Постанова № 67195485, 14.06.2017, Київський апеляційний господарський суд

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

04116 м.Київ, вул. Шолуденка, 1 (044) 230-06-58

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"14" червня 2017 р. Справа№ 911/3968/16

Київський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого: Михальської Ю.Б.

суддів: Майданевича А.Г.

Суліма В.В.

За участі представників:

від позивача за первісним позовом: Зеленська Т.В. - за дов.

від відповідача за первісним позовом: Юзик А.А. - за дов.

від третіх осіб -1, -2 за первісним позовом: не з'явились

розглянувши апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Комплекс «Агромарс»

на рішення Господарського суду Київської області від 03.03.2017

у справі №911/3968/16

за первісним позовом Державного підприємства «Українська геологічна компанія»

до Товариства з обмеженою відповідальністю «Комплекс «Агромарс»

третя особа-1, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача за первісним позовом: Державна служба з питань праці

третя особа-2, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача за первісним позовом: Державна служба геології та надр України

про стягнення 20 000,15 грн.

за зустрічним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Комплекс «Агромарс»

до Державного підприємства «Українська геологічна компанія»

про стягнення 20 000,15 грн. та розірвання договору

ВСТАНОВИВ:

Державне підприємство «Українська геологічна компанія» (далі, позивач за первісним позовом) звернулось до Господарського суду Київської області з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю «Комплекс «Агромарс» (далі, відповідач за первісним позовом) про стягнення 20 000,15 грн. заборгованості за виконані позивачем роботи згідно Договору №56/15-к/339/2015/КАМ/О від 12.05.2015.

Позовні вимоги обгрунтовані неналежним виконанням відповідачем своїх зобов'язань за Договором №56/15-к/339/2015/КАМ/О від 12.05.2015.

У свою чергу, Товариство з обмеженою відповідальністю «Комплекс «Агромарс» звернулось до Державного підприємства «Українська геологічна компанія» із зустрічним позовом про стягнення 20 000,15 грн. авансу за Договором №56/15-к/339/2015/КАМ/О від 12.05.2015 та розірвання зазначеного Договору.

Зустрічні позовні вимоги мотивовані тим, що Державне підприємство «Українська геологічна компанія» неналежним чином виконало свої зобов'язання з виготовлення проекту згідно Договору №56/15-к/339/2015/КАМ/О від 12.05.2015. Крім того, внаслідок внесення змін до статті 23 Кодексу України про надра скасовано необхідність отримання спецдозволів, що є підставою для розірвання договору на підставі статті 652 Цивільного кодексу України та стягнення з відповідача за зустрічним позовом авансу за договором на підставі статті 1212 Цивільного кодексу України.

Ухвалою Господарського суду Київської області від 05.01.2017 у справі №911/3968/16 зустрічну позовну заяву прийнято до спільного розгляду з первісним позовом; залучено до участі у справі як третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору, на стороні позивача Державну службу України з питань праці (далі, третя особа-1) та Державну службу геології та надр України (далі, третя особа-2).

Рішенням Господарського суду Київської області від 03.03.2017 у справі №911/3968/16 первісний позов задоволено повністю.

Присуджено до стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю «Комплекс «Агромарс» на користь Державного підприємства «Українська геологічна компанія» 20 000 (двадцять тисяч гривень) 15 коп. боргу за виконані роботи за Договором №56/15-к/339/2015/КАМ/О від 12.05.2015 та 1 378 (одну тисячу триста сімдесят вісім гривень) 00 коп. судового збору.

У задоволенні зустрічного позову відмовлено повністю.

Рішення місцевого господарського суду ґрунтується на тому, що оскільки позивач за первісним позовом (виконавець) фактично виконав зобов`язання щодо виготовлення та погодження проекту, а порушення погодженого сторонами строку відбулось з незалежних від нього причин, а також те, що позивач за первісним позовом вчинив всі необхідні дії, визначені договором, у замовника (відповідача за первісним позовом) відсутні підстави для відмови в прийнятті виконаних позивачем робіт та оплати після їх виконання.

Не погодившись з прийнятим рішенням, відповідач за первісним позовом звернувся до Київського апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, відповідно до якої просить скасувати рішення Господарського суду Київської області від 03.03.2017 у справі №911/3968/16 та прийняти нове рішення, яким у задоволенні первісних позовних вимог відмовити повністю, а зустрічний позов задовольнити.

Апеляційна скарга мотивована тим, що рішення суду першої інстанції прийняте з порушенням норм матеріального та процесуального права.

В обґрунтування апеляційної скарги апелянт посилається на те, що обов'язок оплати у відповідача за первісним позовом не настав, оскільки позивач за первісним позовом недотримав строки виконання робіт та відбулася істотна зміна обставин, якими сторони керувалися при укладенні договору. Таким чином, на думку скаржника, судом першої інстанції не було враховано положень чинного законодавства, домовленостей сторін та безпідставно враховано тільки частину домовленостей, які сторони досягли при укладенні договору №56/15-к/339/2015/КАМ/О від 12.05.2015.

