Постанова № 67195515, 15.06.2017, Київський апеляційний господарський суд

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

04116 м.Київ, вул. Шолуденка, 1 (044) 230-06-58

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"15" червня 2017 р. Справа№ 911/1289/17

Київський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого: Разіної Т.І.

суддів: Чорної Л.В.

Яковлєва М.Л.

за участю представників сторін:

від позивача (апелянт): Бургела В.В., (прокурор відділу забезпечення представництва в суді, управління представництва інтересів громадянина та держави у судах) - за посвідченням № 030760 від 12.12.2014;

від Кабінету Міністрів України: Бевха І.І., - за довіреністю № 7-5/450 від 16.02.2017;

від відповідача-1: не з'явились;

від відповідача-2: не з'явились;

від відповідача-3: не з'явились;

від третьої особи: не з'явились,

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу першого заступника прокурора Київської області на ухвалу господарського суду Київської області від 28.04.2017 у справі № 911/1289/17 (суддя Шевчук Н.Г.)

за позовом першого заступника прокурора Київської області, м. Київ, в інтересах держави в особі:

Кабінету Міністрів України, м. Київ

до 1) Здорівської сільської ради, с. Здорівка, Васильківський р-н, Київська обл.

2) громадської організації "Об'єднання громадян "Резонанс", с. Здорівка, Васильківський р-н, Київська обл.

3) громадської організації "Об'єднання громадян "Конкордіа", с. Здорівка, Васильківський р-н, Київська обл.

третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача - Державне підприємство "Київське лісове господарство", с. Стоянка Києво-Святошинський р-н, Київська обл.

про визнання недійсними рішення, договорів оренди землі та витребування земельної ділянки

За результатами розгляду апеляційної скарги Київський апеляційний господарський суд

ВСТАНОВИВ:

Ухвалою господарського суду Київської області від 28.04.2017 у справі № 911/1289/17 (суддя Шевчук Н.Г.) повернуто без розгляду позовну заяву першого заступника прокурора Київської області в інтересах держави в особі Кабінету Міністрів України з доданими до неї документами на підставі п. 5 ч. 1 ст. 63 Господарського процесуального кодексу України, скільки порушено правила поєднання вимог або об'єднано в одній позовній заяві кілька вимог до одного чи кількох відповідачів і сумісний розгляд цих вимог перешкоджатиме з'ясуванню прав і взаємовідносин сторін чи суттєво утруднить вирішення спору.

Не погоджуючись з вказаною ухвалою місцевого господарського суду, перший заступник прокурора Київської області звернувся до Київського апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просив оскаржувану ухвалу скасувати та справу № 911/1289/17 направити до господарського суду Київської області для вирішення питання про порушення провадження.

Апеляційна скарга мотивована порушення судом першої інстанції норм процесуального та матеріального права.

Ухвалою Київського апеляційного господарського суду від 22.05.2017 у справі № 911/1289/17 прийнято до провадження апеляційну скаргу першого заступника прокурора Київської області на ухвалу господарського суду Київської області від 28.04.2017 у справі № 911/1289/17 та призначено її до розгляду на 06.06.2017.

В судовому засіданні 06.06.2017 представник Кабінету Міністрів України звернувся з клопотанням про продовження строку розгляду скарги у відповідності до ст. ст. 69, 102 Господарського процесуального кодексу України.

Ухвалою Київського апеляційного господарського суду від 06.06.2017 клопотання представника Кабінету Міністрів України про продовження строку розгляду апеляційної скарги задоволено; продовжного строк розгляду, та, відповідно відкладено розгляд справи на 15.06.2017.

У судовому засіданні представник прокуратури Київської області вимоги апеляційної скарги підтримав, з викладених у ній підстав.

Представник Кабінету Міністрів України у судовому засіданні просив апеляційну скаргу задовольнити, оскаржувану ухвалу скасувати та справу № 911/1289/17 направити до господарського суду Київської області для вирішення питання про порушення провадження.

