Постанова № 67195587, 13.06.2017, Харківський апеляційний господарський суд

ХАРКІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"13" червня 2017 р. Справа № 917/2659/15

Колегія суддів у складі: головуючий суддя Пелипенко Н.М., суддя Барбашова С.В., суддя Гребенюк Н. В.,

при секретарі Кохан Ю.В.

за участю представників сторін:

стягувача не зявився

боржника ОСОБА_1 за дорученням № 10-14/1948 від 15.02.2017 року

ВДВС ОСОБА_2 за дорученням № 817/203/03 від 29.12.2016 року

розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні Харківського апеляційного господарського суду апеляційну скаргу Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України (вх. №1700 П/3-28) на ухвалу господарського суду Полтавської області від 11 квітня 2017 року в справі № 917/2659/15, винесену за результатами розгляду скарги ПАТ "Полтаваобленерго" на неправомірні дії Відділу примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Компанія Енергоальянс", м. Дніпро,

до Публічного акціонерного товариства "Полтаваобленерго", м. Полтава,

про стягнення 440 278 057,11 грн,

ВСТАНОВИЛА:

Ухвалою господарського суду Полтавської області від 11.04.2017 року (суддя Ціленко В.А.) скасовано постанову Відділу примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України від 25.05.2016 року про арешт майна ПАТ "Полтаваобленерго", ухвалену в межах виконавчого провадження № 51242009.

Департамент державної виконавчої служби Міністерства юстиції України звернувся до Харківського апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить ухвалу господарського суду Полтавської області від 11.04.2017 скасувати та постановити нову, якою відмовити у задоволенні скарги повністю. Посилається на те, що зняття арешту може бути у разі завершення виконавчого провадження лише у двох випадках: закінчення виконавчого провадження на підставі ст. 49 Закону, а також повернення виконавчого документа до суду або іншого органу (посадовій особі), який його видав на підставі ст. 48 Закону. Законодавством України не передбачено зняття арешту з майна боржника після повернення виконавчого документа стягувачу. З цих підстав вважає, що виконавчі дії вчинялися державним виконавцем у відповідності до приписів Закону України «Про виконавче провадження» та Інструкції з організації примусового виконання рішень, затвердженої наказом Міністерства юстиції України № 512/5 від 02.04.2012.

Боржник у відзиві на апеляційну скаргу зазначає, що оскаржувана ухвала обґрунтована і відповідає як фактичним обставинам, так і вимогам чинного законодавства, просить ухвалу господарського суду Полтавської області від 11.04.2017 року залишити без змін, а апеляційну скаргу залишити без задоволення. Вказує на те, що неодноразово звертався до відділу державної виконавчої служби з заявами щодо скасування постанови про арешт майна та закінчення виконавчого провадження №51242009 на підставі п.8 ст. 49 Закону України «Про виконавче провадження» (редакція чинна на момент направлення заяв) з посиланням на фактичне виконання рішення суду. Зазначав, що не зняття арешту відділом ДВС порушує його право власності, оскільки надавались копії платіжних доручень про фактичну сплату коштів в межах строку на добровільне виконання. Проте, до цього часу арешт не знято, що порушує права боржника та позбавляє можливості розпоряджатися належним йому майном.

Стягувач відзив на апеляційну скаргу не надав, у судове засідання не зявився.

Відповідно до п.3.9.1. Постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 26 грудня 2011 року № 18 "Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції", особи, які беруть участь у справі, вважаються повідомленими про час і місце розгляду судом справи у разі виконання останнім вимог частини першої статті 64 та статті 87 ГПК. У разі якщо ухвалу про порушення провадження у справі надіслано за належною адресою (тобто повідомленою суду стороною, а в разі ненадання суду відповідної інформації - адресою, зазначеною в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців), і не повернуто підприємством зв'язку або повернуто з посиланням на відсутність (вибуття) адресата, відмову від одержання, закінчення строку зберігання поштового відправлення тощо, то вважається, що адресат повідомлений про час і місце розгляду справи судом.

Колегія суддів зазначає, що судом виконано процесуальний обовязок щодо повідомлення учасників процесу про дату, час та місце розгляду справи відповідно до вимог пункту 3.5.11 Інструкції з діловодства в господарських судах України, затвердженої наказом Вищого господарського суду України від 10.12.2002 р. за №75.