Відповідно до автоматичного розподілу справ між суддями апеляційну скаргу відповідача за первісним позовом було передано на розгляд колегії суддів Київського апеляційного господарського суду у складі: головуючий суддя Михальська Ю.Б., судді: Майданевич А.Г., Сулім В.В.

Ухвалою Київського апеляційного господарського суду від 12.05.2017 апеляційну скаргу відповідача за первісним позовом прийнято до провадження, розгляд справи призначено на 14.06.2017.

30.05.2017 представник позивача за первісним позовом подав через відділ документального забезпечення Київського апеляційного господарського суду відзив на апеляційну скаргу, у якому просив рішення Господарського суду Київської області від 03.03.2017 у справі №911/3968/16 залишити без змін, а апеляційну скаргу відповідача за первісним позовом без задоволення.

06.06.2017 від третьої особи-1 через відділ документального забезпечення Київського апеляційного господарського суду надійшли пояснення до апеляційної скарги, яких третя особа-1 просила розглянути справу відповідно до вимог чинного законодавства.

У судове засідання, призначене на 14.06.2017, представники третіх осіб не з'явились, про причини неявки суд не повідомили.

Оскільки у матеріалах справи містяться докази належного повідомлення третіх осіб про дату, час і місце проведення судового засідання по розгляду апеляційної скарги та з огляду на те, що неявка їх представників не перешкоджає всебічному, повному та об'єктивному розгляду всіх обставин справи, враховуючи предмет спору, а також доказове наповнення матеріалів справи, колегія суддів вважає можливим здійснити перевірку оскарженого рішення в апеляційному порядку за наявними матеріалами справи та без участі представників третіх осіб.

Представник позивача за первісним позовом у судовому засіданні проти доводів, викладених у апеляційній скарзі, заперечив, просив залишити її без задоволення, а рішення суду без змін.

Представник відповідача за первісним позовом у судовому засіданні підтримав доводи, викладені у апеляційній скарзі, просив її задовольнити, рішення суду першої інстанції скасувати, у задоволенні первісного позову відмовити, а зустрічний позов задовольнити.

Суд, беручи до уваги межі перегляду справи у апеляційній інстанції, обговоривши доводи апеляційної скарги та відзиву на неї, проаналізувавши на підставі фактичних обставин справи застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права при прийнятті оскарженого рішення, дійшов висновку, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, а оскаржене рішення місцевого господарського суду не підлягає зміні або скасуванню з наступних підстав.

Частиною 1 статті 202 Цивільного кодексу України визначено, що правочином є дія особи, спрямована на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.

Згідно частини 1 статті 509 Цивільного кодексу України зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.

Згідно частини 2 статті 509 Цивільного кодексу України зобов'язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу.

Відповідно до частини 2 статті 11 Цивільного кодексу України підставами виникнення цивільних прав та обов'язків є, зокрема, договори та інші правочини.

Згідно частини 1 статті 626 Цивільного кодексу України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.

Як підтверджується матеріалами справи, 12.05.2015 між Товариством з обмеженою відповідальністю «Комплекс Агромарс» (Замовник) та Державним підприємством «Українська геологічна компанія» (Виконавець) укладено Договір №56/15-к/339/2015/КАМ/О (далі, Договір), за умовами якого виконавець взяв на себе зобов'язання виконати роботи по виготовленню «Проекту на геологічне вивчення, в т.ч. дослідно-промислову розробку для проведення геолого-економічної оцінки експлуатаційних запасів питних підземних вод водозабірної ділянки ТОВ «Комплекс Агромарс» в смт. Димер Вишгородського району Київської області» (далі - Проект) та погодити його відповідно до чинного законодавства України в Державній службі геології та надр України і Державній службі гірничого нагляду та промислової безпеки або в інших установах, підприємствах, організаціях (вразі якщо відбудуться зміни в законодавстві). Технічне завдання наведено в додатку №1.

Пунктом 1.2. Договору передбачено, що замовник зобов'язався прийняти виконану роботу та оплатити її на умовах цього Договору.

Відповідно до пункту 1.2. Договору склад та обсяги робіт, що приймаються до виконання, визначаються в даному договорі.

Строк виконання робіт погоджено сторонами в пункті 1.4. Договору до 30.09.2015.

Відповідно до пункту 2.1. Договору виконавець зобов`язаний якісно скласти проект на геологічне вивчення, в т.ч. дослідно-промислову розробку, та прийняти від замовника оплату за виконану в передбаченому договором розмірі та в строк.

