Рішення № 671955, 16.02.2007, Лисичанський міський суд Луганської області

2-389/07 РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

16 лютого 2007 року

Лисичанський міський суд Луганської області в складі:

головуючого судді Фастовця В.М.,

секретаря судового засідання Бандуровій В.І.,

представника відповідача Сухаревської К.Ю,

розглянувши у відкритому судовому засіданні у м. Лисичанську цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до відкритого акціонерного товариства "Лисичанськвугілля" і Лисичанської міської ради про зобов'язання до вчинення дій, 3-і особи товариство з обмеженою відповідальністю "Луганське енергетичне об'єднання", спеціалізоване підприємство "Лисичанськтепломережа", відкрите акціонерне товариство "Луганськгаз". Комунальне спеціалізоване підприємство "Лисичанськводоканал", -

ВСТАНОВИВ:

Позивач звернувся до суду з вищеназваним позовом, в якому після уточнення вимог, просив зобов'язати відповідача ВАТ "Лисичанськвугілля" компенсувати йому витрати на сплату електричної енергії і газу та їх складових у теплопостачанні, гарячій воді за 2004, 2006 роки, а також водопостачанні за 2004-2006 роки.

Позов обґрунтував тим, що у серпні 1993 року звільнився з ВП "Шахтобудівельне управління" у зв'язку з виходом на пенсію, у вугільній промисловості працював понад 20 років. Згідно з п. 8.2 Колективного договору ВП "Шахтобудівельне управління", ст. 43 ч. 7 Гірничого Закону України має право на безоплатне забезпечення вугіллям на побутові потреби. Відповідно до ст. 43 ч.8 Гірничого Закону України, оскільки проживає у будинку, що має центральне опалення, має право на звільнення від сплати за електричну, теплову енергію та газ у розрахунках за комунальні послуги за рахунок коштів підприємств з видобутку (переробки) вугілля.

Відповідача Лисичанську міську раду просив відкрити спеціальний рахунок та перераховувати кошти, отриманні від ВАТ, відповідним підприємствам, що надають послуги.

У судове засідання позивач не з'явився, позов підтримав, просив у зв'язку з лікуванням справу розглядати за його відсутності.

Представник відповідача ВАТ "Лисичанськвугілля" у судовому засіданні позов не визнав та пояснив, що відповідно до житлового законодавства поняття "будинок" та "квартира" є різними за змістом. Ст. 43 ч.8 Гірничого Закону України передбачає право осіб, які проживають у будинках з центральним опаленням, на звільнення від сплати за електричну енергію та газ. Але позивач проживає у квартирі, а не у будинку, тому йому Гірничим Законом України таке право не надано. Окрім того, Закон не передбачає компенсацію витрат за складові частини - газ та електроенергію у інших послугах. Також, на цей момент не існує механізму застосування таких пільг.

Представник відповідача Лисичанської міськради - у судове засідання не з'явився, просив справу розглядати за його відсутності, відповідачем себе не визнав..

Представники 3-х осіб ТОВ "ЛЕО", СП "Лисичанськтепломережа", ВАТ "Луганськгаз", КСП "Лисичанськводоканал" у судове засідання не з'явилися, просили справу слухати за їх відсутності.

Судом досліджені наступні докази: витяги з Колективного договору, копія трудової книжки, рішення Лисичанського міського суду від 22.09.06., ухвала апеляційного суду Луганської області від довідка про вартість вугілля; довідки СП "Лисичанськтепломережа",

2

ТОВ "ЛЕО", ВАТ "Луганськгаз"; заява Лисичанської міськради; розрахунки заборгованості позивача; розрахунок вартості газу та електроенергії як складових комунальних послуг з теплопостачання, гарячої води та водовідведення і водопостачання; письмові заперечення.

Суд, вислухавши пояснення представника відповідача, дослідивши письмові докази, вважає позов таким, що підлягає задоволенню частково.

У судовому засіданні встановлено, що позивач має право на безоплатне вугілля на побутові потреби у 2004-2006 роках та мешкає у квартирі АДРЕСА_1 з центральним опаленням.

На підставі ст.43 ч.8 Гірничого Закону України позивач за рахунок коштів відповідача ВАТ "Лисичанськвугілля" має бути звільнений від сплати за спожиті у 2004, 2006 роках електричну енергію і газ. При цьому вказаний відповідач повинен перерахувати на рахунок Лисичанської міської ради у якості компенсації за спожитий газ 63,78 грн. за 2004 рік і 113, 80 грн. за 2006 рік. Також перерахуванню підлягає компенсація за спожиту у вересні-грудні 2006 року електроенергію у розмірі 73, 72 грн.

