Постанова № 67195401, 08.06.2017, Київський апеляційний господарський суд

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

04116 м.Київ, вул. Шолуденка, 1 (044) 230-06-58

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"08" червня 2017 р. Справа № 911/468/17

Київський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого: Разіної Т.І.

суддів: Чорної Л.В.

Яковлєва М.Л.

У судовому засіданні взяли участь представники сторін:

- позивача: Кузьменко Х.В.,довіреність № 03/04/-2017_К від 03.04.2017

- відповідача (апелянта): Шаванов Р.М., довіреність № 11 від 01.06.2017

Розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу товариства з обмеженою відповідальністю «Сервіс Трейд» на рішення господарського суду Київської області від 27.03.2017 у справі № 911/468/17 (суддя Конюх О.В.)

за позовом товариства з додатковою відповідальністю «Страхова компанія «Віді-Страхування», с. Софіївська Борщагівка, Київська обл.

до товариства з обмеженою відповідальністю «Сервіс Трейд», м. Бровари, Київська обл.

про стягнення 9 474,40 грн.,

За результатами розгляду апеляційної скарги Київський апеляційний господарський суд

ВСТАНОВИВ:

У лютому 2016 року товариство з додатковою відповідальністю «Страхова компанія «ВіДі Страхування» (надалі-позивач/ТзДВ «СК«ВіДі Страхування» звернулось до господарського суду Київської області із позовною заявою до товариства з обмеженою відповідальністю «Сервіс Трейд» (надалі -відповідач/ТОВ «Сервіс Трейд») про стягнення 9 474,40 грн.

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначає, що для відшкодування шкоди в повному обсязі, товариство з обмеженою відповідальністю «Сервіс Трейд» зобов'язане сплатити на користь позивача різницю між фактичним розміром шкоди і страховою виплатою, яке здійснило приватне акціонерне товариство "Київський страховий дім", в сумі 9 474,40 грн. на підставі ст. ст. 1172, 1194 Цивільного кодексу України.

Ухвалою господарського суду Київської області від 20.02.2017 порушено провадження у справі № 911/468/17 та призначено її до розгляду.

Рішенням господарського суду Київської області від 27.03.2017 у справі № 911/468/17 (суддя Конюх О.В.) позов ТзДВ «СК «ВіДі-Страхування» задоволено повністю; стягнуто з ТОВ «Сервіс Трейд» на користь товариства з ТзДВ «СК «ВіДі-Страхування» 9 474,40 грн. страхового відшкодування.

Вирішено питання судових витрат.

Рішення місцевого господарського суду мотивовано доведеністю та обґрунтованістю позовних вимог.

При цьому суд першої інстанції керувався приписами ст.ст. 11, 988, 933, 1187, 1888, 1191, 1194 Цивільного кодексу України, ст.ст. 9, 20, 25 Закону України «Про страхування» та ст.ст. 33, 49, 82-85 Господарського процесуального кодексу України.

Не погоджуючись з вказаним рішенням місцевого господарського суду, ТОВ «Сервіс Трейд» (надалі- апелянт) звернулося до Київського апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просило оскаржуване рішення скасувати та прийняти нове судове рішення, яким у задоволенні позовних вимог відмовити у повному обсязі.

Апеляційна скарга мотивована порушенням місцевим господарським судом норм процесуального права.

Ухвалою Київського апеляційного господарського суду від 18.05.2015 відновлено строк ТОВ «Сервс Трейд» на звернення з апеляційною скаргою на рішення господарського суду Київської області від 27.03.2017 у справі № 911/468/17; скаргу прийнято до провадження та призначено до розгляду на 08.06.2017.

06.06.2017 через відділ забезпечення документообігу суду та моніторингу Київського апеляційного господарського суду ТздВ «СК «ВіДі Страхування» було подано відзив на апеляційну скаргу, відповідно до якого останнє просить суд залишити оскаржуване судове рішення без змін, а апеляційну скаргу - без задоволення.

Представник апелянта (відповідача) в судовому засіданні підтримав доводи апеляційної скарги з викладених в ній підстав.

Представник позивача в судовому засіданні заперечував вимоги апеляційної скарги, з викладених у відзиві підстав та просив залишити її без задоволення, а рішення суду першої інстанції залишити без змін.