Згідно з пунктом 2.2. Договору замовник надає можливість виконавцю провести роботи, контролює хід виконання робіт, вимагає від виконавця закінчення робіт в обумовлений договором строк.

Вартість робіт і порядок розрахунків сторонами обумовлено в розділі 3 Договору.

Відповідно до пункту 3.1. Договору загальна вартість робіт встановлюється на договірній основі і складає 40 000,30 грн., в т.ч. ПДВ - 20% - 6 666,72 грн.

Згідно з пунктом 3.2. Договору замовник перераховує виконавцю аванс у розмірі 50 % від суми договору, що складає 20 000,15 грн., в т.ч. ПДВ - 20% - 3 333,15 грн.

Остаточний розрахунок в сумі 20 000,15 грн. в тому числі ПДВ 3 333,36 грн. замовник здійснює після підписання Акту здачі-приймання НТП протягом 5 днів (пункт 3.3. Договору).

Відповідно до пункту 5.2. Договору при виникненні обставин, які можуть порушити строки виконання робіт виконавець і замовник робіт зобов'язані сповістити один одного протягом 3-х днів з моменту одержання інформації про обставини.

Термін дії договору сторонами обумовлено в розділі 8 Договору, а саме у пункті 8.1. Договору встановлено, що договір набирає чинності з дати його підписання сторонами і діє до 30 вересня 2015 року, але у будь-якому разі до повного виконання сторонами зобов'язань за даним договором. Дострокове розірвання цього договору можливе лише за взаємною згодою сторін, яке оформляється додатковою угодою до цього договору.

Згідно з пунктом 8.2. Договору у разі, якщо на момент закінчення строку дії цього договору у сторін залишається невиконані обов'язки, дія договору по відношенню до цих зобов'язань продовжується до повного їх виконання.

Сторонами, Додатком №1 до Договору погоджено технічне завдання на складання проекту, пунктом 6 якого зазначено склад робіт - складання «Проекту на геологічне вивчення, в т.ч. дослідно-промислову розробку для проведення геолого-економічної оцінки експлуатаційних запасів питних підземних вод водозабірної ділянки ТОВ «Комплекс Агромарс» в смт. Димер Вишгородського району Київської області».

Відповідно до пункту 4 Технічного завдання термін виконання робіт з дати підписання до 30.09.2015.

Крім того, у матеріалах справи наявний Додаток №2 до Договору, відповідно до якого сторонами узгоджено Протокол угоди про договірну ціну на складання «Проекту на геологічне вивчення, в т.ч. дослідно-промислову розробку для проведення геолого-економічної оцінки експлуатаційних запасів питних підземних вод водозабірної ділянки ТОВ «Комплекс «Агромарс» в смт. Димер Вишгородського району Київської області» сторонами досягнуто згоди про договірну ціну на складання Проекту в розмірі 40 000,30 грн., в тому числі ПДВ 20%- 6 666,72 та визначено, що цей протокол є основою для проведення взаєморозрахунків між виконавцем і замовником.

Також, сторонами було підписано Додаток №3 до Договору, яким сторони визначили кошторисно-фінансовий розрахунок на складання проекту на загальну суму 40 000,30 грн.(з ПДВ).

Як вірно встановив суд першої інстанції, у відповідності до пункту 3.2. Договору відповідач за первісним позовом перерахував позивачу за первісним позовом аванс у розмірі 20 000,15 грн, що підтверджується випискою з рахунку позивача в АТ «Укрсиббанк» від 22.05.2015 (том 1, а.с. 14).

Позивачем за первісним позовом було виготовлено проект на геологічне вивчення, в т.ч. дослідно-промислову розробку для проведення геолого-економічної оцінки експлуатаційних запасів питних підземних вод водозабірної ділянки ТОВ «Комплекс «Агромарс» в смт. Димер Вишгородського району Київської області, який наявний у матеріалах справи. (далі Проект; том 1, а.с. 15-46).

Судом першої інстанції вірно встановлено, що вказаний Проект погоджено відповідачем за первісним позовом 15.09.2015, що підтверджується відміткою про погодження та підписом генерального директора ТОВ «Комплекс «Агромарс» ОСОБА_5 та печаткою товариства на титульній сторінці Проекту. (том 1, а.с. 15). Тобто, проект виготовлено виконавцем у строки, передбачені договором, а саме до 30.09.2015.

Як вбачається із матеріалів справи, відповідач за первісним позовом звертався до позивача за первісним позовом з листами від 15.10.2015 №328 (вручено позивачу за первісним позовом 19.10.2015) та від 07.12.2015 №409, в яких просив надати інформацію про стан виконання робіт за договором, а саме погодження виготовлених проектів Державною службою геології та надр України і Державною службою гірничого нагляду та промислової безпеки.

