задоволення вимог Банку ОСОБА_4 були вчинені дії по підготовці об'єкту нерухомості до продажу, але стало відомо, що головним державним виконавцем Відділу примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України Нещадимом Іваном Сергійовичем 08 червня 2015 року було винесено постанову про арешт майна боржника та оголошення заборони на його відчуження.

Зазначеною постановою арешт та заборону відчуження було накладено у тому числі на передане в іпотеку Банку майно, а саме на: нежитлову будівлю в літ. "А-2" за адресою: АДРЕСА_2, загальною площею 2044,2 кв.м., що належать громадянину ОСОБА_4.

Відповідач вказує, що постанова про арешт майна боржника до сторін не направлялася. Отже, до цього часу ані боржнику ані Публічному акціонерному товариству "Райффайзен Банк Аваль" не було відомо про винесення постанови, що оскаржується.

Постанова про арешт майна боржника від 08 червня 2015 року винесена з порушенням норм пункту 5.3.5. Інструкції про проведення виконавчих дій, затвердженої наказом МЮУ 15 грудня 1999 року № 74/5 (в редакції від 17 квітня 2012 року, що діяла на час винесення постанови про арешт майна) та абзацу 4 статті 54 Закону України "Про виконавче провадження" (в редакції від 08 березня 2015 року, що діяла на час винесення постанови про арешт майна), якими передбачено, що "Про звернення стягнення на заставлене майно для задоволення вимог стягувачів, які не є заставодержателями, державний виконавець повідомляє заставодержателя не пізніше наступного дня після накладення арешту на майно або тоді, коли йому стало відомо, що арештоване майно боржника перебуває у заставі, та роз'яснює заставодержателю право на звернення до суду з позовом про звільнення заставленого майна з-під арешту".

Проте, як вказує відповідач, жодних повідомлень від Відділу примусового виконання рішень Департаменту Державної виконавчої служби Міністерства юстиції України за адресою місцезнаходження Банку або боржника про винесення такої постанови про накладення арешту на вказане нерухоме майно сторони не отримували.

Отримання відомостей з Єдиного реєстру заборон відчуження об'єктів нерухомого майна під час виконавчих дій вимагає абзац 2 пункту 5.3.9 Інструкції про проведення виконавчих дій, затвердженої наказом МЮУ 15 грудня 1999 року № 74/5 (в редакції від 17 квітня 2012 року). Отже, перед винесенням оскаржуваної постанови, якби було перевірено інформацію про наявність/відсутність обтяжень іпотекою, Відділу примусового виконання рішень Департаменту Державної виконавчої служби Міністерства юстиції України стало б відомо, що майно на яке планувалося накласти арешт та заборону відчуження перебуває в іпотеці Публічного акціонерного товариства "Райффайзен Банк Аваль".

У зв'язку з тим, що Відділом примусового виконання рішень Департаменту Державної виконавчої служби Міністерства юстиції України було винесено постанову про арешт майна боржника та оголошення заборони на його відчуження для Банку стало неможливим реалізувати своє переважне перед іншими кредиторами право задоволення кредитних вимог за рахунок заставленого майна.

У зв'язку з виникненням кредитної заборгованості у ОСОБА_4 перед Публічним акціонерним товариством "Райффайзен Банк Аваль" Банк звернувся з позовом до позичальника про звернення стягнення на предмет іпотеки. Рішенням господарського суду Харківської області від 17 січня 2014 року у справі № 922/4073/13 позов було задоволено повністю; звернуто стягнення на заставне майно - предмет іпотеки за договором наступної іпотеки № 07-01-88/1-08 від 08 травня 2008 року: нерухоме майно, а саме: нежитлову будівлю літера "А-2", загальною площею 2 044,2 кв. м, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_2, що належить на праві власності фізичній особі-підприємцю ОСОБА_4 (61100, АДРЕСА_1; ідент. номер НОМЕР_1); за рахунок грошових коштів виручених від реалізації заставного майна погасити заборгованість, яка виникла у позичальника ОСОБА_4 за кредитним договором 010/42-1/0438 від 29 червня 2011 року у розмірі 11255606,80 гривень, яка складається з суми заборгованості за кредитом - 10197747,19 гривень, суми нарахованих та несплачених відсотків за користування кредитом - 1007202,17 гривень, суми пені, нарахованої за порушення строку погашення кредиту - 15121,88 гривень, суми пені, нарахованої за порушення строку погашення відсотків - 35535,56 гривень; визначено спосіб реалізації предмету наступної іпотеки шляхом продажу його на прилюдних торгах у межах процедури виконавчого провадження, передбаченої Законом України "Про виконавче провадження" з дотриманням вимог Закону України "Про іпотеку". Встановити початкову ціну продажу предмета іпотека з прилюдних торгів у розмірі 5147000,00 грн. Рахунок для сплати № 290921074 в Харківській обласній дирекції АТ "Райффайзен Банк Аваль" МФО 350589 код 23321095. Рішення набрало законної сили.

З метою добровільного виконання рішення щодо звернення стягнення на предмет іпотеки за Генеральною кредитною угодою та з метою погашення заборгованості за кредитним договором № 010/42-1/0438 від 29 червня 2011 року, Публічним акціонерним товариством "Райффайзен Банк Аваль" вирішено врегулювати заборгованість добровільно. Способом врегулювання, за погодженням з Банком, обрано - укладення договору про задоволення вимог іпотекодержателя (такий спосіб звернення стягнення, передбачений статтею 37 Закону України "Про іпотеку" та умовами вищевказаного договору іпотеки).

