Ухвала суду № 67195320, 15.06.2017, Господарський суд Хмельницької області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХМЕЛЬНИЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

29000, м. Хмельницький, майдан Незалежності, 1 тел. 71-81-84, факс 71-81-98

_______________

УХВАЛА

"15" червня 2017 р.Справа № 924/412/17

Господарський суд Хмельницької області у складі cудді Гладія С.В., розглянувши матеріали за позовом публічного акціонерного товариства "Хмельницькобленерго" за дорученням якої діє Кам'янець-Подільський міський район електромереж м. Кам'янець-Подільський, Хмельницької області

до комунального підприємства "Міськтепловодоенергія" м. Кам'янець-Подільський, Хмельницької області

За участю третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору, на стороні відповідача:

-Департамент фінансів Хмельницької облдержадміністрації, м. Хмельницький

-Головне управління Державної казначейської служби України у Хмельницькій області м. Хмельницький

про стягнення 491039,57 грн. з яких 112080,81 грн. 3% річних, 75333,59 грн. пені та 303625,17 грн. нарахувань інфляції

Представники сторін:

позивача: ОСОБА_1 - за довіреністю №197 від 26.12.2016р.

відповідач: ОСОБА_2 за довіреністю №01-10/7 від 04.01.2017р.

третя особа: не зявився

третя особа: не зявився

Суть спору: позивач звернувся до господарського суду з позовною заявою в якій просить стягнути з відповідача 491039,57 грн. з яких 112080,81 грн. 3% річних, 75333,59 грн. пені та 303625,17 грн. нарахувань інфляції відповідно до договору про постачання електричної енергії юридичним та фізичним особам субєктам підприємницької діяльності №20 від 16.02.2010р.

Позивач в судовому засіданні позовні вимоги підтримав та наполягав на їх задоволенні. В судовому засіданні подав заперечення на відзив до позову в яких зазначає, що правовідносини, які виникли між сторонами на підставі договору про постачання електричної енергії юридичним та фізичним особам субєктам підприємницької діяльності № 20 від 16 лютого 2010р. за своїм характером являються господарськими, виходячи зі змісту ст.ст. 173, 174 Господарського кодексу України, як такі, що виникли з господарського договору, і відповідно до ст. 1 Господарського кодексу України є предметом його регулювання.

Відповідно до Закону України "Про електроенергетику" та Правил користування електричною енергією, договір на користування електричною енергією є основним документом, який регламентує відносини між постачальником електричної енергії за регульованим тарифом і споживачем та визначає зміст правових відносин, прав та обов'язків сторін.

При укладенні договору про постачання електричної енергії сторони визначають його зміст на основі типового договору.

Відповідно до п. 1.2. Правил користування електричною енергію, затверджених постановою НКРЕ від 31.07.1996р. № 28 (у редакції Постанови НКРЕ від 17.10.2005р. № 910) договором про постачання електричної енергії є домовленість двох сторін (постачальник електричної енергії за регульованим тарифом і споживач), що є документом певної форми, який встановлює зміст та регулює правовідносини між сторонами під час продажу постачальником за регульованим тарифом електричної енергії споживачу за тарифами, які регулюються відповідно до законодавства України.

Пунктами 8.1 та 10.2 Правил передбачено, що постачальник електричної енергії за регульованим тарифом має право: 1) на отримання від споживача своєчасної оплати за електричну енергію та інших платежів відповідно до умов договору та законодавства України;

2) на всі види забезпечення виконання зобовязань споживачем щодо оплати договірних обсягів споживання електричної енергії у формі і видах, передбачених законодавством України; 3) на відшкодування у передбаченому законодавством України порядку несплаченої

споживачем частини вартості електричної енергії, що постачається йому на рівні екологічної броні електропостачання. Споживач електричної енергії зобов'язаний: 1) користуватися електричною енергією виключно на підставі договору; 2) оплачувати обсяг спожитої електричної енергії, а також здійснювати інші платежі відповідно до умов договору та рахунків, виставлених на підставі актів про порушення цих Правил та умов договору.

Відповідно до ст. 1 Закону України „Про електроенергетику постачанням електричної енергії є надання електричної енергії споживачу за допомогою технічних засобів передачі та розподілу електричної енергії на підставі договору. Споживачами енергії є суб'єкти господарської діяльності та фізичні особи, що використовують енергію для власних потреб на підставі договору про її продаж та купівлю.

Так, Додатком 10 "Порядок розрахунків" Договору №20 встановлено, що розрахунковий період споживання та оплати за електроенергію визначається календарним місяцем.

Споживач самостійно здійснює повну поточну оплату вартості обсягу електричної енергії, згідно Додатку №1 з врахуванням очікуваного споживання електроенергії за розрахунковий період у відповідності :

до 25 числа розрахункового періоду 17% від договірної величини споживання електроенергії розрахункового періоду;

- до 10 числа наступного за розрахунковим місяця 83% згідно фактичних показів лічильників.