Позивач за первісним позовом надав відповідь відповідачу за первісним позовом листом №932/15к від 09.12.2015, в якому зазначив, що проекти на геологічне вивчення, в т.ч. дослідно-промислову розробку для проведення геолого-економічної оцінки експлуатаційних запасів питних підземних вод знаходяться на погодженні в експертів Державної служби геології та надр України та Державної служби з питань праці України. Позивачем повідомлено, що затримка погоджень пов'язана із реорганізацією вказаних служб (том 1, а.с. 94).

Згодом, позивач за первісним позовом листом №2/16-к від 12.01.2016 повідомив відповідача за первісним позовом, що «Проект на геологічне вивчення, в т.ч. дослідно-промислову розробку для проведення геолого-економічної оцінки експлуатаційних запасів питних підземних вод водозабірної ділянки ТОВ «Комплекс Агромарс» в смт. Димер Вишгородського району Київської області» направлено на погодження до Державної служби геології та надр України та Державної служби з питань праці України, яка створена після реорганізації Державної інспекції нагляду у гірничодобувній промисловості за охороною надр у Київській області (Держгірпромнагляд) у листопаді 2015 року. Також, у листі вказано, що за новими правилами в Державній службі з питань праці України проекти погоджуються після проведення державної експертизи проектів, у зв'язку з чим проекти направлено на експертизу до Державного підприємства «Київський експертно-технічний центр Держпраці», де не знайшлося спеціаліста-експерта. Після перемовин проекти переведені до ДП «Черкаський експертно-технічний центр Держпраці». Після отримання позитивних експертиз проекти будуть погоджені в Державній службі з питань праці України і Державній службі геології та надр України (том 1, а.с. 95). Вказаний лист отримано відповідачем за первісним позовом 12.01.2016, доказом чого є вхідний штамп ТОВ «Комплекс Агромарс» на титульній сторінці листа.

У матеріалах справи наявний висновок експертизи з питань охорони праці щодо проектної документації від 12.01.2016 №71.01.04.1016.15 (том 1, а.с. 47-50), наданий ДП «Черкаський експертно-технічний центр Держпраці», відповідно до якого Проект відповідає вимогам нормативно-правових актів з охорони праці, охорони надр та промислової безпеки.

В подальшому, позивачем за первісним позовом подано Державній службі України з питань праці на розгляд Проект (разом з висновком Головного управління Держпраці у Київській області щодо погодження проектної документації №9/1935 від 29.02.2016) на відповідність вимогам нормативно-правових актів з охорони праці та надання висновку.

19.04.2016 позивачем за первісним позовом усунуто недоліки проекту, зазначені висновком Держпраці №4385/1/10.3-ДП-16 від 15.04.2016 та подано на повторний розгляд проект (разом з висновком головного управління Держпраці у Київській області щодо погодження проектної документації №9/1935 від 29.02.2016 та експертним висновком з питань охорони праці щодо прикладної документації № 71.01.04.1016.15 від 12.01.2016) на відповідність вимогам нормативно-правових актів з охорони праці та надання висновку, що підтверджується листом від 19.04.2016 № 1-300.

Відповідно до листа Державної служби геології та надр України від 18.05.2016 №8972/13/10-16 Держгеонадрами України погоджено зазначений Проект в межах компетенції за умови дотримання чинного законодавства та нормативно-правових актів з питань охорони надр та водоохоронних заходів.

Як вбачається з листа Державної служби з питань праці від 25.05.2016 №5733/1/10.3-ДП-16, Проект, який розроблено позивачем за первісним позовом, погоджено Державною службою з питань праці на строк дії спеціального дозволу на користування надрами від 19.05.2014 №4531 за умови: виконання в повному обсязі програми робіт; дотримання встановлених термінів проведення дослідно-промислової експлуатації та відповідно до проекту обсягів видобутку корисної копалини; додержання вимог законодавчих та інших нормативно-правових актів у сфері гірничих відносин.

Враховуючи вказані вище обставини, позивач за первісним позовом листом від 03.06.2016 №96/16-к (том 1, а.с. 98) повідомив відповідача за первісним позовом, що 25.05.2016 завершено погодження проектів на геологічне вивчення в т.ч. дослідно-промислову розробку для проведення геолого-економічної оцінки експлуатаційних запасів питних підземних вод по 6-ти водозабірних ділянках ТОВ «Комплекс Агромарс» з державною службою України з питань праці і Державною службою геології та надр України. Сканкопії погоджень передані по електронній пошті в екологічний відділ ТОВ «Комплекс Агромарс». У зв`язку із завершенням проектних робіт, позивач за первісним позовом просив провести їх оплату згідно раніше наданих актів виконаних робіт.

До матеріалів справи позивачем додано докази направлення 24.06.2016 на адресу відповідача за первісним актів виконаних робіт.