Враховуючи, що ст.102 Господарського процесуального кодексу України встановлений 15-ти денний строк розгляду апеляційної скарги на ухвалу місцевого господарського суду, колегія суддів вважає можливим відповідно до статті 75 Господарського процесуального кодексу України розглянути справу за наявними в ній матеріалами без участі представника стягувача.

Дослідивши матеріали справи, а також викладені в апеляційній скарзі доводи апелянта, заслухавши в судовому засіданні пояснення уповноваженого представника, перевіривши правильність застосування господарським судом першої інстанції норм чинного законодавства, а також повноту встановлення обставин справи та відповідність їх наданим доказам, колегія суддів Харківського апеляційного господарського суду встановила наступне.

З матеріалів справи вбачається, що рішенням господарського суду Полтавської області від 21.01.2016 року у справі № 917/2659/15 стягнуто з ПАТ "Полтаваобленерго" на користь ТОВ "Компанія Енергоальянс" 346967280,00 грн. боргу, 55792678,03 грн. пені, 3255810,09 грн. 3% річних та 34262288,99 грн. інфляційних та 182700,00 грн. судового збору.

На примусове виконання вказаного судового рішення видано судовий наказ від 08.02.2016 року № 917/2659/15.

20.05.2016 року стягувач звернувся до Відділу примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України з заявою № 1-01/255-16 про відкриття виконавчого провадження за наказом господарського суду Полтавської області від 08.02.2016 року № 917/2659/15 та просив накласти арешт на рахунки та майно ПАТ «Полтаваобленерго».

Постановою Відділу примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України від 25.05.2016 року відкрито виконавче провадження № 51242009 з примусового виконання наказу господарського суду Полтавської області від 08.02.2016 № 917/2659/15 року та повідомлено боржника про необхідність самостійно виконати судове рішення у семиденний строк з моменту винесення цієї постанови.

Також 25.05.2016 року державним виконавцем Відділу примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України винесено постанову, якою на підставі ч. 2 ст. 25 Закону України "Про виконавче провадження" накладено арешт на все рухоме та нерухоме майно боржника - ПАТ "Полтаваобленерго" в межах суми звернення стягнення 440460757,11 грн.

Стягувач - ТОВ "Компанія Енергоальянс" 30.05.2016 року (в межах строку наданого на добровільне виконання наказу) звернувся до Відділу примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України з заявою про повернення виконавчого документа - судового наказу від 08.02.2016 № 917/2659/15 стягувачу у зв'язку з намірами боржника добровільно виконати рішення господарського суду Полтавської області від 21.01.2016 року у справі № 917/2659/15.

Постановою Відділу примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України від 10.06.2016 року судовий наказ від 08.02.2016 року № 917/2659/15 на підставі п. 1 ч. 1 ст. 47 Закону України "Про виконавче провадження" від 21.04.1999 № 606-ХІV повернуто стягувачу та зазначено, що виконавчий документ може бути повторно предявлено до виконання в строк до 10.06.2017 року.

15.02.2017 року боржник звернувся до господарського суду Полтавської області зі скаргою на бездіяльність посадових осіб Відділу примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України, в якій просить скасувати постанову Відділу примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України від 25.05.2016 у виконавчому провадженні № 51242009 про арешт майна ПАТ "Полтаваобленерго".

В обґрунтування поданої скарги боржник посилається на те, що посадовими особами відділу примусового виконання рішень департаменту Державної виконавчої служби Міністерства юстиції України при виконанні наказу господарського суду Полтавської області № 917/2659/15 по стягненню коштів з товариства на користь ТзОВ «Компанія «Енергоальянс» допущено бездіяльність, оскільки боржник двічі заявами №10-74/8690 від 20.07.2016 р. та № 10-75/905 від 25.01.2017р. звертався до Відділу ДВС з проханням закінчити виконавче провадження № 51242009 та зняти арешт з рухомого та нерухомого майна товариства. Проте, до цього часу арешт не знято, що порушує права товариства та позбавляє можливості розпоряджатися належним йому майном.

Надаючи правову кваліфікацію обставинам справи колегія суддів вважає за необхідне зазначити наступне.

Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 43 Закону України "Про виконавче провадження" за письмовою заявою виконавчий документ, на підставі якого відкрито виконавче провадження, повертається стягувачу.

З матеріалів справи вбачається, що стягувач в межах строку, наданого на добровільне виконання наказу, звернувся до Відділу примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України з заявою про повернення виконавчого документа - судового наказу від 08.02.2016 № 917/2659/15 стягувачу у зв'язку з намірами боржника добровільно виконати рішення господарського суду Полтавської області від 21.01.2016 року у справі № 917/2659/15.

