Ухвала суду № 67194667, 15.06.2017, Господарський суд Запорізької області

номер провадження справи 9/32/17

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЗАПОРІЗЬКОЇ ОБЛАСТІ

УХВАЛА

15.06.2017 Справа № 908/1108/17

за позовом Приватного підприємства "Бастіон-98" (юридична адреса: 70421, Запорізька область, Запорізький район, село Зеленопілля, вулиця Наукова, буд. 38; адреса для листування: 69093, місто Запоріжжя, вулиця Академіка Олександрова, буд. 1)

до відповідача Фізичної особи - підприємця ОСОБА_2 АДРЕСА_2

третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача: ОСОБА_3 (69120, АДРЕСА_1),

про стягнення суми 165940,76 грн.

Суддя Боєва О.С.

за участю представників сторін:

від позивача: Петрухіна К.В., директор, наказ № 3 від 20.03.2015р.; Гребенщіков А.Г., адвокат, свідоцтво № 373, видане 25.12.20102р., договір про надання правової допомоги № 75/БАС від 04.04.17; Лаптинський І.Г., адвокат, свідоцтво № 1009, видане 28.02.2014р., договір про надання правової допомоги № 75/БАС від 04.04.17;

від відповідача: не з'явився;

від третьої особи: не з'явився;

ВСТАНОВЛЕНО:

Заявлений позов про стягнення з фізичної особи - підприємця ОСОБА_2 на користь Приватного підприємства «Бастіон-98» матеріальної шкоди, завданої джерелом підвищеної небезпеки в розмірі 165940,76 грн.

Ухвалою суду від 30.05.2017 р. позовну заяву прийнято до розгляду, порушено провадження у справі № 908/1108/17, присвоєно номер провадження справи 9/32/17, судове засідання призначено на 15.06.2017 р.

15.06.2017 р. від позивача через канцелярію суду надійшло клопотання про забезпечення позову шляхом накладення арешту на будинок № 85 по вул. Верещагіна у місті Запоріжжя Запорізької області (реєстраційний номер об'єкта нерухомого майна: 747403923101, номер запису про право власності: 11559659), який належить на праві власності ОСОБА_2 Заява мотивована, зокрема, наступним. З часу виникнення у відповідача обов'язку відшкодувати ПП «Бастіон-98» завдану шкоду, ФОП ОСОБА_2 не здійснила жодних дій для врегулювання спору, що є достатнім доказом того, що відповідач може здійснити відчуження свого майна і тим самим зробити неможливим виконання рішення господарського суду, у разі задоволення судом позовних вимог. Позивач зазначив, що з урахуванням заявленої до стягнення суми 188429,87 грн. (165940,76 грн. - шкода, 2489,11 грн. - судовий збір, 20000 грн. - витрати на послуги адвоката), забезпечення позову шляхом накладення арешту на вищезазначене нерухоме майно є співвідносним до заявлених позовних вимог.

У судовому засіданні 15.06.2017 р. позивач підтримав клопотання про забезпечення позову.

Розглянувши клопотання позивача, суд вважає, що воно не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Статтею 66 ГПК України встановлено, що забезпечення позову допускається в будь-якій стадії провадження у справі, якщо невжиття таких заходів може утруднити чи зробити неможливим виконання рішення. Інших підстав для застосування названих заходів закон не передбачає.

Відповідно до п.п. 1, 3 постанови Пленуму Вищого господарського суду України №16 від 26.12.2011р. «Про деякі питання практики застосування заходів до забезпечення позову» у вирішенні питання про забезпечення позову господарський суд має здійснити оцінку обґрунтованості доводів заявника щодо необхідності вжиття відповідних заходів з урахуванням: розумності, обґрунтованості і адекватності вимог заявника щодо забезпечення позову; забезпечення збалансованості інтересів сторін, а також інших учасників судового процесу; імовірність утруднення виконання або невиконання рішення господарського суду в разі невжиття таких заходів.

Умовою застосування заходів до забезпечення позову за вимогами майнового характеру є достатньо обґрунтоване припущення, що майно (в тому числі грошові кошти, цінні папери тощо), які є у відповідача на момент пред'явлення позову до нього, може зникнути, зменшитись за кількістю або погіршитись за якістю на момент виконання рішення.

Достатньо обґрунтованим для забезпечення позову є підтверджена доказами наявністьфактичних обставин, з якими пов'язується застосування певного виду забезпечення позову. Про такі обставини може свідчити вчинення відповідачем дій, спрямованих на ухилення від виконання зобов'язання після пред'явлення вимоги чи подання позову до суду (реалізація майна чи підготовчі дії до його реалізації, витрачання коштів не для здійснення розрахунків з позивачем, укладення договорів поруки чи застави за наявності невиконаного спірного зобов'язання тощо). Саме лише посилання в заяві на потенційну можливість ухилення відповідача від виконання судового рішення без наведення відповідного обґрунтування не є достатньою підставою для задоволення відповідної заяви.

Адекватність заходу до забезпечення позову, що застосовується господарським судом, визначається його відповідністю вимогам, на забезпечення яких він вживається. Оцінка такої відповідності здійснюється господарським судом, зокрема, з урахуванням співвідношення прав (інтересу), про захист яких просить заявник, з вартістю майна, на яке вимагається накладення арешту, або майнових наслідків заборони відповідачеві вчиняти певні дії.

Отже, сторона, яка звертається із заявою про забезпечення позову, повинна обґрунтувати причини звернення із такою заявою. З цією метою та з урахуванням загальних вимог, передбачених ст. 33 ГПК України, обов'язковим є подання доказів наявності фактичних обставин, з якими пов'язується застосування певного заходу для забезпечення позову. У разі відсутності доказів в підтвердження викладених обставин та обґрунтування, що невжиття таких заходів утруднить чи зробить неможливим виконання рішення, господарський суд відхиляє таку заяву як необґрунтовану та не підтверджену належними доказами.

Твердження позивача, що відповідач не звертався до нього з метою врегулювання спору, не свідчить про те, що відповідач може здійснити відчуження свого майна, не є достатньою підставою для забезпечення позову судом. Позивачем не надано жодних доказів в підтвердження факту вчинення відповідачем реальних дій, спрямованих на ухилення від виконання зобов'язання після подання позову до суду, в тому числі і дій спрямованих на реалізацію належного йому майна.

Викладені у заяві обставини базуються лише на припущеннях, документально не підтверджено наявність обставин, що можуть утруднити чи зробити неможливим виконання рішення. Крім того, недоведеною є відповідність обраного позивачем заходу забезпечення позову з урахуванням співвідношення розміру заявленої до стягнення суми та судових витрат, з вартістю майна, на яке вимагається накладення арешт.

Враховуючи викладене, суд не вбачає підстав для задоволення клопотання.

Згідно з п. 4 постанови пленуму Вищого господарського суду України №16 від 26.12.2011р. клопотання про забезпечення позову, яке раніше було відхилено повністю або частково, може бути подано вдруге, якщо змінились певні обставини.

Керуючись ст.ст. 33, 66, 86 Господарського процесуального кодексу України, суд

УХВАЛИВ:

У задоволенні клопотання Приватного підприємства "Бастіон-98" про забезпечення позову у справі № 908/1108/17 - відмовити.

Примірники даної ухвали направити сторонам.

Суддя О.С.Боєва