Лисичанська міська рада зобовязана перерахувати ці кошти на рахунки відповідних підприємств, що надають послуги позивачу.

Витрати по сплаті за спожиту позивачем у 2004 році та за січень-серпень 2006 року селектроенергію компенсації не піддягають, оскільки позивач добровільно сплатив за неї

Не підлягає задоволенню позов і в частині зобовязання до перерахування за газ та електроенергію як складові у вартості послуг з теплопостачання, гарячої води та водопостачанню, оскільки це не передбачене законодавством.

У зв'язку з відкриттям Лисичанською міськрадою рахунку позов в цій частині задоволенню також не підлягає.

Частково задовольняючи позов, суд виходить з наступного:

Відповідно до ст. 43 ч.7 абз.2 Гірничого Закону України підприємства з видобутку вугілля та вуглебудівні підприємства безоплатно надають вугілля на побутові потреби у розмірі, що визначається колективним договором, таким категоріям осіб: пенсіонерам, які пропрацювали на підприємствах з видобутку (переробки) вугілля, вуглебудівних підприємствах: на підземних роботах- не менше ніж 10 років для чоловіків і не менше 7 років 6 місяців - для жінок; на роботах, пов'язаних із підземними умовами, - не менше ніж 15 років для чоловіків і не менше 12 років 6 місяців - для жінок; на роботах технологічної лінії на поверхні діючих шахт чи на шахтах, що будуються, розрізах, збагачувальних та брикетних фабриках - не менше ніж 20 років для чоловіків.

Відповідно до ст. 43 ч.8 Гірничого Закону України особи, які мають право на безоплатне отримання вугілля на побутові потреби, але проживають у будинках, що мають центральне опалення, у розрахунках за комунальні послуги звільняються від сплати за електричну енергію та газ за рахунок коштів підприємств з видобутку (переробки) вугілля, які перераховують кошти на ці потреби до місцевого бюджету.

1.Відповідно до п. 8.2 Колективного договору ВП "Шахтобудівельне управління" ВАТ "Лисичанськвугілля" пенсіонери, що звільнилися з ШБУ в зв'язку з виходом на пенсію та пропрацювали у вугільній промисловості на підземних роботах, забезпечуються безоплатним вугяллям марки ДГР на побутові потреби у розмірі 2950 кг на рік у 2004-2005 роках та 5900 кг марки ДГР у 2006 році..

З копії трудової книжки позивача (а.с.6-9) вбачається, що він має достатній стаж для безоплатного отримання вугілля на побутові потреби, що не заперечується відповідачами.

Таким чином, законодавством позивачеві надано право звільнення від сплати за електричну енергію та газ за рахунок коштів відповідача, що повинні бути перераховані до місцевого бюджету ВАТ та міскрадою з цього рахунку відповідним постачальникам.

З

Не підлягає компенсуванню вартість спожитої позивачем електроенергії від ТОВ "ЛЕО" за 2004 рік, оскільки вона оплачена позивачем самостійно, а несплаченою є тільки сума у розмірі 73,72 грн. за вересень-грудень 2006 року (а.с.16), і в цій частині позов підлягає задоволенню.

Згідно довідки Лисичанського управліня ЕГГ ВАТ "Луганськгаз" у позивача є заборгованість за спожитий газ за 2004 та 2006 роки, яка складає відповідно 63, 78 грн. за 2004 рік і 113, 8 грн. за 2006 рік (а.с.24). Вказані суми підлягають компенсації.

Суд вважає надані позивачем докази в цій частині позовних вимог достатніми та переконливими.

Пояснення представника відповідача про те, що позивач проживає у квартирі, а не у будинку, тому йому Гірничим Законом України право на звільнення від сплати за електричну енергію та газ не надано, є необгрунтованими, оскільки з аналізу змісту статті 43 Гірничого Закону України випливає, що видом соціальних гарантій окремих категорій осіб є безоплатне забезпечення вугіллям на побутові потреби; особам, що мають таке право, але не мають потреби у вугіллі через особливості системи опалення житла, таке право гарантується шляхом звільнення їх від сплати за певні види комунальних послуг.

Відсутність законодавчого врегулювання механізму здійснення перерахунку підприємствами вугільної промисловості до місцевого бюджету витрат осіб за електричну енергію та газ не може бути підставою позбавлення позивача права, гарантованого йому законом.

2.Виходячи з аналізу ст. 43 ч. 8 Гірничого Закону України компенсація у вигляді звільнення від сплати за газ та електричну енергію надається у разі відсутності пічного опалення (тобто неможливості використання вугілля з метою опалення) і наявності опалення центрального. При цьому, вказана стаття не передбачає іншого шляху компенсації, а саме -звільнення від сплати за складові електроенергії та газу в постачанні теплової енергії. Тим більш, закон не передбачає компенсації цих складових у водопостачанні, тому в цій частині позов задоволенню не підлягає, як безпідставний.