Дослідивши матеріали справи, заслухавши пояснення представників позивача та відповідача, обговоривши доводи апеляційної скарги, перевіривши застосування судом першої інстанції норм процесуального та матеріального права, колегія суддів Київського апеляційного господарського суду дійшла до висновку, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, виходячи з наступних підстав.

У відповідності до вимог ч. 2 ст. 101 ГПК України апеляційний господарський суд не зв'язаний доводами апеляційної скарги і перевіряє законність та обґрунтованість рішення місцевого господарського суду у повному обсязі.

У відповідності до ст. 129 Конституції України та ст. 33 ГПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог та заперечень.

Згідно ст. 99 ГПК України апеляційний господарський суд, переглядаючи рішення в апеляційному порядку, користується правами, наданими суду першої інстанції.

Як вбачається з матеріалів справи та встановлено судовою колегією апеляційного господарського суду, 18.07.2015 між позивачем (ТзДВ «СК «ВіДі-Страхування», як страховиком та ОСОБА_4, як страхувальником було укладено договір добровільного страхування наземного транспорту CLAU №5505, відповідно до умов якого:

- страхувальник - ОСОБА_4;

- страхові ризики: повне КАСКО (ДТП, пожежа, стихійні лиха, ВП та викрадення);

- застрахований транспортний засіб - " Citroen C4" д.н.з. НОМЕР_1, 2013 рік випуску;

- особи, допущені до керування транспортним засобом: будь-яка особа, допущена страхувальником на законних підставах;

- підстава визначення розміру збитку: рахунки СТО офіційного дилера, визначеного страховиком - ні; звіт про оцінку ТЗ - ні; рахунки СТО офіційного дилера - так; рахунки узгодженої сторонами СТО офіційного дилера - ні;

- фізичний знос при визначені страхового відшкодування: не враховується;

- у разі пошкодження ТЗ за ризиками ДТП, ПДТО, пожежа, стихійні лиха, ВП франшиза 0 грн.;

- договір набуває чинності з 12 год. 00 хв. 18 липня 2015 припиняє діяти чи втрачає чинність з 24 год. 00 хв. 17 липня 2016 року.

Пунктом 9.3 загальної частини договору добровільного страхування наземного транспорту CLAU №5505 від 18.07.2015 визначено, що страховик приймає рішення про виплату або відмову у виплаті страхового відшкодування і складає страховий акт протягом 10 робочих днів з дати отримання страховиком всіх належним чином оформлених документів, передбачених в п.8.3 цього договору, що підтверджують факт, причини, обставини настання страхового випадку, розмір збитку, а також документів отриманих страховиком в процесі самостійного з'ясування причин та обставин страхового випадку. У разі прийняття рішення про виплату страхового відшкодування виплата страхового відшкодування здійснюється протягом 20 робочих днів від дати складання страхового акту (п. 9.4 загальної частини договору).

10.06.2016 у Київській обл., Києво-Святошинському р-ні, с. Софіївська Борщагівка на вул., Київська сталась дорожньо-транспортна пригода, за участі автомобіля «Citroen C4» д.н.з. НОМЕР_1, яким керувала ОСОБА_4 та автомобіля "ЗАЗ Lanos" д.н.з. НОМЕР_2, належний на праві власності ТОВ «Сервіс Трейд», яким керував ОСОБА_5.

Факт ДТП підтверджується довідкою про дорожньо-транспортну пригоду від 15.06.2016 № 93614234.

Внаслідок зазначеного вище ДТП застрахований транспортний засіб отримав механічні пошкодження.

Постановою Києво-Святошинського районного суду Київської області від 21.06.2016 у справі № 369/5555/16-п ОСОБА_5 визнано винним у скоєнні адміністративного правопорушення, передбаченого ст.124 КУпАП України і застосовано до нього адміністративне стягнення у вигляді штрафу у розмірі 340 000,00 грн.

ОСОБА_4 (страхувальник) 26.07.2017 звернувся до ТзДВ «СК «ВіДі Страхування» із заявою про виплату страхового відшкодування.