Надіслання позивачем за первісним позовом акту виконаних робіт відповідачем за первісним позовом не заперечується. Отже, враховуючи положення пунктів 1.2., 3.2. Договору, строк виконання зобов'язань з остаточного розрахунку є таким, що настав.

Проте, як вказує позивач за первісним позовом, відповідач за первісним позовом в порушення умов Договору не здійснив остаточний розрахунок, відтак, у зв`язку з неналежним виконанням відповідачем за первісним позовом умов Договору в частині оплати вартості надання послуг, внаслідок чого виникла заборгованість перед позивачем за первісним позовом, останній звернувся до суду з позовом про стягнення заборгованості у розмірі 20 000, 15 грн.

У матеріалах справи наявна пропозиція відповідача за первісним позовом №115 від 02.06.2016 про розірвання договорів (том 1, а.с. 99), зокрема, Договору №56/15-к/339/2015/КАМ/О від 12.05.2015, в якій, посилаючись на порушення позивачем за первісним позовом строків виконання робіт та внесення змін до законодавства Законом України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо дерегуляції в агропромисловому комплексі» від 08.12.2015 № 867-19, що надало можливість здійснювати відповідну діяльність без спеціальних дозволів та гірничого відводу, пропонував за згодою сторін шляхом підписання додаткової угоди розірвати вказаний Договір та повернути сплачений аванс. (том 1, а.с. 99-100).

Проте, позивач за первісним позовом листом №1-455 від 24.06.2016 повторно направив акти виконаних робіт на адресу ТОВ «Комплекс Агромарс» та повідомив відповідача за первісним позовом, що роботи виконані у повному обсязі та підлягають оплаті (том 1, а.с. 101).

Враховуючи вищевикладені обставини справи, колегія суддів погоджується із висновками суду першої інстанції про задоволення первісних позовних вимог та відхиляє доводи апелянта про те, послуги в межах строку дії договору виконавцем не виконані, а у замовника у зв`язку з істотними змінами обставин відпала необхідність у вказаних послугах, що є підставою для розірвання спірного договору та звільняє його від обов'язку з оплати наданих послуг, з огляду на наступне.

Відповідно до статті 174 Господарського кодексу України договір є підставою для виникнення господарських зобов'язань, які згідно зі статтями 193, 202 Господарського кодексу України та статтями 525, 526, 530 Цивільного кодексу України повинні виконуватись належним чином і в установлений строк відповідно до умов договору та вимог чинного законодавства; одностороння відмова від зобов'язання не допускається, якщо інше не передбачено договором або законом. Відповідно до статті 202 Господарського кодексу України, статті 599 Цивільного кодексу України зобов'язання припиняється виконанням, проведеним належним чином.

Згідно з частинами 1-2 статті 324 Господарського кодексу України за договором підряду на проведення проектних і досліджувальних робіт підрядник зобов'язується розробити за завданням замовника проектну документацію або виконати обумовлені договором проектні роботи, а також виконати досліджувальні роботи, а замовник зобов'язується прийняти і оплатити їх.

До відносин, що виникають у процесі виконання проектних та досліджувальних робіт, можуть застосовуватися положення статті 318 Господарського кодексу України.

Відповідно до частини 1 статті 318 Господарського кодексу України за договором підряду на капітальне будівництво одна сторона (підрядник) зобов'язується своїми силами і засобами на замовлення другої сторони (замовника) побудувати і здати замовникові у встановлений строк визначений договором об'єкт відповідно до проектно-кошторисної документації або виконати зумовлені договором будівельні та інші роботи, а замовник зобов'язується передати підряднику затверджену проектно-кошторисну документацію, надати йому будівельний майданчик, прийняти закінчені будівництвом об'єкти і оплатити їх.

Згідно зі статтею 887 Цивільного кодексу України за договором підряду на проведення проектних та пошукових робіт підрядник зобов'язується розробити за завданням замовника проектну або іншу технічну документацію та (або) виконати пошукові роботи, а замовник зобов'язується прийняти та оплатити їх.

До договору підряду на проведення проектних і пошукових робіт застосовуються положення Цивільного кодексу України, якщо інше не встановлено законом.

Відповідно до статті 846 Цивільного кодексу України строки виконання роботи або її окремих етапів встановлюються у договорі підряду.

Якщо у договорі підряду не встановлені строки виконання роботи, підрядник зобов'язаний виконати роботу, а замовник має право вимагати її виконання у розумні строки, відповідно до суті зобов'язання, характеру та обсягів роботи та звичаїв ділового обороту.

Статтею 854 Цивільного кодексу України передбачено, що якщо договором підряду не передбачена попередня оплата виконаної роботи або окремих її етапів, замовник зобов'язаний сплатити підрядникові обумовлену ціну після остаточної здачі роботи за умови, що роботу виконано належним чином і в погоджений строк або, за згодою замовника, - достроково.