Рішення Лисичанського міського суду від 22 вересня 2006 року в цій частині не може бути доказом, оскільки з нього не випливає те, що суд встановив відповідне право позивача, хоча позов і був частково задоволений.

Відповідно до заяви представника відповідача Лисичанської міськради (а.с.21) вказаний відповідач відкрив відповідний рахунок в установі казначейства, тому позовні вимоги в частині зобов'язання ради до відкриття такого рахунку задоволенню не підлягають.

Відповідно до ст. 82 ЦПК України на користь позивача з відповідачів у рівних частках підлягають стягненню судові витрати по сплаті державного мита у розмірі 8,5 грн.; на користь ТУ ДСА в Луганській області з відповідачів у рівних частках підлягає стягненню плата за інформаційно-технічне забезпечення у сумі 7,5 грн..

На підставі викладеного, керуючись ст.43 Гірничого закону, ст.ст. 10, 11,60, 82, 212-215 ЦПК України, -

ВИРІШИВ:

1.Позов ОСОБА_1 до відкритого акціонерного товариства "Лисичанськвугілля" і Лисичанської міської ради про зобов'язання до вчинення дій задовольнити частково.

2.3обов'язати відкрите акціонерне товариство "Лисичанськвугілля" перерахувати компенсацію за оплату спожитого ОСОБА_1 у 2004 і 2006 роках газу та у 2006 році електроенергії у розмірі 251 (двісті п'ятдесят одна) грн. 30 коп. до місцевого бюджету м. Лисичанська за наступними реквізитами: одержувач УДК м. Лисичанська, код 24180679, банк одержувача ГУДКУ Луганської області, МФО 804013, р/р 314135446000051

3.Зобов'язати Лисичанську міську раду перерахувати отримані від відкритого акціонерного товариства "Лисичанськвугілля" компенсаційні кошти за ОСОБА_1 у розмірі 73 (сімдесят три) грн. 72 коп. за спожиту у вересні-грудні 2006 року

4

електроенергію на користь Лисичанської філії товариства з обмеженою відповідальністю "Луганське енергетичне об'єднання" за наступними реквізитами: п/р зі спеціальним режимом використання №2603530100249 філія-Лисичанське відділення №2867 ВАТ "Державний ощадний банк України" м. Лисичанськ, МФО 364070, код 26204071

3.Зобов'язати Лисичанську міську раду перерахувати отримані від відкритого акціонерного товариства "Лисичанськвугілля" компенсаційні кошти за ОСОБА_1 на користь відкритого акціонерного товариства в особі Лисичанського управління з експлуатації газового господарства за наступними реквізитами: п/р 26007300503 в Лисичанській філії АБ "Укргазбанк", МФО 304621, отримувач Лисичанське управління з експлуатації газового господарства ВАТ "Луганскгаз", особовий рахунок споживача №21177, у розмірі 63 (шістдесят три) грн. 78 коп. за спожитий у 2004 році газ і 113 (сто тринадцять) грн. 80 коп. за спожитий у 2006 році газ.

4.У задоволенні позовних вимог ОСОБА_1 до відкритого акціонерного товариства "Лисичанськвугілля" про зобов'язання до перерахування компенсації за спожиті газ та електроенергію як складові у водопостачанні за 2004-2006 роки, газ та електроенергію як складові у постачанні теплової енергії та гарячої води у 2004, 2006 роках відмовити за безпідставністю.

5.У задоволенні позову ОСОБА_1 до Лисичанської міської ради про зобов'язання до відкриття рахунку відмовити за безпідставністю..

б.Стягнути з Лисичанської міськради та відкритого акціонерного товариства "Лисичанськвугілля" у рівних частках судові витрати на інформаційно-технічне забезпечення у сумі 7 (сім) грн. 50коп. на користь ТУ ДСА в Луганській області, розрахунковий рахунок 37318003000730 в УДК в Луганській області код 26297948, МФО 804013.

7.Стягнути з Лисичанської міськради та відкритого акціонерного товариства "Лисичанськвугілля" на користь ОСОБА_1 у рівних частках судові витрати по сплаті державного мита у розмірі 07 (сім) грн. 50 коп..

Рішення може бути оскаржено до апеляційного суду Луганської області через Лисичанський міський суд шляхом подачі в 10-денний строк з дня винесення рішення заяви про апеляційне оскарження і поданням після цього протягом 20 днів апеляційної скарги або без попереднього подання заяви про апеляційне оскарження, якщо скарга подається у 10-ти денний строк зо дня винесення рішення.