Відповідачі 1-3 та третя особа повноважних представників в судове засідання апеляційної інстанції не направили, причини неявки суду не повідомили, враховуючи, що в матеріалах справи містяться докази належного повідомлення про час та місце розгляду справи, та те, що яка останній, Київський апеляційний господарський суд вважає за можливе розглянути справу у відсутності представників останніх.

Дослідивши матеріали справи, заслухавши пояснення представника прокуратури Київської області та представника Кабінету Міністрів України, обговоривши доводи апеляційної скарги, перевіривши застосування судом першої інстанції норм процесуального права, колегія суддів Київського апеляційного господарського суду дійшла до висновку, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, виходячи з наступних підстав.

У відповідності до вимог ч. 2 ст. 101 ГПК України апеляційний господарський суд не зв'язаний доводами апеляційної скарги і перевіряє законність та обґрунтованість рішення місцевого господарського суду у повному обсязі.

Статтею 129 Конституції України та ст. 33 ГПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог та заперечень.

Згідно ст. 99 ГПК України апеляційний господарський суд, переглядаючи рішення в апеляційному порядку, користується правами, наданими суду першої інстанції.

Частиною першою статті 58 Господарського процесуального кодексу України (надалі- ГПК України) встановлено, що в одній позовній заяві може бути об'єднано кілька вимог. Під вимогою розуміється матеріально-правова вимога, тобто предмет позову, який являє собою одночасно спосіб захисту порушеного права. Отже, позивач наділений правом об'єднати в одній позовній заяві кілька вимог, тобто кілька способів захисту порушеного права.

Дозволяється об'єднувати вимоги, пов'язані між собою підставами виникнення або доказами, що підтверджують ці вимоги. Підстава позову - це фактичні обставини, на яких ґрунтується вимога позивача. Отже, вимоги повинні випливати з тих самих фактичних обставин, на яких ґрунтуються ці вимоги.

Доказами в господарському судочинстві є будь-які відомості, отримані у визначеному законом порядку, на підставі яких суд установлює наявність або відсутність обставин, на яких обґрунтовуються вимоги і заперечення осіб, що беруть участь у справі, та інші обставини, які мають значення для правильного розгляду справи. Отже, можна об'єднати вимоги, якщо обставини, на яких вони ґрунтуються, підтверджуються тими самими доказами. Позивач має право об'єднати в одній позовній заяві не лише вимоги до одного відповідача, а й вимоги до кількох відповідачів за умови, що ці вимоги пов'язані між собою підставами виникнення або доказами, що підтверджують ці вимоги.

В пункті 3.6 постанови № 18 від 26 грудня 2011 року пленум Вищого господарського суду України "Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції" роз'яснено, що позивач має право об'єднати в одній позовній заяві кілька вимог, пов'язаних між собою підставою виникнення або поданими доказами (зокрема, про стягнення неповернутого кредиту, відсотків за користування кредитом і неустойки; про визнання недійсним акта і про відшкодування заподіяної у зв'язку з його виданням шкоди; про стягнення вартості недостачі товару, одержаного за кількома транспортними документами і оформленої одним актом приймання або коли такий товар сплачено за одним розрахунковим документом; про спонукання до виконання зобов'язань за господарським договором і про застосування заходів майнової відповідальності за його невиконання тощо). Право об'єднати кілька однорідних позовних заяв або справ, у яких беруть участь ті ж самі сторони, надане також судді. При цьому останній вправі вирішувати питання про об'єднання лише тих заяв (справ), які перебувають в його провадженні. Однорідними можуть вважатися позовні заяви, які, пов'язані з однорідними позовними вимогами і водночас подані одним і тим же позивачем до одного й того самого відповідача (чи відповідачів) або хоча й різними позивачами, але до одного й того ж відповідача. Однорідними ж позовними вимогами є такі, що виникають з одних і тих самих або з аналогічних підстав і водночас пов'язані між собою одним і тим самим способом захисту прав і законних інтересів. Якщо позивач порушив правила об'єднання вимог або об'єднання цих вимог перешкоджатиме з'ясуванню прав і взаємовідносин сторін чи суттєво утруднить вирішення спору, суддя має право повернути позовну заяву (стаття 58 та пункт 5 частини першої статті 63 ГПК України). Наприклад, господарський суд повинен повернути позовну заяву без розгляду, якщо: позов поданий одночасно до залізниці та вантажовідправника (вантажоодержувача), і в цій позовній заяві об'єднані вимоги, що ґрунтуються на комерційному акті, з вимогами, які обґрунтовані іншими документами; об'єднано вимоги про стягнення сум боргу, який виник з різних договорів або інших правочинів, і т. п.