Підрядник має право вимагати виплати йому авансу лише у випадку та в розмірі, встановлених договором.

Статтею 889 Цивільного кодексу України передбачено обов'язок замовника, якщо інше не встановлено договором підряду на проведення проектних та пошукових робіт, зокрема, сплатити підрядникові встановлену ціну після завершення усіх робіт чи сплатити її частинами після завершення окремих етапів робіт або в іншому порядку, встановленому договором або законом.

Відповідно до статті 530 Цивільного кодексу України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Згідно зі статтею 610 Цивільного кодексу України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

Відповідно до частини 1 статті 612 Цивільного кодексу України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Місцевим господарським судом вірно досліджено та встановлено наступне.

Відповідно до пункту 2.1. Положення про порядок організації та виконання дослідно-промислової розробки родовищ корисних копалин загальнодержавного значення, затвердженого наказом Міністерства екології та природних ресурсів України від 03.03.2003 №34/м, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 20.05.2003 за №377/7698 (далі, Положення), дослідно-промислова розробка (далі, ДПР) здійснюється на підставі проектів, що складаються, проходять експертизу і затверджуються відповідно до чинних законодавчих та нормативних актів та вимог, передбачених цим Положенням.

За приписами пункту 2.6. вказаного Положення доцільність ДПР обґрунтовується матеріалами попередньої геолого-економічної оцінки родовища і проектами їх ДПР.

Рішення щодо проведення ДПР приймається користувачем надр або замовником (інвестором) робіт з геологічного вивчення надр і погоджується із спеціально уповноваженим центральним органом виконавчої влади з геологічного вивчення та використання надр за обґрунтованим поданням, а для родовищ вуглеводнів затверджується ЦКР Мінпаливенерго.

Згідно з пунктом 3.1. вказаного Положення складання проектів ДПР здійснюється відповідно до галузевих інструкцій (методик) для кожного виду корисної копалини, у яких визначені вимоги до змісту і оформлення цих проектів.

Інструкції розробляють і затверджують за узгодженням з Державним комітетом України по нагляду за охороною праці (далі, Держнаглядохоронпраці) центральні органи виконавчої влади відповідно до виду корисної копалини спільно зі спеціально уповноваженим центральним органом виконавчої влади з геологічного вивчення та використання надр.

Відповідно до пункту 3.2. Положення проекти ДПР є частиною загального проекту геологорозвідувальних робіт (окрім проектів ДПР родовищ вуглеводнів, які складаються окремо) і складаються авторами загального проекту із залученням, у разі потреби, фахівців із спеціалізованих проектних організацій.

Пунктом 3.3. Положення передбачено, що проекти ДПР, що виконуються на замовлення користувачів надр, складаються спеціалізованими організаціями та установами.

Згідно пункту 6 Положення проекти ДПР передбачають роботи, які регламентуються відповідними нормативними документами.

Відповідно до пункту 4 Положення ДПР виконується відповідно до вимог чинного законодавства про надра і охорону навколишнього природного середовища, нормативних актів із раціонального використання та охорони природних ресурсів.

Колегія суддів зазначає, що суд першої інстанції вірно вказав, що сторони у договорі передбачили необхідність погодження Проекту в державній службі геології та надр України і Державній службі гірничого нагляду та промислової безпеки з посиланням на технічне завдання, що наведено в Додатку № 1.

Проте, у пункті 1.1. Договору зазначено, що технічне завдання наведено в додатку №1. Як встановлено вище, відповідно до додатку №1 до Договору, сторонами затверджено технічне завдання, а саме складання Проекту без погодження строком до 30.09.2015.

Відповідно до абз. 2 частини 1 та частини 2 статті 614 Цивільного кодексу України особа є невинуватою, якщо вона доведе, що вжила всіх залежних від неї заходів щодо належного виконання зобов'язання. Відсутність своєї вини доводить особа, яка порушила зобов'язання.

Колегія суддів наголошує, що позивач за первісним позовом позбавлений повноважень щодо контролю, прискорення та будь - якого впливу на процес погодження проекту, оскільки зазначені роботи виконуються без участі виконавця за договором.

Із матеріалів справи вбачається, що обставини, які спричинили затримку погодження проекту, виникли не з вини виконавця, а у зв`язку з тим, що Розпорядженням Кабінету Міністрів України від 30.09.2015 №1021-р погоджено пропозицію Міністерства соціальної політики щодо можливості забезпечення здійснення покладених на Державну службу з питань праці постановою Кабінету Міністрів України від 11.02.2015 №96 «Про затвердження Положення про Державну службу України з питань праці» (Офіційний вісник України, 2015, N21, ст. 584) функцій і повноважень Державної служби гірничого нагляду та промислової безпеки, що припиняється.