Постановою Відділу примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України від 10.06.2016 року судовий наказ від 08.02.2016 року № 917/2659/15 повернуто стягувачу.

Факт повернення наказу господарського суду Полтавської області від 08.02.2016 року стягувачу підтверджується супровідним листом від 10.06.2016 р. №264/21.

14.04.2016 року між ТОВ «Компанія «Енергоальянс» (первісний кредитор) та ПАТ «ТФПНК «Укртатнафта» був укладений Договір № 1/142 про відступлення права вимоги, відповідно до якого ТОВ «Компанія «Енергоальянс» передало право вимоги ПАТ «ТФПНК «Укртатнафта» за Договором купівлі-продажу природного газу № 142 від 30.12.2014 року, укладеного між ТОВ «Компанія «Енергоальянс» та ПАТ «Полтаваобленего». У п.1.2.2 Договору зазначено, що розмір права вимоги грошового зобовязання підтверджується рішенням господарського суду Полтавської області від 21.01.2016 року у справі № 917/2659/15, а саме: 346967280,00 грн. основного боргу, 55792678,03 грн. пені, 3255810,09 грн. - 3% річних та 34262288,99 грн. інфляційних та 182700,00 грн. судового збору.

З матеріалів справи вбачається, що ПАТ «Полтаваобленерго» платіжними дорученнями № 576293 від 31.05.2016, № 577390 від 01.06.2016, № 577157 від 01.06.2016 та № 577156 від 01.06.2016 перерахувало кошти на рахунок ПАТ «Транснаціональна фінансово-промислова нафтова компанія «Укртатнафта» в розмірі 440460757,11 грн. (т.1 а.с.227-230). Тобто, ПАТ «Полтаваобленерго» добровільно в межах наданого державним виконавцем семиденного строку виконало рішення господарського суду Полтавської області» по справі № 917/2659/15 в повному обсязі.

20.07.2016 року ПАТ «Полтаваобленерго» звернулось до відділу примусового виконання рішень департаменту Державної виконавчої служби Міністерства юстиції України із заявою №10-74/8690, в якій просило у звязку з перерахуванням коштів за наказом від 08.02.2016 року № 917/2659/15, закінчити виконавче провадження № 51242009 та зняти арешт з рухомого та нерухомого майна ПАТ «Полтаваобленерго» (т.1 а.с.225). До заяви боржником надавались докази сплати заборгованості та копія договору про відступлення права вимоги №1/142.

Не отримавши відповіді на дане звернення, 25.01.2017 року ПАТ «Полтаваобленерго» вдруге направило заяву до відділу примусового виконання рішень департаменту Державної виконавчої служби Міністерства юстиції України, в якій просило орган ДВС закінчити виконавче провадження № 51242009 та зняти арешт з рухомого та нерухомого майна в межах суми стягнення згідно з наказом господарського суду Полтавської області № 917/2659/15.

Проте, Відділ примусового виконання рішень департаменту Державної виконавчої служби Міністерства юстиції України відповіді на зазначені заяви на адресу ПАТ «Полтаваобленерго» не направив, виконавче провадження не закінчив, арешт з майна не зняв.

Відповідно до п.1 ч.1 ст.49 Закону України "Про виконавче провадження" виконавче провадження підлягає закінченню у разі визнання судом відмови стягувача від примусового виконання рішення суду.

ТОВ "Компанія Енергоальянс" не зверталось до господарського суду Полтавської області з заявою про відмову від примусового виконання рішення суду, у звязку з чим неможливе закінчення виконавчого провадження на підставі п.1 ч.1 ст.49 Закону України "Про виконавче провадження" із застосуванням ст.50 Закону України "Про виконавче провадження" щодо зняття арешту з майна боржника.

Разом з тим, пунктом 8 ч.1 ст. 49 Закону України "Про виконавче провадження" передбачалось, що виконавче провадження підлягає закінченню у разі фактичного виконання рішення згідно з виконавчим документом.

ПАТ «Полтаваобленерго» добровільно в межах наданого державним виконавцем семиденного строку виконало рішення господарського суду Полтавської області» по справі № 917/2659/15 в повному обсязі та надало до заяви про закінчення виконавчого провадження від 20.07.2016 року платіжні доручення: №576293 від 31.05.2016р., №577390 від 01.06.2016р., №577157 від 01.06.2016р., №577156 від 01.06.2016р. про фактичну сплату за наказом № 917/2659/15.