Відповідно до рахунку ТОВ «Віді Елеганс» № ЕСеС-0005917 від 11.07.2016, копія якого наявна в матеріалах справи, вартість відновлюваного ремонту всього становить 47 458,30 грн. (без ПДВ), ПДВ - 9 491,66 грн., всього з ПДВ - 56 949,96 грн.

Колегією суддів встановлено та вбачається з матеріалів, що між ОСОБА_4 (страховик) та ТОВ "Віді Елеганс" було підписано акт виконаних робіт № ЕСЕСА-008136 від 01.09.2016 на суму 56 949,96 грн.

Також, 23.06.2016 між ОСОБА_4 (страховик) та ТОВ "Віді Елеганс" було підписано наряд- замовлення № ЕСЕСА-006904 від 23.06.2016 (акт виконаних робіт) всього на суму 388,80 грн., копія якого наявна в матеріалах справи.

В свою чергу ОСОБА_4 було оплачено надані ТОВ "Віді-Елеганс" послуги згідно наряду замовлення № ЕСЕСА-006904 від 23.06.2016 (акт виконаних робіт) в сумі 388,80 грн. Вказане підтверджується квитанцією від 22.06.2016.

Судом першої встановлено та вбачається з матеріалів справи, що 388,80 грн., які були сплачені ОСОБА_4 ТОВ "Віді Елегантс" були відшкодовані їй позивачем, що підтверджується відомістю підтверджених переказів № 19542 від 05.08.2016.

Позивачем на підставі заяви про виплату страхового відшкодування, страхового акту №КР-0111343 від 27.07.2016 з розрахунком суми страхового відшкодування до нього, виходячи з рахунку № ЕСеС-0005917 від 11.07.2016, Акту виконаних робіт №ЕСЕСА-008136 від 02.09.2016, наряду-замовлення №ЕСЕСА-006904 від 23.06.2016, квитанції від 22.06.2016, здійснено виплату страхового відшкодування в розмірі 59 474,40 грн.: 57 338,76 грн. на рахунок безпосереднього виконавця ремонту пошкодженого у ДТП автомобіля, що підтверджується платіжним дорученням від 29.07.2016 №1907 та 388,80 грн. на рахунок страхувальника, що підтверджується відомістю підтверджених переказів №19542 від 05.08.2016.

Як вказує позивач, 08.09.2016 у зв'язку з виявленням прихованих дефектів в процесі здійснення ремонтних робіт, до ТзДВ «СК «ВіДі-Страхування" повторно звернулась ОСОБА_4 із заявою про виплату страхового відшкодування №15/04/9.01/1374.16 від 08.09.2016 щодо здійснення доплати.

В свою чергу, 14.09.2016 позивачем на підставі страхового акту №КР-011461 від 12.09.2016 з розрахунком суми страхового відшкодування до нього, керуючись рахунком №ЕСеС-0007723 від 06.09.2016 здійснило доплату страхового відшкодування у розмірі 2135,64 грн., що підтверджується платіжним дорученням №2248 від 14.09.2016, копія якого наявна в матеріалах справи.

Статтею 993 Цивільного кодексу України та статтею 27 Закону України "Про страхування" визначено, що до страховика, який виплатив страхове відшкодування за договором майнового страхування, в межах фактичних затрат переходить право вимоги, яке страхувальник або інша особа, що одержала страхове відшкодування, має до особи, відповідальної за заподіяний збиток.

21.09.2016 позивач звернувся до відповідача з вимогою вих. № 15/04/8.04/261-16 про відшкодування шкоди в наслідок дорожньо- транспортної пригоди в сумі 59 474, 40 грн. (з яких 57 338, 76 - сума заявленого страхового відшкодування завданої та 2 135, 64 грн.- сума доплати).

Цивільно-правова відповідальність ТОВ «Сервіс Трейд", була застрахована у приватному акціонерному товаристві "Київський страховий дім" за полісом обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів серії АЕ №5229225, відповідно до умов якого: ліміт відповідальності за шкоду, завдану життю та здоров'ю складає 100 000,00 грн., майну - 50 000,00 грн., франшиза 0 грн., дата початку дії полісу 01.08.2015, дата закінчення дії полісу 31.07.2016, найменування страхувальника - ТОВ "Сервіс Трейд", застрахований транспортний засіб - "ЗАЗ Lanos" д.н.з. НОМЕР_2.