Постановою Кабінету Міністрів України від 30.12.2015 №1174 затверджено Положення про Державну службу геології та надр України (Держгеонадра), що є центральним органом виконавчої влади та реалізує державну політику у сфері геологічного вивчення та раціонального використання надр (відповідно до пункту 1 Положення).

Таким чином, на момент погодження Проекту відповідні органи, які повинні були здійснювати його погодження, перебували в процесі реорганізації та тимчасово не виконували свої функції.

Враховуючи встановлені обставини, колегія суддів зазначає, що позивачем за первісним позовом (виконавцем) своє зобов'язання, визначене Договором, виконано в повному обсязі, а докази того, що з вини виконавця сталася затримка щодо погодження Проекту в матеріалах справи відсутні.

Отже, враховуючи те, що позивач за первісним позовом вчинив всі необхідні дії по виконанню своїх зобов`язань за Договором №56/15-к/339/2015/КАМ/О від 12.05.2015, проінформував відповідача за первісним позовом щодо ходу виконання робіт, та, як зазначалось вище, роботи виконавцем за договором здійснені в повному обсязі, місцевий господарський суд дійшов вірного висновку про те, що у замовника відсутні підстави для відмови від прийняття виконаних робіт та оплати після їх виконання, а тому з Товариства з обмеженою відповідальністю «Комплекс Агромарс» на користь Державного підприємства «Українська геологічна компанія» підлягає стягненню заборгованість у розмірі 20 000, 15 грн.

Щодо зустрічних позовних вимог колегія суддів зазначає наступне.

Позивачем за зустрічним позовом заявлено вимоги про стягнення 20 000,15 грн. авансу за Договором №56/15-к/339/2015/КАМ/О від 12.05.2015 та розірвання Договору №56/15-к/339/2015/КАМ/О від 12.05.2015.

Обґрунтовуючи свої вимоги, позивач за зустрічним позовом вказав, що відповідач за зустрічним позовом неналежним чином виконав свої зобов'язання з виготовлення Проекту згідно Договору №56/15-к/339/2015/КАМ/О від 12.05.2015.

Крім того, позивач за зустрічним позовом зазначив, що внаслідок внесення змін до статті 23 Кодексу України про надра було скасовано необхідність отримання спецдозволів, у зв'язку з чим, якщо б ТОВ «Комплекс Агромарс» могло це передбачити, воно б взагалі не укладало Договору з відповідачем за зустрічним позовом.

Позивач за зустрічним позовом вважає, що вказане є підставою для розірвання договору на підставі статті 652 Цивільного кодексу України та стягнення з відповідача за зустрічним позовом авансу за договором на підставі статті 1212 Цивільного кодексу України.

Колегія суддів погоджується із висновками суду першої інстанції про відмову в задоволенні зустрічних позовних вимог з огляду на наступне.

Згідно з частиною 1 статті 651 Цивільного кодексу України зміна або розірвання договору допускається лише за згодою сторін, якщо інше не встановлено договором або законом.

Договір може бути змінено або розірвано за рішенням суду на вимогу однієї із сторін у разі істотного порушення договору другою стороною та в інших випадках, встановлених договором або законом (частина 2 статті 651 Цивільного кодексу України).

Відповідно до частини 1 статті 652 Цивільного кодексу України у разі істотної зміни обставин, якими сторони керувалися при укладенні договору, договір може бути змінений або розірваний за згодою сторін, якщо інше не встановлено договором або не випливає із суті зобов'язання. Зміна обставин є істотною, якщо вони змінилися настільки, що, якби сторони могли це передбачити, вони не уклали б договір або уклали б його на інших умовах.

У разі якщо сторони не досягли згоди щодо зміни (розірвання) договору або у разі неодержання відповіді у встановлений строк з урахуванням часу поштового обігу, заінтересована сторона має право передати спір на вирішення суду (частина 4 статті 188 Господарського кодексу України).

Як встановлено судом першої інстанції та зазначено позивачем за зустрічним позовом, наказом Державної служби геології та надр України №253 від 16.08.2016 спеціальні дозволи на користування надрами, які ТОВ «Комплекс Агромарс» отримав 19.05.2014 на водозабір анульовано.

Також, відповідно до матеріалів справи, а саме листа №96/16-к від 03.06.2016 вбачається, що погодження проектів на геологічне вивчення в т.ч. дослідно-промислову розробку для проведення геолого-економічної оцінки експлуатаційних запасів питних підземних вод по 6-ти водозабірних ділянках ТОВ «Комплекс Агромарс» з державною службою України з питань праці і Державною службою геології та надр України. Сканкопії погоджень передані по електронній пошті в екологічний відділ ТОВ «Комплекс Агромарс» завершено 25.05.2016, тобто до анулювання дозволів. Відтак, дані твердження позивача за зустрічним позовом не можуть бути прийняті колегією суддів.