Враховуючи п.8 ст.49 Закону України "Про виконавче провадження" ПАТ «Полтаваобленерго» надало до відділу примусового виконання рішень департаменту Державної виконавчої служби Міністерства юстиції України докази фактичного виконання в повному обсязі рішення згідно з виконавчим документом, державна виконавча служба Міністерства юстиції України зобов'язана була вжити заходів щодо закриття виконавчого провадження № 51242009.

За приписами у разі, якщо у виконавчому провадженні державним виконавцем накладено арешт на майно боржника, у постанові про закінчення виконавчого провадження державний виконавець зазначає про зняття арешту, накладеного на майно боржника.

Згідно з п. 3.17 Інструкції з організації примусового виконання рішень, у постанові про закінчення виконавчого провадження, повернення виконавчого документа стягувачу чи повернення виконавчого документа до суду або іншого органу (посадовій особі), який (яка) його видав(ла), державний виконавець зазначає підставу для цього з посиланням на відповідну норму Закону, результати виконання, а також наслідки завершення відповідного виконавчого провадження (зняття арешту тощо).

Тобто державний виконавець у даному випадку керуючись ст. 50 Закону України "Про виконавче провадження" мав винести постанову про закінчення виконавчого провадження та зняти усі арешти, накладені в рамках відповідного виконавчого провадження, оскільки порушується одне з найбільш важливих прав право власності.

Згідно зі ст.7 Закону України "Про державну виконавчу службу" держаний виконавець як працівник органу державної виконавчої служби зобов'язаний сумлінно виконувати службові обов'язки, не допускати у своїй діяльності порушення прав громадян та юридичних осіб, гарантованих Конституцією України та законами України.

Відповідно до ст.6 Закону України "Про виконавче провадження" державний виконавець зобов'язаний використовувати надані йому права відповідно до цього Закону і не допускати в своїй діяльності порушення прав та законних інтересів фізичних та юридичних осіб.

Так, згідно зі ст. 316 ЦК України, правом власності є право особи на річ (майно), яке вона здійснює відповідно до закону за своєю волею, незалежно від волі інших осіб.

За приписами ст. 319 ЦК України, власник володіє, користується, розпоряджається своїм майном на власний розсуд. Держава не втручається у здійснення власником права власності. Діяльність власника може бути обмежена чи припинена або власника може бути зобов'язано допустити до користування його майном інших осіб лише у випадках і в порядку, встановлених законом.

Таким чином не зняття арешту з майна ПАТ «Полтаваобленерго» порушує його права щодо володіння, користування та розпоряджається своїм майном.

Враховуючи, що заява Публічного акціонерного товариства "Полтаваобленерго" ґрунтується на фактичних обставинах та підтверджена належними доказами, колегія суддів вважає, що господарський суд Полтавської області обґрунтовано скасував постанову Відділу примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України від 25.05.2016 року про арешт майна ПАТ "Полтаваобленерго", ухвалену в межах виконавчого провадження № 51242009.

Доводи апелянта про порушення і неправильне застосування господарським судом норм матеріального та процесуального права при прийнятті оскаржуваної ухвали не знайшли свого підтвердження.

На підставі наведеного, колегія суддів дійшла висновку про те, що прийнята господарським судом ухвала відповідає статтям 43, 86 Господарського процесуального кодексу України, вимогам щодо законності та обґрунтованості, підстав для її скасування з мотивів, наведених в апеляційній скарзі не вбачається.

За таких обставин, апеляційна скарга Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України підлягає залишенню без задоволення, а ухвала господарського суду Полтавської області від 11 квітня 2017 року підлягає залишенню без змін.

Керуючись ст.ст. 99, 101, п. 1 ст. 103, ст. ст. 105, 106, 1212 ГПК України,

ПОСТАНОВИЛА:

Апеляційну скаргу Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України залишити без задоволення.

Ухвалу господарського суду Полтавської області від 11 квітня 2017 року в справі № 917/2659/15 залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття.

Постанову апеляційної інстанції може бути оскаржено в касаційному порядку протягом двадцяти днів з дня набрання постановою апеляційного господарського суду законної сили.

Головуючий суддя Пелипенко Н.М.

Суддя Барбашова С.В.

Суддя Гребенюк Н. В.