Абзац 2 статті 55 Закону України "Про нотаріат" вимагає для укладення договору про задоволення вимог іпотекодержателя відсутності арештів на відчужуване майно (договір про задоволення вимог іпотекодержателя, який, серед Переліку правовстановлювальних документів, на підставі яких проводиться реєстрація права власності на об'єкти нерухомого майна (Перелік є додатком 2 до Тимчасового положення про порядок державної реєстрації прав власності на нерухоме майно, затвердженого наказом МЮУ від 07 лютого 2002 року № 7/5) - є правовстановлюючим документом, отже до нього встановлюються вимоги щодо нотаріального посвідчення, як договору відчуження, та перевірки нотаріусом відсутності арештів, як для будь-якого іншого договору відчуження).

Отже, постанова про арешт майна боржника від 08 червня 2015 року в частині нерухомого майна, що обтяжене іпотекою (нежитлові приміщення, належні ОСОБА_4) порушує права Публічного акціонерного товариства "Райффайзен Банк Аваль", як кредитора та іпотекодержателя, що передбачені Законом України "Про іпотеку".

У разі порушення боржником основного зобов'язання відповідно до іпотеки іпотекодержатель має право задовольнити забезпечені нею вимоги за рахунок предмета іпотеки переважно перед іншими особами, права чи вимоги яких на передане в іпотеку нерухоме майно не зареєстровані у встановленому законом порядку або зареєстровані після державної реєстрації іпотеки, (абзац 6 статті 3 Закону України "Про іпотеку").

Спори, що виникають під час виконавчого провадження щодо звернення стягнення на заставлене майно, вирішуються судом (пункт 7 статті 54 Закону України "Про виконавче провадження").

Іпотека - це вид забезпечення виконання зобов'язань нерухомим майном, що залишається у володінні і користуванні іпотекодавця, згідно з яким іпотекодержатель має право в разі невиконання боржником забезпеченою іпотекою зобов'язання одержати задоволення своїх вимог за рахунок предмета іпотеки переважно перед іншими кредиторами цього боржника в порядку, встановленого цим Законом (абзац 4 статті 1 Закону України "Про іпотеку").

Згідно частини 1 статті 33 Закону України "Про іпотеку", у разі невиконання або неналежного виконання боржником основного зобов'язання іпотекодержатель вправі задовольнити свої вимоги за основним зобов'язанням шляхом звернення стягнення на предмет іпотеки. Частиною 3 статті 33 Закону України "Про іпотеку" передбачено здійснення звернення стягнення на предмет іпотеки на підставі рішення суду, виконавчого напису нотаріуса або згідно з договором про задоволення вимог іпотекодержателя.

Пріоритет права іпотекодержателя на задоволення забезпечених іпотекою вимог за рахунок предмета іпотеки відносно зареєстрованих у встановленому законом порядку прав чи вимог інших осіб на передане в іпотеку нерухоме майно виникає з моменту державної реєстрації іпотеки. Зареєстровані права та вимоги на нерухоме майно підлягають задоволенню згідно з їх пріоритетом - у черговості їх державної реєстрації (абзац 7 статті 3 Закону України "Про іпотеку").

На підтвердження реєстрації прав позивача, як іпотекодержателя, в Єдиному реєстрі заборон відчуження об'єктів нерухомого майна - до скарги надаються витяги з вказаного державного реєстру про реєстрацію записів про обтяження предметів іпотеки іпотекою датовані до дати винесення постанови про арешт. Реалізації прав задоволення своїх вимог перешкоджає постанова про арешт майна боржника від 08 червня 2015 року.

Відповідно до частини 2 статті 121-2 Господарського процесуального кодексу України скарги на рішення, дії та бездіяльність органів державної виконавчої служби, приватних виконавців розглядаються господарським судом, про час і місце якого повідомляються ухвалою стягувач, боржник, прокурор та орган державної виконавчої служби, приватний виконавець. Неявка боржника, стягувача, прокурора чи представника органу державної виконавчої служби, приватного виконавця в судове засідання не є перешкодою для розгляду скарги.

Згідно частини 3 статті 12-2 Господарського процесуального кодексу України за результатами розгляду скарги виноситься ухвала, яка надсилається стягувачу, боржнику, прокурору та органу державної виконавчої служби, приватному виконавцю. Ухвала може бути оскаржена у встановленому цим Кодексом порядку.

Враховуючи викладене, колегія суддів вважає, що місцевий господарський суд дійшов вірного висновку про те, що скарга Фізичної особи - підприємця ОСОБА_4 на дії Відділу примусового виконання рішень Департаменту Державної виконавчої служби Міністерства юстиції України є обґрунтованою та такою, що підлягає задоволенню.

За викладеного, апеляційна скарга Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України задоволенню не підлягає, оскільки її доводи не спростовують вищенаведених вимог чинного законодавства та висновків суду.

Враховуючи викладене, керуючись статтями 99, 101, 103, 105, 106 Господарського процесуального кодексу України, колегія суддів Харківського апеляційного господарського суду,

ПОСТАНОВИЛА:

Апеляційну скаргу залишити без задоволення.

Ухвалу господарського суду Харківської області від 15.05.2017 року залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з дня її підписання і може бути оскаржена протягом 20 днів до Вищого господарського суду України

Повний текст постанови складено 16.06.2017 року.

Головуючий суддя Сіверін В. І.

Суддя Терещенко О.І.

Суддя Слободін М.М.