Відповідно до частини 1, 2 статті 23 Кодексу України про надра, із змінами внесеними Законом України від 08.12.2015 №867-VIII) землевласники і землекористувачі в межах наданих їм земельних ділянок мають право без спеціальних дозволів та гірничого відводу видобувати корисні копалини місцевого значення і торф загальною глибиною розробки до двох метрів, а також підземні води (крім мінеральних) для всіх потреб, крім виробництва фасованої питної води, за умови, що обсяг видобування підземних вод із кожного з водозаборів не перевищує 300 кубічних метрів на добу.

Землевласники і землекористувачі, які є сільськогосподарськими товаровиробниками, частка сільськогосподарського товаровиробництва яких за попередній податковий (звітний) рік дорівнює або перевищує 75 відсотків, крім випадків, передбачених частиною першою цієї статті, в межах наданих їм земельних ділянок мають право без спеціальних дозволів та гірничого відводу видобувати підземні води (крім мінеральних) для сільськогосподарських, виробничих, а також власних господарсько-побутових потреб.

Пунктом 6.2. Договору сторони передбачили, що під форс-мажорними обставинами в цьому договорі слід розуміти будь-які обставини зовнішнього щодо сторін характеру, що виникли без вини сторін, поза їх волею або всупереч волі чи бажанню сторін, і які не можна було ні передбачити, ні уникнути, включаючи стихійні явища природного характеру, лиха техногенного чи антропогенного походження, а також видання актів органів державної влади чи місцевого самоврядування, інші законні або незаконні заборонні заходи названих органів, які унеможливлюють виконання сторонами зобов'язань за цим договором або перешкоджають такому виконанню тощо.

Враховуючи вищенаведене, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції, що зміни в законодавстві, внесені Законом України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо дерегуляції в агропромисловому комплексі» від 08.12.2015 №867-VIII, щодо надання права без спеціальних дозволів та гірничого відводу видобувати підземні води (крім мінеральних) для сільськогосподарських, виробничих, а також власних господарсько-побутових потреб не є форс-мажорною обставиною в розумінні погоджених сторонами умов Договору, що унеможливлюють виконання сторонами зобов'язань за договором.

Відтак, доводи апелянта щодо обставин, які він не міг передбачити, а саме змін, внесених Законом №867-VIII від 08.12.2015, колегією суддів відхиляються.

Крім того, умовами Договору сторони не передбачили права односторонньої відмови від Договору у випадку, якщо виконавець допустив відставання строку виконання робіт чи у зв'язку зі змінами в законодавстві, які відміняють необхідність отримання спеціальних дозволів на користування надрами.

Отже, враховуючи факт виконання позивачем за первісним позовом робіт за Договором, а також вчинення останнім всіх необхідних дій щодо погодження проекту, колегія суддів дійшла висновку, що вимоги за зустрічним позовом не підлягають задоволенню.

Твердження скаржника про те, що під час прийняття оскарженого рішення суд першої інстанції не дотримався вимог процесуального закону, щодо повного та всебічного дослідження обставин справи, судова колегія вважає необґрунтованими та безпідставними, оскільки суд першої інстанції надав правову оцінку наявним у матеріалах справи доказами.

Враховуючи вищевикладене, вирішуючи спір по суті заявлених позовних вимог, суд першої інстанції повно та всебічно дослідив обставини справи, дав їм належну правову оцінку, дійшов правильних висновків щодо прав та обов'язків сторін, які грунтуються на належних та допустимих доказах.

Відповідно до статей 33, 34 Господарського процесуального кодексу України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу, а господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи, обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Згідно частини 1 статті 43 Господарського процесуального кодексу України господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом.

З огляду на вищевикладене, заперечення скаржника, викладені у апеляційній скарзі, не приймаються колегією суддів до уваги, оскільки не підтверджуються матеріалами справи та не спростовують висновків суду першої інстанції.

Враховуючи зазначене, колегія суддів вважає рішення суду у даній справі обґрунтованим та таким, що відповідає чинному законодавству, фактичним обставинам та матеріалам справи, підстав для його скасування чи зміни не вбачається. Апеляційна скарга Товариства з обмеженою відповідальністю «Комплекс «Агромарс» є необґрунтованою та задоволенню не підлягає.

Керуючись статтями 99, 101, 102, 103, 105 Господарського процесуального кодексу України, Київський апеляційний господарський суд -

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Комплекс «Агромарс» на рішення Господарського суду Київської області від 03.03.2017 у справі №911/3968/16 залишити без задоволення.

Рішення Господарського суду Київської області від 03.03.2017 у справі №911/3968/16 залишити без змін.

Матеріали справи №911/3968/16 повернути до Господарського суду Київської області.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття і може бути оскаржена в касаційному порядку.

Головуючий суддя Ю.Б. Михальська

Судді А.Г. Майданевич

В.В. Сулім