Право об'єднати вимоги в одній позовній заяві надається позивачу, а також третій особі, яка заявляє самостійні вимоги на предмет спору, і відповідачу, який подає зустрічний позов.

Системне тлумачення ст. 58 сукупно з п. 5 ч. 1 ст. 63 ГПК дає можливість дійти висновку, що не допускається об'єднання в одній позовній заяві кількох вимог до одного чи кількох відповідачів, якщо сумісний розгляд цих вимог перешкоджатиме з'ясуванню прав і взаємовідносин сторін чи суттєво утруднить вирішення спору.

Господарському суду не надано права роз'єднувати поєднані в одне провадження позовні вимоги. Якщо суд, вирішуючи питання про прийняття справи до розгляду, встановить, що порушено правила поєднання вимог чи об'єднано в одній позовній заяві кілька вимог до одного чи кількох відповідачів і сумісний розгляд цих вимог перешкоджатиме з'ясуванню прав і взаємовідносин сторін чи суттєво утруднить вирішення спору, він відповідно до п. 5 ч. 1 ст. 63 ГПК України повертає позовну заяву і додані до неї документи без розгляду.

Навіть у випадку, коли позивач правомірно об'єднав вимоги, пов'язані між собою, суд має право повернути позовну заяву, якщо вважатиме, що сумісний розгляд об'єднаних вимог перешкоджатиме з'ясуванню прав і взаємовідносин сторін чи суттєво утруднить вирішення спору. Однак суд на стадії прийняття справи до розгляду, вирішуючи питання про можливість сумісного розгляду вимог, не має права вдаватися до оцінки доказів, а повинен виходити лише з викладених у позові обставин справи.

Судом першої інстанції встановлено та вбачається з позовної заяви, яка була додана до апеляційної скарги, що перший заступник прокурора Київської області звернувся до господарського суду в інтересах держави в особі: Кабінету Міністрів України з позовом до Здорівської сільської ради, Громадської організації «Об'єднання громадян «Резонанс» та Громадської організації "Об'єднання громадян «Конкордіа», за участі третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача Державного підприємства "Київське лісове господарство", в якому просив суд.

- визнати недійсними: п. 1 рішення Здорівської сільської ради Васильківського району від 28.10.2004 № 224 в частині затвердження проекту землеустрою щодо відведення земельних ділянок в довгострокову оренду для будівництва і обслуговування житлових будинків, господарських будівель і споруд об'єднанням громадян «Резонанс» та «Конкордія»; п. 2 рішення Здорівської сільської ради Васильківського району від 28.10.2004 № 224 в частині вилучення з постійного користування Державного лісогосподарського об'єднання "Київліс" земельної ділянки площею 14,9667 га лісових земель та переведення їх до земель житлової та громадської забудови с. Здорівка; п. З рішення Здорівської сільської ради Васильківського району від 28.10.2004 № 224 в частині передачі в оренду строком на 49 років земельні ділянки товариствам індивідуальних забудовників-об'єднанням громадян "Резонанс" - 9.6226 га, "Конкордія" - 6,3469 га.