Як зазначає позивач, 25.10.2016 на його рахунок надійшли кошти від приватного акціонерного товариства "Київський страховий дім" у відповідності до ліміту Полісу у розмірі 50 000,00 грн.

06.12.2016 ТзДВ «СК «ВіДі Страхування» звернулось ТОВ «Сервіс Трейд» з вимогою вих. 15/04.8.10/060-16 про відшкодування шкоди, заподіяної внаслідок ДТП в сумі 9 474,40 грн.

За наведених обставин позивач отримав залишок страхового відшкодування ( 59 474,40 грн - 50 000,00) у сумі 9 474, 40 грн., який не покривається полісом відповідача.

Таким чином різницю (9 474,40 грн.) між виплаченою позивачеві сумою страхового відшкодування (50 000,00 грн.) та сумою виплаченого позивачем страхового відшкодування (59 474,40 грн.) позивач просить стягнути з відповідача.

Відповідно до ст. 8 Закону України «Про страхування» страховий випадок - подія, передбачена договором страхування або законодавством, яка відбулася і з настанням якої виникає обов'язок страховика здійснити виплату страхової суми (страхового відшкодування) страхувальнику, застрахованій або іншій третій особі. Страховий ризик - певна подія, на випадок якої проводиться страхування і яка має ознаки ймовірності та випадковості настання.

Пунктом 3 ч. 2 ст. 11 Цивільного кодексу України передбачено, що завдання майнової (матеріальної) та моральної шкоди іншій особі є підставою виникнення цивільних прав і обов'язків.

Цивільним кодексом України визначено, що джерелом підвищеної небезпеки є діяльність, пов'язана з використанням, зберіганням або утриманням транспортних засобів, механізмів та обладнання, використанням, зберіганням хімічних, радіоактивних, вибухо- і вогненебезпечних та інших речовин, утриманням диких звірів, службових собак та собак бійцівських порід тощо, що створює підвищену небезпеку для особи, яка цю діяльність здійснює, та інших осіб (ч.1 ст.1187 Цивільного кодексу України). Шкода, завдана джерелом підвищеної небезпеки, відшкодовується особою, яка на відповідній правовій підставі (право власності, інше речове право, договір підряду, оренди тощо) володіє транспортним засобом, механізмом, іншим об'єктом, використання, зберігання або утримання якого створює підвищену небезпеку (ч.2 ст.1187 Цивільного кодексу України).

Згідно з ч. 1 ст.1166 Цивільного кодексу України майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала.

Шкода, завдана внаслідок взаємодії кількох джерел підвищеної небезпеки, відшкодовується на загальних підставах, а саме шкода, завдана одній особі з вини іншої особи, відшкодовується винною особою ( п. 1 ч. 1 ст. 1188 Цивільного кодексу України).

Статтею 1194 Цивільного кодексу України визначено, що особа, яка застрахувала свою цивільну відповідальність, у разі недостатності страхової виплати (страхового відшкодування) для повного відшкодування завданої нею шкоди зобов'язана сплатити потерпілому різницю між фактичним розміром шкоди і страховою виплатою (страховим відшкодуванням).

Оскільки ТОВ «Сервіс Трейд» застрахувало свою цивільно-правову відповідальність, то в силу вимог ст. 1194 ЦК України, на нього покладається додаткова (субсидіарна) відповідальність, як на власника джерела підвищеної небезпеки - учасника ДТП, яка наступає лише у разі недостатності страхової виплати (страхового відшкодування) для повного відшкодування завданої шкоди.

Аналогічна правова позиція викладено в постанові Верховного суду України від 24.02.2016 у справі № 6-1009цс15.

З урахуванням вищевикладеного колегія суддів погоджується з правомірністю задоволення місцевим господарським судом позовних вимог розмірі 9 474,40 грн., який становить різницю між виплаченою позивачем сумою страхового відшкодування та тією сумою, яка була відшкодована позивачу приватним акціонерним товариством "Київський страховий дім", у зв'язку з їх доведеністю та обґрунтованістю.