Ніяких змін щодо порядку розрахунків у договір сторони не вносили.

На виконання умов договору про постачання електричної енергії юридичним та фізичним особам субєктам підприємницької діяльності № 20 від 16.02.2010р. позивачем здійснювалось постачання електричної енергії відповідачу, відповідно, відповідачу вручались рахунки до сплати за спожиту електроенергію.

Відповідачем здійснювалася оплата електричної енергії з порушенням строків, встановлених договором, про що свідчить розрахунок споживання та оплати за активну електроенергію.

Укладення відповідачем додаткових договорів про організацію взаєморозрахунків не спростовують сам факт наявності заборгованості, що утворилась по договору №20 від 16.02.2010 року, на яку в подальшому були нараховані пеня, інфляційні втрати та 3% річних.

Пунктом п. 4.2.1 договору № 23 від 27.02.2007р. сторони передбачили, що за внесення платежів, передбачених пунктами 2.3.3. 2.3.4. цього договору, з порушенням термінів, визначених відповідним додатком, споживач сплачує постачальнику пеню у розмірі 0,5 % за кожний день прострочення платежу, враховуючи день фактичної оплати, але не більше подвійної облікової ставки НБУ. Сума пені зазначається у розрахунковому документі окремим рядком.

Згідно з приписами ч. 1 ст. 230 ГК України, п. З ч. 1 ст. 611 ЦК України, у разі порушення правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити штрафні санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня).

Згідно з ст. 549 ЦК України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.

В силу п. 6 ст. 232 ГК України нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов'язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов'язання мало бути виконано.

Дія Закону України "Про заходи, спрямовані на врегулювання заборгованості теплопостачальних та теплогенеруючих організацій та підприємств централізованого

водопостачання і водовідведення за спожиті енергоносії" поширюється на відносини із врегулювання заборгованості теплопостачальних та теплогенеруючих організацій та підприємств централізованого водопостачання і водовідведення за спожиті енергоносії.

Положення даного Закону не дають підстав робити висновок про те, що набрання Законом чинності призводить до автоматичного списання будь-якої заборгованості.

Крім того, ст.6 Закону передбачає реструкторизацію заборгованості підприємств централізованого водопостачання, водовідведення за спожиту електричну енергію. Реструкторизації підлягає кредиторська заборгованість підприємств централізованого водопостачання, водовідведення за спожиту електричну енергію станом на 01.07.2016 року та не погашена станом на 31.12.2016 року, за умови відсутності поточної заборгованості за електричну енергію на дату укладення договору про реструкторизацію.

На реструкторизовану заборгованість не нараховується неустойка, крім випадків повного або часткового нездійснення платежів за договором про реструкторизацію заборгованості,

укладеним відповідно до цього Закону.

Аналізуючи розрахунок споживання та оплати за спожиту електроенергію КП "Міськтепловоденергія" за аналогічний період, можна зробити висновок, що заборгованість за спожиту активну електроенергію станом на 01.07.2016 року перед ПАТ "Хмельницькобленерго" в особі Кам'янець-Подільського МРЕМ по договору №20 від 16.02.2010 року становила 2012961,68 грн.

Крім того, в судовому засіданні представником позивача подано клопотання про продовження строку розгляду справи на 15 днів для подання додаткових доказів по справі.

Подане клопотання судом розглянуте та є таким, що не суперечить вимогам чинного законодавства, а тому приймається.

Відповідач в відзиві на позов та його представник в судовому засіданні проти позову заперечує. Крім того, в судовому засіданні подав додаткові пояснення по справі, в яких повідомив, що відповідно до статті 20 Закону України "Про теплопостачання" збитки теплоенергогенеруючих та теплопостачальних організацій внаслідок надання пільг з оплати за спожиту теплову енергію окремим категоріям споживачів повністю відшкодовуються за рахунок джерел фінансування, визначених законами України, які передбачають відповідні пільги.

Механізм перерахування субвенцій з державного бюджету місцевим бюджетам для надання пільг та житлових субсидій населенню на оплату, зокрема, електричної енергії визначено постановою Кабінету Міністрів України "Про затвердження Порядку перерахування деяких субвенцій з державного бюджету місцевим бюджетам на надання пільг, субсидій та компенсацій" від 11.01.2005 № 20 з подальшими змінами та доповненнями.

Відповідно до пункту 7 зазначеної постанови у редакції, чинній на момент існування спірних правовідносин, для проведення розрахунків відповідно до цього Порядку всі учасники відкривають рахунки в органах Державної казначейської служби.

Розрахункове обслуговування цих рахунків здійснюється на умовах, визначених договором, що укладається між органами Державної казначейської служби та суб'єктами підприємницької діяльності.