- визнати недійсним договір оренди земельної ділянки від 16.11.2004, укладений між Здорівською сільською радою та об'єднанням громадян "Резонанс" на земельну ділянку загальною площею 9.6226 га для будівництва і обслуговування житлових будинків, господарських будівель і споруд в с. Здорівка Васильківського району;

- визнати недійсним договір оренди земельної ділянки від 16.11.2004, укладений між Здорівською сільською радою та об'єднанням громадян "Конкордіа" на земельну ділянку загальною площею 6,3469 га для будівництва і обслуговування житлових будинків, господарських будівель і споруд в с. Здорівка Васильківського району.

- витребувати на користь держави в особі Кабінету Міністрів України з незаконного володіння ОГ «Резонанс» земельну ділянку площею 9,6226 га з кадастровим номером 3221483001:01:028:0004 та ОГ "Конкордіа" земельну ділянку площею 6,3469 га, загальною вартістю 359036 грн., які розташовані на території с. Здорівка Васильківського району.

Вказані вимоги заявлені про визнання недійсними двох різних договорів оренди земельної ділянки від 16.11.2004, укладеним щодо різних земельних ділянок (земельної ділянки площею 9,6226 га, переданої в оренду ОГ "Резонанс", та земельної ділянки площею 6,3469 га, переданої в оренду ОГ "Конкордіа"), виникають з різних правових підстав і тягнуть за собою різні правові наслідки, що може суттєво утруднити вирішення спору.

Таким чином, враховуючи положення наведених вище статей та роз'яснення пленуму Вищого господарського суду України, колегія суддів вважає, що місцевий господарський суд правильно повернув позов без розгляду з огляду на те, що позивачем в одній позовній заяві об'єднано кілька позовних вимог, які не зв'язані між собою підставою виникнення та поданими доказами, що свідчить про порушення правил об'єднання вимог, та є підставою для повернення позовної заяви без розгляду на підставі пункту 5 частини першої статті 63 Господарського процесуального кодексу України.

Крім того, судом першої інстанції було правомірно відхилено твердження заступника прокурора Київської області, що дані позовні вимоги є пов'язаними з урахуванням того, що ОГ "Конкордіа" та ОГ "Резонанс" відповідно до одного рішення Здорівської сільської ради Васильківського району № 224 від 28.10.2004 передано земельну ділянку площею 14,9667 га лісових земель, оскільки, в договорах оренди земельних ділянок, про визнання яких недійсними заявлений позов, вбачається та колегією суддів встановлено, що ці договори укладені на підставі рішення Здорівської сільської ради Васильківського району від 28.10.2004 № 220-17-ІV, а не №224, як вказує прокурор.

На підставі вищевикладеного апеляційний суд не приймає до уваги твердження апелянта, що зазначені в апеляційній скарзі стосовно порушення місцевим господарським судом норм матеріального та процесуального права.

Відповідно до вимог ст.ст. 32, 33 ГПК України доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору. Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог та заперечень.

Враховуючи викладене, колегія суддів на підставі доказів та пояснень наявних в матеріалах справи дійшла до висновку, що відповідно до ст. 104 Господарського процесуального кодексу України підстав для скасування чи зміни ухвали місцевого господарського суду не вбачає, а тому апеляційна скарга задоволенню не підлягає.

Колегія суддів зазначає, що згідно з ч. 3 ст. 63 ГПК України повернення позовної заяви не перешкоджає повторному зверненню з нею до господарського суду в загальному порядку після усунення допущенного порушення

В зв'язку з відмовою в задоволенні апеляційної скарги відповідно до ст. 49 ГПК України, що судові витрати покладаються на апелянта.

Керуючись ст.ст. 4-1, 4-2, 4-3, 4-7, 33, 43, 49, 99, 101-105, 106 Господарського процесуального кодексу України, Київський апеляційний господарський суд

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу першого заступника прокурора Київської області залишити без задоволення, а ухвалу господарського суду Київської області від 28.04.2017 у справі № 911/1289/17 залишити без змін.

Головуючий суддя Т.І. Разіна

Судді Л.В. Чорна

М.Л. Яковлєв