Доводи відповідача у апеляційній скарзі про те, що останнього не було повідомлено про розгляд справи у суду першої інстанції, а відтак останній не змін подати клопотання про призначення судової автотоварозначої експертизи, колегія суддів вважає необгрунтовними з огляду на таке.

Колегією суддів встановлено та вбачається з матеріалів справи, що відповідно Витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань (а.с., 71) місцемзнаходження ТОВ «Сервіс Трейд» є: 07400, Київська обл., м. Бровари, вул.. Незалежності, буд. 16, офіс 7.

Відповідно до положень ст. ст. 64, 77, 87 ГПК України ухвала про порушення провадження у справі (про відкладення розгляду справи) надсилається за адресою місцезнаходження (місця проживання) сторін, що зазначена в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців. У разі відсутності сторін за такою адресою вважається, що ухвала про порушення провадження (відкладення розгляду справи) у справі вручена їм належним чином.

Згідно п. 3.9.1 постанови пленуму Вищого господарського суду України від 26.12.2011 року № 18 "Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції" в разі якщо ухвалу про порушення провадження у справі було надіслано за належною адресою (тобто повідомленою суду стороною, а в разі ненадання суду відповідної інформації - адресою, зазначеною в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців), і не повернуто підприємством зв'язку або повернуто з посиланням на відсутність (вибуття) адресата, відмову від одержання, закінчення строку зберігання поштового відправлення тощо, то вважається, що адресат повідомлений про час і місце розгляду справи судом. Доказом такого повідомлення в разі неповернення ухвали підприємством зв'язку може бути й долучений до матеріалів справи та засвідчений самим судом витяг з офіційного сайту Українського державного підприємства поштового зв'язку "Укрпошта" щодо відстеження пересилання поштових відправлень, який містить інформацію про отримання адресатом відповідного поштового відправлення, або засвідчена копія реєстру поштових відправлень суду.

Судовою колегією апеляційного господарського суду встановлено та підтверджується матеріалами справи, що копія ухвали господарського суду Київської області від 20.02.2017 про порушення провадження у справі та копія ухвали суду від 27.03.2017 про відкладення розгляду справи направлялись відповідачу на адресу, яка вказана у витязі з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, та були вручені повноважному представнику ТОВ «Сервіс Трейд» - Хмельницькій за довіреністю 10.03.2017, зокрема ухвала про порушення провадження у справі (згідно з рекомендованим повідомленням про вручення поштового відправлення 01032 58894395 ), та ухвала про відкладення розгляду - 27.03.2017 (згідно з рекомендованим повідомленням про вручення поштового відправлення 01032 587 25330), що спростовує доводи апелянта про неповідомлення останнього про розгляд справи судом першої інстанції.

Твердження апелянта у судовому засіданні, що особа (Хмельницька), яка отримувала кореспонденцію, а саме, ухвалу про порушення провадження у справі та копію ухвали суду про відкладення розгляду, та, відповідно, ставила свій підпис на рекомендованому повідомленні є невідомою особою для відповідача, колегія суддів вважає безпідставними, оскільки апелянтом не надано доказів того, що вказана особа не перебуває у трудових відносинах з ТОВ «Сервіс Трейд».

Відповідно до ст.ст. 32-34 ГПК України, доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору. Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Враховуючи викладене, колегія суддів на підставі доказів наявних в матеріалах справи дійшла до висновку, що відповідно до ст. 104 Господарського процесуального кодексу України підстав для скасування чи зміни рішення місцевого господарського суду не вбачає, а тому апеляційна скарга задоволенню не підлягає.

Відповідно до ст. 49 ГПК України судовий збір покладається на апелянта.

Керуючись ст.ст. 4-1, 4-2, 4-3, 4-4, 4-7, 32-34, 49, 99, 101-103, 105 Господарського процесуального кодексу України, Київський апеляційний господарський суд

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу товариства з обмеженою відповідальністю «Сервіс Трейд» залишити без задоволення, а рішення господарського суду Київської області від 27.03.2017 року у справі № 911/468/17 залишити без змін

Головуючий суддя Т.І. Разіна

Судді Л.В. Чорна

М.Л. Яковлєв