Розрахунки проводяться за згодою учасників на підставі актів звіряння або договорів, які визначають величину щомісячного споживання ресурсів (товарів, послуг), і спільних протокольних рішень, підписаних усіма учасниками таких розрахунків.

З огляду на це, запроваджуючи механізм взаємних розрахунків між підприємствами паливно-енергетичного комплексу (далі - ПЕК), визначений Порядком перерахування деяких субвенцій з державного бюджету місцевим бюджетам та надання пільг, субсидій та компенсацій (Постанова КМУ № 20 від 11.01.2005р.), держава забезпечує відшкодування частини витрат підприємств ПЕК, пов'язаних з теплопостачанням, водопостачанням населення, яке використовує субсидії та має пільги з оплати комунальних послуг.

Фактично, визнаючи неможливість розрахунків у цій частині підприємствами ПЕК, держава, приймаючи відповідні нормативно-правові акти, змінює цим самим характер регулювання відповідних правовідносин, що склались між сторонами на підставі укладених між ними Договорів.

Тобто, правовідносини щодо проведення розрахунків між сторонами в цій частині зазнають імперативного регулюючого впливу держави, шляхом прийняття, зокрема, ЗУ "Про житлово-комунальні послуги", Закону про державний бюджет на відповідний рік, нормами яких передбачено виділення субвенцій на фінансування пільг та субсидій, та інших законодавчих актів, на виконання яких, у свою чергу, було прийнято підзаконні нормативні акти і, зокрема, згадану вище Постанову КМУ № 20 від 11.01.2005 р.

Отже, незалежно від того, що правовідносини між сторонами виникли на підставі господарського договору, грошові зобов'язання між сторонами договору в частині, яку держава буде компенсувати за рахунок коштів державного бюджету, регулюються відповідними нормами законодавства, зокрема, адміністративного (бюджетного), застосування та чинність яких не залежить від того, чи передбачили сторони у договорі відповідні умови, чи навпаки.

Відповідач вчинив усі необхідні дії для дотримання визначеного Постановою КМ №20 порядку. При цьому представник позивача не заперечує, що оплата за поставлену електроенергію здійснювалась на виконання та в порядку визначеному Постановою КМ №20. Вказане свідчить, що сторонами був погоджений новий порядок оплати поставленої електроенергії на підставі постанови Кабінету Міністрів України N 20 від 11.01.2005 р..

Таким чином, на суму заборгованості, погашену за рахунок субвенцій з державного бюджету в розмірі 25 655 598,60 грн., позивач не мав право нараховувати пеню, 3 % річних та інфляційні втрати. А тому просить в позові відмовити.

Третя особа (Департамент фінансів Хмельницької облдержадміністрації) в судове засідання не зявилась, вимоги суду не виконала, щодо подачі письмових пояснень з приводу заявлених позовних вимог, свого представника в судове засідання не направила.

Третя особа (Головне управління Державної казначейської служби України у Хмельницькій області) в судове засідання не зявилась, вимоги суду не виконала, щодо подачі письмових пояснень з приводу заявлених позовних вимог, свого представника в судове засідання не направила, причини неявки суду не повідомила.

Відповідно до ст. 69 ГПК України, господарський суд у виняткових випадках за клопотанням сторони, з урахуванням особливостей розгляду спору, ухвалою може продовжити строк розгляду спору, але не більше як на пятнадцять днів.

З метою забезпечення рівності сторін у судовому процесі, через неявку повноважного представників третіх осіб в засідання суду та необхідністю подання додаткових доказів по справі, суд вважає за необхідне розгляд справи відкласти на іншу дату.

Керуючись ст. ст.69, 77, ст. 86 Господарського процесуального кодексу України, суд, -

УХВАЛИВ:

Продовжити строк вирішення спору по справі №924/412/17 терміном на пятнадцять днів до "13" липня 2017 року.

Розгляд справи №924/412/17 відкласти на 11:00 "29" червня 2017 р..

Засідання відбудеться в приміщенні господарського суду Хмельницької області за адресою: м. Хмельницький, Майдан Незалежності, 1, зал № 317.

Повторно зобов'язати позивача надіслати третім особам копію позовної заяви із доданими до неї документами та докази надіслання надати суду.

Третім особам надати письмову позицію з приводу заявлених позовних вимог.

Викликати в судове засідання повноважних представників сторін (з довіреностями та документами, що посвідчують особу).

СуддяС.В. Гладій

Віддрук. 5 прим. :

1 - до справи,

2 - позивачу, (32300, м. Кам'янець - Подільський, Голосіївське шосе,8)

3 - відповідачу (32300, м. Кам'янець - Подільський, вул. Тімірязєва,123)

4- третій особі - Департаменту фінансів Хмельницької облдержадміністрації, (м. Хмельницький, майдан Незалежності, ОСОБА_3) (реком. з повід.)

5- третій особі - Головному управлінню Державної казначейської служби України у Хмельницькій області (м. Хмельницький, вул. Соборна,70) (реком. з повід.)